Перегляд за Автор "Рассомахіна, О. А."

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Правове регулювання господарських відносин в умовах воєнного стану
    (2022) Рассомахіна, О. А.
    У статті проаналізовано доктринальні підходи та положення господарського законодавства щодо порядку здійснення господарської діяльності в умовах воєнного стану. Надано визначення поняття воєнний стан та спеціальний режим господарювання. Виокремлено основні елементи механізму спеціального режиму господарювання. Проаналізовано основні нормативно-правові акти у даній сфері та узагальнено положення господарського законодавства стосовно здійснення господарської діяльності в період війни. Визначено основні заходи правового режиму воєнного стану у сфері господарювання. Показано вплив розвитку господарського законодавства воєнного періоду на порядок здійснення окремих видів господарської діяльності. Надано оцінку стану правового регулювання у сфері господарської діяльності в умовах воєнного стану. Ідентифіковано основні проблеми для сфери економіки й господарювання, породжені воєнним вторгненням на територію України держави-агресора. Метою статті є висвітлення теоретичних і практичних засад здійснення та порядку регулювання господарської діяльності в умовах воєнного стану; дослідження змін у господарському законодавстві, які сталися у даний період. У процесі дослідження застосовувалися філософські та загальнонаукові методи пізнання, національне законодавство та правова доктрина у сфері господарського права, а також результати окремих економіко-статистичних досліджень. Обґрунтовано, що державою в особі уповноважених нею органів вжито належних заходів, які створюють умови для провадження господарської та підприємницької діяльності зацікавленими суб’єктами в умовах війни, створено відповідний механізм їх організаційного забезпечення у законодавстві. Органи державної влади та місцевого самоврядування зобов’язані продовжувати функціонування та здійснення своїх повноважень в умовах воєнного стану. У кінцевому підсумку вжитих заходів виявилося достатньо для забезпечення безперебійного ведення господарської та підприємницької діяльності усіма зацікавленими суб’єктами, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності. З’ясовано, що саме Конституцією України та Законом «Про правовий режим воєнного стану» визначається правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану. Розроблено визначення поняття спеціальний режим господарювання, яким визначено порядок здійснення господарської діяльності в умовах воєнного стану, що характеризується наявністю заборон та обмежень стосовно прав та інтересів суб’єктів господарювання, а також наявністю ряду важливих пільг для них у даний період.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Професійна етика та моральна відповідальність юристів в умовах війни
    (2024) Рассомахіна, О. А.
    У статті проаналізовано систему законодавства й правил, що встановлюють стандарти етичної поведінки представників юридичних професій. Розглянуто основні засади регулювання професійної етики за галузями права та її спеціалізацією: суддівська етика, етика слідчого, етика прокурора, адвокатська етика, етика нотаріуса, етика державного службовця та працівника органу місцевого самоврядування. Досліджено образ юриста в історії щодо деяких творів образотворчого мистецтва. Наведено приклади активної громадянської позиції, патріотизму й моральної відповідальності серед представників юридичної професії в умовах російсько-української війни. Визначено основні засади взаємодії норм етики, моралі та професійної правничої етики в умовах воєнного стану. Метою статті є висвітлення теоретичних і практичних засад реалізації професійної правничої етики в практичній діяльності та повсякденному житті, особливостей впливу засад професійної правничої етики на формування світогляду й моральної відповідальності майбутнього покоління юристів, а також окремих аспектів оцінки суспільством моральних якостей і чеснот представників юридичної професії. У процесі дослідження використовувалися філософські та загальнонаукові методи пізнання, зокрема загальносоціологічний, історичний, формально-логічний, системно-функціональний і спеціально-юридичний методи. Обґрунтовано, що на міжнародному та національному рівнях створено розгалужену систему правового регулювання питань дотримання професійної правничої етики й прийнято достатню кількість правил і стандартів у цій сфері. З’ясовано, що основний масив правових норм, які встановлюють професійні стандарти правничих професій в Україні, зафіксовано на рівні законів і підзаконних нормативно-правових актів. Зроблено висновок, що умови війни створюють нові проблеми, виклики та випробування для професійної юридичної етики, юристи зобов’язані бути неупередженими, правдивими, мужніми, доброчесними, проявляти співчутливість у відносинах з людьми, вміння контролювати свої бажання, емоції та дії, зберігати самоконтроль у складних обставинах. Юридична освіта також потребує оновлення, зростає потреба у фахівцях з міжнародного гуманітарного права, в галузі прав людини, у фахівцях з міграційного права, з міжнародного кримінального права.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Трудові правовідносини в умовах воєнного стану: законодавчі зміни та напрями правового регулювання
    (2022) Рассомахіна, О. А.
    У статті проаналізовано положення трудового законодавства щодо порядку реалізації соціально-трудових відносин в умовах воєнного стану. Розглянуто зміни у законодавстві відповідно до основних інститутів особливої частини трудового права. Досліджено основні нормативно-правові акти у даній сфері та узагальнено положення трудового законодавства стосовно порядку реалізації права на працю у період війни. Визначено основні засади правового регулювання трудових відносин в умовах війни. Показано вплив розвитку трудового законодавства воєнного періоду на порядок здійснення окремих трудових прав. Надано оцінку стану правового регулювання у сфері праці в умовах воєнного стану. Ідентифіковано основні проблеми для сфери економіки й ринку праці, породжені воєнним вторгненням на територію України держави-агресора.