Фахові публікації категорії Б

Постійне посилання зібранняhttp://dspace.e-u.edu.ua/handle/123456789/16

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 186

Фінансові ризики та загрози економічній безпеці електронних платіжних систем у цифровій економіці
(Economic Synergy, 2025-12-30) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, Yulia
Стаття присвячена комплексному дослідженню фінансових ризиків та загроз економічній безпеці електронних платіжних систем у контексті динамічного розвитку цифрової економіки та зростання масштабів кіберзлочинності. У роботі обґрунтовано теоретико-методологічні підходи до аналізу природи фінансових ризиків, пов’язаних із функціонуванням систем, зокрема ризиків втрати коштів користувачів, операційних збоїв, порушення цілісності даних, інформаційних атак та репутаційних втрат. Виокремлено особливості взаємозв’язку між ризиком і загрозою в цифровому платіжному середовищі, наголошено на їх часовій та імовірнісній природі, а також на необхідності розмежування понять «ризик», «загроза» та «вразливість» у сучасному ризик-менеджменті. Обґрунтовано, що сучасна система управління ризиками в електронних платіжних системах має базуватися на комплексному оцінюванні ймовірнісних моделей виникнення загроз, аналізі вразливостей ІТ-інфраструктури, змістовній класифікації ризиків і побудові багаторівневої системи захисту, яка включає процедури ідентифікації, автентифікації, авторизації та забезпечення цілісності даних. Розкрито ключові групи ризиків, виокремлені міжнародними регуляторами (ризики ліквідності, кредитні, операційні, правові, інформаційні, репутаційні), та їх взаємодію в умовах інтенсивних цифрових трансакцій. Показано, що ефективне управління ризиками вимагає синергії технічних, організаційних і поведінкових механізмів, розвитку системного моніторингу операцій, удосконалення стандартів кібербезпеки, підвищення фінансової грамотності користувачів та імплементації сучасних технологічних інструментів захисту. Результати дослідження дозволяють узагальнити основні напрями посилення економічної безпеки електронних платіжних систем, серед яких провідне місце займають: підвищення стійкості ІТ-інфраструктури, розвиток механізмів раннього виявлення інцидентів, гармонізація регуляторних вимог із міжнародними стандартами та впровадження інноваційних моделей управління ризиками. Представлені аналітичні висновки можуть бути використані у практиці банківських установ, державних регуляторів і постачальників платіжних сервісів для розроблення стратегій підвищення безпеки та довіри у цифровому фінансовому середовищі.
Реалізація бюджетної політики в Україні: сучасні виклики, дисфункції та траєкторії фіскального реформування
(Ужгородський національний університет, 2025-12-30) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, Yulia
У статті проаналізовано сучасні підходи до реалізації бюджетної політики України в умо- вах воєнних і післявоєнних трансформацій. Розкрито вплив макроекономічних, інституційних, боргових і цифрових чинників на формування фіскальних рішень. Виокремлено системні дисфункції бюджетного процесу, зокрема фрагментарність планування, недостатню узгодженість бюджетної та монетарної полі- тики, високу залежність від зовнішнього фінансування й обмежену ефективність державного фінансового менеджменту. Акцентовано на значенні відновлення середньострокового бюджетування, розвитку цифрової інфраструктури публічних фінансів, запровадження ризик-орієнтованих підходів і гармонізації бюджетного законодавства зі стандартами ЄС як ключових траєкторій фіскального реформування та підвищення стійкості бюджетної системи.
Теоретичні аспекти інвестиційної привабливості підприємств у цифровій економіці
(КрНУ імені Михайла Остроградського, 2025-12-22) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, Yulia
У статті розглянуто теоретичні аспекти формування інвестиційної привабливості підприємств у цифровій економіці, визначено сутність поняття, його структуру та чинники, що впливають на конкурентоспроможність і фінансову стійкість бізнесу. Показано, що інвестиційна привабливість виступає інтегральною характеристикою, яка відображає здатність підприємства ефективно функціонувати, залучати капітал і забезпечувати прибутковість в умовах цифрової трансформації. Цифровізація визначена як стратегічний напрям розвитку, що посилює ефективність управління, оптимізує бізнес-процеси та підвищує рівень довіри інвесторів через прозорість фінансових операцій і швидкість комунікацій. Виявлено, що цифрова оснащеність підприємства стає ключовим чинником його інвестиційної привабливості. Використання сучасних технологій – аналітичних систем, CRMплатформ, автоматизованого документообігу, інтелектуальних систем управління – забезпечує зменшення витрат, підвищення продуктивності та зміцнення фінансової стійкості. Доведено, що цифрова трансформація впливає на всі внутрішні складові інвестиційної привабливості: фінансовий стан, систему управління, потенціал зростання, конкурентоспроможність продукції та ринкову стійкість. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), лише з 2022 по 2025 рр. частка українських підприємств, які використовують цифрові платформи для управління процесами, зросла з 28 % до 56 %, а рівень упровадження електронного документообігу – з 32 % до 61 %. Понад 40 % компаній інтегрували штучний інтелект або аналітику великих даних у свої операційні процеси, що підтверджує зростання цифрової зрілості та підвищення інвестиційної привабливості українського бізнесу. Встановлено, що поєднання цифрових стратегій розвитку з інвестиційною політикою створює синергетичний ефект, який сприяє стійкому економічному зростанню, розширенню інноваційного потенціалу й зміцненню позицій підприємств на глобальному ринку. Обґрунтовано, що для підвищення інвестиційної активності необхідно посилити державну підтримку цифрових ініціатив, розвивати інфраструктуру даних і формувати культуру цифрового управління. Цифровізація бізнесу стала не лише технологічним, а й стратегічним чинником економічного розвитку, що визначає привабливість підприємств для інвесторів і конкурентоспроможність держави у світовому економічному просторі.
Фіскальна політика в системі державного регулювання економічного циклу
(Věda a perspetivy, 2026-01-10) Тимошенко, Андрій Олександрович
Визначено, що фіскальна політика в системі державного регулювання економічного циклу є одним із базових інструментів макроекономічного впливу, який забезпечує коригування динаміки національної економіки через механізми формування та перерозподілу бюджетних ресурсів. Показано, що варіювання обсягів доходів і видатків бюджету дає змогу державі впливати на сукупний попит, рівень ділової активності та соціально-економічну стабільність у різних фазах економічного циклу. Особлива увага приділяється взаємозв’язкуфіскальних інструментів із фазами циклічного розвитку економіки, що визначає вибір між стимулюючими та стримувальними заходами. Такий підхід дозволяє розглядати фіскальну політику як динамічну систему, здатну адаптуватися до змін економічної кон’юнктури. Доведено, що у фазі спаду пріоритетного значення набувають стимулюючі фіскальні заходи, спрямовані на скорочення розриву між фактичним і потенційним обсягом виробництва, підтримання зайнятості та стабілізацію доходів населення, тоді як у фазі економічногопіднесення доцільним є застосування стримувальних інструментів з метою обмеження інфляційного тиску та запобігання перегріву економіки. Відмічено, що поряд із дискреційними рішеннями важливу роль у згладжуванні циклічних коливань відіграють автоматичні фіскальні стабілізатори, інтегровані у податково-бюджетну систему. Обґрунтовано, що податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість і система соціальних трансфертів забезпечують асиметричну реакцію фіскального навантаження на зміни економічної кон’юнктури, сприяючи саморегуляції економіки без необхідності оперативного втручання держави. Встановлено, що ефективність фіскальної політики значною мірою залежить від узгодженості автоматичних і дискреційних інструментів, інституційних умов їх застосування та здатності держави адаптувати фіскальні рішення до фаз економічного циклу. Підкреслено, що в умовах структурних трансформацій і підвищеної макроекономічної невизначеності фіскальна політика набуває системного значення як чинник підтримання економічної стійкості та збалансованого розвитку.
Цифрова трансформація як детермінанта сталого розвитку та ефективного економічного управління
(Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій, 2026) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, Yulia
Статтю присвячено дослідженню цифрової трансформації як ключової детермінанти сталого розвитку економічних систем та ефективного економічного управління в умовах глобальних цифрових змін. У роботі розкрито зміст і економічну природу цифрової трансформації, показано її вплив на зміну моделей виробництва, споживання та управлінських рішень, а також на структурні зрушення у традиційних секторах економіки. Обґрунтовано, що зростаюча роль аналізу даних у діяльності виробників і експортерів зумовлює інтенсифікацію процесів цифровізації, які виходять за межі високотехнологічних галузей і формують міжсекторальні зв’язки в економіці. У статті узагальнено підходи до розгляду цифрової трансформації як перехідного стану економіки, за якого цифрові технології стають системоутворюючим чинником розвитку виробництва, зокрема міжнародного, та забезпечення сталого розвитку економічних систем. Значну увагу приділено аналізу векторів цифрової трансформації, які характеризуються взаємопов’язаністю та здатністю чинити диференційований вплив на напрями економічної політики й механізми управління. Показано, що вплив цифрових технологій на зайнятість і продуктивність має неоднозначний характер та залежить від структурних особливостей економіки й якості державної політики у сфері праці та освіти. Окремо розглянуто проблематику вимірювання продуктивності в умовах цифрової економіки, наголошено на методологічних обмеженнях традиційних статистичних показників, які не завжди відображають реальні ефекти використання цифрових сервісів і технологій. Проаналізовано значення цифрової економіки для розвитку торгівлі, скорочення трансакційних витрат, упорядкування виробничо-збутових ланцюгів і розширення доступу товарів і послуг до світових ринків. У роботі систематизовано інституційні механізми управління цифровою трансформацією на державному рівні, зокрема у сфері управління даними, розвитку цифрової інфраструктури, залучення інвестицій та стимулювання конкуренції на ринках цифрових послуг. Підкреслено стратегічний і соціальний характер управління цифровою трансформацією, зумовлений впливом цифрових платформ, концентрацією ринкової влади та необхідністю зменшення цифрових диспропорцій. Зроблено висновок про зростання взаємозалежності національних економік унаслідок цифрової трансформації та актуалізацію потреби у формуванні узгоджених підходів до регулювання інвестицій, технологій і глобальної цифрової інфраструктури.
Сучасні механізми монетарного впливу на цінову та фінансову стабільність
(2025-12-23) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, Yulia
У статті досліджено сучасні механізми монетарного впливу на забезпечення цінової та фінансової стабільності в умовах посилення макрофінансових ризиків, воєнних викликів та структурної трансформації економіки України. Розкрито взаємозв’язок між ціновою стабільністю, стійкістю фінансового сектора та здатністю грошово-кредитної політики нейтралізувати шоки попиту й пропозиції. Окреслено зміст і функціональну роль процентної політики, операцій на відкритому ринку, інструментів обов’язкового резервування, операцій постійного доступу як базових елементів стандартного монетарного інструментарію. Узагальнено сутність та призначення нестандартних інструментів – кількісного й якісного пом’якшення, прямого кредитного стимулювання, контролю кривої дохідності, операцій типу Operation Twist, негативних процентних ставок, комунікаційних підходів forward guidance. Показано, що адаптивне поєднання стандартних і нестандартних інструментів посилює трансмісійний механізм монетарної політики, сприяє стабілізації очікувань економічних агентів і створює передумови для зміцнення макрофінансової стійкості в умовах війни та післявоєнного відновлення.
Content transformation of the concept of competitiveness in the context of digitalization of higher education institutions
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025-09-30) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія Сергіївна
The article is devoted to the content transformation of the concept of competitiveness of higher education institutions in the context of digitalization and the search for conceptual foundations for its systematization. In contemporary scientific literature, the competitiveness of universities is defined as a multidimensional and integrative category that combines the ability for sustainable development, long-term performance, and meeting the expectations of key stakeholders. At the same time, a significant number of studies interpret this concept in an overly simplified manner, reducing it either to a resource-based approach or to the university’s position in international rankings. Such an interpretation does not consider the complexity of modern challenges and does not allow competitiveness to be used as an effective tool for strategic management. It is substantiated that the digitization of higher education changes the logic of forming competitive advantages of universities and necessitates rethinking existing approaches. The research proposes to distinguish between universal-essential approaches that determine the general characteristics of competitiveness and descriptive-sectoral approaches that specify the content of this concept in the educational and scientific environment. The multi-level nature of competitiveness is highlighted: national (the country’s higher education system), regional (the educational space of individual territories), institutional (a specific university), and programmatic (educational programs). It has been proven that considering competitiveness in the context of a digital university requires the integration of strategic vision, resource potential, competence capabilities, and social mission. Particular attention is paid to the role of stakeholders and their interests, which shape the environment of cooperative interaction. Harmonizing the needs of internal and external partners is a basic condition for achieving long-term sustainability and competitive advantages for the university. The key areas in which the competitiveness of a digital university manifests itself have been identified: access to resources, the creation of competitive educational products and services, the ability of graduates to compete in the labor market, the development of innovative solutions, and ensuring the social function of higher education. The results of the research systematize modern approaches to understanding competitiveness and offer a conceptual framework for creating integrated models for its assessment. Such models should take into account the specifics of the digital educational environment, the dynamics of the educational and scientific services markets, the impact of digital technologies on the organization of the educational process, and the prospects for sustainable development. The practical significance of the results obtained lies in the possibility of using the established provisions to develop strategies for the development of universities seeking to strengthen their competitive positions in the global educational space. Further research should focus on testing integrated models in the real-world conditions of digital universities, which will allow for an assessment of their effectiveness and adaptability to a changing environment.
Ефективні інструменти фіскального регулювання в ЄС та їх значення для модернізації податкової політики України
(2025-12-14) Тимошенко, Андрій Олександрович; Tymoshenko, Andriy
У статті здійснено комплексний аналіз системи фіскального регулювання Європейського Союзу, що охоплює механізми бюджетного контролю, гармонізації непрямого оподаткування та координації прямих податків. Розкрито інституційну логіку взаємодії Європейської Комісії та Ради ЄС у процесі моніторингу бюджетних показників, зокрема через процедуру надмірного дефіциту, механізм Європейського семестру та відкритий метод координації. Показано, що рекомендації наднаціональних органів, хоча й не мають статусу обов’язкових регуляторних актів, відіграють роль квазі-нормативних інструментів, які впливають на бюджетну дисципліну, структуру видатків і стратегічні напрями економічної політики держав–членів ЄС. Наголошено, що подібні інструменти формують багаторівневу архітектуру управління публічними фінансами, спрямовану на забезпечення боргової стійкості та синхронізацію національних фіскальних стратегій.У дослідженні обґрунтовано доцільність адаптації інструментів фіскаль-ного регулювання ЄС до українських умов з огляду на масштабні транс-формації податкової системи в період воєнного стану та необхідність формування стійкої моделі післявоєнного відновлення. Проаналізовано вплив рішень 2022–2024 рр., зокрема змін до Податкового кодексу України щодо звітності, спрощеної системи та адміністрування ЄСВ, на характер фіскальних дисбалансів і гнучкість бюджетної політики. Показано потенціал запровад-ження середньострокових бюджетних цілей відповідно до Регламенту ЄС No 1466/97 як інструменту підвищення передбачуваності та стійкості бюджетного планування. Значну увагу приділено гармонізації непрямих податків, зокрема відповідності ставок ПДВ і акцизів вимогам європейських директив, а також модернізації системи адміністрування ПДВ шляхом запровадження цифрових механізмів контролю за аналогією з інформаційними платформами ЄС.Окреслено перспективи координації прямого оподаткування завдяки імплементації принципів BEPS, Директиви ATAD та інших інструментів протидії агресивному податковому плануванню. Проаналізовано роль цифро-візації адміністрування в підвищенні прозорості фіскальних процесів, зниженні корупційних ризиків і зміцненні довіри між платниками та державою. Акцентовано, що адаптація європейських підходів до податкової координаціїстворює умови для формування більш прогнозованої, стійкої та інституційно узгодженої податкової системи України, інтегрованої у фіскальні стандарти Європейського Союзу та орієнтованої на забезпечення економічного зростання в період повоєнного відновлення.
Фінансові інструменти забезпечення економіко-екологічної безпеки підприємств
(Університет економіки і підприємництва, 2025-10-07) Гудзь, Юрій Федорович; Hudz, Yurii; Шостаковська, Антоніна Віталіївна; Shostakovska, Antonina; Майстренко, Юлія Володимирівна; Maistrenko, Yuliia; Козинець, Анатолій Олександрович; Kozynets, Anatolii
У статті узагальнено результати дослідження фінансових інструментів у забезпеченні економіко-екологічної безпеки підприємств. Доведено, що поєднання фінансової стійкості з екологічною відповідальністю формує нову якість управління, де важливими є фінансова, регуляторна, технологічна та репутаційна складові. Систематизовано функції фінансових інструментів (мобілізаційна, розподільча, контрольна, стимулююча, ризик-менеджмент), а також запропоновано класифікацію за джерелами фінансування, функціональним призначенням і часовими критеріями. Показано переваги та обмеження ключових інструментів: зелені облігації забезпечують доступ до довгострокового капіталу, кредити є гнучкими, але обмежені обсягами, ESG-інвестиції сприяють стратегічним змінам, тоді як екологічне страхування покриває специфічні ризики. Запропоновано рекомендації для підприємств (стратегія фінансування, екологічний менеджмент, прозора звітність) і держави (таксономія, податкові стимули, фінансова інфраструктура). Отримані результати формують підґрунтя для вдосконалення фінансового забезпечення економіко-екологічної безпеки та інтеграції у європейський простір сталого розвитку.
Artificial intelligence as a strategic resource for the digitalization of higher education
(2025-06-05) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія Сергіївна
Abstract. It is determined that the modern processes of digitalization of society necessitate the transformation of higher education, which faces numerous challenges and requires the integration of the latest technologies. One of the key areas of such modernization is the implementation of artificial intelligence (AI) algorithms, which are currently considered as a strategic resource in the field of educational digitalization. It is substantiated that the use of AI technologies can significantly change the educational process, ensuring its personalization, increasing the effectiveness of teaching, and automating administrative and organizational procedures. Particular emphasis is placed on the possibility of freeing teachers from routine operations, such as assessment administration, monitoring student performance, and detecting plagiarism, which allows them to focus on solving complex pedagogical problems, creative work, and direct communication with students.It is proved that despite the potential benefits, the implementation of artificial intelligence in the educational process is accompanied by a number of complex problems, including the lack of readiness of the academic community for rapid technological changes, the need to adapt the latest developments to national traditions, as well as the moral and ethical aspects of using algorithms in pedagogical activity. It is established that the predominant focus of AI implementation on the proposals of external commercial entities, rather than on the real needs of teachers and students, remains an actual problem. As a result, many educational technologies do not meet the specifics of the domestic educational process. The international experience of using artificial intelligence in universities in the United States and the United Kingdom is analyzed, which shows a significant reduction in time and resources due to the automation of the analysis of student papers and surveys. At the same time, it is noted that the final interpretation of the data requires expert intervention by teachers, which confirms the additional need to form teachers' digital competencies. Prospects for further research are outlined, which should focus on identifying optimal mechanisms for integrating AI into the educational space, considering national educational characteristics, real needs, and demands of participants in the educational process.
Digital university in the system of forming the knowledge economy
(Класичний приватний університет, 2025-11-28) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія Сергіївна
The article examines the digital transformation of universities in the context of the emergence of the knowledge economy. It shows that the digital university is an educational ecosystem that combines online platforms, intelligent analytical tools, personalized educational trajectories, and global interaction. The impact of digitalization on improving the productivity of the educational process, its adaptability to the needs of the labor market, and its ability to reduce imbalances in employment through retraining is substantiated. It has been proven that digital education reduces the average cost of training personnel, increases the return on investment in human capital, and expands access to knowledge. The potential of digital avatars and adaptive systems in personalizing learning is emphasized. International experience, particularly in Switzerland and EU countries, has been summarized, confirming the strategic role of digitalization of education in forming a high-tech knowledge economy.
Digital tools as a key element of human resource management technology in the context of the current transformation of higher education institutions
(Приватний заклад вищої освіти "Київський міжнародний університет", 2025-10-31) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія Сергіївна
Objective. To clarify the role of digital tools in HRM for higher education, focusing on efficiency, staff growth, and adaptability. Methods. Review of sources, benchmarking universities, statistical evaluation, and people analytics; examined AI analytics, VR/AR, digital avatars, self-service HR, and e-document systems. Results. Digital HR automates administration, personalizes development, boosts productivity, engagement; a unified digital ecosystem links technological, organizational, and communicative layers to raise efficiency, transparency, decision speed. Scientific novelty. Shows digital HR exceeds automation, catalyzing resilience, innovation, and sustainability; argues integrated platforms with AI and VR/AR enable a holistic, underexplored staff-management approach. Practical significance. Informs HR digitization strategies, building adaptive ecosystems, competitiveness, collaboration; supports models to assess effectiveness and guide integration.
The Issue of Digital Transformation in Higher Education in the Context of Digital Society Formation
(2025-09) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія Сергіївна
The aim of the article is to examine the economic and value-related aspects of digital transformation in higher education within the context of forming a digital society. The article analyzes the characteristics of the transition from an information society to a digital society, which is accompanied by profound changes in the technological, social, and educational environment. The article outlines the impact of digitalization on the modernization of higher education and identifies the university’s role as an institution responsible for professional activity in a global digital environment. The article explores how digital technologies alter the structure and content of the educational process, transform the role of the teacher, promote the development of new forms of learning and communication, and contribute to the cultivation of flexible skills needed in the 21st century. The article focuses on the economic effects of digitalization in higher education. The article examines the impact of implementing digital technologies such as artificial intelligence, machine learning, Big Data, blockchain, and virtual and augmented reality on the efficiency of managerial decisions, cost optimization, process automation, and the competitiveness of universities. Examples are provided of the economic growth of educational institutions thanks to digital distance learning platforms, new revenue streams, and the commercialization of research. The substantiation for creating a unified digital ecosystem within the university that integrates educational, administrative, and financial processes is presented. The article also highlights the contradictory nature of digital transformation, particularly the risks of digital inequality, fragmentation of the academic space, and threats to the formalization of educational activities. The value tension between traditional educational principles (academic freedom, personal development, service to science) and administrative-digital practices oriented toward metrics, reporting, and quantitative measures has been analyzed. The experience of higher education institutions transitioning to a remote format during the pandemic as a catalyst for digital transformation has been examined. It has been demonstrated that effective use of digital technologies is possible if the humanistic orientations of education are preserved. It is concluded that digital transformation in higher education should be regarded as a strategic response to the challenges of the digital age, involving not only infrastructural changes but also a profound rethinking of the university’s roles, educational content, and organizational mechanisms. An effective integration of digital tools with traditional academic values ensures the sustainable development of higher education and its capacity to act as an active agent in shaping a digital society.
Opportunities and risks of the metaverse in the context of digital university development
(Херсонський державний університет, 2025-06-30) Bobro, Natalia; Бобро Наталія Сергіївна
The article is devoted to the study of the opportunities and risks of using the metaverse in the context of digital university development. The primary aim is to identify the potential of the metaverse as a tool for transforming the educational process in higher education, to analyze the challenges associated with implementing virtual and augmented reality technologies, and to substantiate the pedagogical conditions for their effective use. To achieve this aim, a set of theoretical and empirical research methods was used. The theoretical analysis of scientific literature allowed us to identify the main directions of digitalization of higher education and the principles of formation of an immersive educational environment. Statistical sources and analytical reports of international companies made it possible to assess the dynamics of the metaverse market development in the educational sphere. The generalization method helped to formulate conclusions about the role of the digital university as a new generation institution. Results. The study has confirmed that the use of AR/VR technologies and the integration of artificial intelligence contribute to the personalization of learning, increase student motivation, and create new models of interaction in the learning environment.The metaverse allows students to immerse themselves in simulated situations that are close to real professional experience. At the same time, a number of risks have been identified: digital dependence, shifting emphasis in content, information manipulation, insufficient regulatory framework, and the need to improve the digital competence of teachers. The article also emphasizes the importance of ensuring ethical standards and preserving academic autonomy in the context of full or partial virtualization of education. The conclusions substantiate the expediency of implementing metaverse technologies in the system of digital higher education, with a comprehensive approach to the technical, methodological, legal, and ethical support of this process. The metaverse is viewed not only as a technical innovation but also as a new form of organizing educational space that requires a deep rethinking of the role of the university in the digital age.
Factors and methods for assessing the value of digital intellectual assets in the digital university
(Державний податковий університет, 2025-09-26) Бобро, Наталія Сергіївна; Bobro, Natalia
The digital transformation of higher education is accompanied by the emergence of new intangible resources – platforms, data, algorithms, digital teacher avatars, and educational services – which highlights the problem of their valuation. Traditional approaches to intangible assets are insufficient, as they do not account for the specific determinants of the university environment. The purpose of the article is to identify the factors shaping the value of universities’ digital intellectual assets and to substantiate the applicability of the income, market, and cost approaches to their valuation. The study is based on a systemic approach, methods of analysis and synthesis, and comparative analysis of practices. External and internal, traditional and specific value factors are systematized, among which the key ones are scalability, network effects, interoperability of standards, data legal purity, and demonstrable educational and scientific effect. The results showed that the income approach is fundamental, as it most fully captures cash flows from licensing, cost savings, and data monetization. The market approach is useful when market analogues exist, while the cost approach has limited relevance. An evaluation toolkit is proposed, including discounted cash flows, the relief-from-royalty method, real options, scenario and stochastic analysis. It is concluded that universities require their own system for valuing digital intellectual assets, ensuring transparency, accountability, and reproducibility of management decisions.
Trends in the digital transformation of universities and digital activators of change
(Видавничий дім "Гельветика", 2025-06-30) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія Сергіївна
The article examines key aspects of the digital transformation of universities in the context of the increasing role of information and communication technologies in shaping a new educational architecture. It justifies the need to revise traditional models due to technological progress, global competition, and growing stakeholder expectations. The concept of a digital university is presented as an institutional form that ensures flexibility, openness, personalization, and efficiency. Special focus is placed on digital activators, particularly digital avatars, which act as virtual agents of participants, enabling adaptive learning management, automated feedback, and role replication. A generalized model of a digital avatar as a complex socio-technological object is proposed, along with scenarios for university development based on digital maturity and institutional capacity. The results can be applied in shaping digital strategies, modernizing management, and creating personalized educational environments.
Digital transformation of higher education: towards a conceptual model of a digital university as a socio-technological institute
(Academic Visions, 2025-09-30) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія Сергіївна
Annotation. The article is devoted to the understanding of the digital transformation of higher education as a complex process that includes not only technological upgrades, but also institutional, cultural, and ethical rethinking of the university's functioning in the digital age. The main focus is on building a conceptual model of a digital university as a socio-technological institute that integrates IT infrastructure, educational activities, management services, ethical principles, and regulatory autonomy. Based on an interdisciplinary approach, three leading vectors of transformation have been identified: modernization of the educational process with an emphasis on individualization, implementation of flexible forms of education and digital avatars; automation of management decisions using algorithmic technologies, big data analytics, and artificial intelligence; and formation of a new IT architecture that ensures the creation of an integrated digital campus and electronic information and educational environment. A special emphasis is placed on the axiological dimension of digital transformation, which requires a rethinking of the traditional principles of higher education. In particular, the principles of accessibility, safety, efficiency, and quality of education in the context of digital interaction are analyzed. It is shown that the digital university should act not only as a technical and technological platform, but also as an open ethical and normative space focused on the development of academic integrity, protection of personal data, and the formation of digital autonomy and inclusion. The author substantiates the need to implement an ethical code for the digital university, create a system of ethical examination, and introduce digital pedagogy that combines innovative tools with humanitarian content. The article also examines the leading approaches to understanding the essence of the digital university: as a distance educational space, as a smart organization, as a digital ecosystem, and as a digital avatar of a classical university. It has been established that the most promising is a hybrid model that combines all these components, ensuring adaptability, technological integration, and value sustainability of the educational process. In this context, the digital university is seen as the institutional basis for the development of the knowledge economy, a research and education platform, a driver of social progress, and a strategic subject of digital modernization. Therefore, the digital transformation of higher education should be carried out not only along technical, but also social, humanitarian, and ethical vectors, which allows for its inclusiveness, legitimacy, and sustainable development.
Діджиталізація державних фінансів у контексті забезпечення економічної безпеки України
(Університет економіки і підприємництва, 2025-11-26) Тимошенко, Андрій Олександрович; Tymoshenko, Andriy
Статтю присвячено дослідженню сутності та стратегічного значення цифрових фінансів у зміцненні економічної безпеки України. Розкрито структуру цифрового фінансового середовища, що охоплює напрями фінансування, інвестування, страхування, платежів, консалтингу та цифрових грошей. Охарактеризовано етапи становлення FinTech-інновацій і розвиток е-гривні як інструменту монетарного суверенітету. Проаналізовано вплив систем Prozorro та «Є-Data» на підвищення прозорості й довіри до публічних фінансів. Узагальнено світові тенденції впровадження цифрових валют центральних банків (CBDC). Доведено, що цифровізація фінансів сприяє фінансовій інклюзії, зниженню транзакційних витрат, посиленню кібербезпеки та формує підґрунтя для стійкого розвитку економіки. Зазначено, що цифрові фінанси виступають каталізатором модернізації фінансової системи та підвищення її адаптивності до глобальних викликів.
Гендерний вимір у формуванні кадрового потенціалу економічних інституцій
(Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2025-09-29) Тимошенко, Андрій Олександрович; Tymoshenko, Andriy
У статті досліджено гендерний вимір формування кадрового потенціалу економічних інституцій України в умовах трансформації ринку праці, спричиненої війною, міграційними процесами та технологічними змінами. Метою роботи є обґрунтування ролі гендерної рівності як чинника ефективного використання людського капіталу та сталого розвитку економіки. Актуальність теми визначається потребою подолання розривів в оплаті праці, професійної сегрегації та розширення участі жінок у високопродуктивних секторах. У фокусі дослідження – оцінка впливу державних програм перекваліфікації та грантової підтримки на економічну активність жінок і розвиток людського капіталу. Досягнення гендерного балансу розглядається як умова зростання продуктивності, інноваційного розвитку та інтеграції України в європейський простір рівних можливостей. Практична цінність полягає у можливості застосування результатів для вдосконалення політики зайнятості та формування інклюзивної моделі розвитку трудових ресурсів.
Інституційна архітектоніка фіскального регулювання в Європейському Союзі
(Університет митної справи та фінансів, 2025-11-14) Тимошенко, Андрій Олександрович; Tymoshenko, Andriy
Ключовою проблемою фіскальної системи ЄС є досягнення балансу між наднаціональною координацією та бюджетною автономією держав-членів. Європейська комісія здійснює моніторинг і координацію бюджетних процесів через регуляторні та контрольні механізми. Така синтетична модель фіскального регулювання поєднує риси жорсткої координації й м’якого права, формуючи багаторівневу систему управління з різним ступенем формалізації та обов’язковості. Для України, що перебуває на етапі активної євроінтеграції, вивчення інституційної архітектоніки фіскального регулювання ЄС має особливе значення. Аналіз механізмів впливу наднаціональних інституцій на національні економіки формує підґрунтя для гармонізації фінансово-бюджетної політики України з нормами ЄС та сприяє підвищенню фінансової стійкості, прозорості управління й інтеграції у спільний економічний простір.

Переглянути

Нові надходження