Кадрове забезпечення театрів в Українській РСР (1943-1945 рр.)
| dc.contributor.author | Маслюк, Олександр Григорович | |
| dc.date.accessioned | 2024-09-19T12:22:42Z | |
| dc.date.available | 2024-09-19T12:22:42Z | |
| dc.date.issued | 2022 | |
| dc.description | The article highlights the problem of staffing Ukrainian theatres in the final period of the Second World War. The work uses comparative-historical, historical-genetic, mathematical research methods. For the first time, statistical data on the number of employees of leading Kyiv theatres was analysed, and their national and gender structure was determined. The basis of the analysis is the documents, contained in the Central State Archives Museum of Literature and Arts of Ukraine, the Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine, and the Central State Archives of Public Organisations of Ukraine. The peculiarities of the formation of the state personnel policy in the artistic sphere have been revealed. In particular, the migration of professional personnel on the territory of Ukraine was considered. Basing of the archival sources it was found out that the majority of theatrical institutions of Ukraine experienced a lack of professionals. Some theatres needed male actors. Those led to limitations in the theatre's service and repertoire policy. Some representatives of the staff worked overtime. In order to provide the Western Ukrainian lands with cultural services from other regions of Ukraine, the Soviet leadership sent professionals and even made remove the entire theatre groups there. Considering the need for cultural service and ideological propaganda among the population, the authorities were forced to use highly qualified specialists who worked under the German occupation. Before that, theatre actors had been checked for collaboration with the enemy. Activists who were under occupation felt condemned by the authorities and colleagues, and were subjected to numerous inspections. Their creative activity was hindered. In order to reduce the shortage of personnel, studios were opened at the leading theatres, where the training period lasted only two years. It was established that the significant part of the Kyiv Opera and Ballet Theatre was the representatives of national minorities (Russians and Jews). There were little more than 40% of the Ukrainians among its creative professionals. This fact had a negative impact on the development of Ukrainian national culture. | |
| dc.description.abstract | У статті висвітлено проблему кадрового забезпечення українських театрів в завершальний період Другої світової війни. В роботі використані порівняльно-історичний, історико-генетичний, математичний методи дослідження. Вперше було проаналізовано статистичні дані про кількість працівників провідних київських театрів, визначено їх національний та гендерний склад. Цьому сприяють документи, які містяться в Центральному державному архіві-музеї літератури та мистецтв України, Центральному архіві вищих органів влади та управлінь України, Центральному державному архіві громадських об’єднань України. Виявлено особливості формування державної кадрової політики в мистецькій сфері. Зокрема, розглянуто міграцію професійних кадрів на території України. На основі архівних джерел вдалося з’ясувати, що більшість театральних закладів України відчували нестачу професійних кадрів. В окремих театрах не вистачало акторів чоловічої статі. Це призводило до обмеження в обслуговуванні та репертуарній політиці театру. Деякі працівники працювали понаднормово. Для забезпечення західноукраїнських земель культурним обслуговуванням зі інших областей України радянське керівництво надсилало професійні кадри і навіть переміщувало цілі театральні колективи. Враховуючи необхідність культурного обслуговування та ідеологічної пропаганди серед населення, влада змушена була використовувати висококваліфікованих фахівців, які працювали в німецькій окупації. Перед цим театральні діячі перевірялися на наявність співпраці з ворогом. Діячі, які перебували в окупації, відчували засудження з боку влади і колег, піддавалися численним перевіркам. Здійснювалося перешкоджання їх творчій діяльності. Для зменшення дефіциту кадрів при провідних театрах країни відкривалися студії, термін навчання в яких становив лише два роки. Встановлено, що в Київському театрі опери та балету велику частку займали представники національних меншин (росіяни і євреї). В даному закладі серед творчих професій українці становили трохи більше 40%. Цей факт негативно впливав на розвиток української національної культури. | |
| dc.identifier.citation | Маслюк О. Г. Кадрове забезпечення театрів в Українській РСР (1943-1945 рр.) // Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2022. Вип 53. Том 1. С. 57-63. | |
| dc.identifier.uri | http://dspace.e-u.edu.ua/handle/123456789/286 | |
| dc.title | Кадрове забезпечення театрів в Українській РСР (1943-1945 рр.) | |
| dc.title.alternative | STAFFING OF THEATRES IN THE UKRAINIAN SSR (1943–1945) | |
| dc.type | Article |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- Маслюк О. Г. Кадрове забезпечення театраів в Українській РСР.pdf
- Розмір:
- 317.97 KB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
- Опис:
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 1.71 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed to upon submission
- Опис: