Інституційний репозиторій Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет"
Архів містить у відкритому доступі наукові публікації викладачів та співробітників Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет", матеріали доповідей та конференцій, навчально-методичну літературу, статті з наукової періодики.
Відкритий архів надає можливість для самостійного розміщення наукових праць ("самоархівування ").
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Комунікативні бар’єри в професійній діяльності юриста: стратегії та технології їхнього подолання
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Українець, C. Я.; Ukrayinets, S. Ya.; Дзюба, М. М.; Dziuba, M. M.; Смолій, І. П.; Smolii, I. P.
У статті здійснено комплексне теоретико-прикладне дослідження сутності, специфіки вияву та способів подолання комунікативних бар’єрів у професійній діяльності юриста. Актуальність теми зумовлена високою конфліктністю юридичної практики, асиметрією знань між фахівцем і клієнтом, високим рівнем формалізації правової мови та зростанням ролі цифрових каналів взаємодії. Визначено комунікативний бар’єр як сукупність чинників, що деформують процес інформаційного обміну, перешкоджаючи належному сприйняттю та тлумаченню правової інформації. Здійснено типологію комунікативних бар’єрів у юридичному дискурсі, виокремлено їхні об’єктивні (інституційні обмеження, складність законодавства, технічні чинники) та суб’єктивні (психоемоційний стан, упередження, рівень компетентності) детермінанти. Проаналізовано особливості виникнення семантичних, логіко-структурних, психологічних, емоційних, статуснорольових, соціокультурних, організаційних і цифрових перешкод у різних формах правничої практики (консультування, судовий процес, переговори, взаємодія з органами влади, командна робота). Обґрунтовано систему стратегій і практичних технологій нейтралізації комунікативних розривів, серед яких: активне слухання, адаптація професійної мови до рівня адресата, деескалація напруги, рефреймінг, стандартизація організаційних процесів, дотримання етичних норм та інструменти емоційної саморегуляції юриста.
Формування сучасного азійського права: взаємодія правових традицій, релігії та міжнародних стандартів прав людини
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Ригіна, О. М.; Ryhina, O. M.
Стаття присвячена історико-правовому дослідженню процесу формування сучасного азійського права крізь призму взаємодії правових традицій, релігійних норм, звичаєвого права, норм національного права та міжнародних стандартів у сфері захисту прав людини. З’ясовано основні чинники, які вплинули на формування правового регулювання в державах Азії, серед яких важливе значення культурної спадщини, релігійних вірувань, правової культури та особливостей суспільного розвитку в процесі еволюції права. Акцентована увага на взаємозв’язках історичних правових традицій із процесами модернізації, індустріалізації, глобалізації та поступового впровадження універсальних міжнародно-правових стандартів захисту прав людини. Проаналізовано наукові підходи сучасних зарубіжних дослідників щодо особливостей розвитку правових систем азійських держав. Доведена істотна роль юридичного плюралізму, компіляції релігійних, звичаєвих і нормативно-правових регуляторів суспільних відносин та специфіки праворозуміння прав людини та людської гідності в азійському регіоні. Встановлено, що сучасне азійське право стало результатом тривалої історичної еволюції, особливість якої полягає в тому, що традиційні правові інститути були дещо модернізовані та продовжили функціонувати у взаємодії з нормами національних систем права й міжнародними правовими механізмами, зокрема захисту прав людини. Зазначене доводить самобутність, багаторівневість і динамічний розвиток азійського права в умовах сучасних глобалізаційних процесів. Формування сучасного азійського права відбувалося на основі постійної взаємодії сформованих правових традицій, релігійних норм, особливостей державотворення та соціокультурного розвитку народів, а згодом й імплементації міжнародних стандартів прав людини в національне законодавство азійських держав.
Юридична техніка формалізації права: теоретичні засади розмежування правил формалізації норм права та нормативно-правових актів
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Адаскалиця, К. К.; Adaskalytsia, К. К.
Статтю присвячено теоретико-правовому дослідженню проблеми розмежування правил юридичної техніки формалізації права залежно від рівня організації формалізованої правової інформації. Актуальність дослідження зумовлена відсутністю у вітчизняній правовій доктрині єдиного підходу до розмежування правил формалізації права, що застосовують до норм права та нормативно-правових актів, незважаючи на фактичне існування такої диференціації в наукових працях, зарубіжній практиці та законодавстві України. Метою статті є теоретичне обґрунтування критеріїв розмежування правил юридичної техніки формалізації права, а також визначення широкого та вузького підходів до розуміння юридичної техніки формалізації нормативно-правових актів. На основі аналізу наукових підходів, зарубіжного досвіду й положень Закону України «Про правотворчу діяльність» встановлено, що сучасна юридична наука та правотворча практика фактично оперують двома взаємопов’язаними рівнями юридикотехнічної формалізації: формалізацією норм права й формалізацією нормативно-правових актів. Запропоновано класифікувати правила юридичної техніки формалізації права на регулятивні, впорядковані та регламентні. Обґрунтовано, що регулятивні правила формалізації права належать до рівня формалізації норм права, тоді як впорядковані та регламентні правила застосовуються до формалізації нормативно-правових актів як офіційних юридичних документів. Доведено доцільність виокремлення широкого й вузького підходів до розуміння юридичної техніки формалізації нормативно-правових актів залежно від обсягу правил, що охоплюються відповідним поняттям. Зроблено висновок, що запропонований підхід сприяє вдосконаленню понятійного апарату юридичної техніки, створює методологічне підґрунтя для подальшої диференціації її правил і може бути використаний у правотворчій діяльності, наукових дослідженнях і процесі вдосконалення законодавства.
Концептуальні засади ефективного використання потенціалу промислового підприємництва в умовах цифровізації
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Уманець, Тетяна Василівна; Umanets, Tetiana; Федоров, Ігор Анатолійович; Fedorov, Ihor
У статті обґрунтовано концептуальні засади ефективного використання потенціалу промислового підприємництва в умовах цифровізації. Уточнено сутність поняття «ефективне використання потенціалу» та запропоновано його авторське трактування як безперервного керованого процесу раціонального залучення, взаємоузгодження і трансформації ресурсів, можливостей, компетентностей та резервів. Визначено ключові ознаки ефективного використання потенціалу та розроблено концептуальний підхід, що охоплює діагностику, управлінський вплив, мобілізацію резервів, трансформацію, відтворення і нарощування потенціалу. Обґрунтовано три напрями трансформації: структури потенціалу, способів його використання та взаємозв’язків між складовими. Доведено наскрізний вплив цифрових трансформацій на всі етапи цього процесу та їх роль у переході потенціалу до нового якісного стану.
Features and prospects of reforming the energy market in Ukraine
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Tytarenko, Artem; Титаренко, Артем Олегович
The article examines the current state, features of functioning and promising directions of reforming the natural gas market in Ukraine in the context of the transformation of the energy sector, military challenges and deepening European integration processes. The main prerequisites for the development of a competitive gas market are revealed and the factors that influence its efficiency, stability, transparency and ability to meet the needs of consumers and the national economy are identified. Particular attention is paid to the need to form a balanced model of market functioning, which will combine market mechanisms, effective state regulation, consumer protection and ensuring the energy security of Ukraine. The features of reforming the gas sector are analyzed, related to market liberalization, development of competition, improvement of the pricing system, functioning of gas transportation and gas distribution infrastructure, as well as adaptation of national legislation to the requirements of European energy legislation. The main problems that hinder the full development of the competitive environment are identified, including insufficient predictability of regulatory policy, significant state influence on certain market segments, accumulation of financial imbalances, risks of debt and the need to improve mechanisms for financing production and technological costs of natural gas. The article examines the features of the application of mechanisms of state intervention in the functioning of the natural gas market, in particular, the imposition of special obligations on individual market entities, price regulation for certain categories of consumers and the establishment of conditions for providing socially significant needs with natural gas. The need for a gradual transition from the situational application of administrative instruments to the use of transparent, economically justified and predictable mechanisms of regulatory influence that will ensure a balance of interests of the state, business entities and consumers is substantiated. Special attention is paid to the problem of production and technological losses and costs of natural gas and their impact on the economy of gas distribution system operators and the formation of tariffs for distribution services. The feasibility of further improving the mechanisms for financing gas, necessary to meet technological needs, as well as stimulating gas infrastructure operators to reduce unproductive resource costs by modernizing equipment, optimizing operating modes, and implementing modern monitoring and accounting systems, has been determined. Prospective directions for further reforming the natural gas market of Ukraine have been substantiated, which include the development of a competitive environment, increasing the transparency of pricing, improving tariff regulation mechanisms, developing exchange trading, digitalizing monitoring processes and analyzing market conditions, increasing the institutional capacity of state bodies, and harmonizing the rules for the functioning of the gas market with European standards. The implementation of these directions should contribute to the formation of an effective, competitive, and energy-sustainable natural gas market capable of adapting to modern economic, security, and geopolitical challenges. The practical value of the study lies in identifying and systematizing key problems in the functioning of the natural gas market of Ukraine and substantiating the directions for its further reform. The results obtained can be used in the formation and implementation of state policy in the gas sector, improving legal and regulatory support, developing mechanisms to increase the efficiency of market participants, as well as in further scientific research into the problems of development, liberalization and integration of the natural gas market of Ukraine into the European energy space.