Впровадження та підтримка альтернативних інструментів кредитування в умовах відновлення економіки України

Abstract

Робота висвітлює значення розвитку альтернативних форм фінансування як складової стратегії забезпечення сталості та відновлення економіки в умовах сьогодення. Досліджується проблема впровадження та підтримки інструментів кредитування в умовах відновлення економіки України. Особлива увага приділяється таким аспектам, як мікрокредитування, фінансові технології та гарантійні програми держави. Розглянуто досвід їх використання в інших країнах та можливість їхнього успішного застосування в Україні. Дослідження базується на аналізі наукової літератури та статистичних даних, консультаціях з представниками банківських установ, а також на власних дослідженнях та експертних оцінках. Висновки статті можуть бути корисними для урядових органів, фінансових установ, академічних дослідників і практикуючих фахівців, які цікавляться питаннями розвитку фінансової системи та підтримки підприємництва в Україні. Зважаючи на сучасні виклики, які постали перед економікою України внаслідок глобальних криз, збройної агресії й глибоких структурних перетворень, альтернативні форми фінансування набули особливої актуальності. Вони стають інструментами залучення фінансових ресурсів для дрібного і та середнього підприємництва, яке є основою національної економіки і забезпечує значну частину робочих місць та виробництва валового продукту. У зв’язку з цим, надання доступу до фінансування через інноваційні канали, зокрема мікрофінансові організації, фінтех платформи, краудфандинг, платформи p2p-кредитування та гарантійні механізми мають величезне значення для пожвавлення економічної активності. У роботі детально розкрито значення та функціональні особливості альтернативних інструментів фінансування в сучасній економіці. Також проаналізовано механізми державної гарантійної підтримки як одного із ефективних засобів зниження ризиків для приватних інвесторів, які можуть надавати фінансування через альтернативні канали. Фінансові технології й, зокрема, платформи цифрового кредитування, електронні гаманці, смарт-контракти, мають потенціал для створення гнучкої, доступної фінансової інфраструктури, яка була б ключовою для регіонів із низьким фінансовим покриттям. Результати можуть бути використані для формування державної політики у сфері фінансового сектора, розробки інструментів підтримки для бізнесу, та адаптації міжнародного досвіду до умов вітчизняної економіки.