Перегляд за Автор "Олена Хоменко"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Роль уряду П. Скоропадського впитанні розвитку й підтримки театру та кінематографа в Українській Державі 1918 р.
    (Вінниця: ВДПУ (Вінницький державний педагогічний університет імен і Михайла Коцюбинського), 2024-03-26) Олена Хоменко
    У статті на основі архівних джерел та доробку сучасних науковців проаналізовано роль уряду П. Скоропадського 1918 р. у питанні розвитку театру та кінематографу як частини державотворчого процесу в Українській Державі того часу. Методологіядослідження ґрунтується на основоположних принципах історичних досліджень: історизму, системності, науковості, об’єктивності в ході відбору фактів і документів. Наукова новизнастатті полягає у тому, що вперше за допомогою архівних джерел розкрито конкретні кроки у діяльності Кабінету Міністрів 1918 р. щодо підтримки і розвитку мистецтва, асаме театру і кінематографу, як одних зі складових культури, завдяки як фінансовій підтримці, так і усвідомленню частиною представників уряду П.Скоропадського національно-патріотичного спрямування щодо важливості розвитку національного мистецтва, як частини державотворчого процесу. Ключові слова: кінематограф, мистецтво, театр, уряд П.Скоропадського, фінансування
  • Ескіз недоступний
    Документ
    РОЛЬ ІСТОРИЧНИХ НАРАТИВІВ ТА ЕПІСТЕМІОЛОГІЧНОЇ КОЛОНІЗАЦІЇ У ПРОЦЕСІ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОІДЕНТИФІКАЦІЇ УКРАЇНЦІВ В УМОВАХ ВІЙНИ З РОСІЄЮ
    (УжНУ, УкрІНТЕІ. – Ужгород ; Київ,, 2024-08-30) Олена Хоменко
    Ключові слова: історичний наратив, епістеміологічна колонізація, самоідентифікація, війна, Україна На сьогодні у період війни з Російською Федерацією в освітньо-науковій спільноті працює і посилюється фронт розвитку національної самоідентифікації українців. Переосмислення власної історії, культури та усвідомлення свого місця серед європейської спільноти допомагає науковцям продовжувати боротьбу з російською пропагандою, особливо в питанні державотворення України. Безперечно, що сьогодні, під час повномасштабної війни, необхідно аналізувати історичні події минулого та враховувати нові підходи, які визначають спосіб конструювання історичних знань. Історично склалося, що російська пропаганда довгий час готувала та впроваджувала механізми маніпуляції історичними фактами, фальсифікації доказів та зміни у тлумаченні історичних подій, що стосувалося історії України. А це в свою чергу відображається на українській історичній свідомості пересічного громадянина, особливо який проживає на прикордонних територіях, де асимілятивно поєднуються дві культури.