Інституційний репозиторій Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет"
Архів містить у відкритому доступі наукові публікації викладачів та співробітників Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет", матеріали доповідей та конференцій, навчально-методичну літературу, статті з наукової періодики.
Відкритий архів надає можливість для самостійного розміщення наукових праць ("самоархівування ").
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Механізми управління фінансовими ризиками підприємства в умовах економічної нестабільності
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Марценюк, Олена Василівна; Martseniuk, Olena; Руда, Оксана Леонтіївна; Ruda, Oksana; Ковальчук, Анна Ігорівна; Kovalchuk, Anna
Статтю присвячено дослідженню теоретичних та практичних аспектів формування механізмів управління фінансовими ризиками підприємства в умовах економічної нестабільності. Актуальність дослідження зумовлена суттєвим ускладненням фінансового середовища функціонування підприємств України, що характеризується впливом воєнних дій, інфляційних процесів, валютних коливань, зміною вартості кредитних ресурсів, порушенням виробничо-логістичних зв’язків, зниженням ділової активності та високим рівнем невизначеності. Обґрунтовано, що в сучасних умовах управління фінансовими ризиками має здійснюватися не як реакція на вже реалізовані загрози, а як безперервний процес їх ідентифікації, оцінювання, прогнозування та попередження. Встановлено, що фінансові ризики підприємства формуються під одночасним впливом валютних, кредитних, процентних, інфляційних, інвестиційних ризиків та ризику ліквідності, які є взаємопов’язаними та здатні посилювати негативний вплив один одного. Доведено необхідність переходу від фрагментарного управління окремими видами ризиків до комплексної адаптивної системи фінансового ризик-менеджменту. Проаналізовано основні фактори економічної нестабільності та визначено механізми їх впливу на фінансовий стан підприємств. Обґрунтовано доцільність використання системи раннього попередження, що передбачає постійний моніторинг ключових фінансових індикаторів, оцінювання ймовірності та потенційного впливу ризикових подій, формування ризик-лімітів і визначення пріоритетних напрямів реагування. Запропоновано комплексний механізм управління фінансовими ризиками підприємства, який охоплює моніторинг ризикового середовища, ідентифікацію та ранжування ризиків, кількісне і якісне оцінювання, вибір інструментів реагування, контроль результативності та коригування управлінських рішень. Особливу увагу приділено застосуванню сценарного аналізу, стрес-тестування, диверсифікації джерел фінансування, управлінню ліквідністю, контролю дебіторської заборгованості, оптимізації структури боргового капіталу та зниженню валютної експозиції. Обґрунтовано систему показників оцінювання ефективності ризик-менеджменту та визначено практичні напрями її цифровізації.
Трансформація фінансового менеджменту в умовах токенізації капіталу: смарт-контракти як механізм забезпечення миттєвої ліквідності та хеджування ризиків
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Лебідь, Олеся Вікторівна; Lebid, Olesia; Рогов, Андрій Володимирович; Rohov, Andrii; Абрамова, Ольга Сергіївна; Abramova, Olha
Статтю присвячено дослідженню трансформаційних змін у системі фінансового менеджменту підприємств під впливом токенізації капіталу та розвитку децентралізованих фінансових інструментів. Метою статті є теоретико-методичне обґрунтування трансформації фінансового менеджменту підприємства на основі інтеграції смарт-контрактів як ключового механізму забезпечення миттєвої ліквідності та хеджування ризиків в умовах токенізації капіталу. Для досягнення поставленої мети розроблено концептуальну модель інтеграції смарт-контрактів у систему фінансового менеджменту, що поєднує стратегічний, операційний та технологічний рівні. У моделі токенізований капітал, смарт-контракти та традиційні фінансові показники об’єднано в єдину систему, при цьому смарт-контракти виконують функції операційного ядра, забезпечуючи прозорість, швидкість та автономність транзакцій. Для формалізації моделі запропоновано інтегральний індекс ефективності цифрового фінансового менеджменту, який поєднує скориговані показники рентабельності активів, власного капіталу, ліквідності та коефіцієнт коригування на ризики використання смарт-контрактів. Обґрунтовано механізм використання смарт-контрактів для створення пулів ліквідності на основі токенізованих активів підприємства, що дозволяє автоматизувати кліринг та миттєво залучати капітал без участі традиційних посередників. Розроблено типові конструкції деривативних смарт-контрактів для автоматизованого хеджування валютних, процентних та цінових ризиків, проведено порівняльний аналіз їх ефективності з класичними стратегіями. Систематизовано ризики використання смарт-контрактів, включаючи технічні, операційні, юридичні ризики, ризики вразливостей коду та оракулів, запропоновано шляхи їх мінімізації через інтеграцію до системи корпоративного ризик-менеджменту та застосування моделі “трьох ліній захисту”. Перспективи подальших досліджень пов’язані з емпіричною перевіркою запропонованих моделей на реальних даних підприємств різних галузей, розробкою методики оцінки економічної ефективності смарт-контрактів, адаптацією моделі до галузевої специфіки та моніторингом регуляторних змін.
Управління експортним потенціалом сільськогосподарських підприємств в умовах євроінтеграційних процесів
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Кузьменко, Сергій Володимирович; Kuzmenko, Serhii; Мовчан, Андрій Сергійович; Movchan, Andrii
Дослідження присвячене управлінню експортним потенціалом сільськогосподарських підприємств України в умовах євроінтеграції та швидких змін у зовнішньоторговельному середовищі. Актуальність теми пов’язана з необхідністю адаптації українських виробників до нових умов доступу на ринок Європейського Союзу, змін у торговельному регулюванні, логістичних обмежень, посилення міжнародної конкуренції та зростання вимог до якості й безпечності аграрної продукції. Метою статті є оцінювання сучасних тенденцій розвитку аграрного експорту України, узагальнення підходів до управління експортним потенціалом сільськогосподарських підприємств та визначення напрямів його подальшого розвитку. У дослідженні використано методи аналізу, порівняння, узагальнення, систематизації та статистичного аналізу, а також системний підхід. Розглянуто сучасні зміни в українському аграрному експорті, зокрема трансформацію географії поставок, вплив логістичних чинників і змін торговельного режиму з ЄС. Показано, що поряд зі збереженням провідної ролі європейського ринку Україна поступово розширює присутність на ринках країн Азії, Африки та Близького Сходу. Водночас повернення тарифних квот для окремих видів агропродовольчої продукції посилює потребу підприємств у більш гнучкому плануванні експортної діяльності та диверсифікації ринків збуту. У роботі узагальнено п’ять взаємопов’язаних підходів до управління експортним потенціалом: стратегічний, адаптивний, маркетинговий, ризик-орієнтований та інноваційний. Їх поєднання дає змогу не лише реагувати на зміни зовнішнього середовища, а й завчасно готувати підприємства до нових умов конкуренції. Основними напрямами вдосконалення управління визначено розширення географії експорту, розвиток продукції з вищою доданою вартістю, дотримання міжнародних стандартів якості, удосконалення логістики, цифровізацію управлінських процесів та посилення системи управління зовнішньоекономічними ризиками. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання сільськогосподарськими підприємствами для більш ефективної реалізації експортного потенціалу, адаптації до змін міжнародних ринків та зміцнення конкурентних позицій української аграрної продукції.
Облік розподілу та використання гуманітарної допомоги
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Кругла, Марина Миколаївна; Kruhla, Maryna; Назім, Аліна Русланівна; Nazim, Alina
У статті здійснено узагальнення нормативно-правових вимог та методичних підходів до порядку документального оформлення, бухгалтерського відображення й контролю операцій з розподілу та використання гуманітарної допомоги її одержувачами для забезпечення прозорості та підзвітності процесів. Авторський внесок полягає у систематизації замкнутого циклу документального супроводу гуманітарних вантажів на всіх етапах їх руху від ввезення до кінцевого розподілу чи списання; розробці типової кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку для різних категорій набувачів і власних потреб одержувача; висвітленні регламенту списання та утилізації втрачених товарно-матеріальних цінностей за участю профільних державних органів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному обґрунтуванні обліково-контрольної моделі руху гуманітарних активів, яка інтегрує норми національних стандартів бухгалтерського обліку, податкові пільги в зв’язку з воєнним станом та цифровий механізм підзвітності через Автоматизовану систему реєстрації гуманітарної допомоги. Практичне значення дослідження полягає у формуванні прикладних рекомендацій для бухгалтерських служб неприбуткових організацій та інших одержувачів гуманітарної допомоги щодо розмежування первинної документації за видами набувачів; правильного застосування рахунку цільового фінансування, порядку обліку безоплатно одержаних основних засобів, процедури відображення втрачених (знищених) через воєнні дії цінностей та належного заповнення податкової звітності й спеціальної форми – Додатка ГД. Належно побудована система синтетичного й аналітичного обліку, що базується на наскрізному документообігу та цифровому звітуванні, забезпечує повну відстежуваність цільового використання гуманітарних ресурсів, мінімізує податкові ризики неприбуткових організацій і гарантує збереження їхнього пільгового податкового статусу та виступає запорукою прозорості діяльності з боку одержувачів гуманітарної допомоги й довіри з боку міжнародних донорів. Інтеграція цифрових інструментів моніторингу у контур внутрішнього контролю забезпечує наскрізну відстежуваність гуманітарних активів і підтверджує юридичну та податкову чистоту операцій.
Теоретико-концептуальні засади управління переходом підприємства до циркулярної економіки
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Крохмаль, Ігор Васильович; Krohmal, Ihor
Статтю присвячено розвитку теоретико-концептуальних засад управління переходом підприємства до циркулярної економіки. На основі критичного зіставлення сучасних наукових підходів уточнено зміст категорій, що описують циркулярні зміни на мікроекономічному рівні, та обґрунтовано необхідність їх чіткого розмежування. Перехід підприємства до циркулярної економіки визначено як керований, поетапний та адаптивний процес зміни моделі створення цінності, бізнес-процесів, ресурсних потоків, способів використання активів і взаємодії з контрагентами від переважно лінійної до циркулярної моделі господарювання. Водночас визначені ключові відмінності між переходом до циркулярної економіки, який представляє собою процес, певну траєкторію, напрямок змін та циркулярною трансформацією підприємства, яка, у свою чергу, є, скоріше сукупністю досягнутих результатів та змін у діяльності підприємства. Розмежовано циркулярну готовність, що характеризує сформованість передумов і поточну спроможність підприємства започаткувати, реалізувати, масштабувати та контролювати зміни, і потенціал циркулярної трансформації як сукупність технічно реалізовних та економічно доцільних можливостей циркулярних змін. Обґрунтовано концептуальний взаємозв’язок категорій «готовність – потенціал – стратегія – організаційно-економічний механізм – результативність». Запропоновано базову матрицю стратегічного вибору за комбінацією рівнів готовності та потенціалу, яка передбачає чотири траєкторії: масштабування циркулярної трансформації, селективну оптимізацію, підготовчу трансформацію та пілотну обережну траєкторію. Практичне значення підходу полягає у формуванні теоретичної основи для діагностики підприємств, вибору диференційованої стратегії переходу та подальшої розробки організаційно-економічного механізму управління циркулярними змінами з урахуванням ресурсної й економічної результативності. Запропонована логіка забезпечує послідовний зв’язок між діагностикою вихідного стану підприємства, стратегічним вибором, реалізацією управлінських рішень та оцінюванням досягнутих результатів.