Фахові публікації категорії Б

Постійне посилання зібранняhttp://dspace.e-u.edu.ua/handle/123456789/16

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 243

Цифровізація як закономірність структурної модернізації економіки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2026-03-06) Тимошенко, Андрій Олександрович; Tymoshenko, Andriy
У статті здійснено подальше теоретичне осмислення цифровізації як об’єктивного етапу еволюції економічної системи та ключового чинника її структурної модернізації. На основі аналізу довгострокової динаміки світового економічного зростання встановлено наявність тенденції до зниження середніх темпів приросту ВВП за збереження циклічної волатильності, що пов’язано з асиметрією між процесами поглиблення поділу праці та розвитком механізмів кооперації. Поглиблення спеціалізації без належного технологічного забезпечення інтеграційних процесів зумовлює зростання трансакційних витрат і фрагментацію господарської діяльності. За таких умов цифрові технології набувають статусу системоутворюючого чинника, здатного забезпечити узгодженість складних економічних взаємодій. Обґрунтовано, що цифровізація виступає технологічною основою відновлення координаційної цілісності економіки в умовах зростання складності виробничих і фінансових зв’язків. У межах дослідження систематизовано прояви цифрової трансформації у виробництві, розподілі та споживанні як взаємопов’язаних фазах відтворювального процесу. Визначено, що впровадження цифрових платформ, автоматизованих систем управління, промислового інтернету речей та моделей спільного користування сприяє зниженню трансакційних витрат, оптимізації використання ресурсів і формуванню нової архітектури економічних відносин. Запропоноване трактування цифровізації як механізму узгодження спеціалізації та кооперації дозволяє розширити наукові підходи до пояснення джерел економічної ефективності та стійкості в умовах глобальної трансформації. Отримані результати можуть бути використані при формуванні державної економічної політики, спрямованої на розвиток цифрової інфраструктури, удосконалення інституційного регулювання цифрових ринків та стимулювання інноваційної активності суб’єктів господарювання. Запропоновані теоретичні узагальнення створюють підґрунтя для подальших досліджень взаємозв’язку цифрової інтеграції та довгострокової динаміки економічного зростання.
Динаміка грошової маси та її вплив на інфляційні процеси в економіці Європейського Союзу
(ВД "Гельветика", 2026-06-29) Тимошенко, Андрій Олександрович; Tymoshenko, Andriy
У статті узагальнено підходи до визначення ролі грошової маси у формуванні інфляції та макроекономічної стабільності в єврозоні. Доведено, що динаміка грошових агрегатів є ключовим індикатором стану грошового ринку, цін і ефективності монетарної політики, впливаючи на сукупний попит, інвестиції та економічне зростання. Підтверджено значущість кількісної теорії грошей для аналізу взаємозв’язку між грошовою пропозицією, швидкістю обігу, рівнем цін і ВВП. Розкрито сутність грошової маси як сукупності ліквідних активів і охарактеризовано агрегати М0–М3, що використовуються ЄЦБ. Аналіз динаміки за 2001–2025 рр. засвідчив стійке зростання грошової маси, особливо після криз і в умовах монетарного стимулювання. Визначено провідну роль агрегату М3 у моніторингу ліквідності. Обґрунтовано, що вплив грошової маси на інфляцію є прямим і опосередкованим та потребує врахування часових лагів і структурних змін.
Банківські екосистеми як результат цифрової трансформації: теоретико-методологічні засади формування та розвитку
(ВД "Гельветика", 2026-05-29) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, Yulia
У статті досліджено теоретико-методологічні засади формування банківських екосистем як результату цифрової трансформації фінансового сектору. Обґрунтовано, що екосистемна модель відображає перехід від традиційної продуктово-орієнтованої моделі банкінгу до клієнтоцентричної платформної взаємодії, заснованої на інтеграції фінансових і нефінансових сервісів. Уточнено зміст поняття «банківська екосистема» як інтегрованої цифрової платформи, що забезпечує омніканальний доступ до комплексних продуктів і формує нову логіку створення цінності. Систематизовано наукові підходи до ролі FinTech, штучного інтелекту та блокчейн-рішень у трансформації банківської діяльності, а також визначено вплив цифрової інтеграції на конкурентоспроможність і фінансову стійкість банків. Наголошено на міжгалузевому характері екосистемної моделі та відсутності універсального регуляторного підходу до її функціонування. Окреслено перспективи подальших досліджень у напрямі оцінювання ефективності банківських екосистем.
Фінансова стабільність і фінансова стійкість: теоретичне розмежування та методологічні підходи до оцінювання
(ВД "Гельветика", 2026-07-06) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, Yulia
Досліджено теоретико-термінологічні засади розмежування категорій «фінансова стабільність» і «фінансова стійкість» у сучасному науковому дискурсі. Визначено змістові особливості цих понять, зокрема встановлено, що фінансова стабільність характеризує макроекономічний стан фінансової системи та її здатність протидіяти системним ризикам і кризовим шокам, тоді як фінансова стійкість відображає мікроекономічний вимір і визначає спроможність окремих економічних агентів підтримувати збалансований фінансовий стан і адаптуватися до змін зовнішнього середовища. Обґрунтовано доцільність їх відмежування з урахуванням макро- та мікроекономічних рівнів аналізу: фінансова стабільність розглядається як характеристика функціонування фінансової системи загалом, тоді як фінансова стійкість відображає здатність її окремих елементів підтримувати збалансований фінансовий стан і протидіяти ризикам.
Фінансова стабільність у системі фінансової безпеки держави на сучасному етапі
(ГО "ІНСТИТУТ СТРАТЕГІЙ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ І ТРАНСФЕРУ ЗНАНЬ", 2026-05-30) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, Yulia
Фінансова стабільність посідає ключове місце в системі фінансової безпеки держави, оскільки забезпечує стійкість фінансової системи, безперервність фінансового посередництва, збалансований розподіл фінансових ресурсів і здатність економіки протидіяти внутрішнім та зовнішнім ризикам. В умовах воєнного стану, глобальної фінансової турбулентності, цифрової трансформації та посилення ролі держави у перерозподілі фінансових потоків актуалізується потреба переосмислення сутності фінансової стабільності, її місця в системі фінансової безпеки та механізмів забезпечення на сучасному етапі. Метою дослідження є теоретичне узагальнення підходів до трактування фінансової стабільності, обґрунтування її взаємозв’язку з типом фінансової системи та визначення ролі ключових каналів розподілу фінансових ресурсів у забезпеченні фінансової безпеки держави. Для досягнення мети використано системно-структурний підхід, методи теоретичного узагальнення, порівняльного аналізу, інституційного аналізу та логічного моделювання. Це дало змогу розглянути фінансову стабільність як багатовимірну категорію, що поєднує монетарний, банківський, бюджетний, інституційний і макропруденційний аспекти. У статті узагальнено прямі, зворотні та змішані підходи до визначення фінансової стабільності, розкрито її зв’язок із системними ризиками, фінансовим посередництвом, ціновою стабільністю та здатністю фінансової системи підтримувати реальний сектор економіки. Результати дослідження полягають в уточненні сутності фінансової стабільності як стану фінансової системи, за якого вона з урахуванням сформованої інституційної конфігурації здатна забезпечувати ефективний і рівномірний розподіл фінансових ресурсів через притаманні їй ключові канали. Доведено, що фінансова стабільність не може оцінюватися ізольовано від типу фінансової системи, оскільки структура фінансового посередництва, співвідношення банківського, бюджетного, інвестиційного та ринкового каналів визначають характер розподілу ресурсів і рівень фінансової безпеки держави. Для України особливого значення набуває узгодження грошово-кредитних і бюджетних драйверів фінансової стабільності. У висновках обґрунтовано необхідність формування сучасного підходу до забезпечення фінансової стабільності з урахуванням специфіки фінансової системи України, впливу воєнної економіки, структурних дисбалансів і потреб повоєнного відновлення. Запропоновано розглядати збалансоване зростання фінансових ресурсів у всіх ланках фінансової системи як важливу ознаку фінансової стабільності.
Economic efficiency of digitalization of the university’s admission campaign
(ВД "Гельветика", 2026-04-03) Pokorny, Natalia; Покорни, Наталія Сергіївна
The article evaluates the economic efficiency of digitalizing the university admission campaign within platform-based management models. Admission is considered a strategic mechanism for forming the student body and financial base of a university. Integration of information, organizational, and financial modules within a unified digital platform reduces costs, accelerates data processing, and improves financial cycle transparency. Based on the EUni platform implementation during the 2025/2026 admission campaign of the Private Higher Education Institution “European University” (Kyiv), where 3,147 applicants were registered and 2,089 enrolled, the study demonstrates high conversion and reduced losses between contract, payment, and enrollment stages. It is concluded that integrated digital admission platforms enhance financial resilience and efficiency of universities.
Digital platforms for managing financial flows and student motivation in the higher education system
(Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2026-03-29) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія Сергіївна
Introduction. Research into digital platforms for managing financial flows and student motivation in the higher education system is an important task for modern economic science, considering the deepening digital transformation of universities, the growing role of human capital, the spread of blended learning formats, and increasing demands for transparency and efficient use of resources. In such conditions, the digital student account and integrated payment and motivation modules cease to be auxiliary services and become institutional tools that influence payment discipline, revenue structure, transaction costs, and behavioral parameters of educational activity. Aim. The aim of the article is to provide a comprehensive economic analysis of digital platforms as tools for managing financial flows and student motivation in the higher education system, as well as to identify the key determinants of their effectiveness using the example of the integrated EUni student account solution in web and mobile formats. Methods. The methodological basis of the research is the theoretical provisions of the digital transformation economy and the platform economy, as well as scientific approaches to assessing operational efficiency and transaction costs. To solve the research problems, conceptual and logical analysis, systems and interdisciplinary approaches were used, which made it possible to combine the economic interpretation of financial processes with the behavioral aspects of student motivation in a digital environment. Functional and structural analysis of the payment and motivation modules of the student account was applied, as well as elements of institutional analysis to substantiate the role of standardization of procedures, transparency of transactions, and rules of the internal bonus system. Results. As a result of the study, the economic role of the platform approach in higher education was substantiated as a mechanism for improving the manageability of financial flows and forming behavioral incentives for students within a unified digital environment. It was determined that the key determinants of effectiveness are the standardization of payment procedures and digital accounting of obligations, transparency of transactions and control of payment statuses, integration of financial services with motivational mechanisms, as well as the formation of internal digital economies based on bonus currency and an internal store. It has been shown that the integration of online payment and gamification modules in the EUni student account creates organizational and economic prerequisites for reducing administrative costs, improving payment discipline, and enhancing student engagement. Conclusions. Revealing the economic determinants of the effectiveness of digital platforms for managing financial flows and student motivation allows us to specify the requirements for the university’s platform architecture, clarify the mechanisms of influence of integrated payment and motivation modules on operational efficiency and behavioral parameters of educational activity, and outline directions for further verification of the effects of internal digital economies and the sustainability of incentives in the long term
Pedagogical foundations for the formation of a student’s virtual identity in the educational environment of a digital university
(2025-12-31) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія Сергіївна
The article is devoted to a comprehensive theoretical and analytical study of the pedagogical foundations for the formation of a student’s virtual identity in the educational environment of a digital university. The relevance of the topic is determined by the profound transformational processes in higher education associated with the spread of digital platforms, automated services, and virtual educational environments, which are changing the nature of student participation in the learning process and the ways in which they interact with the university environment. Under these conditions, educational interaction increasingly takes place in virtual space, where digital tools perform the functions not only of a technical intermediary but also of a factor of pedagogical influence. This highlights the need to rethink the role of a student as an active participant in the educational process in a digital environment and to define the conditions for forming their sustained educational presence. Under these conditions, virtual identity emerges as a sustainable form of a student’s educational presence, which is formed through systematic interaction with digital tools for learning, communication, and management of learning engagement. The aim of the article is to provide a theoretical justification for the pedagogical mechanisms for the formation of a student’s virtual identity and to analyze the practical experience of implementing an integrated virtual educational environment within the university structure. The methodological basis of the study consists of methods of theoretical analysis, systematization, and generalization of scientific approaches to the digitalization of education, as well as an analysis of the practical results of the pilot implementation of a digital educational platform. The article describes the key functional components of the virtual educational environment, in particular, mechanisms of authentication and academic identification, tools for organizing schedules and tracking learning engagement, gamified motivational elements, digital student identifiers, and personalization and institutional communication services. It has been shown that the coordinated functioning of these components ensures the integrity of the educational environment and influences the nature of student engagement in learning activities. It is substantiated that the integration of these components contributes to increasing student engagement, supports the continuity of educational interaction, and creates conditions for the formation of a conscious and stable virtual identity. The practical experience of the pilot implementation of the EUni student account in 2025 confirmed the feasibility of the comprehensive use of digital tools as components of a holistic educational environment. The prospects for further development of digital university models related to the expansion of automated educational and management processes are outlined.
Organization of financial processes in the digital support system for university admission
(Наукові перспективи, 2026-04-21) Pokorny, Natalia; Покорни, Наталія Сергіївна
The article provides a systematic study of digital support for the admission campaign using the example of the EUni platform developed and implemented at the Private Higher Education Institution “European University” in the 2025/2026 academic year. It examines the conceptual foundations for creating a unified digital ecosystem that covers all key stages of interaction with applicants: authentication, registration, selection of an educational program, submission of documents, passing entrance examinations, concluding a contract, making payments, and completing the enrollment process. The functional architecture of the EUni platform is revealed, which is built as a set of specialized modules covering all key stages of the admission process: applicant’s account, educational programs, documents, entrance examinations, contracts, payment, rating and enrollment, analytics and service support, in a unifieddigital environment with end-to-end interaction logic.The study pays particular attention to analyzing the functionality of the “Tuition Payment” module as one of the important elements of an applicant’s educational trajectory. The article proves that this module not only performs the technical role of recording the fact of payment, but is also the final link in the digital interaction between the applicant and the university, which affects the timeliness and completeness of the enrollment process. The components of the module are detailed, covering the dynamic display of the current amount to be paid, taking into account the chosen form of study and the parameters of the contract, mechanisms for monitoring the status of payment, the functions of uploadingreceipts and maintaining a complete history of payment transactions with the recording of the date, amount, and confirmation of the transaction. Options for payment confirmation are analyzed: through integrated payment services or by downloading confirmation from the bank, and the prospects for full integration with banking platforms are substantiated in order to minimize risks and time costs.Based on statistical data from the 2025/2026 academic year admission campaign, a quantitative assessment of the effectiveness of the digital support model was carried out. It was found that out of 3,147 registered applicants, over 91% gained access to the financial module, and over 94% of users who formed a contract made a confirmed payment. Of these, 87.5% were successfully enrolled. These data indicate a high conversion rate and completion of the admission process in the digital environment. The role of analytics tools in optimizing internal university procedures was analyzed separately, particularly in the context of real-time monitoring of payment statuses, identifying problem areas, and establishing cooperation between departments: the admissions committee, the finance department, and technical support. It has been shown that the digital payment module creates prerequisites for predictable planning of the revenue side of the budget, reduction of cash flow gaps, and enhancement of transparency and trust in the university.
Online education as a driver of digital transformation and economic sustainability of universities
(2026-04-30) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія Сергіївна
The article examines online education as a key driver of digital transformation in universities and a factor in strengthening their economic sustainability. It analyzes current trends in the global education services market, the impact of online learning formats on the financial stability of higher education institutions, and the specifics of integrating EdTech technologies, educational data analytics, and artificial intelligence into the structure of university management. The role of impact investing, social investment bonds, and “university-business-state” partnership ecosystems in the formation of sustainable financial models for digital universities is revealed. The main directions of online education development have been identified: micro- and macro-education, blended learning formats, corporate educational practices, and personalized learning trajectories. As a result of the study, it has been determined that the combination of technological, organizational, and financial solutions in a single digital ecosystem ensures the transition from partial digitalization to a fully digital university model, where data becomes a strategic resource and AI solutions become the core of personalization, cost optimization, and improvement of education quality. Further work should focus on developing procedures for assessing the value of digital educational assets, designing impact financing models for online programs, and refining ethical standards for the use of AI in personalized learning.
Practice of Implementing Digital Educational Technologies in the Service-Oriented Admission Model
(2026-05-15) Pokorny, Natalia; Покорни, Наталія Сергіївна
This study focuses on the digital transformation of the university’s admissions campaign as an institutional mechanism to improve the effectiveness of attracting and converting applicants within the service-oriented admissions model. The admission campaign is considered an integrated digital platform combining modules for identifying and selecting educational trajectories, verifying documents, concluding contracts, paying tuition fees, and making enrolment decisions. The theoretical basis is formed by modern approaches to the digital organisation of universities, platform management and user behavioural analytics. Within this framework, admissions are interpreted as a controlled, multilevel process with defined transition points and performance indicators. The study aims to substantiate the methodological and applied foundations of the applicant's personal electronic account as a tool for the service-oriented admission model. It also aims to analyse applicants' digital behaviour within the pilot implementation of the EUni web and mobile application during the 2025/26 academic year admissions campaign. The methodology is based on systemic, process-oriented, and structural-functional approaches. It is supplemented by an analysis of the conversion rates of the digital admissions funnel, as well as a logical generalisation of the results of passing through the stages of registration, submitting an application, concluding a contract, making a payment, and enrolling. Analytical and synthetic methods were employed to develop a comprehensive model for evaluating the digital performance of the admissions campaign. The results showed that integrating functional blocks into a unified user profile ensures high completion rates in the final stages of the digital funnel, minimises transaction losses and makes management decisions regarding the formation of the student body more predictable. The largest number of dropouts occurs in the early stages, while the contract signing and payment stages are characterised by stable conversion rates, indicating the rational digital behaviour of users and the effectiveness of the service-oriented platform architecture. The conclusions state that implementing the Applicant’s Account’s integrated digital platform ensures greater transparency, manageability and effectiveness of the admission campaign. This is achieved by optimising navigation logic, reducing transaction costs and establishing a stable digital trajectory for applicants transitioning to student status.
Educational principles of digital support for applicants in the process of forming a personalized trajectory for university admission
(Український державний університет імені Михайла Драгоманова, 2026-05-22) Pokorny, Natalia; Покорни, Наталія Сергіївна
The article examines the transformation of the admission campaign of a modern university in the context of digitalization and the growing role of personalized educational trajectories. The relevance of the chosen topic is due to the transition of higher education institutions from formal administrative admission models to digitally mediated formats of interaction with applicants, combining information support, analytical tools, and individualization of educational decisions. The paper analyzes the conceptual foundations of digital support for applicants using the example of the implementation of an applicant’s personal account at the Private Higher Educational Institution “European University.” The role of readiness indicators, step-by-step navigation, educational program selection modules, document submission and verification in ensuring the transparency of procedures and reducing information uncertainty for applicants is revealed. Special attention is paid to the use of intelligent digital components, in particular recommendation mechanisms and data analytics, which support an informed choice of educational trajectory and the adaptation of the digital environment to the individual user’s profile. It is argued that digital support for admission should be considered not only as a tool for optimizing organizational procedures, but also as a component of the educational environment that performs orientation and support functions at the initial stage of the learning pathway. It has been shown that the introduction of an applicant’s personal account at the European University contributes to the formation of a consistent, managed, and personalized trajectory of interaction between the applicant and the university, as well as creates methodological prerequisites for improving the quality of educational decisions and adapting digital services to the dynamics of the educational environment.
Strategy for sustainable development of a digital university as a research and education center of innovation
(Kyiv Economic Scientific Journal, 2026-05-11) Pokorny, Natalia; Покорни, Наталія Сергіївна
The article analyzes the strategy of sustainable development of a digital university as a center of research and innovation. It examines the transformation of higher education under the influence of digitalization, globalization, and changing market demands, emphasizing that university competitiveness depends on strategic resource management, development of dynamic competencies, and effective interaction with the external environment. The study substantiates the use of a resource-based approach and the concept of open innovation to strengthen the university’s innovation capacity and integrate educational, scientific, and entrepreneurial activities. The importance of strategic leadership, teamwork, and a culture of openness for successful digital transformation and implementation of innovation-oriented development strategies is highlighted.
Digital model of applicant behavior in the educational environment
(2026-05-05) Pokorny, Natalia; Покорни, Наталія Сергіївна
The article presents the results of a study of the digital model of applicants’ behavior in the context of the transformation of interaction between applicants and higher education institutions. The relevance of the topic is due to growing competition in the educational services market, changing expectations and behavioral strategies of applicants, as well as the active introduction of digital technologies into the processes of administration and communication with potential students. The digitalization of the admission campaign is seen as a systemic transformation not only of the technical infrastructure but also of the model of interaction, which ensures greater flexibility, transparency, and personalization of educational services.The study uses an empirical approach based on data from the 2025/2026 admission campaign at the Private Higher Education Institution “European University” (Kyiv), where a comprehensive digital ecosystem for applicant support was implemented, including web and mobile channels, interactive communication tools, automated data verification, and the possibility of a multichannel trajectory. The analysis covers five key stages of the digital admission cycle: profile creation, application submission, contract signing, payment, and enrollment. A comparative assessment of the effectiveness of Web, Mobile, and combined Web/Mobile channels was conducted based on conversion rate criteria, user activity, and applicant retention within the digital funnel.The results of the study showed higher stability of the web channel in the initial stages, the advantage of the mobile channel when conducting financial transactions, and the greatest effectiveness of the multichannel approach. It has been established that the ability to switch dynamically between environments helps overcome user barriers, provides a more continuous and personalized trajectory, and increases the overall level of completion of the admission process. The total conversion rate of the digital funnel in the sample studied was about 70%, which indicates the high efficiency of the technical and organizational solutions implemented and substantiates the feasibility of multichannel service design in a digital university. The results of the study are relevant for the development of digital transformation strategies for universities aimed at enhancing the user experience, optimizing administrative procedures, and forming a sustainable educational ecosystem in the digital environment.
Цифровізація та цифрова трансформація в контексті фундаментальних тенденцій розвитку сучасної економіки
(2026-04-20) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, Yulia
У статті досліджено взаємозв’язок цифровізації та сервісизації як фундаментальних тенденцій трансформації сучасної економіки. Актуальність теми зумовлена поглибленням технологічних змін, поширенням платформних бізнес-моделей і зростанням ролі нематеріальних активів, що формують нову архітектуру господарських відносин. Цифрові технології не лише змінюють інструментарій економічної діяльності, а й трансформують механізми створення вартості, структуру зайнятості, логіку конкурентної боротьби та форми взаємодії економічних суб’єктів. Ці процеси супроводжуються перерозподілом економічної активності на користь сервісних та інтегрованих цифрових рішень, що визначають нові параметри конкурентоспроможності. У цих умовах особливої ваги набуває наукове осмислення процесу сервісизації економіки як стійкої довгострокової тенденції, що посилюється під впливом цифрової трансформації. Метою статті є теоретичне обґрунтування ролі цифровізації як технологічної основи сервісизації економіки та визначення ключових напрямів структурної еволюції сучасної економічної системи. У межах дослідження розкрито сутність цифрової трансформації як системного явища, охарактеризовано її вплив на зміну моделей господарської діяльності та мережевих форм координації економічних процесів. Проаналізовано концептуальні підходи до розуміння сервісизації, визначено її взаємозв’язок із розвитком цифрової інфраструктури, електронної комерції, фінансових технологій та інтелектуального капіталу. Обґрунтовано, що цифровізація виступає каталізатором структурних змін, які закріплюють домінування сервісних моделей у глобальній економіці та формують передумови переходу до нової логіки економічного розвитку. У результаті дослідження встановлено, що поєднання цифрової трансформації та сервісизації створює якісно нову конфігурацію економічної системи, в якій ключову роль відіграють дані, мережеві платформи та інноваційні бізнес-моделі. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням методичних підходів до кількісної оцінки впливу цифровізації на структурні зрушення в економіці, а також із поглибленим аналізом інституційних та фінансових механізмів забезпечення стійкого розвитку в умовах цифрової епохи.
Трансформація економічних інтересів у різні історичні періоди та їх значення для теорії економічної безпеки
(2026-05-28) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, Yulia
У статті досліджено еволюцію теоретичних підходів до розуміння економічних інтересів у різні історичні періоди розвитку економічної думки. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю поглибленого осмислення природи економічних інтересів як фундаментальної категорії економічної науки, що визначає мотивацію поведінки економічних агентів, напрями розвитку економічних відносин і механізми розподілу ресурсів у суспільстві. результаті дослідження встановлено, що зміст економічних інтересів у різні історичні періоди визначався домінуючими формами господарської діяльності, структурою суспільних відносин і системою регуляторного забезпечення економічної діяльності. Показано, що на ранніх етапах розвитку економічних систем економічні інтереси мали переважно колективний характер і реалізовувалися в межах моральних і релігійних норм, тоді як подальший розвиток ринкових відносин сприяв їх індивідуалізації та посиленню ролі економічної раціональності.
Корпоративна економічна безпека в умовах глобалізації та цифрової трансформації
(Видавничий дім "Гельветика", 2026-03-09) Тимошенко, Андрій Олександрович; Tymoshenko, Andriy
Сучасні умови глобалізації та цифрової трансформації економіки зумовлюють посилення ризиків і нестабільності функціонування підприємств, що актуалізує необхідність формування ефективної системи корпоративної економічної безпеки як ключової передумови довгострокової стійкості бізнесу. Метою дослідження є теоретичне узагальнення еволюції концепції корпоративної економічної безпеки та обґрунтування сучасних напрямів її розвитку в умовах цифровізації. Встановлено, що концепція корпоративної економічної безпеки еволюціонувала від інструментів контролю витрат і захисту активів до комплексної системи управління ризиками, яка інтегрує фінансові, організаційні, інформаційні та цифрові складові. Доведено зростання значення інформаційної безпеки, комплаєнсу, корпоративної соціальної відповідальності та стратегічної адаптивності підприємств до змін макроекономічного середовища. Визначено, що ефективність системи корпоративної економічної безпеки забезпечується узгодженістю стратегічного управління, фінансової стійкості та цифрової інтеграції бізнес-процесів у межах системного підходу.
Світовий досвід формування бюджетно-податкової політики в системі макрофінансової стабілізації
(2026-02-27) Тимошенко, Андрій Олександрович; Tymoshenko, Andriy
У сучасних умовах глобальної економічної нестабільності держави змушені адаптувати фіскальні системи до структурних змін економіки, цифровізації та зростання вимог до прозорості податкового адміністрування. Податкове навантаження, співвідношення прямих і непрямих податків, роль соціальних внесків і організація адміністрування формують різні моделі фіскальної політики, що відображають інституційну специфіку країн. Метою дослідження є виявлення структурних характеристик фіскальних систем США, Франції та Німеччини й узагальнення спільних і відмінних підходів до формування бюджетних доходів. Встановлено, що США характеризуються домінуванням індивідуального прибуткового податку, Франція – високою часткою соціальних внесків і непрямих податків, Німеччина – збалансованою моделлю з потужною соціальною складовою. Водночас усі системи демонструють розвинуті механізми адміністрування та високий рівень цифрової інтеграції податкових процесів.
Роль української мови у просторі вищої освіти як маркера національної ідентичності: досвід 1918 року та виклики сучасності
(Видавничий дім "Гельветика", 2026-05-01) Хоменко, Олена Олександрівна; Khomenko, Olena
У статті здійснено спробу дослідити значення мовного питання крізь призму діяльності активного національно-патріотичного активу 1918 року та сучасної студентської спільноти, чия мовна самосвідомість виступає запорукою утвердження суб’єктності України у глобальному вимірі. На основі аналізу архівних документів періоду 1918 року охарактеризовано основні кроки питання мовної політики під час створення Української держави П. Скоропадського, підкреслено зв’язок між мовною політикою та кроками побудови власної держави на початку ХХ століття. Наводяться приклади підтримки мовної політики з багатьох регіонів тогочасної України. А також приклади нав’язуваності «правильної мови» періоду СРСР та боротьбу українського народу за мову сьогодні. Показано, що однією з ключових ролей існування будь-якої держави, і України зокрема, є мова як чинник формування національної ідентичності, особливо в умовах воєнної агресії та глобальних викликів сучасності. Її функціонування у вищій освіті, де у студентів вже сформований більш свідомий вибір і розуміння, визначає не лише рівень освіченості та культурної єдності суспільства, але й рівень зміцнення державності загалом. Історичний досвід має вагоме значення для зміцнення та збереження ідентифікації, особливо сьогодні в період війни. Досвід 1918 року, коли в період діяльності уряду гетьмана Павла Скоропадського відбувалися важливі кроки у сфері мовної та освітньої політики говорять про те, що питання мови це не другорядний або декоративно-культурний процес, а важливий крок в утвердженні держави. Саме тоді українська мова була вперше впроваджена як мова адміністративного управління, судочинства й освіти. За ініціативи уряду розпочалося активне заснування українських університетів, академічних установ та шкіл, де українська мова утверджувалася як основа освітнього процесу й державотворення. І хоча пройшло більше 100 років питання мови в процесі державотворення залишається актуальним і сьогодні, особливо в Україні під час війни з Російською Федерацією, коли наша держава проходить процес деколонізації, у тому числі і мовної. Автор звертає увагу на відсутність системних монографічних досліджень з цієї тематики, що свідчить про потребу в подальших дослідженнях з даного питання.
Функції та інституційна структура світового фінансового ринку в умовах глобалізації фінансових потоків
(2026-04-17) Тимошенко Андрій Олександрович; Tymoshenko, Andriy
У статті здійснено теоретичне узагальнення підходів до визначення сутності, структури та механізмів функціонування фінансових ринків у сучасних умовах трансформації глобальної фінансової системи. Показано, що фінансові ринки виступають ключовим елементом економічної системи, забезпечуючи акумулювання, перерозподіл та ефективне використання фінансових ресурсів між різними секторами економіки. Визначено, що розвиток фінансових ринків у сучасних умовах відбувається під впливом процесів цифровізації, інституційних змін та інтеграції національних фінансових систем у глобальний фінансовий простір. Такі трансформаційні процеси зумовлюють зміну структури фінансового посередництва та формування нових підходів до організації і регулювання фінансових відносин. Розкрито економічний зміст фінансового ринку як системи економічних відносин, пов’язаних із рухом позикового капіталу, обігом фінансових інструментів, валютних активів, інвестиційних ресурсів та страхових послуг. Визначено основні сегменти фінансового ринку, зокрема валютний, кредитний, фондовий, страховий та інвестиційний ринки, що формують інституційну структуру фінансової системи та забезпечують функціонування механізмів фінансового посередництва. Окрему увагу приділено ролі фінансових інститутів та інфраструктурних елементів ринку, які забезпечують організацію фінансових операцій, рух капіталу та взаємодію між економічними суб’єктами. Розглянуто інституційні засади регулювання фінансових ринків та визначено основні інструменти державного впливу на їх функціонування. Підкреслено, що ефективність розвитку фінансових ринків значною мірою залежить від узгодженості регуляторної політики, рівня інституційної зрілості фінансової системи та здатності державних інститутів забезпечувати стабільність фінансового середовища. Наголошено, що в умовах цифрової трансформації економіки зростає значення новітніх фінансових технологій, які змінюють структуру фінансового посередництва, сприяють розвитку нових фінансових інструментів і формують передумови для підвищення ефективності функціонування фінансових ринків.

Переглянути

Нові надходження