Перегляд за Автор "Литвиненко Л.О."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Архітектурні підходи до розробки масштабованих веб-застосунків
    (Науково-технічний журнал «Кібербезпека: освіта, наука, техніка», 2024-06-26) Скляренко О.В.; Савченко Я.О.; Литвиненко Л.О.; Сушинський О.Є.
    У цій статті досліджуються сучасні методи та технології для створення масштабованих вебзастосунків. Потреба у таких системах постійно зростає через збільшення обсягів даних і кількості користувачів, що вимагає високої продуктивності та надійності. Ця стаття присвячена вивченню сучасних способів масштабування вебзастосунків, що стає однією з найактуальніших проблем сучасного програмування, обумовленою стрімким зростанням обсягів даних та кількості користувачів. Масштабованість визначає здатність системи ефективно обробляти зростаюче навантаження за рахунок додавання ресурсів (процесорів, пам’яті, серверів) без шкоди для продуктивності. Недотримання принципів масштабованості може призвести до уповільнення роботи, збоїв та втрати користувачів, роблячи розробку масштабованих вебзастосунків пріоритетним завданням для програмних інженерів. У статті розглядаються ключові проблеми, з якими стикаються розробники, включаючи зростання навантаження на сервери, забезпечення безперебійної роботи під час пікових навантажень, оптимізацію ресурсів та гарантування високої доступності даних. Авторами проаналізовано та порівняно різні архітектурні підходи, такі як мікросервісна архітектура, використання хмарних сервісів, кешування, балансування навантаження та асинхронні черги повідомлень. Автори наводять приклади успішного застосування цих підходів у таких компаніях, як Netflix, Spotify, Facebook, Amazon та LinkedIn, та пропонують практичні рекомендації щодо вибору оптимальної архітектури для різних типів проєктів, враховуючи їх особливості та вимоги до продуктивності. Авторами підкреслюється важливість ретельного планування архітектури на початкових етапах розробки вебдодатків для забезпечення їх масштабованості та ефективності. Перспективи подальших досліджень включають розробку нових методів та інструментів для підвищення ефективності існуючих архітектурних підходів, інтеграцію різних методів для створення гнучких та масштабованих рішень, а також підвищення уваги до питань безпеки та управління ресурсами.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Логіка побудови інтерфейсів у програмному забезпеченні
    (Вісник НТУ "ХПІ", 2020) Литвиненко Л.О.; Колодінська Я.О.; Скляренко О.В.
    Через постійне зростання інформації у світі з’являються нові виклики не лише в задачах обробки і зберігання великих масивів даних, а й у подачі результатів обробки та аналізу кінцевому користувачу програмних додатків. Основною задачею статті є оглядовий аналіз певних підходів до подачі інформації у вигляді, в якому її сприйняття відбувається швидше шляхом застосування принципів оптимальної візуальної подачі інформації і оптимальної взаємодії з користувачем. У статті розглядаються поняття візуального представлення і візуальної взаємодії та відмінності між ними. Аналізуються основні складові для побудови візуального представлення програмних додатків, в тому числі шрифти та такі їхні характеристики як розбірливість та читабельність. Також розглянуті різні властивості кольорів, наведено класифікацію за усередненим сприйняттям різного забарвлення в навколишньому середовищі та вплив білого простору на читабельність. З точки зору побудови оптимальної візуальної взаємодії можна завжди використати інструментарій A/B тестів, проте, на думку авторів, значно ефективніше проводити тести відносно незначних змін, застосовуючи певні принципи побудови візуальної взаємодії. Серед таких принципів в статті проаналізовані наступні закони: закон Якоба, який вказує на необхідність використання вже сталих і звичних компонентів чи сценаріїв візуальної взаємодії без їх суттєвої зміни, застосовуючи досвід користувача в інших програмних продуктах; закон Хіка, який регулює кількість одночасних опцій, доступних для користувача на одному екрані; закон Гештальта про спільні межі, який регулює способи групування елементів шляхом відмежування області від оточуючих елементів певною межею; закон Гештальта про близькість об’єктів, які знаходяться поруч і сприймаються мозком людини як групи; закон Фітса про важливість легкодоступності основних елементів та необхідності їх розміщення в безпосередній близькості до користувача. Наведено практичні приклади використання вказаних законів.