Інституційний репозиторій Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет"
Архів містить у відкритому доступі наукові публікації викладачів та співробітників Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет", матеріали доповідей та конференцій, навчально-методичну літературу, статті з наукової періодики.
Відкритий архів надає можливість для самостійного розміщення наукових праць ("самоархівування ").
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Цифровізація як закономірність структурної модернізації економіки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2026-03-06) Тимошенко, Андрій Олександрович; Tymoshenko, Andriy
У статті здійснено подальше теоретичне осмислення цифровізації як об’єктивного етапу еволюції економічної системи та ключового чинника її структурної модернізації. На основі аналізу довгострокової динаміки світового економічного зростання встановлено наявність тенденції до зниження середніх темпів приросту ВВП за збереження циклічної волатильності, що пов’язано з асиметрією між процесами поглиблення поділу праці та розвитком механізмів кооперації. Поглиблення спеціалізації без належного технологічного забезпечення інтеграційних процесів зумовлює зростання трансакційних витрат і фрагментацію господарської діяльності. За таких умов цифрові технології набувають статусу системоутворюючого чинника, здатного забезпечити узгодженість складних економічних взаємодій. Обґрунтовано, що цифровізація виступає технологічною основою відновлення координаційної цілісності економіки в умовах зростання складності виробничих і фінансових зв’язків. У межах дослідження систематизовано прояви цифрової трансформації у виробництві, розподілі та споживанні як взаємопов’язаних фазах відтворювального процесу. Визначено, що впровадження цифрових платформ, автоматизованих систем управління, промислового інтернету речей та моделей спільного користування сприяє зниженню трансакційних витрат, оптимізації використання ресурсів і формуванню нової архітектури економічних відносин. Запропоноване трактування цифровізації як механізму узгодження спеціалізації та кооперації дозволяє розширити наукові підходи до пояснення джерел економічної ефективності та стійкості в умовах глобальної трансформації.
Отримані результати можуть бути використані при формуванні державної економічної політики, спрямованої на розвиток цифрової інфраструктури, удосконалення інституційного регулювання цифрових ринків та стимулювання інноваційної активності суб’єктів господарювання. Запропоновані теоретичні узагальнення створюють підґрунтя для подальших досліджень взаємозв’язку цифрової інтеграції та довгострокової динаміки економічного зростання.
Динаміка грошової маси та її вплив на інфляційні процеси в економіці Європейського Союзу
(ВД "Гельветика", 2026-06-29) Тимошенко, Андрій Олександрович; Tymoshenko, Andriy
У статті узагальнено підходи до визначення ролі грошової маси у формуванні інфляції та макроекономічної стабільності в єврозоні. Доведено, що динаміка грошових агрегатів є ключовим індикатором стану грошового ринку, цін і ефективності монетарної політики, впливаючи на сукупний попит, інвестиції та економічне зростання. Підтверджено значущість кількісної теорії грошей для аналізу взаємозв’язку між грошовою пропозицією, швидкістю обігу, рівнем цін і ВВП. Розкрито сутність грошової маси як сукупності ліквідних активів і охарактеризовано агрегати М0–М3, що використовуються ЄЦБ. Аналіз динаміки за 2001–2025 рр. засвідчив стійке зростання грошової маси, особливо після криз і в умовах монетарного стимулювання. Визначено провідну роль агрегату М3 у моніторингу ліквідності. Обґрунтовано, що вплив грошової маси на інфляцію є прямим і опосередкованим та потребує врахування часових лагів і структурних змін.
Банківські екосистеми як результат цифрової трансформації: теоретико-методологічні засади формування та розвитку
(ВД "Гельветика", 2026-05-29) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, Yulia
У статті досліджено теоретико-методологічні засади формування банківських екосистем як результату цифрової трансформації фінансового сектору. Обґрунтовано, що екосистемна модель відображає перехід від традиційної продуктово-орієнтованої моделі банкінгу до клієнтоцентричної платформної взаємодії, заснованої на інтеграції фінансових і нефінансових сервісів. Уточнено зміст поняття «банківська екосистема» як інтегрованої цифрової платформи, що забезпечує омніканальний доступ до комплексних продуктів і формує нову логіку створення цінності. Систематизовано наукові підходи до ролі FinTech, штучного інтелекту та блокчейн-рішень у трансформації банківської діяльності, а також визначено вплив цифрової інтеграції на конкурентоспроможність і фінансову стійкість банків. Наголошено на міжгалузевому характері екосистемної моделі та відсутності універсального регуляторного підходу до її функціонування. Окреслено перспективи подальших досліджень у напрямі оцінювання ефективності банківських екосистем.
Фінансова стабільність і фінансова стійкість: теоретичне розмежування та методологічні підходи до оцінювання
(ВД "Гельветика", 2026-07-06) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, Yulia
Досліджено теоретико-термінологічні засади розмежування категорій «фінансова стабільність» і «фінансова стійкість» у сучасному науковому дискурсі. Визначено змістові особливості цих понять, зокрема встановлено, що фінансова стабільність характеризує макроекономічний стан фінансової системи та її здатність протидіяти системним ризикам і кризовим шокам, тоді як фінансова стійкість відображає мікроекономічний вимір і визначає спроможність окремих економічних агентів підтримувати збалансований фінансовий стан і адаптуватися до змін зовнішнього середовища. Обґрунтовано доцільність їх відмежування з урахуванням макро- та мікроекономічних рівнів аналізу: фінансова стабільність розглядається як характеристика функціонування фінансової системи загалом, тоді як фінансова стійкість відображає здатність її окремих елементів підтримувати збалансований фінансовий стан і протидіяти ризикам.
Фінансова стабільність у системі фінансової безпеки держави на сучасному етапі
(ГО "ІНСТИТУТ СТРАТЕГІЙ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ І ТРАНСФЕРУ ЗНАНЬ", 2026-05-30) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, Yulia
Фінансова стабільність посідає ключове місце в системі фінансової безпеки держави, оскільки забезпечує стійкість фінансової системи, безперервність фінансового посередництва, збалансований розподіл фінансових ресурсів і здатність економіки протидіяти внутрішнім та зовнішнім ризикам. В умовах воєнного стану, глобальної фінансової турбулентності, цифрової трансформації та посилення ролі держави у перерозподілі фінансових потоків актуалізується потреба переосмислення сутності фінансової стабільності, її місця в системі фінансової безпеки та механізмів забезпечення на сучасному етапі. Метою дослідження є теоретичне узагальнення підходів до трактування фінансової стабільності, обґрунтування її взаємозв’язку з типом фінансової системи та визначення ролі ключових каналів розподілу фінансових ресурсів у забезпеченні фінансової безпеки держави.
Для досягнення мети використано системно-структурний підхід, методи теоретичного узагальнення, порівняльного аналізу, інституційного аналізу та логічного моделювання. Це дало змогу розглянути фінансову стабільність як багатовимірну категорію, що поєднує монетарний, банківський, бюджетний, інституційний і макропруденційний аспекти. У статті узагальнено прямі, зворотні та змішані підходи до визначення фінансової стабільності, розкрито її зв’язок із системними ризиками, фінансовим посередництвом, ціновою стабільністю та здатністю фінансової системи підтримувати реальний сектор економіки.
Результати дослідження полягають в уточненні сутності фінансової стабільності як стану фінансової системи, за якого вона з урахуванням сформованої інституційної конфігурації здатна забезпечувати ефективний і рівномірний розподіл фінансових ресурсів через притаманні їй ключові канали. Доведено, що фінансова стабільність не може оцінюватися ізольовано від типу фінансової системи, оскільки структура фінансового посередництва, співвідношення банківського, бюджетного, інвестиційного та ринкового каналів визначають характер розподілу ресурсів і рівень фінансової безпеки держави. Для України особливого значення набуває узгодження грошово-кредитних і бюджетних драйверів фінансової стабільності.
У висновках обґрунтовано необхідність формування сучасного підходу до забезпечення фінансової стабільності з урахуванням специфіки фінансової системи України, впливу воєнної економіки, структурних дисбалансів і потреб повоєнного відновлення. Запропоновано розглядати збалансоване зростання фінансових ресурсів у всіх ланках фінансової системи як важливу ознаку фінансової стабільності.