Інституційний репозиторій Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет"
Архів містить у відкритому доступі наукові публікації викладачів та співробітників Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет", матеріали доповідей та конференцій, навчально-методичну літературу, статті з наукової періодики.
Відкритий архів надає можливість для самостійного розміщення наукових праць ("самоархівування ").
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Gamification in the digital university as a mechanism for enhancing economic resilience
(Via Economica, 2025-12-24) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія Сергіївна
The article examines gamification as a complex socio-technical mechanism integrated into the digital infrastructure of a university, capable of enhancing the economic resilience of an educational institution in the context of digital transformation. It is argued that modern educational institutions operate in an environment of growing competition, high demand dynamics for educational services, and the need for operational resource management, which necessitates the introduction of behavioral management technologies. Gamification is seen as a tool for forming sustainable models of educational activity, capable of reducing transaction costs, optimizing information flows, and ensuring improved learning outcomes through motivational incentives. The functional capabilities of the EdIT project, which combines gamification elements with data analytics tools, management process automation, and personalization of educational interaction, are analyzed. It has been shown that the integration of points, ratings, behavioral indicators, digital statuses, and internal reward systems creates additional channels of influence on the economic indicators of the institution—stabilizing cash flows, reducing the risks of academic attrition, and supporting the life cycle of the “applicant-student-graduate” interaction. It has been established that the EdIT project creates conditions for the transition of the university to a data-centric management model, in which information about user activity, the effectiveness of educational trajectories, and the intensity of service use forms the basis for management decisions. The use of digital analytics methods enables the prediction of risks, identification of bottlenecks in the educational process organization, and optimization of resource utilization without increasing costs. It is emphasized that gamification in such an environment serves a dual function—motivational and economic—as it enhances the productivity of educational activities and generates added value by streamlining internal processes, organizing communications, and reducing operational losses. The article proves that the introduction of gamification within EdIT transforms the university into an adaptive, technology-driven system capable of maintaining resilience and competitiveness in a changing digital environment.
Присвоєння спадщини Київської Русі: як російська історіографія сформувала імперський наратив
(Видавнича група "Наукові перспективи", 2026-02-24) Лахно, Олександр Петрович; Lakhno, Oleksandr; Савич, Анжеліка Вікторівна; Savych, Anzhelika; Хоменко, Олена Олександрівна; Khomenko, Olena
У статті розглядалося, як російська історична наука забирала собі спадщину Київської Русі та створювала імперську версію історії, яка віками
спотворювала правду про походження української держави й забирала в українського народу його власне історичне коріння. Перетворення історії Київської Русі на «початок російської держави» стало головною підвалиною російської імперської ідеї і досі використовується в сучасній пропаганді. У статті простежено, як будувався цей імперський міф: починаючи з «Синопсису» Інокентія Гізеля 1674 року, який до початку дев'ятнадцятого століття був головним історичним підручником у Російській імперії, через великі праці Миколи Карамзіна й аж до шовіністичної теорії Михайла Погодіна про начебто переселення давньокиївського населення на північ. Показано, як ці імперські вигадки перетворилися на радянську теорію про «давньоруську народність» – теорію, що прикрила імперську суть радянської держави гаслами про інтернаціоналізм, хоча насправді нічого не змінилося. Окремо йдеться про те, як Михайло Грушевський науково розвінчав цю імперську схему. У своїх десяти томах "Історії України-Русі" Грушевський зробив те, що
можна назвати революцією в історичній науці: він показав, що українці – це прямі нащадки людей Київської Русі, а наша історія тягнеться від тих часів до сьогодення без жодних розривів. І що цікаво – те, що писав Грушевський, зараз підтверджується новими археологічними розкопками й дослідженнями мови, тож його праця й досі залишається потужною зброєю проти всіх тих імперських байок. Розглядається актуальність проблеми в умовах повномасштабної російської агресії проти України та використання імперського наративу про «спільну колиску народів» для обґрунтування територіальних претензій і заперечення права українців на власну державність. Обґрунтовується необхідність деколонізації історичної науки та громадської свідомості, звільнення від термінологічних нашарувань імперської історіографії та утвердження науково обґрунтованої концепції України-Русі як ранньоукраїнської держави.
Інституційні та фінансові передумови сталого розвитку книжкового ринку України
(Академічні візії, 2025-11-12) Тимошенко, Андрій Олександрович; Прокопенко, Наталія Семенівна; Щербатих, Денис Володимирович; Ремига, Юлія Сергіївна
Стаття присвячена комплексному дослідженню інституційних та фінансових передумов, що визначають можливості сталого розвитку книжкового ринку України в умовах глобальних викликів, цифровізації та воєнного стану.. Виявлено критичні інституційні прогалини. Проаналізовано фінансові механізми підтримки книжкової галузі в Україні, включаючи державні програми, грантові механізми, податкові пільги, та виявлено їх недостатність порівняно з європейською практикою. Обґрунтовано необхідність формування комплексної інституційної системи, що включає удосконалення законодавчої бази, створення спеціалізованої державної інституції з розвитку книжкової справи, розробку довгострокової стратегії розвитку галузі, запровадження ефективних механізмів державно-приватного партнерства. Запропоновано модель фінансового забезпечення сталого розвитку книжкового ринку, що базується на диверсифікованих джерелах фінансування. Розроблено рекомендації щодо створення сприятливого інституційно-фінансового середовища для розвитку національного книжкового ринку. Ключові слова: книжковий ринок, сталий розвиток, інституційна система, фінансування культури, державна політика, видавнича справа, культурні індустрії, книгорозповсюдження.
Інституційні ризики у сучасному регуляторному середовищі: детермінанти та механізми формування
(ГО «ІНСТИТУТ СТРАТЕГІЙ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ І ТРАНСФЕРУ ЗНАНЬ», 2026-02-24) Тимошенко, Андрій Олександрович; Tymoshenko, Andriy
Метою статті є комплексне дослідження процесів формування та еволюції інституційних ризиків у контексті зростаючої складності регуляторного середовища та обґрунтування їх впливу на стійкість системи економічного й фінансового управління. Актуальність дослідження зумовлена посиленням нормативного навантаження, фрагментацією регуляторних рішень і трансформацією управлінських практик, що формують нові зони невизначеності для економічних агентів і підвищують чутливість економічної системи до внутрішніх дисбалансів. За таких умов інституційні ризики перестають розглядатися виключно як похідні зовнішніх шоків і набувають ознак системного чинника, вбудованого у саму логіку сучасного регулювання. У межах дослідження застосовано системний, структурно-функціональний та інституційний підходи, а також методи логічного узагальнення й порівняльного аналізу, що дозволило розглядати інституційні ризики як системний результат взаємодії регуляторних рішень, інституційних обмежень і поведінкових реакцій економічних суб’єктів. Наукову новизну дослідження становить обґрунтування інституційних ризиків як ендогенного продукту розриву між динамікою соціально-економічних змін і адаптаційною спроможністю регуляторних інститутів, а також розкриття їх подвійної ролі у системі економічного управління. У результаті встановлено, що ускладнення нормативного середовища за відсутності належної узгодженості правил, процедур і відповідальності управлінських суб’єктів сприяє зростанню внутрішньої суперечливості регулювання та зниженню передбачуваності управлінських рішень. Доведено, що інституційні обмеження виконують не лише стабілізаційну функцію, а й відіграють ключову роль у структуризації та перерозподілі ризиків між різними рівнями економічного управління, знижуючи ймовірність їх концентрації та системного посилення. Зроблено висновок, що підвищення стійкості економічного розвитку в умовах регуляторної складності потребує формування узгодженої інституційної архітектури, зорієнтованої на довгострокові пріоритети, передбачуваність нормативних правил і чітке розмежування відповідальності управлінських рішень. За таких умов інституційні ризики трансформуються з чинника дестабілізації в інструмент виявлення структурних обмежень і підвищення результативності економічної політики.
Кредит як категорія фінансової науки у сучасних умовах
(Інфраструктура ринку, 2025-11-24) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, Yulia
У статті розкрито теоретичні засади економічної природи кредиту та роль цієї категорії у функціонуванні сучасної фінансової системи. Актуальність теми зумовлена зростанням значення кредитних механізмів у забезпеченні фінансової стійкості, розвитку інвестиційних процесів і підтриманні макроекономічної рівноваги в умовах активних структурних трансформацій. У ході дослідження виокремлено ключові характеристики кредиту як форми руху позикового капіталу, уточнено його роль у механізмах грошової емісії, відтворенні капіталу, перерозподілі ресурсів і забезпеченні фінансової стійкості економічних суб’єктів. Сформовано розгорнуту систему функцій кредиту, що включає емісійні, відтворювальні, перерозподільні, оборотні та стабілізаційні аспекти, а також обґрунтовано появу нової функції, пов’язаної з диверсифікацією ризиків і підтриманням фінансової рівноваги.