Перегляд за Автор "Наталія Бобро"

Зараз показуємо 1 - 9 з 9
  • Ескіз недоступний
    Документ
    EFFECTIVENESS OF ARTIFICIAL INTELLIGENCE USAGE INTHE EDUCATIONAL PROCESS
    (Science and technology today, 2024-01-04) Наталія Бобро
    This article analyzes the changes occurring in the field of educationunder the influence of artificial intelligence usage. The genesis of the concept of "artificial intelligence" is examined, noting that the term was introduced byJ. McCarthy in 1959 in the article "Programs with Common Sense," where artificialintelligence was considered as a computational system capable of creating subprograms. It is determined that the weak scientific connotation of the word "intelligence" led translators to somewhat distort the meaning of McCarthy'sstatement, resulting in significant confusion and unjustified expectations regardingartificial intelligence today. As of today, artificial intelligence remains a newscientific direction with unresolved fundamental problems, such as aspects of consciousness, thinking, system optimization, large data processing, and machine learning. The methodology of artificial intelligence is applied in various scientific fields, including sociology, mechanics, energy, economics, and ecology. The concept of "artificial intelligence" has been evolving in computer science, where its definition ranges from modeling intelligence to a specialized branch that focuses on reproducing human intellectual actions. The article proposes an author's definition of artificial intelligence in the educational process, considering it as technologies that enable the computer to develop and implement teaching methodologies, simulate speech activities, automate material mastery control, and perform analytical work. The main directions of using artificial intelligence in the educational process include education management, individualization of learning,optimization of teacher training, organization of the learning process, and optimization of specific discipline learning. Modern artificial intelligencetechnologies, such as machine learning, natural language processing, computer vision, data analysis, and intelligent learning systems, can be used to optimize and intensify the educational process. However, it is essential to note that artificial intelligence should not completely replace traditional teachers; instead, it should be a tool to support and enhance their work.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    NEW TRENDS IN ECONOMICS: DIGITIZATION
    (Science and technology today, 2024-01-04) Наталія Бобро
    The article analyzes new trends in the economy, focusing on digitization and digitalization. It explores the concepts of digitization and digitalization in the context of their impact on the economy. The study identifiesthat digital technologies penetrate all aspects of life, transforming traditional sectors such as the economy, education, healthcare, and culture. The developmental stages of the digital economy – automation, digitization, anddigital transformation – are outlined. The article characterizes the prospects of forming a digital economy, including the widespread use of artificial intelligence, the decline of low-skilled labor, and the potential for autonomous technological work. Emphasis is placed on both the advantages and risks of the digital economy. Advantages include increased labor productivity, cost reduction, the creation of new jobs, and the transition to electronic document management. On the other hand, risks encompass information leakage, an increase in fraud, and the use of personal data. The role of digital development in stimulating the economic growth of countries is discussed, highlighting that traditional factors of economic growth are giving way to digital technologies. The integration of digital technologies into the economy contributes to the creation of new income sources and improves the quality of life for the population. The author also draws attention to the dual nature of digital development, generating both potential risks and progressive opportunities. The article addresses the uneven process of economic digitization in different countries and identifies three groups of countries that make a significant contribution to the global potential of digital development. The first group includes leaders in digitization, such as the United States, Germany, France, andJapan, demonstrating substantial growth potential in digital technologies. The second group comprises "small" European countries, such as Belgium, Estonia, Denmark, and Finland, characterized by high digitization indicators. The third group consists of countries that rely more on their domestic markets, such as Brazil, Australia, Canada, and India. The crucial role of the public sector in stimulating growth and supporting digital transformation is emphasized. The importance of creating conditions for digital innovations, supporting startups, and developing the education system in the field of digitization is highlighted.In conclusion, active participation from all stakeholders is emphasized as crucialfor the effective implementation of digitization scenarios and achieving high indicators of digital development in the economy.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    THE DEVELOPMENT OF SOCIO-ECONOMIC SYSTEMS IN THE CONTEXT OF DIGITIZATION
    (EFFICIENT ECONOMY, 2024-02-20) Наталія Бобро
    The article explores the development of socio-economic systems in the context of digitization. The object of the study is the issues of digital transformation that need to be taken into account in the national policy of Ukraine for the successful realization of national goals in technological development of society and the state. It is established that the field of scientific research in the digital government emerged in the late 1990s based on interdisciplinary synthesis, covering aspects of information research, information systems, public administration, political science, informatics, and business administration.The article analyzes the experiences of foreign countries regarding pressing issues (digital agenda, digital government, digital inequality), which are an integral part of digitization and mutually influence each other. In examining the reasons for the success or failure of the digital government, we found that modern research is divided into two main areas: studying the toolkit and program initiatives of government bodies and examining citizens' receptiveness to innovations. It is determined that citizens' trust is an essential condition for the success of digital transformation at the state level, where transparency and the absence of corruption, strong technological and institutional foundations for the implementation of development strategies, must be mandatory. The general process of government digitization can be seen as four sequential stages: digitization of government technologies, transformation, interaction of management elements, and contextualization (policy implementation).The conclusion is drawn that an effective instrument for addressing societal resistance to technological development in the digital agenda can only be complex measures to improve the quality of life for citizens. The successful functioning of the digital government is based on nine components of evolutionary development, with the ultimate stage being the digital ecosystem of the state. The most challenging issue to focus on in developing roadmaps for technological improvement is digital inequality, which significantly impacts the stability of socio-economic systems.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    The Use of Artificial Intelligence in The Organization of the Educational Process in A Digital Educational Environment
    (Social Science and Humanities Journal, 2024-03-06) Наталія Бобро
    The article explores the use of artificial intelligence in organizing the educational process in a digital educational environment. An analysis of AI tools and systems, their advantages and challenges, is conducted. The main stages of AI implementation are considered. Recommendations for further research in this area are proposed.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Визначення ноосфери
    (ЕФЕКТИВНА ЕКОНОМІКА, 2023-12-19) Наталія Бобро
    У статті аналізується генезис визначення поняття ноосфери, розглядаються питання її становлення та розвитку. Досліджено, що визначення ноосфери зверталися ще древні мислителі, де основний акцент робиться на інтерпретації Нуса, яка визначає ноосферу як Світовий розум чи Божественний розум у контексті античної філософії. Важливу роль у формуванні цього концепту відіграв Анаксагор, який вказав на те, що космос не виник самостійно, а був упорядкований Нусом –розумом, який управляє цілеспрямовано. християнська теологія розглядає Нус як «розумну» природу ангелів та образ Божий у людині. Таке тлумачення відображає перехід від античних філософських концепцій до християнських традицій, де Нус стає важливим аспектом духовного світу. Необхідно зауважити, що в обох традиціях: в античній філософії та християнській теології, Нус розглядається як не просто розум людини, а як вища духовна сила з надприродною могутністю. Ця ідея Нуса слугує поясненням впорядкованості Космосу, вносячи глибокий розуміння ролі розуму в створенні і управлінні всесвітом. У сучасній науковій літературі фундаторами створення понятійного апарату ноосфери вважають Е.Леруа , є П.Т. де Шардена та В.Вернадського. Встановлено, що подальший розвиток науки і наукової думки не просто сприяв розвитку суспільства, ці процеси трансформували економіку і все матеріальне у нову якість, яку назвали ноосфера, що на сьогодні є єдністю біологічного, геологічного таінтелектуального світу. Досліджується зв'язок між неосферою і економікою. Визначено, що ноосфера відтворює середовище, яке є прообразом колективного розуму. Це стає основою для створення нового суспільства та економіки,адже процеси пізнання і господарювання є тісно пов'язаними і утворюють онтологічно та історично єдиний процес розвитку знань та їх перетворення у інновації. Описуються основні концепції вивчення даного явища та сучасне його розуміння. Вказано, що концепції ноосфери можна класифікувати за двома напрямами: «природним» та «технократичним». Зроблено висновок, що на сьогодні необхідною стає системна розробка наукової ідеї ноосфери, що дозволяє сформувати якісно нові, глибші концептуальні уявлення про передумови, процеси та ефекти сучасних перетворень, затребувані наукою та практикою.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    НОВІ ТРЕНДИ В ЕКОНОМІЦІ: ЦИФРОВІЗАЦІЯ ТА ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ
    (Наука і техніка сьогодні, 2024-01-04) Наталія Бобро
    У статті проводиться аналізнових трендів у економіці, цифровізації та діджиталізації. Висвітлено поняття цифровізації та діджиталізації в контексті їх впливу на економіку. Визначено, що цифрові технології входять у всі сфери життя, трансформуючитрадиційні галузі економіки, освіти, медицини та культури. Визначено етапи розвитку цифрової економіки: автоматизацію, цифровізацію та цифрову трансформацію. Дана характеристика перспективам формування цифрової економіки, які включають широке використанняштучного інтелекту, відмову від низькокваліфікованої робочої сили та можливість автономної роботи технологій. Підкреслено, що цифрова економіка має як переваги, так і ризики. Переваги включають підвищення продуктивності праці, зниження витрат, створення нових робочих місць та перехід до електронного документообігу. З іншого боку, ризики охоплюють витік інформації, збільшення кількості шахраїв та використання персональних даних. У статті розглянута роль цифрового розвитку в стимулюванні економічного зростання країн та наголошено, що традиційні фактори економічного зростання уступають місце цифровим технологіям. Впровадження цифрових технологій в економіку сприяє створенню нових джерел доходу та покращенню якості життя населення. Автор також звертає увагу на двоїстий характер цифрового розвитку, що породжує як потенційні ризики, так і прогресивні можливості. Вказано на нерівномірний процес цифровізації економіки у різних країнах та визначено три групи країн, які вносять суттєвий внесок у глобальний потенціал цифрового розвитку. До першої групи віднесені лідери цифрові-зації, такі як США, Німеччина, Франція, Японія, що демонструють значний потенціал зростання в галузі цифрових технологій. Другу групу складають «невеликі» європейські країни, такі як Бельгія, Естонія, Данія, Фінляндія, що відзначаються високими показниками цифровізації. Третю групу становлять країни, які спираються на свої внутрішні ринки, такі як Бразилія, Австралія, Канада, Індія. Зазначено на важливій ролі державного сектору в стимулюванні зростання та підтримці цифрової трансформації. Наголошується на важливості створення умов для цифрових інновацій, підтримці стартапів та розвитку системи освіти у сфері цифровізації. В заключенні підкреслено, що активна участь всіх зацікавлених сторін є ключовою для реалізації ефективного сценарію цифровізації та досягнення високих показників цифрового розвитку в економіці.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ
    (Ефективна економіка, 2024-02-20) Наталія Бобро
    У статті досліджено розвиток соціально-економічних систем в умовах цифровізації.Об'єктом дослідження є питання цифрової трансформації, які необхідно враховувати у національній політиці Українидля успішної реалізації національних цілей технологічного розвитку суспільства та держави. Встановлено, що сфера наукових досліджень у галузі цифрового уряду виникла наприкінці 1990-х років на основі міждисциплінарного синтезу, охоплюючи аспекти дослідження інформації, інформаційних систем, державного управління, політології, інформатики та бізнес-адміністрування. У статті аналізується досвід зарубіжних країн щодо актуальнихпитань(цифровий порядок денний, цифровий уряд, цифрова нерівність), які є невід'ємною частиною цифровізації та впливають один на одного. При аналізі причин, які призводять до успіху чи невдачі цифрового уряду, ми встановили, що сучасні дослідження поділяються на дві основні галузі: вивчення інструментарію та програмних ініціатив державними органами та питання сприйнятливості громадян до нововведень. Визначено, що довіра громадян є неодмінною умовою успішності цифрової трансформації на рівні держави, де в обов'язковому порядку мають бути реалізовані принципи прозорості та відсутності корупції, сильні технологічні та інституційні основи реалізації стратегій розвитку. Вказано, що загальний процес цифровізації уряду можна розглядати як чотири послідовні етапи:цифровізація урядових технологій, трансформація, взаємодія елементів управліннята контекстуалізація (реалізація політики).Зроблено висновки, що у цифровому порядку денному ефективнимінструментом вирішення проблеми суспільного опору технологічному розвитку можуть стати лише комплексні заходи щодо покращення рівняжиття громадян. Успішне функціонування цифрового уряду базується на дев'яти компонентах еволюційного розвитку, де підсумковим етапом має стати цифрова екосистема держави. Найскладнішим питанням, на якомунеобхідно сконцентрувати увагу при розробці дорожніх карт розвиткутехнологічного вдосконалення, є цифрова нерівність, яка суттєво впливає на стабільність соціально-економічних систем.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    СТАЛИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ Автор(и)
    (АГРОСВІТ, 2024-01-04) Наталія Бобро
    У статті розглядається вплив цифрової економіки на сучасні промислові процеси та екологічну стійкість. ОбгоPворюється актуальність цифровізації в контексті забезпечення ефективності виробництва та зменшення викорисPтання природних ресурсів. Розглянуто у рамках наукового дискурсу чотири промислові революції: перша (кінецьXVIII — початок XIX століття), пов'язана з переходом від аграрної економіки до промислового виробництва; друга(друга половина XIX століття — початок XX століття), що забезпечила організацію потокового виробництва; третя(друга половина XX століття — початок XXI століття), що дозволило знизити енергоємність процесів життєзабезпеPчення людини та здійснити автоматизацію виробництва; четверта (початок XXI століття — сьогодення), пов'язана звикористанням відновлюваних джерел енергії, глобальних промислових мереж, а також із Інтернетом речей, цифроPвізацією. Висвітлено переваги та недоліки цифрової економіки, зокрема, наголошується на можливостях збереженPня ресурсів завдяки використанню технологій великих даних. Цифрові платформи, такі як інтернетPдодатки та бізнесPмоделі, розглядаються як ключові компоненти, що сприяють переходу до цифрової економіки в контексті четвертоїпромислової революції. Специфіку цифрових платформ виділено через їхню роль у стійкому споживанні та більшефективному використанні потужностей, що дозволяє споживати більше з меншею кількістю продуктів. ПроаналіPзовано, як зберігання та аналіз великих даних може сприяти ресурсозбереженню, оптимізації логістичних бізнесPпроцесів та скороченню споживання енергії. Цифрові технології виступають як інструмент для модернізації та упPравління "розумними" продуктами, забезпечуючи ефективніше використання ресурсів та зниження негативного впливуна навколишнє середовище. Незважаючи на перешкоди, такі як технічні обмеження та питання конфіденційностіданих, у статті підкреслено, що цифрова трансформація є ключовим елементом для досягнення сталого розвитку,сприяючи ефективному управлінню, ресурсозбереженню та розвитку сучасних промислових процесів.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    ЦИФРОВА ПЛАТФОРМА ЯК СУЧАСНА ОРГАНІЗАЦІЙНА ІННОВАЦІЯ
    (ІНВЕСТИЦІЇ: ПРАКТИКА ТА ДОСВІД, 2024-01-04) Наталія Бобро
    У статті розглядається розвиток цифрових платформ у контексті гіг!економіки та їхній вплив на сучаснесуспільство та ринок праці. Проведений аналіз еволюції терміну "цифрова платформа". Визначено, щоцифрові платформи можна розглядати як організаційну форму, яка виникла в рамках п'ятої хвилі розвит!ку капіталізму, заснованої на інформаційних технологіях. Окрема увага приділяється інноваційним ас!пектам цифрових платформ, які визначаються як технологічні, організаційні, економічні та соціальні. Дос!ліджено, що першими організаційними інноваціями інформаційної доби були віддалена робота та вірту!альні команди, а майбутнє економіки та суспільства пов'язувалося з децентралізованими мережами елек!тронних комунікацій. Цифрові платформи організують ці комунікації особливим чином, концентруючи уруках інформацію, владу і управління. У статті розглядаються перспективи цифрових платформ в сучас!них умовах та вказується важливість процесів комп'ютеризації, інтернетизації, автоматизації, діджита!лізації та платформізації економіки та суспільства. Розглянуто роль цифрових платформ у впровадженнінових організаційних форм, зокрема віддаленої роботи та віртуальних команд, та їхній вплив на різні га!лузі праці. Проаналізовано появу торгових та трудових платформ, а також визначено ключові технологічніфактори, такі як розвиток алгоритмічного управління та штучного інтелекту. Розглянуті технологічні таорганізаційні аспекти гіг!економіки, виявлені її основні переваги та виклики. Зазначається, що гіг!еконо!міка впливає не лише на традиційні види праці, але й перетворює соціально!трудові відносини та маєширокий вплив на економічні структури. Досліджений вплив елементів платформних рішень на корпора!тивну практику та державний сектор, включаючи створення внутрішньофірмових платформ для коорди!нації та контролю діяльності працівників. Визначені перспективи розвитку гіг!економіки, та виокремленіключові проблеми, такі як правовий статус працівників, трудові права, алгоритмічне керування та моно!полізм. Відзначається, що гіг!економіка перебуває на переломному етапі, де важливо збалансувати по!зитивні та негативні аспекти цього явища для досягнення сталого розвитку та соціальної стабільності.