Інституційний репозиторій Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет"
Архів містить у відкритому доступі наукові публікації викладачів та співробітників Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет", матеріали доповідей та конференцій, навчально-методичну літературу, статті з наукової періодики.
Відкритий архів надає можливість для самостійного розміщення наукових праць ("самоархівування ").
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Соціальна політика підприємства в сучасних умовах
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Кирильченко, А. О.
За сучасних умов економічного розвитку нашої країни, які формуються під впливом процесів глобалізації, цифровізації та триваючої війни в Україні, яка призводить до значного соціального напруження у суспільстві, особлива роль відводиться соціальній політиці підприємства як інструменту забезпечення його сталого розвитку, підвищення ефективності трудової діяльності та формування позитивного клімату в робочому колективі.
Сьогодні український бізнес стикається із рядом складних викликів, зумовлених триваючою війною, економічною нестабільністю, релокацією виробництв, оновленням законодавства, внутрішньою та зовнішньою міграцією тощо. За таких умов посилюється необхідність у формуванні гнучкої, адаптивної та ефективної системи соціальної політики на підприємствах, основне завдання якої зводиться не лише до задоволення основних соціальних потреб робітників, а й до підвищення мотивації персоналу, скорочення плинності кадрів, а також формування позитивного іміджу роботодавця на українському ринку правці.
Особливої актуальності соціальна політика сучасних підприємств набуває в контексті розширення концепції корпоративної соціальної відповідальності (КСВ), якою охоплюються не тільки відносини всередині трудового колективу підприємств, а й їх взаємодія з місцевою громадою, органами місцевої та державної влади, громадськими організаціями тощо. Саме тому сучасна соціальна політика підприємств повинна бути стратегічно обґрунтованою, чітко визначати цілі та шляхи їх досягнення з метою формування якісно нової моделі взаємодії між підприємствами, їх колективами та суспільством.
Ще більш актуальною проблематика формування ефективної соціальної політики сучасних підприємств стає у зв’язку з необхідністю більш глибокого наукового осмислення її сучасних тенденцій, пошуку ефективних управлінських рішень та інструментів, які сприятимуть як задоволенню економічних інтересів 4
самих підприємств, так і соціальних потреб їх працівників. Важливо також відслідковувати економічну ефективність заходів, спрямованих на розвиток соціальної політики, їх вплив на продуктивність праці, конкурентоспроможність підприємств та їх стабільність в довгостроковій перспективі.
Дослідженням тематики соціальної політики підприємства займались такі українські вчені, як: Т. Богданова, Д. Зоідзе, С. Кудряшова, Ю. Самойлик, Л. Семенова, А. Шаповал, В. Шашко, О. Чигринець, Т. Яремчук та деякі інші. Однак, їх дослідження були здійснені переважно у 2010-2020 роках, тоді як нових досліджень соціальної політики підприємст, особливу в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну майже немає. Це також актуалізує необхідність наукової розробки сучасної соціальної політики українських підприємств в складних умовах сучасних викликів та загроз.
Тож, беручи до уваги вище викладене, стає зрозуміло, що тема дослідження актуальна як з теоретичної, так і з практичної точки зору, адже дозволяє осягнути специфіку сучасного розвитку соціальної політики підприємств, виявити проблеми цього розвитку та запропонувати дієві шляхи його вдосконалення.
Ефективність механізму управління рентабельністю підприємства
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Кіріченко, Дарина Валеріївна
Харчова промисловість, як одна з базових і стратегічно важливих галузей національної економіки, відіграє провідну роль у забезпеченні продовольчої безпеки держави. Саме в цій сфері формується основна частина продовольчих ресурсів, що створюють передумови для стабільності внутрішнього продовольчого ринку, розвитку експорту, підвищення рівня життя населення та зростання національного добробуту. Серед галузей харчової промисловості особливе місце належить м’ясопереробній, від ефективного функціонування якої значною мірою залежить економічна безпека країни, продовольча незалежність та конкурентоспроможність національної економіки загалом.
У сучасних умовах посилення глобальної конкуренції та трансформації ринкових відносин зростає потреба у поглибленому вивченні проблем і перспектив стратегічного розвитку української економіки. Одним із пріоритетних напрямів цього процесу є розробка збалансованої та науково обґрунтованої стратегії розвитку м’ясопереробної промисловості, здатної забезпечити високу конкурентоспроможність вітчизняної продукції як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. Така стратегія повинна базуватися на узгодженні інтересів усіх зацікавлених сторін — виробників, переробників, споживачів і держави — та передбачати створення ефективних механізмів економічного регулювання, що сприятимуть довгостроковій стабільності та розвитку галузі.
Становлення та розвиток ринкової інфраструктури в Україні суттєво змінюють фінансово-економічне, інформаційне та правове середовище функціонування підприємств, а також визначають новий зміст їх господарської діяльності. В умовах інтеграції економіки України у світову економічну систему відбувається глибока трансформація фінансових відносин на рівні окремих підприємств. З огляду на те, що значна кількість підприємств наразі є збитковою, виникає нагальна потреба в дослідженні причинно-наслідкових зв’язків, які визначають ефективність управління рентабельністю та фінансовим станом підприємств. Динамічні ринкові умови вимагають від керівництва постійного прийняття нестандартних рішень, що базуються на всебічному аналізі фінансового становища та перспектив розвитку підприємства. Рівень рентабельності підприємств безпосередньо впливає на темпи економічного розвитку країни та окремих її регіонів, сприяє збільшенню суспільного багатства і підвищенню загального рівня життя населення. Для визначення ефективності роботи підприємства результати його діяльності, такі як валовий дохід або прибуток, порівнюються з витратами або ресурсами, що були використані. Співвідношення прибутку та витрат відображає рівень рентабельності або, точніше, норму рентабельності, яка є ключовим показником фінансової ефективності.
У сучасних умовах ринку остаточні результати діяльності підприємства оцінюються саме за показниками рентабельності, оскільки вони дозволяють більш комплексно оцінити ефективність господарської діяльності, ніж абсолютні значення прибутку. Показники рентабельності дозволяють визначити прибутковість окремих напрямів діяльності, оцінити окупність витрат і ступінь ефективного використання ресурсів.
Наукові дослідження у цій сфері значною мірою сприяли формуванню теоретико-методологічних основ для визначення сутності рентабельності та розробки практичних підходів до її формування, контролю та оптимізації. Результати цих досліджень дозволяють підприємствам розробляти стратегії підвищення ефективності, покращувати управління фінансовими ресурсами і забезпечувати стабільне зростання прибутковості в умовах змінного ринкового середовища.
Таким чином, дослідження спрямоване на виявлення закономірностей формування рентабельності та оптимізації фінансових відносин, що забезпечують стійкий розвиток підприємства, підвищення його ефективності та конкурентоспроможності на ринку.Основною метою дипломної роботи є аналіз фінансово-господарської діяльності та ефективності управління рентабельністю підприємства шляхом дослідження головної системи показників аналізу та оцінки функціонування організації.
Для досягнення поставленої мети необхідно в ході роботи виконати наступні завдання:
– надати розгляд поняття такої категорії як «рентабельність» та визначитись з основними методами визначення;
– визначити основні резерви збільшення прибутку підприємства;
– розглянути методи планування прибутку та рентабельності підприємства;
– розглятуни загальну характеристику СТОВ «Перемога»;
– дослідити організаційну структуру підприємства;
– проаналізувати показники фінансового стану підприємства;
– здійснити аналіз показників рентабельності СТОВ «Перемога»;
– визначити та проаналізувати виявлені в ході дослідження резерви збільшення рентабельності СТОВ «Перемога»;
– аналіз сучасного стану ринку м’ясопереробної продукції та визначення збільшення показників майнового стану.
Формування та розвиток конкурентних переваг бізнесу в умовах воєнного часу та повоєнний період
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Кіт, Андрій Богданович; Kit, Andrii
Магістерська робота присвячена дослідженню теоретичних і прикладних аспектів формування та зміцнення конкурентних переваг промислового підприємства в умовах нестабільного середовища, зокрема в умовах війни. У роботі розглянуто еволюцію поняття «конкурентна перевага», представлено класичні та сучасні наукові підходи до його трактування. Проаналізовано вплив воєнних факторів на функціонування промислових підприємств України, а також розглянуто методики оцінки конкурентоспроможності, що дозволяють здійснювати стратегічну діагностику.
Практична частина роботи зосереджена на дослідженні діяльності ПрАТ МЗМВ "Оскар" у період 2022–2024 рр. Проведено аналіз зовнішнього конкурентного середовища, впливу війни на виробничо-господарську діяльність, а також оцінено управлінські рішення, спрямовані на збереження конкурентних позицій підприємства.
У третьому розділі запропоновано стратегічну модель адаптації підприємства у повоєнний період, заходи щодо технологічного оновлення, інноваційного розвитку, а також впровадження сталих механізмів управління ризиками та кризами. Обґрунтовано очікуваний ефект від реалізації запропонованих рішень як у коротко-, так і в довгостроковій перспективі.
Антикризове управління підприємством у сучасних умовах
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Плешко, Денис Сергійович
Сучасні економічні умови функціонування підприємств в Україні характеризуються високим рівнем невизначеності та турбулентності, що пов’язано з масштабними зовнішніми викликами. Повномасштабна війна, енергетичні та логістичні кризи, відтік трудових ресурсів, зміни у споживчих настроях та нестабільність на фінансових ринках створюють ситуації, у яких бізнес змушений шукати нові моделі управління задля забезпечення власної стійкості. У таких умовах питання антикризового управління набуває виняткової ваги, адже від своєчасності й ефективності управлінських рішень залежить не лише подальший розвиток підприємств, а й їхнє виживання.
Незважаючи на те, що проблематика антикризового управління активно досліджується як українськими, так і зарубіжними науковцями, більшість наявних напрацювань базуються на досвіді мирного часу або умов відносної економічної стабільності. Водночас сучасні виклики потребують адаптації відомих моделей до нових реалій, формування комплексних підходів, що враховують ризики воєнного часу, дефіцит ресурсів, цифрову трансформацію та глобалізаційні тенденції. Дослідження цього питання має вагоме практичне значення, адже дає можливість підприємствам уникнути банкрутства, зберегти конкурентні позиції та забезпечити готовність до відновлення економіки після завершення кризового періоду [1].Крім того, актуальність дослідження посилюється тим, що українські компанії, на відміну від іноземних, функціонують в умовах гібридних загроз, що поєднують військові, економічні та інформаційні складові. Це формує абсолютно новий контекст для управлінської науки, який ще не отримав достатнього осмислення в академічній літературі. Антикризове управління в таких умовах перестає бути суто операційною функцією та перетворюється на стратегічний імператив, що вимагає гнучкості, адаптивності та проактивності на всіх рівнях прийняття рішень. Особливо це стосується міжнародних компаній з іноземним капіталом, таких як «Grundfos Україна», які мають поєднувати корпоративні стандарти холдингу з локальними реаліями надзвичайної складності.
Менеджмент конкурентоспроможності підприємства в умовах ринкової невизначеності (на прикладі АТ "ПУМБ")
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Поліщук, Лілія Анатоліївна
Сучасне бізнес-середовище характеризується високим рівнем турбулентності, непередбачуваності та динамічності змін, що ставить перед підприємствами нові виклики у боротьбі за ринкові позиції. Конкурентоспроможність стає не просто показником ефективності, а ключовою умовою виживання суб’єкта господарювання. В умовах ринкової невизначеності традиційні методи управління втрачають свою дієвість, поступаючись місцем гнучким адаптивним стратегіям, здатним забезпечити резильєнтність бізнесу до зовнішніх шоків.Особливої гостроти це питання набуває для вітчизняних підприємств, зокрема банківського сектору, які функціонують в умовах воєнного стану, макроекономічної нестабільності та стрімкої цифрової трансформації. Невизначеність формується під впливом комплексу факторів: від зміни споживчих настроїв та технологічних інновацій до безпекових ризиків та регуляторних змін. Здатність менеджменту своєчасно ідентифікувати ці загрози, трансформувати їх у можливості та формувати стійкі конкурентні переваги є визначальним фактором успіху.
Недостатня увага до управління конкурентоспроможністю в умовах невизначеності може призвести до втрати ринкової частки, зниження фінансової стійкості та відтоку клієнтів. Натомість побудова ефективної системи менеджменту, що базується на глибокому аналізі зовнішнього середовища, цифровізації процесів та клієнтоцентричності, дозволяє підприємству не лише зберегти позиції, але й забезпечити розвиток навіть у кризові періоди.
Теоретичні та методологічні аспекти конкурентоспроможності та стратегічного управління в умовах невизначеності досліджували багато вітчизняних та зарубіжних науковців, серед яких: М. Портер, І. Ансофф, Й. Шумпетер, Г. Л. Азоєв, Л. В. Балабанова, З. Є. Шершньова, О. В. Ареф’єва, Р. А. Фатхутдінов та інші. Проте сучасні реалії, зокрема специфіка 6
функціонування банківських установ України в умовах війни та переходу до BANI-світу, вимагають подальшого вивчення та розробки нових підходів до менеджменту конкурентоспроможності.
Усе вищезазначене зумовлює актуальність теми магістерської роботи та її практичне значення для підвищення ефективності діяльності банківських установ.