Тестова колекція

Постійне посилання колекції

http://dspace.e-u.edu.ua/handle/123456789/44

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 18 з 18

DEFINITION OF NOOSPHERE
(EFFICIENT ECONOMY, 2023-12-19) Бобро, Наталія
force with supernatural power. This idea of Nous serves as an explanation of the orderliness of the Cosmos, introducing a deep understanding of the role of mind in the creation and management of the universe. In modern scientific literature, the founders of the creation of the conceptual apparatus of the noosphere are considered to be E. Leroy, P.T. de Chardin and V. Vernadskyi. It was established that the further development of science and scientific thought not only contributed to the development of society, these processes transformed the economy and all material things into a new quality, which was called the noosphere, which today is the unity of the biological, geological and intellectual world. The connection between the neosphere and the economy is studied. It is determined that the noosphere reproduces the environment that is the prototype of the collective mind. This becomes the basis for the creation of a new society and economy, because the processes of knowledge and management are closely relatedand form an ontologically and historically unified process of knowledge development and its transformation into innovation. The main concepts of the study of this phenomenon and its modern understanding are described. It is indicated that the concepts of the noosphere can be classified according to two directions: "natural" and "technocratic". It was concluded that today it is necessary to systematically develop the scientific idea of the noosphere, which allows to form qualitatively new, deeper conceptualideas about the prerequisites, processes and effects of modern transformations, demanded by science and practice.
DIGITAL TRANSFORMATION IN EDUCATION: IMPACT ON EDUCATIONAL PROCESSES
(INVESTITIONEN: PRAXIS UND ERFAHRUNG, 2024-01-18) Бобро, Наталія
The article examines the process of digital transformation in education and its impact on the moderneducation system. It was determined that the use of digital technologies in economic activity and thesocial sphere contributes to changing the nature of relations between the participants of socio"economic processes, as a result of which a corresponding, newest economic paradigm is formed,which transforms the field of economic relations and the activities of economic agents of variouslevels. The need for new competencies arising in the economy leads to a qualitative restructuring ofthe education system, education based on IT resources becomes in demand, since such education"takes part" primarily in the creation of human capital. Hybrid forms of education, which combine distance and face"to"face education, which lead to changes in social and individual consciousness,are considered. It was determined that the advantages of distance learning include synchronousand asynchronous types of learning, which allows combining real and virtual learning; the ability touse it productively during correspondence education, since the use of digital tools in this case allowsyou to master the necessary educational material independently and effectively; implementation ofcontinuous training. It is noted that education, which is built on the basis of IT resources, is becomingmore and more popular, as it contributes to the development of human capital and mastery ofelectronic tools. The influence of digital tools on the educational process and the emergence of neweducational products and services were discussed. The role of online education in the context of thewar pandemic in Ukraine and its positive impact on education in the conditions of the new reality aretaken into account. The prospects of combining traditional and digital learning methods for effectivemastering of modern knowledge and competencies are indicated. It was determined that theformation of digital competences among teachers and students, as well as among specialists, is acondition for the formation of a digital culture, without which the innovative development of societyand its social systems is impossible. The need for the development of digital literacy as a keycomponent of successful entry into the era of digital technologies is substantiated.
DIGITAL TRANSFORMATIONS OF EDUCATIONAL SYSTEMS
(EFFICIENT ECONOMY, 2024-01-18) Бобро, Наталія
The article analyzes the changes taking place in the field of education under the influence of the digitalization process. The phenomenon of digitalization is considered and its relevance is determined in connection with modern transformations in the socio-economic, technological and cultural spheres. The advantages and disadvantages of digitization are highlighted, its controversial and ambiguous impact on the educational sphere and the functioning of educational institutions is revealed. Special attention is paid to the need for a rational combination of traditional and electronic pedagogical methods in the learning process. The concept of mixed (hybrid) learning and its importance in the context of pedagogical innovation is considered in detail. The author points out the importance of digitization in overcoming outdated teaching methods and avoiding routinization of the educational process. It was determined that the digital transformation of educational systems is an innovation at the stage of creation, whichis characterized by the appearance of individual elements and structural fragments of qualitatively new systems. As a result, the qualitative characteristics of digital transformation at the stage of creation are mainly contained in regulatory documents, programs and projects that determine the expected results. The purpose of this article is to study the digital transformation of educational systems from the standpoint of modern scientific approaches (systemic and synergistic) as an innovation in the field of education. As a global problem of humanity, the digital transformation of educational systems is studied in the unity of ontological, epistemological and axiological approaches. The current state of digital transformation of educational systems is characterized. The generic features of innovation are specified in relation to the digital transformation of educational systems. The peculiarities of the digitaltransformation of educational systems as a complex system, the functioning of which is subordinated to system-synergistic ones, have been revealed. principles The system-synergistic properties of the digital transformation of educational systems have beendetermined. The development of digital transformation of educational systems is presented in the context of enactivity of a complex system and correlation with the sustainable development of the world. The humanistic, axiological and ethical aspects of the digital transformation of educational systems have been identified as promising areas of research
EFFECTIVENESS OF ARTIFICIAL INTELLIGENCE USAGE INTHE EDUCATIONAL PROCESS
(Science and technology today, 2024-01-04) Наталія Бобро
This article analyzes the changes occurring in the field of educationunder the influence of artificial intelligence usage. The genesis of the concept of "artificial intelligence" is examined, noting that the term was introduced byJ. McCarthy in 1959 in the article "Programs with Common Sense," where artificialintelligence was considered as a computational system capable of creating subprograms. It is determined that the weak scientific connotation of the word "intelligence" led translators to somewhat distort the meaning of McCarthy'sstatement, resulting in significant confusion and unjustified expectations regardingartificial intelligence today. As of today, artificial intelligence remains a newscientific direction with unresolved fundamental problems, such as aspects of consciousness, thinking, system optimization, large data processing, and machine learning. The methodology of artificial intelligence is applied in various scientific fields, including sociology, mechanics, energy, economics, and ecology. The concept of "artificial intelligence" has been evolving in computer science, where its definition ranges from modeling intelligence to a specialized branch that focuses on reproducing human intellectual actions. The article proposes an author's definition of artificial intelligence in the educational process, considering it as technologies that enable the computer to develop and implement teaching methodologies, simulate speech activities, automate material mastery control, and perform analytical work. The main directions of using artificial intelligence in the educational process include education management, individualization of learning,optimization of teacher training, organization of the learning process, and optimization of specific discipline learning. Modern artificial intelligencetechnologies, such as machine learning, natural language processing, computer vision, data analysis, and intelligent learning systems, can be used to optimize and intensify the educational process. However, it is essential to note that artificial intelligence should not completely replace traditional teachers; instead, it should be a tool to support and enhance their work.
Innovative Potential in European Countries: Analytical and Legal Aspects
(International Journal of Economics and Business Administration, 2020-02-12) Kubiv, S.I.; Bobro, N.S.; Lopushnyak, G.S.; Lenher, Y.I.; Kozhyna A.
This paper aims to assess the innovation potential of Eastern European economies based on country's ability to export high-tech goods and services, which means innovating beyond the country's needs. Design/Methodology/Approach: We use analytical economic methodology to explore innovative potential of EE (Eastern Europe) countries as correlation-regression analysis. Findings: The study found that the innovative potential of the economy of EE (Eastern Europe) countries depends on the state’s expenditures on innovative research and development, the number of scientists and the level of financing for technical cooperation. Practical Implications: The negative factors that influence the formation of innovative potential are identified. The use of intellectual property rights by EE countries is inefficient and does not ensure the development of innovative potential. Patents for research and development of residents as well as non-residents do not ensure the progress and effectiveness of the innovative potential of the economy. The export of ICT services negatively affects innovative potential, however it is not a significant factor influencing innovative activity. Originality/Value: With this article we show that financing technical cooperation in EE countries does not lead to the development of innovative potential, that is, it is inefficient.
KEY FACTORS AND STRUCTURES OF THE DEVELOPMENT OF THE DIGITAL TRANSFORMATION OF THE ECONOMY
(Věda a perspektivy, 2024-01-28) Наталія, Бобро
The article explores the impact of technological innovations on the economy and business in the context of digital transformation. It is investigated that key technological trends, such as 5G, Wi-Fi, energy-efficient processing, advanced data recognition, and intellectual data processing, cloud, and edge computing, converge to form the technological foundation necessary for successful digital transformation. As a result, digital transformation is often accompanied by significant losses, and costs exceeding the planned ones, and many projects lead to changes that do not justify expectations from the use of information technologies. Investments in analytics are necessary but do not guarantee a global restructuring of the business, its core transformation, during which even a minor error can halt the supply chain, destroy a product, or even put an end to the business. It is noted that to achieve success, it is necessary to prioritize strategy over technology. Under these conditions, the task of goal-setting comes to the forefront – it is necessary to start with defining the ultimate goal of the business (profit, perspective, strengthening market position, etc.) and only then move on to the search for technology that will allow achieving it. As businesses focus on providing greater mobility for employees, moving most corporate workflows to cloud storage, digitization provides staff with access to what they need and when they need it, supporting a high level of productivity regardless of location. The article also examines the constructs of economic development in the context of information technologies, focusing on the development of ecosystems of crypto assets, metaverses, and non-fungible tokens (NFTs), central bank digital currencies (CBDC), institutional investments in the digital economy, and tokenization of traditional funds. It is emphasized that these technological and economic transformations define new directions of development and require increased attention to cybersecurity, technological infrastructure, and collaboration between business and technical teams
NEW TRENDS IN ECONOMICS: DIGITIZATION
(Science and technology today, 2024-01-04) Bobro, Natalia
The article analyzes new trends in the economy, focusing on digitization and digitalization. It explores the concepts of digitization and digitalization in the context of their impact on the economy. The study identifiesthat digital technologies penetrate all aspects of life, transforming traditional sectors such as the economy, education, healthcare, and culture. The developmental stages of the digital economy – automation, digitization, anddigital transformation – are outlined. The article characterizes the prospects of forming a digital economy, including the widespread use of artificial intelligence, the decline of low-skilled labor, and the potential for autonomous technological work. Emphasis is placed on both the advantages and risks of the digital economy. Advantages include increased labor productivity, cost reduction, the creation of new jobs, and the transition to electronic document management. On the other hand, risks encompass information leakage, an increase in fraud, and the use of personal data. The role of digital development in stimulating the economic growth of countries is discussed, highlighting that traditional factors of economic growth are giving way to digital technologies. The integration of digital technologies into the economy contributes to the creation of new income sources and improves the quality of life for the population. The author also draws attention to the dual nature of digital development, generating both potential risks and progressive opportunities. The article addresses the uneven process of economic digitization in different countries and identifies three groups of countries that make a significant contribution to the global potential of digital development. The first group includes leaders in digitization, such as the United States, Germany, France, andJapan, demonstrating substantial growth potential in digital technologies. The second group comprises "small" European countries, such as Belgium, Estonia, Denmark, and Finland, characterized by high digitization indicators. The third group consists of countries that rely more on their domestic No 14(28) 2023 markets, such as Brazil, Australia, Canada, and India. The crucial role of the public sector in stimulating growth and supporting digital transformation is emphasized. The importance of creating conditions for digital innovations, supporting startups, and developing the education system in the field of digitization is highlighted.In conclusion, active participation from all stakeholders is emphasized as crucialfor the effective implementation of digitization scenarios and achieving high indicators of digital development in the economy.
The Use of Artificial Intelligence in The Organization of the Educational Process in A Digital Educational Environment
(Social Science and Humanities Journal, 2024-03-06) Бобро, Наталія
The article explores the use of artificial intelligence in organizing the educational process in a digital educational environment. An analysis of AI tools and systems, their advantages and challenges, is conducted. The main stages of AI implementation are considered. Recommendations for further research in this area are proposed
Визначення ноосфери
(ЕФЕКТИВНА ЕКОНОМІКА, 2023-12-19) Наталія Бобро
У статті аналізується генезис визначення поняття ноосфери, розглядаються питання її становлення та розвитку. Досліджено, що визначення ноосфери зверталися ще древні мислителі, де основний акцент робиться на інтерпретації Нуса, яка визначає ноосферу як Світовий розум чи Божественний розум у контексті античної філософії. Важливу роль у формуванні цього концепту відіграв Анаксагор, який вказав на те, що космос не виник самостійно, а був упорядкований Нусом –розумом, який управляє цілеспрямовано. християнська теологія розглядає Нус як «розумну» природу ангелів та образ Божий у людині. Таке тлумачення відображає перехід від античних філософських концепцій до християнських традицій, де Нус стає важливим аспектом духовного світу. Необхідно зауважити, що в обох традиціях: в античній філософії та християнській теології, Нус розглядається як не просто розум людини, а як вища духовна сила з надприродною могутністю. Ця ідея Нуса слугує поясненням впорядкованості Космосу, вносячи глибокий розуміння ролі розуму в створенні і управлінні всесвітом. У сучасній науковій літературі фундаторами створення понятійного апарату ноосфери вважають Е.Леруа , є П.Т. де Шардена та В.Вернадського. Встановлено, що подальший розвиток науки і наукової думки не просто сприяв розвитку суспільства, ці процеси трансформували економіку і все матеріальне у нову якість, яку назвали ноосфера, що на сьогодні є єдністю біологічного, геологічного таінтелектуального світу. Досліджується зв'язок між неосферою і економікою. Визначено, що ноосфера відтворює середовище, яке є прообразом колективного розуму. Це стає основою для створення нового суспільства та економіки,адже процеси пізнання і господарювання є тісно пов'язаними і утворюють онтологічно та історично єдиний процес розвитку знань та їх перетворення у інновації. Описуються основні концепції вивчення даного явища та сучасне його розуміння. Вказано, що концепції ноосфери можна класифікувати за двома напрямами: «природним» та «технократичним». Зроблено висновок, що на сьогодні необхідною стає системна розробка наукової ідеї ноосфери, що дозволяє сформувати якісно нові, глибші концептуальні уявлення про передумови, процеси та ефекти сучасних перетворень, затребувані наукою та практикою.
ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ
(Наука і техніка сьогодні, 2024-01-04) Бобро, Наталія
У статті проводиться аналіз змін, що відбуваються у сфері освіти під впливом використання штучного інтелекту. Розглядається генезис поняття «штучний інтелект» (artificial intelligence), та встановлено, що даний термін був введений Дж. Маккарті в 1959р. у статті «Програми зі здоровим глуздом», де штучний інтелект розглядався саме як обчислювальна система, здатна створювати підпрограми. Визначено, що слабка наукова конотація слова intelligenceзмусила перекладачів дещо спотворити сенс висловлювання Дж.Маккарті, й сьогодні це призвело до суттєвої плутанини та невиправданих очікувань щодо штучного інтелекту. На сьогоднішній день штучний інтелект залишається новим науковим напрямом з невирішеними фундаментальними проблемами, такими як аспекти свідомості, мислення, оптимізації систем, обробки великих даних та «машинного навчання». Методологія штучного інтелекту застосовується в різних галузях науки, включаючи соціологію, механіку, енергетику, економіку і екологію. Поняття «штучний інтелект» розвивалося в інформатиці, де його визначення варіюється від моделювання інтелекту до розділу, який спеціалізується на відтворенні інтелектуальних дій людини. У статті запропоноване авторське визначення штучного інтелекту в освітньому процесі, яке пропонується розглядати як технології, що дозволяють комп’ютеру розробляти і реалізовувати методики навчання, імітувати мовленнєву діяльність, автоматизовано контролювати оволодіння матеріалом та здійснювати аналітичну роботу. Основні напрями використання штучного інтелекту в освітньому процесі включають управління освітою, індивідуалізацію навчання, оптимізацію підготовки викладача, організацію навчального процесу та оптимізацію навчання конкретних дисциплін. Сучасні технології штучного інтелекту, такі як машинне навчання, природна мова, комп’ютерний зір, аналіз даних та інтелектуальні системи навчання, можуть бути використані для оптимізації та інтенсифікації освітнього процесу. Однак слід зауважити, що штучний інтелект не повинен повністю витісняти традиційних викладачів, він повинен бути інструментом для підтримки та покращення їхньої роботи.
НОВІ ТРЕНДИ В ЕКОНОМІЦІ: ЦИФРОВІЗАЦІЯ ТА ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ
(Наука і техніка сьогодні, 2024-01-04) Наталія, Бобро
У статті проводиться аналізнових трендів у економіці, цифровізації та діджиталізації. Висвітлено поняття цифровізації та діджиталізації в контексті їх впливу на економіку. Визначено, що цифрові технології входять у всі сфери життя, трансформуючитрадиційні галузі економіки, освіти, медицини та культури. Визначено етапи розвитку цифрової економіки: автоматизацію, цифровізацію та цифрову трансформацію. Дана характеристика перспективам формування цифрової економіки, які включають широке використанняштучного інтелекту, відмову від низькокваліфікованої робочої сили та можливість автономної роботи технологій. Підкреслено, що цифрова економіка має як переваги, так і ризики. Переваги включають підвищення продуктивності праці, зниження витрат, створення нових робочих місць та перехід до електронного документообігу. З іншого боку, ризики охоплюють витік інформації, збільшення кількості шахраїв та використання персональних даних. У статті розглянута роль цифрового розвитку в стимулюванні економічного зростання країн та наголошено, що традиційні фактори економічного зростання уступають місце цифровим технологіям. Впровадження цифрових технологій в економіку сприяє створенню нових джерел доходу та покращенню якості життя населення. Автор також звертає увагу на двоїстий характер цифрового розвитку, що породжує як потенційні ризики, так і прогресивні можливості. Вказано на нерівномірний процес цифровізації економіки у різних країнах та визначено три групи країн, які вносять суттєвий внесок у глобальний потенціал цифрового розвитку. До першої групи віднесені лідери цифрові-зації, такі як США, Німеччина, Франція, Японія, що демонструють значний потенціал зростання в галузі цифрових технологій. Другу групу складають «невеликі» європейські країни, такі як Бельгія, Естонія, Данія, Фінляндія, що відзначаються високими показниками цифровізації. Третю групу становлять країни, які спираються на свої внутрішні ринки, такі як Бразилія, Австралія, Канада, Індія. Зазначено на важливій ролі державного сектору в стимулюванні зростання та підтримці цифрової трансформації. Наголошується на важливості створення умов для цифрових інновацій, підтримці стартапів та розвитку системи освіти у сфері цифровізації. В заключенні підкреслено, що активна участь всіх зацікавлених сторін є ключовою для реалізації ефективного сценарію цифровізації та досягнення високих показників цифрового розвитку в економіці.
Особливості цифрової трансформації вищої освіти
(INVESTITIONEN: PRAXIS UND ERFAHRUNG, 2024-02-06) Бобро, Наталія
The article investigates the process of digital transformation in higher education and itsimpact on the contemporary education system. It is established that the application of digitaltechnologies in education contributes to changing the relationships between participants insocio!economic processes and shaping a modern economic paradigm. The overall challengeof digital transformation in higher education lies in ensuring not only the adaptation of 77ЕКОНОМІЧНА НАУКАПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИУ ЗАГАЛЬНОМУ ВИГЛЯДІ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОКІЗ ВАЖЛИВИМИ НАУКОВИМИЧИ ПРАКТИЧНИМИ ЗАВДАННЯМИУ статті розглянуті актуальне питання необхідностіадаптації до цифрових умов без втрати ефективностізакладів вищої освіти. Реальність, яка швидко змінюєть ся "характеризується активною інтеграцією різноманіт них інформаційно комунікаційних технологій (ІКТ) такомп'ютерних систем у всі аспекти людського життя, відрозваг до охорони здоров'я та освіти" [1, с. 170]. Прицьому загальна проблема полягає в тому, як забезпечи ти не лише адаптацію закладів вищої освіти до новихцифрових реалій, але й зберегти та покращити їхнюефективність у контексті таких змін. Враховуючи актив ну інтеграцію ІКТ та комп'ютерних систем у різні сферижиття, інституції вищої освіти стикаються з викликами,пов'язаними з оновленням навчальних програм, розвит ком електронних платформ для навчання та управлін ня, а також забезпеченням цифрової грамотності середстудентів та фахівців. У зв'язку з цим, важливим зав данням є визначення оптимальних стратегій інтеграціїтехнологій, які забезпечать підвищення якості освіти таконкурентоспроможності вищих навчальних закладів.educational institutions to new digital realities but also preserving and improving theireffectiveness in the context of these changes. The necessity of acquiring new competenciesdue to digital transformation is identified, leading to a qualitative restructuring of the educationsystem. Currently, the digital transformation of higher education encompasses severalinterrelated elements: the level of digital literacy of participants in the educational process,technological support for the educational process, psychological adaptation, and themethodology of educational and scientific work. The main component of the digitaltransformation of higher education is identified as the technological support of the educationalprocess. In the context of blended learning, associated with the situation in Ukraine due to thewar, computer equipment and mobile programs are valuable assets, enabling a continuous cycleof professional and educational activities. The article discusses hybrid forms of learning thatcombine both distance and face!to!face education, indicating changes in societal and individualawareness. The advantages of distance learning include synchronous and asynchronouslearning types, applicability to distance education formats, and continuous learning. Digitalpedagogy is highlighted as a key component of digital transformation in higher education. Thepositive impact of digital tools on the educational process, human capital development, andthe creation of new educational products is emphasized. The role of online learning during thewar in Ukraine is examined, along with its prospects in the new reality. The article emphasizesthe need for the development of digital literacy and digital culture among educators, students,and professionals as a prerequisite for the innovative development of society. Prospects forcombining traditional and digital teaching methods for the effective acquisition of contemporaryknowledge and competencies in the digital era are also highlighted
Сталий економічний розвиток в умовах цифрової трансформації
(AGROSVIT, 2024-01-04) Бобро, Наталія
У статті розглядається вплив цифрової економіки на сучасні промислові процеси та екологічну стійкість. Обговорюється актуальність цифровізації в контексті забезпечення ефективності виробництва та зменшення використання природних ресурсів. Розглянуто у рамках наукового дискурсу чотири промислові революції: перша (кінець XVIII — початок XIX століття), пов'язана з переходом від аграрної економіки до промислового виробництва; друга (друга половина XIX століття — початок XX століття), що забезпечила організацію потокового виробництва; третя (друга половина XX століття — початок XXI століття), що дозволило знизити енергоємність процесів життєзабезпечення людини та здійснити автоматизацію виробництва; четверта (початок XXI століття — сьогодення), пов'язана з використанням відновлюваних джерел енергії, глобальних промислових мереж, а також із Інтернетом речей, цифровізацією. Висвітлено переваги та недоліки цифрової економіки, зокрема, наголошується на можливостях збереження ресурсів завдяки використанню технологій великих даних. Цифрові платформи, такі як інтернет-додатки та бізнесPмоделі, розглядаються як ключові компоненти, що сприяють переходу до цифрової економіки в контексті четвертої промислової революції. Специфіку цифрових платформ виділено через їхню роль у стійкому споживанні та більш ефективному використанні потужностей, що дозволяє споживати більше з меншею кількістю продуктів. Проаналізовано, як зберігання та аналіз великих даних може сприяти ресурсозбереженню, оптимізації логістичних бізнес-процесів та скороченню споживання енергії. Цифрові технології виступають як інструмент для модернізації та управління "розумними" продуктами, забезпечуючи ефективніше використання ресурсів та зниження негативного впливу на навколишнє середовище. Незважаючи на перешкоди, такі як технічні обмеження та питання конфіденційності даних, у статті підкреслено, що цифрова трансформація є ключовим елементом для досягнення сталого розвитку, сприяючи ефективному управлінню, ресурсозбереженню та розвитку сучасних промислових процесів.
СТАЛИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ Автор(и)
(АГРОСВІТ, 2024-01-04) Наталія Бобро
У статті розглядається вплив цифрової економіки на сучасні промислові процеси та екологічну стійкість. ОбгоPворюється актуальність цифровізації в контексті забезпечення ефективності виробництва та зменшення викорисPтання природних ресурсів. Розглянуто у рамках наукового дискурсу чотири промислові революції: перша (кінецьXVIII — початок XIX століття), пов'язана з переходом від аграрної економіки до промислового виробництва; друга(друга половина XIX століття — початок XX століття), що забезпечила організацію потокового виробництва; третя(друга половина XX століття — початок XXI століття), що дозволило знизити енергоємність процесів життєзабезпеPчення людини та здійснити автоматизацію виробництва; четверта (початок XXI століття — сьогодення), пов'язана звикористанням відновлюваних джерел енергії, глобальних промислових мереж, а також із Інтернетом речей, цифроPвізацією. Висвітлено переваги та недоліки цифрової економіки, зокрема, наголошується на можливостях збереженPня ресурсів завдяки використанню технологій великих даних. Цифрові платформи, такі як інтернетPдодатки та бізнесPмоделі, розглядаються як ключові компоненти, що сприяють переходу до цифрової економіки в контексті четвертоїпромислової революції. Специфіку цифрових платформ виділено через їхню роль у стійкому споживанні та більшефективному використанні потужностей, що дозволяє споживати більше з меншею кількістю продуктів. ПроаналіPзовано, як зберігання та аналіз великих даних може сприяти ресурсозбереженню, оптимізації логістичних бізнесPпроцесів та скороченню споживання енергії. Цифрові технології виступають як інструмент для модернізації та упPравління "розумними" продуктами, забезпечуючи ефективніше використання ресурсів та зниження негативного впливуна навколишнє середовище. Незважаючи на перешкоди, такі як технічні обмеження та питання конфіденційностіданих, у статті підкреслено, що цифрова трансформація є ключовим елементом для досягнення сталого розвитку,сприяючи ефективному управлінню, ресурсозбереженню та розвитку сучасних промислових процесів.
ЦИФРОВА ПЛАТФОРМА ЯК СУЧАСНА ОРГАНІЗАЦІЙНА ІННОВАЦІЯ
(ІНВЕСТИЦІЇ: ПРАКТИКА ТА ДОСВІД, 2024-01-04) Наталія Бобро
У статті розглядається розвиток цифрових платформ у контексті гіг!економіки та їхній вплив на сучаснесуспільство та ринок праці. Проведений аналіз еволюції терміну "цифрова платформа". Визначено, щоцифрові платформи можна розглядати як організаційну форму, яка виникла в рамках п'ятої хвилі розвит!ку капіталізму, заснованої на інформаційних технологіях. Окрема увага приділяється інноваційним ас!пектам цифрових платформ, які визначаються як технологічні, організаційні, економічні та соціальні. Дос!ліджено, що першими організаційними інноваціями інформаційної доби були віддалена робота та вірту!альні команди, а майбутнє економіки та суспільства пов'язувалося з децентралізованими мережами елек!тронних комунікацій. Цифрові платформи організують ці комунікації особливим чином, концентруючи уруках інформацію, владу і управління. У статті розглядаються перспективи цифрових платформ в сучас!них умовах та вказується важливість процесів комп'ютеризації, інтернетизації, автоматизації, діджита!лізації та платформізації економіки та суспільства. Розглянуто роль цифрових платформ у впровадженнінових організаційних форм, зокрема віддаленої роботи та віртуальних команд, та їхній вплив на різні га!лузі праці. Проаналізовано появу торгових та трудових платформ, а також визначено ключові технологічніфактори, такі як розвиток алгоритмічного управління та штучного інтелекту. Розглянуті технологічні таорганізаційні аспекти гіг!економіки, виявлені її основні переваги та виклики. Зазначається, що гіг!еконо!міка впливає не лише на традиційні види праці, але й перетворює соціально!трудові відносини та маєширокий вплив на економічні структури. Досліджений вплив елементів платформних рішень на корпора!тивну практику та державний сектор, включаючи створення внутрішньофірмових платформ для коорди!нації та контролю діяльності працівників. Визначені перспективи розвитку гіг!економіки, та виокремленіключові проблеми, такі як правовий статус працівників, трудові права, алгоритмічне керування та моно!полізм. Відзначається, що гіг!економіка перебуває на переломному етапі, де важливо збалансувати по!зитивні та негативні аспекти цього явища для досягнення сталого розвитку та соціальної стабільності.
Цифрова платформа як сучасна організаційна інновація
(INVESTMENTS: PRACTICE AND EXPERIENCE, 2024-01-04) Бобро, Наталія
The article examines the development of digital platforms in the context of the gig economy and their impacton contemporary society and the labor market. An analysis of the evolution of the term "digital platform" isconducted, identifying digital platforms as an organizational form that emerged within the framework of the fifthwave of capitalist development, based on information technologies. Special attention is given to the innovativeaspects of digital platforms, defined as technological, organizational, economic, and social. The article exploresthe organizational innovations of the information age, such as remote work and virtual teams, and envisions thefuture of economies and societies associated with decentralized networks of electronic communications. Digitalplatforms organize these communications in a distinctive way, consolidating information, power, andmanagement. The perspectives of digital platforms in modern conditions are discussed, emphasizing theimportance of computerization, internetization, automation, digitalization, and the platformization of theeconomy and society. The role of digital platforms in introducing new organizational forms, particularly remotework and virtual teams, and their impact on various work sectors are examined. The emergence of trade andlabor platforms is analyzed, and key technological factors, such as the development of algorithmic managementand artificial intelligence, are identified. Technological and organizational aspects of the gig economy arediscussed, highlighting its main advantages and challenges. It is noted that the gig economy influences not onlytraditional forms of work but also transforms social!labor relations and has a broad impact on economicstructures. The impact of platform solution elements on corporate practice and the public sector is investigated, including the creation of in!house platforms for the coordination and control of employee activities. The prospectsof gig economy development are identified, and key issues, such as the legal status of workers, labor rights,algorithmic management, and monopolies, are highlighted. It is emphasized that the gig economy is at a turningpoint, where balancing the positive and negative aspects of this phenomenon is crucial for achieving sustainabledevelopment and social stability.
ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ В ОСВІТІ: ВПЛИВ НА НАВЧАЛЬНІ ПРОЦЕСИ
(ІНВЕСТИЦІЇ: ПРАКТИКА ТА ДОСВІД, 2024-01-18) Бобро, Наталія
У статті досліджено процес цифрової трансформації в освіті та його вплив на сучасну систе"му навчання. Визначено, що застосування цифрових технологій в економічній діяльності та со"ціальній сфері сприяє зміні характеру відносин між учасниками соціально"економічних про"цесів, унаслідок чого формується відповідна, новітня економічна парадигма, яка трансформуєгалузь економічних відносин та діяльність економічних агентів різного рівня. Необхідність внових компетенціях, що виникає в економіці, призводять до якісної перебудови системи осві"ти, затребуваною стає освіта, основу якої складають IT"ресурси, оскільки така освіта "береучасть" насамперед у створенні людського капіталу. Розглянуто гібридні форми навчання, якіпоєднують в собі дистанційне і очне навчання, що призводить до змін у суспільній та індивіду"альній свідомості. Визначено, що до переваг дистанційної форми навчання можна віднестисинхронний та асинхронний тип навчання, що дозволяє поєднувати реальне навчання та вірту"альне; можливість продуктивно використовувати його при заочній формі навчання, оскількизастосування цифрових інструментів у такому разі дозволяє освоювати необхідний навчаль"ний матеріал самостійно і ефективно; здійснення безперервного навчання. Зазначено, що ос"віта, яка побудована на основі IT"ресурсів, стає все більш популярною, оскільки сприяє роз"витку людського капіталу та володінню електронними інструментами. Обговорено вплив циф"рових інструментів на навчальний процес та виникнення нових освітніх продуктів та послуг.Враховано роль онлайн"навчання у контексті пандемії війни в Україні, та його позитивний впливна навчання в умовах нової реальності. Вказано на перспективи поєднання традиційних і циф"рових методів навчання для ефективного оволодіння сучасними знаннями та компетенціями.Визначено, що формування цифрових компетенцій у педагогів та учнів, а також у фахівців єумовою становлення цифрової культури, без якої інноваційний розвиток суспільства та йогосоціальних систем неможливий. Обгрунтовано необхідність розвитку цифрової грамотності якключової складової успішного входження в еру цифрових технологій.
ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ОСВІТНІХ СИСТЕМ
(ЕФЕКТИВНА ЕКОНОМІКА, 2024-01-18) Бобро, Наталія
У статті проводиться аналіз змін, що відбуваються у сфері освіти під впливом процесу цифровізації. Розглядається явище цифровізації та визначається його актуальність у зв'язку з сучасними трансформаціями в соціально-економічній, технологічній та культурнійсферах. Висвітлюються переваги та недоліки цифровізації, розкривається її суперечливий та неоднозначний вплив на освітню сферу та функціонування навчальних закладів. Особлива увага приділяється необхідності раціонального поєднання традиційних та електронних педагогічних методів у процесі навчання. Детально розглядається концепція змішаного (гібридного) навчання та його значення в контексті педагогічної інновації. Автор вказує на важливість цифровізації у подоланні застарілих методик навчання та уникненні рутинізації навчального процесу. Визначено, що цифрова трансформація освітніх системє інновацією на стадії створення, на якій характерна поява окремих елементів і структурних фрагментів якісно нових систем. Внаслідок цього якісні характеристики цифрової трансформації на стадії створення містяться переважно у нормативно-правових документах, програмах та проєктах, що детермінують очікувані результати. Метою цієї статті є дослідження цифровоїтрансформаціїосвітніх системз позиції сучасних наукових підходів (системного та синергетичного) як інновації вгалузі освіти. Як глобальна проблема людства цифрову трансформацію освітніх системвивчено у єдності онтологічного, гносеологічного та аксіологічного підходів. Охарактеризовано сучасний станцифрової трансформації освітніх систем. Родові ознаки інновації конкретизовані стосовно цифрової трансформації освітніх систем. Виявлено особливості цифрової трансформації освітніх системяк складної системи, функціонування якої підпорядковане системно-синергетичним.принципів. Визначено системно-синергетичні властивості цифрової трансформації освітніх систем. Розвиток цифрової трансформації освітніх системпредставлений у контексті енактивності складної системи та кореляції зі стійким розвитком світу. Виявлено гуманістичні, аксіологічні та етичні аспекти цифрової трансформації освітніх системяк перспективні напрямки дослідження.The article analyzes the changes taking place in the field of education under the influence of the digitalization process. The phenomenon of digitalization is considered and its relevance is determined in connection with modern transformations in the socio-economic, technological and cultural spheres. The advantages and disadvantages of digitization are highlighted, its controversial and ambiguous impact on the educational sphere and the functioning of educational institutions is revealed. Special attention is paid to the need for a rational combination of traditional and electronic pedagogical methods in the learning process. The concept of mixed (hybrid) learning and its importance in the context of pedagogical innovation is considered in detail. The author points out the importance of digitization in overcoming outdated teaching methods and avoiding routinization of the educational process. It was determined that the digital transformation of educational systems is an innovation at the stage of creation, whichis characterized by the appearance of individual elements and structural fragments of qualitatively new systems. As a result, the qualitative characteristics

Переглянути

Перегляд Тестова колекція за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування