Інституційний репозиторій Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет"
Архів містить у відкритому доступі наукові публікації викладачів та співробітників Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет", матеріали доповідей та конференцій, навчально-методичну літературу, статті з наукової періодики.
Відкритий архів надає можливість для самостійного розміщення наукових праць ("самоархівування ").
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Системні ризики банківського сектору: економічна природа та чинники формування
(2026-02-27) Тимошенко, Андрій Олександрович
Стійкість національної економіки в умовах ринкових трансформацій значною мірою визначається здатністю фінансової системи протистояти системним ризикам, що виникають унаслідок дисбалансів у банківському секторі. Банківська система, акумулюючи значні фінансові ресурси та виступаючи ключовим каналом перерозподілу капіталу, водночас формує потенційні загрози макроекономічній стабільності. У цьому контексті банківський нагляд і регулювання набувають значення інституційного механізму, спрямованого на запобігання кризовим явищам і підтримання довіри до фінансової системи [1; 2].
ІНСТИТУЦІЙНО-ІЄРАРХІЧНА МОДЕЛЬ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
(Наукові інновації та передові технології, 2026-03-05) Тимошенко Андрій Олександрович
У статті здійснено теоретичне узагальнення підходів до форму-вання системи економічної безпеки як цілісної багаторівневої структури в умовах трансформації стратегічного управління. Обґрунтовано, що забезпечення стратегічного цілепокладання та трансформація концептуальних положень у практичні механізми реагування потребують розгляду економічної безпеки крізь призму інституційно-ієрархічної моделі, яка відображає взаємозв’язок між різними рівнями управління та регулювання.Запропонований підхід дозволяє простежити логіку переходу від стратегічних цілей економічної безпеки до конкретних управлінських і організаційно-економічних рішень. Інституційно-ієрархічна модель забезпечує структуроване бачення ролі суб’єктів економічної безпеки та меж їх відповідальності на різних рівнях управління. Це створює передумови для підвищення узгодженості безпекових рішень і результативності функціонування системи економічної безпеки в умовах тривалої нестабільності.Розкрито зміст інституційно-ієрархічної моделі економічної безпеки, що включає фундаментальний, теоретико-методологічний, стратегічний, тактичний та оперативний рівні. Показано роль доктринальних положень у формуванні базових принципів і ціннісних орієнтирів системи економічної безпеки, а також значення концептуальних і стратегічних документів у забезпеченні узгодженості цілей, ресурсів і механізмів реалізації безпекових рішень. Наголошено, що страте-гічний рівень забезпечує довгострокову орієнтацію економічної безпеки, тоді як тактичний і оперативний рівні спрямовані на реалізацію конкретних управлінських дій та інструментів реагування.Обґрунтовано доцільність виокремлення в межах системи економічної безпеки управлінської підсистеми та підсистеми забезпечення, що дозволяє забезпечити узгодженість процесів планування, координації та контролю з практичними заходами захисту економічних інтересів. Підкреслено, що ефективність функціонування системи економічної безпеки визначається взаємопов’язаністю її рівнів, адаптивністю до змін зовнішнього й внутрішнього середовища та здатністю інтегрувати організаційні, фінансові та інституційні механізми реагування в умовах воєнного стану та післявоєнних трансформацій.
Структурні зрушення та механізми трансформації світової економіки
(Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика, 2026-02-28) Тимошенко, Андрій Олександрович; Tymoshenko, Andriy
Актуальність дослідження зумовлена поглибленням ресурсно-технологічних, інституційних і політичних зрушень у світовому господарстві, що формують нову конфігурацію міжнародних економічних відносин та змінюють параметри глобальної рівноваги. Ускладнення структури світової економіки, зростання взаємозалежності національних систем і посилення геоекономічної конкуренції потребують системного осмислення закономірностей структурної перебудови та уточнення механізмів довгострокової еволюції глобального розвитку. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні структурних зрушень і механізмів трансформації світової економіки в умовах ресурсно-технологічних, інституційних і глобалізаційних змін. Методологічну основу дослідження становлять методи аналізу та синтезу, системний і структурно-функційний підходи, індукція та дедукція, узагальнення наукових положень, логічне моделювання й порівняльний аналіз. Результати. Систематизовано тринадцять груп факторів трансформації економічних систем, що охоплюють природно-географічні, людські, технологічні, інформаційні, енергетичні, ринкові, макро- тамікроекономічні, інституційно-правові, політичні, історичні, зовнішньоекономічні та кліматичні чинники. Обґрунтовано їх поділ за характером впливу на базові, опосередковуючі та безпосередні фактори, що дозволяє пояснити механізм формування структурних зрушень у глобальному вимірі. Визначено ключову роль ресурсно-технологічних детермінант у зміні технологічних укладів, перерозподілі конкурентних переваг і трансформації моделей виробництва. Розкрито значення інституційної узгодженості, адаптивності та фінансової збалансованості як принципів структурної перебудови в умовах довгострокової нестабільності. Висновки. Доведено багаторівневий і системний характер трансформації світової економіки, що відбувається під впливом взаємодії стабілізуючих і дестабілізуючих чинників. Узгодженість ресурсно-технологічних, інституційних і політичних складових розглядається як передумова підтримання економічної стійкості та формування нової моделі глобального розвитку. Отримані результати можуть бути використані для подальшого розвитку теоретичних засад аналізу структурних змін і формування стратегічних підходів до адаптації національних економік у глобальному середовищі.
Digital model of applicant support as a tool for developing an educational trajectory
(2026-02-20) Pokorny Natalia
Modern universities operate in conditions of accelerated digital transformation, which changes not only the technological infrastructure but also the logic of interaction with applicants as future participants in the educational process. The digitalization of higher education is gradually shifting the focus from fragmented support services to platform solutions capable of providing continuous support for individuals at points of educational choice, document submission, data verification, contract conclusion, payment, and integration into the academic environment. In this context, admission is seen as an institutionally significant initial module of the educational trajectory, rather than a separate administrative procedure; at the same time, the level of digital organization of support determines the speed of adaptation processes, long-term motivational stability, and reduction of transaction costs in the “applicant-university” system.
Розвиток цифрових технологій у банківському секторі: глобальні тенденції
(Věda a perspektivy, 2026-02-27) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, Yulia
Сучасний етап розвитку інформаційного суспільства, який у науковому дискурсі визначається як цифрова економіка, зумовлює глибокі трансформаційні зрушення у функціонуванні банківського сектору, що прояв-ляються у зміні традиційних бізнес-моделей, механізмів надання фінансових послуг і форматів взаємодії банків з клієнтами та партнерами. У статті обґрунтовано, що цифровізація та цифрова трансформація банківської діяльності виходять за межі автоматизації окремих операцій і набувають системного характеру, формуючи передумови для переходу до платформних і екосистемних моделей розвитку. Доведено, що ключовим ядром зазначених процесів висту-пають цифрові платформи, які забезпечуютьінтеграцію банківських установ із фінансовими та нефінансовими партнерами, сприяють розширенню спектра пря-мих і суміжних сервісів, а також посиленню клієнтоорієнтованості банківських продуктів. Встановлено, що розвиток моделей Open Banking та API-взаємодії, створює умови для поглиблення конкуренції, підвищення інноваційної активності та формування інтегрованого цифрового середовища для користувачів фінансових послуг. Особливу увагу приділено аналізу впливу технологій штучного інте-лекту та аналітики великих даних на трансформацію ключових банківських процесів, зокрема у сфері кредитного скорингу, управління ризиками, фінансо-вого моніторингу та персоналізації обслуговування клієнтів. Обґрунтовано, що впровадження AI-рішень підвищує операційну ефективність банків і водночас актуалізує питання етичного використання даних, прозорості алгоритмів та кіберстійкості фінансової інфраструктури.Значну увагу в дослідженні приділено регуляторним та інституційним аспектам цифрової трансформації банківських систем. Проаналізовано підходи Європейського Союзу та Японії до формування нормативного середовища цифровізації, що дозволило виявити спільні глобальні тенденції за наявності відмінностей у стратегічних пріоритетах, моделях державного регулювання та інституційній архітектоніці фінансового сектору. Доведено, що важливим вектором цифрової трансформації грошово-кредитних систем є розвиток цифро-вих валют центральних банків, які розглядаються як інструмент модернізації платіжної інфраструктури, підвищення ефективності розрахунків і зміцнення фінансової інклюзії. У цілому встановлено, що цифрові технології у банківсь-кому секторі набувають стратегічного значення, формуючи нову модель функ-ціонування банківських установ, у межах якої поєднання інновацій, регуляторної узгодженості та фінансової стійкості визначає здатність банків адаптуватися до викликів цифрової економіки.