Тестова колекція

Постійне посилання колекції

http://dspace.e-u.edu.ua/handle/123456789/44

Переглянути

Перегляд Тестова колекція за Автор "Наталія Бобро"

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз недоступний
    Документ
    EFFECTIVENESS OF ARTIFICIAL INTELLIGENCE USAGE INTHE EDUCATIONAL PROCESS
    (Science and technology today, 2024-01-04) Наталія Бобро
    This article analyzes the changes occurring in the field of educationunder the influence of artificial intelligence usage. The genesis of the concept of "artificial intelligence" is examined, noting that the term was introduced byJ. McCarthy in 1959 in the article "Programs with Common Sense," where artificialintelligence was considered as a computational system capable of creating subprograms. It is determined that the weak scientific connotation of the word "intelligence" led translators to somewhat distort the meaning of McCarthy'sstatement, resulting in significant confusion and unjustified expectations regardingartificial intelligence today. As of today, artificial intelligence remains a newscientific direction with unresolved fundamental problems, such as aspects of consciousness, thinking, system optimization, large data processing, and machine learning. The methodology of artificial intelligence is applied in various scientific fields, including sociology, mechanics, energy, economics, and ecology. The concept of "artificial intelligence" has been evolving in computer science, where its definition ranges from modeling intelligence to a specialized branch that focuses on reproducing human intellectual actions. The article proposes an author's definition of artificial intelligence in the educational process, considering it as technologies that enable the computer to develop and implement teaching methodologies, simulate speech activities, automate material mastery control, and perform analytical work. The main directions of using artificial intelligence in the educational process include education management, individualization of learning,optimization of teacher training, organization of the learning process, and optimization of specific discipline learning. Modern artificial intelligencetechnologies, such as machine learning, natural language processing, computer vision, data analysis, and intelligent learning systems, can be used to optimize and intensify the educational process. However, it is essential to note that artificial intelligence should not completely replace traditional teachers; instead, it should be a tool to support and enhance their work.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Визначення ноосфери
    (ЕФЕКТИВНА ЕКОНОМІКА, 2023-12-19) Наталія Бобро
    У статті аналізується генезис визначення поняття ноосфери, розглядаються питання її становлення та розвитку. Досліджено, що визначення ноосфери зверталися ще древні мислителі, де основний акцент робиться на інтерпретації Нуса, яка визначає ноосферу як Світовий розум чи Божественний розум у контексті античної філософії. Важливу роль у формуванні цього концепту відіграв Анаксагор, який вказав на те, що космос не виник самостійно, а був упорядкований Нусом –розумом, який управляє цілеспрямовано. християнська теологія розглядає Нус як «розумну» природу ангелів та образ Божий у людині. Таке тлумачення відображає перехід від античних філософських концепцій до християнських традицій, де Нус стає важливим аспектом духовного світу. Необхідно зауважити, що в обох традиціях: в античній філософії та християнській теології, Нус розглядається як не просто розум людини, а як вища духовна сила з надприродною могутністю. Ця ідея Нуса слугує поясненням впорядкованості Космосу, вносячи глибокий розуміння ролі розуму в створенні і управлінні всесвітом. У сучасній науковій літературі фундаторами створення понятійного апарату ноосфери вважають Е.Леруа , є П.Т. де Шардена та В.Вернадського. Встановлено, що подальший розвиток науки і наукової думки не просто сприяв розвитку суспільства, ці процеси трансформували економіку і все матеріальне у нову якість, яку назвали ноосфера, що на сьогодні є єдністю біологічного, геологічного таінтелектуального світу. Досліджується зв'язок між неосферою і економікою. Визначено, що ноосфера відтворює середовище, яке є прообразом колективного розуму. Це стає основою для створення нового суспільства та економіки,адже процеси пізнання і господарювання є тісно пов'язаними і утворюють онтологічно та історично єдиний процес розвитку знань та їх перетворення у інновації. Описуються основні концепції вивчення даного явища та сучасне його розуміння. Вказано, що концепції ноосфери можна класифікувати за двома напрямами: «природним» та «технократичним». Зроблено висновок, що на сьогодні необхідною стає системна розробка наукової ідеї ноосфери, що дозволяє сформувати якісно нові, глибші концептуальні уявлення про передумови, процеси та ефекти сучасних перетворень, затребувані наукою та практикою.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    СТАЛИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ Автор(и)
    (АГРОСВІТ, 2024-01-04) Наталія Бобро
    У статті розглядається вплив цифрової економіки на сучасні промислові процеси та екологічну стійкість. ОбгоPворюється актуальність цифровізації в контексті забезпечення ефективності виробництва та зменшення викорисPтання природних ресурсів. Розглянуто у рамках наукового дискурсу чотири промислові революції: перша (кінецьXVIII — початок XIX століття), пов'язана з переходом від аграрної економіки до промислового виробництва; друга(друга половина XIX століття — початок XX століття), що забезпечила організацію потокового виробництва; третя(друга половина XX століття — початок XXI століття), що дозволило знизити енергоємність процесів життєзабезпеPчення людини та здійснити автоматизацію виробництва; четверта (початок XXI століття — сьогодення), пов'язана звикористанням відновлюваних джерел енергії, глобальних промислових мереж, а також із Інтернетом речей, цифроPвізацією. Висвітлено переваги та недоліки цифрової економіки, зокрема, наголошується на можливостях збереженPня ресурсів завдяки використанню технологій великих даних. Цифрові платформи, такі як інтернетPдодатки та бізнесPмоделі, розглядаються як ключові компоненти, що сприяють переходу до цифрової економіки в контексті четвертоїпромислової революції. Специфіку цифрових платформ виділено через їхню роль у стійкому споживанні та більшефективному використанні потужностей, що дозволяє споживати більше з меншею кількістю продуктів. ПроаналіPзовано, як зберігання та аналіз великих даних може сприяти ресурсозбереженню, оптимізації логістичних бізнесPпроцесів та скороченню споживання енергії. Цифрові технології виступають як інструмент для модернізації та упPравління "розумними" продуктами, забезпечуючи ефективніше використання ресурсів та зниження негативного впливуна навколишнє середовище. Незважаючи на перешкоди, такі як технічні обмеження та питання конфіденційностіданих, у статті підкреслено, що цифрова трансформація є ключовим елементом для досягнення сталого розвитку,сприяючи ефективному управлінню, ресурсозбереженню та розвитку сучасних промислових процесів.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    ЦИФРОВА ПЛАТФОРМА ЯК СУЧАСНА ОРГАНІЗАЦІЙНА ІННОВАЦІЯ
    (ІНВЕСТИЦІЇ: ПРАКТИКА ТА ДОСВІД, 2024-01-04) Наталія Бобро
    У статті розглядається розвиток цифрових платформ у контексті гіг!економіки та їхній вплив на сучаснесуспільство та ринок праці. Проведений аналіз еволюції терміну "цифрова платформа". Визначено, щоцифрові платформи можна розглядати як організаційну форму, яка виникла в рамках п'ятої хвилі розвит!ку капіталізму, заснованої на інформаційних технологіях. Окрема увага приділяється інноваційним ас!пектам цифрових платформ, які визначаються як технологічні, організаційні, економічні та соціальні. Дос!ліджено, що першими організаційними інноваціями інформаційної доби були віддалена робота та вірту!альні команди, а майбутнє економіки та суспільства пов'язувалося з децентралізованими мережами елек!тронних комунікацій. Цифрові платформи організують ці комунікації особливим чином, концентруючи уруках інформацію, владу і управління. У статті розглядаються перспективи цифрових платформ в сучас!них умовах та вказується важливість процесів комп'ютеризації, інтернетизації, автоматизації, діджита!лізації та платформізації економіки та суспільства. Розглянуто роль цифрових платформ у впровадженнінових організаційних форм, зокрема віддаленої роботи та віртуальних команд, та їхній вплив на різні га!лузі праці. Проаналізовано появу торгових та трудових платформ, а також визначено ключові технологічніфактори, такі як розвиток алгоритмічного управління та штучного інтелекту. Розглянуті технологічні таорганізаційні аспекти гіг!економіки, виявлені її основні переваги та виклики. Зазначається, що гіг!еконо!міка впливає не лише на традиційні види праці, але й перетворює соціально!трудові відносини та маєширокий вплив на економічні структури. Досліджений вплив елементів платформних рішень на корпора!тивну практику та державний сектор, включаючи створення внутрішньофірмових платформ для коорди!нації та контролю діяльності працівників. Визначені перспективи розвитку гіг!економіки, та виокремленіключові проблеми, такі як правовий статус працівників, трудові права, алгоритмічне керування та моно!полізм. Відзначається, що гіг!економіка перебуває на переломному етапі, де важливо збалансувати по!зитивні та негативні аспекти цього явища для досягнення сталого розвитку та соціальної стабільності.