Перегляд за Автор "Теслицький, А. А."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Особливості розмежування негласних слідчих (розшуковик) дій та оперативно-розшукових заходів
    (2024) Цимбал, П. В.; Теслицький, А. А.
    У статті доведено, що сучасні реалії протидії злочинності вимагають ефективного застосування різних правових інструментів, спрямованих на своєчасне виявлення її розслідування кримінальних правопорушень. Насамперед проведено науковий аналіз понять негласних слідчих (розшукоеих) дій та оперативно-розшукових заходів. Виявлено конкретні особливості й критерії розмежування. Підтверджено, що розмежування цих двох категорій є надто важливими для забезпечення дотримання принципів верховенства права, законності та захисту прав і свобод людини в процесі протидії злочинності. Акцентовано увагу), що надання слідчим права на проведення негласних слідчих (розшукоеих) дій насамперед сприяє вирішенню проблеми професійних взаємин між слідчими й оперативно- розшуковими органами. Виділено, що, незважаючи на деякі спільні риси, зокрема використання негласних методів і засобів, ці дві категорії мають суттєві відмінності в їх правовій сфері, підставах і порядку) проведення. Вказано, що негласні слідчі (розшукові) дії є процесуальними діями, які проводяться в кримінальному провадженні з метою отримання доказів або перевірки вже отриманих доказів за ухвалою слідчого судді. Водночас виділено, що оперативно-розшукові заходи натомість здійснюються оперативними підрозділами без судового дозволу та можуть проводитися як у рамках кримінального провадження, так і для запобігання, виявлення та припинення злочинів. Виділено висновок, що для усунення існуючих прогалин і колізій у правовому регулюванні негласних слідчих (розшукоеих) дій та оперативно-розшукових заходів, а також для вдосконалення практики їх застосування потрібно здійснити комплексний аналіз чинного законодавства та судової практики, вивчити міжнародний досвід у цій сфері й розробити відповідні рекомендації щодо внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    ОСОБЛИВОСТІ РОЗМЕЖУВАННЯ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ ТА ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВИХ ЗАХОДІВ
    (Науковий журнал «Європейський правничий часопис», 2024) Цимбал, П. В.; Теслицький, А. А.
    У статті доведено, що сучасні реалії протидії злочинності вимагають ефективного застосування різних правових інструментів, спрямованих на своєчасне виявлення й розслідування кримінальних правопорушень. Насамперед проведено науковий аналіз понять негласних слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів. Виявлено конкретні особливості й критерії розмежування. Підтверджено, що розмежування цих двох категорій є надто важливим для забезпечення дотримання принципів верховенства права, законності та захисту прав і свобод людини в процесі протидії злочинності. Акцентовано увагу, що надання слідчим права на проведення негласних слідчих (розшукових) дій насамперед сприяє вирішенню проблеми професійних взаємин між слідчими й оперативнорозшуковими органами. Виділено, що, незважаючи на деякі спільні риси, зокрема використання негласних методів і засобів, ці дві категорії мають суттєві відмінності в їх правовій сфері, підставах і порядку проведення. Вказано, що негласні слідчі (розшукові) дії є процесуальними діями, які проводяться в кримінальному провадженні з метою отримання доказів або перевірки вже отриманих доказів за ухвалою слідчого судді. Водночас виділено, що оперативно-розшукові заходи натомість здійснюються оперативними підрозділами без судового дозволу та можуть проводитися як у рамках кримінального провадження, так і для запобігання, виявлення та припинення злочинів. Виділено висновок, що для усунення існуючих прогалин і колізій у правовому регулюванні негласних слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів, а також для вдосконалення практики їх застосування потрібно здійснити комплексний аналіз чинного законодавства та судової практики, вивчити міжнародний досвід у цій сфері й розробити відповідні рекомендації щодо внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів.