Економіка і управління
Постійне посилання зібранняhttp://dspace.e-u.edu.ua/handle/123456789/27
Переглянути
Нові надходження
Документ Стратегія Private Label як інструмент просування товарів на міжнародних платформах електронної комерції(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Свічкар, Наталія Михайлівна; Svichkar, Nataliia; Маргарян, Маріне Львівна; Marharian, Marine; Бистров, Владислав Сергійович; Bystrov, VladyslavСтрімкий розвиток глобальної електронної комерції (e-commerce), зокрема платформи Amazon, створює критичну необхідність для українських підприємств, які прагнуть до експорту та економічної стійкості, у застосуванні висококонкурентних маркетингових стратегій. Статтю присвячено обґрунтуванню стратегії Private Label як найбільш ефективного інструменту інтеграції українських виробників у глобальну екосистему Amazon. На основі порівняльного аналізу ключових бізнес-моделей (роздрібна торгівля (Retail Arbitrage), оптова торгівля (Wholesale), власна торгова марка (Private Label)) доведено, що створення власної торгової марки забезпечує експортерам контроль над ціноутворенням, захист від прямої конкуренції та вищу операційну маржу порівняно з перепродажем чужих брендів. За результатами дослідження систематизовано товарні категорії з найвищим потенціалом для Private Label, зокрема: паперова продукція, товари тривалого зберігання, спеціалізовані продукти харчування, косметика та зоотовари. Визначено критичні фактори успіху, серед яких використання логістичної інфраструктури (Fulfillment by Amazon, FBA) та захист інтелектуальної власності через Amazon Brand Registry. Наукова новизна дослідження полягає у розвитку теоретико-методичних підходів до формування маркетингової стратегії експортерів шляхом поєднання класичних інструментів брендингу з унікальними алгоритмічними механізмами маркетплейсу Amazon, що дозволяє адаптувати модель Private Label до специфіки українського виробництва. Авторський внесок виражено у розробці практичного алгоритму трансформації наявних виробничих ресурсів у міжнародний бренд, що надає українським компаніям можливість уникнути цінових воєн та сформувати стійку конкурентну перевагу на глобальних ринках електронної комерції. Практична цінність роботи полягає у розрахунку необхідних інвестицій для виходу на ринок: обґрунтовано, що для успішного запуску нового продукту та збору аналітичних даних необхідний стартовий рекламний бюджет у межах 1500–3000 дол. США. Розроблено рекомендації щодо трансформації виробничих ресурсів українських підприємств у міжнародні бренди, що дозволяє уникнути цінових воєн та сформувати стійку конкурентну перевагу на ринках електронної комерції.Документ Маркетингові моделі комунікацій та їх застосування китайськими виробниками чаю в Україні(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Рябчик, Алла Володимирівна; Се, Сяохан; Riabchyk, Alla; Xie, XiaohangУ статті розглянуто маркетингові моделі комунікацій та визначено можливості їх практичного застосування китайськими виробниками чаю на українському ринку в умовах зростання конкуренції, зміни споживчих уподобань, підвищення вимог до релевантності комунікаційних стратегій. Обґрунтовано, що моделі AIDA, AIDMA та AISDALSLove можуть сприяти формуванню стійкого інтересу до китайського чаю, активізації наміру покупки та розвитку довготривалої лояльності українських споживачів. Розглянуто модель DAGMAR як інструмент постановки конкретних, вимірюваних цілей рекламної діяльності та оцінювання її впливу на різні етапи споживчої поведінки. На основі моделі PESO обґрунтовано оптимальне поєднання платних, власних, зароблених і спільних медіа для комплексного охоплення цільових сегментів і посилення довіри до китайських виробників чаю в Україні. Особливу увагу приділено моделі STDC, яка структурує комунікаційний шлях від початкового інтересу до формування прихильності і повторних покупок, що є важливим для брендів, які прагнуть зміцнити позиції на новому ринку. Доведено, що застосування моделі Лассвела дозволяє адаптувати комунікаційні повідомлення до культурних, соціальних і поведінкових характеристик української аудиторії, оптимізувати вибір каналів і підвищити точність таргетування. Узагальнені результати свідчать, що інтеграція зазначених комунікаційних моделей формує цілісну, системну, ефективну комунікаційну стратегію, здатну адаптуватися до динамічних умов українського ринку, забезпечити стійке зростання впізнаваності бренду. Використання моделей забезпечує більшу ефективність маркетингових комунікацій, дозволяє точніше сегментувати аудиторію, підвищує релевантність повідомлень, сприяє формуванню лояльності, нарощуванню продажів чаю та зміцненню позицій китайських виробників чаю в Україні. Практична значущість роботи полягає у формуванні рекомендацій для китайських виробників чаю щодо інтеграції комунікаційних моделей у реальні маркетингові стратегії, побудови багатоканальних комунікацій, персоналізації повідомлень, оптимізації контенту і підвищення ефективності взаємодії з українським споживачем на всіх етапах його контактів із брендом.Документ Деформація споживчої поведінки в індустрії гостинності в умовах воєнного стану(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Пшенична, Тетяна Миколаївна; Pshenychna, TetianaУ статті досліджено вплив воєнного стану на трансформацію споживчої поведінки в індустрії гостинності України. Визначено ключові фактори, що формують нові підходи до вибору готельних і ресторанних послуг у кризових умовах, акцентуючи увагу на переході від традиційних критеріїв до пріоритетів виживання та безпеки. Показано, що безпекові аспекти стають домінантним критерієм прийняття рішень споживачами: зростає значення наявності укриттів, автономних систем енергозабезпечення та здатності підприємств оперативно реагувати на загрози. Аналіз підтверджує, що фізична безпека та стійкість інфраструктури тепер є не перевагою, а базовою передумовою для функціонування бізнесу. Установлено, що воєнний стан спричиняє суттєву зміну структури попиту, що виражається у катастрофічному зменшенні міжнародних і внутрішніх туристичних потоків на більшості територій та одночасному інтенсивному зростанні сегментів вимушеного тимчасового розміщення (внутрішньо переміщені особи (ВПО), релокований бізнес, волонтери). Ця структурна перебудова вимагає від підприємств переорієнтації сервісних стандартів і цільових аудиторій. Доведено, що економічні обмеження населення зумовлюють посилення раціональності вибору, орієнтацію на доступні цінові пропозиції, акції та підвищені вимоги до співвідношення «ціна–якість». У статті підкреслено зростання ролі стабільності, репутаційної надійності та соціальної відповідальності підприємств як факторів, що формують довіру та лояльність споживачів у період кризових викликів. Особливу увагу приділено прискоренню цифровізації сервісу: масштабній популяризації онлайн-бронювань, розвитку послуг безконтактної доставки їжі, використання цифрових каналів для оперативного інформування про безпеку та переходу на безконтактну взаємодію з персоналом. Підкреслено значущість психологічного виміру поведінки, що проявляється у прагненні до емоційного комфорту, безпеки та відчуття підтримки. Зроблено висновок, що вплив воєнного стану на вибір споживачів є комплексним та багатовимірним. Адаптивність бізнес-моделей, цифрова зрілість, гнучкість тарифної політики та відкритість комунікацій стають критично важливими умовами конкурентоспроможності та виживання підприємств індустрії гостинності України.Документ Аналіз прибутковості АТ "Кредобанк" та шляхи її підвищення в умовах економічної нестабільності(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Чубка, Ольга Михайлівна; Вітер, Дар’я Віталіївна; Chubka, Olha; Viter, DariaПитання підтримання високої прибутковості підприємства стає особливо важливим в умовах економічної нестабільності та мінливої динаміки ринку. Ефективне управління прибутковістю є визначальним фактором конкурентоспроможності банку, її фінансової стійкості та довгострокового стратегічного розвитку. У цій статті досліджуються основні економічні функції прибутку, його класифікація та роль у фінансуванні зростання банку, а також аналізується взаємозв'язок показників прибутковості та рентабельності з загальною ефективністю господарської діяльності. Підкреслюється, що прибуток відображає результати інвестиційних та фінансових рішень, слугує основою для самофінансування, сприяє розширеному відтворенню та мотивує працівників. У дослідженні також розглядаються внутрішні та зовнішні чинники, що визначають прибутковість, включаючи структуру активів, рівень витрат, якість кредитного портфеля, диверсифікацію доходів та макроекономічні впливи. Для демонстрації практичного застосування проаналізовано фінансові результати АТ «Кредобанк» за 2022–2024 роки з акцентом на рентабельність активів, рентабельність капіталу, загальну рентабельність активів, чисту процентну маржу, операційну ефективність та загальні фінансові результати. Результати показують сильне позитивне зростання ключових показників ефективності у 2023 році, за яким у 2024 році слідує помірне зниження. У статті викладено практичні заходи для підвищення прибутковості, такі як оптимізація розподілу активів, посилення контролю витрат, підвищення ефективності управління капіталом, розширення цифрових банківських каналів, диверсифікація джерел доходу та впровадження кризостійкої фінансової політики. У дослідженні робиться висновок, що показники прибутковості та рентабельності є фундаментальними показниками для оцінки ефективності підприємства, формування його фінансової стійкості та інвестиційної привабливості, а тому потребують постійного моніторингу та аналітичної оцінки. Майбутні дослідження можуть бути спрямовані на подальшу розробку інструментів прогнозування прибутковості в різних секторах економіки та вивчення впливу макроекономічних коливань на ефективність підприємств.Документ Напрями забезпечення фінансової стійкості страхових компаній у поствоєнному відновленні економіки країни(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Малащук, Олег Володимирович; Malashchuk, OlehУ статті виконано ґрунтовний аналіз зовнішніх і внутрішніх чинників, що визначають фінансову стійкість страхових компаній України в умовах поствоєнного відновлення економіки, а також формування науково обґрунтованих напрямів та інструментів зміцнення фінансової стабільності страховиків. Досліджено ключові чинники, що визначають фінансову стійкість страхових компаній України в умовах поствоєнного відновлення економіки. З урахуванням трансформаційних процесів, спричинених тривалими військовими діями та їх економічними наслідками, проаналізовано вплив зовнішніх і внутрішніх ризиків на стабільність страховиків, а також виявлено структурні диспропорції, характерні для сучасного страхового ринку. Особливу увагу приділено проблемам недостатності капіталізації, низької диверсифікації активів, обмежених інвестиційних можливостей, недосконалого ризик-менеджменту та слабкої прозорості фінансової звітності. Зазначено, що суттєвою проблемою залишається недостатня якість систем ризик-менеджменту, що знижує здатність страховиків оперативно реагувати на зовнішні шоки та зміни ринкової кон’юнктури. У статті підкреслено, що нерівномірність розподілу страхових премій між великими та малими ринковими учасниками поглиблює загальну вразливість галузі, а недостатній рівень фінансової грамотності населення та зниження інвестиційної привабливості економіки істотно стримують розвиток страхового сектора. На основі системного аналізу виділено напрями зміцнення фінансової стійкості страховиків, серед яких: оптимізація структури капіталу, удосконалення механізмів управління ризиками, розширення інвестиційної диверсифікації, цифровізація бізнес-процесів та підвищення прозорості діяльності. Запропоновані підходи можуть бути використані як у регуляторній практиці, так і у стратегічному управлінні страховими компаніями з метою підвищення їх конкурентоспроможності у період післявоєнного відновлення. Актуальність дослідження обумовлена потребою у формуванні адаптивних інструментів, здатних забезпечити стабільне функціонування страхового ринку в умовах значної невизначеності та економічних викликів.Документ Сучасні підходи до раціоналізації структури капіталу в системі корпоративного управління(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Кореняк, Віктор Григорович; Koreniak, ViktorУ статті розглянуто теоретичні засади та практичні аспекти раціоналізації структури капіталу в системі корпоративного управління з урахуванням сучасних викликів і тенденцій розвитку фінансових ринків. Обґрунтовано, що ефективне управління структурою капіталу є важливим чинником формування ринкової вартості підприємства, зміцнення його фінансової стійкості та забезпечення стратегічної конкурентоспроможності. На основі аналізу наукових підходів провідних зарубіжних і вітчизняних дослідників узагальнено ключові принципи та фактори, які впливають на формування оптимального співвідношення власних і позикових джерел фінансування. Підкреслено, що у вітчизняній практиці фінансові рішення часто мають несистемний характер, а структура капіталу формується без урахування стратегічних орієнтирів розвитку компанії. Такий дисбаланс обмежує можливості довгострокового зростання, підвищує ризики фінансової нестійкості та знижує привабливість бізнесу для інвесторів. Особливу увагу приділено необхідності врахування вартості фінансових ресурсів, рівня боргового навантаження, галузевої специфіки та ризиків, які посилюються в умовах економічної турбулентності. У статті наголошено на важливості застосування інтегрованих моделей управління капіталом, які поєднують фінансові, стратегічні та ризик-орієнтовані підходи. Такі моделі дозволяють не лише оптимізувати структуру капіталу та мінімізувати його середньозважену вартість, але й забезпечити адаптивність підприємства до змін макроекономічного середовища, вимог регуляторів, очікувань інвесторів і принципів сталого розвитку. Результати дослідження підкреслюють, що раціоналізація структури капіталу є багатокомпонентним процесом, який потребує системності, стратегічної узгодженості й постійного моніторингу. Використання сучасних підходів до управління фінансовими ресурсами сприяє підвищенню корпоративної ефективності, зміцненню фінансової безпеки та зростанню вартості підприємств у довгостроковій перспективі.Документ The role of the central bank in strengthening the resilience of payment mechanisms in times of crisis(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Kovalenko, Volodymyr; Коваленко, Володимир МиколайовичThe purpose of the article is to provide a comprehensive theoretical generalisation and an in-depth justification of the central bank’s role in enhancing the resilience of payment mechanisms under conditions of heightened economic and geopolitical uncertainty. The study aims to substantiate how the implementation of a national digital currency and modernised regulatory approaches can strengthen the stability of the financial ecosystem, ensure uninterrupted functioning of the payment infrastructure, and reduce systemic vulnerabilities that may emerge or escalate during crises. In addition, the article seeks to identify the most effective institutional mechanisms, technological solutions, and policy tools that enable the central bank to maintain trust in the monetary system, safeguard the integrity of financial transactions, and prevent the transmission of financial shocks across the economy. The study summarises theoretical and methodological approaches to determining the role of the central bank in strengthening the stability of payment mechanisms in crisis conditions. It has been proven that the effectiveness of the financial system largely depends on the central bank's ability to provide timely liquidity support, monitor risks, coordinate actions with other government agencies, and influence the formation of economic expectations of market participants. It has been established that the central bank performs key functions to ensure the stability of the payment infrastructure: from regulating banking activities and maintaining macrofinancial stability to implementing anti-crisis measures aimed at preventing the spread of systemic instability. The use of a comprehensive set of monetary, supervisory and administrative tools makes it possible to minimise the impact of financial shocks, maintain confidence in the banking system and ensure the continuity of payments. The experience of the National Bank of Ukraine confirms that the stability of payment mechanisms during periods of armed aggression and economic challenges largely depends on the speed of regulatory decisions, the ability to adapt risk management approaches, and the implementation of crisis support instruments for the banking sector. Further strengthening of the payment infrastructure requires improving the system of stability indicators, developing technological solutions, and enhancing coordination between state and international institutions. The results obtained allow us to form scientifically sound approaches to strengthening the role of the central bank in maintaining financial and payment stability, which is important for ensuring sustainable economic development in the context of growing global and domestic risks.Документ Концептуальні основи формування вартості підприємства через механізми капіталізації(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Воробей, Руслан Євгенійович; Vorobei, RuslanПотреба у переосмисленні управлінських пріоритетів спрямовує увагу менеджменту на формування сталого економічного зростання, що виступає ключовою передумовою безперервності господарської діяльності та реалізації потенціалу підприємства. У цій парадигмі визначальним критерієм результативності управління стає не лише поточний фінансовий стан, а цінність бізнесу, яка відображає здатність генерувати майбутні економічні вигоди. Метою статті є теоретичне обґрунтування концептуальних засад формування вартості підприємства через механізми капіталізації, а також розроблення методичних положень щодо оцінювання ефективності процесів капіталізації. У статті здійснено теоретико-методичне осмислення процесів формування вартості підприємства через механізми капіталізації. Проаналізовано сучасні концепції вартісно-орієнтованого управління, визначено роль структури капіталу, інвестиційної поведінки та ресурсної бази у створенні довгострокової економічної цінності. Розглянуто вплив фінансових (структура пасивів, грошові потоки, WACC) та нефінансових чинників (інновації, людський і репутаційний капітал, якість корпоративного управління) на процеси капіталізації та динаміку ринкової вартості підприємства. Запропоновано інтегральний підхід до оцінювання ефективності рішень по капіталізації, що поєднує методи DCF, показники EVA і мультиплікатори з індикаторами нефінансового розвитку. Виділено ключові ризики дисбалансу між короткостроковою ліквідністю та довгостроковим нарощенням необоротних активів, а також сформульовано базові рекомендації для менеджменту щодо оптимізації стратегії капіталізації на підприємстві. формування вартості бізнесу через механізми капіталізації виступає ключовим стратегічним інструментом корпоративних фінансів. Відмічено, що розроблення комплексної теоретико-методичної бази, яка інтегрує кількісні й якісні чинники, є необхідною умовою підвищення конкурентоспроможності підприємств та забезпечення сталого економічного розвитку у контексті сучасних економічних викликів. Практична цінність дослідження полягає в обґрунтуванні методичних засад, які можуть бути адаптовані для формування корпоративних політик підвищення інвестиційної привабливості та сталої вартості бізнесу.Документ Розробка механізму впровадження інноваційних процесів на підприємстві(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Шелест, Олег Григорович; Shelest, OlegУ статті досліджено теоретико-методичні засади формування та реалізації механізму впровадження інноваційних процесів на підприємстві як важливої складової його стратегічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності. Обґрунтовано, що в умовах цифрової трансформації економіки, глобальної нестабільності та посилення ринкової конкуренції інноваційні процеси виступають ключовим чинником забезпечення довгострокової стійкості та адаптивності підприємств. Розкрито сутність поняття «механізм упровадження інновацій», визначено його місце в системі загального господарського механізму підприємства, а також окреслено основні функції, принципи та етапи його реалізації. У процесі дослідження проаналізовано наукові підходи українських і зарубіжних учених до управління інноваційною діяльністю підприємств. Узагальнено сучасні тенденції наукових досліджень 2021–2025 років, у яких акцент зроблено на відкритих інноваціях, цифрових технологіях, інноваційній культурі, партнерських мережах та управлінні знаннями. Окрему увагу приділено впливу воєнних, кризових і трансформаційних факторів на інноваційну активність підприємств, що зумовлює необхідність формування гнучких, адаптивних та ризик-орієнтованих механізмів упровадження інновацій. У статті ідентифіковано основні проблеми впровадження інноваційних процесів на підприємствах, зокрема: недостатній рівень інноваційного планування, обмеженість фінансових і кадрових ресурсів, слабку інтеграцію інноваційної стратегії із загальною стратегією розвитку, низький рівень мотивації персоналу до інноваційної діяльності. Обґрунтовано доцільність удосконалення механізму впровадження інновацій шляхом використання сучасних інструментів стратегічного та проєктного управління, розвитку цифрових платформ, формування інноваційної культури та системи управління ризиками. Зроблено висновок, що ефективно сформований механізм упровадження інноваційних процесів є передумовою підвищення ефективності діяльності підприємства, зміцнення його ринкових позицій і забезпечення сталого розвитку в довгостроковій перспективі. Отримані теоретичні узагальнення та практичні рекомендації можуть бути використані в управлінській діяльності підприємств і в подальших наукових дослідженнях з проблем інноваційного розвитку.Документ Організаційно-економічне забезпечення інноваційного розвитку підприємств газової галузі(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Титаренко, Артем Олегович; Tytarenko, ArtemУ статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти організаційно-економічного забезпечення інноваційного розвитку підприємств газової галузі в умовах структурних трансформацій економіки, енергетичної безпеки та зростання вимог до ефективності функціонування паливно-енергетичного комплексу. Обґрунтовано, що інноваційний розвиток газових підприємств є стратегічною передумовою підвищення їх конкурентоспроможності, технологічної модернізації, зниження виробничих витрат і забезпечення сталого розвитку галузі в довгостроковій перспективі. Визначено, що організаційно-економічне забезпечення інновацій виступає цілісною системою взаємопов’язаних інструментів, методів і управлінських рішень, спрямованих на формування сприятливих умов для впровадження інновацій. Розкрито сутність і структуру організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку підприємств газової галузі, окреслено його основні елементи: організаційне забезпечення, економічні стимули, фінансові інструменти, нормативно-правове регулювання, інформаційно-аналітичну підтримку та кадровий потенціал. Проаналізовано роль державної політики, галузевих програм і корпоративних стратегій у стимулюванні інноваційної активності підприємств газової сфери. У процесі дослідження узагальнено сучасні наукові підходи українських і зарубіжних учених до проблем інноваційного розвитку підприємств енергетичного сектору. Особливу увагу приділено тенденціям, пов’язаним із цифровізацією виробничих процесів, впровадженням енергоефективних і екологічно безпечних технологій, розвитком smart-інфраструктури, автоматизацією управління та використанням інноваційних фінансових моделей. Акцентовано на впливі кризових, воєнних і геополітичних чинників на функціонування газової галузі, що зумовлює потребу у формуванні гнучких, адаптивних та ризик-орієнтованих підходів до управління інноваційним розвитком. Ідентифіковано ключові проблеми організаційно-економічного забезпечення інновацій на підприємствах газової галузі, серед яких: висока капіталомісткість інноваційних проєктів, обмеженість інвестиційних ресурсів, застарілі організаційні структури управління, недостатній рівень інтеграції інноваційних рішень у загальну стратегію розвитку підприємств. Обґрунтовано напрями вдосконалення організаційно-економічного забезпечення інноваційного розвитку шляхом активізації інвестиційної діяльності, розвитку державно-приватного партнерства, упровадження сучасних методів стратегічного управління та формування інноваційної культури. Зроблено висновок, що ефективне організаційно-економічне забезпечення інноваційного розвитку є важливою умовою підвищення результативності діяльності підприємств газової галузі, зміцнення їх позицій на ринку та забезпечення енергетичної безпеки держави. Отримані результати можуть бути використані в практиці управління підприємствами газової галузі та в подальших наукових дослідженнях з проблем інноваційного розвитку енергетичного сектору.Документ Інтеграція маркетингових та управлінських підходів у системі захисту обʼєктів інтелектуальної власності підприємств на зовнішніх ринках(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Найчук-Хрущ, Марта Богданівна; Naychuk-Khrushch, Marta; Шпак, Нестор Омелянович; Shpak, Nestor; Конахович, Василь Ігорович; Konakhovych, VasylУ статті досліджено інтеграцію маркетингових і управлінських підходів у систему захисту інтелектуальної власності (ІВ) підприємств на зовнішніх ринках. Показано, що поєднання правових, маркетингових і стратегічних інструментів забезпечує комплексне управління інтелектуальними активами, підвищує їх комерційну цінність і мінімізує ризики порушення прав. Зокрема, у статті визначено, що традиційний підхід до захисту об'єктів інтелектуальної власгності (ОІВ), який зосереджується переважно на правових аспектах, не враховує у повній мірі динаміку ринкового середовища, поведінку споживачів, особливості брендингу та репутаційні ризики. Водночас інтеграція маркетингових технологій дає змогу підприємствам не тільки мінімізувати ймовірність порушення прав власників ОІВ, а й підвищити комерційну цінність інтелектуальних активів за допомогою стратегічного позиціонування, формування лояльності до бренду та контролю за використанням нематеріальних активів у міжнародному просторі. Представлене дослідження доводить, що ефективна система захисту ІВ повинна поєднувати елементи стратегічного менеджменту, управління ризиками, міжнародного маркетингу та управління інноваціями. У статті визначено основні напрямки такої інтеграції: розробка корпоративної стратегії управління інтелектуальними активами, моніторинг ринкового середовища для виявлення загроз імітації, формування маркетингових стратегій на основі диференціації та унікальності продукту, а також розробка систем комунікації, що підкреслюють легітимність та оригінальність об'єктів ІВ. Особлива увага приділяється ролі брендингу, аналізу патентного ландшафту, використанню цифрових інструментів для моніторингу. Результати дослідження свідчать, що інтеграція маркетингових та управлінських підходів у систему захисту ІВ сприяє не тільки підвищенню правової безпеки, а й створенню стійких конкурентних переваг підприємств на зовнішніх ринках. Такий підхід забезпечує синергію між захистом прав, комерціалізацією інновацій та довгостроковим формуванням репутації підприємства як надійного інноватора. Запропонована модель інтеграції може слугувати методологічною основою для розробки корпоративних стратегій управління ІВ у контексті міжнародної економічної діяльності.Документ Оптимізація ресурсних потоків підприємств в умовах високих ризиків(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Козловський, Максим Євгенійович; Kozlovskyi, MaksymУ статті досліджено теоретико-методичні засади оптимізації ресурсних потоків підприємств в умовах високих ризиків як ключового чинника підвищення ефективності їх функціонування та забезпечення стійкого розвитку. Обґрунтовано, що в сучасних умовах економічної нестабільності, воєнних загроз, порушення логістичних ланцюгів і зростання невизначеності зовнішнього середовища ефективне управління ресурсними потоками набуває стратегічного значення для збереження конкурентних позицій підприємств. Розкрито сутність поняття «ресурсні потоки», визначено їх роль у системі управління підприємством, а також окреслено основні принципи, функції та напрями їх оптимізації з урахуванням ризик-орієнтованого підходу. У процесі дослідження проаналізовано наукові підходи вітчизняних і зарубіжних учених до управління матеріальними, фінансовими, інформаційними та трудовими потоками підприємств. Узагальнено сучасні наукові дослідження останніх років, у яких акцент зроблено на інтегрованому управлінні ресурсами, цифровізації бізнес-процесів, використанні аналітичних і прогнозних інструментів, а також на впровадженні систем управління ризиками. Особливу увагу приділено впливу кризових, воєнних і трансформаційних факторів на формування та рух ресурсних потоків, що потребує підвищення їх гнучкості, адаптивності та прозорості. У статті ідентифіковано основні проблеми оптимізації ресурсних потоків підприємств, зокрема: неузгодженість між підсистемами управління, неефективний розподіл ресурсів, дефіцит фінансування, зростання логістичних витрат, недостатній рівень використання цифрових технологій та аналітичних інструментів. Обґрунтовано доцільність удосконалення механізму управління ресурсними потоками шляхом впровадження комплексного ризик-менеджменту, цифрових платформ управління ресурсами, сценарного планування та підвищення якості управлінських рішень. Зроблено висновок, що оптимізація ресурсних потоків в умовах високих ризиків є необхідною передумовою підвищення економічної стійкості підприємств, зниження втрат і забезпечення їх довгострокового розвитку. Отримані теоретичні узагальнення та практичні рекомендації можуть бути використані в управлінській діяльності підприємств і в подальших наукових дослідженнях з проблем управління ресурсами та ризиками.Документ Стимулювання інвестиційної привабливості територіальних громад(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Дубовик, Андрій Леонідович; Dubovyk, AndrijСтаття присвячена дослідженню механізму стимулювання інвестиційної привабливості територіальних громад. Встановлено, що підвищення інвестиційної привабливості територіальних утворень є першочерговою передумовою стабільного соціально-економічного розвитку всієї держави, що виступає основним регулятором інвестиційної діяльності та запобігає економічній ізоляції та відсталості регіонів. У роботі проаналізовано сутність поняття «інвестиційна привабливість територіальної громади» та визначено її ключові складові, зокрема фінансово-економічні, інституційні, інфраструктурні та соціальні чинники. Обґрунтовано роль органів місцевого самоврядування у формуванні сприятливого інвестиційного середовища, зокрема через розвиток стратегічного планування, удосконалення регуляторної політики, забезпечення прозорості управлінських рішень та ефективне використання ресурсного потенціалу громади. Особливу увагу приділено інструментам стимулювання інвестиційної діяльності на місцевому рівні, серед яких виділено податкові та фінансові стимули, публічно-приватне партнерство, розвиток індустріальних парків, цифровізацію управлінських процесів, а також формування позитивного інвестиційного іміджу територіальних громад. Підкреслено, що комплексне застосування зазначених інструментів сприяє зростанню довіри інвесторів та активізації економічної діяльності на місцях. Зроблено висновок, що ефективне стимулювання інвестиційної привабливості територіальних громад потребує системного підходу, узгодженості дій органів державної влади та місцевого самоврядування, а також урахування специфіки кожної громади. Практичні рекомендації, сформульовані у статті, можуть бути використані при розробленні місцевих програм соціально-економічного розвитку та стратегій залучення інвестицій. Також наголошено на важливості адаптації інвестиційної політики до сучасних викликів, зокрема умов воєнного стану, післявоєнного відновлення та євроінтеграційних процесів. Акцентовано, що впровадження інноваційних підходів до управління розвитком громад дозволяє підвищити їх конкурентоспроможність та забезпечити довгострокову стійкість економічного зростання. Отримані результати можуть слугувати науково-методичною основою для подальших досліджень у сфері розвитку територіальних громад.Документ Формування механізму нейтралізації ризиків господарської діяльності підприємств агробізнесу(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Гудзь, Юрій Федорович; Gudz, IuriiУ статті досліджено теоретико-методичні засади формування та функціонування механізму нейтралізації ризиків господарської діяльності підприємств агробізнесу в умовах зростання невизначеності зовнішнього середовища. Обґрунтовано, що агробізнес є однією з найбільш ризикованих сфер економіки через залежність від природно-кліматичних умов, коливань цін на сільськогосподарську продукцію, логістичних обмежень, воєнних загроз і нестабільності державної політики. У цьому контексті ефективна система нейтралізації ризиків розглядається як важлива складова загального механізму управління підприємством та передумова забезпечення його фінансової стійкості й конкурентоспроможності. Розкрито економічну сутність поняття «механізм нейтралізації ризиків господарської діяльності», визначено його місце в системі управління аграрним підприємством, а також охарактеризовано основні функції, принципи та інструменти його реалізації. Узагальнено наукові підходи вітчизняних і зарубіжних учених до класифікації ризиків агробізнесу, зокрема виробничих, фінансових, ринкових, інституційних та екологічних, що дозволило сформувати комплексний підхід до їх ідентифікації та оцінювання. У процесі дослідження проаналізовано сучасні наукові публікації, у яких акцент зроблено на ризик-орієнтованому управлінні, цифрових інструментах моніторингу ризиків, страхуванні аграрних ризиків, диверсифікації виробництва та фінансових потоків. Особливу увагу приділено впливу воєнних дій, кліматичних змін і глобальних криз на рівень ризиків агробізнесу, що зумовлює необхідність формування гнучких, адаптивних і превентивних механізмів їх нейтралізації. У статті ідентифіковано ключові проблеми управління ризиками на підприємствах агробізнесу, серед яких: фрагментарність ризик-менеджменту, обмежене використання сучасних аналітичних інструментів, недостатній рівень страхового захисту, низька інтеграція управління ризиками в систему стратегічного планування. Обґрунтовано доцільність удосконалення механізму нейтралізації ризиків шляхом поєднання фінансових, організаційних, технологічних та інформаційних інструментів, розвитку системи внутрішнього контролю та впровадження цифрових платформ управління ризиками. Зроблено висновок, що ефективно сформований механізм нейтралізації ризиків господарської діяльності сприяє підвищенню адаптивності підприємств агробізнесу до змін зовнішнього середовища, зниженню втрат і забезпеченню сталого розвитку в довгостроковій перспективі. Результати дослідження можуть бути використані в практиці управління аграрними підприємствами та в подальших наукових дослідженнях з проблем ризик-менеджменту в агробізнесі.Документ Транзитивні процеси у світовій економіці: причини, наслідки, очікування(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Вишневська, Ольга Миколаївна; Vyshnevska, OlgaУ статті авторкою досліджено транзитивні процеси у світовій економіці, які характеризуються розширенням взаємодії й партнерства у межах об’єднань. Взаємодія на глобальному рівні, орієнтація на сталий розвиток сформували коло протирічь, які посилилися у поточному році через торговельні конфлікти, невизначеність перспектив подальшої співпраці. Сукупність геополітичних й економічних протирічь прискорили процес фрагментацій. Авторкою визначено, що відбувається зміна моделі світової економіки, центрів впливу, принципів міжнародної взаємодії, партнерства. Світова система знаходиться у динамічному переході, що трансформує її, змінює правила, баланс сил й пріоритети взаємодії між учасниками. Авторкою сформовано коло пріоритетів, які визначають фундамент та перспективні напрями взаємодії між учасниками світового ринку, з огляду на адаптацію до ситуації, орієнтацію на співпрацю у межах об’єднань. Пріоритетність у розширенні взаємодії між учасниками світового ринку коригується на передбачуваність, довіру, захист спільних економічних інтересів. Авторкою обумовлено, що сучасні транзитивні процеси формують передумови до трансформації глобальної економічної системи через політико-економічну фрагментацію й нову архітектуру світової економіки, створюють нові можливості до розвитку світової економіки, але й супроводжуються суттєвими ризиками, які можуть посилити нерівність, невизначеність та напруженість між учасниками. Авторкою узагальнено, що переходи відбуваються у різних сферах, структурі взаємодії й міжнародного партнерства. Поступово змінюються правила торгівлі, логістичні маршрути, технології, що відображає глобальний перехід до нової або трансформованої економічної реальності. Зміни, які відбуваються на глобальному рівні, орієнтовані на зниження рівня конфліктності та конфронтації між учасниками, підвищення рівня зацікавленості у взаємодії та отриманні відповідних результатів з огляду на інтереси учасників. Розуміння глобальної архітектури світу, її передбачуваність залежать від можливостей й інтересів, на які буде зроблено основний акцент, у взаємодії на світовому рівні.Документ Стратегування як ключовий інструмент підвищення міжнародної конкурентоспроможності національних економік(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Сментина, Наталія Валентинівна; Smentyna, NataliiaУ статті висвітлено ключову роль стратегування для підвищення міжнародної конкурентоспроможності національних економік на прикладі досвіду України в умовах військових та економічних викликів. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних засад та розробка інституційно-адаптивного фреймворку національного стратегування в Україні в умовах гібридних викликів, що забезпечує економічну стійкість та прискорену європейську інтеграцію. Проаналізовано кардинальну трансформацію стратегічної парадигми, яка після повномасштабного вторгнення у 2022 році змістила фокус з довгострокового економічного зростання на забезпечення негайної економічної стійкості, безпеки та відбудови за принципом «краще, ніж було». Наукова новизна полягає у методологічному обґрунтуванні гібридної моделі стратегування, яка інтегрує антикризове управління та функціональне моделювання для забезпечення системної стійкості (наприклад, у фінансовій та транспортній системах) із вимогами прискореного вступу до ЄС. Дослідження доводить, що ефективність стратегічного процесу залежить від його багатовимірності. Він має виходити за межі суто економічних показників, охоплюючи критично важливі інституційні реформи, зокрема підвищення ефективності судової системи та боротьбу з корупцією, які є необхідною передумовою для залучення прямих іноземних інвестицій та забезпечення довгострокової економічної довіри. Головний внесок автора полягає у розробці структурованої системи стратегічних імперативів для підвищення національної конкурентоспроможності. Практичне значення одержаних результатів полягає у формулюванні конкретних, імплементованих політик для державних органів, спрямованих на усунення критичних інституційних бар’єрів та прискорення переходу від сировинної економічної моделі до інноваційно-інвестиційної. Підсумовується, що здатність України продемонструвати надзвичайну стійкість та адаптувати стратегічне планування для поєднання макроекономічної стабілізації з глибокими структурними реформами є вирішальною. Такий інтегрований підхід створює фундамент для сталого відновлення та забезпечує довгострокову конкурентоспроможність країни на глобальній арені.Документ Audit and monitoring as a component of the financial resources control system(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Gudz, Iurii; Гудзь, Юрій Федорович; Yakymenko, Yuriy; Якименко, Юрій ЛеонідовичThe article comprehensively examines the theoretical and practical aspects of the development of audit and monitoring as key elements of the financial resources control system in Ukraine. It is determined that the modern model of state financial control is based on the interaction of two complementary components: audit, which carries out a retrospective assessment of the legality, appropriateness and efficiency of the use of public funds, and monitoring, which provides continuous tracking of the current state of financial processes in order to timely identify risks, deviations and violations. It is emphasized that the integration of audit procedures with financial monitoring systems contributes to the formation of a flexible, operational and effective system of public finance management. Particular attention is paid to the analysis of the role of state audit as a strategic control tool aimed at increasing the efficiency of budget policy, transparency of financial flows and rational use of resources. Monitoring, in turn, is considered as a dynamic process of constant collection, analysis and evaluation of financial information, which allows you to promptly respond to negative trends, prevent financial abuse and strengthen the preventive function of control. The authors emphasize the need to implement information and analytical monitoring systems that will ensure rapid data exchange between financial control bodies and will increase the reliability of audit conclusions. The article analyzes the current regulatory framework that regulates the activities of state audit and monitoring bodies, and also identifies a number of problems: fragmentation of legal support, duplication of functions between different controlling structures, lack of a unified concept for the development of state financial control and insufficient integration of information resources. It is emphasized that overcoming these problems requires improving legislation, delimiting powers between internal and external audit, creating a single coordination center for monitoring financial transactions and developing data exchange standards. Conceptual directions for the development of the national financial control system are proposed, which include strengthening the analytical component of audit, increasing the professional competence of auditors, improving the information and technical infrastructure and expanding the capabilities of predictive monitoring. It is summarized that the effective combination of audit and monitoring is the key to creating a holistic, transparent and effective system of control of financial resources, capable of ensuring the stability of public finances, reducing the risks of misuse of funds and strengthening public trust in state institutions. Thus, the development of an integrated audit and monitoring system is considered as a strategic direction for the development of public administration, which corresponds to the European principles of good governance and financial responsibility.Документ Організаційно-управлінські механізми реалізації проєктів публічно-приватного партнерства у медичній сфері(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Бай, Сергій Іванович; Bai, SerhiiУ статті здійснено комплексне дослідження організаційно-управлінських механізмів реалізації проєктів публічно-приватного партнерства (ППП) у медичній сфері як складової системи стратегічного управління охороною здоров’я. Обґрунтовано, що ефективність ППП визначається рівнем збалансованості інтересів держави та бізнесу, гармонійною взаємодією між секторами й раціональним розподілом управлінських функцій на всіх етапах життєвого циклу – від ініціювання до експлуатації об’єкта. Встановлено, що ключовим чинником результативності партнерських проєктів є наявність чітко структурованої моделі управління, яка забезпечує координацію, моніторинг і контроль у режимі безперервного зворотного зв’язку. Розкрито специфіку побудови організаційних структур управління ППП, зокрема визначено функції державного замовника, приватного партнера, незалежних консультантів та координуючих органів. Доведено, що прозорість управлінських процедур і комунікаційна взаємодія між суб’єктами партнерства є основою довіри, що формує стійкість усієї системи управління. Зазначено, що в сучасних умовах цифровізації важливою складовою управлінських механізмів стає використання інформаційно-аналітичних платформ для оцінки ризиків, прогнозування ефективності та коригування управлінських рішень у режимі реального часу. Акцентовано на необхідності інтеграції стратегічного, операційного та фінансового менеджменту у межах єдиної системи управління проєктами, що дозволяє досягати більшої гнучкості й адаптивності у кризових умовах. Обґрунтовано доцільність створення національного центру координації ППП-проєктів у сфері охорони здоров’я, який би забезпечував методичну, правову та аналітичну підтримку партнерських ініціатив. Результати дослідження підтверджують, що впровадження ефективних організаційно-управлінських механізмів сприяє підвищенню якості медичних послуг, оптимізації витрат, зменшенню фінансових ризиків та формуванню системи управління, орієнтованої на результат і суспільну цінність. Запропонована концепція поєднує принципи value for money, відповідальне врядування та інноваційність, що забезпечує сталість партнерських моделей і сприяє модернізації системи охорони здоров’я України в умовах післявоєнного відновлення та євроінтеграційних трансформацій.Документ Розвиток компетенцій тайм-менеджменту для підвищення продуктивності працівників(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Баннікова, Наталія Андріївна; Bannikova, Nataliia; Ващенко, Олександр Петрович; Vashchenko, OleksandrУ сучасних соціально-економічних умовах, що характеризуються високою динамікою змін, інтенсифікацією професійної діяльності та зростанням вимог до результативності праці, питання оптимізації робочого часу набуває особливої актуальності. Тайм-менеджмент у цьому контексті розглядається як ключова компетенція сучасного працівника, що забезпечує не лише ефективне використання робочих ресурсів, а й створює підґрунтя для гармонізації професійного та особистісного розвитку. Розвиток навичок управління часом дозволяє працівникам підвищити продуктивність, якість виконання завдань, знизити рівень професійного стресу та сформувати здатність до раціонального планування і пріоритизації діяльності. Метою проведеного дослідження є аналіз впливу розвитку компетенцій тайм-менеджменту на продуктивність персоналу та визначення найбільш ефективних шляхів їх формування в корпоративному середовищі. У процесі роботи здійснено комплексний аналіз сучасних підходів до навчання персоналу управлінню часом, розглянуто роль тренінгових програм та коучингових практик, а також оцінено ефективність застосування гнучких графіків роботи, що дозволяють поєднувати професійні обов’язки з індивідуальними потребами працівників. Окрему увагу приділено дослідженню практичного використання інструментів пріоритизації завдань, зокрема матриці Ейзенхауера, яка сприяє підвищенню результативності виконання стратегічно важливих завдань. Результати дослідження свідчать, що формування та розвиток тайм-менеджмент компетенцій тісно пов’язані з підвищенням ефективності професійної діяльності та зміцненням конкурентоспроможності працівників. Отримані дані підтверджують, що інтеграція навчальних програм з управління часом у систему корпоративного навчання, у поєднанні з використанням практичних інструментів оптимізації робочого процесу, створює умови для зростання продуктивності, зменшення перевантаження та підвищення задоволеності працею. Висновки дослідження акцентують на доцільності подальшої розробки інноваційних освітніх програм, спрямованих на розвиток тайм-менеджменту як складової професійної компетентності, а також на необхідності оцінки довгострокового ефекту від упровадження таких програм у корпоративне середовище.Документ Логістична стратегія як інструмент забезпечення конкурентоспроможності підприємства в умовах воєнного стану(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Буняк, Надія Михайлівна; Buniak, NadiiaУ статті розглянуто логістичну стратегію як інструмент забезпечення конкурентоспроможності підприємства в умовах воєнного стану. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переосмислення традиційних підходів до управління логістичними процесами підприємства з врахуванням реалій воєнного часу. Сьогодні наявність обґрунтованої логістичної стратегії та її успішна реалізація забезпечують не лише виживання суб’єкта господарювання, а й створюють передумови для його подальшого розвитку та зміцнення конкурентних позицій на ринку. Метою статті є розкриття особливостей логістичної стратегії як інструменту підвищення конкурентоспроможності підприємства в умовах воєнного стану. Узагальнено наукові підходи до трактування сутності поняття «логістична стратегія підприємства», визначено його змістові характеристики та запропоновано авторське тлумачення. Доведено, що логістична стратегія відіграє важливу роль в забезпеченні конкурентоспроможності підприємства в умовах невизначеності. Обґрунтовано доцільність використання системного підходу до її формування, який ґрунтується на ідеї цілісності, взаємозв’язку та взаємозалежності логістичних функцій підприємства. Визначено перелік заходів щодо забезпечення ефективності їх реалізації у довгостроковій перспективі. Розглянуто два основних типи логістичних стратегій у контексті забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Висвітлено перелік умов необхідних для успішної реалізації логістичної стратегії підприємства. Розроблено рекомендації щодо оптимізації логістичних процесів в умовах воєнного стану. Результати дослідження можуть бути використані у практичній діяльності підприємств для обґрунтування логістичної стратегії, орієнтованої на забезпечення конкурентоспроможності в умовах воєнного стану. Зроблено висновок, що наявність обґрунтованої логістичної стратегії та її практична реалізація дозволяють підприємству ефективно управляти ресурсами, мінімізувати логістичні витрати, підвищувати рівень обслуговування клієнтів, адаптуватися до змін на ринку й на основі цього нарощувати свої конкурентні переваги.