Інституційний репозиторій Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет"
Архів містить у відкритому доступі наукові публікації викладачів та співробітників Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет", матеріали доповідей та конференцій, навчально-методичну літературу, статті з наукової періодики.
Відкритий архів надає можливість для самостійного розміщення наукових праць ("самоархівування ").
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Бізнес-аналітика як інструмент підтримки прийняття управлінських рішень в умовах цифрової трансформації підприємств
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Скопенко, Наталія Степанівна; Skopenko, Nataliia; Овдій, Олена Василівна; Ovdii, Olena
Статтю присвячено дослідженню теоретичних засад використання бізнес-аналітики у системі управління підприємством в умовах цифрової трансформації економіки. Систематизовано сучасні наукові підходи до трактування сутності бізнес-аналітики та обґрунтовано її еволюцію від традиційних засобів формування управлінської звітності до інтегрованої інформаційно-аналітичної системи, що забезпечує трансформацію корпоративних даних у практичні знання для стратегічного, тактичного й оперативного управління. Запропоновано авторське визначення поняття «бізнес-аналітика», яке розглядає її як інтегровану систему методів, цифрових технологій та аналітичних інструментів, спрямованих на трансформацію корпоративних даних у практичні знання й управлінські рекомендації. Особливу увагу приділено функціональній архітектурі бізнес-аналітики. Систематизовано чотири взаємопов'язані рівні аналітики – описову, діагностичну, прогнозну та прескриптивну, які формують безперервний цикл інформаційно-аналітичної підтримки управління підприємством. Проведено порівняльний аналіз концепцій бізнес-інтелекту, бізнес-аналітики та штучного інтелекту в бізнесі, який дозволив визначити їх взаємодоповнювальні функції в єдиній системі управління підприємством. Встановлено, що бізнес-інтелект забезпечує інтеграцію даних і формування управлінської звітності, бізнес-аналітика реалізує поглиблений аналіз, моделювання та прогнозування, штучний інтелект у бізнесі розширює можливості підтримки прийняття управлінських рішень завдяки використанню інтелектуальних алгоритмів, машинного навчання, оброблення природної мови та автоматизованого аналітичного супроводу. Обґрунтовано, що конвергенція бізнес-аналітики з технологіями штучного інтелекту, генеративного штучного інтелекту, машинного навчання, хмарних обчислень і роботизованої автоматизації бізнес-процесів суттєво розширює функціональні можливості корпоративних аналітичних систем, забезпечуючи оброблення даних у режимі реального часу, прогнозну аналітику, інтелектуальну підтримку прийняття управлінських рішень та безперервний моніторинг бізнес-процесів. Зроблено висновок, що така технологічна інтеграція формує методологічне підґрунтя управління на основі даних і розвитку концепції інтелектуального підприємства, сприяючи підвищенню ефективності управління, адаптивності організацій, забезпеченню стійких конкурентних переваг та довгострокової стійкості підприємств.
Управління інноваційним розвитком закладів охорони здоров’я в умовах війни: розрив між попитом на високотехнологічну допомогу, якістю менеджменту та готовністю персоналу
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Рудінська, Олена Володимирівна; Rudinska, Olena; Колоденко, Олена Володимирівна; Kolodenko, Olena; Церковна, Альона Володимирівна; Tserkovna, Alona
У статті обґрунтовано теоретико-прикладні засади інноваційно-орієнтованого управління закладами охорони здоров’я в умовах воєнного стану, зростання попиту на високотехнологічну медичну допомогу та обмеженості управлінських ресурсів. Актуальність дослідження визначається тим, що цифровізація, розвиток ангіографічної, телемедичної, трансплантаційної, реабілітаційної та сервісної спроможності ЗОЗ потребують не тільки фінансування, а й якісного менеджменту, доказових закупівель, підготовлених команд, процесної інтеграції та психологічної готовності персоналу до змін. Уточнено зміст понять «інноваційна діяльність ЗОЗ», «менеджмент-потенціал», «високотехнологічна медична допомога», «управлінський розрив» і «психологічна готовність персоналу». Метою статті є наукове обґрунтування підходу до виявлення та подолання управлінських розривів між попитом на високотехнологічну допомогу, менеджмент-потенціалом ЗОЗ і готовністю персоналу до інновацій. На основі кейсів південного регіону України показано, що інноваційність проявляється не лише через придбання обладнання, а й через реорганізацію мережі, розвиток телемедицини, ангіографічної допомоги, трансплантаційної спроможності, медичного клінінгу, цифрового моніторингу, менеджменту якості та обґрунтованих закупівель. Запропоновано модель інноваційно-орієнтованого управління, яка поєднує аналітику попиту, стратегічне планування, закупівельну підготовку, процесну інтеграцію, психологічну підтримку персоналу та оцінювання результативності. Наукова новизна полягає у трактуванні інновації як повного управлінського циклу від виявлення потреби до вимірювання медичного, економічного й організаційно-психологічного ефекту. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання керівниками ЗОЗ, органами місцевого самоврядування та департаментами охорони здоров’я для планування інноваційних проєктів, прискорення обґрунтованих закупівель, підготовки персоналу й контролю якості в умовах воєнних обмежень. Окрему увагу приділено тому, що швидкість управлінського рішення не повинна знижувати його доказовість, правомірність і прийнятність для колективу.
Дефінітивна оцінка державного боргу як об’єкта регулювання фінансовою системою країни
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Рудик, Ольга Романівна; Rudyk, Olya; Терешко, Олександра Михайлівна; Tereshko, Oleksandra; Яворовський, Сергій Михайлович; Yavorovskyi, Sergii
У статті досліджено теоретичні засади та організаційно-методичні підходи формування державного боргу як явища в економічному просторі країни та об’єкта регулювання фінансовою системою. Основними методами наукового дослідження є загальнонаукові та спеціальні інструменти пізнання, а саме: порівняння, дедукція, аналіз, класифікація, оцінка, рейтингування, систематизація та інші. Обґрунтовано необхідність здійснювати дефінітивну оцінку зазначеного складного макрофінансового явища з позиції трьох логічних рівнів: як фінансової категорії, що ґрунтується на визначенні суті; за кількісним та якісним напрямами, які охоплюють оцінку суми та структури боргу; функціональною роллю з системним аналізом «потреби» та «необхідності» боргових взаємовідносин на усіх рівнях. Уточнено зміст поняття «державний борг» як складової економічних взаємовідносин на макрорівні, що впливає на фінансові процеси в країні, є об’єктом управління в коротко- та довготерміновій перспективі, джерелом виникнення ризиків або формування фінансових перспектив. Проведено порівняльний аналіз наукових парадигм виникнення державного боргу та систем управління ним в українському науковому товаристві та закордоном. Здійснено порівняльний аналіз трактування вченими-фінансистами дефініції «державний борг» для систематизації наукових позицій щодо зазначеного явища та інструментів впливу на чинники його виникнення. Оригінальність наукового дослідження полягає в запропонованій актуалізації всеохоплювальної ідентифікації семантичної форми категорії «державний борг» на основі історично сформованих трьох напрямів його оцінки в фінансовій науці. Здійснено авторську оцінку економічної дефініції та запропоновано основні напрями її удосконалення. Доведено, що від наукової ідентифікації зазначеного фінансового явища залежить обраний механізм макрофінансового управління в країні, що безпосередньо впливає на правове поле, інституційне середовище та ефективність розпорядження державними фінансовими ресурсами як в коротко- так і довготерміновій перспективі.
Адаптація механізмів страхового захисту суб’єктів господарювання до умов економічної нестабільності
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Руда, Оксана Леонтіївна; Ruda, Oksana; Марценюк, Олена Василівна; Martseniuk, Olena
Статтю присвячено дослідженню теоретичних і практичних аспектів адаптації механізмів страхового захисту суб'єктів господарювання до умов економічної нестабільності. Актуальність дослідження зумовлена суттєвим ускладненням ризикового середовища функціонування підприємств, що характеризується посиленням впливу воєнних дій, інфляційних процесів, цифрової трансформації економіки, кіберзагроз, порушенням логістичних ланцюгів та зростанням невизначеності ведення господарської діяльності. Обґрунтовано, що в сучасних умовах страхування повинно виконувати не лише компенсаційну функцію, а й інтегруватися до системи корпоративного управління ризиками. Встановлено, що сучасне ризикове середовище формується під одночасним впливом економічних, фінансових, воєнних, кібернетичних, екологічних, логістичних та операційних ризиків, які є взаємопов'язаними та потребують застосування інноваційних страхових інструментів. Проаналізовано сучасний стан страхового ринку України. Визначено основні тенденції його розвитку. Доведено, що виявлені тенденції свідчать про підвищення фінансової стійкості страхового сектору, водночас виявляючи низку системних проблем, пов'язаних із недостатнім розвитком страхування воєнних і кіберризиків, обмеженим використанням сучасних страхових продуктів суб'єктами малого та середнього підприємництва, недостатньою інтеграцією страхування до систем корпоративного управління ризиками та необхідністю подальшої цифрової трансформації страхового ринку. Особливу увагу приділено обґрунтуванню практичних напрямів удосконалення механізмів страхового захисту суб'єктів господарювання. Обґрунтовано доцільність розвитку ризик-орієнтованого регулювання, інтеграції страхування до систем корпоративного управління ризиками, впровадження модульних страхових продуктів, розширення страхового покриття воєнних, кібернетичних, логістичних та екологічних ризиків, а також активізації використання цифрових технологій. Систематизовано практичні напрями вдосконалення механізмів страхового захисту за інституційним, організаційним, продуктовим, цифровим, фінансовим та освітньо-консультаційним напрямами.
Управління цифровим підприємством в умовах геополітичної фрагментації: Маркетинг 5.0 та вибір територіальної платформи розвитку
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Попова, Ольга Юріївна; Федорченко, Костянтин Олександрович
Метою статті є обґрунтування підходу до управління цифровим підприємством, у межах якого територіальна платформа розвитку розглядається як складова системи стратегічного управління, а Маркетинг 5.0 – як інструмент селекції релевантних зовнішніх факторів для вибору юрисдикції, цифрової інфраструктури, ринку та середовища масштабування. Теоретичною та методологічною основою дослідження є сучасні концепції цифрової трансформації підприємств, територіального брендингу, цифрового урядування, управління кіберризиками та побудови композитних індикаторів. У процесі дослідження застосовано методи аналізу та синтезу, порівняльного аналізу, наукової абстракції, мін–макс нормування та лінійної агрегації. Для забезпечення доказовості методики використано відкриті міжнародні індикатори, що мають зіставні значення для України, Польщі, Естонії, США та ОАЕ. Обґрунтовано трактування Маркетингу 5.0 як підсистеми управління цифровим підприємством, яка забезпечує відбір релевантних зовнішніх факторів і ранній вибір територіальної платформи розвитку. Побудовано інтегральний індекс територіальної придатності на основі ICT Development Index, E-Government Development Index і Global Innovation Index. Розрахунок показав, що в межах вибраної сукупності країн найвищі значення мають Естонія, США та ОАЕ, тоді як Україна демонструє найнижчий інтегральний показник, але не найнижчий цифровий експорт послуг, що свідчить про наявність недореалізованого потенціалу. Розвинуто підхід до управління цифровим підприємством шляхом включення до нього категорії територіальної платформи розвитку та обґрунтовано роль Маркетингу 5.0 як механізму селекції релевантних зовнішніх факторів. Запропоновано компактний, відтворюваний і верифікований індекс територіальної придатності. Результати можуть бути використані для вибору юрисдикції, офісної присутності, sales-платформи, цифрової інфраструктури, інноваційного середовища та конфігурації міжнародного масштабування українських цифрових підприємств.