Інституційний репозиторій Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет"
Архів містить у відкритому доступі наукові публікації викладачів та співробітників Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет", матеріали доповідей та конференцій, навчально-методичну літературу, статті з наукової періодики.
Відкритий архів надає можливість для самостійного розміщення наукових праць ("самоархівування ").
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних та міських рад як органи адміністративної юрисдикції в справах про адміністративні правопорушення
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Копачук, І. С.; Kopachuk, I.
У статті розглянуто адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних та міських рад як самостійних суб’єктів адміністративної юрисдикції в справах про адміністративні правопорушення. Проаналізовано їхнє місце в системі органів адміністративної юрисдикції та особливості реалізації адміністративно-юрисдикційних повноважень на рівні територіальних громад. Визначено, що адміністративні комісії забезпечують оперативний і доступний розгляд значного масиву справ безпосередньо за місцем їхнього вчинення, сприяючи наближенню публічновладної діяльності до населення та врахуванню особливостей місцевих умов. Розкрито специфіку адміністративних комісій, яка проявляється в поєднанні спеціальної юрисдикційної функції, колегіального характеру діяльності та міжгалузевої компетенції. Критично оцінено наукові позиції щодо недоцільності подальшого функціонування адміністративних комісій з огляду на існування розгалуженої системи державних органів, уповноважених здійснювати адміністративно-юрисдикційну діяльність. Обґрунтовано потребу в переосмисленні ролі адміністративних комісій з урахуванням сучасних підходів до організації публічного адміністрування та положень Закону України «Про адміністративну процедуру». Встановлено основні проблеми ефективності діяльності адміністративних комісій, серед яких фрагментарність нормативного забезпечення, недостатня визначеність окремих елементів їхнього адміністративно-правового статусу, недосконалість порядку формування персонального складу та відсутність чітких вимог до професійної компетентності членів комісій. Запропоновано основні напрями вдосконалення правового та організаційного забезпечення діяльності адміністративних комісій: конкретизацію їхньої компетенції, оптимізацію засад розгляду справ про адміністративні правопорушення, цифровізацію адміністративно-юрисдикційної діяльності, забезпечення єдності адміністративної практики та посилення гарантій прав учасників адміністративно-деліктного провадження.
Міжнародний досвід адміністративно-правового захисту бізнесу крізь призму інституту бізнес-омбудсмана
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Гарасім, Т. В.; Harasim, T. V.
Статтю присвячено дослідженню зарубіжного досвіду адміністративно-правового захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності через функціонування інституту бізнес-омбудсмана. Проаналізовано сучасні моделі організації та діяльності інституту бізнес-омбудсманів у низці держав, зокрема Австралії, Польщі, США, Франції, Грузії та Албанії. Встановлено, що, незважаючи на відмінності в правовому статусі, порядку призначення та обсягу повноважень, спільною рисою зазначених моделей є спрямованість на забезпечення позасудового захисту прав підприємців, зменшення адміністративного тиску, удосконалення взаємодії бізнесу з органами публічної влади й підвищення ефективності державної регуляторної політики. Досліджено особливості правового статусу бізнес-омбудсмана, його основні функції та форми діяльності, серед яких розгляд звернень суб’єктів господарювання, участь у позасудовому врегулюванні спорів, підготовка рекомендацій щодо вдосконалення законодавства, здійснення консультативної, інформаційно-роз’яснювальної та адвокаційної діяльності. Встановлено, що в більшості держав бізнес-омбудсман не наділений владно-розпорядчими повноваженнями, а виконує посередницькі, консультативні та правозахисні функції, доповнюючи наявні судові й адміністративні механізми захисту прав бізнесу. Обґрунтовано, що ефективність інституту бізнес-омбудсмана забезпечується його незалежністю, спеціалізацією на питаннях взаємодії бізнесу з органами влади, доступністю процедур звернення та можливістю впливати на формування державної політики у сфері підприємництва. За результатами порівняльного аналізу зроблено висновок про доцільність використання позитивного міжнародного досвіду під час удосконалення адміністративно-правових засад захисту бізнесу в Україні. Запропоновано законодавчо врегулювати правовий статус бізнес-омбудсмана через ухвалення спеціального закону, в якому визначити гарантії його незалежності, порядок призначення та звільнення, повноваження, принципи діяльності й механізми взаємодії з органами публічної влади. Реалізація таких підходів сприятиме підвищенню ефективності позасудового захисту прав підприємців, покращенню бізнес-клімату та зміцненню довіри суб’єктів господарювання до державних інституцій.
Правовий режим токенізованих фінансових інструментів у Європейському Союзі та напрями адаптації законодавства України
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Ганган, В. Г.; Hanhan, V. H.
У статті досліджено співвідношення регуляторних і приватноправових засад обігу токенізованих фінансових інструментів у Європейському Союзі та визначено напрями адаптації законодавства України. Актуальність теми зумовлена тим, що технологічна форма фінансового інструменту не усуває потреби одночасно встановити його регуляторну кваліфікацію, правове значення запису в розподіленому реєстрі, правила діяльності ринкової інфраструктури та способи захисту інвестора. Метою дослідження є розмежування сфер застосування MiCA, MiFID II і Регламенту (ЄС) 2022/858, з’ясування приватноправових наслідків запису про фінансовий інструмент у DLT та формулювання пропозицій для українського законодавця. Методологічну основу становлять формально-юридичні, системні, порівняльно-правові та функціональні методи. Обґрунтовано, що MiCA не є основним актом для токенізованих цінних паперів: відповідно до статті 2(4)(a) цього Регламенту криптоактиви, які кваліфікуються як фінансові інструменти, вилучено зі сфери його застосування. Їхній правовий режим насамперед визначають MiFID II, Регламент про пілотний режим DLT, а залежно від операції – правила щодо проспекту, ринкових зловживань, торговельної та розрахункової інфраструктури. Показано, що Регламент (ЄС) 2022/858 наділяє оператора DLT-інфраструктури не лише технічними функціями, а й нормативно визначеними обов’язками щодо правил системи, зберігання, сегрегації активів, відповідальності та плану переходу. Водночас акт не уніфікує момент виникнення, переходу, обтяження й припинення майнових прав на DLT-фінансовий інструмент. Порівняння французької
та німецької моделей підтвердило можливість різної законодавчої техніки: функціональної еквівалентності запису в DLT традиційному записі на рахунку або прямого визначення реєстрового запису як умови розпорядження та переходу права. Наукова новизна полягає в запропонованій чотирирівневій моделі правового режиму, що охоплює кваліфікаційний, інфраструктурний, приватноправовий і захисний рівні. Доведено, що для України недостатньо врегулювати лише ринок віртуальних активів: потрібні узгоджені зміни до законодавства про ринки капіталу, депозитарну систему та цивільно-правовий обіг із визначенням наслідків запису в DLT, правил
добросовісного набуття, застави, спадкування, примусового виконання, втрати ключів, виправлення помилкових записів і неплатоспроможності оператора.
Особливості індивідуалізації адміністративних стягнень в умовах воєнного стану
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Гданський, Н. М.; Hdanskyi, N. M.
Статтю присвячено дослідженню особливостей індивідуалізації адміністративних стягнень в умовах воєнного стану та визначенню її ролі в забезпеченні реалізації принципів адміністративної відповідальності. Обґрунтовано, що запровадження воєнного стану зумовило суттєві зміни у сфері адміністративно-юрисдикційної діяльності, пов’язані із розширенням повноважень уповноважених органів, появою нових категорій адміністративних правопорушень, потребою в оперативному реагуванні на загрози національній безпеці та забезпеченні громадського порядку.
За таких умов особливого значення набуває індивідуалізація адміністративних стягнень як вагома умова реалізації принципів законності, справедливості, пропорційності, гуманізму, рівності перед законом та індивідуального підходу до особи правопорушника.
Проаналізовано нормативно-правові засади призначення адміністративних стягнень, визначено критерії, що повинні враховуватися під час обрання виду й розміру адміністративного стягнення, а також охарактеризовано основні проблеми їхнього практичного застосування в умовах воєнного стану. Звернуто увагу на потребу в забезпеченні балансу між ефективним захистом національної безпеки та дотриманням конституційних прав і свобод людини. Наголошено, що навіть за умов особливого правового режиму адміністративне стягнення має відповідати характеру вчиненого правопорушення, ступеню вини особи, її майновому стану, обставинам вчинення проступку та іншим юридично значущим чинникам.
Обґрунтовано потребу в удосконаленні адміністративного законодавства за рахунок конкретизації критеріїв індивідуалізації адміністративних стягнень, уніфікації правозастосовної практики та посилення гарантій реалізації принципів адміністративної відповідальності. Зроблено висновок, що ефективна індивідуалізація адміністративних стягнень є вагомою передумовою забезпечення законності, справедливості та пропорційності адміністративного примусу в умовах воєнного стану.
Legal regulation of administrative appeals against individual acts in the Republic of Poland
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Roi, O. V.; Рой, О. В.
This article examines the legal regulation of administrative appeals against individual acts in the Republic of Poland. The relevance of this study stems from Ukraine’s European integration process, the implementation of the Law of Ukraine ‘On Administrative Procedure’, and the need to improve the national mechanism for administrative appeals, drawing on the positive experience of other countries. The methodological basis of the study comprises comparative legal, formal-legal and systemic-structural methods.
The article analyses the legal framework governing the functioning of the institution of administrative appeals, as defined by the Constitution of the Republic of Poland and the Code of Administrative Procedure. The paper examines the specific features of the parties involved in administrative appeals, the procedure for determining the competent authorities for considering complaints, the time limits for their consideration, procedural guarantees for applicants, as well as mechanisms for control and supervision of the activities of public administration bodies. It has been established that the Polish model is characterised by a high level of institutional structure and a clear hierarchy of bodies responsible for examining complaints. Particular attention is paid to the role of the Prime Minister of the Republic of Poland within the administrative appeals system. His competence extends not only
to the consideration of specific categories of complaints, but also to the supervision of the functioning of the relevant mechanism. It is noted that this model helps to increase the level of personal accountability of senior executive authorities, ensuring the transparency of administrative control and enhancing departmental accountability. It is concluded that the Polish experience of regulating administrative appeals against individual acts can be used to further improve Ukrainian legislation in the field of administrative procedure, strengthen guarantees for the protection of the rights of natural and legal persons, and reduce the burden on the administrative justice system by enhancing the effectiveness of pre-litigation remedies.