Інституційний репозиторій Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет"
Архів містить у відкритому доступі наукові публікації викладачів та співробітників Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет", матеріали доповідей та конференцій, навчально-методичну літературу, статті з наукової періодики.
Відкритий архів надає можливість для самостійного розміщення наукових праць ("самоархівування ").
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Методичний підхід до управління реорганізацією підприємств на основі реформування бізнес-процесів в умовах кризових викликів
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Судомир, Світлана Михайлівна; Sudomyr, Svitlana; Куляк, Марія Романівна; Kuliak, Mariia
У статті удосконалено методичний підхід до управління реорганізацією підприємств на основі реформування бізнес-процесів в умовах кризових викликів. Метою дослідження є обґрунтування логіки визначення глибини трансформаційних змін залежно від стратегічної значущості конкретного бізнес-процесу та ступеня його кризової дестабілізації, а також встановлення критерію переходу від локального вдосконалення процесу до реорганізаційної зміни. Методологічну основу становлять системний, процесний та адаптивний підходи, аналітичне узагальнення сучасних досліджень з корпоративної реструктуризації, реінжинірингу бізнес-процесів, стратегічного оновлення й організаційної стійкості, а також порівняльний документальний аналіз трьох корпоративних кейсів великих агроіндустріальних груп, що здійснюють значну частину операцій в Україні. Авторський внесок полягає в операціоналізації стратегічної значущості бізнес-процесу та ступеня його кризової дестабілізації через систему спостережуваних ознак і прозорих правил якісного кодування. Запропоновано матрицю диференційованого вибору сценарію реформування, яка дає змогу розмежувати підтримувальну оптимізацію, стандартизацію та цифровізацію, адаптивну реконфігурацію, реінжиніринг, перенесення, консолідацію або припинення процесу. Наукова новизна полягає в розвитку методичних засад визначення глибини реорганізаційних змін і в обґрунтуванні критерію, за яким процесна трансформація набуває реорганізаційного характеру тоді, коли спричиняє стійку зміну функцій, ресурсної конфігурації, центрів відповідальності, організаційних меж, міжорганізаційних зв’язків або способу створення і доставки цінності. Порівняльний аналіз засвідчив, що документовані корпоративні зміни можуть мати різну природу: адаптивну реконфігурацію логістики, диверсифікацію ресурсного забезпечення або проактивне цифрове перепроєктування. Факти корпоративних розкриттів відмежовано від авторської інтерпретації, а там, де публічні дані не дозволяють встановити причинність чи ступінь дестабілізації, це визначено як методологічне обмеження. Практичне значення результатів полягає у можливості застосування запропонованого підходу для пріоритизації трансформаційних рішень, концентрації ресурсів на критичних процесах і запобігання необґрунтованому поширенню радикальних змін на всю організацію.
Методологія оцінки експортного потенціалу органічної продукції як засіб підвищення її конкурентоспроможності
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Сенишин, Оксана Степанівна; Senyshyn, Oksana; Шпарик, Ярема Ярославович; Shparyk, Yarema; Дроздовська, Любов Олександрівна; Drozdovska, Liubov
У статті розроблено методологію комплексного оцінювання експортного потенціалу органічної продукції, орієнтовану на обґрунтування ринкових рішень і підвищення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Актуальність дослідження зумовлена поглибленням європейської інтеграції України, посиленням вимог до сертифікації, простежуваності та відповідності органічної продукції регуляторним нормам цільових ринків, а також об'єктивною необхідністю переходу від переважно сировинної моделі експорту до постачання продукції з вищою доданою вартістю. Наявні підходи до оцінювання експортної діяльності здебільшого зосереджені на окремих аспектах – ціновій конкурентоспроможності або кон’юнктурі ринку, – залишаючи поза увагою комплексний вплив сертифікаційних, логістичних та інституційних чинників на реальну спроможність підприємства реалізувати свій експортний потенціал. Для подолання цієї прогалини запропоновано оцінювати експортний потенціал у розрізі шести взаємопов'язаних компонентів: виробничо-ресурсного, що відображає наявність сировинної бази та виробничих потужностей; сертифікаційно-якісного, який враховує відповідність міжнародним стандартам органічного виробництва; ринково-маркетингового, що характеризує позиціонування продукції на цільових ринках; логістично-інфраструктурного, пов'язаного з можливостями транспортування і зберігання; фінансово-економічного, що визначає ресурсну забезпеченість експортної діяльності; та інституційно-ризикового, який відображає вплив нормативно-правового середовища. Методика дослідження передбачає послідовне формування системи кількісних та якісних індикаторів для оцінювання експортного потенціалу вітчизняної органічної продукції, їх нормування задля забезпечення порівнянності різнорідних показників, визначення вагових коефіцієнтів комбінованим експертно-аналітичним способом, що поєднує судження фахівців із статистичною верифікацією, розрахунок часткових субіндексів за кожним компонентом, побудову інтегрального індексу та його подальше коригування на ризик і бар'єри цільового ринку. Такий підхід дає змогу отримати не лише теоретичну, а й реалістичну оцінку готовності підприємства до виходу на зовнішні ринки.
Управлінська модель впровадження штучного інтелекту на основі європейського досвіду
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Семеніхіна, Вікторія Вікторівна; Semenikhina, Viktoriia
Статтю присвячено формуванню управлінської моделі впровадження технологій штучного інтелекту у промисловості України, яка забезпечує перехід від технологічної та організаційної готовності підприємства до вимірюваної результативності використання штучного інтелекту. Актуальність дослідження визначається необхідністю прискорення цифрової трансформації промислового сектору України в умовах обмеженості фінансових і кадрових ресурсів, енергетичних ризиків, зміни виробничих ланцюгів та поступового включення українських підприємств до європейського цифрового середовища. У роботі систематизовано основні передумови, що визначають спроможність підприємства до використання технологій штучного інтелекту, зокрема стан технологічної інфраструктури, якість і доступність даних, організаційні умови, компетентності персоналу, економічні можливості та взаємодію із зовнішнім цифровим середовищем. Обґрунтовано необхідність розмежування понять «готовність до штучного інтелекту», «впровадження штучного інтелекту» та «результативність інтелекту». Запропонований підхід передбачає не лише можливість масштабування рішення, а й повернення до етапу вибору сценарію для його коригування або припинення проєкту у разі недостатньої результативності. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання запропонованої управлінської логіки керівниками та фахівцями промислових підприємств під час формування портфеля цифрових ініціатив, відбору проєктів штучного інтелекту, визначення критеріїв їх пілотування та прийняття рішень щодо масштабування. Окрему увагу приділено європейському досвіду використання штучного інтелекту у промисловості, зокрема в енергетиці, виробництві напівпровідників, автомобілебудуванні та промисловій автоматизації, що дає змогу визначити напрями його адаптації до українських умов. У результаті дослідження сформовано управлінську модель, яка пов’язує готовність підприємства, практичне застосування технології, оцінювання отриманого ефекту, управлінське рішення та подальшу результативність у єдиний циклічний процес.
До питань управління розвитком бізнесу в сучасних умовах
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Саблук, Ростислав Петрович; Sabluk, Rostyslav; Денисенко, Андрій Анатолійович; Denysenko, Andriy
У статті розглядаються сучасні підходи до управління розвитком бізнесу, підкреслюючи важливість стратегічного планування та адаптивності до змінних зовнішніх умов. Метою дослідження є визначення ефективних стратегій для посилення організаційного зростання та конкурентоспроможності. Методологія включає аналітичну оцінку бізнес-процесів, оцінку внутрішніх та зовнішніх факторів, що впливають на розвиток та формулювання практичних управлінських рекомендацій. Результати демонструють критичну роль управлінських рішень у сприянні сталому зростанню, оптимізації операційної ефективності та інтеграції інноваційних технологій в організаційну практику. У дослідженні висвітлюються ключові фактори, такі як мотивація співробітників, організаційна структура та узгодження стратегічних цілей, які впливають на загальну ефективність бізнесу. Практичні наслідки дослідження включають рекомендації щодо впровадження ефективних стратегій розвитку, покращення процесів прийняття рішень та забезпечення довгострокової стабільності та конкурентоспроможності підприємств у динамічному ринковому середовищі. Крім того, у статті розглядаються практики управління ризиками та їх вплив на підтримку безперервності бізнесу. Аналізуючи, як компанії можуть проактивно вирішувати потенційні виклики, дослідження пропонує розуміння мінімізації збоїв та підвищення стійкості. Акцент також робиться на впровадженні інноваційних бізнес-моделей, які дозволяють організаціям ефективно реагувати на зміни ринку та підтримувати конкурентну перевагу. Дослідження підкреслює важливість сприяння позитивної корпоративної культури як рушійної сили успішного розвитку. Доведено, що створення середовища, яке заохочує співпрацю, інновації та залучення співробітників, значною мірою сприяє досягненню стратегічних цілей. Ці висновки містять практичні рекомендації для менеджерів та бізнес-лідерів, які прагнуть покращити результати діяльності організації, підтримати сталий розвиток та впровадити перспективні управлінські практики.
Інформаційне забезпечення бюджетної політики щодо малого і середнього підприємництва України в умовах війни
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Прокопенко, Наталія Семенівна; Prokopenko, Natalia; Прокопенко, Крістіна Ігорівна; Prokopenko, Kristina; Казанцев, Богдан Вадимович; Kazantsev, Bohdan
У статті обґрунтовано сучасний підхід до інформаційного забезпечення реалізації бюджетної політики щодо малого і середнього підприємництва України в умовах воєнних ризиків, цифрової трансформації державного управління та формування фінансових передумов повоєнного відновлення. Метою дослідження є розвиток теоретико-методичних засад формування інформаційної системи, яка дає змогу оцінювати одночасно фіскальний внесок малого і середнього підприємництва, результативність бюджетної підтримки, доступ бізнесу до публічних закупівель, кредитних і грантових інструментів, зайнятість, територіальну стійкість та цифрову взаємодію з державою. Узагальнено нормативні й інституційні зміни, що визначають сучасне середовище взаємодії держави та бізнесу, зокрема оновлення правового регулювання суб’єктів господарювання, дію спеціальних правил публічних закупівель під час воєнного стану та реалізацію Стратегії відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва до 2027 року. Авторський внесок полягає у переході від вузького трактування інформаційного забезпечення як сукупності показників сплачених податків до багатоконтурної моделі даних, що поєднує фіскальний, закупівельний, фінансово-стимулюючий, трудовий, територіальний та цифровий компоненти. Запропоновано систему ключових індикаторів, яка охоплює податкові надходження, частку малого і середнього підприємництва у зайнятості та створенні доданої вартості, обсяг і структуру державної фінансової підтримки, участь у публічних закупівлях, доступ до кредитування, грантів та інструментів відновлення, а також показники результативності підтримки на одну гривню бюджетних ресурсів. Наукова новизна полягає у формуванні інтегрованої логіки оцінювання бюджетної політики щодо малого і середнього підприємництва за принципом «ресурс – доступ – результат – стійкість», що дозволяє відокремити обсяг державного втручання від його фактичного економічного ефекту. Практичне значення результатів полягає у можливості використання запропонованої системи показників центральними та місцевими органами влади для бюджетного планування, моніторингу програм підтримки, оцінювання територіальних диспропорцій і підвищення прозорості державної допомоги. Зроблено висновок, що в сучасних умовах якість бюджетної політики щодо малого і середнього підприємництва визначається не лише масштабом податкових пільг чи фінансування, а насамперед здатністю держави інтегрувати адміністративні, податкові, закупівельні, кредитні та статистичні дані у систему доказового прийняття рішень.