Інституційний репозиторій Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет"
Архів містить у відкритому доступі наукові публікації викладачів та співробітників Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет", матеріали доповідей та конференцій, навчально-методичну літературу, статті з наукової періодики.
Відкритий архів надає можливість для самостійного розміщення наукових праць ("самоархівування ").
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Вища освіта та наука в Україні: стан та виклики в умовах воєнного стану
(Publishing House “Baltija Publishing”, Riga, Latvia, 2025-10-31) Хоменко, Олена; Khomenko, Olena
The section analyzes the current state of higher education and science in Ukraine under martial law caused by the full-scale aggression of the Russian Federation. Key challenges facing higher education and research institutions are identified, including issues of security, human resources, funding, and academic mobility. The main directions of adaptation of the educational and scientific sphere to emergency conditions are outlined. Attention is drawn to the importance of preserving and developing intellectual potential as a strategic resource for the reconstruction of the country. At the same time, compliance with European standards requires Ukraine today to modernize institutional structures, ensure academic freedom, increase the efficiency of funding, and strengthen international scientific cooperation. Studying and analyzing the current state of the educational and scientific sphere in Ukraine will allow us to outline both the main existing problems and potential ways out of the so-called educational crisis caused by the war, as well as adapted areas of integration and innovation not only for the sake of preserving the educational and scientific sphere, but also for its development. The purpose is to analyze the current state of the higher education and research system in Ukraine under martial law, to identify the key challenges facing educational and scientific institutions during the crisis period, and to outline the main directions for their adaptation and long-term development in view of the challenges of wartime and the post-war period.
Implementing a circular economy strategy in Ukraine’s agricultural sector
(2025) Yavorska, Tetiana; Kyrylov, Yurii; Pochernina, Nataliia; Khakhula, Bohdan; Tatarchuk, Andrii
This article develops a management strategy for Ukrainian agricultural enterprises based on circular economy principles. The study addresses the urgent need to restore resources, strengthen resilience, and align with the European Green Deal under martial law. It explores how agro-circular cycles can be integrated into enterprise management, which indicators best assess their efficiency, and what policy and organizational conditions enable large-scale adoption. The methodology combines analysis of Ukrainian and EU regulations and national statistics. Challenges include weak state support, war-related infrastructure damage, and low eco-innovation integration. Recommendations stress investments, biogas and biomass technologies, and institutional frameworks for sustainable recovery. The findings emphasize the importance of innovation as knowledge-driven eco-technologies that enhance efficiency and resilience. In this sense, the proposed actions contributes not only to sustainable growth but also to rural well-being, competitiveness, and long-term national security. These efforts will promote green economy principles, improve the well-being of rural populations, and boost social responsibility for energy recovery. Additionally, the state can play a crucial role in promoting green investments, fostering competitiveness among local green product producers, and encouraging a shift toward sustainable practices within the rural population.
Фінансові драйвери економічного зростання у структурному й функціональному вимірах фінансової системи
(Наукові перспективи, 2025-10-23) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, Yulia
У статті здійснено комплексне дослідження фінансових драйверів економічного зростання у структурному та функціональному вимірах фінансової системи. Розкрито сутність категорії «фінансові драйвери», які визначено як сукупність механізмів фінансового стимулювання економічного розвитку, спрямованих на трансформацію фінансових ресурсів у чинники зростання та підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Систему фінансових драйверів представлено у вигляді двох взаємопов’язаних контурів –монетарного, що функціонує через грошово-кредитні механізми, та немонетарного, який реалізується за допомогою бюджетних і фінансово-інституційних інструментів. Зазначено, що ефективна взаємодія цих контурів створює умови для збалансованого розвитку економіки та зміцнення її фінансової стійкості. Особливу увагу приділено аналізу наукових підходів до визначення сутності фінансової системи, серед яких виокремлюються структурний, функціональний та комбінований підходи, що відображають різні акценти у трактуванні її інституційного наповнення та ролі у розподілі фінансових ресурсів. У статті систематизовано емпіричні дослідження, що підтверджують позитивний зв’язок між розвитком фінансової системи та темпами економічного зростання. Наведено приклади залежності темпів зростання ВВП на душу населення, обсягів основного капіталу та продуктивності праці від показників фінансового розвитку. Показано, що фінансові драйвери здатні відігравати ключову роль у забезпеченні науково-технічного прогресу, сприяти появі нових компаній і стимулювати інноваційну діяльність. Водночас підкреслено нелінійний характер цього впливу: після досягнення певного рівня фінансіалізації ефективність фінансової системи може знижуватися. У роботі окреслено типологію фінансових систем (банківську та ринкову моделі), проаналізовано їхні сильні та слабкі сторони й показано значення для забезпечення стійкого економічного розвитку. Додатково наголошено на необхідності урахування особливостей української фінансової системи, яка характеризується низьким рівнем кредитування бізнесу відносно ВВП, слабкою ліквідністю фондового ринку та домінуванням депозитних інструментів у структурі заощаджень домогосподарств. Зроблено висновок, що формування дієвих фінансових драйверів економічного зростання потребує посилення фінансової інклюзивності, розвитку небанківських фінансових інститутів, стимулювання довгострокових заощаджень та підвищення фінансової грамотності населення. У підсумку підкреслено, що фінансові драйвери виступають стратегічним ресурсом економічного розвитку тамають розглядатися як інтегрований елемент фінансової політики. Їх ефективна реалізація сприятиме не лише зростанню національної економіки, а й зміцненню економічної безпеки держави в умовах сучасних викликів.
Економічна стійкість держави в умовах кризових викликів
(International Scientific Unity, 2025-10-24) Тимошенко, Юлія Олександрівна
Забезпечення економічної стійкості держави в умовах війни, глобальної нестабільності та зростання системних ризиків є одним із ключових завдань сучасної економічної політики України. Повномасштабна військова агресія росії, спричинила глибокі структурні деформації економіки, втрату частини промислового потенціалу, розрив логістичних ланцюгів, зниження інвестиційної активності та посилення соціально-економічної нерівності. Водночас саме в цих умовах формується нова парадигма державного управління, що базується на принципах стійкості, адаптивності та відновлюваності економічної системи.
Цифрові фінансові технології у структурі банківської системи України
(Наукові перспективи, 2025-11-08) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, Yulia
У статті розкрито сутність, тенденції та чинники розвитку цифрових фінансових технологій у структурі банківської системи України в контексті цифрової трансформації національної економіки. Визначено, що фінтех-інновації формують нову архітектуру фінансового ринку, засновану на інтеграції банківських і технологічних рішень, зниженні транзакційних витрат, підвищенні прозорості операцій і розширенні фінансової інклюзії населення. Обґрунтовано, що цифрові фінансові технології виступають каталізатором модернізації банківського сектору, забезпечуючи автоматизацію управлінських процесів, створення клієнтоцентричних сервісів і підвищення ефективності фінансового посередництва.Здійснено системний аналіз цифровізації банківської системи України, який охоплює інституційні, технологічні та соціоекономічні виміри. Висвітлено ключові напрями державної політики у сфері фінтех –розбудову відкритого банкінгу, упровадження SupTech-і RegTech-інструментів, розвиток національної платіжної системи «Простір» та цифрової ідентифікації через систему BankID. Показано, що стратегічні документи Національного банку України спрямовані на формування повноцінної фінтех-екосистеми, інтегрованої у європейський фінансовий простір.Особливу увагу приділено аналізу діяльності необанків і цифрових платформ, зокрема Monobank, які визначають нові стандарти клієнтського досвіду та конкурентні орієнтири для традиційних фінустанов. Підкреслено, що пандемія COVID-19 та воєнна агресія росії стали каталізаторами переходу до cashless-моделі економіки, активного розвитку дистанційних сервісів і впровадження хмарних технологій. Виявлено, що цифровізація банківського сектору сприяє зростанню безготівкових операцій, інноваційній активності та формуванню нових форм фінансової взаємодії.Зроблено висновок, що цифрові фінансові технології є ключовим чинником зміцнення конкурентоспроможності банківської системи України, підвищення її стійкості до кризових викликів і формування інноваційної моделі економічного розвитку, орієнтованої на інтеграцію у глобальний цифровий фінансовий простір.