Семенюк, О. О.Semenuk, О. О.Соцький, А. М.Sotskyi, A. M.2026-01-202026-01-202025Семенюк О. О., Соцький А. М. Європейський підхід до регулювання штучного інтелекту та його значення для прав людини // Європейський правничий часопис. 2025. Вип. 10. С. 25-31.https://doi.org/10.36919/3041-1149(Print).10.2025.25-31https://dspace.e-u.edu.ua/handle/123456789/1451The article provides a comprehensive analysis of the theoretical and legal foundations of artificial intelligence regulation in the European Union through the prism of the EU AI Act adoption. The study explores the paradigm shift from ethical guidelines to binding legislation based on the "Trustworthy AI" concept. The author reveals the dual nature of the regulation, which formally acts as product safety legislation but substantively performs a quasi-constitutional function ofprotecting fundamental human rights. The risk-based approach and control mechanisms, particularly the Fundamental Rights Impact Assessment (FRIA), are examined in detail. A comparative analysis of the regulatory landscapes of the EU and Ukraine is conducted, highlighting the differences between the European "hard law" approach and the Ukrainian "soft law" strategy. The article substantiates the necessity of applying a "dynamic harmonization" model for national legislation, enabling integration into the EU Digital Single Market while preserving the potential for defense innovation under martial law conditions.У статті проведено комплексний аналіз теоретико-правових засад регулювання штучного інтелекту в Європейському Союзі крізь призму ухвалення EU AI Act. Досліджено трансформацію парадигми від етичних настанов до чіткого законодавчого регулювання, що базується на концепції «Trustworthy AI». Розкрито дуалістичну природу європейського регламенту, який формально є законодавством про безпеку продукції, а фактично виконує квазі-конституційну функцію захисту фундаментальних прав людини. Детально проаналізовано ризик-орієнтований підхід та механізми контролю, зокрема оцінювання впливу на права людини (FRIA). Проведено порівняльний аналіз регуляторних ландшафтів ЄС та України, виявлено відмінності між європейським підходом «hard law» та українською стратегією «soft law». Обґрунтовано потребу в застосуванні моделі «динамічної гармонізації» національного законодавства, що дасть змогу інтегруватися до Єдиного цифрового ринку ЄС, зберігши потенціал для розвитку оборонних інновацій в умовах воєнного стану.штучний інтелектправове регулюванняправа людиницифрова трансформаціягармонізація законодавстваправова безпекагенеративна модельartificial intelligencelegal regulationhuman rightsdigital transformationharmonization of legislationlegal securitygenerative modelArticle