Інституційний репозиторій Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет"
Архів містить у відкритому доступі наукові публікації викладачів та співробітників Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет", матеріали доповідей та конференцій, навчально-методичну літературу, статті з наукової періодики.
Відкритий архів надає можливість для самостійного розміщення наукових праць ("самоархівування ").
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Цифровізація як основа модернізації національної економіки
(Гельветика, 2026-03-03) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, Yulia
У статті здійснено комплексний аналіз цифровізації як системного чинника модернізації національної економіки України в умовах тривалих структурних дисбалансів, воєнних викликів і підвищених безпекових ризиків. Розглянуто цифровізацію як багатовимірний процес, що виходить за межі впровадження окремих технологічних рішень і охоплює трансформацію способів створення доданої вартості, зміну виробничих і управлінських моделей, а також перебудову інституційних засад функціонування економічної системи. Проаналізовано ключові канали впливу цифрових технологій на макроекономічну динаміку, зокрема через підвищення продуктивності праці й капіталу, посилення конкурентного середовища, оптимізацію трансакційних витрат і зменшення інформаційної асиметрії. Показано, що цифровізація формує нові можливості для інтеграції суб’єктів господарювання у внутрішні та глобальні ланцюги створення доданої вартості, водночас загострюючи проблеми нерівномірності розвитку, інфраструктурних обмежень і залежності від зовнішніх цифрових екосистем. На основі аналізу сучасних тенденцій економічного розвитку України обґрунтовано обмеженість потенціалу екстенсивного відновлення та доведено необхідність переходу до інноваційно орієнтованої моделі модернізації, в якій цифрові технології виступають базовим інтегрувальним елементом. Визначено ключові напрями цифрової трансформації національної економіки, зокрема розвиток високотехнологічних видів економічної діяльності, формування національних ланцюгів створення доданої вартості, посилення інституційної спроможності держави та підвищення економічної стійкості в умовах нестабільного зовнішнього середовища. Акцентовано, що ефективність цифровізації як інструмента модернізації визначається рівнем узгодженості технологічних змін із інституційними реформами, інвестиційною динамікою та якістю економічної політики. Обґрунтовано, що за відсутності структурних зрушень цифрові рішення здатні підвищувати ефективність наявної моделі розвитку, не усуваючи її базових диспропорцій. Отримані результати можуть бути використані у процесі формування стратегічних документів цифрового розвитку й модернізації економіки України в середньо- та довгостроковій перспективі.
Банківський нагляд як інституційний елемент макроекономічного управління в умовах системних ризиків
(2026-02-12) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, Yulia
Одним із ключових викликів сучасної економіки є забезпечення стійкості банківської системи в умовах зростання геополітичної напруги, цифрової трансформації та глобальних фінансових ризиків. У цьому контексті банківський нагляд є не лише інструментом регуляторного контролю, а й повноцінним інституційним механізмом підтримання макроекономічної стабільності. Запропоновано інституційну модель банківського нагляду, що поєднує пруденційні, інформаційно-аналітичні, нормативно-правові та технологічні компоненти в єдину систему управління ризиками. Така модель передбачає двоетапну систему впливу: на мікропруденційному рівні – через моніторинг фінансового стану та ризик-профілю окремих банків; на макропруденційному – через виявлення системних ризиків і координацію стабілізаційних заходів. З метою підвищення ефективності інституційної взаємодії між наглядовими органами, банками та іншими учасниками фінансового ринку запропоновано концептуальний підхід до інтеграції цифрових технологій у процес нагляду. Йдеться про застосування RegTech- і SupTech-рішень, що дають змогу оперативно ідентифікувати ризики, оптимізувати інформаційні потоки та забезпечити проактивний вплив на дестабілізуючі фактори. Такий підхід дозволяє своєчасно виявляти дисбаланси у фінансовій системі, підвищити її адаптивність до шоків і зменшити рівень регуляторної невизначеності. Впровадження цифрових інструментів банківського нагляду в умовах кризових ситуацій розглядається як необхідна умова підтримання довготривалої фінансової стабільності та збереження довіри до банківського сектору.
Еволюція теорій грошей як концептуальна основа формування електронних платіжних систем
(2026-03-19) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, Yulia
У статті здійснено теоретичне осмислення еволюції економічних теорій грошей як концептуальної основи формування та розвитку електронних платіжних систем у сучасній цифровій економіці. Розкрито логіку трансформації наукових уявлень про сутність грошей, грошовий обіг і платіжні відносини в межах номіналістичної, металістичної, кількісної та монетаристської теорій. Показано, що класичні підходи до трактування грошей заклали методологічні передумови для переходу від готівкових і безготівкових форм розрахунків до електронних платіжних інструментів. Здійснено систематизацію теоретичних положень, що пояснюють зміну ролі грошей у процесі цифровізації фінансових відносин, а також обґрунтовано зв’язок між розвитком платіжних систем і трансформацією грошового обігу. Виявлено, що електронні платіжні системи формуються як інституційне продовження еволюції грошових теорій, у межах якої гроші дедалі більше набувають абстрактного, облікового та інформаційного характеру. Особливу увагу приділено аналізу теоретичних підходів до взаємозв’язку грошової маси, платіжної інфраструктури та макроекономічної стабільності. Обґрунтовано, що розвиток електронних платіжних систем посилює значення інституційних і системних чинників у забезпеченні стійкості грошового обігу та ефективності функціонування фінансової системи в умовах глобалізації та цифрових трансформацій. Доведено, що еволюція теорій грошей дозволяє сформувати цілісне бачення електронних платіжних систем як результату поєднання економічних закономірностей, інституційних зміні технологічного прогресу. Показано, що перехід до електронних форм платежів не є лише технічним явищем, а відображає глибші зміни в природі грошей і механізмах їх обігу. Запропонований теоретичний підхід створює підґрунтя для подальших досліджень платіжних систем у контексті фінансової стабільності та цифрової трансформації економіки.
Зроблено висновок, що еволюція теорій грошей створює цілісне концептуальне підґрунтя для наукового аналізу електронних платіжних систем як нової організаційної форми грошового обігу, що поєднує економічні, інституційні та технологічні виміри розвитку сучасної фінансової системи.
Розвиток підходів до комплексної оцінки фінансової стабільності в сучасній економіці
(Одеський політехнічний університет, 2026-01-13) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, Yulia
У статті обґрунтовано потребу розвитку комплексних підходів до оцінювання фінансової стабільності в умовах глобальної економічної нестабільності, посилення фінансової інтеграції та прискорення цифровізації. Показано обмеженість фрагментарних індикаторних оцінок і запропоновано логіку поєднання макроекономічного, макропруденційного й мікропруденційного вимірів із урахуванням інституційних і поведінкових чинників. Акцентовано роль макропруденційного інструментарію у стримуванні системних ризиків та підвищенні стійкості фінансового сектору. Для України відзначено значущість режиму валютного регулювання, міжнародних розрахунків і зовнішнього фінансування у 2025 р.
Структура глобального фінансового капіталу та її роль у формуванні системних фінансових ризиків світової економіки
(2026-04-10) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, Yulia
У статті здійснено комплексне дослідження структури глобаль-ного фінансового капіталу та визначено її роль у формуванні системних фінан-сових ризиків світової економіки. Розкрито сутність глобального фінансового капіталу як ключового елемента сучасної фінансової архітектури, що забезпечує концентрацію, трансформацію та перерозподіл фінансових ресурсів між різними секторами та країнами. Обґрунтовано, що структура глобального фінансового капіталу має багаторівневий характер і формується під впливом взаємодії фінан-сових інститутів, державного сектору, міжнародних фінансових організацій та транснаціональних корпорацій. У роботі виокремлено основні структурні виміри глобального фінансового капіталу, зокрема функціональний (інституційний), ризиковий та трансграничний, які відображають різні аспекти його функціону-вання у світовій фінансовій системі. Особливу увагу приділено аналізу інституційної структури глобального фінансового капіталу, у межах якої вагоме місце займають системно значущі фінансові інститути та державний сектор, що акумулює значні обсяги фінансових і нефінансових активів. Проаналізовано роль державних фінансових інститутів, центральних банків, державних корпорацій та інших суб’єктів державного сектору у формуванні міжнародних фінансових потоків. На основі статистичних даних UNCTAD досліджено сучасні тенденції міжнародного руху капіталу та динаміку прямих іноземних інвестицій за регіонами світу, що дозволило виявити нерівномірність інвестиційних потоків та структурні зрушення у глобальному розподілі фінансових ресурсів. Показано, що концентрація фінансового капіталу у діяльності великих фінансових інститутів, державних структур та транснаціональних компаній, а також зрос-тання інтегрованості фінансових ринків створюють передумови для виникнення та поширення системних фінансових ризиків. Наголошено, що структурні зміни у глобальному русі капіталу, посилення ролі держави у фінансовій системі та нерівномірність інвестиційної активності між різними групами країн формують нові виклики для забезпечення фінансової стабільності світової економіки.