Інституційний репозиторій Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет"
Архів містить у відкритому доступі наукові публікації викладачів та співробітників Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет", матеріали доповідей та конференцій, навчально-методичну літературу, статті з наукової періодики.
Відкритий архів надає можливість для самостійного розміщення наукових праць ("самоархівування ").
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Digital transformation of education as a prerequisite for innovative activity and technological development of the economy
(Baltija Publishing, 2026-03-13) Покорни, Наталія Сергіївна; Pokorny, Natalia
The subject of the present study is the digital transformation of higher education as an institutional prerequisite for innovative activity and technological development of the economy. The work considers the digitalisation of universities as a mechanism for accelerating the reproduction of human capital, enhancing the quality of competence training, and reducing time lags between the generation of knowledge and its practical application in business and the public sector. The theoretical basis of the study is formed by modern approaches to the knowledge economy and innovation ecosystems, within which universities are treated as key elements of technological modernisation through education, science, knowledge transfer, and interaction with industry. The objective of the present study is twofold: firstly, to provide a robust theoretical and empirical basis for understanding the impact of digital transformation on innovation processes and technological upgrading in the economy; and secondly, to identify the key channels of such impact in the context of the growing role of digital platforms, artificial intelligence, and educational analytics. The research methodology is based on systemic, institutional and structural-functional approaches. These are supplemented by a comparative analysis of university digitalisation practices and a logical generalisation of the mechanisms of competence formation. Analytical and synthetic methods were employed to develop an integrated conceptual framework combining the infrastructural, organisational, pedagogical and managerial elements of digital transformation in higher education. The results obtained prove that comprehensive digital transformation has the greatest effect on innovative activity. This occurs when the architecture of the learning platform, digital resources and laboratory facilities are modernised simultaneously; when the digital competencies of personnel are enhanced; when personalisation and learning analytics mechanisms are introduced; and when sustainable models of co-operation between universities and industry are formed. The conclusions show that digital educational platforms and intellectual learning support tools speed up programme updates, reduce the cost of accessing knowledge and expand opportunities for continuous learning. This is important for the rapid diffusion of technologies and adapting to the labour market. The study's practical value lies in its potential to inform the development of digital university strategies aimed at increasing innovation potential, technological competitiveness and economic sustainability.
Роль української мови у просторі вищої освіти як маркера національної ідентичності: досвід 1918 року та виклики сучасності
(Видавничий дім "Гельветика", 2026-05-01) Хоменко, Олена Олександрівна; Khomenko, Olena
У статті здійснено спробу дослідити значення мовного питання крізь призму діяльності активного національно-патріотичного активу 1918 року та сучасної студентської спільноти, чия мовна самосвідомість виступає запорукою утвердження суб’єктності України у глобальному вимірі. На основі аналізу архівних документів періоду 1918 року охарактеризовано основні кроки питання мовної політики під час створення Української держави П. Скоропадського, підкреслено зв’язок між мовною політикою та кроками побудови власної держави на початку ХХ століття. Наводяться приклади підтримки мовної політики з багатьох регіонів тогочасної України. А також приклади нав’язуваності «правильної мови» періоду СРСР та боротьбу українського народу за мову сьогодні. Показано, що однією з ключових ролей існування будь-якої держави, і України зокрема, є мова як чинник формування національної ідентичності, особливо в умовах воєнної агресії та глобальних викликів сучасності. Її функціонування у вищій освіті, де у студентів вже сформований більш свідомий вибір і розуміння, визначає не лише рівень освіченості та культурної єдності суспільства, але й рівень зміцнення державності загалом. Історичний досвід має вагоме значення для зміцнення та збереження ідентифікації, особливо сьогодні в період війни. Досвід 1918 року, коли в період діяльності уряду гетьмана Павла Скоропадського відбувалися важливі кроки у сфері мовної та освітньої політики говорять про те, що питання мови це не другорядний або декоративно-культурний процес, а важливий крок в утвердженні держави. Саме тоді українська мова була вперше впроваджена як мова адміністративного управління, судочинства й освіти. За ініціативи уряду розпочалося активне заснування українських університетів, академічних установ та шкіл, де українська мова утверджувалася як основа освітнього процесу й державотворення. І хоча пройшло більше 100 років питання мови в процесі державотворення залишається актуальним і сьогодні, особливо в Україні під час війни з Російською Федерацією, коли наша держава проходить процес деколонізації, у тому числі і мовної. Автор звертає увагу на відсутність системних монографічних досліджень з цієї тематики, що свідчить про потребу в подальших дослідженнях з даного питання.
Функції та інституційна структура світового фінансового ринку в умовах глобалізації фінансових потоків
(2026-04-17) Тимошенко Андрій Олександрович; Tymoshenko, Andriy
У статті здійснено теоретичне узагальнення підходів до визначення сутності, структури та механізмів функціонування фінансових ринків у сучасних умовах трансформації глобальної фінансової системи. Показано, що фінансові ринки виступають ключовим елементом економічної системи, забезпечуючи акумулювання, перерозподіл та ефективне використання фінансових ресурсів між різними секторами економіки. Визначено, що розвиток фінансових ринків у сучасних умовах відбувається під впливом процесів цифровізації, інституційних змін та інтеграції національних фінансових систем у глобальний фінансовий простір. Такі трансформаційні процеси зумовлюють зміну структури фінансового посередництва та формування нових підходів до організації і регулювання фінансових відносин. Розкрито економічний зміст фінансового ринку як системи економічних відносин, пов’язаних із рухом позикового капіталу, обігом фінансових інструментів, валютних активів, інвестиційних ресурсів та страхових послуг. Визначено основні сегменти фінансового ринку, зокрема валютний, кредитний, фондовий, страховий та інвестиційний ринки, що формують інституційну структуру фінансової системи та забезпечують функціонування механізмів фінансового посередництва. Окрему увагу приділено ролі фінансових інститутів та інфраструктурних елементів ринку, які забезпечують організацію фінансових операцій, рух капіталу та взаємодію між економічними суб’єктами. Розглянуто інституційні засади регулювання фінансових ринків та визначено основні інструменти державного впливу на їх функціонування. Підкреслено, що ефективність розвитку фінансових ринків значною мірою залежить від узгодженості регуляторної політики, рівня інституційної зрілості фінансової системи та здатності державних інститутів забезпечувати стабільність фінансового середовища. Наголошено, що в умовах цифрової трансформації економіки зростає значення новітніх фінансових технологій, які змінюють структуру фінансового посередництва, сприяють розвитку нових фінансових інструментів і формують передумови для підвищення ефективності функціонування фінансових ринків.
Вплив цифрової нерівності на динаміку глобальної економічної конкуренції
(Проблеми і перспективи економіки та управління, 2026-02-12) Тимошенко, Андрій Олександрович; Tymoshenko, Andriy
У статті досліджено цифрову нерівність як один із ключових чинників трансформації сучасної глобальної економіки та посилення асиметрій у конкурентних позиціях національних економік. Актуальність теми зумовлена тим, що нерівномірний доступ до цифрових технологій, інфраструктури, даних і людського капіталу дедалі більше впливає на можливості країн інтегруватися у світові економічні процеси та формувати стійкі конкурентні переваги. Показано, що цифровізація виступає системним елементом нової технологічної парадигми розвитку, у межах якої змінюються механізми створення доданої вартості, структура ринків і логіка економічної конкуренції. Обґрунтовано, що асинхронність переходу країн до цієї парадигми спричиняє багаторівневу цифрову стратифікацію світової економіки, за якої держави з розвиненими цифровими екосистемами отримують довгострокові переваги, тоді як економіки з обмеженим цифровим потенціалом стикаються з ризиками закріплення периферійного статусу. У зв’язку з цим проблема цифрової нерівності набуває не лише технологічного, а і стратегічного економічного значення, оскільки безпосередньо впливає на характер глобальної конкуренції та перспективи більш інклюзивного економічного розвитку.
Конкурентний розвиток підприємств молочної промисловості у вітчизняному та міжнародному бізнес-середовищі
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Карачина, Наталія Петрівна; Karachyna, Nataliia; Скаковський, Вячеслав Віталійович; Skakovsky, Vyacheslav
Молочна промисловість України відіграє стратегічну роль у забезпеченні продовольчої безпеки та здоров'я населення. Здійснене дослідження присвячене комплексному аналізу сучасного стану підприємств молочної промисловості, визначенню ключових векторів їх конкурентного розвитку. У межах дослідження встановлено, що діяльність молокопереробних підприємств стримується дефіцитом сировини, ціновою нестабільністю, гострою конкуренцією та руйнівними наслідками війни для інфраструктури й логістики. Визначено, що фундаментом стабільного зростання є технологічне оновлення, розвиток сегмента продуктів із глибокою переробкою та орієнтація на зовнішні ринки. Помітною є тенденція до збільшення кількості підприємств, що впроваджують міжнародні стандарти якості. Виявлено, що розвиток промислового молочного скотарства в Україні стримується деструктивним ціновим механізмом: небажання переробників встановлювати справедливі закупівельні ціни входить у суперечність із постійним зростанням собівартості виробництва сировини. Це зумовлює високу частку споживання для власних потреб домогосподарств. Визначено, що сучасний стан вітчизняного молочного ринку є результатом синергії внутрішніх виробничих процесів, динамічного ціноутворення та потужного впливу екзогенних чинників – від макроекономічних коливань до соціально-політичних викликів. Встановлено десятку найпотужніших виробників молочної продукції та здійснено оцінювання їх конкурентного розвитку в розрізі ключових показників операційної діяльності, продуктової диверсифікації, клієнтоорієнтованості, цифрової активності та ринкової впізнаваності. Виявлено, що попри воєнні та економічні виклики, конкурентний розвиток молокопереробних підприємств у вітчизняному бізнес-середовищі є потужним. Він зберігає високий рівень конкуренції: провідні компанії контролюють близько 50–60 % обсягу продажів, проте суттєву нішу займають малі виробники, особливо у сегменті традиційних та фермерських продуктів. У міжнародному бізнес-середовищі експансія на зовнішні ринки залишається стратегічним пріоритетом для масштабування вітчизняного виробництва. Визначено, що передові компанії України експортують продукцію в понад 40 країн світу, у т. ч. країни Близького Сходу, Північної Африки, Балканів,
Китай, США, Північну Корею, США, Мексику, Японію.