Khrushch, YuriiХрущ, Юрій2026-11-102026-11-102026Khrushch, Yu. (2026). Institutional capital and fiscal capacity in overcoming disbalances: evidence from estimated equations. Economics and Management, 3, 233-239. https://doi.org/10.32782/2312-7872.3.2026.30https://doi.org/10.32782/2312-7872.3.2026.30https://dspace.e-u.edu.ua/handle/123456789/2129У статті досліджено роль інституційного капіталу та фіскальної спроможності в подоланні макроекономічних дисбалансів і формуванні передумов відновлення України. Мета роботи полягає в оцінюванні зв’язків інституційних і фіскальних чинників із макроекономічною динамікою та обґрунтуванні напрямів державної політики. Методологія поєднує кластерний аналіз п’ятдесяти епізодів відновлення, метод головних компонент та нелінійне моделювання з розподіленими лагами і механізмом корекції помилки. На основі тридцяти двох показників-ефекторів виділено п’ять компонент, які пояснюють 68,8 % сукупної дисперсії. Фіскальна спроможність держави пояснює 14,6 %, а якість інституційного капіталу становить 6,9 % дисперсії. Параметри оцінено баєсівським методом із використанням алгоритму Метрополіса–Гастінгса; результати еталонної групи застосовано як інформативні апріорні розподіли для України. Виявлено позитивний зв’язок інституційної компоненти з темпом зростання реального ВВП за дворічного лагу: оцінений коефіцієнт дорівнює 5,7799. Водночас частка поясненої дисперсії не визначає економічної значущості компоненти. Граничні віддачі фіскальної спроможності для інфляції та інвестицій становлять відповідно −0,50 і −0,34, що вказує на необхідність розмежовувати адміністративну ефективність і посилення фіскального вилучення. Наукова новизна полягає в поєднанні латентного вимірювання інституційних характеристик з оцінюванням відкладених макроекономічних зв’язків та міжконтурних компромісів. Практичні рекомендації охоплюють режим «інституційного оазису» для експортерів послуг, взаємозалік податкових зобов’язань, цифрове адміністрування ПДВ та узгодження регуляторних правил із міжнародними стандартами. Наголошено, що запропоновані заходи є напрямами політики, а не доведеними причинними наслідками окремих реформ. Обмеження дослідження пов’язані з річною частотою даних, коротким українським рядом, помірною відокремленістю кластерів і неоднаковою якістю рівнянь. Результати обґрунтовують доцільність поєднання інституційних змін із підвищенням якості податкового адміністрування замість орієнтації лише на нарощування фіскального тиску.This article investigates the role of institutional capital and fiscal capacity in overcoming macroeconomic disbalances during post-conflict recovery in Ukraine. We evaluate the impact of institutional and fiscal effectors on macroeconomic stabilisation and derive policy proposals from our dynamic models. Literature treats institutional quality as an endogenous variable, difficult to operationalise for medium-term policy. We extract institutional capital as a latent principal component from observable indicators, introducing it into a nonlinear autoregressive distributed lag model with an error correction term. The novelty lies in quantifying the delay between institutional changes and macroeconomic responses. Factor analysis reveals that institutional capital quality (PC5) explains 6.9 % of the variance, whereas state fiscal capacity (PC2) explains 14.6 %. Despite its smaller share, PC5 emerges as a central driver of real GDP growth. Our estimation demonstrates that PC5 at a two-year lag has a significant positive coefficient on real GDP growth (+5.7799). This lets us claim that institutional reforms yield macroeconomic dividends with a two-year delay. The marginal return of the GDP growth circuit to PC5 is +2.64, second only to structural modernisation. The model reveals a tradeoff, since institutional capital enters the trade balance and inflation circuits negatively. Conversely, the fiscal capacity component exhibits limited aggregate effectiveness, yielding marginal returns of −0.50 on inflation and −0.34 on investment, while exerting a neutral effect on GDP growth. This indicates that an aggressive fiscalcapacity push alone cannot serve as the primary lever for recovery. The practical significance materialises in three proposals: creating an “institutional oasis” regime for service exporters with arbitration under European Union law, implementing a netting procedure for tax liabilities alongside digital administration of value added tax, and adopting the Markets in Crypto-Assets Regulation and the Organisation for Economic Co-operation and Development Pillar Two rules. These interventions raise institutional quality and fiscal efficiency for the fastest-responding segments, securing stabilisation without exhaustive nationwide reform.enmacroeconomic disbalancesinstitutional capitalfiscal capacitypost-conflict recoverydistributed lag modeltax administrationstate capacityмакроекономічні дисбалансиінституційний капіталфіскальна спроможністьпісляконфліктне відновленнямодель з розподіленими лагамиподаткове адмініструванняспроможність державиArticle