Інституційний репозиторій Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет"
Архів містить у відкритому доступі наукові публікації викладачів та співробітників Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет", матеріали доповідей та конференцій, навчально-методичну літературу, статті з наукової періодики.
Відкритий архів надає можливість для самостійного розміщення наукових праць ("самоархівування ").

Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Структурна перебудова глобальних інвестиційних потоків у цифровому фінансовому секторі в умовах підвищеної невизначеності
(2026-05-31) Тимошенко, Андрій Олександрович; Tymoshenko, Andriy
У статті досліджується трансформація глобальних інвестиційних потоків у цифровому фінансовому секторі в умовах підвищеної макроекономічної та регуляторної невизначеності. Визначено особливості структурної перебудови інвестиційної активності у 2022–2025 рр., що проявляються у зміні моделей фінансування, концентрації капіталу та посиленні ролі стратегічних угод у фінансово-технологічному середовищі. Показано, що сучасний етап розвитку цифрових фінансів характеризується переходом від екстенсивного зростання, заснованого на масових венчурних інвестиціях, до інституційно-консолідаційної моделі, орієнтованої на масштабні злиття і поглинання, інфраструктурні активи та фінансово стійкі бізнес-моделі. Проаналізовано динаміку обсягів і структури глобальних інвестицій у цифровому фінансовому секторі, що дозволило виявити асиметрію між сукупною вартістю залученого капіталу та кількістю угод. Наголошено на зростанні ролі злиттів і поглинань як панівної форми фінансування, а також на відносній стійкості венчурного капіталу як інструменту підтримки інноваційної активності в умовах зростання ризиків. Визначено, що інвестиційний інтерес дедалі більше концентрується на інфраструктурі цифрових активів, платіжних платформах і рішеннях на основі штучного інтелекту, які формують нову архітектуру глобального фінансового ринку. Окреслено регіональні особливості інвестиційної активності та доведено посилення ролі провідних фінансових центрів у перерозподілі глобальних фінансових потоків. Показано, що інституціоналізація цифрових фінансових рішень і технологій штучного інтелекту справляє суттєвий вплив на зміну інвестиційних стратегій та оцінку фінансово-технологічних компаній. Запропоновано інтерпретацію виявлених тенденцій як прояву фазового переходу цифрового фінансового сектору до нового етапу розвитку, що поєднує інноваційність із підвищеними вимогами до фінансової стійкості та регуляторної відповідності. Одержані результати можуть бути використані при формуванні інвестиційних і стратегічних рішень у цифровому фінансовому секторі, а також для оцінювання перспектив його розвитку в умовах глобальної невизначеності.
Правові аспекти імплементації положення Закону України "Про академічну доброчесність" щодо недопущення надмірного навчального навантаження студентів у локальні акти закладів вищої освіти
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Варич, О. П.; Varych, O. P.
У роботі розглядається проблема імплементації положення ст. 13 Закону України «Про академічну доброчесність» закладами вищої освіти, а саме обов’язок закладів вищої освіти розробити механізми, які б належно дали змогу під час формування доброчесного академічного середовища не допускати надмірного навчального навантаження студентів і формувати завдання до самостійної роботи відповідної складності з чіткими часовими проміжками на їхнє виконання. Проаналізовано положення освітнього законодавства стосовно визначення поняття «навчальне навантаження студентів», а саме положення законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», Положення про акредитацію освітніх програм, за якими відбувається підготовка здобувачів вищої освіти, локальних актів з питань регулювання організації освітнього процесу. Суттєву увагу приділено дослідженню питанню регулювання проблеми навчального навантаження студентів на рівні Стандартів та рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (ESG), а саме проаналізовано стан імплементації стандартів ESG 1.2, 1.3, 1.5, 1.6 в освітнє законодавство України та локальні акти закладів вищої освіти. Запропоновано модельне визначення поняття «навчальне навантаження студентів» з урахуванням специфіки регулювання основних елементів організації освітнього процесу як на рівні законів у сфері освіти, так і на рівні локальних актів закладів вищої освіти, як-от Положення про організацію освітнього процесу. На підставі поняття «навчальне навантаження студентів» проаналізовано можливі критерії визначення «надмірності» навчального навантаження студентів і подальші кроки закладів вищої освіти стосовно приведення у відповідність з вимогами Закону України «Про академічну доброчесність» власних локальних актів. Проаналізовано підвищення ролі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти в контролі за фактичним навантаженням студентів у процесі акредитації освітніх програм і впливом на формування академічної доброчесності в ЗВО.
Структура адміністративно-правового регулювання: теоретико-правовий аналіз
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Новицька, Н. Б.; Novytska, N. B.; Сердюк, Н. А.; Serdiuk, N. A.
У статті здійснено комплексний теоретико-правовий аналіз структури адміністративно-правового регулювання як самостійної наукової категорії. Обґрунтовано, що сучасні доктринальні підходи переважно зосереджені на дослідженні механізму адміністративно-правового регулювання, тоді як його структура не отримала належного комплексного висвітлення. Доведено потребу в розмежуванні понять «механізм адміністративно-правового регулювання» та «структура адміністративно-правового регулювання», а також переосмисленні традиційних підходів з урахуванням сучасних тенденцій розвитку адміністративного права, цифровізації публічного управління, розвитку адміністративних процедур та імплементації європейських стандартів належного врядування. На підставі системного підходу запропоновано авторську концепцію структури адміністративно-правового регулювання, яка охоплює дев’ять взаємопов’язаних структурних елементів: нормативна основа, суб’єкти, компетенція, адміністративно-правові відносини, адміністративні процедури, правозастосування, гарантії, інформаційний і цільовий. Розкрито їх зміст, функціональне призначення та взаємозв’язок у єдиній системі адміністративно-правового регулювання. Запропоновано визначення адміністративно-правового регулювання як системного владно-організаційного впливу держави та інших уповноважених суб’єктів на суспільні відносини у сфері публічного управління, що здійснюється за допомогою норм адміністративного права, адміністративно-правових процедур, компетенцій, інституцій і гарантій з метою впорядкування, забезпечення й охорони прав, свобод людини та досягнення публічно значущих цілей. Зроблено висновок, що запропонована концепція дає змогу сформувати сучасну модель структури адміністративно-правового регулювання, яка враховує як класичні елементи правового регулювання, так і сучасні тенденції розвитку адміністративного права.
Особливості правового регулювання гарантій реалізації права на вищу освіту в умовах збройної агресії проти України, враховуючи міжнародний досвід
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Замрига, А. В.; Zamryha, A. V.
У статті досліджено особливості правового регулювання гарантій реалізації права на вищу освіту в умовах збройної агресії проти України з урахуванням міжнародних стандартів і сучасних європейських підходів до забезпечення освітніх прав людини. Обґрунтовано, що повномасштабна збройна агресія спричинила суттєву трансформацію механізму реалізації права на вищу освіту, актуалізувавши потребу в удосконаленні нормативно-правового забезпечення функціонування закладів вищої освіти, запровадження додаткових державних гарантій для учасників освітнього процесу та адаптації національного законодавства до сучасних міжнародних вимог у сфері забезпечення права на освіту. Досліджено міжнародно-правові засади реалізації права на освіту та встановлено, що ефективне гарантування права на вищу освіту ґрунтується на поєднанні універсальних міжнародних стандартів і сучасних європейських підходів, спрямованих на забезпечення доступності, безперервності, якості освіти, академічної мобільності, інституційної автономії закладів вищої освіти та належного захисту прав учасників освітнього процесу. Доведено, що навіть в умовах збройного конфлікту держава зобов’язана забезпечувати функціонування дієвого адміністративно-правового механізму реалізації права на вищу освіту через створення належних правових, організаційних та інституційних гарантій. Особливу увагу приділено сучасним проблемам правового регулювання гарантій реалізації права на вищу освіту, серед яких нестабільність нормативно-правового регулювання, потреба в забезпеченні безперервності освітнього процесу в умовах воєнного стану, удосконалення правового механізму дистанційного навчання, реалізація академічної мобільності, забезпечення якості вищої освіти, функціонування закладів вищої освіти в умовах безпекових викликів, а також створення належних умов для реалізації права на освіту внутрішньо переміщеним особам та іншим категоріям здобувачів освіти, які постраждали внаслідок збройної агресії. Окрему увагу приділено сучасним європейським підходам до забезпечення права на вищу освіту в умовах кризових ситуацій та обґрунтовано доцільність їхнього урахування під час подальшого вдосконалення національного законодавства. Встановлено, що подальший розвиток правового регулювання гарантій реалізації права на вищу освіту має здійснюватися за рахунок системної гармонізації національного законодавства з міжнародними та європейськими стандартами, удосконалення адміністративно-правового механізму реалізації державних гарантій, розвитку академічної мобільності, зміцнення інституційної спроможності органів публічної влади та забезпечення стійкого функціонування системи вищої освіти в умовах сучасних безпекових викликів. Зроблено висновок, що реалізація зазначених напрямів сприятиме підвищенню ефективності гарантування права на вищу освіту, виконанню міжнародних зобов’язань України та подальшій інтеграції до Європейського простору вищої освіти.
Адміністративно-правові засади кваліфікації операцій із віртуальними активами в практиці Національного банку України
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Агапова, О. В.; Agapova, O. V
У статті досліджено адміністративно-правовий механізм реалізації Національним банком
України повноважень щодо кваліфікації як фінансової послуги операцій, у межах яких договір передбачає передачу USDT, тоді як споживач фактично отримує гривню на умовах зворотності, строковості та платності. Рішення Правління НБУ від 4 лютого 2025 р. № 33-рш щодо сервісу BitCapital та від 2 квітня 2026 р. № 93-рш щодо сервісу Crypsee проаналізовано як індивідуальні владні рішення, ухвалені за результатами поглибленого аналізу діяльності, що потенційно містить ознаки безліцензійного надання фінансових послуг. Охарактеризовано компетенцію НБУ, нормативно визначену процедуру поглибленого аналізу інформації про відповідні операції, межі адміністративного розсуду регулятора та вимоги до мотивування рішення про належність операції до фінансової послуги й заборону її безліцензійного надання.
Встановлено, що визначальними для кваліфікації операцій сервісів BitCapital і Crypsee як
фінансової послуги з надання коштів у кредит були фактичне одержання споживачами гривні, визначення відсотків і комісій у гривні, зворотність, строковість і платність надання коштів, систематичність діяльності та її спрямованість на одержання доходу. Зазначення USDT у договорі само собою не визначало правову природу відповідних операцій. Обґрунтовано, що адміністративний розсуд НБУ під час такої кваліфікації обмежений законодавчо визначеною компетенцією, метою нагляду, процедурою поглибленого аналізу, вимогами до допустимості й достовірності використаної інформації та обов’язком пояснити зв’язок між установленими фактами, правовою кваліфікацією та застосованим заходом. Виявлено, що оприлюднені тексти зазначених рішень НБУ не містять повного опису маршруту руху вартості, суб’єкта конвертації USDT у гривню та способу співвіднесення фіатного платежу з конкретним договором.
Запропоновано структуру мотивувальної частини рішення НБУ про належність операції до фінансової послуги та заборону її безліцензійного надання, яка має охоплювати правову підставу повноважень НБУ, джерела встановлення фактичного предмета та способу виконання договору, оцінювання версії постачальника щодо передачі віртуального активу й пояснення зв’язку між установленими фактами, правовою нормою та застосованою забороною. Обґрунтовано, що використання такої структури сприятиме передбачуваності публічного адміністрування у сфері небанківських фінансових послуг і підвищенню ефективності судового контролю за рішеннями НБУ.