Перегляд за Автор "Маслюк, Олександр Григорович"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументЗНИЩЕННЯ БІБЛІОТЕЧНОГО ФОНДУ ЯК ОЗНАКА КУЛЬТУРНОГО ГЕНОЦИДУ(2024) Маслюк, Олександр ГригоровичДля початку слід визначити поняття «культурного геноциду» і суперечки, які виникають навколо цього поняття. Поняття «культурного геноциду» є предметом суперечок багатьох науковців та політиків, що є доволі зрозуміло, адже багато сучасних провідних країн займалися асиміляцією сусідніх та корінних народів. Сформовано особливості політики знищення книг і виявлено, що це ознака геноцидних дій.
- ДокументКадрове забезпечення театрів в Українській РСР (1943-1945 рр.)(2022) Маслюк, Олександр ГригоровичУ статті висвітлено проблему кадрового забезпечення українських театрів в завершальний період Другої світової війни. В роботі використані порівняльно-історичний, історико-генетичний, математичний методи дослідження. Вперше було проаналізовано статистичні дані про кількість працівників провідних київських театрів, визначено їх національний та гендерний склад. Цьому сприяють документи, які містяться в Центральному державному архіві-музеї літератури та мистецтв України, Центральному архіві вищих органів влади та управлінь України, Центральному державному архіві громадських об’єднань України. Виявлено особливості формування державної кадрової політики в мистецькій сфері. Зокрема, розглянуто міграцію професійних кадрів на території України. На основі архівних джерел вдалося з’ясувати, що більшість театральних закладів України відчували нестачу професійних кадрів. В окремих театрах не вистачало акторів чоловічої статі. Це призводило до обмеження в обслуговуванні та репертуарній політиці театру. Деякі працівники працювали понаднормово. Для забезпечення західноукраїнських земель культурним обслуговуванням зі інших областей України радянське керівництво надсилало професійні кадри і навіть переміщувало цілі театральні колективи. Враховуючи необхідність культурного обслуговування та ідеологічної пропаганди серед населення, влада змушена була використовувати висококваліфікованих фахівців, які працювали в німецькій окупації. Перед цим театральні діячі перевірялися на наявність співпраці з ворогом. Діячі, які перебували в окупації, відчували засудження з боку влади і колег, піддавалися численним перевіркам. Здійснювалося перешкоджання їх творчій діяльності. Для зменшення дефіциту кадрів при провідних театрах країни відкривалися студії, термін навчання в яких становив лише два роки. Встановлено, що в Київському театрі опери та балету велику частку займали представники національних меншин (росіяни і євреї). В даному закладі серед творчих професій українці становили трохи більше 40%. Цей факт негативно впливав на розвиток української національної культури.
- ДокументПрофесійні кадри кінематографічної галузі в Українській РСР (1943-1945)(2022) Маслюк, Олександр ГригоровичМета дослідження – висвітлити проблему кадрового забезпечення українських кінотеатрів, кіностудій в завершальний період Другої світової війни. Методологія базується на принципах об’єктивності, історизму, науковості. В роботі використані історико-порівняльний, історико-генетичний, статистичний методи дослідження. Наукова новизна. Вперше було проаналізовано статистичні дані про підготовку кваліфікованих кадрів в кінематографічній галузі. Детально розглянуто технічні професійні кадри в українських кіностудіях, в тому числі їх гендерний склад. Висновки. Виявлено, що після повернення радянської влади до України відчувалася нестача кваліфікованих кадрів для нормального функціонування кінематографічної галузі. Гостро стояла проблема дефіциту кіномеханіків на заході України. Цю проблему намагалися вирішити за допомогою направлення спеціалістів зі східних областей України та створення курсів кіномеханіків. Зазначено, що до роботи в кінопрокатній галузі залучалися неповнолітні. Констатовано, що владі не вдалося виконати план по підготовці кваліфікованих кадрів. Причинами провалу в підготовці кіномеханіків ставали низька стипендія курсантів, незабезпеченість житлом та неорганізованість вступної кампанії та навчального процесу. Занадто низька заробітна плата не заохочувала молодих людей вступати на спеціальності, які були пов’язані з обслуговуванням кінопрокатної галузі. Виявлено, що кіномеханіки були малокваліфікованими працівниками, про що свідчать часті поломки кіноапаратури та зриви кіносеансів. Розглянуто ситуацію з професійними кадрами в кіновиробництві. Виявлено, що ситуація в цій галузі була набагато кращою. Кіностудіям вдалося подолати дефіцит кваліфікованих кадрів протягом року. Серед технічного персоналу на кіностудіях жінки займали доволі велику частку. Розглянуто кримінальну справу, яка позбавила студію «Київтехфільм» великої кількості кваліфікованих працівників, яких було звинувачено в розкраданні державних коштів. З’ясовано, що Київська кіностудія художніх фільмів намагалася поповнити акторський склад шляхом створення школи кіноакторів та театру при кіностудії. До роботи над художніми фільмами планувалося залучати театральних режисерів.
- ДокументФормування ідеологічних функцій радянського кінематографу в завершальний період Другої світової війни (1943-1945 рр.)(2023) Маслюк, Олександр ГригоровичВ статті проаналізована діяльність радянських державних і партійних органів у формуванні політики ідеологічного впливу на населення СРСР засобами кінематографічного мистецтва. В першу чергу акцентується увага на особливостях агітаційно-пропагандистської роботи на території Української РСР в 1943-1945 рр. Виявлено, що в СРСР повноваження партійних і державних органів дублювалися, через що між ними виникали суперечності. Радянський бюрократичний апарат, намагаючись контролювати процес створення кінокартин, їх ідеологічне наповнення, часто заважав митцям втілювати власні творчі ідеї. Створення кінофільму суворо регламентувалося: сценарій і сам кінофільм проходили кілька рівнів затверджень. Будь-які несанкціоновані зміни суворо каралися. Доведено, що за ідеологічним змістом стежили Управління пропаганди і агітації ЦК ВКП(б) і Комітет в справах кінематографії при РНК СРСР з підрозділами, які контролювали всі етапи кіновиробництва. Ці два органи уособлювали партійний і державний контроль кінематографічного мистецтва. З’ясовано, що основну увагу влада приділяла агітаційно-пропагандистській роботі в регіонах, в яких діяв потужний національно-визвольний рух. Саме в цей період змінюється політика в культурно-мистецькій сфері, розпочинається передумови боротьби проти націоналізму та космополітизму, про що свідчить доповідна записка Управління пропаганди і агітації стосовно західноукраїнських земель. Прослідковано використання засобів кінематографії в ідеологічній обробці різних верст населення. Управління пропаганди і агітації ЦК ВКП(б) планувало втручатися не лише у виробництво кінофільмів, а й їхнє розповсюдження, а також подальші репертуарні плани по створенню нових кінокартин. Проаналізовано смислове навантаження радянських кінокартин, знятих Київською кіностудією художніх фільмів, і виявлено елементи російського націоналізму в трьох українських кінокартинах.