Бобро, Наталія СергіївнаBobro, Natalia2025-10-142025-10-142025-08-25Bobro, N. (2025). Resource potential of a digital university in the conditions of global challenges. Economy and Society, 78. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-78-772524-0072https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-78-77https://dspace.e-u.edu.ua/handle/123456789/1310Статтю присвячено комплексному аналізу трансформації ресурсного потенціалу цифрового університету в умовах глобальних викликів та динамічного розвитку цифрових технологій. Обґрунтовано, що прискорення соціально-економічних змін, зростання впливу штучного інтелекту, аналітики великих даних і віртуальних освітніх середовищ, а також посилення конкуренції у світовому освітньому просторі визначають потребу у переосмисленні традиційних моделей функціонування університетів. У центрі дослідження – концепт цифрового університету як інституційної форми, здатної інтегрувати класичні ресурси (людські, фінансові, матеріально-інфраструктурні та репутаційні) з новими цифровими активами, утворюючи складну багаторівневу систему, що забезпечує стійкість і конкурентоспроможність. Особливу увагу приділено трансформації ресурсних груп у цифровому середовищі. Показано, що людські та інтелектуальні ресурси підсилюються за рахунок інноваційних технологій, які створюють умови для персоналізованого навчання й автоматизованого управління освітніми процесами. Фінансові ресурси диверсифікуються завдяки цифровим освітнім платформам і сервісам, що дозволяє університетам залучати нові канали фінансування. Матеріально-інфраструктурна база трансформується у віртуальну форму – хмарні сервіси, онлайн-кабінети, EdTech-екосистеми, які забезпечують масштабованість та гнучкість освітніх процесів. Аргументовано, що сучасна конкуренція у сфері вищої освіти набуває подвійного виміру: з одного боку, вона виступає драйвером підвищення ефективності, змушуючи університети оптимізувати управління ресурсами й впроваджувати інноваційні цифрові сервіси; з іншого – поступово трансформується у формат стратегічної кооперації. Підкреслено, що поєднання конкуренції й співпраці у цифровому університеті створює умови для збереження стабільності освітнього процесу, підвищення ефективності обміну знаннями й формування довгострокових партнерських екосистем. Визнання мультисуб’єктного характеру освітніх послуг у цифровому університеті розглядається як ключовий чинник модернізації його ресурсної бази. До створення та використання освітніх продуктів долучаються не лише викладачі й студенти, а й роботодавці, науково-дослідні центри, індустріальні партнери, місцеві громади та міжнародні організації. Це зумовлює диверсифікацію джерел фінансування, інтеграцію до глобальних освітньо-наукових мереж та підвищення економічної стійкості університету. Практична значущість результатів дослідження полягає у можливості їх використання при формуванні стратегій цифрової трансформації університетів, розробці політик сталого розвитку, оптимізації управлінських процесів і впровадженні інноваційних освітніх сервісів. Отримані результати можуть бути корисними для адміністрацій університетів, керівників освітніх і наукових проєктів, цифрових архітекторів та органів державної влади, які відповідають за реалізацію політики цифровізації у сфері вищої освіти.The article is devoted to analyzing the transformation of the resource potential of a digital university in the conditions of global challenges and the development of digital technologies. It has been proven that the influence of artificial intelligence, big data analytics, virtual educational environments, and increased competition necessitate new models of functioning. The focus of the research is on the digital university as an institutional form that integrates classical resources (human, financial, material, infrastructural, and reputational) with digital assets, creating a multi-level system of sustainability and competitiveness. It has been shown that human and intellectual resources are enhanced by digital technologies, financial resources are diversified through online services, material resources are transformed into virtual infrastructure, and reputational resources are transformed into digital brands. Competition in such an environment manifests itself as a driver of efficiency and, at the same time, transforms into strategic cooperation. The combination of these processes creates conditions for the stability of the educational process, the development of partnership ecosystems, and the improvement of knowledge exchange efficiency. Recognition of the multi-stakeholder nature of educational services is seen as key to modernizing the resource base. Employers, research centers, industry partners, and international organizations are increasingly involved in their creation, leading to diversification of funding and integration into global networks. The practical significance of the results lies in their use for developing digital transformation strategies, modernizing management structures, and introducing innovative services that are useful for universities, educational projects, and government authorities.endigital universitydigitalizationresource potentialglobal challengescompetitioncooperationцифровий університетдіджиталізаціяресурсний потенціалглобальні викликиконкуренціякоопераціяArticle