Інституційний репозиторій Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет"
Архів містить у відкритому доступі наукові публікації викладачів та співробітників Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет", матеріали доповідей та конференцій, навчально-методичну літературу, статті з наукової періодики.
Відкритий архів надає можливість для самостійного розміщення наукових праць ("самоархівування ").
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Комунікативна компетентність як складова професійної культури адвоката
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Божко, А. В.; Bozhko, A. V.
Стаття присвячена дослідженню комунікативної компетентності адвоката як складової його професійної культури. Наголошено, що професійна культура адвоката є передумовою його репутації, престижу адвокатської професії та авторитету адвокатури в суспільстві. Водночас її базовою характеристикою є комунікативна компетентність адвоката, яка визначає ефективність його взаємодії з різноманітними за статусом суб’єктами, а відтак ефективність адвокатської діяльності щодо захисту прав та інтересів осіб.
На основі аналізу різних наукових підходів запропоновано дослідження змісту комунікативної компетентності адвоката крізь призму виокремлення двох сегментів (блоків): психологічного та мовного.
Обґрунтовано, що психологічний блок комунікативної компетентності адвоката передбачає: психологічну налаштованість на конструктивну взаємодію з різними суб’єктами; спроможність до взаємодії з іншими, яка залежить від типу його особистості та може впливати на його спеціалізацію; самоусвідомлення та розуміння адвокатом контексту ситуації. Водночас мовний блок охоплює вміння й навики адвоката доречно, коректно та адекватно до ситуації висловлювати свої наміри, думки й бажання. Вони визначають культуру усного та письмового мовлення адвоката, а також торкаються невербальних засобів спілкування. Їхня реалізація повинна відбуватися в чіткому дотриманні Правил адвокатської етики. Звернення до дисциплінарної практики щодо адвокатів дало змогу дійти висновку, що недостатній рівень комунікативної компетентності адвоката зумовлює брак його професійної культури та має наслідки застосування до адвокатів дисциплінарних стягнень, зокрема й
зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Інвестиційний арбітраж та право держави регулювати: чи існує regulatory chill в Україні
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Наконечний, В. В.; Nakonechnyi, V. V.
У статті розглянуто, як поточний баланс між правами інвесторів і правом держави регулювати впливає на поведінку України – спричиняє так зване регуляторне стримування (regulatory chill) чи, навпаки, сприяє ухваленню кращих законів та належному врядуванню. Особливу увагу приділено впливу інвестиційного арбітражу на реалізацію державою свого права регулювати в специфічних сферах, як-от публічне здоров’я, національна безпека тощо, де суперечності між правами інвесторів і публічними інтересами держави можуть відчуватися найбільш гостро. Проаналізовано конкретні приклади, як Україна реагувала на загрозу інвестиційних спорів чи інвестиційних арбітражів, коли вважала, що належно реалізує своє право регулювати.
У статті зроблено висновок, що органи державної влади в Україні більше схильні приймати та реалізовувати на практиці нове регулювання у важливих для держави сферах, навіть якщо існує потенційний ризик інвестиційних спорів проти держави. Подальші зміни до нормативно-правових актів / нові акти досить важко кваліфікувати як регуляторне стримування (regulatory chill). З набагато більшою впевненістю їх можна розглядати як намагання держави забезпечити належне врядування у важливих сферах.
Міжнародні стандарти регулювання фінансових послуг та їхня імплементація в праві ЄС і національних правопорядках
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Марченко, І. О.; Marchenko, I. О.
Статтю присвячено комплексному дослідженню міжнародних стандартів регулювання фінансових послуг та особливостей їхньої імплементації в праві Європейського Союзу й національних правопорядках. У роботі проаналізовано правову природу міжнародних стандартів, сформованих у межах діяльності провідних міжнародних інституцій, зокрема FATF, Базельського комітету з банківського нагляду, Ради з фінансової стабільності та Міжнародного валютного фонду. Обґрунтовано, що такі стандарти, незважаючи на їхній переважно рекомендаційний характер, відіграють ключову роль у формуванні глобальної фінансової архітектури та забезпеченні стабільності фінансових ринків.
Особливості правового режиму гуманітарної допомоги в умовах збройного конфлікту: міжнародно-правові стандарти та українська практика
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Жушман, В. Ю.; Zhushman, V. Yu.
У статті здійснено комплексний науково-правовий аналіз особливостей правового режиму гуманітарної допомоги в умовах збройного конфлікту крізь призму міжнародно-правових стандартів та української правозастосовної практики. Досліджено зміст і значення гуманітарної допомоги як правового інституту, що функціонує на перетині норм міжнародного гуманітарного права, права прав людини та національного законодавства. Окрему увагу приділено характеристиці основоположних принципів надання гуманітарної допомоги, зокрема гуманності, нейтральності, неупередженості та незалежності, а також аналізу їхньої імплементації у вітчизняну правову систему.
Правові основи та інституційні механізми економічної взаємодії держав-учасниць NAFTA в контексті сучасного міжнародного права
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Габрошвілі, С. Й.; Gabroshvili, S. Y.
У статті здійснено комплексний аналіз правових основ та інституційних механізмів економічної взаємодії держав-учасниць Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (NAFTA) у контексті сучасного міжнародного економічного права. Досліджено еволюцію нормативно-правової бази NAFTA та її трансформацію в Угоду США – Мексика – Канада (USMCA / CUSMA), що відображає адаптацію регіональної інтеграційної моделі до нових глобальних викликів. Визначено, що правова система NAFTA ґрунтувалася на принципах лібералізації торгівлі, недискримінації, захисту інвестицій і поступового усунення бар’єрів у торгівлі, що забезпечило формування стабільного економічного простору між державами-учасницями. Особливу увагу приділено аналізу інституційних механізмів регулювання економічної взаємодії, зокрема діяльності Комісії з вільної торгівлі, спеціалізованих комітетів і процедур врегулювання спорів. Обґрунтовано, що інституційна складова відіграє системоутворювальну роль у забезпеченні ефективності інтеграційних процесів, сприяючи реалізації договірних норм і підтриманню правової визначеності у відносинах між державами. Встановлено, що розвиток цих механізмів супроводжується їхнім поступовим ускладненням та підвищенням функціональної ефективності. Проаналізовано вплив сучасного міжнародного економічного права на модернізацію інтеграційних процесів у межах NAFTA, зокрема в контексті універсалізації правових стандартів, розвитку міжнародного інвестиційного права, поширення нових сфер регулювання (цифрова економіка, електронна комерція), а також інтеграції соціальних та екологічних аспектів у структуру економічних відносин. Визначено, що трансформація NAFTA в USMCA / CUSMA зумовлена потребою в адаптації до глобальних змін, охоплюючи цифровізацію, зростання ролі сталого розвитку та переосмислення механізмів захисту інвестицій. Зроблено висновок, що сучасне міжнародне економічне право є ключовим чинником трансформації регіональних інтеграційних об’єднань, визначаючи напрями їхнього розвитку та сприяючи формуванню більш комплексної моделі правового регулювання економічної взаємодії держав. Отримані результати можуть бути використані в подальших наукових дослідженнях та під час формування ефективної зовнішньоекономічної політики держав.