Фахові публікації категорії Б

Постійне посилання зібранняhttp://dspace.e-u.edu.ua/handle/123456789/16

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 97

Ethical issues and risks of forming a digital university
(Science and Education, 2025-04-03) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія Сергіївна
The digital transformation of university education is one of the key trends in the modern educational space, opening up new opportunities to improve the quality of the learning process, expand access to education, and develop the digital competencies of students and teachers. At the same time, the process of digitalization is accompanied by a number of ethical challenges related to threats to academic autonomy, digital inequality, personal data protection, risks of losing traditional university values, and changes in the role of a teacher in the learning process. These aspects require detailed analysis and development of effective mechanisms for regulating. The aim of the research is to analyze the ethical risks that accompany the process of digital transformation of the university and to identify possible ways to minimize them in the context of digitalization of higher education. To achieve this aim, the methods of systematic and comparative analysis were used, which allowed us to identify the main ethical challenges of the digital university. Theoretical analysis of the literature helped to identify key issues of digital education, including academic integrity, digital communication, the impact of digital technologies on the quality of education, and the ethics of using artificial intelligence in the learning process. The methods of descriptive analysis are also used to summarize the features of the impact of digital technologies on the university educational environment. The results of the research show that the digital university, being an innovative model of educational space, requires a balanced approach to the implementation of digital technologies. Particular attention should be paid to the protection of personal data, ensuring the academic freedom of teachers and students, and the ethical use of artificial intelligence in the educational process. To minimize ethical risks, it is proposed to implement specialized training courses in digital ethics, strengthen mechanisms for regulating the use of digital technologies in the learning process, and develop ethical codes for the digital university.
Artificial intelligence as a strategic resource for the digitalization of higher education
(Věda a perspektivy, 2025-05-06) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія Сергіївна
It is determined that the modern processes of digitalization of society necessitate the transformation of higher education, which faces numerous challenges and requires the integration of the latest technologies. One of the key areas of such modernization is the implementation of artificial intelligence (AI) algorithms, which are currently considered as a strategic resource in the field of educational digitalization. It is substantiated that the use of AI technologies can significantly change the educational process, ensuring its personalization, increasing the effectiveness of teaching, and automating administrative and organizational procedures. Particular emphasis is placed on the possibility of freeing teachers from routine operations, such as assessment administration, monitoring student performance, and detecting plagiarism, which allows them to focus on solving complex pedagogical problems, creative work, and direct communication with students.It is proved that despite the potential benefits, the implementation of artificial intelligence in the educational process is accompanied by a number of complex problems, including the lack of readiness of the academic community for rapid technological changes, the need to adapt the latest developments to national traditions, as well as the moral and ethical aspects of using algorithms in pedagogical activity. It is established that the predominant focus of AI implementation on the proposals of external commercial entities, rather than on the real needs of teachers and students, remains an actual problem. As a result, many educational technologies do not meet the specifics of the domestic educational process. The international experience of using artificial intelligence in universities in the United States and the United Kingdom is analyzed, which shows a significant reduction in time and resources due to the automation of the analysis of student papers and surveys. At the same time, it is noted that the final interpretation of the data requires expert intervention by teachers, which confirms the additional need to form teachers' digital competencies. Prospects for further research are outlined, which should focus on identifying optimal mechanisms for integrating AI into the educational space, considering national educational characteristics, real needs, and demands of participants in the educational process.
Economic Potential of the Digital University in the Educational Paradigm Transformation
(ECONOMICS: time realities, 2025-04-29) Bobro, Natalia; Бобро Наталія Сергіївна
The article analyzes the economic potential of digital universities in the context of the educational paradigm transformation. The key challenges of digitalization are identified, including the management modernization, infrastructure development, individualization of learning and improvement of the participants' competencies in the educational process. A five-vector model of digital transformation is proposed, which includes the digitalization of management, educational technologies, infrastructure, and human capital. The results of the research confirm the need for an integrated approach to digitalization to increase the competitiveness of universities at the global level. Prospects for further research include the creation of integrated digital platforms, evaluation of their effectiveness and adaptation to national conditions.
THE IMPACT OF DIGITAL UNIVERSITIES ON THE TRANSFORMATION OF THE EDUCATIONAL BUSINESS MODEL
(Human Studies. Series of Pedagogy, 2025-04-30) Бобро, Наталія Сергіївна; Bobro, Natalia
The article examines the impact of digital universities on the transformation of the educational business model in the context of the rapid development of digital technologies and the growing demand for online learning. The relevance of this issue is due to the need for flexible adaptation of universities to rapid changes in the digital economy and the labor market, as well as the implementation of customer-oriented educational strategies using innovative business architecture. The author analyzes the theoretical and practical aspects of the digital maturity of universities, emphasizing the importance of integrating modern technologies such as artificial intelligence, data analytics, and interactive educational platforms. Particular attention is paid to the concept of business architecture, which is a key factor in the transformation of educational activity of a digital university. The essence and structure of technological architecture, which consists of information architecture and application solutions architecture, are defined. Information architecture describes business processes, their role in the structure of interaction between the subjects of the educational environment, components of information models, digital infrastructure, and information management. Application solutions architecture includes software products and interfaces that ensure the interaction of participants in the educational process with information systems. The importance of these components for ensuring efficiency, transparency, and controllability of educational processes is substantiated. It is established that the implementation of business architecture allows universities to create a single integrated system that combines curricula, digital tools, and business processes within the university. It is indicated that such integration provides a high level of flexibility and adaptability of educational services, improves the quality of education, and contributes to better meeting the personalized needs of students. It is concluded that the development of the business architecture of the digital university contributes to its competitiveness, creates prerequisites for effective communication between all stakeholders, and ensures the long-term strategic stability of higher education institutions. Promising areas for further research on the methodology for implementing modern IT solutions in the activities of universities and analyzing the effectiveness of integrating artificial intelligence into educational practice are identified.
Scenarios for the development of a digital university in the context of educational transformation
(Economy and Society, 2025-02-24) Бобро, Наталія Сергіївна
The article is devoted to the topical issues of the development of a digital university in the context of educational transformation and the digitalization of society. The author determines that one of the promising ways to modernize the system of professional education is to create and develop digital educational platforms, which are integrated information system focused on the implementation of mutually beneficial interactions of independent participants in the educational process using modern digital technologies. Based on the analysis of the component structure of digital platforms – education, digitalization, and platform – the key features and economic nature of each element are identified. The author substantiates and systematizes six main scenarios for the development of digital universities depending on the type of initial resource provision: based on companies that do not belong to the educational or IT industries; companies from the IT sphere; specialized companies that initially position themselves in the field of EdTech; companies that transform digital services into an educational platform; based on network educational organizations and through the creation of consortia of educational institutions.
Model of Student Digital Competencies in the Development of New Generation Universities
(Baltija Publishing, 2025-03-31) Бобро, Наталія Сергіївна; Bobro, Natalia
The objective of the present study is to summarise and present a conceptual model of student digital competencies in the development of new generation universities. The research will analyse the structural elements of digital competence, the factors that influence its formation, and the mechanisms for assessing the level of digital competencies in the modern educational environment. Methodology. The research employs a systematic approach that considers digital competence to be a dynamic multicomponent structure, incorporating theoretical, activity, and evaluation components. The analysis has been conducted through an interdisciplinary lens, integrating the theoretical underpinnings of digital education, practical methodologies for cultivating digital competencies, and contemporary trends in the digital transformation of university education. Results. The research confirmed that students' digital competencies are a multidimensional formation that includes theoretical, activity, and evaluation components. The theoretical component provides a systematic understanding of digital literacy, the activity component covers methods and means of developing digital skills, and the evaluation component determines the level of digital competencies. The digital university has been identified as the predominant environment for the development of students' digital competencies, given its promotion of modern educational technologies, encompassing digital platforms, adaptive teaching methods, virtual environments, and gamification. Practical significance. The proposed model of digital competencies has the potential to be utilised in the enhancement of educational programmes, the development of digital learning platforms, and the implementation of innovative approaches to the cultivation of digital literacy in students. The identified patterns can serve as a basis for strategic planning of the digital transformation of higher education institutions. Scientific novelty. The research contributes to the scientific understanding of students' digital competencies, substantiates their structure, and identifies key factors that influence their development within a digital university. The conceptual model presented herein can serve as a foundational framework for future empirical research in the domain of digital education.
Methodological features of the economy and universities' digital transformation and their applied tasks
(Science Journal «Economics and Region», 2025-03-28) Бобро, Наталія Сергіївна; Bobro, Natalia
The article analyses methodological approaches to the digital transformation of the economy and universities, in particular, the role of digital technologies in the development of the educational process and management activities of higher education institutions. It is determined that digitalisation is a key factor that affects economic, social and educational processes, which allows universities to provide a high level of training in the context of globalisation and the digital economy. The article discusses in detail the areas of digital transformation of universities, including the introduction of mobile platforms, interactive technologies and distance learning, which significantly improve access to educational materials and facilitate individualised learning. The paper also examines the challenges and opportunities faced by universities in the course of digitalisation, in particular the need to adapt curricula, management processes and research activities to new requirements. It determines the importance of strategic management in the context of digital transformation, which allows universities to effectively respond to the challenges of contemporary times and ensure their sustainable development.
Міжнародно-правові стандарти захисту захисника чи представника особи від втручання в їх діяльність
(2023) Климчук, М. П.; Стецик, Б. В.
У статті здійснено науковий аналіз міжнародно-правових стандартів захисту захисника чи представника особи від втручання в їх діяльність. Підкреслюється, що формування ефективного правового механізму, спрямованого на досягнення вітчизняним законодавством відповідності міжнародним стандартам, має важливе значення для забезпечення процесу приведення національного законодавства у відповідність із вимогами провідних правових демократій. Наголошено, що практика Європейського суду з прав людини слугує додатковим інструментом для ефективної реалізації функції захисту особи та представництва її інтересів у кримінальному провадженні. З огляду на численні порушення базових складових права на надання професійної правничої допомоги, а також прав захисників та представників особи, залучених до кримінального провадження, наголошено на врахуванні положень Європейської конвенції з прав людини та висновків, викладених у рішеннях Європейського суду з прав людини, пов’язаних з діяльністю адвоката, представника особи в змагальному кримінальному процесі. Зроблено висновок, що міжнародно-правові норми, які встановлюють загальні вимоги до здійснення судочинства, є не лише процесуальною гарантією забезпечення права на кваліфіковану правничу допомогу на національному рівні, їх реалізація в частині захисту залученого до участі в кримінальному провадженні захисника чи представника особи від зовнішнього втручання покликана створити умови для виконання зазначеними суб’єктами своїх функцій. Виокремлено засади кримінального провадження, у яких відображено основні вимоги щодо безперешкодної діяльності захисника чи представника особи у кримінальному провадженні, як то: законність; верховенство права; забезпечення права на захист; право на справедливий суд; право свободу та особисту недоторканість; рівність перед законом і судом та ін. Акцентовано увагу на тому, що вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи з надання правової допомоги у кримінальному провадженні, так само як і порушення встановлених законом гарантій їх діяльності, визначених у міжнародних нормативно-правових актах, повинні розглядатись як протиправні, кримінально карані діяння, визначені ст. 397 Кримінального кодексу України.
Legal guarantees of journalist’s activities in the conditions of war
(2023) Klymchuk, Mykhaylo; Климчук, Михайло; Tyravskyi, Volodymyr; Тиравський, Володимир
Purpose. The purpose of the publication is to determine, based on the analysis of available scientific and regulatory sources, legal guarantees of the rights and freedoms of journalists and their family members under martial law. Research methods. The methodological basis of the scientific article was made up of such general scientific methods as dialectic, analysis, synthesis, deduction, induction, analogy and abstraction, as well as special scientific methods (formal-logical, comparative-legal, dogmatic and systemic-structural), the use of which contributed to the study of the problem guarantees of the activities of journalists in the conditions of war in the unity of their social content and legal form. Results. The concept of legal guarantees for the activities of journalists, as stipulated by international treaties, conventions, declarations, and other national legal acts of the system of norms, principles, legal and organizational means, conditions and requirements, which are used to observe, ensure, protect and protect the rights of journalists, is formulated and their family members. It has been established that the Constitution of Ukraine and other laws provide for the use, along with domestic guarantees, of international legal guarantees of the activities of mass media representatives. Conclusions. According to the provisions of international humanitarian law, journalists can have two statuses in wartime: 1) military correspondents who have the right to receive the status of a prisoner of war in case of capture and 2) journalists who perform their functions in the zone of armed conflict, which are equated to civilians, and cannot be considered as prisoners of war, although they have the right to respect and protection. It is summarized that any illegal actions against journalists in the conditions of martial law should be considered a violation of the ethics and rules of war against the civilian population. At the same time, it was emphasized that the provisions of international humanitarian law impose on journalists the duty to respect the inviolability of private life and the dignity of the dead, to refrain from close-up coverage of scenes of violence and their consequences, to maintain a balance between the public interest in complete and accurate information and the need to be compassionate, as well as not to disclose information defined by national legislation as potentially threatening territorial integrity and national interests.
Ensuring global energy security in current geopolitical conditions
(2024) Klymchuk, Mykhailo; Климчук, Михайло Павлович
The scientific article is devoted to the theoretical analysis of points of view regarding the interpretation of the concept and content of energy security. The analysis of doctrinal sources on normative legal acts led to the conclusion about the complexity, multifacetedness and capacity of the studied category. It is noted that to determine the state of energy security, experts use a number of indicators that form the basis of assessing the state of the energy market and resources: the cost of resources, the level of energy consumption, the efficiency of the use of energy resources, resource sufficiency, the energy balance, the level of foreign investments in the energy sector, etc. It was concluded that the definition of the concept and content of the studied category should be based on its broad interpretation: energy security of the country is the state of protection of the country, its citizens, society, first of all, its economy from the threat of a deficit in meeting energy needs with economically available fuel and energy resources of appropriate quality in normal conditions and in emergency situations, as well as from the threat of disrupting the stability of the supply of fuel and energy resources and with minimal negative impact on the environment. The main components or conditions of the mentioned event are: physical availability of energy resources, continuity of their supply and availability, economic justification. Key internal and external factors affecting energy security are highlighted. In particular, internal factors include: the level of the country's own energy resources; fuel and energy balance of the country; social threats (fuel prices for the population, high production accidents, etc.); political, legislative, managerial activity; ecological situation, etc. External factors are: energy poverty, geopolitical interests of countries; economic threats (adverse market conditions); uneven distribution of deposits and concentration of main reserves in politically unstable regions, zones of military conflicts; the threat of terrorist acts at energy facilities, etc. It is summarized that energy security has a global character, ensuring it should be achieved by the joint efforts of all countries of the world. At the same time, the means and mechanisms of its achievement are individual for each country, taking into account the internal features and needs of the industry.
Legal support for cyber security in Ukraine
(2024) Klymchuk, Mykhailo; Basenko, Kateryna; Климчук, Михайло Павлович; Басенко, Катерина Миколаївна
The scientific article examines the prerequisites and features of the formation of Ukrainian legislation in the field of cyber security, identifies problems and prospects for its further development from the point of view of assessing existing dangers and threats. The directions of adapting the current legislation on cyber security to EU standards within the framework of the implementation of the provisions of the Association Agreement between Ukraine and the EU, as well as taking into account Russia's hybrid war against Ukraine, have been determined. It is noted that the legal framework in the field of cyber security of Ukraine is a system of acts of a legal nature, which contains normative acts that determine the legal order, norms and requirements, regulate the behavior of subjects in the cyber environment in order to ensure the organization of social relations and the implementation of state control over compliance with the norms of legal regime within the framework of the use of information technologies. It is emphasized that the legal framework of cyber security of Ukraine consists of international obligations (primarily, the Budapest Convention and the Directive on network and information security) and national legislation (primarily, the Law of Ukraine "On the Basic Principles of Ensuring Cyber Security of Ukraine" and the Cyber Security Strategy of Ukraine). It was emphasized that the Cybersecurity Strategy of Ukraine should be considered by all state authorities and management as a universal tool, thanks to which it is possible to ensure the implementation of current state tasks in the field of cyber security. On the other hand, the rejection of state strategic planning in important spheres of the state's vital activities has risks of crisis manifestations and negative consequences for the development of society and state institutions. Prospective directions for the development of the national cyber defense system have been determined: the development of international cooperation in the field of cyber security; improvement of the legal basis of cyber protection of critical infrastructure objects; implementation of an independent information security audit system at these facilities; creation of industry response centers for cyber incidents; development of the personnel training system in the field of cyber security; increasing the digital literacy of citizens and the culture of safe behavior in cyberspace, etc.
Реалізація політики економічної безпеки України як засіб забезпечення її суверенітету
(2024) Климчук, Михайло Павлович; Klymchuk, Mykhailo
Стаття присвячена з’ясуванню перспектив реалізації економічної політики України в умовах сучасної геополітичної та геоекономічної нестабільності.
Information and analytical support for documentation and investigation of criminal offences against the environment
(2025) Klymchuk, Mykhaylo; Климчук, Михайло
The scientific article examines the features of information and analytical support for the documentation and investigation of criminal offenses against the environment. It is noted that monitoring and generalization of the state of crime in the environmental sphere should be carried out through analytical search, focused on identifying, collecting, analyzing and evaluating both strategic and tactical information about events and phenomena of anthropogenic impact on the environment. In this regard, with the leading role of the prosecutor's office, a clear systematic mutual exchange of operational information between authorized entities involved in the fight against crime in this area should be established and ensured. It is indicated that information and analytical support is aimed at increasing the effectiveness of law enforcement agencies in combating environmental crime, and its results are the basis for organizing the activities of law enforcement agencies guided by intelligence analytics. It is emphasized that the products of forensic analysis should be used as a basis for determining strategic and operational-tactical goals for documenting and investigating criminal offenses against the environment with an emphasis on proactive response to an illegal event. Arguments are presented regarding the feasibility of introducing into the practical activities of territorial divisions of law enforcement agencies such new technologies as GPS-monitoring, GPS-navigation and GPS-tracking systems, the technical capabilities of which will contribute to increasing the efficiency of the investigation, establishing all circumstances subject to proof in criminal proceedings. A conclusion is made regarding the need to master the necessary knowledge, competence and qualifications in the field of criminal analysis for forensic scientists and persons carrying out operational-search and investigative activities in the specified area.
Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні зловживання впливом
(2024) Климчук, М. П.; Мацола, А. А.
Наукова стаття присвячена конкретизації та групуванню обставин, що підлягають з’ясуванню під час здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, передбачених ст. 369 2 КК України. Зроблено висновок, що перелік обставин, які підлягають встановленню в кримінальних провадженнях щодо зловживання впливом доцільно розглядати як такий, що уточнює, деталізує загальний предмет доказування, визначений у ч. 1 ст. 91 КПК України. На підставі аналізу обставин, які необхідно встановити у кримінальних провадженнях за фактом зловживання впливом, а також наукових підходів до систематизації обставин, що складають предмет доказування під час розслідування протиправних діянь у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, наведено аргументи щодо доцільності їх групування з урахуванням кримінального процесуального та криміналістичного підходу. Тож, на переконання авторів, під час досудового розслідування кримінальних правопорушень щодо зловживання впливом, мають бути встановлені та уточнені такі групи обставин: 1) обставини, що характеризують подію кримінального правопорушення: час, місце, спосіб, обставини підготовки, вчинення та приховування зловживання впливом; 2) обставини, що характеризують особу правопорушника: мотив, мета, наявність судимостей, злочинних зв’язків тощо; 3) інші обставини, які мають значення у кримінальному провадженні (впливають на вибір засобів доказування і прийняття процесуальних рішень у ньому): вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; обставини, які пом’якшують та / чи обтяжують покарання; виключають кримінальну відповідальність; обставини, що сприяли вчиненню кримінального правопорушення; поведінка та характеристики осіб, які можуть бути причетні до вчиненого діяння; обставини, що характеризують особу потерпілого (у разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 3692 КК України).
Актуальні питання кримінальних правопорушень, що вчиняються у сфері комп’ютерної інформації
(2023) Ієрусалимов, Ігор; Iierusalymov, Ihor; Удовенко, Владислав; Udovenko, Vladyslav
У статті здійснено аналіз наявних наукових досліджень щодо поняття кримінальних правопорушень, що вчиняються у сфері комп’ютерної інформації, та надано своє розуміння цього явища як протиправні дії, які вчиняються з використанням комп’ютерів, мережі «Інтернет», програмного забезпечення та інших цифрових технологій. Визначено, що залежно від характеру вчиненого кримінального правопорушення, що вчиняються у сфері комп’ютерної інформації, можна виділити такі їх види: крадіжка даних, шахрайство в Інтернеті, кіберсталкінг, кібербулінг, кібертероризм, кібершантаж, хакерство та комп’ютерний злом. Надано спектр заходів, спрямованих на зменшення ризиків та попередження цих кримінальних правопорушень.
Поняття, ознаки та призначення інституту неплатоспроможності фізичної особи в Україні
(2025) Тимошенко, О. А.; Сольський, В. С.
У статті досліджено актуальну проблему становлення та функціонування інституту банкрутства фізичної особи в Україні, що повноцінно запрацював із прийняттям Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) у 2019 році. Методологічну основу дослідження склав комплексний аналіз наукових доктрин вітчизняних вчених, порівняльно-правовий аналіз норм чинного законодавства та релевантної судової практики Верховного Суду України. У ході дослідження виявлено суттєві термінологічні розбіжності, як у науковій літературі, так і в чинному законодавстві щодо співвідношення понять «неплатоспроможність», «неспроможність» і «банкрутство». Встановлено, що неплатоспроможність є економіко-правовим станом, який може передувати банкрутству – судовій процедурі з відповідними правовими наслідками. Проаналізовано підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначені у ст. 115 КУзПБ, та наголошено на ключовій ролі судової практики у тлумаченні їх невичерпного переліку та концепції «загрози неплатоспроможності», що підтверджує проборжникову спрямованість інституту. Виявлено також термінологічні неточності в структурі самого Кодексу, що створюють правову невизначеність. На основі проведеного аналізу запропоновано авторське визначення банкрутства фізичної особи як процедури врегулювання боргів такої особи через ліквідацію її майнових активів після офіційного визнання її банкрутом. Аргументовано, що головне призначення інституту полягає не в покаранні боржника, а у створенні правового механізму для збалансування інтересів боржника та кредиторів. Через аналіз рішень Верховного Суду України визначено ключові цілі інституту: реструктуризація боргових зобов’язань, зняття з добросовісного боржника тягаря надмірних боргів та забезпечення справедливого задоволення вимог кредиторів. Зроблено висновок, що інститут банкрутства фізичної особи є системою норм, спрямованою на відновлення платоспроможності або цивілізоване врегулювання боргів, сприяючи економічному відновленню боржника та стабільності суспільних відносин. Підкреслено вирішальну роль судової практики у заповненні законодавчих прогалин та формуванні єдиних підходів до правозастосування.
Теорія бухгалтерського обліку: основи, значення та проблеми подальшого розвитку
(2025) Фімяр, Світлана Володимирівна; Козинець, Анатолій Олександрович; Fimyar, Svitlana; Kozynets, Anatolii
У статті досліджено еволюцію теоретичних основ бухгалтерського обліку, починаючи з XIX століття. Виокремлено два головні напрями — юридичний та економічний — які вплинули на формування сучасної облікової науки. Розглянуто концепції провідних дослідників: Н. д'Анастасіо, Коффі, Дж. Демскі, М. Гафкіна, Р. Маттесіча та інших. Особливу увагу приділено проблемам науковості обліку, зокрема відсутності єдиного методологічного підходу, складності узгодження практичних задач з теоретичними основами, а також необхідності адаптації обліку до викликів інформаційної економіки. Підкреслюється важливість врахування соціального контексту та використання міждисциплінарних методів дослідження. Робота обґрунтовує необхідність оновлення облікової теорії відповідно до сучасних економічних і технологічних умов.
Напрями стратегічного управління системою академічної доброчесності в умовах цифрової трансформації освітнього середовища
(2024) Козинець, Анатолій Олександрович; Kozynets, Anatolii
Академічна доброчесність стає надзвичайно важливою в умовах цифрової трансформації освіти та викликів воєнного часу в Україні, про що свідчить зростання порушень академічної етики в європейських університетах на 47% після переходу на дистанційне навчання та збільшення використання генеративних AI-моделей у навчальному процесі. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо формування та реалізації напрямів стратегічного управління системою академічної доброчесності в умовах цифрової трансформації освітнього середовища. Методологічною основою дослідження є системний підхід, який дозволив розглянути академічну доброчесність як цілісну систему взаємопов'язаних компонентів. За допомогою синергетичного підходу проаналізовано механізми взаємодії ціннісно-нормативних, інституційних, технологічних та просвітницько-виховних елементів системи. У результаті дослідження запропоновано авторське визначення стратегічного управління системою академічної доброчесності в умовах цифрової трансформації. Розроблено комплексну систематизацію напрямів стратегічного управління, що включає формування адаптивної ціннісно-нормативної бази, розбудову інтелектуальної інституційної інфраструктури, технологічну модернізацію та розвиток цифрової культури доброчесності. Для кожного напряму визначено інструменти реалізації та очікувані результати впровадження. Наукова новизна дослідження полягає у розробці комплексної систематизації напрямів стратегічного управління академічною доброчесністю, що враховує синергетичну взаємодію ціннісно-нормативних, інституційних, технологічних та просвітницько-виховних механізмів в умовах цифрової трансформації освітнього простору. Запропонований підхід створює концептуальне підґрунтя для формування проактивних та адаптивних інституційних стратегій забезпечення академічної доброчесності у відповідь на виклики цифровізації. Теоретичне значення дослідження полягає у розширенні методології стратегічного управління академічною доброчесністю через призму цифрових трансформацій та специфіки воєнного стану, що створює підґрунтя для подальшого розвитку теорії управління освітніми системами. Практична цінність роботи визначається можливістю використання запропонованої систематизації як методологічного підґрунтя для розробки інституційних стратегій забезпечення доброчесності в умовах цифровізації освітнього простору. Перспективним напрямком подальших досліджень є розробка інтегрованих етично виважених моделей впровадження цифрових інструментів забезпечення доброчесності через міждисциплінарні дослідницькі перспективи, що дозволить створити цілісну систему управління академічною доброчесністю. Стаття має теоретико-методологічний характер.
PROSPECTS FOR IMPLEMENTING ARTIFICIAL INTELLIGENCE IN THE HIGHER EDUCATION SYSTEM
(Society and National Interests, 2025-03-22) Бобро, Наталія Сергіївна
The article provides a comprehensive analysis of the prospects for implementing artificial intelligence in the higher education system as one of the key areas of university digital transformation. The main aspects of AI integration into the learning process, management of educational institutions, research, and interaction between universities, students, and employers are considered. A conceptual model of a university functioning on the principles of a neural network is proposed, in which artificial intelligence automates routine processes, such as the selection of educational materials, curriculum development, progress monitoring, testing, and verification of academic papers. Particular attention is paid to the issue of education personalization through adaptive algorithms that allow students to individualize their learning trajectories. The functions of artificial intelligence that contribute to improving the accessibility of education, including support for students with disabilities, automated translation of educational materials into more than 100 languages, and the use of virtual laboratories and augmented reality for deeper immersion in the learning process, are analyzed. The article also considers the mechanisms of university integration with the labor market through a system of feedback from employers, which allows for flexible adaptation of curricula to the current needs of the economy. It is emphasized that the digitalization of education should be accompanied by the development of students' research, creative, and entrepreneurial skills, which will ensure their competitiveness in the global digital economy. In conclusion, it is noted that the implementation of artificial intelligence in the higher education system will contribute to its modernization, increase the efficiency of the educational process, and create an integrated digital ecosystem that connects universities, students, science, and business. Finding an optimal balance between technological innovations and the role of the teacher as a mentor who ensures the development of critical thinking and creative abilities of students remains an important task.
INSTITUTIONAL FACTORS OF ACADEMIC ENTREPRENEURSHIP DEVELOPMENT IN A DIGITAL UNIVERSITY
(АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ, 2025) Бобро, Наталія Сергіївна
The article examines the institutional factors that influence the academic entrepreneurship development in the context of university digitalization. It is determined that modern universities in the context of economic globalization and digital technologies should adapt their strategies to form an entrepreneurial culture, develop innovations and support startups. The key institutional elements, including both formal and informal factors that determine the success of an entrepreneurial university, are analyzed. Formal factors, such as organizational structure, university leadership,entrepreneurship-oriented programs, and digital platforms to support innovative activities, are an integral part of the institutional transformation of higher education. At the same time, informal factors, such as attitudes to entrepreneurship, culture of innovation, and role models among teachers and students, create a favorable environment for the academic entrepreneurship development. In particular, the influence of D. North's institutional theory on the formation of effective strategies for the development of entrepreneurial universities, as well as the concept implementation of the “triple helix” of innovation proposed by H. Etzkowitz is studied. The importance of cooperation between universities, business and governments to create a favorable environment for entrepreneurship and technological innovation is emphasized. In particular, attention is focused on the need to create and develop digital platforms and startup ecosystems that can become centers of innovative activity and entrepreneurship. The analysis of theoretical models of entrepreneurial universities, in particular the researches of B. R. Clark and S. Miller, allows to draw conclusions about the need to transform university organizational structures to adapt to changes in the economy and society. Models that include a mix of formal and informal institutional factors are proving to be effective in the context of digital transformation, allowing universities not only to prepare students for entrepreneurship but also to actively support innovative projects at all stages of their development. Therefore, the research has established that the successful functioning of an entrepreneurial university in the digital economy requires the integration of digital technologies into educational and management processes, the creation of appropriate institutional infrastructure and the development of entrepreneurial culture. These factors are the basis for creating a favorable environment for innovations and startups.

Переглянути

Нові надходження