Лісіцький, А. В.Lisitskyi, A. V.2026-06-022026-06-022026Лісіцький А. В. Методологія судово-експертного забезпечення розслідування воєнних техногенних катастроф: інтегративний підхід та міжнародна валідація доказів // Європейський правничий часопис. 2026. Вип. 13. С. 143-148.https://doi.org/10.36919/3041-1149(Print)13.2026.143-148https://dspace.e-u.edu.ua/handle/123456789/1917The article presents a comprehensive theoretical and empirical study of forensic science support in investigating anthropogenic disasters induced by armed aggression. The author contends that in the theater of modern warfare, civilian industrial infrastructure morphs into an ultrahazardous activity (a source of increased danger), while its destruction is operationalized as a method of warfare, thereby compelling a reassessment of classical forensic paradigms. The analysis is centered on the epistemological and procedural challenges stemming from restricted access to the loci of forensic examination. It substantiates the framework of integrative forensic inquiry, which harnesses the synergy of military-technical, engineering, and environmental expertise. Furthermore, the author scrutinizes the mechanism of the "controlled destruction" of industrial facilities, arguing that the identification of ordnance and weaponry serves as the foundational baseline for establishing a causal link (causal nexus) to the subsequent catastrophic environmental degradation legally qualified as ecocide. The article substantiates the necessity of implementing Earth observation (EO) remote sensing methods and digital photogrammetry as pivotal sources of evidentiary information amid the "fog of war." The author proposes a proprietary methodology for verifying digital derivatives, which is predicated on authenticating metadata and securing the digital chain of custody. A distinct facet of the study focuses on the retrospective modeling of catastrophic processes. The author contends that under conditions of a dynamically changing scar/trace pattern (forensic landscape), forensic examination must shift from capturing static damage toward the virtual reconstruction of events in both space and time. This approach facilitates not only the identification of perpetrators but also the forecasting of cumulative environmental harm decades into the future, which is paramount for calculating reparations in international judicial venues. The conclusions underscore the critical importance of harmonizing national forensic protocols with international standards (ISO, ICC Rome Statute) to ensure the validity of the evidentiary baseline within the global legal framework.У статті здійснено комплексне теоретико-прикладне дослідження проблем судово-експертного забезпечення розслідування техногенних катастроф, детермінованих збройною агресією. Автор констатує, що в умовах сучасної війни цивільна індустріальна інфраструктура трансформується в джерело підвищеної небезпеки, а її руйнування стає інструментом ведення бойових дій, що вимагає перегляду класичних криміналістичних парадигм. Основна увага приділена гносеологічним і процесуальним викликам, що виникають у зв’язку з обмеженим доступом до об’єктів дослідження. Обґрунтовано концепцію інтегративного судово-експертного пізнання, що передбачає синергію військово-технічних, інженерних та екологічних знань. Автор аналізує механізм «керованої деструкції» промислових споруд, де ідентифікація засобів ураження стає базисом для встановлення причинно-наслідкового зв’язку з настанням масштабних екологічних наслідків, кваліфікованих як екоцид. Доведено потребу в імплементації методів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) та цифрової фотограмметрії як основних джерел доказової інформації в умовах «туману війни». Запропоновано авторську методику верифікації цифрових дериватів, що базується на підтвердженні автентичності метаданих і захисті цифрового ланцюжка збереження доказів (chain of custody). Окремим аспектом дослідження є ретроспективне моделювання катастрофічних процесів. Автор стверджує, що в умовах динамічної зміни слідової картини, судова експертиза має зміщуватися від фіксації статичних пошкоджень до віртуальної реконструкції подій у просторі та часі. Це дає змогу не лише встановити винних осіб, а й спрогнозувати кумулятивну шкоду навколишньому природному середовищу на десятиліття вперед, що є критичним для розрахунку репарацій у міжнародних судових інстанціях. У висновках акцентовано на важливості гармонізації національних експертних протоколів із міжнародними стандартами (ISO, Римський статут МКС) для забезпечення валідності доказової бази в глобальному правовому полі.криміналістикасудова експертизавоєнна техногенна катастрофаекоцидвоєнні злочинидистанційне зондування Земліцифрова фіксаціяланцюжок збереження доказівміжнародне гуманітарне правокомплексна експертизазасоби ураженняретроспективне моделюванняcriminalisticsforensic sciencewartime anthropogenic disasterecocidewar crimesEarth observation (EO) remote sensingdigital documentationchain of custodyinternational humanitarian law (IHL)comprehensive forensic examinationmeans of destruction (ordnance)retrospective modelingArticle