Фахові публікації категорії Б
Постійне посилання зібранняhttp://dspace.e-u.edu.ua/handle/123456789/16
Переглянути
Нові надходження
Документ Online education as a driver of digital transformation and economic sustainability of universities(2026-04-30) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія СергіївнаThe article examines online education as a key driver of digital transformation in universities and a factor in strengthening their economic sustainability. It analyzes current trends in the global education services market, the impact of online learning formats on the financial stability of higher education institutions, and the specifics of integrating EdTech technologies, educational data analytics, and artificial intelligence into the structure of university management. The role of impact investing, social investment bonds, and “university-business-state” partnership ecosystems in the formation of sustainable financial models for digital universities is revealed. The main directions of online education development have been identified: micro- and macro-education, blended learning formats, corporate educational practices, and personalized learning trajectories. As a result of the study, it has been determined that the combination of technological, organizational, and financial solutions in a single digital ecosystem ensures the transition from partial digitalization to a fully digital university model, where data becomes a strategic resource and AI solutions become the core of personalization, cost optimization, and improvement of education quality. Further work should focus on developing procedures for assessing the value of digital educational assets, designing impact financing models for online programs, and refining ethical standards for the use of AI in personalized learning.Документ Practice of Implementing Digital Educational Technologies in the Service-Oriented Admission Model(2026-05-15) Pokorny, Natalia; Покорни, Наталія СергіївнаThis study focuses on the digital transformation of the university’s admissions campaign as an institutional mechanism to improve the effectiveness of attracting and converting applicants within the service-oriented admissions model. The admission campaign is considered an integrated digital platform combining modules for identifying and selecting educational trajectories, verifying documents, concluding contracts, paying tuition fees, and making enrolment decisions. The theoretical basis is formed by modern approaches to the digital organisation of universities, platform management and user behavioural analytics. Within this framework, admissions are interpreted as a controlled, multilevel process with defined transition points and performance indicators. The study aims to substantiate the methodological and applied foundations of the applicant's personal electronic account as a tool for the service-oriented admission model. It also aims to analyse applicants' digital behaviour within the pilot implementation of the EUni web and mobile application during the 2025/26 academic year admissions campaign. The methodology is based on systemic, process-oriented, and structural-functional approaches. It is supplemented by an analysis of the conversion rates of the digital admissions funnel, as well as a logical generalisation of the results of passing through the stages of registration, submitting an application, concluding a contract, making a payment, and enrolling. Analytical and synthetic methods were employed to develop a comprehensive model for evaluating the digital performance of the admissions campaign. The results showed that integrating functional blocks into a unified user profile ensures high completion rates in the final stages of the digital funnel, minimises transaction losses and makes management decisions regarding the formation of the student body more predictable. The largest number of dropouts occurs in the early stages, while the contract signing and payment stages are characterised by stable conversion rates, indicating the rational digital behaviour of users and the effectiveness of the service-oriented platform architecture. The conclusions state that implementing the Applicant’s Account’s integrated digital platform ensures greater transparency, manageability and effectiveness of the admission campaign. This is achieved by optimising navigation logic, reducing transaction costs and establishing a stable digital trajectory for applicants transitioning to student status.Документ Educational principles of digital support for applicants in the process of forming a personalized trajectory for university admission(Український державний університет імені Михайла Драгоманова, 2026-05-22) Pokorny, Natalia; Покорни, Наталія СергіївнаThe article examines the transformation of the admission campaign of a modern university in the context of digitalization and the growing role of personalized educational trajectories. The relevance of the chosen topic is due to the transition of higher education institutions from formal administrative admission models to digitally mediated formats of interaction with applicants, combining information support, analytical tools, and individualization of educational decisions. The paper analyzes the conceptual foundations of digital support for applicants using the example of the implementation of an applicant’s personal account at the Private Higher Educational Institution “European University.” The role of readiness indicators, step-by-step navigation, educational program selection modules, document submission and verification in ensuring the transparency of procedures and reducing information uncertainty for applicants is revealed. Special attention is paid to the use of intelligent digital components, in particular recommendation mechanisms and data analytics, which support an informed choice of educational trajectory and the adaptation of the digital environment to the individual user’s profile. It is argued that digital support for admission should be considered not only as a tool for optimizing organizational procedures, but also as a component of the educational environment that performs orientation and support functions at the initial stage of the learning pathway. It has been shown that the introduction of an applicant’s personal account at the European University contributes to the formation of a consistent, managed, and personalized trajectory of interaction between the applicant and the university, as well as creates methodological prerequisites for improving the quality of educational decisions and adapting digital services to the dynamics of the educational environment.Документ Strategy for sustainable development of a digital university as a research and education center of innovation(Kyiv Economic Scientific Journal, 2026-05-11) Pokorny, Natalia; Покорни, Наталія СергіївнаThe article analyzes the strategy of sustainable development of a digital university as a center of research and innovation. It examines the transformation of higher education under the influence of digitalization, globalization, and changing market demands, emphasizing that university competitiveness depends on strategic resource management, development of dynamic competencies, and effective interaction with the external environment. The study substantiates the use of a resource-based approach and the concept of open innovation to strengthen the university’s innovation capacity and integrate educational, scientific, and entrepreneurial activities. The importance of strategic leadership, teamwork, and a culture of openness for successful digital transformation and implementation of innovation-oriented development strategies is highlighted.Документ Digital model of applicant behavior in the educational environment(2026-05-05) Pokorny, Natalia; Покорни, Наталія СергіївнаThe article presents the results of a study of the digital model of applicants’ behavior in the context of the transformation of interaction between applicants and higher education institutions. The relevance of the topic is due to growing competition in the educational services market, changing expectations and behavioral strategies of applicants, as well as the active introduction of digital technologies into the processes of administration and communication with potential students. The digitalization of the admission campaign is seen as a systemic transformation not only of the technical infrastructure but also of the model of interaction, which ensures greater flexibility, transparency, and personalization of educational services.The study uses an empirical approach based on data from the 2025/2026 admission campaign at the Private Higher Education Institution “European University” (Kyiv), where a comprehensive digital ecosystem for applicant support was implemented, including web and mobile channels, interactive communication tools, automated data verification, and the possibility of a multichannel trajectory. The analysis covers five key stages of the digital admission cycle: profile creation, application submission, contract signing, payment, and enrollment. A comparative assessment of the effectiveness of Web, Mobile, and combined Web/Mobile channels was conducted based on conversion rate criteria, user activity, and applicant retention within the digital funnel.The results of the study showed higher stability of the web channel in the initial stages, the advantage of the mobile channel when conducting financial transactions, and the greatest effectiveness of the multichannel approach. It has been established that the ability to switch dynamically between environments helps overcome user barriers, provides a more continuous and personalized trajectory, and increases the overall level of completion of the admission process. The total conversion rate of the digital funnel in the sample studied was about 70%, which indicates the high efficiency of the technical and organizational solutions implemented and substantiates the feasibility of multichannel service design in a digital university. The results of the study are relevant for the development of digital transformation strategies for universities aimed at enhancing the user experience, optimizing administrative procedures, and forming a sustainable educational ecosystem in the digital environment.Документ Цифровізація та цифрова трансформація в контексті фундаментальних тенденцій розвитку сучасної економіки(2026-04-20) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, YuliaУ статті досліджено взаємозв’язок цифровізації та сервісизації як фундаментальних тенденцій трансформації сучасної економіки. Актуальність теми зумовлена поглибленням технологічних змін, поширенням платформних бізнес-моделей і зростанням ролі нематеріальних активів, що формують нову архітектуру господарських відносин. Цифрові технології не лише змінюють інструментарій економічної діяльності, а й трансформують механізми створення вартості, структуру зайнятості, логіку конкурентної боротьби та форми взаємодії економічних суб’єктів. Ці процеси супроводжуються перерозподілом економічної активності на користь сервісних та інтегрованих цифрових рішень, що визначають нові параметри конкурентоспроможності. У цих умовах особливої ваги набуває наукове осмислення процесу сервісизації економіки як стійкої довгострокової тенденції, що посилюється під впливом цифрової трансформації. Метою статті є теоретичне обґрунтування ролі цифровізації як технологічної основи сервісизації економіки та визначення ключових напрямів структурної еволюції сучасної економічної системи. У межах дослідження розкрито сутність цифрової трансформації як системного явища, охарактеризовано її вплив на зміну моделей господарської діяльності та мережевих форм координації економічних процесів. Проаналізовано концептуальні підходи до розуміння сервісизації, визначено її взаємозв’язок із розвитком цифрової інфраструктури, електронної комерції, фінансових технологій та інтелектуального капіталу. Обґрунтовано, що цифровізація виступає каталізатором структурних змін, які закріплюють домінування сервісних моделей у глобальній економіці та формують передумови переходу до нової логіки економічного розвитку. У результаті дослідження встановлено, що поєднання цифрової трансформації та сервісизації створює якісно нову конфігурацію економічної системи, в якій ключову роль відіграють дані, мережеві платформи та інноваційні бізнес-моделі. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням методичних підходів до кількісної оцінки впливу цифровізації на структурні зрушення в економіці, а також із поглибленим аналізом інституційних та фінансових механізмів забезпечення стійкого розвитку в умовах цифрової епохи.Документ Трансформація економічних інтересів у різні історичні періоди та їх значення для теорії економічної безпеки(2026-05-28) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, YuliaУ статті досліджено еволюцію теоретичних підходів до розуміння економічних інтересів у різні історичні періоди розвитку економічної думки. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю поглибленого осмислення природи економічних інтересів як фундаментальної категорії економічної науки, що визначає мотивацію поведінки економічних агентів, напрями розвитку економічних відносин і механізми розподілу ресурсів у суспільстві. результаті дослідження встановлено, що зміст економічних інтересів у різні історичні періоди визначався домінуючими формами господарської діяльності, структурою суспільних відносин і системою регуляторного забезпечення економічної діяльності. Показано, що на ранніх етапах розвитку економічних систем економічні інтереси мали переважно колективний характер і реалізовувалися в межах моральних і релігійних норм, тоді як подальший розвиток ринкових відносин сприяв їх індивідуалізації та посиленню ролі економічної раціональності.Документ Корпоративна економічна безпека в умовах глобалізації та цифрової трансформації(Видавничий дім "Гельветика", 2026-03-09) Тимошенко, Андрій Олександрович; Tymoshenko, AndriyСучасні умови глобалізації та цифрової трансформації економіки зумовлюють посилення ризиків і нестабільності функціонування підприємств, що актуалізує необхідність формування ефективної системи корпоративної економічної безпеки як ключової передумови довгострокової стійкості бізнесу. Метою дослідження є теоретичне узагальнення еволюції концепції корпоративної економічної безпеки та обґрунтування сучасних напрямів її розвитку в умовах цифровізації. Встановлено, що концепція корпоративної економічної безпеки еволюціонувала від інструментів контролю витрат і захисту активів до комплексної системи управління ризиками, яка інтегрує фінансові, організаційні, інформаційні та цифрові складові. Доведено зростання значення інформаційної безпеки, комплаєнсу, корпоративної соціальної відповідальності та стратегічної адаптивності підприємств до змін макроекономічного середовища. Визначено, що ефективність системи корпоративної економічної безпеки забезпечується узгодженістю стратегічного управління, фінансової стійкості та цифрової інтеграції бізнес-процесів у межах системного підходу.Документ Світовий досвід формування бюджетно-податкової політики в системі макрофінансової стабілізації(2026-02-27) Тимошенко, Андрій Олександрович; Tymoshenko, AndriyУ сучасних умовах глобальної економічної нестабільності держави змушені адаптувати фіскальні системи до структурних змін економіки, цифровізації та зростання вимог до прозорості податкового адміністрування. Податкове навантаження, співвідношення прямих і непрямих податків, роль соціальних внесків і організація адміністрування формують різні моделі фіскальної політики, що відображають інституційну специфіку країн. Метою дослідження є виявлення структурних характеристик фіскальних систем США, Франції та Німеччини й узагальнення спільних і відмінних підходів до формування бюджетних доходів. Встановлено, що США характеризуються домінуванням індивідуального прибуткового податку, Франція – високою часткою соціальних внесків і непрямих податків, Німеччина – збалансованою моделлю з потужною соціальною складовою. Водночас усі системи демонструють розвинуті механізми адміністрування та високий рівень цифрової інтеграції податкових процесів.Документ Роль української мови у просторі вищої освіти як маркера національної ідентичності: досвід 1918 року та виклики сучасності(Видавничий дім "Гельветика", 2026-05-01) Хоменко, Олена Олександрівна; Khomenko, OlenaУ статті здійснено спробу дослідити значення мовного питання крізь призму діяльності активного національно-патріотичного активу 1918 року та сучасної студентської спільноти, чия мовна самосвідомість виступає запорукою утвердження суб’єктності України у глобальному вимірі. На основі аналізу архівних документів періоду 1918 року охарактеризовано основні кроки питання мовної політики під час створення Української держави П. Скоропадського, підкреслено зв’язок між мовною політикою та кроками побудови власної держави на початку ХХ століття. Наводяться приклади підтримки мовної політики з багатьох регіонів тогочасної України. А також приклади нав’язуваності «правильної мови» періоду СРСР та боротьбу українського народу за мову сьогодні. Показано, що однією з ключових ролей існування будь-якої держави, і України зокрема, є мова як чинник формування національної ідентичності, особливо в умовах воєнної агресії та глобальних викликів сучасності. Її функціонування у вищій освіті, де у студентів вже сформований більш свідомий вибір і розуміння, визначає не лише рівень освіченості та культурної єдності суспільства, але й рівень зміцнення державності загалом. Історичний досвід має вагоме значення для зміцнення та збереження ідентифікації, особливо сьогодні в період війни. Досвід 1918 року, коли в період діяльності уряду гетьмана Павла Скоропадського відбувалися важливі кроки у сфері мовної та освітньої політики говорять про те, що питання мови це не другорядний або декоративно-культурний процес, а важливий крок в утвердженні держави. Саме тоді українська мова була вперше впроваджена як мова адміністративного управління, судочинства й освіти. За ініціативи уряду розпочалося активне заснування українських університетів, академічних установ та шкіл, де українська мова утверджувалася як основа освітнього процесу й державотворення. І хоча пройшло більше 100 років питання мови в процесі державотворення залишається актуальним і сьогодні, особливо в Україні під час війни з Російською Федерацією, коли наша держава проходить процес деколонізації, у тому числі і мовної. Автор звертає увагу на відсутність системних монографічних досліджень з цієї тематики, що свідчить про потребу в подальших дослідженнях з даного питання.Документ Функції та інституційна структура світового фінансового ринку в умовах глобалізації фінансових потоків(2026-04-17) Тимошенко Андрій Олександрович; Tymoshenko, AndriyУ статті здійснено теоретичне узагальнення підходів до визначення сутності, структури та механізмів функціонування фінансових ринків у сучасних умовах трансформації глобальної фінансової системи. Показано, що фінансові ринки виступають ключовим елементом економічної системи, забезпечуючи акумулювання, перерозподіл та ефективне використання фінансових ресурсів між різними секторами економіки. Визначено, що розвиток фінансових ринків у сучасних умовах відбувається під впливом процесів цифровізації, інституційних змін та інтеграції національних фінансових систем у глобальний фінансовий простір. Такі трансформаційні процеси зумовлюють зміну структури фінансового посередництва та формування нових підходів до організації і регулювання фінансових відносин. Розкрито економічний зміст фінансового ринку як системи економічних відносин, пов’язаних із рухом позикового капіталу, обігом фінансових інструментів, валютних активів, інвестиційних ресурсів та страхових послуг. Визначено основні сегменти фінансового ринку, зокрема валютний, кредитний, фондовий, страховий та інвестиційний ринки, що формують інституційну структуру фінансової системи та забезпечують функціонування механізмів фінансового посередництва. Окрему увагу приділено ролі фінансових інститутів та інфраструктурних елементів ринку, які забезпечують організацію фінансових операцій, рух капіталу та взаємодію між економічними суб’єктами. Розглянуто інституційні засади регулювання фінансових ринків та визначено основні інструменти державного впливу на їх функціонування. Підкреслено, що ефективність розвитку фінансових ринків значною мірою залежить від узгодженості регуляторної політики, рівня інституційної зрілості фінансової системи та здатності державних інститутів забезпечувати стабільність фінансового середовища. Наголошено, що в умовах цифрової трансформації економіки зростає значення новітніх фінансових технологій, які змінюють структуру фінансового посередництва, сприяють розвитку нових фінансових інструментів і формують передумови для підвищення ефективності функціонування фінансових ринків.Документ Вплив цифрової нерівності на динаміку глобальної економічної конкуренції(Проблеми і перспективи економіки та управління, 2026-02-12) Тимошенко, Андрій Олександрович; Tymoshenko, AndriyУ статті досліджено цифрову нерівність як один із ключових чинників трансформації сучасної глобальної економіки та посилення асиметрій у конкурентних позиціях національних економік. Актуальність теми зумовлена тим, що нерівномірний доступ до цифрових технологій, інфраструктури, даних і людського капіталу дедалі більше впливає на можливості країн інтегруватися у світові економічні процеси та формувати стійкі конкурентні переваги. Показано, що цифровізація виступає системним елементом нової технологічної парадигми розвитку, у межах якої змінюються механізми створення доданої вартості, структура ринків і логіка економічної конкуренції. Обґрунтовано, що асинхронність переходу країн до цієї парадигми спричиняє багаторівневу цифрову стратифікацію світової економіки, за якої держави з розвиненими цифровими екосистемами отримують довгострокові переваги, тоді як економіки з обмеженим цифровим потенціалом стикаються з ризиками закріплення периферійного статусу. У зв’язку з цим проблема цифрової нерівності набуває не лише технологічного, а і стратегічного економічного значення, оскільки безпосередньо впливає на характер глобальної конкуренції та перспективи більш інклюзивного економічного розвитку.Документ Цифровізація як основа модернізації національної економіки(Гельветика, 2026-03-03) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, YuliaУ статті здійснено комплексний аналіз цифровізації як системного чинника модернізації національної економіки України в умовах тривалих структурних дисбалансів, воєнних викликів і підвищених безпекових ризиків. Розглянуто цифровізацію як багатовимірний процес, що виходить за межі впровадження окремих технологічних рішень і охоплює трансформацію способів створення доданої вартості, зміну виробничих і управлінських моделей, а також перебудову інституційних засад функціонування економічної системи. Проаналізовано ключові канали впливу цифрових технологій на макроекономічну динаміку, зокрема через підвищення продуктивності праці й капіталу, посилення конкурентного середовища, оптимізацію трансакційних витрат і зменшення інформаційної асиметрії. Показано, що цифровізація формує нові можливості для інтеграції суб’єктів господарювання у внутрішні та глобальні ланцюги створення доданої вартості, водночас загострюючи проблеми нерівномірності розвитку, інфраструктурних обмежень і залежності від зовнішніх цифрових екосистем. На основі аналізу сучасних тенденцій економічного розвитку України обґрунтовано обмеженість потенціалу екстенсивного відновлення та доведено необхідність переходу до інноваційно орієнтованої моделі модернізації, в якій цифрові технології виступають базовим інтегрувальним елементом. Визначено ключові напрями цифрової трансформації національної економіки, зокрема розвиток високотехнологічних видів економічної діяльності, формування національних ланцюгів створення доданої вартості, посилення інституційної спроможності держави та підвищення економічної стійкості в умовах нестабільного зовнішнього середовища. Акцентовано, що ефективність цифровізації як інструмента модернізації визначається рівнем узгодженості технологічних змін із інституційними реформами, інвестиційною динамікою та якістю економічної політики. Обґрунтовано, що за відсутності структурних зрушень цифрові рішення здатні підвищувати ефективність наявної моделі розвитку, не усуваючи її базових диспропорцій. Отримані результати можуть бути використані у процесі формування стратегічних документів цифрового розвитку й модернізації економіки України в середньо- та довгостроковій перспективі.Документ Банківський нагляд як інституційний елемент макроекономічного управління в умовах системних ризиків(2026-02-12) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, YuliaОдним із ключових викликів сучасної економіки є забезпечення стійкості банківської системи в умовах зростання геополітичної напруги, цифрової трансформації та глобальних фінансових ризиків. У цьому контексті банківський нагляд є не лише інструментом регуляторного контролю, а й повноцінним інституційним механізмом підтримання макроекономічної стабільності. Запропоновано інституційну модель банківського нагляду, що поєднує пруденційні, інформаційно-аналітичні, нормативно-правові та технологічні компоненти в єдину систему управління ризиками. Така модель передбачає двоетапну систему впливу: на мікропруденційному рівні – через моніторинг фінансового стану та ризик-профілю окремих банків; на макропруденційному – через виявлення системних ризиків і координацію стабілізаційних заходів. З метою підвищення ефективності інституційної взаємодії між наглядовими органами, банками та іншими учасниками фінансового ринку запропоновано концептуальний підхід до інтеграції цифрових технологій у процес нагляду. Йдеться про застосування RegTech- і SupTech-рішень, що дають змогу оперативно ідентифікувати ризики, оптимізувати інформаційні потоки та забезпечити проактивний вплив на дестабілізуючі фактори. Такий підхід дозволяє своєчасно виявляти дисбаланси у фінансовій системі, підвищити її адаптивність до шоків і зменшити рівень регуляторної невизначеності. Впровадження цифрових інструментів банківського нагляду в умовах кризових ситуацій розглядається як необхідна умова підтримання довготривалої фінансової стабільності та збереження довіри до банківського сектору.Документ Еволюція теорій грошей як концептуальна основа формування електронних платіжних систем(2026-03-19) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, YuliaУ статті здійснено теоретичне осмислення еволюції економічних теорій грошей як концептуальної основи формування та розвитку електронних платіжних систем у сучасній цифровій економіці. Розкрито логіку трансформації наукових уявлень про сутність грошей, грошовий обіг і платіжні відносини в межах номіналістичної, металістичної, кількісної та монетаристської теорій. Показано, що класичні підходи до трактування грошей заклали методологічні передумови для переходу від готівкових і безготівкових форм розрахунків до електронних платіжних інструментів. Здійснено систематизацію теоретичних положень, що пояснюють зміну ролі грошей у процесі цифровізації фінансових відносин, а також обґрунтовано зв’язок між розвитком платіжних систем і трансформацією грошового обігу. Виявлено, що електронні платіжні системи формуються як інституційне продовження еволюції грошових теорій, у межах якої гроші дедалі більше набувають абстрактного, облікового та інформаційного характеру. Особливу увагу приділено аналізу теоретичних підходів до взаємозв’язку грошової маси, платіжної інфраструктури та макроекономічної стабільності. Обґрунтовано, що розвиток електронних платіжних систем посилює значення інституційних і системних чинників у забезпеченні стійкості грошового обігу та ефективності функціонування фінансової системи в умовах глобалізації та цифрових трансформацій. Доведено, що еволюція теорій грошей дозволяє сформувати цілісне бачення електронних платіжних систем як результату поєднання економічних закономірностей, інституційних зміні технологічного прогресу. Показано, що перехід до електронних форм платежів не є лише технічним явищем, а відображає глибші зміни в природі грошей і механізмах їх обігу. Запропонований теоретичний підхід створює підґрунтя для подальших досліджень платіжних систем у контексті фінансової стабільності та цифрової трансформації економіки. Зроблено висновок, що еволюція теорій грошей створює цілісне концептуальне підґрунтя для наукового аналізу електронних платіжних систем як нової організаційної форми грошового обігу, що поєднує економічні, інституційні та технологічні виміри розвитку сучасної фінансової системи.Документ Розвиток підходів до комплексної оцінки фінансової стабільності в сучасній економіці(Одеський політехнічний університет, 2026-01-13) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, YuliaУ статті обґрунтовано потребу розвитку комплексних підходів до оцінювання фінансової стабільності в умовах глобальної економічної нестабільності, посилення фінансової інтеграції та прискорення цифровізації. Показано обмеженість фрагментарних індикаторних оцінок і запропоновано логіку поєднання макроекономічного, макропруденційного й мікропруденційного вимірів із урахуванням інституційних і поведінкових чинників. Акцентовано роль макропруденційного інструментарію у стримуванні системних ризиків та підвищенні стійкості фінансового сектору. Для України відзначено значущість режиму валютного регулювання, міжнародних розрахунків і зовнішнього фінансування у 2025 р.Документ Структура глобального фінансового капіталу та її роль у формуванні системних фінансових ризиків світової економіки(2026-04-10) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, YuliaУ статті здійснено комплексне дослідження структури глобаль-ного фінансового капіталу та визначено її роль у формуванні системних фінан-сових ризиків світової економіки. Розкрито сутність глобального фінансового капіталу як ключового елемента сучасної фінансової архітектури, що забезпечує концентрацію, трансформацію та перерозподіл фінансових ресурсів між різними секторами та країнами. Обґрунтовано, що структура глобального фінансового капіталу має багаторівневий характер і формується під впливом взаємодії фінан-сових інститутів, державного сектору, міжнародних фінансових організацій та транснаціональних корпорацій. У роботі виокремлено основні структурні виміри глобального фінансового капіталу, зокрема функціональний (інституційний), ризиковий та трансграничний, які відображають різні аспекти його функціону-вання у світовій фінансовій системі. Особливу увагу приділено аналізу інституційної структури глобального фінансового капіталу, у межах якої вагоме місце займають системно значущі фінансові інститути та державний сектор, що акумулює значні обсяги фінансових і нефінансових активів. Проаналізовано роль державних фінансових інститутів, центральних банків, державних корпорацій та інших суб’єктів державного сектору у формуванні міжнародних фінансових потоків. На основі статистичних даних UNCTAD досліджено сучасні тенденції міжнародного руху капіталу та динаміку прямих іноземних інвестицій за регіонами світу, що дозволило виявити нерівномірність інвестиційних потоків та структурні зрушення у глобальному розподілі фінансових ресурсів. Показано, що концентрація фінансового капіталу у діяльності великих фінансових інститутів, державних структур та транснаціональних компаній, а також зрос-тання інтегрованості фінансових ринків створюють передумови для виникнення та поширення системних фінансових ризиків. Наголошено, що структурні зміни у глобальному русі капіталу, посилення ролі держави у фінансовій системі та нерівномірність інвестиційної активності між різними групами країн формують нові виклики для забезпечення фінансової стабільності світової економіки.Документ Вплив цифрового маркетингу на конкурентні позиції підприємств агропромислового сектору(Наукові записки Львівського університету бізнесу та права, 2025-09-30) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Гаврилюк, О. В.; Овсієнко, Н. В.; Майстренко, Ю. В.Анотація. Стаття присвячена дослідженню впливу цифрового маркетингу на конкурентні позиції підприємств агропромислового комплексу України в умовах цифрової трансформації економіки. Актуальність зумовлена необхідністю розуміння механізмів впливу цифрових маркетингових інструментів на конкурентоспроможність агровиробників та обґрунтування оптимальних рівнів інвестицій у цифровий маркетинг. Мета статті – виявлення та кількісна оцінка впливу цифрового маркетингу на ключові параметри конкурентних позицій агропідприємств. Застосовано методи кореляційно-регресійного аналізу, порівняльного аналізу, експертного опитування керівників 52 агропідприємств різного масштабу, статистичного аналізу фінансових показників. Розроблено інтегральний індекс цифровізації маркетингу на основі 15 параметрів оцінювання цифрової активності. Встановлено статистично значущий позитивний вплив рівня цифровізації маркетингу на конкурентні позиції агропідприємств. Підприємства з високим рівнем цифровізації маркетингу демонструють частку ринку у 3,4 рази вищу, базу клієнтів у 7,9 разів більшу, зростання доходу на 29 відсоткових пунктів вище та впізнаваність бренду на 54 відсоткових пункти кращу порівняно з підприємствами низького рівня цифровізації. Виявлено сильну позитивну кореляцію між інвестиціями в цифровий маркетинг та індексом конкурентоспроможності. Обґрунтовано оптимальні рівні інвестицій залежно від масштабу підприємства.Документ Деконструкція історичних міфів як стратегія інформаційної протидії в умовах когнітивної війни(Видавничий дім "Гельветика", 2026-03-27) Муханов, Валентин; Саламаха, Ігор; Хоменко, ОленаПотужну інформаційно-пропагандистську кампанію росії проти України не варто розглядати як супутній елемент збройної агресії. Вона є ретельно продуманою, ешелонованою й структурованою системою історичного міфодизайну. Мета статті є огляд ролі історії на прикладі архівів та архівних документів й археологічних досліджень як складової інформаційної протидії України російській агресії в умовах когнітивної війни. Йдеться про необхідність архівного суверенітету як однієї із умов утвердження національної безпеки та деколонізації українців задля формування національної та культурної ідентичності в умовах триваючої боротьби за Незалежність.Документ ІНСТИТУЦІЙНО-ІЄРАРХІЧНА МОДЕЛЬ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ(Наукові інновації та передові технології, 2026-03-05) Тимошенко Андрій ОлександровичУ статті здійснено теоретичне узагальнення підходів до форму-вання системи економічної безпеки як цілісної багаторівневої структури в умовах трансформації стратегічного управління. Обґрунтовано, що забезпечення стратегічного цілепокладання та трансформація концептуальних положень у практичні механізми реагування потребують розгляду економічної безпеки крізь призму інституційно-ієрархічної моделі, яка відображає взаємозв’язок між різними рівнями управління та регулювання.Запропонований підхід дозволяє простежити логіку переходу від стратегічних цілей економічної безпеки до конкретних управлінських і організаційно-економічних рішень. Інституційно-ієрархічна модель забезпечує структуроване бачення ролі суб’єктів економічної безпеки та меж їх відповідальності на різних рівнях управління. Це створює передумови для підвищення узгодженості безпекових рішень і результативності функціонування системи економічної безпеки в умовах тривалої нестабільності.Розкрито зміст інституційно-ієрархічної моделі економічної безпеки, що включає фундаментальний, теоретико-методологічний, стратегічний, тактичний та оперативний рівні. Показано роль доктринальних положень у формуванні базових принципів і ціннісних орієнтирів системи економічної безпеки, а також значення концептуальних і стратегічних документів у забезпеченні узгодженості цілей, ресурсів і механізмів реалізації безпекових рішень. Наголошено, що страте-гічний рівень забезпечує довгострокову орієнтацію економічної безпеки, тоді як тактичний і оперативний рівні спрямовані на реалізацію конкретних управлінських дій та інструментів реагування.Обґрунтовано доцільність виокремлення в межах системи економічної безпеки управлінської підсистеми та підсистеми забезпечення, що дозволяє забезпечити узгодженість процесів планування, координації та контролю з практичними заходами захисту економічних інтересів. Підкреслено, що ефективність функціонування системи економічної безпеки визначається взаємопов’язаністю її рівнів, адаптивністю до змін зовнішнього й внутрішнього середовища та здатністю інтегрувати організаційні, фінансові та інституційні механізми реагування в умовах воєнного стану та післявоєнних трансформацій.