Кадрове забезпечення театрів в Українській РСР (1943-1945 рр.)
Ескіз недоступний
Дата
2022
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
У статті висвітлено проблему кадрового забезпечення українських театрів в завершальний період Другої світової війни. В роботі використані порівняльно-історичний, історико-генетичний, математичний методи дослідження. Вперше було проаналізовано статистичні дані про кількість працівників провідних київських театрів, визначено їх національний та гендерний склад. Цьому сприяють документи, які містяться в Центральному державному
архіві-музеї літератури та мистецтв України, Центральному архіві вищих органів влади та управлінь України,
Центральному державному архіві громадських об’єднань України. Виявлено особливості формування державної
кадрової політики в мистецькій сфері. Зокрема, розглянуто міграцію професійних кадрів на території України.
На основі архівних джерел вдалося з’ясувати, що більшість театральних закладів України відчували нестачу професійних кадрів. В окремих театрах не вистачало акторів чоловічої статі. Це призводило до обмеження в обслуговуванні та репертуарній політиці театру. Деякі працівники працювали понаднормово. Для забезпечення західноукраїнських земель культурним обслуговуванням зі інших областей України радянське керівництво надсилало професійні кадри і навіть переміщувало цілі театральні колективи. Враховуючи необхідність культурного обслуговування та
ідеологічної пропаганди серед населення, влада змушена була використовувати висококваліфікованих фахівців, які
працювали в німецькій окупації. Перед цим театральні діячі перевірялися на наявність співпраці з ворогом. Діячі, які
перебували в окупації, відчували засудження з боку влади і колег, піддавалися численним перевіркам. Здійснювалося
перешкоджання їх творчій діяльності. Для зменшення дефіциту кадрів при провідних театрах країни відкривалися
студії, термін навчання в яких становив лише два роки. Встановлено, що в Київському театрі опери та балету
велику частку займали представники національних меншин (росіяни і євреї). В даному закладі серед творчих професій
українці становили трохи більше 40%. Цей факт негативно впливав на розвиток української національної культури.
Опис
The article highlights the problem of staffing Ukrainian theatres in the final period of the Second World War. The work uses
comparative-historical, historical-genetic, mathematical research methods. For the first time, statistical data on the number of
employees of leading Kyiv theatres was analysed, and their national and gender structure was determined. The basis of the analysis
is the documents, contained in the Central State Archives Museum of Literature and Arts of Ukraine, the Central State Archives of
Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine, and the Central State Archives of Public Organisations of Ukraine.
The peculiarities of the formation of the state personnel policy in the artistic sphere have been revealed. In particular, the
migration of professional personnel on the territory of Ukraine was considered. Basing of the archival sources it was found
out that the majority of theatrical institutions of Ukraine experienced a lack of professionals. Some theatres needed male
actors. Those led to limitations in the theatre's service and repertoire policy. Some representatives of the staff worked
overtime. In order to provide the Western Ukrainian lands with cultural services from other regions of Ukraine, the Soviet
leadership sent professionals and even made remove the entire theatre groups there. Considering the need for cultural service
and ideological propaganda among the population, the authorities were forced to use highly qualified specialists who worked
under the German occupation. Before that, theatre actors had been checked for collaboration with the enemy. Activists who
were under occupation felt condemned by the authorities and colleagues, and were subjected to numerous inspections. Their
creative activity was hindered. In order to reduce the shortage of personnel, studios were opened at the leading theatres, where
the training period lasted only two years. It was established that the significant part of the Kyiv Opera and Ballet Theatre was
the representatives of national minorities (Russians and Jews). There were little more than 40% of the Ukrainians among its
creative professionals. This fact had a negative impact on the development of Ukrainian national culture.
Ключові слова
Бібліографічний опис
Маслюк О. Г. Кадрове забезпечення театрів в Українській РСР (1943-1945 рр.) // Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2022. Вип 53. Том 1. С. 57-63.