Фахові публікації категорії Б

Постійне посилання зібранняhttp://dspace.e-u.edu.ua/handle/123456789/16

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 90

Міжнародно-правові стандарти захисту захисника чи представника особи від втручання в їх діяльність
(2023) Климчук, М. П.; Стецик, Б. В.
У статті здійснено науковий аналіз міжнародно-правових стандартів захисту захисника чи представника особи від втручання в їх діяльність. Підкреслюється, що формування ефективного правового механізму, спрямованого на досягнення вітчизняним законодавством відповідності міжнародним стандартам, має важливе значення для забезпечення процесу приведення національного законодавства у відповідність із вимогами провідних правових демократій. Наголошено, що практика Європейського суду з прав людини слугує додатковим інструментом для ефективної реалізації функції захисту особи та представництва її інтересів у кримінальному провадженні. З огляду на численні порушення базових складових права на надання професійної правничої допомоги, а також прав захисників та представників особи, залучених до кримінального провадження, наголошено на врахуванні положень Європейської конвенції з прав людини та висновків, викладених у рішеннях Європейського суду з прав людини, пов’язаних з діяльністю адвоката, представника особи в змагальному кримінальному процесі. Зроблено висновок, що міжнародно-правові норми, які встановлюють загальні вимоги до здійснення судочинства, є не лише процесуальною гарантією забезпечення права на кваліфіковану правничу допомогу на національному рівні, їх реалізація в частині захисту залученого до участі в кримінальному провадженні захисника чи представника особи від зовнішнього втручання покликана створити умови для виконання зазначеними суб’єктами своїх функцій. Виокремлено засади кримінального провадження, у яких відображено основні вимоги щодо безперешкодної діяльності захисника чи представника особи у кримінальному провадженні, як то: законність; верховенство права; забезпечення права на захист; право на справедливий суд; право свободу та особисту недоторканість; рівність перед законом і судом та ін. Акцентовано увагу на тому, що вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи з надання правової допомоги у кримінальному провадженні, так само як і порушення встановлених законом гарантій їх діяльності, визначених у міжнародних нормативно-правових актах, повинні розглядатись як протиправні, кримінально карані діяння, визначені ст. 397 Кримінального кодексу України.
Legal guarantees of journalist’s activities in the conditions of war
(2023) Klymchuk, Mykhaylo; Климчук, Михайло; Tyravskyi, Volodymyr; Тиравський, Володимир
Purpose. The purpose of the publication is to determine, based on the analysis of available scientific and regulatory sources, legal guarantees of the rights and freedoms of journalists and their family members under martial law. Research methods. The methodological basis of the scientific article was made up of such general scientific methods as dialectic, analysis, synthesis, deduction, induction, analogy and abstraction, as well as special scientific methods (formal-logical, comparative-legal, dogmatic and systemic-structural), the use of which contributed to the study of the problem guarantees of the activities of journalists in the conditions of war in the unity of their social content and legal form. Results. The concept of legal guarantees for the activities of journalists, as stipulated by international treaties, conventions, declarations, and other national legal acts of the system of norms, principles, legal and organizational means, conditions and requirements, which are used to observe, ensure, protect and protect the rights of journalists, is formulated and their family members. It has been established that the Constitution of Ukraine and other laws provide for the use, along with domestic guarantees, of international legal guarantees of the activities of mass media representatives. Conclusions. According to the provisions of international humanitarian law, journalists can have two statuses in wartime: 1) military correspondents who have the right to receive the status of a prisoner of war in case of capture and 2) journalists who perform their functions in the zone of armed conflict, which are equated to civilians, and cannot be considered as prisoners of war, although they have the right to respect and protection. It is summarized that any illegal actions against journalists in the conditions of martial law should be considered a violation of the ethics and rules of war against the civilian population. At the same time, it was emphasized that the provisions of international humanitarian law impose on journalists the duty to respect the inviolability of private life and the dignity of the dead, to refrain from close-up coverage of scenes of violence and their consequences, to maintain a balance between the public interest in complete and accurate information and the need to be compassionate, as well as not to disclose information defined by national legislation as potentially threatening territorial integrity and national interests.
Ensuring global energy security in current geopolitical conditions
(2024) Klymchuk, Mykhailo; Климчук, Михайло Павлович
The scientific article is devoted to the theoretical analysis of points of view regarding the interpretation of the concept and content of energy security. The analysis of doctrinal sources on normative legal acts led to the conclusion about the complexity, multifacetedness and capacity of the studied category. It is noted that to determine the state of energy security, experts use a number of indicators that form the basis of assessing the state of the energy market and resources: the cost of resources, the level of energy consumption, the efficiency of the use of energy resources, resource sufficiency, the energy balance, the level of foreign investments in the energy sector, etc. It was concluded that the definition of the concept and content of the studied category should be based on its broad interpretation: energy security of the country is the state of protection of the country, its citizens, society, first of all, its economy from the threat of a deficit in meeting energy needs with economically available fuel and energy resources of appropriate quality in normal conditions and in emergency situations, as well as from the threat of disrupting the stability of the supply of fuel and energy resources and with minimal negative impact on the environment. The main components or conditions of the mentioned event are: physical availability of energy resources, continuity of their supply and availability, economic justification. Key internal and external factors affecting energy security are highlighted. In particular, internal factors include: the level of the country's own energy resources; fuel and energy balance of the country; social threats (fuel prices for the population, high production accidents, etc.); political, legislative, managerial activity; ecological situation, etc. External factors are: energy poverty, geopolitical interests of countries; economic threats (adverse market conditions); uneven distribution of deposits and concentration of main reserves in politically unstable regions, zones of military conflicts; the threat of terrorist acts at energy facilities, etc. It is summarized that energy security has a global character, ensuring it should be achieved by the joint efforts of all countries of the world. At the same time, the means and mechanisms of its achievement are individual for each country, taking into account the internal features and needs of the industry.
Legal support for cyber security in Ukraine
(2024) Klymchuk, Mykhailo; Basenko, Kateryna; Климчук, Михайло Павлович; Басенко, Катерина Миколаївна
The scientific article examines the prerequisites and features of the formation of Ukrainian legislation in the field of cyber security, identifies problems and prospects for its further development from the point of view of assessing existing dangers and threats. The directions of adapting the current legislation on cyber security to EU standards within the framework of the implementation of the provisions of the Association Agreement between Ukraine and the EU, as well as taking into account Russia's hybrid war against Ukraine, have been determined. It is noted that the legal framework in the field of cyber security of Ukraine is a system of acts of a legal nature, which contains normative acts that determine the legal order, norms and requirements, regulate the behavior of subjects in the cyber environment in order to ensure the organization of social relations and the implementation of state control over compliance with the norms of legal regime within the framework of the use of information technologies. It is emphasized that the legal framework of cyber security of Ukraine consists of international obligations (primarily, the Budapest Convention and the Directive on network and information security) and national legislation (primarily, the Law of Ukraine "On the Basic Principles of Ensuring Cyber Security of Ukraine" and the Cyber Security Strategy of Ukraine). It was emphasized that the Cybersecurity Strategy of Ukraine should be considered by all state authorities and management as a universal tool, thanks to which it is possible to ensure the implementation of current state tasks in the field of cyber security. On the other hand, the rejection of state strategic planning in important spheres of the state's vital activities has risks of crisis manifestations and negative consequences for the development of society and state institutions. Prospective directions for the development of the national cyber defense system have been determined: the development of international cooperation in the field of cyber security; improvement of the legal basis of cyber protection of critical infrastructure objects; implementation of an independent information security audit system at these facilities; creation of industry response centers for cyber incidents; development of the personnel training system in the field of cyber security; increasing the digital literacy of citizens and the culture of safe behavior in cyberspace, etc.
Реалізація політики економічної безпеки України як засіб забезпечення її суверенітету
(2024) Климчук, Михайло Павлович; Klymchuk, Mykhailo
Стаття присвячена з’ясуванню перспектив реалізації економічної політики України в умовах сучасної геополітичної та геоекономічної нестабільності.
Information and analytical support for documentation and investigation of criminal offences against the environment
(2025) Klymchuk, Mykhaylo; Климчук, Михайло
The scientific article examines the features of information and analytical support for the documentation and investigation of criminal offenses against the environment. It is noted that monitoring and generalization of the state of crime in the environmental sphere should be carried out through analytical search, focused on identifying, collecting, analyzing and evaluating both strategic and tactical information about events and phenomena of anthropogenic impact on the environment. In this regard, with the leading role of the prosecutor's office, a clear systematic mutual exchange of operational information between authorized entities involved in the fight against crime in this area should be established and ensured. It is indicated that information and analytical support is aimed at increasing the effectiveness of law enforcement agencies in combating environmental crime, and its results are the basis for organizing the activities of law enforcement agencies guided by intelligence analytics. It is emphasized that the products of forensic analysis should be used as a basis for determining strategic and operational-tactical goals for documenting and investigating criminal offenses against the environment with an emphasis on proactive response to an illegal event. Arguments are presented regarding the feasibility of introducing into the practical activities of territorial divisions of law enforcement agencies such new technologies as GPS-monitoring, GPS-navigation and GPS-tracking systems, the technical capabilities of which will contribute to increasing the efficiency of the investigation, establishing all circumstances subject to proof in criminal proceedings. A conclusion is made regarding the need to master the necessary knowledge, competence and qualifications in the field of criminal analysis for forensic scientists and persons carrying out operational-search and investigative activities in the specified area.
Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні зловживання впливом
(2024) Климчук, М. П.; Мацола, А. А.
Наукова стаття присвячена конкретизації та групуванню обставин, що підлягають з’ясуванню під час здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, передбачених ст. 369 2 КК України. Зроблено висновок, що перелік обставин, які підлягають встановленню в кримінальних провадженнях щодо зловживання впливом доцільно розглядати як такий, що уточнює, деталізує загальний предмет доказування, визначений у ч. 1 ст. 91 КПК України. На підставі аналізу обставин, які необхідно встановити у кримінальних провадженнях за фактом зловживання впливом, а також наукових підходів до систематизації обставин, що складають предмет доказування під час розслідування протиправних діянь у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, наведено аргументи щодо доцільності їх групування з урахуванням кримінального процесуального та криміналістичного підходу. Тож, на переконання авторів, під час досудового розслідування кримінальних правопорушень щодо зловживання впливом, мають бути встановлені та уточнені такі групи обставин: 1) обставини, що характеризують подію кримінального правопорушення: час, місце, спосіб, обставини підготовки, вчинення та приховування зловживання впливом; 2) обставини, що характеризують особу правопорушника: мотив, мета, наявність судимостей, злочинних зв’язків тощо; 3) інші обставини, які мають значення у кримінальному провадженні (впливають на вибір засобів доказування і прийняття процесуальних рішень у ньому): вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; обставини, які пом’якшують та / чи обтяжують покарання; виключають кримінальну відповідальність; обставини, що сприяли вчиненню кримінального правопорушення; поведінка та характеристики осіб, які можуть бути причетні до вчиненого діяння; обставини, що характеризують особу потерпілого (у разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 3692 КК України).
Актуальні питання кримінальних правопорушень, що вчиняються у сфері комп’ютерної інформації
(2023) Ієрусалимов, Ігор; Iierusalymov, Ihor; Удовенко, Владислав; Udovenko, Vladyslav
У статті здійснено аналіз наявних наукових досліджень щодо поняття кримінальних правопорушень, що вчиняються у сфері комп’ютерної інформації, та надано своє розуміння цього явища як протиправні дії, які вчиняються з використанням комп’ютерів, мережі «Інтернет», програмного забезпечення та інших цифрових технологій. Визначено, що залежно від характеру вчиненого кримінального правопорушення, що вчиняються у сфері комп’ютерної інформації, можна виділити такі їх види: крадіжка даних, шахрайство в Інтернеті, кіберсталкінг, кібербулінг, кібертероризм, кібершантаж, хакерство та комп’ютерний злом. Надано спектр заходів, спрямованих на зменшення ризиків та попередження цих кримінальних правопорушень.
Поняття, ознаки та призначення інституту неплатоспроможності фізичної особи в Україні
(2025) Тимошенко, О. А.; Сольський, В. С.
У статті досліджено актуальну проблему становлення та функціонування інституту банкрутства фізичної особи в Україні, що повноцінно запрацював із прийняттям Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) у 2019 році. Методологічну основу дослідження склав комплексний аналіз наукових доктрин вітчизняних вчених, порівняльно-правовий аналіз норм чинного законодавства та релевантної судової практики Верховного Суду України. У ході дослідження виявлено суттєві термінологічні розбіжності, як у науковій літературі, так і в чинному законодавстві щодо співвідношення понять «неплатоспроможність», «неспроможність» і «банкрутство». Встановлено, що неплатоспроможність є економіко-правовим станом, який може передувати банкрутству – судовій процедурі з відповідними правовими наслідками. Проаналізовано підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначені у ст. 115 КУзПБ, та наголошено на ключовій ролі судової практики у тлумаченні їх невичерпного переліку та концепції «загрози неплатоспроможності», що підтверджує проборжникову спрямованість інституту. Виявлено також термінологічні неточності в структурі самого Кодексу, що створюють правову невизначеність. На основі проведеного аналізу запропоновано авторське визначення банкрутства фізичної особи як процедури врегулювання боргів такої особи через ліквідацію її майнових активів після офіційного визнання її банкрутом. Аргументовано, що головне призначення інституту полягає не в покаранні боржника, а у створенні правового механізму для збалансування інтересів боржника та кредиторів. Через аналіз рішень Верховного Суду України визначено ключові цілі інституту: реструктуризація боргових зобов’язань, зняття з добросовісного боржника тягаря надмірних боргів та забезпечення справедливого задоволення вимог кредиторів. Зроблено висновок, що інститут банкрутства фізичної особи є системою норм, спрямованою на відновлення платоспроможності або цивілізоване врегулювання боргів, сприяючи економічному відновленню боржника та стабільності суспільних відносин. Підкреслено вирішальну роль судової практики у заповненні законодавчих прогалин та формуванні єдиних підходів до правозастосування.
Теорія бухгалтерського обліку: основи, значення та проблеми подальшого розвитку
(2025) Фімяр, Світлана Володимирівна; Козинець, Анатолій Олександрович; Fimyar, Svitlana; Kozynets, Anatolii
У статті досліджено еволюцію теоретичних основ бухгалтерського обліку, починаючи з XIX століття. Виокремлено два головні напрями — юридичний та економічний — які вплинули на формування сучасної облікової науки. Розглянуто концепції провідних дослідників: Н. д'Анастасіо, Коффі, Дж. Демскі, М. Гафкіна, Р. Маттесіча та інших. Особливу увагу приділено проблемам науковості обліку, зокрема відсутності єдиного методологічного підходу, складності узгодження практичних задач з теоретичними основами, а також необхідності адаптації обліку до викликів інформаційної економіки. Підкреслюється важливість врахування соціального контексту та використання міждисциплінарних методів дослідження. Робота обґрунтовує необхідність оновлення облікової теорії відповідно до сучасних економічних і технологічних умов.
Напрями стратегічного управління системою академічної доброчесності в умовах цифрової трансформації освітнього середовища
(2024) Козинець, Анатолій Олександрович; Kozynets, Anatolii
Академічна доброчесність стає надзвичайно важливою в умовах цифрової трансформації освіти та викликів воєнного часу в Україні, про що свідчить зростання порушень академічної етики в європейських університетах на 47% після переходу на дистанційне навчання та збільшення використання генеративних AI-моделей у навчальному процесі. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо формування та реалізації напрямів стратегічного управління системою академічної доброчесності в умовах цифрової трансформації освітнього середовища. Методологічною основою дослідження є системний підхід, який дозволив розглянути академічну доброчесність як цілісну систему взаємопов'язаних компонентів. За допомогою синергетичного підходу проаналізовано механізми взаємодії ціннісно-нормативних, інституційних, технологічних та просвітницько-виховних елементів системи. У результаті дослідження запропоновано авторське визначення стратегічного управління системою академічної доброчесності в умовах цифрової трансформації. Розроблено комплексну систематизацію напрямів стратегічного управління, що включає формування адаптивної ціннісно-нормативної бази, розбудову інтелектуальної інституційної інфраструктури, технологічну модернізацію та розвиток цифрової культури доброчесності. Для кожного напряму визначено інструменти реалізації та очікувані результати впровадження. Наукова новизна дослідження полягає у розробці комплексної систематизації напрямів стратегічного управління академічною доброчесністю, що враховує синергетичну взаємодію ціннісно-нормативних, інституційних, технологічних та просвітницько-виховних механізмів в умовах цифрової трансформації освітнього простору. Запропонований підхід створює концептуальне підґрунтя для формування проактивних та адаптивних інституційних стратегій забезпечення академічної доброчесності у відповідь на виклики цифровізації. Теоретичне значення дослідження полягає у розширенні методології стратегічного управління академічною доброчесністю через призму цифрових трансформацій та специфіки воєнного стану, що створює підґрунтя для подальшого розвитку теорії управління освітніми системами. Практична цінність роботи визначається можливістю використання запропонованої систематизації як методологічного підґрунтя для розробки інституційних стратегій забезпечення доброчесності в умовах цифровізації освітнього простору. Перспективним напрямком подальших досліджень є розробка інтегрованих етично виважених моделей впровадження цифрових інструментів забезпечення доброчесності через міждисциплінарні дослідницькі перспективи, що дозволить створити цілісну систему управління академічною доброчесністю. Стаття має теоретико-методологічний характер.
PROSPECTS FOR IMPLEMENTING ARTIFICIAL INTELLIGENCE IN THE HIGHER EDUCATION SYSTEM
(Society and National Interests, 2025-03-22) Бобро, Наталія Сергіївна
The article provides a comprehensive analysis of the prospects for implementing artificial intelligence in the higher education system as one of the key areas of university digital transformation. The main aspects of AI integration into the learning process, management of educational institutions, research, and interaction between universities, students, and employers are considered. A conceptual model of a university functioning on the principles of a neural network is proposed, in which artificial intelligence automates routine processes, such as the selection of educational materials, curriculum development, progress monitoring, testing, and verification of academic papers. Particular attention is paid to the issue of education personalization through adaptive algorithms that allow students to individualize their learning trajectories. The functions of artificial intelligence that contribute to improving the accessibility of education, including support for students with disabilities, automated translation of educational materials into more than 100 languages, and the use of virtual laboratories and augmented reality for deeper immersion in the learning process, are analyzed. The article also considers the mechanisms of university integration with the labor market through a system of feedback from employers, which allows for flexible adaptation of curricula to the current needs of the economy. It is emphasized that the digitalization of education should be accompanied by the development of students' research, creative, and entrepreneurial skills, which will ensure their competitiveness in the global digital economy. In conclusion, it is noted that the implementation of artificial intelligence in the higher education system will contribute to its modernization, increase the efficiency of the educational process, and create an integrated digital ecosystem that connects universities, students, science, and business. Finding an optimal balance between technological innovations and the role of the teacher as a mentor who ensures the development of critical thinking and creative abilities of students remains an important task.
INSTITUTIONAL FACTORS OF ACADEMIC ENTREPRENEURSHIP DEVELOPMENT IN A DIGITAL UNIVERSITY
(АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ, 2025) Бобро, Наталія Сергіївна
The article examines the institutional factors that influence the academic entrepreneurship development in the context of university digitalization. It is determined that modern universities in the context of economic globalization and digital technologies should adapt their strategies to form an entrepreneurial culture, develop innovations and support startups. The key institutional elements, including both formal and informal factors that determine the success of an entrepreneurial university, are analyzed. Formal factors, such as organizational structure, university leadership,entrepreneurship-oriented programs, and digital platforms to support innovative activities, are an integral part of the institutional transformation of higher education. At the same time, informal factors, such as attitudes to entrepreneurship, culture of innovation, and role models among teachers and students, create a favorable environment for the academic entrepreneurship development. In particular, the influence of D. North's institutional theory on the formation of effective strategies for the development of entrepreneurial universities, as well as the concept implementation of the “triple helix” of innovation proposed by H. Etzkowitz is studied. The importance of cooperation between universities, business and governments to create a favorable environment for entrepreneurship and technological innovation is emphasized. In particular, attention is focused on the need to create and develop digital platforms and startup ecosystems that can become centers of innovative activity and entrepreneurship. The analysis of theoretical models of entrepreneurial universities, in particular the researches of B. R. Clark and S. Miller, allows to draw conclusions about the need to transform university organizational structures to adapt to changes in the economy and society. Models that include a mix of formal and informal institutional factors are proving to be effective in the context of digital transformation, allowing universities not only to prepare students for entrepreneurship but also to actively support innovative projects at all stages of their development. Therefore, the research has established that the successful functioning of an entrepreneurial university in the digital economy requires the integration of digital technologies into educational and management processes, the creation of appropriate institutional infrastructure and the development of entrepreneurial culture. These factors are the basis for creating a favorable environment for innovations and startups.
Social effects and risks of education digitalization in the context of a digital university
(АКАДЕМІЧНІ ВІЗІЇ, 2025-01-30) Бобро, Наталія Сергіївна; Bobro, Natalia
The article considers the impact of digitalization on the transformation of the modern educational process in the context of the rapid development of technologies of the Fourth Industrial Revolution. The main focus is on the analysis of end-to-end technologies such as artificial intelligence, virtual and augmented reality, distributed ledger systems (blockchain), robotics and sensorics, as well as their impact on the educational environment. It is noted that digital innovations create new opportunities for modernizing the educational process, including personalization of learning, development of research competencies, expanding access to educational resources and the formation of lifelong learning. At the same time, digitalization creates certain risks, including the reduction of social interaction in the educational process due to the transition to a virtual environment, the spread of low-quality educational content outside state standards, and cybersecurity threats associated with the use of digital platforms. The problem of introducing digital technologies, in particular artificial intelligence and blockchain systems, is studied, and the importance of implementing technologies in a way that takes into account ethical and social aspects is emphasized. The prospects for the use of virtual reality technologies that improve students' cognitive activity, promote experiential learning and create interactive learning environments are analyzed. The role of robotics and sensorics in creating an adaptive learning environment that meets the modern needs of students in the digital economy is considered. The prospects of blockchain technologies for certificate management, competency assessment, and transparency in educational processes are also highlighted. The article concludes that in order to minimize the risks of digitalization, it is necessary to develop alternative transdisciplinary theoretical models of education that will ensure a balance between the integration of digital technologies and traditional pedagogical principles. Further research should focus on the social effects and risks of digitalization, taking into account the specifics of different educational contexts.
The Impact of Artifcial Intelligence Technologies on Educational Strategies
(Pedagogical Innovations: Ideas, Realities, Perspectives, 2025-02-27) Бобро, Наталія Сергіївна; Bobro, Natalia
This article examines the impact of artificial intelligence technologies on educational strategies and practices within the context of digital transformation. It explores how AI enables personalized learning by adapting learning paths to individual student needs. Findings indicate that AI integration modernizes educational systems, redefines the role of teachers, and increases resource accessibility – factors essential for fostering educational inclusivity. Additionally, the article highlights that AI-driven interactive platforms support the development of critical competencies and thinking skills, thereby enhancing the overall quality of educational services.
Evolution of Intellectual Capital under the Influence of University Digitalization
(Problems of Modern Transformations. Series: Economics and Management,, 2025-03-25) Бобро, Наталія Сергіївна
The digitalization of universities is a key factor in the transformation of the educational environment, which affects the evolution of intellectual capital, changing its structure and management mechanisms. The importance of research is determined by the need to adapt higher education to the new digital realities and challenges confronting universities. The aim of the research is to analyze the changes in the structure of intellectual capital under the influence of digitalization and to identify its main trends in the higher education system. The methods of theoretical analysis, systematization, comparative analysis, and content analysis were used to study literature and analytical reports on the digital transformation of universities. The research is based on an interdisciplinary approach that includes educational management, information technology, and the knowledge economy. It is established that digitalization changes the ratio of intellectual capital components, contributing to the development of structural and innovative capital of universities. A conceptual model of digital intellectual capital is proposed, which reflects the integration of digital technologies into knowledge management processes. The research methods allowed researchers to assess the role of digital competencies, automated management systems, and analytical platforms in the transformation of the educational environment. The key trends in the development of intellectual capital in the digital age are formulated and the challenges associated with the adaptation of universities to technological changes are outlined. The theoretical significance of the research is to expand the scientific understanding of the impact of digitalization on knowledge management in higher education. The practical significance lies in the possibility of using the results obtained to develop strategies for digital transformation of universities and improve educational policies. The scientific novelty of the research lies in a comprehensive approach to the analysis of the digitalization of intellectual capital, which allows researchers to determine the main directions of its development. Prospects for further research are related to the empirical assessment of the impact of digital technologies on the efficiency of university processes and the integration of digital strategies into the educational management system. Type of article: theoretical.
VECTORS OF ARTIFICIAL INTELLIGENCE USAGE IN NEW GENERATION UNIVERSITIES
(Economics. Finances. Law, 2025-02-28) Бобро, Наталія Сергіївна
The development of artificial intelligence (AI) technologies is an important area of digital transformation that affects the educational process in higher education institutions. Modern universities are actively implementing algorithmic solutions to optimize learning, automate administrative processes, and personalize the educational environment. Despite its considerable potential, the widespread use of AI in education raises debates about its ethical aspects, impact on traditional approaches to learning, and the need to ensure information security. The purpose of the paper is to identify the main vectors of AI usage in new generation universities, analyze the opportunities and challenges of its integration into the learning process, administration, and academic interaction. The results of the research showed that AI has a wide range of applications in higher education. Three main categories of AI have been identified: weak, strong, and super-strong, of which traditional, adaptive, and generative algorithms are most common in education. The growing potential of generative AI contributes to the expansion of its use in the creation of educational materials, organization of knowledge assessment, automation of administrative tasks, and increase of students' engagement in the learning process. An important aspect is the combination of algorithmic models with traditional teaching approaches to preserve academic values. Conclusions. The implementation of AI in new generation universities opens up significant opportunities for improving the learning process and administrative management. At the same time, this requires the development of effective regulatory mechanisms that take into account ethical and regulatory aspects. Further research should focus on developing strategies for integrating AI into the educational process while ensuring its responsible use and data security.
The influence of Martin Luther King Jr. on the international human rights movement
(Publisher: Public Union Editorial Board of the Journal “Foreign Affairs”, 2025-03-16) Khomenko, Olena
This article aimed to explore the influence of the prominent American civil rights leader, M.L. King Jr., on the development of the international human rights movement and the shaping of global consciousness concerning social justice and equality. The study also examined how his actions contributed to the establishment of universal values related to freedom and equality. The research methodology involved analysing historical documents, speeches, and writings of M.L. King Jr., as well as a comparative analysis of human rights movements in various countries, to understand how Kingʼs ideas were received and adapted in different cultural contexts. The findings indicated that M.L. King Jr. had a profound impact on the formation of the international human rights movement. His non-violent approach to protest became a benchmark for many leaders and activists worldwide, and his speeches and ideas inspired numerous social justice campaigns, from South Africa to India and Latin America. The findings of the research included specific examples of how Kingʼs ideas were adapted in the context of human rights struggles in various countries, demonstrating the universality of his message and its capacity to inspire action. His activity has shown that non-violent struggle for rights and equality can have a lasting and profound impact on the global community, contributing to the creation of a more just and equitable society. Consequently, the research underscores the importance of preserving and disseminating Kingʼs ideas for future generations, as they remain vital in the ongoing fight for human rights worldwide. The results of this study can be utilised by educational institutions to develop programs teaching the principles of nonviolent resistance, by human rights organisations to refine protest and activism strategies, and by policymakers and thought leaders to formulate policies aimed at achieving social justice and equality in diverse cultural contexts
Social Imperatives for Regulating the Development of Education in the Context of University Digital Transformation
(International Journal of Scientific Engineering and Science, 2025) Бобро, Наталія Сергіївна
Digital transformation of higher education is one of the determining factors of its development in the context of Industry 4.0. It provides expanded access to knowledge, personalization of the learning process, and increased efficiency of educational technologies. At the same time, the digitalization of education causes significant social effects that affect the interaction of participants in the educational process, changes in teaching strategies, and the adaptation of pedagogical techniques to new realities. The research is aimed at analyzing the social imperatives that determine the features of digital education, including the level of digital literacy, the role of network technologies in the learning environment, and the social risks of digital transformation. A qualitative approach is used, including the analysis of scientific sources and conceptual models of digital education. It has been established that the effectiveness of the university digital transformation largely depends on the ability to adapt educational processes to digital challenges, while maintaining a balance between technological progress and social needs.
STRUCTURAL AND FUNCTIONAL ANALYSIS OF THE KEY ELEMENTS OF THE DIGITAL UNIVERSITY MODEL
(Business Navigator, 2025) Бобро, Наталія Сергіївна
The digital transformation of higher education is driven by the rapid development of information and communication technologies, which promotes to optimize management processes, improve the educational environment and personalize learning. However, existing models of digital universities consider only certain aspects of digitalization, which makes it difficult to form a single digital ecosystem. The aim of the research is to analyze the structural and functional analysis of the key elements of the digital university model and determine the optimal approaches to their integration. A five-level model of a digital university is proposed, which includes stakeholders in the educational process, information infrastructure, research laboratories, digital marketing, and advanced technological solutions. The results of the research can be used to develop strategies for the digital transformation of universities, adapt curricula to the requirements of the digital economy, and improve digital mechanisms for managing the educational process. Further research should be aimed at improving methodological approaches to the digitalization of educational environments, evaluating the effectiveness of digital solutions, and developing adaptive models for managing digital universities in the context of global integration of the educational space.

Переглянути

Нові надходження