DSpace 7
DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:
- easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
- open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
- issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI
Join an international community of leading institutions using DSpace.
The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.
- Demo Site Administrator = dspacedemo+admin@gmail.com
- Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
- Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
- Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
PROSPECTS FOR IMPLEMENTING ARTIFICIAL INTELLIGENCE IN THE HIGHER EDUCATION SYSTEM
(Society and National Interests, 2025-03-22) Бобро, Наталія Сергіївна
The article provides a comprehensive analysis of the prospects for implementing artificial intelligence in the higher education system as one of the key areas of university digital transformation. The main aspects of AI integration into the learning process, management of educational institutions, research, and interaction between universities, students, and employers are considered. A conceptual model of a university functioning on the principles of a neural network is proposed, in which artificial intelligence automates routine processes, such as the selection of educational materials, curriculum development, progress monitoring, testing, and verification of academic papers. Particular attention is paid to the issue of education personalization through adaptive algorithms that allow students to individualize their learning trajectories. The functions of artificial intelligence that
contribute to improving the accessibility of education, including support for students with disabilities, automated translation of educational materials into more than 100 languages, and the use of virtual laboratories and augmented reality for deeper immersion in the learning process, are analyzed. The article also considers the mechanisms of university integration with the labor market through a system of feedback from employers, which allows for flexible adaptation of curricula to the current needs of the economy. It is emphasized that the digitalization of education should be accompanied by the development of students' research, creative, and entrepreneurial skills, which will ensure their competitiveness in the global digital economy. In conclusion, it is noted that the implementation of artificial intelligence in the higher education system will contribute to its modernization, increase the efficiency of the educational process, and create an integrated digital ecosystem that connects universities, students, science, and business. Finding an optimal balance between technological innovations and the role of the teacher as a mentor who ensures the development of critical thinking and creative abilities of students remains an important task.
Метод розподіленого диференціалу як нова парадигма оптимізації бізнес-процесів підприємства
(2025) Ковтун, Олександр Олександрович
У статті розглянуто еволюцію підходів до оптимізації бізнес-процесів, починаючи від ідей класичної економічної думки та наукового менеджменту і до розвитку кібернетичних шкіл. Автор зосереджує увагу на системному аналізі, теорії систем й гнучких методах управління Agile, що акцентуються на здатності організацій до швидких ітераційних змін із мінімізацією ресурсів. У цьому контексті пропонується метод розподіленого диференціалу, який передбачає одночасну покрокову оптимізацію бізнес-процесів з урахуванням їхніх взаємозв’язків і стратегічних цілей, аби мінімізувати ризики «вузьких місць». Метод базується на кібернетичному підході, ідеях ітеративного вдосконалення
підходів Lean та Agile, ідеї цифрового моніторингу, що дозволяє оперативно відстежувати ключові показники. Окремо підкреслюється внесок української кібернетичної школи, зокрема проєкти Глушкова, які заклали основу для сучасних корпоративних інформаційних систем. Метод розподіленого диференціалу полягає в тому, що кожна мікрозміна, протестована локально, може бути масштабована в межах всієї організації, не спричиняючи дисбалансу. Завдяки цьому підприємство зберігає гнучкість і здатне швидко реагувати на виклики зовнішнього середовища через регулярні інновації й уточнення процесів.
Автор припускає, що такий підхід може претендувати на наукову новизну, адже інтегрує різноманітні управлінські та математичні концепти - від класичних економічних ідей до сучасної кібернетики. Однак універсальність та ефективність методу в різних секторах вимагають подальших емпіричних досліджень і формування практичних інструкцій та рекомендацій. В статті запропоновано розподілений диференціал як метод, що має перспективність для поліпшення конкурентоспроможності підприємств, оскільки пропонує збалансований формат трансформації: покроковий, розподілений, із урахуванням ключових параметрів ефективності та впровадження інновацій. Запропонований підхід також відкриває нові горизонти для міждисциплінарного поєднання математичної теорії й практики оптимізації сучасних бізнес-процесів.
Теоретичні та практичні аспекти аудиту фінансових результатів від надання маркетингових послуг в соціальних мережах
(2025) Сташенко, Віталій Володимирович; Лежненко, Людмила Ігорівна
У статті розглянуто теоретичні та практичні аспекти аудиту фінансових результатів від надання маркетингових послуг у соціальних мережах. Визначено основну мету та завдання аудиту в цьому сегменті, а також окреслено нормативно-правову базу, що регулює процес аудиторської перевірки для послуг, пов'язаних із соціальними медіа. Виділено джерела інформації для проведення аудиту: документи, які регламентують облік фінансових результатів, первинну документацію, облікові регістри, а також фінансову, податкову й нефінансову звітність, що відображають результати діяльності в сфері маркетингових послуг у соціальних мережах SMM (Social Media Marketing). Проаналізовано специфічні підходи до аудиту фінансових результатів маркетингових послуг у соціальних мережах, а також етапи аудиторської перевірки, такі як організаційний, підготовчий, основний (технологічний) і заключний. Запропоновано алгоритм планування аудиту з урахуванням специфіки маркетингової діяльності в соцмережах та визначено підходи до розробки програми аудиторської перевірки. Окремо висвітлено можливі помилки, характерні для цього виду діяльності, які можуть бути виявлені під час аудиту, а також представлено формат підсумкового звіту з результатами аудиту фінансових результатів у сфері маркетингових послуг у соціальних мережах. Аудит фінансового результату від надання
маркетингових послуг у соціальних мережах є невіддільною частиною процесу стратегічного управління. Завдяки аналізу цих показників агентства можуть надати клієнтам рекомендації для оптимізації витрат на маркетинг, підвищення окупності та виявлення нових можливостей для розвитку бізнесу. Також аудит дає змогу побачити, які кампанії були найуспішнішими, що дозволяє спрямувати ресурси на найбільш перспективні стратегії. Перспективи розвитку аудиту фінансових результатів в умовах цифрової економіки включають інтеграцію новітніх технологій для більш ефективного управління процесом аудиту, що дозволяє підвищити точність та швидкість аналізу фінансових результатів. Ці тенденції сприятимуть зростанню рівня довіри до фінансової звітності та забезпечать більшу ефективність використання ресурсів у сфері маркетингових послуг, що надаються через соціальні мережі. Таким чином, аудит фінансових результатів стає важливою складовою частиною управління фінансовою прозорістю у бізнесі в умовах цифрової трансформації.
Інтеграція цифрових інструментів в управління ризиками у сфері послуг
(2025) Кірович, Андрій Федорович
У статті розглянуто ключові технології, такі як штучний інтелект, машинне навчання, блокчейн, Інтернет речей (IoT) та хмарні сервіси, які сприяють ефективній ідентифікації, оцінці, прогнозуванню та моніторингу ризиків. Автори акцентують увагу на основних викликах впровадження цифрових технологій, серед яких виділено кіберзагрози, високі витрати на адаптацію бізнес-процесів та проблеми сумісності традиційних і цифрових рішень.
Було визначено, що стратегічне планування, розвиток адаптивних бізнес-моделей та підвищення цифрових компетенцій є важливими чинниками успішної цифрової трансформації. Рекомендації з оптимізації використання цифрових інструментів включають мінімізацію витрат, підвищення ефективності управління ризиками та забезпечення конкурентоспроможності підприємств на внутрішньому та міжнародному ринках.
Аналіз також виявив роль штучного інтелекту та машинного навчання у прогнозуванні ризиків за допомогою аналітики великих даних, що дозволяє виявляти приховані патерни та аномалії. Використання блокчейн-технологій сприяє підвищенню прозорості даних та зниженню ризиків шахрайства завдяки незмінності записів. Інтеграція IoT дозволяє здійснювати динамічний моніторинг ризиків у реальному часі, що особливо актуально у логістиці та управлінні активами.
Було визначено, що використання систем раннього попередження, заснованих на аналізі великих даних, сприяє своєчасному виявленню потенційних загроз і розробці превентивних заходів. Це дозволяє підприємствам більш ефективно реагувати на виклики сучасного бізнес-середовища та забезпечувати безперервність операційної діяльності.
Дослідження показало, що інтеграція цифрових інструментів дозволяє суттєво оптимізувати управління ризиками, скоротити витрати та підвищити точність прийняття рішень. Водночас підкреслюється необхідність стандартизації підходів до впровадження цифрових технологій та інформування підприємств про їх потенційні вигоди. Зроблено висновок, що цифрова трансформація є ключовим чинником розвитку сучасних підприємств та забезпечення їх стійкості в умовах динамічних змін ринку.
Стаття обґрунтовує доцільність використання цифрових інструментів для управління ризиками у сфері послуг та пропонує конкретні напрями їх інтеграції для досягнення довгострокових стратегічних цілей підприємств.
Корпоративна культура транспортних підприємств в контексті сталого розвитку
(2025) Овчарик, Станіслав Вікторович
Важлива роль у забезпеченні сталого розвитку відводиться транспортній системі. Це пов’язано з тим, що транспорт є найважливішим інструментом вирішення соціальних, економічних і технологічних проблем, а його функціонування супроводжується негативним впливом на навколишнє середовище, виникненням дорожньо-транспортних пригод, заподіянням шкоди здоров'ю людей. Інноваційна діяльність підприємств, коли підтримується їхній сталий розвиток, передбачає не лише випуск нових продуктів чи послуг, а й постійні зміни всередині організації. Це стало важливою вимогою сталого функціонування підприємств в умовах оцифрування та сталого розвитку. Менеджери, директори та
керівники компаній визнають зростаюче значення організаційної корпоративної культури для ключових показників їхньої діяльності (прибутковість, конкурентоспроможність, інновації, стійкість бізнесу тощо). Важливість організаційної культури зростає в умовах глобалізації, оцифрування та діджиталізації всіх процесів, а також розширення контактів і зростання віддаленого обміну інформацією в умовах сталого розвитку. Мета дослідження – дослідити особливості формування корпоративної культури транспортних підприємств в контексті сталого розвитку та досягнення Цілей сталого розвитку
до 2030 року. Планування як найважливіша функція управління дозволяє підвищити соціально-екологічну безпеку та економічну ефективність діяльності транспортних підприємств, а значить, поліпшити якість роботи. Корпоративна культура транспортних підприємств відіграє ключову роль у досягнення Цілей сталого розвитку та визначає напрямки взаємодії із навколишнім середовище, співробітниками та суспільством у цілому. Основними напрямами модернізації корпоративної культури транспортних підприємств в контексті сталого розвитку є: посилення екологічної відповідальності (через зменшення викидів, зростання енергоефективності, ефективне управління відходами); соціальної відповідальності
(безпека, соціальний діалог, підтримка громад); економічна стійкість (запровадження інновацій, раціональне використання ресурсів, зниження витратності матеріалів та підвищення продуктивності).