Інституційний репозиторій Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет"
Архів містить у відкритому доступі наукові публікації викладачів та співробітників Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет", матеріали доповідей та конференцій, навчально-методичну літературу, статті з наукової періодики.
Відкритий архів надає можливість для самостійного розміщення наукових праць ("самоархівування ").
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Стратегічна мотиваційна архітектура: від універсальних стимулів до персоналізованих управлінських рішень
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Пилипів, Надія Іванівна; Pylypiv, Nadiya; Ціжма, Юрій Іванович; Tsizhma, Yurii; Ціжма, Оксана Анатоліївна; Tsizhma, Oksana
У статті розвинуто теоретико-методологічні засади стратегічного управління індивідуалізацією мотивації персоналу та запропоновано концепцію стратегічної мотиваційної архітектури. Актуальність дослідження зумовлена зниженням ефективності уніфікованих систем стимулювання в умовах цифровізації, гібридної зайнятості, конкуренції за таланти та зростання професійної й ціннісної різноманітності працівників. Обґрунтовано, що проблема сучасних організацій полягає не стільки у нестачі мотиваційних інструментів, скільки у відсутності інтегрованої системи, яка пов’язує їх зі стратегією, організаційною культурою, командною взаємодією та даними про персонал. Стратегічну індивідуалізацію мотивації визначено як безперервний процес формування, реалізації, оцінювання та коригування диференційованих мотиваційних рішень відповідно до стратегічних цілей організації та мотиваційних профілів працівників. Запропонована мотиваційна архітектура охоплює сім взаємопов’язаних елементів: стратегічний фундамент, організаційне середовище, аналітичне забезпечення, мотиваційне проєктування, реалізацію, оцінювання результативності та стратегічне вдосконалення. Її практична логіка розкривається як цикл підтримки управлінських рішень, що включає визначення стратегічно необхідної поведінки, використання HR-аналітики, вибір поєднання матеріальних і нематеріальних стимулів, оцінювання результатів та подальше коригування мотиваційної політики. Наукова новизна дослідження полягає в інтеграції стратегічного, поведінкового та аналітичного вимірів мотивації в єдину управлінську модель, а також у розмежуванні мотиваційної архітектури як концептуальної конструкції та стратегічної індивідуалізації як процесу її реалізації. Практичне значення результатів полягає у можливості більш раціонального розподілу мотиваційних ресурсів, підтримки ключових компетентностей, утримання цінних працівників та адаптації HR-політики до стратегічних змін і динамічного зовнішнього середовища. Результати дослідження можуть бути використані в організаціях, що здійснюють цифрову трансформацію та прагнуть підвищити залученість персоналу і довгострокову результативність.
Організаційно-економічні та циркулярно-трансформаційні механізми забезпечення стійкості промисловості в умовах циркулярної економіки
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Метіль, Тетяна Костянтинівна; Metil, Tetiana
У статті обґрунтовано комплекс організаційно-економічних та циркулярно-трансформаційних механізмів реалізації дії системи стратегічного управління стійкістю промисловості (СУСП) в умовах переходу національної економіки до моделі циркулярного господарювання. Актуальність дослідження визначається необхідністю подолання фрагментарності інструментарію державного регулювання промислового розвитку та формування цілісного, взаємоузгодженого механізмового каркасу, здатного забезпечити відновлення, адаптацію та модернізацію реального сектору економіки України в умовах дії множинних безпекових, ресурсних, інституційних, технологічних та екологічних викликів. Визначено сутність, дефініційний зміст, структурні елементи, принципи функціонування та інструментарій п'яти базових механізмів: просторово-координаційного, інституційного, інноваційно-технологічного, ресурсно-логістичного та циркулярно-трансформаційного. Розкрито функціональне призначення кожного механізму, зокрема роль просторово-координаційного механізму в узгодженні взаємодії регіональних промислових зон і промислово-логістичних осей, значення інституційного механізму для формування нормативно-регуляторного середовища, місце інноваційно-технологічного механізму у впровадженні рішень Індустрії 4.0, функції ресурсно-логістичного механізму щодо безперервності виробничих процесів. Доведено, що зазначені механізми функціонують як взаємопов'язані підсистеми єдиного адаптивного контуру, інтеграція якого забезпечує узгоджену й синхронізовану реалізацію стратегічних цілей промислового розвитку. Особливу увагу приділено циркулярно-трансформаційному механізму, який визначено ключовим інструментом впровадження принципів циркулярної економіки через розвиток рециклінгу, ремануфактурингу, промислового симбіозу та замкнених виробничих циклів. Обґрунтовано практичну значущість пропонованого комплексу механізмів для розроблення державної промислової політики, програм реконструкції промислових систем, а також стратегій післявоєнного відновлення економіки України.
Сценарний підхід до стабілізації та відновлення малих форм господарювання в умовах повоєнного відновлення аграрного сектору України
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Ковбаса, Олександр Миколайович; Kovbasa, Oleksandr
У статті обґрунтовано сценарний підхід до стабілізації та повоєнного відновлення малих форм господарювання в аграрному секторі України, що набуває критичної актуальності через безпрецедентні деструктивні наслідки повномасштабної агресії. Метою дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування та розробка адаптивної стратегічної моделі (дорожньої карти) підтримки малих форм господарювання аграрної галузі, що передбачає поетапний перехід від безпекової стабілізації до структурної модернізації та євроінтеграційної трансформації. Методологічну основу становлять монографічний аналіз, метод експертного оцінювання, статистико-економічний метод, а також інструментарій сценарного прогнозування, що дає змогу врахувати багатовимірну невизначеність воєнного та повоєнного періоду. Отримані результати засвідчують, що найвищий інтегральний індекс пріоритетності має гуманітарне розмінування сільгоспземель (4,4 з 5), що визначає саму можливість господарської діяльності, тоді як грантова підтримка оборотного капіталу та пільгове кредитування посідають другу позицію. Розроблена трирівнева модель структурує заходи за етапами: фізичне відновлення доступу до землі, відновлення виробництва через грантові програми та структурна модернізація з інтеграцією у ланцюги доданої вартості. Сценарний аналіз демонструє, що оптимістичний сценарій (зростання кількості господарств на 8–10% щорічно) потребує прискорення темпів розмінування до понад 65 тис. га на рік, тоді як фактичний показник 2025 р. становив лише 12–14 тис. га, що формує істотний розрив між потребою та спроможністю. Висновки підтверджують, що темпи розмінування та обсяги грантового фінансування є керованими змінними, вплив на які здатен змістити фактичну траєкторію в бік позитивних змін. Практична цінність статті полягає у створенні інструментарію адаптивного управління аграрною політикою в умовах обмежених фінансових ресурсів, що дозволяє органам державної влади та міжнародним донорам обґрунтовано розподіляти пріоритети підтримки малих агроформувань, враховуючи багатофакторну невизначеність та критичну залежність від безпекових передумов.
Облікові ризики оплати праці в бюджетних установах
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Кидисюк, Христина Михайлівна; Kydysiuk, Khrystyna
У статті досліджено особливості нормативно-правового регулювання оплати праці працівників бюджетних установ як одного з найбільш складних і ресурсомістких об’єктів бухгалтерського обліку в державному секторі. Суттєве зростання частки видатків державного бюджету на оплату праці та необхідність забезпечення достовірності облікової інформації в умовах постійних змін трудового, бюджетного та податкового законодавства визначило актуальність дослідження. Проаналізовано наукові підходи бюджетному обліку оплати праці та встановлено недостатній рівень наукового опрацювання питань ідентифікації облікових ризиків операцій з оплати праці в бюджетних установах. Досліджено нормативно-правові засади формування основної та додаткової заробітної плати різних категорій працівників бюджетної сфери, особливості встановлення посадових окладів, надбавок, доплат, преміальних та компенсаційних виплат, а також їх оподаткування та документального оформлення. Встановлено, що складність нормативного регулювання та його постійна трансформація формують значну кількість облікових ризиків, пов'язаних із правильністю нарахування заробітної плати, визначенням бази для обчислення окремих виплат, застосуванням податкового законодавства та своєчасним відображенням господарських операцій у бухгалтерському обліку. За результатами дослідження систематизовано та класифіковано основні облікові ризики операцій з оплати праці в бюджетних установах залежно від категорій працівників, особливостей нормативно-правового регулювання та їх впливу на достовірність фінансової інформації. Доведено, що джерелом виникнення облікових ризиків є багаторівнева система нормативного регулювання оплати праці, динамічність законодавчих змін, диференціація умов оплати праці окремих категорій працівників та особливості оподаткування окремих видів виплат. Запропоновані підходи можуть бути використані при організації бухгалтерського обліку, внутрішнього контролю та управління обліковими ризиками в бюджетних установах.
Роль глобальних агротрейдерів у формуванні циркулярних ланцюгів створення вартості
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Зварич, Ірина Ярославівна; Zvarych, Iryna
Обґрунтування та прогалина в знаннях. Традиційна система глобальної торгівлі продукцією агропромислового комплексу тривалий час функціонувала в межах лінійної парадигми «вилучення–виробництво–відходи», оптимізуючи виключно швидкість логістики та обсяги постачань. Сучасна наукова література детально описує локальні моделі циркулярної економіки, проте існує суттєва дослідницька прогалина щодо трансформації інституційного ландшафту міжнародної торгівлі відходами та побічними продуктами під впливом транснаціональних агротрейдерів, які стають центральними хабами зациклення ланцюгів доданої вартості. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та аналітичному оцінюванні трансформаційної ролі глобальних агротрейдерів (зокрема групи «ABCD») у процесах формування міжнародних циркулярних ланцюгів вартості, а також у виявленні системних детермінант і суперечностей корпоративної моделі управління вторинною біомасою. Результати. Встановлено, що провідні агротрейдери, контролюючи від 70% до 90% світового ринку зерна, трансформують свої переробні потужності на мультикомпонентні біорефінерії для 100% утилізації біомаси (виробництво SAF, біопластиків, протеїнових концентратів). Доведено, що цифровізація та впровадження прецизійного харчування тварин дозволяє знизити викиди азоту й фосфору до 15%. Висновки, наукова новизна та практичне значення. Виявлено ключовий парадокс між локальною природою циркулярної економіки та глобальною централізацією логістики трейдерів, що генерує додатковий вуглецевий слід. Практична цінність результатів визначається можливістю їх використання для оптимізації стратегій екологізації аграрного експорту України в умовах інтеграції до ЄС.