Інституційний репозиторій Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет"
Архів містить у відкритому доступі наукові публікації викладачів та співробітників Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет", матеріали доповідей та конференцій, навчально-методичну літературу, статті з наукової періодики.
Відкритий архів надає можливість для самостійного розміщення наукових праць ("самоархівування ").
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
International legal principles for ensuring accessibility to financial technologies and services for persons with disabilities
(Baltija Publishing, 2026) Varhuliak, Olena; Nikonchuk, Andrii; Manoilo, Nataliia
The article examines the international legal framework for ensuring the accessibility of financial technologies and financial services for persons with disabilities as a component of the implementation of the principles of equality, non-discrimination and financial inclusion. The theoretical and methodological basis of the analysis is human rights and the "accessibility by design" approach. The latter is predicated on the premise that accessibility should not be considered an additional service option, but rather a mandatory standard for designing digital and organisational processes in the financial sector. This text focuses on the United Nations Convention on the Rights of Persons with Disabilities (CRPD), with particular emphasis on the obligations of states to ensure accessibility (including digital), to implement universal design, and to provide "reasonable accommodation" as an individual means of removing barriers. It has been demonstrated that international standards are complemented by a "consumer" dimension through the UN Guiding Principles on Consumer Protection (UNGCP, 2015), which integrate policies of financial inclusion, financial education and effective protection/redress, with a focus on vulnerable consumers, in particular people with disabilities, in the digital environment. The role of Council of Europe standards in prohibiting discrimination and providing effective remedies is outlined, with the aim of reinforcing accessibility requirements as an element of good governance and proportionate regulation. In the applied aspect, typical accessibility barriers in fintech services (identification and authentication, interfaces, accessibility of contracts and disclosure, support channels and dispute resolution) are systematized and it is demonstrated that such barriers often have a "technical" form of indirect discrimination. The conclusion drawn is that there is a necessity to combine international human rights standards with consumer and supervisory mechanisms, and that this should be achieved by the introduction of measurable requirements for the accessibility of digital financial services, mandatory alternative channels for critical user scenarios, accessible information formats and effective complaint procedures. Proposals for implementing standards in national regulation are outlined, including the enshrinement of the principle of "accessibility by design", institutional accessibility audit, staff training, standards for accessible procurement of IT solutions, and monitoring indicators for regulators. Research methods. The methodological basis of the study is rooted in formal-legal and comparative-legal methods, encompassing a systematic analysis of international acts and doctrinal approaches, complemented by a functional approach to assessing accessibility through the lens of critical user scenarios in the domain of financial services. The anticipated scientific outcome is to elucidate the content of international accessibility standards in the fintech sphere and to ascertain the directions of their practical application as conditions for ensuring real equality, financial inclusion and effective protection of the rights of persons with disabilities in the digital financial environment. The purpose of the article is to provide a comprehensive overview of the international legal principles that ensure the accessibility of financial technologies and financial services for persons with disabilities. In addition, it determines their normative content and practical implications for state policy and financial regulation. In order to achieve the aforementioned goal, the following tasks have been established: The following four points will be discussed in this text: 1) an analysis of the basic standards of the UN and the Council of Europe on equality, non-discrimination, accessibility, universal design and reasonable accommodation in the context of digital financial services; 2) an outline of typical "barrier points" in fintech services (identification/authentication, interfaces, accessibility of contracts and information disclosure, support and complaint channels); 3) a substantiation of the "accessibility by design" approach as a legally significant standard; 4) the formulation of recommendations for the implementation of international standards into national regulation, including supervisory mechanisms, requirements for financial service providers and guarantees of effective consumer protection. Conclusions. In general, UN and Council of Europe standards establish a clear "matrix" for assessing the accessibility of financial technologies: 1) non-discrimination (prohibition of direct/indirect discrimination; prohibition of refusal to provide reasonable accommodation as a form of discrimination); 2) accessibility as a prerequisite for the realisation of rights (especially in the ICT environment); 3) universal design + individual adaptation as complementary mechanisms; 4) protection of consumers of financial services (transparency, fair practices, inclusiveness, effective legal remedies); 5) digital rights and data protection as a "legal shell" for secure and non-discriminatory digitalisation of finance. In order to ensure the accessibility of fintech services, regulatory mechanisms should be considered as a three-pronged construct, comprising compliance (internal policies and quality control of accessibility according to standards such as WCAG and ISO organisational practices), supervision (external verification, regulations and preventive interventions by the regulator) and liability (sanctions and effective legal remedies, including complaints, compensation and anti-discrimination mechanisms). The Ukrainian regulatory framework already contains key "pillars" for such a model. These include a positive obligation to remove barriers and ensure accessibility of services and information for persons with disabilities, consumer guarantees regarding accessible information, as well as supervisory and sanctioning powers of the NBU in the field of payment services and consumer protection. The logical progression of this system is inextricably linked to the delineation of "accessibility by design" stipulations within secondary legislation, the implementation of periodic supervisory evaluations of client pathways, and the assurance that no component of security becomes an impediment without an alternative that is compatible with human rights and dignity. In order to achieve genuine financial inclusion for persons with disabilities, it is essential that the system be regarded as "complete". This necessitates the consolidation of accessibility by design in sectoral legislation, standards for accessible interfaces and contracts, alternative identification procedures, mandatory staff training, procurement standards for state IT solutions, as well as supervision and accountability based on measurable indicators. In the context of European integration, it is rational to implement these changes through harmonisation with EU approaches (EAA) and simultaneously through the UNGCP as a framework for financial protection of vulnerable consumers in the digital economy.
A catalyst for innovation in business: Artificial intelligence in e-commerce digital transformation strategies
(Galileo Institute of Technology and Education of the Amazon (ITEGAM), 2026) Shevchuk, Andrii; Poliak, Kateryna; Pavlova, Valentyna; Romanenko, Olesia; Popov, Andrii
Digital transformation is a determining factor in the development of the modern economy and a key vector of modernization of business processes in the field of e-commerce. Its relevance is due to the growing role of innovative technologies, in particular artificial intelligence (AI), in shaping the competitive advantages of enterprises. The purpose of the study is to examine the impact of digital transformation and artificial intelligence tools on e-commerce management strategies, and the object is e-commerce business processes in the digital economy. The theoretical basis of the work is the modern concepts of strategic management, innovative development and the digital economy. The study found that AI acts as a catalyst for business innovation, providing automation of key processes, personalization of consumer experience, and increasing the efficiency of marketing strategies and logistics. Using the example of world leaders, the article demonstrates that AI integration allows not only to optimize operating costs but also to form new business models based on predictive analytics and intelligent algorithms. The practical significance of the results lies in the identification of strategic guidelines for e-commerce enterprises seeking to adapt to the challenges of the digital economy, in particular in the implementation of customer-centered and innovative management strategies. This creates the basis for strengthening the competitiveness of businesses in both the domestic and global markets.
Determinants of enterprise resilience to external economic shocks: factor analysis and strategic decisions
(ТОВ "ФІНТЕХАЛЬЯНС", 2026) Tereshchenko, Eleonora; Shkolenko, Oksana; Kovalova, Mariia; Kosmidailo, Inna; Pravdyvtsev, Pavlo; Andriienko, Mariia
The article is devoted to a comprehensive study of enterprise resilience determinants to external economic shocks through factor analysis. The modern economic environment is characterized as one of high volatility and unpredictability, creating significant challenges for stable enterprise functioning. Theoretical approaches to understanding enterprise resilience are analyzed: systemic, resource-based, dynamic-adaptive, and ecosystem approaches. An original definition of enterprise resilience is proposed as an organization's integral capacity to maintain functionality, rapidly adapt to environmental changes, and transform challenges into development opportunities through the effective combination of internal resources with external network linkages.
Factor analysis of resilience determinants identified five primary groups of factors: financial-economic, operational-technological, organizational-managerial, market-marketing, and socio-institutional. It was established that financial-economic and operational-technological determinants have the highest priority, ensuring the enterprise's basic ability to function under crisis conditions. Types of external economic shocks and mechanisms of their impact on enterprise activities are systematized. Enterprise adaptation strategies to crisis conditions are analyzed: resource conservation, diversification, innovative adaptation, partnership cooperation, and rapid transformation.
A system of scientifically based recommendations for enhancing organizational resilience has been developed, including quantitative benchmarks and implementation tools. Special attention is paid to the Ukrainian experience of enterprises operating under martial law, which creates a unique empirical basis for international resilience research.
The practical significance of the research results lies in their potential application by enterprise management to develop resilience enhancement strategies, by government bodies to formulate business support policies during crises, and by scientists for further development of organizational resilience theory. The study contributes to understanding the multidimensional nature of organizational resilience and provides a comprehensive framework for strategic decision-making under uncertainty.
Обробка неструктурованих текстових даних
(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Форманюк, Микита Євгенович
Обробка неструктурованих даних є однією з ключових проблем сучасної науки про дані, оскільки понад 80% інформації у цифровому середовищі представлено у формі текстів, аудіо-, відеофайлів, зображень та інших форматів, що не піддаються традиційним методам аналізу. Основна мета даного дослідження полягала у систематизації існуючих методів та інструментів обробки неструктурованої інформації, розробці ефективного алгоритму аналізу текстових даних та його практичній реалізації у межах програмного проєкту.
У роботі здійснено ґрунтовний теоретичний аналіз особливостей неструктурованих даних, їхніх ключових характеристик, а також викликів, пов’язаних із їхньою обробкою. Проведено детальний огляд методів аналізу текстових документів, включаючи лінгвістичні підходи, статистичні моделі, алгоритми машинного навчання та сучасні нейромережеві підходи. Значна увага приділена інструментам і бібліотекам для роботи з текстовими даними, зокрема NLTK, spaCy, scikit-learn, TensorFlow та PyTorch.
Практична частина дослідження передбачала розробку та реалізацію системи автоматизованої обробки текстових даних, що охоплює всі основні етапи:
1. Завантаження даних – інтеграція із зовнішніми API (наприклад, New York Times API) та використання відкритих корпусів (20 Newsgroups).
2. Попередня обробка – нормалізація текстів, токенізація, лематизація, видалення стоп-слів та очищення даних від небуквених символів.
3. Векторизація тексту – застосування методу TF-IDF для перетворення текстових документів у числові представлення.
4. Навчання моделі класифікації – використання логістичної регресії з підбором оптимальних параметрів.
5. Оцінка продуктивності – аналіз точності, повноти, F1-міри, матриці плутанини та ROC-кривої.6
6. Візуалізація результатів – побудова графіків для інтерпретації ефективності алгоритмів.
Результати дослідження підтвердили ефективність запропонованої методики, яка забезпечила високу точність класифікації текстів. Наукова новизна роботи полягає у вдосконаленні методології обробки неструктурованої текстової інформації шляхом поєднання сучасних алгоритмів машинного навчання, текстового аналізу та використання автоматизованих методів розпізнавання структурних особливостей тексту.
Практичне значення роботи полягає у можливості застосування отриманих результатів у реальних задачах автоматизованого аналізу текстів у різних сферах, включаючи журналістику, медицину, фінансовий сектор, кібербезпеку та бізнес-аналітику. Запропонований підхід дозволяє ефективно працювати з великими обсягами текстових даних, забезпечуючи швидку обробку та точні результати.
Аналіз лексичної тональності тексту онлайн-ресурса
(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Хатмуллін, Кирило Анварович
Дипломна робота присвячена аналізу лексичної тональності текстів, розміщених на онлайн-ресурсах. У сучасному інформаційному просторі велика кількість текстових даних створюється щодня в соціальних мережах, новинних порталах, блогах, форумах та інших веб-платформах. Важливість автоматичного визначення емоційного забарвлення цих текстів зростає в контексті інформаційного моніторингу, маркетингових досліджень, аналізу громадської думки та підвищення якості взаємодії між людиною і комп’ютером. Метою роботи є розробка та застосування методів аналізу лексичної тональності текстів з використанням сучасних інструментів обробки природної мови (NLP). Об’єктом дослідження є текстовий контент, отриманий з відкритих онлайн-ресурсів, а предметом — лексичні особливості, що впливають на визначення емоційної тональності повідомлень. У роботі розглядаються існуючі підходи до аналізу тональності текстів, серед яких словникові методи та методи машинного навчання. Було проведено попередню обробку текстів, включаючи очищення, токенізацію, лематизацію та нормалізацію. Подальший аналіз здійснювався з використанням словників емоційної лексики, а також алгоритмів класифікації, що дозволяють розрізняти позитивну, негативну та нейтральну тональність. Результатом дослідження є побудова програмного модуля для автоматичного визначення тональності текстових повідомлень, що може бути використаний у системах моніторингу ЗМІ, соціальних мереж, у службах підтримки клієнтів та інших сферах, де важливе розуміння настрою користувачів. Робота містить теоретичний аналіз проблематики, опис технологічного процесу, результати експериментального аналізу та практичні рекомендації щодо використання розробленого інструментарію.