Інституційний репозиторій Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет"
Архів містить у відкритому доступі наукові публікації викладачів та співробітників Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет", матеріали доповідей та конференцій, навчально-методичну літературу, статті з наукової періодики.
Відкритий архів надає можливість для самостійного розміщення наукових праць ("самоархівування ").
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Міжнародний ринок морських транспортних послуг: сучасні тенденції та чинники трансформації
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Ярова, Ніна Вікторівна; Yarova, Nina
У статті досліджено сучасні тенденції міжнародного ринку морських транспортних послуг і визначено чинники його трансформації. Метою дослідження є розкриття місця морських транспортних послуг у міжнародній торгівлі, систематизація напрямів зміни ринку та встановлення впливу економічних, торговельно-політичних, геополітичних, технологічних, екологічних та інфраструктурно-логістичних чинників на його функціонування. Ринок визначено як систему відносин між постачальниками і споживачами послуг, у межах якої формуються попит і пропозиція тоннажу, фрахтові ставки, маршрути та умови перевезень. До його складових віднесено попит, пропозицію, ціноутворення, транспортно-логістичну інфраструктуру, інституційне регулювання, технологічне забезпечення та супровідні послуги. Установлено, що сучасний розвиток ринку характеризується уповільненням приросту фізичних обсягів морської торгівлі, переорієнтацією маршрутів, збільшенням транспортної роботи, мінливістю фрахтових ставок, цифровізацією, декарбонізацією, посиленням ролі портової сполученості та вимог до стійкості ланцюгів постачання. Авторський внесок полягає в розмежуванні тенденцій як фактичних напрямів зміни ринку та чинників як сил, що спричиняють ці зміни, а також у систематизації чинників за шістьма групами. Додатково запропоновано поділяти їх на кон’юнктурні, що зумовлюють короткострокові коливання попиту, пропозиції та фрахтових ставок, і структурні, які формують довгострокові зміни в організації морських перевезень. Наукова новизна полягає в розвитку теоретико-методичного підходу, який поєднує складові ринку, його тенденції та чинники трансформації в єдиній аналітичній логіці й розкриває їхній вплив на попит, пропозицію, вартість, географію і надійність перевезень. Практичне значення результатів полягає в можливості застосування запропонованої систематизації судноплавними компаніями, портами, вантажовласниками, логістичними операторами та органами влади під час оцінювання ринкового середовища і вибору заходів адаптації. Пріоритетними визначено диверсифікацію маршрутів, гнучке управління провізною спроможністю, розвиток мультимодальних сполучень, цифрову інтеграцію, підвищення енергоефективності та формування резервних логістичних рішень. Зроблено висновок, що ефективна адаптація потребує узгоджених дій на корпоративному, портово-логістичному, національному та міжнародному рівнях.
Institutional capital and fiscal capacity in overcoming disbalances: evidence from estimated equations
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Khrushch, Yurii; Хрущ, Юрій
This article investigates the role of institutional capital and fiscal capacity in overcoming macroeconomic disbalances during post-conflict recovery in Ukraine. We evaluate the impact of institutional and fiscal effectors on macroeconomic stabilisation and derive policy proposals from our dynamic models. Literature treats institutional quality as an endogenous variable, difficult to operationalise for medium-term policy. We extract institutional capital as a latent principal component from observable indicators, introducing it into a nonlinear autoregressive distributed lag model with an error correction term. The novelty lies in quantifying the delay between institutional changes and macroeconomic responses. Factor analysis reveals that institutional capital quality (PC5) explains 6.9 % of the variance, whereas state fiscal capacity (PC2) explains 14.6 %. Despite its smaller share, PC5 emerges as a central driver of real GDP growth. Our estimation demonstrates that PC5 at a two-year lag has a significant positive coefficient on real GDP growth (+5.7799). This lets us claim that institutional reforms yield macroeconomic dividends with a two-year delay. The marginal return of the GDP growth circuit to PC5 is +2.64, second only to structural modernisation. The model reveals a tradeoff, since institutional capital enters the trade balance and inflation circuits negatively. Conversely, the fiscal capacity component exhibits limited aggregate effectiveness, yielding marginal returns of −0.50 on inflation and −0.34 on investment, while exerting a neutral effect on GDP growth. This indicates that an aggressive fiscalcapacity push alone cannot serve as the primary lever for recovery. The practical significance materialises in three proposals: creating an “institutional oasis” regime for service exporters with arbitration under European Union law, implementing a netting procedure for tax liabilities alongside digital administration of value added tax, and adopting the Markets in Crypto-Assets Regulation and the Organisation for Economic Co-operation and Development Pillar Two rules. These interventions raise institutional quality and fiscal efficiency for the fastest-responding segments, securing stabilisation without exhaustive nationwide reform.
Інструменти цифрового управління розвитком підприємства в умовах воєнної економіки
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Хмельницький, Олександр Олексійович; Khmelnytskyi, Oleksandr
У статті досліджено використання цифрових інструментів управління розвитком підприємства в умовах воєнної економіки. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю забезпечення безперервності діяльності за порушення логістичних зв’язків, дефіциту персоналу, нестабільності попиту та обмеженості ресурсів. Метою є обґрунтування підходу до вибору й застосування цифрових рішень відповідно до управлінських завдань підприємства яке функціонує в умовах воєнної економіки. На основі порівняльного аналізу даних ОЕСР та Європейської Бізнес Асоціації охарактеризовано операційні обмеження бізнесу та нерівномірність цифрових можливостей підприємств різного розміру. Визначено, що наявність певних технологій потребує їх узгодження в послідовному циклі отримання даних, виявлення відхилень, ухвалення рішень, виконання та перевірки результатів. Запропоновано підхід, який поєднує два взаємопов’язані контури цифрового управління: безперервності діяльності та розвитку підприємства. Перший охоплює збереження даних, контроль доступу, координацію працівників і підтримання критичних операцій; другий - аналіз попиту, планування ресурсів, розвиток каналів збуту й оцінювання управлінських рішень. Систематизовано цифрові інструменти за завданнями та визначено показники результативності їх застосування. Запропоновано коефіцієнт керованої безперервності, який відображає частку замовлень, виконаних у встановлений строк під час визначеного порушення роботи. Обґрунтовано послідовність упровадження цифрових рішень: визначення критичних процесів, оцінювання можливих порушень і потреб у даних, вибір інструмента, призначення відповідальних та контроль результатів. На ілюстративному прикладі показано узгодження обліку замовлень і запасів малого підприємства. Окрему увагу приділено захисту цифрових даних. Практичне значення підходу полягає у визначенні пріоритетів цифрових змін за обмежених ресурсів та поєднанні поточних рішень із цілями розвитку. Подальші дослідження передбачають перевірку результативності підходу на даних конкретних підприємств.
Методичний підхід до оцінювання ефективності організаційного забезпечення управління фінансово-економічною безпекою суб’єктів підприємницької діяльності
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Трембач, Рубен Петрович; Trembach, Ruben
У статті розроблено методичний підхід до оцінювання ефективності організаційного забезпечення управління фінансово-економічною безпекою суб’єктів підприємницької діяльності. Обґрунтовано необхідність розмежування оцінювання рівня фінансово-економічної безпеки та ефективності організаційного забезпечення управління нею. Запропоновано систему оцінювання, що охоплює структурну, функціональну, регламентну, інформаційно-аналітичну, комунікаційну, кадрову, координаційну та контрольно-моніторингову складові. Для кожної складової визначено критерії та часткові показники, які характеризують організаційні умови підготовки, прийняття, реалізації, контролю й коригування управлінських рішень. Методичний підхід передбачає експертне оцінювання показників, їх нормування, визначення вагових коефіцієнтів, розрахунок групових індексів та інтегрального показника ефективності організаційного забезпечення. Сформовано п’ятирівневу шкалу інтерпретації результатів, яка дає змогу визначати загальний рівень його ефективності. Для поглиблення діагностики запропоновано формувати компонентний профіль організаційного забезпечення, що дозволяє виявляти проблемні складові, визначати внутрішні диспропорції та встановлювати пріоритетність управлінського впливу. Розроблено матрицю диференціації управлінських рішень на основі поєднання загального рівня ефективності та стану окремих складових. Запропонований підхід забезпечує поєднання узагальненої оцінки з компонентною діагностикою та дає змогу визначати характер організаційних змін відповідно до виявлених диспропорцій. Узагальнено послідовність етапів реалізації методичного підходу, яка забезпечує перехід від оцінювання організаційних характеристик до локалізації проблемних зон та обґрунтування відповідної спрямованості управлінського впливу. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості комплексної діагностики організаційного забезпечення, визначення його сильних і проблемних складових та обґрунтування пріоритетних напрямів удосконалення управління фінансово-економічною безпекою.
Управлінський облік як інструмент мінімізації податкових ризиків при прийнятті управлінських рішень
(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Топалова, Ірина Анатоліївна; Topalova, Iryna
Актуальність теми зумовлена зростанням податкових ризиків у діяльності підприємств, посиленням регуляторного тиску та необхідністю підвищення якості управлінських рішень на основі релевантної обліково-аналітичної інформації. Управління податковими ризиками розглядається в сучасних дослідженнях як ключовий елемент фінансової стабільності підприємства, а інтеграція облікових і аналітичних процедур – як необхідна умова ефективного податкового менеджменту. У роботі використано загальнонаукові методи аналізу й синтезу, індукції та дедукції для узагальнення теоретичних підходів до податкових ризиків і управлінського обліку; порівняльний аналіз – для зіставлення наукових позицій щодо інструментів податкового менеджменту; системний підхід і структурно-логічне моделювання – для побудови обліково-аналітичної моделі мінімізації податкових ризиків на основі даних управлінського обліку. У статті узагальнено наукові підходи до трактування сутності податкових ризиків, етапів їх ідентифікації, оцінювання, контролю та моніторингу, а також визначено місце управлінського обліку в системі податкового менеджменту підприємства. Обґрунтовано, що управлінський облік забезпечує інформаційну, аналітичну, контрольну та прогностичну підтримку управління податковими ризиками через інструменти бюджетування, калькулювання, аналізу відхилень і сценарного моделювання. Запропоновано обліково-аналітичну модель управлінського обліку в системі мінімізації податкових ризиків, що охоплює інформаційну базу, аналітичну оцінку ризиків, формування управлінських рішень, контроль і механізм зворотного зв’язку. Запропонована обліково-аналітична модель інтегрує дані управлінського обліку в процеси ідентифікації, оцінювання та моніторингу податкових ризиків, що підвищує обґрунтованість управлінських рішень та сприяє оптимізації податкового навантаження. Практичне впровадження результатів дослідження дає змогу удосконалити внутрішню звітність, облікову політику та процедури податкового планування, підвищуючи фінансову стійкість підприємств в умовах зростаючої податкової невизначеності. Перспективи подальших досліджень полягають у поглибленні обліково-аналітичного інструментарію управлінського обліку для оцінювання податкових ризиків та моделювання управлінських рішень в умовах цифровізації податкового середовища.