Перегляд за Автор "Гривківська, О. В."
Зараз показуємо 1 - 10 з 10
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументВизначення та оцінка інвестиційного потенціалу підприємства(2023) Гривківська, О. В.; Михайлик, О. М.; Рябенко, В. В.; Кубік, Я. В.У статті запропоновано систематизацію визначень поняття інвестиційного потенціалу підприємства, зокрема, як сукупність різного роду ресурсів, здатність суб’єкта досягати запланованих результатів через управління ресурсами, тобто з позиції отримання кінцевих результатів, сукупність економічних можливостей, вкладення капіталу з метою збільшення інвестиційних можливостей, можливість оновлення матеріально-технічної бази та конкурентоспроможності підприємства (через товари та послуги). Виходячи з аналізу наведених визначень, інвестиційний потенціал підприємства запропоновано трактувати, як сукупність матеріально-технічних та фінансових ресурсів, а також нематеріальних ресурсів, необхідних для здійснення інвестиційних проектів, спрямованих на розширене відтворення підприємства. Виокремлено основні складові інвестиційного потенціалу. Обґрунтовано, що розвиток підприємства забезпечується в числі інших умов ефективним функціонуванням механізму управління інвестиційним потенціалом, що потребує дотримання низки запропонованих принципів. Розкрито фактори впливу на формування інвестиційного потенціалу: зовнішні (контрольовані підприємством ресурси, доступ до споживчих сировинних ринків, вплив конкуренції, доступ до інвестиційних ресурсів, наявність державної політики підтримки підприємств) та внутрішні (характер заощаджень населення в країні, рівень інфляційних очікувань, довіра власників інвестиційних ресурсів до перерозподільного сектору країни, стан законодавчої бази, прозорість та наявність бар’єрів ведення бізнесу в країні). Визначено фактори можливості мобілізації інвестиційних ресурсів та фактори впливу на можливість альтернативного використання інвестиційних ресурсів. Обґрунтовано важливість оцінювання інвестиційного потенціалу та визначено, що достовірність оцінки інвестиційного потенціалу забезпечується за умови врахування різних характеристик підприємства та його зовнішнього інвестиційного середовища. Аргументовано, що достатньо в повному обсязі можна оцінити окремі складові інвестиційного потенціалу, проте лише системний підхід з використанням інтегральної методики оцінки інвестиційного потенціалу надає можливість визначити в одному показнику вплив безлічі різних за змістом та одиницями вимірювання факторів.
- ДокументЕфективність використання ресурсного потенціалу малих форм аграрного виробництва у забезпеченні їх сталого розвитку(2021) Трусова, Н. В.; Гривківська, О. В.; Мельник, Л. В.; Мельник, Л. М.У статті розглядаються напрямки ефективного використання ресурсного потенціалу малих форм аграрного виробництва. Обґрунтовано співвідношення джерел відтворення ресурсів відтворення та ресурсного потенціалу малих форм аграрного виробництва. Визначено пріоритетні фактори ефективного використання ресурсного потенціалу малих форм аграрного виробництва в Україні. Доведено специфіку відтворення ресурсного потенціалу малих форм аграрного виробництва. Наведено комплексний підхід до оцінки ефективності ресурсного потенціалу малих форм аграрного виробництва, заснованого на розподілі відновлюваної спроможності в його структурі, яка бере участь у його оновленні та поповненні для досягнення стратегічних цілей розвитку малого бізнесу. Розглянуті особливості формування пропорційності використання запасів малих форм аграрного виробництва та їх ресурсного портфеля, що відрізняється стратегічним характером формування на основі принципів сталого розвитку та обґрунтовується перспективною моделлю відтворення його джерел. Систематизовано методологічні основи дослідження ефективного використання та відтворення ресурсного потенціалу малих форм аграрного виробництва. Проведено аналіз джерел ресурсів для відтворення ресурсного потенціалу малих форм аграрного виробництва як на національному рівні, так і на регіональному рівні. Запропоновано методичний підхід до оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу малих форм аграрного виробництва на основі системи показників.
- ДокументКорпоративна соціальна відповідальність у формуванні результатів господарської діяльності аграрних підприємств у контексті їх сталого розвитку(2021) Трусова, Н. В.; Гривківська, О. В.; Мельник, Л. В.; Мельник, Л. М.У статті розглянуто сутність поняття «корпоративна соціальна відповідальність». Констатовано, що корпоративна соціальна відповідальність почала розвиватись, з одного боку, як наслідок конкурентного середовища та бажання підприємств перемогти у конкурентній боротьбі, а з іншого боку, — як результат більш високого рівня розвитку суспільства, що виражається у загостреній відповідальності та свідомості усіх суб’єктів процесу суспільного розвитку перед наступними поколіннями. Обґрунтовано, що еволюція поняття пройшла через розвиток ряду концепцій: концепції корпоративної соціальної відповідальності, концепції корпоративної соціальної сприйнятливості та концепції корпоративної соціальної діяльності. Запропоновано авторське визначення поняття «корпоративної соціальної відповідальності», як результату розвитку суспільства у взаємозв’язку економічних та соціальних процесів, що призводять до покращення кількісних та якісних показників життя, таких як платоспроможний попит та рівень безробіття; використання новітніх технологій та рівень забруднення навколишнього середовища, тривалість робочого дня та рівень доходу на душу населення, що демонструє відповідальність, свідомість та зрілість суспільства у вирішенні питань соціально-економічного характеру. Виявлено, що 70% споживачів в Україні готові платити більше за продукцію компаній, що відповідально ставляться до суспільства та навколишнього середовища. Розкрито зовнішню та внутрішню корпоративну соціальну відповідальність. Представлено принципи корпоративної соціальної відповідальності. Обґрунтовано, що на сільськогосподарських підприємствах дотримання принципів корпоративної соціальної відповідальності сприятиме соціалізації бізнесу та підвищенню його ефективності.
- ДокументМетодика "Воронка продажів" як засіб підвищення ефективності закладів охорони здоров'я(2021) Гривківська, О. В.; Коломійчук, О. Е.В умовах трансформації галузі охорони здоров’я та переходу на ринкові відносини заклади охорони здоров’я вимушені шукати нові шляхи збільшення кількості надання медичних послуг. У зв’язку з цими обставинами йде активний процес пошуку нових способів привернення уваги потенційних пацієнтів. Визначено поняття ефективності закладу охорони здоров’я та галузі охорони здоров’я. Визначено та проаналізовано ключові підходи до створення воронки продажів, які можуть бути використані для досягнення стратегічних цілей закладу охорони здоров’я. Існує ряд засобів, які можуть оптимізувати воронку продажів. Автори розглянули наступне: публікації в соціальних мережах, інфографіку, відео про заклад або інтерв’ю працівників закладу, тематичні дослідження, унікальні особливості послуг або досвід лікарів закладу, переваги певних методик чи протоколів лікування, відгуки інших пацієнтів, історії успіху, поради стосовно фізичної активності та профілактики ускладнень, розсилки електронною поштою, в тому числі опитування щодо якості послуг, відповіді на поширені запитання. Визначено основні принципи побудови воронки продажів на основі моделі AIDA, яка дозволяє відобразити шлях процесу трансформації від особи до пацієнта і споживача медичних послуг закладу. Охарактеризовано структурні елементи воронки продажів та проаналізовано етапи її формування. Розроблено практичні рекомендації для закладів охорони здоров’я з прикладами. Визначено найбільш ефективний тип воронки продажів для закладу охорони здоров’я, що є метою даної статті.
- ДокументМеханізми нейтралізації економічних та фінансових ризиків підприємства(2023) Гривківська, О. В.; Дух, В. М.Парадигма економічного розвитку особливе значення надає інтегральним характеристикам сталого функціонування та розвитку підприємств за умов нестійкого середовища. Основним орієнтиром підприємства у довгостроковій перспективі є досягнення сталого розвитку, передумовою чого є розробка та впровадження механізмів адаптації, нейтралізації та елімінування ризикових ситуацій. Механізми забезпечення стійкості нерозривно пов’язані з аналізом економічних та фінансових ризиків. Обґрунтовано, що в результаті багаторічних досліджень з проблем економічних ризиків та аналізу різних видів стійкості функціонування підприємств встановлено, що методологічна сфера вирішення завдань обліку факторів ризику в діяльності підприємств перетинається з областю завдань підвищення стійкості їхнього ефективного функціонування як відкритих систем. Розкрито екстенсивні та інтенсивні характеристики підприємства, як відкритої соціально-економічної системи, що визначають рівень її економічної ризикостійкості. Визначено економічну ризикостійкість, як систему факторів, що характеризують особливості зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. Представлено сукупність механізмів, зовнішніх та внутрішніх, нейтралізації ризиків підприємства. Наведено елементи системи фінансових нормативів, які забезпечують лімітування концентрації фінансових ризиків та основні форми диверсифікації фінансових ризиків, принципи страхування від фінансових ризиків. Аргументовано, що кожне підприємство у процесі управління ризиками має вміти вибрати той спосіб їх нейтралізації, який дозволить максимально мінімізувати рівень ризиків за мінімальних втрат.
- ДокументНовий зелений перехід “European Green Deal” в Європі(2020) Хворов, М. М.; Гривківська, О. В.Стаття присвячена аналізу концепції «зеленого» енергетичного переходу України до 2050 року, яка обумовлена істотною трансформацією підходів до розвитку енергетики в світі у контексті її екологізації та декарбонізації з особливою увагою до проблем боротьби зі зміною клімату та досягнення глобальних цілей сталого розвитку. Нова концепція «European Green deal» фактично є сучасною конкретизацією стратегії «Зеленої економіки» і містить сім основних стратегічних складових: максимізація енергоефективності; максимальне розгортання відновлюваних джерел енергії та електрифікації; перехід до екологічно-чистого транспорту; запровадження «кругової» економіки (економіки замкнутого циклу); розробки «розумних» мереж та комунікацій; розширення біоенергетики та технологій природного поглинання вуглецю; поглинання решти викидів вуглекислого газу за рахунок технологій поглинання, зберігання та повторного використання вуглецю. Основними завданнями Європейської зеленої угоди є підвищення ролі альтернативних джерел енергії; забезпечення більш стійких та екологічних циклів виробництва; забезпечення «чистого» будівництва; сприяння розвитку екологічно чистого транспорту; забезпечення захисту екосистем Європи; забезпечення стійкості продовольчих систем та «зеленої» аграрної політики ЄС; зменшення забруднення.
- ДокументСучасна кліматична політика в умовах пандемії(2021) Хворов, М. М.; Гривківська, О. В.Стаття присвячена аналізу проблематики світової та регіональної кліматичної політики в умовах короновірусної пандемії. Зокрема хоча обмежувальні заходи, вжиті з метою боротьби з пандемією COVID-19, привели до тимчасового скорочення обсягу викидів парникових газів в атмосферу і до поліпшення якості повітря, обґрунтовано, що це не повинно стати приводом для відмови від заходів з протидії глобальному потеплінню і скороченню викидів парникових газів. Коригування змісту кліматичної політики в умовах протидії пандемії є новим аспектом боротьби з кліматичними змінами та адаптації до них. Визначено, що останні два роки є поворотними не тільки в напрямку глобальної кліматичної політики , але і для соціально-економічного розвитку в світі в цілому, особливо з огляду на наслідки пандемії коронавірусної інфекції. Встановлено, що першочерговим завданням урядів наразі стоїть надзвичайна ситуація у сфері охорони здоров’я. Але так само країнам після піку пандемії потрібно думати про соціальні та економічні наслідки, планувати та впроваджувати заходи для відновлення глобальної та національної економіки. Разом із тим коронавірусна криза призвела до зниження викидів парникових газів, зменшення забруднення повітря у промислових містах і навіть спонукала до появи нових кліматично-дружніх звичок (робота вдома, віртуальні робочі зустрічі тощо). Але ці зміни є надто хиткими, а їхня ціна - надто високою: це і тисячі людських життів, і криза у сфері охорони здоров’я та економічний спад, що торкнулися, в першу чергу, вразливих верств населення.
- ДокументІнвестиційне моделювання стратегії розвитку сільськогосподарських підприємств регіону(2023) Гривківська, О. В.; Котвицька, Н. М.; Бойко, Д. С.У статті розглядаються методичні основи формування інвестиційної стратегії сільсько-господарських підприємств. Розглянуто передумови моделювання інвестиційної стратегії, що дозволяє мати уявлення про етапи розробки та реалізації інвестиційної стратегії, оцінку її ефективності. Розглянуто методи оцінювання ефективності інвестиційної стратегії в умовах визначеності економічного середовища сільськогосподарських підприємств регіону, такі як: метод чистої приведеної вартості (NPV); метод визначення строку окупності інвестицій (РР); метод оцінки внутрішньої норми прибутковості інвестицій (IRR); метод розрахунку коефіцієнта ефективності інвестицій (АRR). В умовах невизначеності економічного середовища сільсько-господарських підприємств регіону: метод кращого стану, модель оцінки капітальних активів (САРМ), концепція стратегічної чистої поточної вартості, тобто, спрощений метод дисконтування. Доведено необхідність формалізації обмежень і граничних умов моделі оптимальної інвестиційної стратегії, моделі як ефективного інструменту обґрунтування стратегічних планів розвитку сільськогосподарського підприємства в умовах інформаційної невизначеності, що забезпечить підвищення ефективності впровадження інвестиційної стратегії.
- ДокументІнноваційний потенціал у забезпеченні ефективності господарської діяльності підприємства(2024) Гривківська, О. В.; Сенюк, О. І.У статті обґрунтовано значення інноваційного потенціалу для забезпечення ефективності господарської діяльності підприємства, оскільки визначає можливості підприємства для розвитку! інноваційних процесів і впровадження нових ідей, продуктів або технологій. Стаття обговорює основні компоненти інноваційного потенціалу, такі як людські ресурси, технічні, фінансовий потенціал, а також інноваційні технології. Зазначається, що ефективне управління інноваційним потенціалом сприяє появі нових ідей і розробці нових продуктів і послуг, що підвищує конкурентоспроможність підприємства. Визначено, що основними в процесі забезпечення ефективності господарської діяльності підприємства на інноваційній платформі можна вважати такі підходи: скорочення кількості ланцюгових управлінських рівнів задля прискорення процесу «дослідження — освоєння — виробництво — збут»: визначення пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, виходячи з мети і завдань базисних економічних стратегій підприємства; мінімізація термінів розробки та імплементації інноваційних проектів з використанням принципів паралельного її інтегрального вирішення інноваційних завдань. Зазначається, що інноваційний потенціал може бути використаний для вдосконалення організаційних і управлінських процесів, що сприяє підвищенню продуктивності праці і зниженню витрат. Оптимальне використання інноваційного потенціалу підприємства допомагає забезпечити його конкурентну перевагу на ринку, оскільки постійне впровадження нових продуктів і технологій підприємство здатне привертати нових клієнтів, збільшувати свою частку ринку та отримувати більші доходи. Автори статті роблять висновок про те, що ефективне використання інноваційного потенціалу є ключовим чинником для розвитку! і стійкості підприємства на ринку.
- ДокументІнструментарій функціонування механізму мінімізації ризиків платіжних систем(2020) Гривківська, О. В.; Герасимова, О. В.В статті розглянуто інструментарій функціонування механізму мінімізації ризиків платіжних систем. Обґрунтовано, що ризики необхідно розглядати в сукупності з чинниками, оскільки лише шляхом зменшення рівня невизначеності інформації щодо цих чинників можна створити досконалу систему мінімізації ризиків платіжних систем. Доведено, поділ ризиків на специфічні і індивідуальні дозволяє оцінити стан платіжної системи в двох напрямах: внутрішньої – щодо технології розрахункових операцій, які повністю залежать від діяльності учасників системи платежів, і зовнішньої, яка не залежить від поведінки контрагентів платіжної системи. З позиції комплексного підходу, оцінку ризиків платіжних систем доцільно проводити виходячи з розширеної класифікації ризиків за сферами їх виникнення, механізмами розрахунків, розподілом їх у часі, що дає можливість оцінювати ступінь кожного з видів ризику і, відповідно, здійснювати вибір методів їх оптимізації. Запропоновано методичний підхід до оверсайта платіжних систем із врахуванням особливостей національної платіжної системи та сек`юритизації активів як інструмента мінімізації ризиків та платіжного портфеля банківських установ.