Перегляд за Автор "Наталія, Бобро"

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз недоступний
    Документ
    KEY FACTORS AND STRUCTURES OF THE DEVELOPMENT OF THE DIGITAL TRANSFORMATION OF THE ECONOMY
    (Věda a perspektivy, 2024-01-28) Наталія, Бобро
    The article explores the impact of technological innovations on the economy and business in the context of digital transformation. It is investigated that key technological trends, such as 5G, Wi-Fi, energy-efficient processing, advanced data recognition, and intellectual data processing, cloud, and edge computing, converge to form the technological foundation necessary for successful digital transformation. As a result, digital transformation is often accompanied by significant losses, and costs exceeding the planned ones, and many projects lead to changes that do not justify expectations from the use of information technologies. Investments in analytics are necessary but do not guarantee a global restructuring of the business, its core transformation, during which even a minor error can halt the supply chain, destroy a product, or even put an end to the business. It is noted that to achieve success, it is necessary to prioritize strategy over technology. Under these conditions, the task of goal-setting comes to the forefront – it is necessary to start with defining the ultimate goal of the business (profit, perspective, strengthening market position, etc.) and only then move on to the search for technology that will allow achieving it. As businesses focus on providing greater mobility for employees, moving most corporate workflows to cloud storage, digitization provides staff with access to what they need and when they need it, supporting a high level of productivity regardless of location. The article also examines the constructs of economic development in the context of information technologies, focusing on the development of ecosystems of crypto assets, metaverses, and non-fungible tokens (NFTs), central bank digital currencies (CBDC), institutional investments in the digital economy, and tokenization of traditional funds. It is emphasized that these technological and economic transformations define new directions of development and require increased attention to cybersecurity, technological infrastructure, and collaboration between business and technical teams
  • Ескіз недоступний
    Документ
    ВИЗНАЧЕННЯ НООСФЕРИ
    (ЕФЕКТИВНА ЕКОНОМІКА, 2023-12-19) Наталія, Бобро
    У статті аналізується генезис визначення поняття ноосфери, розглядаються питання її становлення та розвитку. Досліджено, що визначення ноосфери зверталися ще древні мислителі, де основний акцент робиться на інтерпретації Нуса, яка визначає ноосферу як Світовий розум чи Божественний розум у контексті античної філософії. Важливу роль у формуванні цього концепту відіграв Анаксагор, який вказав на те, що космос не виник самостійно, а був упорядкований Нусом –розумом, який управляє цілеспрямовано. християнська теологія розглядає Нус як «розумну» природу ангелів та образ Божий у людині. Таке тлумачення відображає перехід від античних філософських концепцій до християнських традицій, де Нус стає важливим аспектом духовного світу. Необхідно зауважити, що в обох традиціях: в античній філософії та християнській теології, Нус розглядається як не просто розум людини, а як вища духовна сила з надприродною могутністю. Ця ідея Нуса слугує поясненням впорядкованості Космосу, вносячи глибокий розуміння ролі розуму в створенні і управлінні всесвітом. У сучасній науковій літературі фундаторами створення понятійного апарату ноосфери вважаютьЕ.Леруа , є П.Т. де Шардена та В.Вернадського. Встановлено, що подальший розвиток науки і наукової думки не просто сприяв розвитку суспільства, ці процеси трансформували економіку і все матеріальне у нову якість, яку назвали ноосфера, що на сьогодні є єдністю біологічного, геологічного таінтелектуального світу. Досліджується зв'язок між неосферою і економікою. Визначено, що ноосфера відтворює середовище, яке є прообразом колективного розуму. Це стає основою для створення нового суспільства та економіки,адже процеси пізнання і господарювання є тісно пов'язаними і утворюють онтологічно та історично єдиний процес розвитку знань та їх перетворення у інновації. Описуються основні концепції вивчення даного явища та сучасне його розуміння. Вказано, що концепції ноосфери можна класифікувати за двома напрямами: «природним» та «технократичним». Зроблено висновок, що на сьогодні необхідною стає системна розробка наукової ідеї ноосфери, що дозволяє сформувати якісно нові, глибші концептуальні уявлення про передумови, процеси та ефекти сучасних перетворень, затребувані наукою та практикою.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    НОВІ ТРЕНДИ В ЕКОНОМІЦІ: ЦИФРОВІЗАЦІЯ ТА ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ
    (Наука і техніка сьогодні, 2024-01-04) Наталія, Бобро
    У статті проводиться аналізнових трендів у економіці, цифровізації та діджиталізації. Висвітлено поняття цифровізації та діджиталізації в контексті їх впливу на економіку. Визначено, що цифрові технології входять у всі сфери життя, трансформуючитрадиційні галузі економіки, освіти, медицини та культури. Визначено етапи розвитку цифрової економіки: автоматизацію, цифровізацію та цифрову трансформацію. Дана характеристика перспективам формування цифрової економіки, які включають широке використанняштучного інтелекту, відмову від низькокваліфікованої робочої сили та можливість автономної роботи технологій. Підкреслено, що цифрова економіка має як переваги, так і ризики. Переваги включають підвищення продуктивності праці, зниження витрат, створення нових робочих місць та перехід до електронного документообігу. З іншого боку, ризики охоплюють витік інформації, збільшення кількості шахраїв та використання персональних даних. У статті розглянута роль цифрового розвитку в стимулюванні економічного зростання країн та наголошено, що традиційні фактори економічного зростання уступають місце цифровим технологіям. Впровадження цифрових технологій в економіку сприяє створенню нових джерел доходу та покращенню якості життя населення. Автор також звертає увагу на двоїстий характер цифрового розвитку, що породжує як потенційні ризики, так і прогресивні можливості. Вказано на нерівномірний процес цифровізації економіки у різних країнах та визначено три групи країн, які вносять суттєвий внесок у глобальний потенціал цифрового розвитку. До першої групи віднесені лідери цифрові-зації, такі як США, Німеччина, Франція, Японія, що демонструють значний потенціал зростання в галузі цифрових технологій. Другу групу складають «невеликі» європейські країни, такі як Бельгія, Естонія, Данія, Фінляндія, що відзначаються високими показниками цифровізації. Третю групу становлять країни, які спираються на свої внутрішні ринки, такі як Бразилія, Австралія, Канада, Індія. Зазначено на важливій ролі державного сектору в стимулюванні зростання та підтримці цифрової трансформації. Наголошується на важливості створення умов для цифрових інновацій, підтримці стартапів та розвитку системи освіти у сфері цифровізації. В заключенні підкреслено, що активна участь всіх зацікавлених сторін є ключовою для реалізації ефективного сценарію цифровізації та досягнення високих показників цифрового розвитку в економіці.