Інституційний репозиторій Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет"
Архів містить у відкритому доступі наукові публікації викладачів та співробітників Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет", матеріали доповідей та конференцій, навчально-методичну літературу, статті з наукової періодики.
Відкритий архів надає можливість для самостійного розміщення наукових праць ("самоархівування ").
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його колекції.
Нові надходження
Документ
Захист персональних даних в цивільних правовідносинах: вітчизняне правове забезпечення крізь призму практики Європейського суду з прав людини
(Аналітично-порівняльне правознавство. Електронне наукове видання, 2023) Тимошенко, Ольга
У статті досліджено правове забезпечення захисту персональних даних в Україні з огляду на практику Європейського суду з прав людини, а також особливості здійснення захисту персональних даних в сучасних умовах воєнного стану. Підкреслена ієрархічність джерел регулювання захисту персональних даних та їх наявність на всіх рівнях законодавства. Охарактеризовано конституційно-правовий рівень правового забезпечення захисту персональних даних, представлений сукупністю норм Конституції (ст.ст. 3, 17, 32, 34, 55 тощо) та рішення Конституційного Суду України як акти негативної правотворчості у сфері захисту персональних даних. Охарактеризовано регулювання захисту персональних даних окремими нормами Цивільного кодексу України (ст.ст. 286. 301, 301 тощо). Здійснено огляд правового забезпечення захисту персональних даних в Україні на рівні спеціального закону, інших законодавчих актів, а також на підзаконному рівні. Надано характеристику міжнародно-правовому механізму захисту персональних даних. Визначені особливості захисту персональних даних в умовах воєнного стану в Україні. Надана характеристика практиці ЄСПЛ як елементу правового забезпечення захисту персональних даних та висвітлені ключові позиції ЄСПЛ в цій сфері у справах «Leander v. Sweden», «Rotaru V. Romania», «Catt v. United Kingdom», «S. & Marper v. United Kingdom», GSB v. Switzerland» тощо. Визначені основні напрямки вдосконалення існуючого правового забезпечення захисту персональних даних в Україні: вдосконалення законодавчого визначення поняття «персональні дані» відповідно до Загального регламенту захисту персональних даних; закріплення на рівні окремої норми спеціального закону принципів захисту персональних даних; встановлення особливих вимог до захисту, обробки «чутливих даних»; врегулювання збору cookies, які містять персональні дані тощо.
Документ
Публічна інформація та інформація, що становить суспільний інтерес у діяльності приватних закладів освіти
(Електронне наукове фахове видання «Порівняльно-аналітичне право», 2018) Тимошенко, Ольга
Стаття присвячена розгляду проблемних питань віднесення приватних закладів освіти до розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес. Автор критично аналізує чинне законодавство України та судову практику щодо віднесення публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес до такої, яка знаходиться у володінні (стосується діяльності) приватних закладів освіти та виокремлює недоліки.
Документ
ОСОБЛИВОСТІ РОЗМЕЖУВАННЯ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ ТА ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВИХ ЗАХОДІВ
(Науковий журнал «Європейський правничий часопис», 2024) Цимбал, П. В.; Теслицький, А. А.
У статті доведено, що сучасні реалії протидії злочинності вимагають ефективного застосування різних правових інструментів, спрямованих на своєчасне виявлення й розслідування кримінальних правопорушень. Насамперед проведено науковий аналіз понять негласних слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів. Виявлено конкретні особливості й критерії розмежування. Підтверджено, що розмежування цих двох категорій є надто важливим для забезпечення дотримання принципів верховенства права, законності та захисту прав і свобод людини в процесі протидії злочинності. Акцентовано увагу, що надання слідчим права на проведення негласних слідчих (розшукових) дій насамперед сприяє вирішенню проблеми професійних взаємин між слідчими й оперативнорозшуковими органами. Виділено, що, незважаючи на деякі спільні риси, зокрема використання негласних методів і засобів, ці дві категорії мають суттєві відмінності в їх правовій сфері, підставах і порядку проведення. Вказано, що негласні слідчі (розшукові) дії є процесуальними діями, які проводяться в кримінальному провадженні з метою отримання доказів або перевірки вже отриманих доказів за ухвалою слідчого судді. Водночас виділено, що оперативно-розшукові заходи натомість здійснюються оперативними підрозділами без судового дозволу та можуть проводитися як у рамках кримінального провадження, так і для запобігання, виявлення та припинення злочинів. Виділено висновок, що для усунення існуючих прогалин і колізій у правовому регулюванні негласних слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів, а також для вдосконалення практики їх застосування потрібно здійснити комплексний аналіз чинного законодавства та судової практики, вивчити міжнародний досвід у цій сфері й розробити відповідні рекомендації щодо внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів.
Документ
Використання спеціальних знань під час розслідування підроблення документів
(Науковий журнал «Європейський правничий часопис», 2024) Климчук, М. П.
Публікація присвячена науковому аналізу практики розслідування кримінальних проваджень за фактами підроблень документів. Констатовано, що участь спеціаліста в проведенні слідчих (розшукових) дій здебільшого носить епізодичний характер, що свідчить про явну недооцінку ролі зазначеного суб’єкта в збиранні та фіксації криміналістично значимої інформації. Зроблено висновок, що процесуальна, методична, консультаційна, технічна допомога спеціалістакриміналіста в таких кримінальних провадженнях дозволяє підвищити динамічність і результативність слідчих (розшукових) дій, а зрештою ефективність процесу збирання та фіксації слідів підроблення документів та інших суміжних фактів. Наголошується, що тим самим створюються сприятливі передумови для призначення та проведення відповідних експертиз у кримінальному провадженні. Зазначається, що участь спеціаліста-криміналіста за фактами підроблень документів є доцільною насамперед під час проведення огляду місця події, обшуку, слідчого експерименту, отримання зразків для проведення експертизи, в процесі підготовки до проведення допиту, одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб. Зазначається, що в таких кримінальних провадженнях допомога спеціаліста може полягати в: консультуванні слідчого про можливості відповідної слідчої (розшукової) дії, застосуванні необхідних техніко-криміналістичних засобів; фіксації результатів слідчої (розшукової) дії, зокрема слідової інформації, що вказує на конкретні способи підроблення документів; виявленні предметів і засобів (інструментів), використаних під час виготовлення підроблених бланків, реквізитів; визначенні предметів і документів, які потрібно вилучити з місця проведення огляду, обшуку; висуванні версії про особу злочинця тощо. Підкреслено, що в процесі провадження слідчих (розшукових) дій у кримінальних провадженнях за фактами підроблення документів з метою виявлення та вилучення криміналістично значимої інформації актуальною є участь не тільки спеціалістів криміналістів, а й фахівців у сфері комп’ютерної техніки.
Документ
Міжнародні договори за участю України в умовах воєнного стану: політико-правовий вимір
(Аналітично-порівняльне правознавство. Електронне наукове видання, 2024) Тимошенко, Ольга
В статті автором проведено критичний аналіз змісту міжнародних договорів укладених за участю України з моменту повномасштабного вторгнення росії на територію України (24 лютого 2022 року) і до сьогодні. Визначено політико-правове значення таких міжнародних договорів. Проведений аналіз надав змогу узагальнити міжнародні договори в межах наступних блоків: 1) безпекові міжнародні договори, предметом яких є різні аспекти
гарантування національної безпеки та підтримки з боку міжнародних партнерів. Зокрема таке гарантування стосується військової підтримки (постачання озброєння, техніки та військового обладнання; надання тренінгів та навчання для українських військових; обмін розвідувальною інформацією та спільні військові навчання), економічної допомоги (фінансова підтримка для стабілізації економіки; фонди для відновлення інфраструктури, зруйнованої внаслідок війни тощо; 2) договори про надання правової допомоги між державами, які так само активно укладались протягом дії режиму воєнного стану; 3) договори, предметом яких є питання функціонування логістики та промисловості, насамперед мова йде про так звану чорноморську зернову ініціативу (Угода про відновлення експорту зерна з Туреччиною та ООН підписана 22 липня 2022 року; Угода про вільну торгівлю з Європейським Союзом; Угода між Україною та Європейським Союзом про вантажні перевезення автомобільним транспортом - так званий транспортний безвіз» та ін.).
Підсумовано, що в умовах воєнного стану Україна досить активно використовує інструмент міжнародних відносин та міжнародних договорів для захисту своїх національних інтересів, забезпечення стійкості держави та її подальшої європейської інтеграції. Важливо зазначити, що деякі міжнародні документи, в тому числі і міжнародні договори, укладені до початку повномасштабної війни, потребують перегляду або адаптації до нових реалій. До того ж, існують певні проблемні питання виконання окремих видів міжнародних договорів в умовах воєнного стану. Загалом, укладення міжнародних договорів є важливим інструментом для України у воєнний час, який дає змогу їй отримувати міжнародну підтримку, захищати свої інтереси та рухатися шляхом європейської інтеграції. Це сприяє зміцненню обороноздатності України та її стійкості до агресії; відновленню територіальної цілісності України; забезпеченню захисту прав та інтересів українських громадян; подальшій європейській інтеграції України.