Економіка і управління
Постійне посилання зібранняhttp://dspace.e-u.edu.ua/handle/123456789/27
Переглянути
Нові надходження
Документ Алгоритмічні технології та економіка даних у формуванні нової парадигми цифрового маркетингу(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Терент’єва, Наталія Валеріївна; Terentieva, NataliiaУ статті досліджено роль економіки даних та алгоритмічних технологій у трансформації сучасного цифрового маркетингу. Обґрунтовано, що в умовах цифрової економіки дані стають ключовим стратегічним ресурсом, який визначає ефективність маркетингових рішень, конкурентоспроможність підприємств і здатність брендів формувати довгострокові відносини зі споживачами. Розглянуто вплив технологій штучного інтелекту, машинного навчання та аналізу великих масивів даних на формування data-driven маркетингових стратегій, персоналізацію маркетингових комунікацій та автоматизацію рекламних процесів. Визначено роль цифрових платформ у розвитку алгоритмічних екосистем маркетингу, зокрема у використанні programmatic advertising, поведінкового таргетингу та real-time bidding для оптимізації рекламних кампаній. Показано, що інтеграція аналітичних інструментів, Big Data та алгоритмічних систем сприяє підвищенню точності сегментації аудиторій, прогнозуванню поведінки споживачів і управлінню клієнтським досвідом. Доведено, що цифровий маркетинг трансформується у комплексну аналітичну систему, яка базується на обробці даних у режимі реального часу та використанні алгоритмів прийняття рішень. Акцентовано увагу на необхідності розвитку механізмів алгоритмічного регулювання, спрямованих на забезпечення прозорості цифрової реклами, етичності використання даних та захисту персональної інформації користувачів. Обґрунтовано важливість переходу до privacy-oriented маркетингу та використання first-party data в умовах обмеження сторонніх файлів cookie. Визначено, що інтеграція економіки даних, технологій штучного інтелекту та цифрових платформ формує нову парадигму маркетингової діяльності, у межах якої конкурентоспроможність компаній визначається їх здатністю ефективно використовувати алгоритмічні технології, аналітичні інструменти та цифрові комунікаційні канали у процесі управління маркетингом.Документ Дослідження особливостей формування комплексної стратегії управління брендами в умовах цифрової трансформації(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Сібрук, Віктор Леонідович; Sibruk, Viktor; Шевченко, Олексій Юрійович; Shevchenko, OleksiyУ статті систематизовано наукові підходи до багатовимірної структури бренду, що охоплює чотири взаємопов'язані виміри: ідентичність, зовнішнє сприйняття цільовими аудиторіями, глибина емоційного зв'язку зі споживачем та цінність, що стосується фінансових результатів управління попередніми вимірами. Проаналізовано трирівневу архітектуру комплексної стратегії управління брендами, яка функціонує на корпоративному, продуктовому та комунікаційному рівнях, кожен з яких має специфічний фокус управління та ключові завдання. Досліджено інноваційні тренди, що визначають розвиток сучасного брендингу. Виявлено, що штучний інтелект виступає ключовим драйвером трансформації, тренд на використання AI набуває актуальності для переважної більшості суб’єктів сучасних ринків. Визначено основні напрямки застосування штучного інтелекту в управлінні брендами: дослідження ринку та аналітика, створення контенту, персоналізація продуктів. Розкрито потенціал нейромаркетингу як інструменту вимірювання підсвідомих реакцій споживачів через показники уваги, залученості та переконання. Встановлено, що реальні взаємодії з брендом мають більший вплив на формування вибору покупців, ніж рекламні звернення. Запропоновано авторську модель формування комплексної стратегії управління брендами на основі інтеграції елементів "3С+". Модель представляє циклічний процес, що включає: ядро бренду, стратегічний рівень побудови архітектури брендів, проектування клієнтського досвіду з використанням інструментів штучного інтелекту, інтеграцію комунікацій через омніканальні платформи, вимірювання цінності через поєднання нейрометричних показників та традиційного моніторингу капіталу бренду, а також оптимізацію стратегії у режимі реального часу. На основі поглибленого аналізу кейсів провідних компаній розроблено практичний інструментарій для аудиту комплексної стратегії управління брендами та алгоритм антикризової адаптації стратегії. Запропоновано алгоритм адаптації комплексної стратегії управління брендами в умовах кризи, що включає шість послідовних етапів: діагностику, перевизначення пріоритетів, адаптацію комунікації, мобілізацію внутрішніх ресурсів, моніторинг у реальному часі та коригування стратегії.Документ Стратегічні орієнтири маркетингової товарної політики аграрного підприємства в умовах розвитку ринку фруктів і ягід України(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Самофалов, Дмитро Миколайович; Samofalov, DmytroУ статті досліджено теоретико-методичні засади формування стратегічних орієнтирів маркетингової товарної політики аграрного підприємства в умовах розвитку ринку фруктів і ягід України. Обґрунтовано, що ринок плодово-ягідної продукції є важливою складовою агропродовольчої системи держави, розвиток якого визначається просторовою диференціацією виробництва, змінами структури споживчого попиту, посиленням конкуренції з імпортною продукцією та трансформацією логістичних ланцюгів постачання. Встановлено, що сучасні умови функціонування ринку характеризуються значними викликами, зумовленими воєнним станом, порушенням інфраструктури, зростанням витрат на виробництво і транспортування продукції, що впливає на доступність фруктів і ягід для населення та конкурентоспроможність вітчизняних виробників. У процесі дослідження розкрито особливості формування попиту і пропозиції на ринку фруктів і ягід, визначено ключові фактори, що впливають на його кон’юнктуру, зокрема рівень доходів населення, розвиток логістичної інфраструктури, природно-кліматичні умови виробництва, а також імпортозалежність окремих сегментів ринку. Проаналізовано структуру ринку фруктів і ягід України та встановлено домінування імпортних культур, водночас відзначено потенціал розвитку вітчизняного виробництва яблук, ягід та інших плодово-ягідних культур. Обґрунтовано, що ефективна маркетингова товарна політика аграрних підприємств повинна базуватися на адаптації товарного асортименту до потреб споживачів, розвитку конкурентних переваг продукції, підвищенні її якості та створенні доданої вартості. Визначено, що важливими стратегічними напрямами є диверсифікація асортименту, розвиток переробки плодово-ягідної продукції, удосконалення логістичних процесів та розширення каналів збуту. Зроблено висновок, що формування стратегічно орієнтованої маркетингової товар ної політики аграрних підприємств сприятиме підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної плодово-ягідної продукції, зменшенню залежності внутрішнього ринку від імпортних поставок та забезпеченню більш збалансованого розвитку ринку фруктів і ягід України в умовах сучасних соціально-економічних викликів.Документ Управління категорією будівельних товарів на основі технологій штучного інтелекту(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Ляліна, Наталя Петрівна; Lialina, Natalia; Дименко, Руслан Анатолійович; Dymenko, Ruslan; Юдічева, Ольга Петрівна; Yudicheva, Olga; Бондаренко, Ольга Петрівна; Bondarenko, OlgaКатегорійний менеджмент у сучасних умовах цифровізації зазнає глибокої трансформації під впливом стрімкого розвитку технологій штучного інтелекту, що зумовлює переосмислення традиційних підходів до формування асортименту, управління товарними категоріями та прийняття управлінських рішень на рівні підприємств роздрібної торгівлі. Інтеграція інструментів штучного інтелекту забезпечує автоматизацію ключових процесів, зокрема аналізу великих масивів даних, сегментації ринку та прогнозування попиту, що сприяє підвищенню ефективності та раціоналізації діяльності категорійних менеджерів. Використання алгоритмів машинного навчання та аналітики даних забезпечує створення адаптивних моделей споживчої поведінки, які враховують динамічні зміни ринкового середовища, дозволяють вчасно виявляти тренди та прогнозувати коливання ринкової кон’юнктури, а також оперативно коригувати стратегії управління категоріями. Крім того, застосування інтелектуальних алгоритмів відкриває можливості для розроблення інноваційних стратегій і маркетингових кампаній, орієнтованих на глибше розуміння та задоволення потреб споживачів. У статті здійснено комплексне дослідження особливостей застосування технологій штучного інтелекту в системі категорійного менеджменту підприємств роздрібної торгівлі будівельними матеріалами з урахуванням галузевої специфіки та факторів впливу на ринок. Визначено ключові фактори формування попиту на будівельні товари, серед яких цінові параметри, сезонність, рівень доходів населення, інтенсивність будівельної активності та маркетинговий вплив, та розроблено економіко-математичну модель прогнозування обсягів продажів на основі множинної регресії з урахуванням взаємозв’язку ключових факторів. Запропоновано методичний підхід до оптимізації асортиментної структури категорії шляхом поєднання ABC-XYZ аналізу з інтелектуальними алгоритмами кластеризації. Проведено оцінку економічної ефективності впровадження інтелектуальної системи управління категорією у будівельному гіпермаркеті. Результати дослідження підтверджують доцільність використання штучного інтелекту для підвищення точності прогнозування, оптимізації запасів, зниження витрат та зростання конкурентоспроможності підприємств будівельного ритейлу.Документ Маркетингові комунікації в умовах інформаційного перевантаження(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Каліна, Ірина Іванівна; Шуляр, Наталія Миколаївна; Карбовська, Любов ОлександрівнаСучасний цифровий інформаційний простір характеризується стрімким зростанням обсягів даних і комунікаційних потоків, що спричиняє явище інформаційного перевантаження та суттєво змінює механізми взаємодії між брендами й аудиторією. У статті досліджено вплив інформаційного перевантаження на ефективність маркетингових комунікацій у цифровому середовищі, визначено основні виклики для підприємств і споживачів, а також проаналізовано психологічні, поведінкові та економічні наслідки надлишку інформації. Обґрунтовано, що перевантаження інформаційними стимулами призводить до когнітивної втоми, селективного ігнорування контенту, формування скептицизму щодо рекламних повідомлень, зниження рівня довіри до брендів і поширення явищ banner blindness та ad avoidance. Теоретичною основою дослідження стали концепції економіки уваги, теорія когнітивного навантаження та модель стимул-організм-реакція, які дозволили пояснити механізми впливу надлишкових маркетингових стимулів на поведінку споживачів. У статті систематизовано результати сучасних наукових досліджень у сфері маркетингових комунікацій та цифрового маркетингу, а також проаналізовано специфіку функціонування комунікацій у постпандемійному та воєнному інформаційному середовищі України. На основі узагальнення теоретичних підходів і емпіричних даних запропоновано комплекс інструментів підвищення ефективності маркетингових комунікацій в умовах інформаційного перенасичення. Серед ключових інструментів виділено персоналізований адаптивний таргетинг, омніканальні інтегровані комунікаційні стратегії, використання предиктивної аналітики, алгоритмів штучного інтелекту, нейромаркетингових технологій та створення контенту, орієнтованого на цінність і взаємодію зі споживачем. Результати дослідження свідчать, що впровадження зазначених інструментів дозволяє суттєво знизити рівень когнітивного навантаження аудиторії, підвищити релевантність повідомлень та покращити показники залучення. За даними аналітичних платформ, оптимізація комунікаційних стратегій здатна зменшити когнітивне перевантаження споживачів на 30–45 % та підвищити рівень взаємодії з брендом на 25–40 %.Документ Гібридні AGILE-моделі в операційному менеджменті організацій(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Супрун, Анатолій Анатолійович; Suprun, Anatolii; Петрішина, Тетяна Олександрівна; Petrisyna, TetianaВ статті досліджено формування нової концепції в операційному менеджменті, яка базується на виникненні і поширенні гібридних моделей управління на основі відомих вже підходів і концепцій гнучкого планування і оцінювання Agile, Scrum, Kanban, Lean. Обґрунтовано необхідність формування і використання моделей змішаного типу, оскільки в останні десятиріччя операційний менеджмент знаходиться у стані постійної трансформації, що зумовлена цифровізацією бізнес-процесів, зростанням невизначеності, розвитком сервісної економіки та зміщенням акцентів від жорстко регламентованих управлінських підходів до адаптивних і гнучких моделей організації діяльності. Проведений аналіз дозволив провести узагальнення і сформувати висновки щодо еволюції систем гнучкого і адаптивного управління під егідою Agile, переходу від спеціалізованих систем виконання проєктних завдань невеликими командами до забезпечення масштабних проєктів і не тільки у сфері інформаційних технологій. Формування і поширення гібридних Agile-моделей з поєднанням різних концепцій, підходів і фреймворків є трендом сьогодення, що дозволяє організаціям краще адаптуватися до роботи в умовах невизначеності зовнішнього економічного середовища. У статті окреслено методологічні неточності сучасного трактування гнучких підходів до управління, зокрема змішування різних рівнів управлінських концепцій. Обґрунтовано необхідність застосування логічного підходу до розбудови гібридних моделей та базової термінології: Lean визначено як метарівень принципів організації системи, Agile – як філософію гнучкого управління та сукупність адаптивних фреймворків, тоді як Kanban розглядається як практичний інструмент управління потоком робіт на операційному рівні. Scrum при цьому розглядається як базовий фреймворк, що може поєднувати різні процеси та артефакти для виконання прикладних завдань у гібридних моделях. У статті розроблено управлінську матрицю вибору гібридних підходів, що дозволяє комбінувати методи Agile, Lean та Kanban залежно від рівня передбачуваності роботи, ступеня інноваційності та орієнтованості завдань на проєктну або операційну діяльність. Запропонована матриця ґрунтується на двох ключових вимірах – рівні невизначеності («високий – низький») та типі роботи («проєктна робота – операційні процеси»), що забезпечує адаптацію управлінських підходів до реальних умов функціонування організації. У межах моделі Scrum розглядається як базовий фреймворк, тоді як Lean і Kanban виступають інструментами доповнення та оптимізації процесів.Документ Мікроекономічні показники оцінки зовнішнього середовища діяльності підприємства як інструмент стратегічного менеджменту та маркетингу(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Приймак, Наталія Сергіївна; Pryimak, Nataliia; Ніколайчук, Ольга Анатоліївна; Nikolaichuk, OlhaУ статті проведено комплексне дослідження сутності зовнішнього середовища діяльності підприємства, його місця у системі обґрунтування господарських рішень щодо стратегічного розвитку підприємства. Визначено, що мікроекономічні показники оцінки зовнішнього середовища підприємства – це система кількісних і якісних індикаторів, що характеризують параметри безпосереднього ринкового оточення підприємства (споживачів, конкурентів, постачальників, посередників і галузеву структуру) та використовуються для аналізу умов його функціонування і обґрунтування управлінських рішень в сфері стратегічного менеджменту та маркетингу. Метою їх розрахунку є: забезпечення моніторингу динаміки ринкових індикаторів та кон’юнктури; реалізація антисипативності стратегічного менеджменту та маркетингу; ідентифікація конкурентних переваг; визначення перспектив монетизації ключових компетенцій бізнесу; мінімізація комерційних ризиків. У даному дослідженні мікроекономічні показники оцінки зовнішнього середовища діяльності підприємства згруповані як ринкові (місткість ринку, темпи зростання ринку, частка ринку підприємства (лідера ринку), волатильність цін); конкурентні (кількість підприємств-конкурентів на ринку, коефіцієнт концентрації ринку (коефіцієнт концентрації, індекс Херфіндаля-Хіршмана, тип ринкової влади учасників, рівень цінової конкуренції та маржинальності); галузеві (середній рівень рентабельності галузі; показники середнього рівня продуктивності використання ресурсів; середній рівень витрат та структура собівартості) та споживчі(еластичність попиту; лояльність клієнтів (вартість утримання клієнта, довічна цінність клієнта, коефіцієнт перемикання, коефіцієнт відтоку; показники граничної корисності, ефект доходу та заміщення, споживчий надлишок). Визначено у якості найбільш інформативних для забезпечення довгострокових цілей стратегічного менеджменту та маркетингу групу споживчих мікроекономічних показників, ідентифікацію яких доцільно підсилити аналітичними моделями, такими як модель функції попиту, моделі споживчого вибору, модель AIDA та RFM-аналіз.Документ Міжнародний рух капіталу в системі міжнародних економічних відносин(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Малиновська, Юлія Богданівна; Malynovska, Yuliia; Мац, Юрій Овсійович; Mats, Yurii; Орищин, Назар Романович; Oryshchyn, Nazar; Паращин, Олег Романович; Parashchyn, OlehУ статті досліджено міжнародний рух капіталу як важливу складову системи міжнародних економічних відносин, що відіграє суттєву роль у розвитку світової економіки та поглибленні економічної взаємодії між країнами. В умовах глобалізації міжнародне переміщення капіталу виступає одним із ключових механізмів перерозподілу фінансових ресурсів між державами, забезпечуючи ефективніше використання інвестиційного потенціалу на глобальному рівні. Розкрито економічну сутність міжнародного руху капіталу, визначено його основні форми, зокрема прямі іноземні інвестиції, портфельні інвестиції, міжнародні кредити, а також інші фінансові інструменти, що забезпечують переміщення фінансових ресурсів між національними економіками. Проаналізовано механізми функціонування міжнародних потоків капіталу в умовах трансформації світової економічної системи, посилення інтеграційних процесів та розвитку глобальних фінансових ринків. Особливу увагу приділено ролі транснаціональних корпорацій, міжнародних фінансових інституцій та глобальних економічних ініціатив у формуванні сучасної структури міжнародних інвестиційних потоків. Встановлено, що саме ці суб’єкти значною мірою визначають напрями руху капіталу, сприяють розширенню міжнародного виробничого співробітництва, розвитку інноваційної діяльності та інтеграції національних економік у світову господарську систему. Визначено економічні наслідки міжнародного переміщення капіталу для країн-експортерів і країн-реципієнтів капіталу. Обґрунтовано, що залучення іноземних інвестицій сприяє модернізації виробництва, впровадженню сучасних технологій, підвищенню продуктивності праці та створенню нових робочих місць. Водночас для країн-експортерів капіталу міжнародні інвестиції відкривають можливості для розширення ринків збуту, диверсифікації активів та отримання додаткових доходів. Доведено, що ефективне використання міжнародних інвестиційних ресурсів сприяє підвищенню конкурентоспроможності національних економік, активізації інвестиційної діяльності, поглибленню міжнародної економічної співпраці та зміцненню позицій держав у світовій економічній системі. Підкреслено, що раціональне регулювання міжнародного руху капіталу та створення сприятливого інвестиційного середовища є важливими передумовами сталого економічного розвитку та інтеграції країн у глобальний економічний простір.Документ Людський капітал у структурі інституційних обмежень аграрного підприємництва(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Лопатинський, Юрій Михайлович; Lopatynskyi, Yurii; Паламарюк, Тетяна Степанівна; Palamariuk, TetianaУ статті розглядається роль людського капіталу як обмежувального чинника розвитку аграрного підприємництва України в умовах інституційних трансформацій. Актуальність дослідження пов’язана з очевидною, але не до кінця розв’язаною суперечністю між традиційним ресурсним трактуванням людського капіталу та реальною практикою аграрного підприємництва, де наявність освіти, професійного досвіду та людських ресурсів не гарантує їх ефективної реалізації. Водночас ця суперечність у більшості робіт або обходиться, або фіксується без спроби її розгорнути концептуально. Метою статті є концептуалізація людського капіталу у структурі інституційних обмежень аграрного підприємництва України. Методологічною основою дослідження є інституційний підхід, доповнений елементами системного та структурно-функціонального аналізу. Людський капітал розглядається не як екзогенний фактор зростання, а як ендогенна змінна інституційної системи, ефективність якої визначається якістю формальних і неформальних інституцій, що структурують поведінку економічних агентів в аграрному секторі. Аналіз людського капіталу доцільно вести через його декомпозицію на окремі типи інституційних обмежень: демографічне, кваліфікаційне (компетентнісне), мотиваційно-поведінкове та інституційно-організаційне. Важливо: кожен із цих типів має відтворювальний характер і закріплюється через механізми адаптації економічних агентів до нестабільного інституційного середовища. Сукупна дія цих обмежень формує інституційну пастку, коли навіть формально коректні політики розвитку людського капіталу не забезпечують очікуваного ефекту без одночасного вдосконалення інституційного середовища. Для кожного типу обмежень окреслено відповідні інституційні механізми пом’якшення, що охоплюють демографічну та територіальну політику, освітньо-компетентнісні механізми, інструменти інституційної стабілізації та розвиток кооперативних і мережевих форм організації аграрного підприємництва. Наукова новизна дослідження полягає у концептуалізації людського капіталу як структурного елемента інституційних обмежень аграрного підприємництва на противагу його традиційній інтерпретації як універсального позитивного ресурсу. Запропоновані типологія обмежень і відповідна система механізмів їх пом’якшення утворюють цілісну аналітичну рамку, що розширює пояснювальний потенціал інституційного підходу стосовно проблем аграрного підприємництва. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання при формуванні державної політики розвитку аграрного підприємництва. Зокрема, результати дослідження обґрунтовують необхідність зміщення акцентів аграрної політики з кількісного нарощування компетентностей на створення інституційних умов їх реалізації, що є принципово важливим для подолання структурних дисбалансів розвитку людського капіталу в аграрному секторі України.Документ Організаційно-економічне оцінювання ефективності стратегічного управління логістикою аграрних підприємств України на основі інтегративного підходу(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Ліщинська, Ірина Петрівна; Lishchynska, IrynaУ статті обґрунтовано науково-методичні підходи до оцінки організаційно-економічного рівня стратегічного управління логістикою в сільськогосподарських підприємствах України в умовах зростання турбулентності зовнішнього середовища та воєнних загроз. Здійснено систематизацію наявних логістичних стратегій аграрних підприємств (класичні, адаптивні, інтегровані, інноваційні) з урахуванням типу бізнес-моделі, масштабу діяльності, ринкової орієнтації та рівня зрілості менеджменту; показано, що еволюція від витратної до інноваційно-цифрової парадигми забезпечує зростання стійкості та конкурентоспроможності аграрного бізнесу. На основі узагальнення вітчизняних і зарубіжних досліджень ідентифіковано ключові бар’єри стратегічного логістичного управління (цифровий розрив, екологічна неефективність, інституційна непослідовність, кадровий дефіцит, інфраструктурні обмеження) та окреслено їхній вплив на стійкість логістичних ланцюгів аграрних підприємств. Особливу увагу приділено розробленню удосконаленої концепції оцінювання логістичної ефективності на основі системи ключових показників ефективності (Key Performance Indicators, KPI), що доповнена інтегративним показником Integrated Logistics Effectiveness Mirror (ILEM). Запропонована методика ILEM поєднує нормалізацію кількісних KPI, експертну валідацію якісних параметрів, вагову агрегацію та сценарний аналіз, що дозволяє перейти від фрагментарного, переважно ретроспективного контролю до безперервного моніторингу логістичної ефективності в режимі, наближеному до реального часу. Результати дослідження доводять, що впровадження інтегративної системи KPI та авторського показника ILEM трансформує логістичні стратегії аграрних підприємств із інструмента фіксації фактів у механізм проактивного стратегічного управління ризиками та формування стійкої конкурентної переваги на національних і міжнародних ринках. Практична апробація підходу на прикладі провідних аграрних компаній України підтверджує його здатність забезпечувати підвищення прозорості логістичних процесів, зниження витрат та посилення адаптивності підприємств до зовнішніх дестабілізуючих чинників.Документ Бізнес-планування стартапів у сфері цифрових послуг: від концепції до мінімально життєздатного продукту (MVP)(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Костенко, Оксана Василівна; Kostenko, Oksana; Куличков, Артур Юрійович; Kulychkov, ArturУ статті проведено комплексне дослідження сучасних моделей та інструментарію бізнес-планування для стартапів, що функціонують у динамічному секторі цифрових сервісів. Актуальність дослідження зумовлена фундаментальною трансформацією економічних процесів під впливом глобальної цифровізації, де традиційні методи стратегічного планування втрачають свою ефективність через високу волатильність ринків та стрімку зміну технологічних парадигм. Обґрунтовано, що в умовах сучасної цифрової екосистеми класичне бізнес-планування має трансформуватися з «статичного документа» на «динамічний управлінський процес». У роботі детально розглянуто та систематизовано сутність ключових концепцій: класичного бізнес-плану, методології Lean Startup, візуального моделювання Business Model Canvas, гнучкого Agile-планування та математично-орієнтованого unit-економічного підходу. Особливу увагу приділено порівняльному аналізу цих моделей за розробленою системою критеріїв, що включає адаптивність до ринкових змін, швидкість верифікації гіпотез, придатність для залучення зовнішнього інвестування та глибину опрацювання стратегічних ризиків. У статті вперше на системному рівні інтегровано опис прикладних цифрових інструментів за функціональними групами: від сервісів для ринкових досліджень та прототипування (Figma, Miro) до складних систем продуктової аналітики (Amplitude, Google Analytics 4) та фінансового моделювання. Як практичний кейс досліджено ринок комп’ютерних ігор, що є еталоном цифрової економіки. На основі аналізу даних Newzoo, ESA та Video Games Europe за 2024–2025 роки встановлено ключові тренди розвитку галузі, зокрема домінування цифрової дистрибуції (90% ринку в Європі) та перехід до live-service моделей монетизації. Окремо проаналізовано стан українського геймдев-сектору в умовах воєнного стану на основі статистики GameDev DOU, що дозволило виявити вектори трансформації кадрового потенціалу та адаптації бізнес-моделей до глобальних викликів. Доведено, що успіх сучасного цифрового стартапу залежить від синергії гнучких управлінських методологій та інтегрованого використання data-driven інструментів, що дозволяють здійснювати оперативний півот (pivot) та масштабування бізнесу на основі реальних показників LTV та CAC. Сформульовано висновки щодо необхідності впровадження комбінованого підходу до планування, який поєднує стратегічну глибину класичних методів із оперативною гнучкістю інструментів Lean та Agile.Документ Глобальна стандартизація та міжнародна сертифікація як основа системи управління конкурентоспроможністю міжнародної компанії(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Ковальова, Марія Леонідівна; Kovalova, MariiaУ статті досліджується трансформаційна роль глобальної стандартизації та міжнародної сертифікації в системі стратегічного управління сучасною компанією. Обґрунтовано, що в сучасних умовах традиційні чинники конкурентоспроможності поступаються місцем здатності бізнесу інтегруватися в глобальні екосистеми через єдині стандарти якості та довіри. Стандартизація розглядається не просто як технічний регламент, а як стратегічний актив, що дозволяє масштабувати процеси, мінімізувати операційні ризики та забезпечувати ідентичну якість продукту в будь-якій точці світу. Особливу увагу приділено викликам імплементації уніфікованих вимог. Визначено критичні бар’єри: суперечність між глобальною уніфікацією та локальною адаптацією ринків, регуляторний протекціонізм національних урядів та технологічний розрив, що обмежує можливості філій у країнах, які розвиваються. Окремо підкреслено проблему морального старіння офіційних норм ISO через стрімкий розвиток штучного інтелекту, що вимагає від менеджменту розробки випереджаючих корпоративних стандартів. Доведено, що сертифікація є механізмом практичної верифікації репутаційного капіталу. Розкрито відмінності між обов’язковою сертифікацією як «дозволом на діяльність» та добровільною як інструментом маркетингової переваги. Окреслено вісім базових принципів менеджменту якості, що формують саморегульовану систему вдосконалення від пріоритету потреб споживача до системності рішень на основі фактів та формування партнерських відносин із постачальниками на взаємовигідних засадах. Важливим аспектом є інтеграція ESG-критеріїв та принципів сталого розвитку в корпоративні стратегії, що стає ключовим маркером легітимності на розвинених ринках. Зроблено висновок, що перехід від цінової боротьби до конкуренції на основі якості, етичності та технологічної досконалості є єдиним шляхом забезпечення довгострокового успіху в міжнародному бізнес-середовищі. Відповідно, для міжнародних компаній адаптація до міжнародних стандартів є стратегічним імперативом для підвищення своєї конкурентоспроможності.Документ Strategy for management of innovation activities of an enterprise in high-risk conditions(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Gudz, Iurii; Гудзь, Юрій Федорович; Shelest, Oleg; Шелест, Олег ГригоровичThe article examines theoretical and applied aspects of forming a strategy for managing innovation activities of an enterprise in conditions of high risks and uncertainty of the external environment. It is substantiated that in modern economic conditions, innovation activity is a key factor in ensuring the competitiveness of enterprises, their adaptability to crisis phenomena, technological changes and global challenges. It is determined that the strategy for managing innovation activities is a complex system of long term goals, principles, methods and management decisions aimed at the effective creation, implementation and commercialization of innovations taking into account risks. The main elements of such a strategy are revealed, in particular: analysis of the external and internal environment, risk assessment, formation of an innovation portfolio, selection of financing sources, development of innovation potential and knowledge management system. Modern approaches to risk management in the innovative activities of enterprises are analyzed, including the identification, assessment and minimization of risks at different stages of the innovation process. Particular attention is paid to the implementation of flexible management methods, digital technologies, scenario planning and diversification of innovation projects as tools for increasing the sustainability of enterprises. The influence of external factors, in particular economic instability, military risks, globalization processes and technological transformations, on the formation of innovation strategies is summarized. Key problems are identified, including: limited financial resources, high level of uncertainty of innovation results, insufficient integration of risk management into the strategic management system. Directions for improving the strategy for managing the innovative activities of an enterprise are substantiated, which include the development of a risk management system, increasing the investment attractiveness of innovations, the implementation of modern management approaches, the activation of partnership interactions and the formation of adaptive organizational structures. It is concluded that an effective strategy for managing innovation activities in conditions of high risks is a necessary prerequisite for ensuring sustainable development of the enterprise, increasing its competitive position and long-term economic efficiency.Документ Антикризове управління та система ризик-менеджменту як інструменти розвитку безпекового середовища суб’єктів господарювання(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Бреус, Світлана Василівна; Breus, SvitlanaМетою статті є обґрунтування ролі антикризового управління та системи ризик-менеджменту як важливих інструментів формування безпекового середовища організації й розробленні концептуального підходу до їх інтеграції. Наукові результати, отримані в процесі дослідження, ґрунтуються на використанні комплексу загальнонаукових та спеціальних методів, що підтверджують їх достовірність, зокрема: логічного узагальнення, індукції, дедукції, аналізу, синтезу, системного підходу, методів порівняння, моделювання тощо. Розглянуто сутність антикризового управління та ризик-менеджменту як взаємопов’язаних елементів єдиної системи управління, що формують вектор забезпечення безпекового середовища організації. Доведено, що сучасні умови господарювання, зокрема високий рівень турбулентності зовнішнього середовища, цифровізація економіки та зростання глобальних ризиків, зумовлюють необхідність інтеграції превентивних і реактивних управлінських механізмів. Акцентовано увагу на тому, що кризові явища мають комплексний характер і впливають на всі сфери діяльності організації, зокрема фінансову стійкість, операційну ефективність, кадровий потенціал та інформаційну безпеку. Обґрунтовано, що ефективне поєднання системи ризик-менеджменту, яка забезпечує ідентифікацію та оцінювання ризиків, та антикризового управління, спрямованого на оперативне реагування і відновлення, сприяє підвищенню рівня організаційної стійкості. Особливу увагу приділено розробленню концептуальної моделі формування безпекового середовища організації, що базується на інтеграції стратегічного, тактичного та операційного рівнів управління, а також використанні економіко-математичного підходу до оцінювання рівня безпеки. Запропоновано інтегральний показник безпеки, який дозволяє кількісно оцінити ефективність управлінських рішень у сфері ризик-менеджменту та антикризового управління. Зроблено висновок про доцільність впровадження комплексного, системного підходу до управління ризиками, що передбачає використання сучасних цифрових інструментів, формування ризик-орієнтованої культури управління та забезпечення адаптивності організацій до змін зовнішнього середовища задля досягнення стійкого розвитку.Документ Удосконалення макромеханізму протидії відмиванню грошей в Україні(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Федорович, Богдан Іванович; Fedorovych, BohdanУ статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти удосконалення макромеханізму протидії відмиванню грошей і фінансуванню тероризму в Україні в умовах воєнного стану, цифровізації фінансових послуг та зростання транскордонних ризиків. Метою статті є визначення сутності, структури та функціональних характеристик макромеханізму протидії відмиванню грошей і фінансуванню тероризму, а також обґрунтування напрямів підвищення його ефективності з урахуванням сучасних викликів зовнішнього середовища. У роботі систематизовано підходи до макрорівневого регулювання у сфері фінансового моніторингу, розкрито взаємозв’язок між ризик-орієнтованим наглядом, інституційною спроможністю та міжнародною координацією, а також проаналізовано динаміку позицій України за показником Базельского індексу протидії відмиванню грошей у 2020–2025 рр. Автором сформовано концептуальну модель макромеханізму протидії відмиванню грошей і фінансуванню тероризму як міжсекторальної системи, що функціонує на перетині фінансів, права та безпеки. У статті обґрунтовано доцільність інтеграції ризик-орієнтованого підходу з інструментами аналітики великих даних, SupTech/RegTech-рішеннями та механізмами обміну інформацією між підрозділами фінансової розвідки, регуляторами та правоохоронними органами. Наукова новизна отриманих результатів полягає у поглибленні теоретичного розуміння макромеханізму протидії відмиванню грошей через призму макропруденційного регулювання, а також у визначенні інституційної консолідації, цифрової інтеграції та впровадження принципів пропорційності й privacy-by-design як системоутворюючих умов його модернізації. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання запропонованих підходів при розробленні державної політики у сфері фінансової безпеки, удосконаленні координаційних механізмів між суб’єктами фінансового моніторингу та формуванні стратегій гармонізації національного законодавства з міжнародними стандартами. Автор наголошує, що підвищення стійкості фінансової системи України до ризиків легалізації злочинних доходів потребує поглиблення міжнародного співробітництва, спрощення процедур правової допомоги, розвитку транскордонного обміну даними та зміцнення незалежності регуляторних і правоохоронних органів.Документ Методологічна платформа Sustainable Finance у дослідженні фінансового забезпечення сталого розвитку аграрного сектору(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Маслак, Наталія Григорівна; Maslak, NataliiaУ статті досліджено методологічні засади формування фінансового забезпечення сталого розвитку аграрного сектору в умовах трансформації фінансових систем, екологічних викликів та воєнних ризиків. Актуальність зумовлена необхідністю переорієнтації фінансових потоків на підтримку сталого розвитку аграрного сектору через інтеграцію економічних, екологічних і соціальних цілей у фінансову політику держави. Метою статті є обґрунтування авторської методологічної платформи Sustainable Finance (стале фінансування) як наукової основи дослідження фінансового забезпечення сталого розвитку аграрного сектору, визначення її принципів та структурних елементів. У дослідженні застосовано комплементарну методологічну рамку, що поєднує системний, діалектичний, інституційний, відтворювальний та ризик-орієнтований підходи, що дозволило розглядати фінансове забезпечення аграрного сектору як багаторівневу динамічну систему взаємодії фінансових, економічних, соціальних та екологічних компонентів. Розкрито сутність концепції Sustainable Finance та її роль у трансформації фінансових механізмів з урахуванням українського контексту: воєнних ризиків, земельної реформи, ESG-політики (Environmental, Social, Governance – екологічна, соціальна та управлінська політика) НБУ та євроінтеграції. Обґрунтовано авторську платформу, що інтегрує принципи двоїстої матеріальності, ризик-орієнтованості, таксономічної сумісності, соціальної інклюзії та just transition (справедливий перехід), відтворювальної достатності. Запропоновано концептуальну модель циклічної взаємодії компонентів фінансового забезпечення із зворотними зв'язками та відтворювальним контуром. Наукова новизна полягає у формуванні платформи, яка на відміну від існуючих підходів поєднує п'ять комплементарних методологічних підходів, операціоналізує ESG-виміри для аграрного сектору та враховує воєнні ризики й інституційну трансформацію. Практичне значення полягає у можливості оцінювання ефективності фінансових механізмів підтримки аграрного сектору, обґрунтування параметрів фінансової політики сталого розвитку та визначення достатності фінансування для відтворення виробничого, природного та соціального капіталів.Документ Comparative analysis of integrated risk management models in banking institutions and insurance companies(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Dragan, Oksana; Драган, Оксана Олександрівна; Tkachenko, Kateryna; Ткаченко, Катерина Віталіївна; Melnyk, Serhiy; Мельник, Сергій ОлександровичThe article examines the theoretical and methodological principles and applied aspects of integrated risk management in banking institutions and insurance companies in the context of growing financial instability, digitalization of financial services, increased regulatory requirements and systemic uncertainty. It is substantiated that risk management has been transformed from a separate control function into a complex management subsystem integrated into strategic planning under modern conditions, corporate governance, internal control, capital, liquidity and solvency policies. Based on a comparative approach, common features of the models of a structured approach to risk management in the banking and insurance sectors are identified, in particular their orientation towards complexity, continuity, risk appetite, the “three lines of defense” model, hierarchical responsibility and the inclusion of risk indicators in the system of management decisions. At the same time, the fundamental differences between these models are determined, which are due to the institutional nature of financial intermediaries, the structure of their assets and liabilities, the nature of dominant risks, the time horizon of liability assessment, the logic of capital coverage and the features of regulatory supervision. It is proven that the banking model of integrated risk management is more sensitive to credit, market, liquidity, interest and operational risks, while the insurance model tends to actuarial, reserve, underwriting, reinsurance and solvency management contours. The scientific and practical feasibility of adapting the best intersectoral practices is substantiated, in particular, the use of long-term scenario analysis experience by banks, and approaches to formalizing risk appetite, operational risk monitoring and embedding risk metrics in financial planning by insurers. The directions for improving ERM models in the financial sector are proposed based on strengthening risk culture, aggregated risk assessment, development of risk analytics, control automation, strengthening operational stability and integration of risk management into the value creation process. It is concluded that increasing the effectiveness of integrated risk management models is an important prerequisite for ensuring financial stability, reliability and competitiveness of banking institutions and insurance companies.Документ Превентивне управління фінансовими ресурсами підприємства в системі антикризового менеджменту(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Варченко, Ольга Миронівна; Varchenko, Olha; Зубченко, Вікторія Володимирівна; Zubchenko, Viktoriia; Варченко Ольга Олександрівна; Varchenko, OlhaУ статті досліджено теоретико-методичні засади та прикладні аспекти управління фінансовими ресурсами підприємства в контексті антикризового менеджменту в умовах посилення нестабільності зовнішнього середовища, зростання фінансових ризиків, ресурсних обмежень, інфляційного тиску, логістичних порушень і воєнних викликів. Обґрунтовано, що в сучасних умовах управління фінансовими ресурсами виходить за межі традиційного розподілу та використання коштів і набуває характеру інтегрованої системи превентивних, адаптивних і стабілізаційних рішень, які спрямовані на забезпечення фінансової стійкості, платоспроможності, ліквідності та довгострокової життєздатності підприємства. Узагальнено наукові підходи до трактування сутності фінансових ресурсів і доведено необхідність їхнього розгляду як стратегічної основи антикризового реагування. Виокремлено базові принципи управління фінансовими ресурсами в системі антикризового менеджменту, серед яких превентивність, адаптивність, комплексність, гнучкість, збалансованість джерел фінансування, пріоритет ліквідності, безперервність фінансового моніторингу та інформаційна обґрунтованість управлінських рішень. Визначено ключові етапи антикризового управління фінансовими ресурсами, що включають ідентифікацію кризових чинників, фінансову діагностику, оцінювання достатності ресурсів, вибір антикризової стратегії, реалізацію стабілізаційних заходів та контроль результативності. Доведено доцільність поєднання традиційних методів фінансового аналізу з інструментами сценарного планування, стрес-тестування, прогнозування грошових потоків, цифрового моніторингу та моделей раннього попередження ризиків. Обґрунтовано, що ефективність антикризового управління визначається не лише обсягом фінансових ресурсів, а й якістю їхньої структури, рівнем диверсифікації джерел фінансування, здатністю підприємства до мобілізації резервів і швидкого перерозподілу коштів відповідно до змін середовища. Запропоновано концептуальну модель управління фінансовими ресурсами підприємства в контексті антикризового менеджменту, яка охоплює діагностичний, стратегічний, інструментальний і контрольний блоки. Практичне значення результатів полягає у можливості їхнього використання для вдосконалення фінансової політики підприємств, формування антикризових стратегій, підвищення обґрунтованості управлінських рішень і зміцнення фінансової резилієнтності суб’єктів господарювання.Документ Ефект IKEA у фінансовій сфері: теоретичні засади та можливості емпіричної адаптації(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Береза, Сергій Володимирович; Bereza, SerhiiМетою цієї статті є дослідження феномену «ефекту IKEA» у сфері фінансів та обґрунтування його значущості для розуміння індивідуальної та інституційної фінансової поведінки. Зростаюча складність фінансових ринків перетворює процес прийняття рішень не лише на раціональний, а й на психологічно обумовлений процес. У цьому контексті фокус на тому, як особиста залученість формує сприйняття цінності, є надзвичайно важливим, оскільки це дозволяє виявити приховані механізми, що впливають на інвестиційний вибір, моделі заощаджень та довгострокове фінансове планування. Таким чином, мета дослідження полягає в систематизації концептуальних основ цього ефекту та їх адаптації для фінансових застосувань, демонструючи, як суб’єктивна вартість фінансових продуктів може зростати, коли особи докладають власних зусиль до їх створення або управління. Методологія базується на міждисциплінарному підході, що поєднує теоретичний аналіз, поведінкове моделювання та експериментальну симуляцію процесів прийняття рішень. Особлива увага приділяється визначенню того, як зусилля, власність та самоатрибуція взаємодіють у контексті інвестиційних портфелів, споживчих інструментів заощадження та консультаційної практики. Прикладні методи включають логічне узагальнення, абстрагування та використання порівняльних сценаріїв, що дає змогу висвітлити як позитивні, так і потенційно несприятливі наслідки цього явища. Результати дослідження свідчать про те, що індивідуальні зусилля, інвестовані у фінансовий вибір, можуть суттєво змінити сприйняту вартість активів. Це призводить до подвійного результату: з одного боку – до більшої відданості, дисципліни та фінансової грамотності, а з іншого – до схильності переоцінювати неефективні інструменти, недооцінювати ризики та чинити опір професійним рекомендаціям. Аналіз уточнює межу між раціональною ринковою оцінкою та суб'єктивним сприйняттям, окреслюючи умови, за яких фінансова поведінка стає більш ефективною або, навпаки, більш вразливою до психологічних викривлень. Практична цінність статті полягає в можливості її застосування у фінансовому консультуванні, розробці інвестиційних стратегій та освітніх програмах. Впровадження поведінкових ідей у професійну діяльність дозволяє тісніше узгодити фінансові продукти з очікуваннями та потребами клієнтів, зменшити ірраціональні упередження та підвищити загальну ефективність прийняття рішень у сфері фінансів.Документ Прогнозування тенденцій розвитку ІТ-індустрії в Україні(ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Тельнов, Анатолій Сергійович; Telnov, AnatoliyУ статті аргументовано актуальність та необхідність дослідження розвитку ІТ-сектору як одного з ключових секторів економіки України. Обґрунтовано значення та переваги ІТ-сектору. Аналіз останніх наукових праць із зазначеної проблеми показав необхідність подальших наукових досліджень детермінант, тенденцій та перспектив розвитку ІТ-індустрії України у складних воєнних умовах. Метою статті є розробка науково-методологічних підходів до прогнозування тенденцій та перспектив розвитку ІТ-індустрії України. У статті досліджено тенденції розвитку української ІТ-індустрії в контексті війни та глобальних економічних викликів. Основними з них є: цифрова трансформація, розвиток технологічної екосистеми, підвищення стратегічної ролі в європейському цифровому просторі, синергія між провідними технологічними компаніями та новим поколінням стартапів. Визначено характеристики українського ІТ-сектору, основні причини та фактори, що вплинули на зміни протягом аналізованого періоду. Здійснено прогноз показників розвитку української ІТ-індустрії на період до 2027 року з урахуванням статистичних даних за попередні роки, а також динаміки зростання на основі світових тенденцій в ІТ-секторі. Прогнозування показників експорту ІТ-послуг в експорті товарів і послуг показало тенденцію до подальшого зростання, враховуючи стабільний попит та потенціал для зростання за умови покращення економічної ситуації. Прогноз кількості діючих юридичних осіб, що надають ІТ-послуги також засвідчив тенденцію до зростання. Динаміка показників доступу та використання інформаційно-комунікаційних технологій є позитивною та свідчить про зростання цих показників. Встановлено, що український ринок ІТ має значні перспективи для інвестицій міжнародного бізнесу. На основі отриманих результатів охарактеризовано прогнозовані тенденції в розвитку ІТ-індустрії в Україні. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості визначення перспектив зростання ІТ-індустрії в Україні шляхом розробки відповідної стратегії її розвитку ІТ-індустрії з урахуванням нестабільності економічної ситуації в країні.