Цифрова трансформація як детермінанта сталого розвитку та ефективного економічного управління

Abstract

Статтю присвячено дослідженню цифрової трансформації як ключової детермінанти сталого розвитку економічних систем та ефективного економічного управління в умовах глобальних цифрових змін. У роботі розкрито зміст і економічну природу цифрової трансформації, показано її вплив на зміну моделей виробництва, споживання та управлінських рішень, а також на структурні зрушення у традиційних секторах економіки. Обґрунтовано, що зростаюча роль аналізу даних у діяльності виробників і експортерів зумовлює інтенсифікацію процесів цифровізації, які виходять за межі високотехнологічних галузей і формують міжсекторальні зв’язки в економіці. У статті узагальнено підходи до розгляду цифрової трансформації як перехідного стану економіки, за якого цифрові технології стають системоутворюючим чинником розвитку виробництва, зокрема міжнародного, та забезпечення сталого розвитку економічних систем. Значну увагу приділено аналізу векторів цифрової трансформації, які характеризуються взаємопов’язаністю та здатністю чинити диференційований вплив на напрями економічної політики й механізми управління. Показано, що вплив цифрових технологій на зайнятість і продуктивність має неоднозначний характер та залежить від структурних особливостей економіки й якості державної політики у сфері праці та освіти. Окремо розглянуто проблематику вимірювання продуктивності в умовах цифрової економіки, наголошено на методологічних обмеженнях традиційних статистичних показників, які не завжди відображають реальні ефекти використання цифрових сервісів і технологій. Проаналізовано значення цифрової економіки для розвитку торгівлі, скорочення трансакційних витрат, упорядкування виробничо-збутових ланцюгів і розширення доступу товарів і послуг до світових ринків. У роботі систематизовано інституційні механізми управління цифровою трансформацією на державному рівні, зокрема у сфері управління даними, розвитку цифрової інфраструктури, залучення інвестицій та стимулювання конкуренції на ринках цифрових послуг. Підкреслено стратегічний і соціальний характер управління цифровою трансформацією, зумовлений впливом цифрових платформ, концентрацією ринкової влади та необхідністю зменшення цифрових диспропорцій. Зроблено висновок про зростання взаємозалежності національних економік унаслідок цифрової трансформації та актуалізацію потреби у формуванні узгоджених підходів до регулювання інвестицій, технологій і глобальної цифрової інфраструктури.