Інституційний репозиторій Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет"
Архів містить у відкритому доступі наукові публікації викладачів та співробітників Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет", матеріали доповідей та конференцій, навчально-методичну літературу, статті з наукової періодики.
Відкритий архів надає можливість для самостійного розміщення наукових праць ("самоархівування ").
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Правовий режим токенізованих фінансових інструментів у Європейському Союзі та напрями адаптації законодавства України
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Ганган, В. Г.; Hanhan, V. H.
У статті досліджено співвідношення регуляторних і приватноправових засад обігу токенізованих фінансових інструментів у Європейському Союзі та визначено напрями адаптації законодавства України. Актуальність теми зумовлена тим, що технологічна форма фінансового інструменту не усуває потреби одночасно встановити його регуляторну кваліфікацію, правове значення запису в розподіленому реєстрі, правила діяльності ринкової інфраструктури та способи захисту інвестора. Метою дослідження є розмежування сфер застосування MiCA, MiFID II і Регламенту (ЄС) 2022/858, з’ясування приватноправових наслідків запису про фінансовий інструмент у DLT та формулювання пропозицій для українського законодавця. Методологічну основу становлять формально-юридичні, системні, порівняльно-правові та функціональні методи. Обґрунтовано, що MiCA не є основним актом для токенізованих цінних паперів: відповідно до статті 2(4)(a) цього Регламенту криптоактиви, які кваліфікуються як фінансові інструменти, вилучено зі сфери його застосування. Їхній правовий режим насамперед визначають MiFID II, Регламент про пілотний режим DLT, а залежно від операції – правила щодо проспекту, ринкових зловживань, торговельної та розрахункової інфраструктури. Показано, що Регламент (ЄС) 2022/858 наділяє оператора DLT-інфраструктури не лише технічними функціями, а й нормативно визначеними обов’язками щодо правил системи, зберігання, сегрегації активів, відповідальності та плану переходу. Водночас акт не уніфікує момент виникнення, переходу, обтяження й припинення майнових прав на DLT-фінансовий інструмент. Порівняння французької
та німецької моделей підтвердило можливість різної законодавчої техніки: функціональної еквівалентності запису в DLT традиційному записі на рахунку або прямого визначення реєстрового запису як умови розпорядження та переходу права. Наукова новизна полягає в запропонованій чотирирівневій моделі правового режиму, що охоплює кваліфікаційний, інфраструктурний, приватноправовий і захисний рівні. Доведено, що для України недостатньо врегулювати лише ринок віртуальних активів: потрібні узгоджені зміни до законодавства про ринки капіталу, депозитарну систему та цивільно-правовий обіг із визначенням наслідків запису в DLT, правил
добросовісного набуття, застави, спадкування, примусового виконання, втрати ключів, виправлення помилкових записів і неплатоспроможності оператора.
Особливості індивідуалізації адміністративних стягнень в умовах воєнного стану
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Гданський, Н. М.; Hdanskyi, N. M.
Статтю присвячено дослідженню особливостей індивідуалізації адміністративних стягнень в умовах воєнного стану та визначенню її ролі в забезпеченні реалізації принципів адміністративної відповідальності. Обґрунтовано, що запровадження воєнного стану зумовило суттєві зміни у сфері адміністративно-юрисдикційної діяльності, пов’язані із розширенням повноважень уповноважених органів, появою нових категорій адміністративних правопорушень, потребою в оперативному реагуванні на загрози національній безпеці та забезпеченні громадського порядку.
За таких умов особливого значення набуває індивідуалізація адміністративних стягнень як вагома умова реалізації принципів законності, справедливості, пропорційності, гуманізму, рівності перед законом та індивідуального підходу до особи правопорушника.
Проаналізовано нормативно-правові засади призначення адміністративних стягнень, визначено критерії, що повинні враховуватися під час обрання виду й розміру адміністративного стягнення, а також охарактеризовано основні проблеми їхнього практичного застосування в умовах воєнного стану. Звернуто увагу на потребу в забезпеченні балансу між ефективним захистом національної безпеки та дотриманням конституційних прав і свобод людини. Наголошено, що навіть за умов особливого правового режиму адміністративне стягнення має відповідати характеру вчиненого правопорушення, ступеню вини особи, її майновому стану, обставинам вчинення проступку та іншим юридично значущим чинникам.
Обґрунтовано потребу в удосконаленні адміністративного законодавства за рахунок конкретизації критеріїв індивідуалізації адміністративних стягнень, уніфікації правозастосовної практики та посилення гарантій реалізації принципів адміністративної відповідальності. Зроблено висновок, що ефективна індивідуалізація адміністративних стягнень є вагомою передумовою забезпечення законності, справедливості та пропорційності адміністративного примусу в умовах воєнного стану.
Legal regulation of administrative appeals against individual acts in the Republic of Poland
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Roi, O. V.; Рой, О. В.
This article examines the legal regulation of administrative appeals against individual acts in the Republic of Poland. The relevance of this study stems from Ukraine’s European integration process, the implementation of the Law of Ukraine ‘On Administrative Procedure’, and the need to improve the national mechanism for administrative appeals, drawing on the positive experience of other countries. The methodological basis of the study comprises comparative legal, formal-legal and systemic-structural methods.
The article analyses the legal framework governing the functioning of the institution of administrative appeals, as defined by the Constitution of the Republic of Poland and the Code of Administrative Procedure. The paper examines the specific features of the parties involved in administrative appeals, the procedure for determining the competent authorities for considering complaints, the time limits for their consideration, procedural guarantees for applicants, as well as mechanisms for control and supervision of the activities of public administration bodies. It has been established that the Polish model is characterised by a high level of institutional structure and a clear hierarchy of bodies responsible for examining complaints. Particular attention is paid to the role of the Prime Minister of the Republic of Poland within the administrative appeals system. His competence extends not only
to the consideration of specific categories of complaints, but also to the supervision of the functioning of the relevant mechanism. It is noted that this model helps to increase the level of personal accountability of senior executive authorities, ensuring the transparency of administrative control and enhancing departmental accountability. It is concluded that the Polish experience of regulating administrative appeals against individual acts can be used to further improve Ukrainian legislation in the field of administrative procedure, strengthen guarantees for the protection of the rights of natural and legal persons, and reduce the burden on the administrative justice system by enhancing the effectiveness of pre-litigation remedies.
Структурна перебудова глобальних інвестиційних потоків у цифровому фінансовому секторі в умовах підвищеної невизначеності
(2026-05-31) Тимошенко, Андрій Олександрович; Tymoshenko, Andriy
У статті досліджується трансформація глобальних інвестиційних потоків у цифровому фінансовому секторі в умовах підвищеної макроекономічної та регуляторної невизначеності. Визначено особливості структурної перебудови інвестиційної активності у 2022–2025 рр., що проявляються у зміні моделей фінансування, концентрації капіталу та посиленні ролі стратегічних угод у фінансово-технологічному середовищі. Показано, що сучасний етап розвитку цифрових фінансів характеризується переходом від екстенсивного зростання, заснованого на масових венчурних інвестиціях, до інституційно-консолідаційної моделі, орієнтованої на масштабні злиття і поглинання, інфраструктурні активи та фінансово стійкі бізнес-моделі. Проаналізовано динаміку обсягів і структури глобальних інвестицій у цифровому фінансовому секторі, що дозволило виявити асиметрію між сукупною вартістю залученого капіталу та кількістю угод. Наголошено на зростанні ролі злиттів і поглинань як панівної форми фінансування, а також на відносній стійкості венчурного капіталу як інструменту підтримки інноваційної активності в умовах зростання ризиків. Визначено, що інвестиційний інтерес дедалі більше концентрується на інфраструктурі цифрових активів, платіжних платформах і рішеннях на основі штучного інтелекту, які формують нову архітектуру глобального фінансового ринку. Окреслено регіональні особливості інвестиційної активності та доведено посилення ролі провідних фінансових центрів у перерозподілі глобальних фінансових потоків. Показано, що інституціоналізація цифрових фінансових рішень і технологій штучного інтелекту справляє суттєвий вплив на зміну інвестиційних стратегій та оцінку фінансово-технологічних компаній. Запропоновано інтерпретацію виявлених тенденцій як прояву фазового переходу цифрового фінансового сектору до нового етапу розвитку, що поєднує інноваційність із підвищеними вимогами до фінансової стійкості та регуляторної відповідності. Одержані результати можуть бути використані при формуванні інвестиційних і стратегічних рішень у цифровому фінансовому секторі, а також для оцінювання перспектив його розвитку в умовах глобальної невизначеності.
Правові аспекти імплементації положення Закону України "Про академічну доброчесність" щодо недопущення надмірного навчального навантаження студентів у локальні акти закладів вищої освіти
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Варич, О. П.; Varych, O. P.
У роботі розглядається проблема імплементації положення ст. 13 Закону України «Про академічну доброчесність» закладами вищої освіти, а саме обов’язок закладів вищої освіти розробити механізми, які б належно дали змогу під час формування доброчесного академічного середовища не допускати надмірного навчального навантаження студентів і формувати завдання до самостійної роботи відповідної складності з чіткими часовими проміжками на їхнє виконання. Проаналізовано положення освітнього законодавства стосовно визначення поняття «навчальне навантаження студентів», а саме положення законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», Положення про акредитацію освітніх програм, за якими відбувається підготовка здобувачів вищої освіти, локальних актів з питань регулювання організації освітнього процесу. Суттєву увагу приділено дослідженню питанню регулювання проблеми навчального навантаження студентів на рівні Стандартів та рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (ESG), а саме проаналізовано стан імплементації стандартів ESG 1.2, 1.3, 1.5, 1.6 в освітнє законодавство України та локальні акти закладів вищої освіти. Запропоновано модельне визначення поняття «навчальне навантаження студентів» з урахуванням специфіки регулювання основних елементів організації освітнього процесу як на рівні законів у сфері освіти, так і на рівні локальних актів закладів вищої освіти, як-от Положення про організацію освітнього процесу. На підставі поняття «навчальне навантаження студентів» проаналізовано можливі критерії визначення «надмірності» навчального навантаження студентів і подальші кроки закладів вищої освіти стосовно приведення у відповідність з вимогами Закону України «Про академічну доброчесність» власних локальних актів. Проаналізовано підвищення ролі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти в контролі за фактичним навантаженням студентів у процесі акредитації освітніх програм і впливом на формування академічної доброчесності в ЗВО.