Інституційний репозиторій Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет"
Архів містить у відкритому доступі наукові публікації викладачів та співробітників Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет", матеріали доповідей та конференцій, навчально-методичну літературу, статті з наукової періодики.
Відкритий архів надає можливість для самостійного розміщення наукових праць ("самоархівування ").
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Концептуальні підходи до розуміння недоторканості права власності в кримінальному провадженні
(2025) Кичко, Р. А.; Kychko, R. A.
У статті на підставі чинного законодавства, поглядів науковців, а також правових позицій, відображених у рішеннях Європейського суду з прав людини, здійснено детальний аналіз інтерпретації права власності в кримінальному процесі України, можливостей його законного обмеження, трактування тісно пов’язаних з ними понять «майно» та «власність». З аналізу прецедентної практики ЄСПЛ вбачається виділення таких критеріїв тлумачення майна та прав, пов’язаних з ним: це рухомі й нерухомі речі, активи, зокрема права вимоги, щодо яких заявник може стверджувати про їхнє ефективне використання; економічна цінність права чи інтересу; адекватна визначеність об’єкта володіння; майнове право чи інтерес мають бути належно закріплені в національному законодавстві для того, щоб бути забезпеченими можливістю судового захисту. Зазначається, що недоторканість приватної власності є природним правом людини, станом захищеності від посягань, гарантією свободи особи та її автономії, що охоплює незаконне втручання в реалізацію права володіти, користуватись і розпоряджатися майном та іншими матеріальними, інтелектуальними цінностями й фінансовими ресурсами.
Забезпечення захисту прав і свобод людини в кримінальному процесі означає здійснення процесуальної діяльності в такому порядку, формі та режимі, за яких втручання в гарантовані законом права й свободи людини має винятковий характер. Наголошено, що сфера кримінального судочинства найбільш тісно пов’язана із заходами процесуального примусу та обмеженням прав і свобод учасників процесу. Водночас зроблено висновок, що ефективне забезпечення охорони права власності в кримінальному процесі можливе лише в поєднанні із дотриманням інших засад кримінального провадження, зокрема: забезпечення права на свободу й особисту недоторканність; недоторканність житла чи іншого володіння особи; невтручання в приватне життя; публічність.
Можливості судових експертиз під час розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з підробкою документів
(2025) Кузьменко, О. В.; Цимбал, П. В.; Kuzmenko, O. V.; Tsymbal, P. V.
Стаття присвячена дослідженню можливостей судових експертиз під час розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з підробкою документів.
Зазначено, що підроблення документів полягає в зміні змісту справжнього документа або у створенні повністю фальшивого документа, який за зовнішніми ознаками імітує справжній, а також у внесенні недостовірних відомостей до офіційного бланка.
Визначено, що для встановлення справжності або підроблення відповідного документа насамперед проводиться судово-технічна експертиза документів. Існують такі види технічної експертизи документів: 1) експертиза реквізитів документів; 2) експертиза друкарських форм; 3) експертиза матеріалів документів.
Крім того, досліджено, що в разі наявності електронного оригіналу документа (файлу) можливо провести комплексну технічну експертизу документів і комп’ютерно-технічну експертизу для вирішення ряду ідентифікаційних завдань. Водночас важливо враховувати, що для запобігання втрати інформації під час роботи з комп’ютерною технікою, її вилучення й огляд потрібно здійснювати з допомогою спеціаліста у сфері комп’ютерно-технічних досліджень.
До питання криміналістичної характеристики злочинів проти основ національної безпеки, вчинених під час воєнного стану
(2025) Науменко, В. В.; Naumenko, V. V.
У статті розглянуто криміналістичну характеристику злочинів проти основ національної безпеки України, які вчиняються в умовах воєнного стану, спричиненого широкомасштабною збройною агресією рф. Актуальність теми зумовлена зростанням кількості злочинів, спрямованих на підрив суверенітету, територіальної цілісності, обороноздатності та конституційного
ладу України. Розкрито криміналістичну класифікацію цього виду злочинів за такими критеріями, як характер впливу (інформаційно-психологічні, фізично-деструктивні, організаційно-підривні), джерела фінансування, метод реалізації, рівень відкритості та іншими криміналістично значущими ознаками. Окреслено типові способи вчинення злочинів проти основ національної безпеки в сучасних умовах, зокрема використання інформаційно-комунікаційних технологій, агентурної мережі, конспірації, гібридної тактики. Окрему увагу приділено особі злочинця, у зв’язку із чим проаналізовано його типові професійні, соціально-поведінкові, мотиваційні характеристики, типові зв’язки та способи маскування. Встановлено, що більшість таких осіб мають спеціальні знання та навички приховування своєї протиправної діяльності, поєднуючи
технічні, психологічні й організаційні засоби. Обґрунтовано значення криміналістичної характеристики як системного елементу методики розслідування, що забезпечує формування ефективних слідчих версій і виявлення доказів. Запропоновано підходи до вдосконалення криміналістичної класифікації та окремі рекомендації для підвищення ефективності виявлення, документування й розслідування злочинів у сфері національної безпеки України.
Визначення підсудності до та після початку судового розгляду: окремі проблеми, зумовлені запровадженням воєнного стану в Україні
(2025) Басиста, І. В.; Дроздов, О. М.; Глинська, Н. В.
Метою запропонованого наукового дискурсу є виявлення тих проблем, які наявні як у доктрині, так і в чинному кримінальному процесуальному законодавстві та в судовій практиці щодо визначення підсудності до та після початку судового розгляду з огляду запровадженого та триваючого в Україні воєнного стану через агресивне вторгнення росії. Також поставлено завдання формулювання відповіді на питання щодо істотності порушення вимог кримінального процесуального закону в разі неврахування правил підсудності місцевим судом.
Обґрунтовано такі авторські висновки, що начебто не складне, але тільки на перший погляд, питання визначення підсудності гостро постало із вторгненням росії на українські терени. Доведено, що хоча й сучасні «воєнні реалії» вимагають більш адаптивного, навіть «реактивного» підходу до визначення підсудності на забезпечення формальної законності кримінальної процедури, водночас спроби гнучкого підходу до тлумачення категоричних законодавчих приписів підривають імперативний характер правових норм і суперечать вимогам законності в правовій державі, що може призвести до правової невизначеності та вибіркового правосуддя. Адже судова практика Верховного Суду, незважаючи на її вагоме значення для забезпечення єдності в правозастосуванні, не змінює, а лише уточнює норми закону, конкретизує їхній зміст.
Резюмовано, що як конституційні положення, так і вимоги галузевого законодавства, хоча б заради правової визначеності, законодавчого забезпечення дотримання вимоги справедливого судового розгляду та відповідності реаліям запровадженого ще три роки тому воєнного стану
в Україні, мали б бути змінені.
Дотримання прав громадян під час застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження
(2025) Галаган, В. І.; Galagan, V. I.
Стаття присвячена окремим питанням застосування заходів забезпечення кримінального провадження й дотриманню прав його учасників. Наголошено на невідповідності нормативного врегулювання затримання особи й тримання її під вартою за Конституцією України та КПК України. Проаналізовано зміст вказаних термінів, запропоновано внесення змін до Конституції
України з метою однозначного розуміння затримання особи як тимчасового запобіжного заходу та його відмінності від тримання під вартою як запобіжного заходу. Звернено увагу на окремі аспекти арешту майна в кримінальному провадженні. Зокрема, визначено ряд проблем під час арешту майна, що перебуває на тимчасово окупованій території чи за кордоном
України. Досліджені проблемні питання щодо процесуального статусу та допиту третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.