Економіка і управління

Постійне посилання зібранняhttp://dspace.e-u.edu.ua/handle/123456789/27

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 254
  • Документ
    Аналіз та перспективи розвитку ринку логістичних послуг в Україні
    (2020) Решетнікова, О. В.; Боровик, Т. В.; Терещенко І. 0.
    У даній статті досліджено сучасний стан розвитку ринку логістичних послуг України. Відзначено, що в Україні зростає попит на кваліфіковані логістичні послуги, що, в свою чергу, стиму¬лює розвиток ринку логістики. Визначено, що у 2018 році згідно рейтингу Logistics Performance Index за рівнем ефективності роботи логістичної системи Україна посідає 66-е місце серед 160 країн світу. Значення національного індексу ефективності логістики має тенденцію до зростання. У 2018 році він складав 2,83 бали проти 2,74 у 2016 році. Проаналізовано динаміку обсягів вантажоперевезень в Україні за 2014-2018 рр. Сформовано перелік компаній, що надають логістичні послуги в Україні. Виявлено, що основними учасниками українського ринку, які пропонують логістичні послуги за схемою 3PL є міжнародні компанії, зокрема, «KUEHNE & NAGEL», «Raben», «SCHENKER», «FM Logistic», «DHL», «Ekol logistics» та інші, які характеризуються значними фінансовими можливостями та відпрацьованими зв’язками з транснаціональними клієнтами. Натомість, більшість українських компаній при організації логістики користуються схемами 1PL та 2PL. Більш прогресивні способи організації логістики (3PL, 4PL) застосовує незначна кількість українських підприємств, серед яких «ZAMMLER», «UVK» («Українські вантажні кур’єри»), «LOGISTIC-PLUS», «PAKLINE GROUP», «Denka Logistics», «Diad Logistic». Досліджено сучасні тенденції розвитку ринку логістичних послуг, серед яких: загострення конкуренції, падіння попиту, зниження обсягів вантажоперевезень, зниження тарифів на перевезення, падіння рентабельності перевізників, дефіцит логістичних комплексів середнього й високого класу, недостатня швидкість проходження потоків, незначний рівень інтеграції інформаційних і програмно-обчислювальних комплексів, низький рівень координації контрагентів. Визначено перспективи розвитку ринку, зокрема: активний розвиток операторів, що пропонують логістичні послуги за схемами 3PL та 4PL, збереження тенденцій до злиття та поглинання в сегментах ринку логістичних послуг. Відзначено основні рушійні сили українського ринку логістики, що здатні підвищити рівень його ефективності.
  • Документ
    Хеджування екологічних ризиків підприємницької діяльності: міжнародна практика
    (2020) Череп, А. В.; Каткова, Н. В.
    У статті розглянуто інструменти хеджування екологічних ризиків, що використовуються у міжнародній практиці. Зазначено, що в якості фінансових інструментів хеджування екологічних ризиків використовують так звані екологічні деривативи — фінансові інструменти, які можуть використовуватися організаціями або окремими особами для зниження ризику несприятливих і непередбачених погодних умов або екологічних катастроф (зокрема, погодні деривативи, вуглецеві одиниці і квоти на викиди парникових газів для скорочення викидів CO2, а також ф’ючерси і опціони на них, індексні інвестиційні фонди на базі показників ESG, які включають екологічні, соціальні та управлінські стратегії). Наведені основні типи погодних та вуглецевих похідних, а також способи їх торгівлі. Так, погодні деривативи зазвичай базуються на індексі, який вимірює певний погодний аспект: індекс охолодження, індекс обігріву, товщина снігового покрову, рівень опадів, швидкість вітру або рівень охолодження вітром. На біржах торгуються погодні опціони і ф’ючерси на покупку і продаж, а на позабіржових ринках погодні деривативи приймають різні форми — від свопів до форвардних контрактів. До вуглецевих фінансових інструментів належать такі, як торгуємі квоти на викиди та кредити, екологічна торгівля, вуглецеві деривативи, природні цінні папери, вуглецевий інвестицій¬ний фонд тощо. На спотовому вуглецевому ринку Євросоюзу торгуються такі вуглецеві активи: квоти Євросоюзу, авіаційні квоти Євросоюзу, одиниці сертифікованого зменшення викидів, одиниці зменшення викидів. Функціонують первинний і вторинний ринки вуглецевих активів, а також ринок похідних — ф’ючерсів і опціонів на квоти. В якості інструменту хеджування екологічних ризиків розглядаються також індексні біржові фонди (ETF), які формуються на базі показників ESG (екологічні, соціальні та управлінські стратегії). Екологічні, соціальні та управлінські стратегії все більш популярні в індексації та ETF галузях, оскільки інвестори прагнуть застосовувати соціальні цінності до інвестиційних портфелів.
  • Документ
    Інтегроване управління підприємством: визначення та етапи його реалізації
    (2020) Нагорна, І. І.
    Стаття присвячена дослідженню особливостей інтегрованого управління підприємством. В роботі представлено аналіз останніх досліджень і публікацій, щодо різних підходів в управлінні підприємством, висвітлюються різні аспекти цієї діяльності, а саме: управління за результатами, управління за цілями, управління за відхиленнями, ситуаційне управління, програмно-цільове управління тощо. Надано визначення поняття «інтегроване управління підприємством», як процес об’єднання будь-яких підходів в управлінні підприємством в єдиний підхід, який характерний для кожного рівня управління підприємством. Придатність різних методів в управлінні визначається в залежності від ситуації. Оскільки є така велика кількість факторів як у середині підприємства, так і в навколишньому середовищі, але не має єдиного найкращого способу керувати підприємством, таким чином в статті обґрунтовано найефективніший метод у такій ситуації який найбільше відповідає ситуації, що склалась. В роботі в межах інтегрованого управління підприємством запропоновано шість етапів його реалізації, а саме: визначення цілей; встановлення конкретних результатів по кожному структурному підрозділу і працівнику; розробка планів дій щодо досягнення цілей і відповідних результатів; реалізація цілей і досягнення результатів на підґрунті управління за ситуаціями; систематичний контроль, оцінка результатів на базі управління за відхиленнями; коригуючі заходи для досягнення цілей і запланованих результатів. Запропоновано у випадку стрімкого наростання небезпечних ситуацій, відсутності достатнього часу для їх осмислення і складання відповідних планів задіяти антикризову програму, яка повинна завжди бути напоготові і передбачати: неперервне спостереження (моніторинг) за розвитком подій за межами фірми, аналіз результатів, інформування керівництва про все, що заслуговує на його увагу; покладання завдань оперативного управління на спеціальну групу, що володіє необхідними ресурсами і повноваженнями, які можуть реалізовуватись у разі необхідності; створення спеціальних аналітичних служб, які оперативно готують відповідні рішення і рекомендації стосовно використання мережі аварійних комунікацій.
  • Документ
    СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ ОРГАНІЗАЦІЇ: ПОНЯТТЯ І МЕТОДИ ОЦІНКИ
    (2020) Бурджанадзе, І. В.
    Для сучасної економіки характерні складна система взаємовідносин і залучення до процесу виробництва різноманітних ресурсів. Одним з таких ресурсів, що надає багатоаспектний і різнорівневий вплив на економічних агентів, є соціальний капітал. У статті досліджуються теоретичні та прикладні аспекти проекції концепту «соціальний капітал» на рівні організації. Розглядаються проблеми аналізу та комплексної оцінки соціального капіталу організації з позицій використання їх результатів для управління. Також у статті розглянуто передумови формування уявлення про соціальний капітал, як засіб, покликаний забезпечувати вирішення проблеми координації колективних дій. Завдяки такому широкому трактуванню концепт соціального капіталу на даний час використовується для пояснення різноманітних явищ і процесів соціального, політичного та економічного характеру. Розглядається концепція соціального капіталу організації, структура соціального капіталу, а також такі складові, як структурний, реляційний і когнітивний соціальний капітал. У статті проаналізовано вплив соціального капіталу на діяльність організації, проведено аналіз підходів до оцінки соціального капіталу організації. З’ясовано, яким чином при розробці економічної стратегії фірми найбільший інтерес з точки зору вимірювання соціального капіталу організації представляють ті його форми, що, з одного боку, чинять безсумнівний вплив на ринкову вартість компанії, а з іншого, — можуть виступати об’єктами управління. Досліджено та обґрунтовано метод дисконтування грошових потоків, метод звільнення від роялті, найбільш доцільний до вимірювання вартості об’єктів інтелектуальної власності, метод порівнянних угод, метод виключених витрат, метод економічної доданої вартості.
  • Документ
    Методологічні підходи до формування детермінантів розвитку цифровізації України
    (2020) Каліна, І. І.
    У статті висвітлено методичні підходи до формування детермінантів розвитку цифровізації України, що передбачають чотири основних компоненти: технологію, комунікацію, суспільство та політику, економіку. Дані детермінанти розвитку цифровізації тісно пов’язані між собою і для кожного вітчизняного підприємства вони несуть різнобічні способи їх використання. Основні компоненти складаються із ступеневих систем, які при ефективному використанні впливають на цифровізаційний розвиток як підприємств, так і держави в цілому. Детермінант розвитку — технологія, складається із семиступеневої системи: семантична (веб), Великі Дані, Хмарні обчислення, доповнена (розширена) реальність, Інтернет речей, зручність та простота використання, візуалізація. Детермінант розвитку — комунікація, складається з восьмиступеневої системи: персонанізація даних, взаємодія та участь, мобільність, «цілодобово доступний», цифрові помічники, інтернаціоналізація, культура та норми поведінки, медіаконвергенція. Детермінант розвитку — суспільство та політика, складається із восьмиступеневої системи: потреба в безпеці, захист конфіденційності, державне регулювання, прозорість, інтеграція суспільства в мережі, демографічні зміни, соціальна нерівність, архівування. Детермінант розвитку — економіка, складається із семиступеневої системи: глобальна комерція, спільне споживання, залучення суспільства до креативних інновації, соціальне співробітництво, гнучкість діяльності в часі та просторі, впорядкування режиму праці, навчання протягом усього життя. В економіці відбуваються складні трансформаційні процеси, на які впливає ряд детермінантів розвитку цифровізації. Призначення детермінантів розвитку цифровізації — це інноваційна та швидка трансформація підприємств в аграрному секторі, активізація їхньої діяльності за рахунок нової конкурентоспроможної переваги, тобто економічний розвиток. Визначено, що кожен із детермінантів розвитку цифровізації має іншу спрямованість і його окремий вплив на розвиток відбуватиметься повільніше й по-іншому, ніж використання детермінантів розвитку цифровізації разом.
  • Документ
    Quantitative evaluation of the possibility of European integration of post-soviet countries
    (2020) Pavlenko, I.; Salli, V.
    The subject of this article is the analysis of integration processes at an interstate level and within individual business groups, as well as the economic links of all participants in market relations which provide real opportunities for a more intensive movement of capital into new, highly efficient, at the same time more risky markets. The aim is to explain the principles of re-evaluating the investment attractiveness and the level of safety of many quite cost-effective capital investment options. The effectiveness of the decision made will depend on which of the possible situations in the external environment will actually take place. Fundamental to this approach is the ability to make the most out of the resources that the country possess - minerals. infrastructure, labor resources, etc., since ultimately this will determine the degree of its efficiency, its internal order. The rate of the stability of the system, the expectedness and predictability of its development are characterized by the concept of entropy. The principal of this approach is that the following is used as initial data: the volumes of transit traffic, the capacities of the enterprises being created, the volumes of the alienated territories. To adjust the parameters, the indicators related to the creation of new jobs and labor productivity for each analyzed investment program were used. At the same time, the investment risk is measured by the absolute value of possible losses in monetary terms. Accordingly, options for the development of external conditions are assigned, alternatives for tackling an issue are set and the effectiveness of each alternative and risks in various conditions should be determined. An important aspect of this approach is the ability to identify areas of high and absolute risk. This study confirms the following hypothesis. The potential for an export and raw material development of the economies of the post-Soviet countries has been exhausted, nevertheless, they have the opportunity to obtain strategic benefits from the current situation based on the stable world demand for provision, creating conditions for the rational directing resources into promising industries with the aim of developing industrial and post-industrial sectors in the country’s economy.
  • Документ
    ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ БІЗНЕС-ТЕХНОЛОГІЙ У ТОРГІВЛІ
    (2020) Терещенко, Е. Ю.; Шуляр, Н. М.
    У статті представлено теоретичні основи оцінювання ефективності впровадження інноваційних бізнес-технологій в торгівлі. На основі досліджень поняття «інновація», яке розглядається як нововведення, нова або вдосконалена продукція або технологія, отримана в результаті інноваційного процесу та поняття «бізнес-технології», як сукупність методів, прийомів, інновацій, технічних і розумових рішень, які сприяють розвитку бізнесу, розширюють його можливості та створюють для нього нові перспективи, сформовано авторське бачення поняття «інноваційні бізнес-технології», яке в аспекті даного дослідження розглядається, як сукупність інноваційних технологічних рішень щодо вдосконалення реалізації торговельного процесу. Проаналізовано такі види технологічних інновацій у торгівлі, як: RFID, NFC, касове само-обслуговування, електронні цінники, надолонні каси, роботизований склад, концепція SoLoMo. Доведено, що впровадження інноваційних бізнес-технологій підприємствами торгівлі позитивно впливає на підвищення якості обслуговування покупців, збільшення пропускної здатності касових ліній, контроль термінів придатності товарів, надання інформації щодо кількості і асортименту товарів у торговельній залі, підвищення продуктивності праці та ефективність використання торговельних площ, збільшення товарообороту і прибутку. З огляду на авторське бачення поняття «інноваційні бізнес-технології в торгівлі», ефективність їх впровадження відображає така характеристика, як результативність, оскільки саме вона розкриває міру повноти та якості досягнення поставлених цілей за допомогою системи показників. Саме тому запропоновано розглядати економічну ефективність впровадження інноваційних бізнес-технологій в торгівлі, залежності від мети їх впровадження, як максимально позитивний результат, відмінний від попереднього результату за розрахунковий період.
  • Документ
    Оцінка та аналіз методом DEA ефективності відтворення наукових кадрів закладів вищої освіти регіонів України
    (2020) Долгіх, Я. В.
    В статті здійснено оцінку та аналіз технічної, чистої технічної, масштабної ефективності відтворення наукових кадрів регіонів Україні методом DEA. Виявлені особливості застосування методу DEA для оцінки та аналізу ефективності науково-освітньої діяльності закладів вищої освіти, відтворення наукових кадрів. На основі статистичної інформації за 2018 рік, методом DEA за моделлю VRS - output здійснено оцінку технічної, чистої технічної, масштабної ефективності відтворення наукових кадрів закладів вищої освіти (інститутів, університетів, академій) 24 регіонів України. Вхідні параметри моделі: 1) кількість студентів у закладах вищої освіти (ЗВО) на початок 2018/2019 навчального року; 2) викладацький склад ЗВО на початок 2018/2019 навчального року; 3) кількість кандидатів, докторів наук серед викладацького складу ЗВО на початок 2018/2019 навчального року; 4) площа будівель; 5) площа учбово-лабораторних будинків. Вихідні параметри: 1) кількість аспірантів, докторантів на 1 січня 2019 р.; 2) кількість осіб, які закінчили аспірантуру, докторантуру із захистом дисертації; 3) кількість осіб, які закінчили аспірантуру, докторантуру у 2018 році та навчалися за рахунок державного бюджету. Здійснено ранжування регіонів України за рівнем чистої технічної ефективності. Проведено аналіз оціненої ефективності, який виявив наявність потенціалу щодо її підвищення. Визначені регіони, для яких відносна ефективність відтворення наукових кадрів є максимальною. Виявлені джерела неефективності. Здійснено групування регіонів за характером віддачі від масштабу.
  • Документ
    Використання BIG DATA: сучасні можливості для бізнесу
    (2020) Скляренко, О. В.; Федік, О. І.; Колодінська, Я. О.
    У сучасному цифровому світі обсяги даних, як структуровані, так і неструктуровані, стрімко зростають. Вони надходять з високою швидкістю і в дуже великих кількостях, а їх джерела є різноманітними. Зазначені масиви даних стають частиною, так званого, поняття «великі дані (Big Data)». Big Data знайшли своє застосування у багатьох сферах економічних досліджень, в тому числі, при управлінні та оптимізації бізнес-процесів, вирішенні задач маркетингу та реклами, у бізнес аналітиці, прогнозуванні та ін. Застосування новітніх підходів, методів та технологій до аналізу та обробки масивів великих даних є актуальною прикладною задачею сьогодення з точки зору потенційного підвищення ефективності рекламних кампаній та відкриття нових можливостей для бізнесу. Метою статті є огляд і дослідження сутності, характеристик та способів використання Big Data, зокрема, у рекламній діяльності, аналіз реальних бізнес-кейсів для практичного підтвердження ефективності роботи з Big Data. У статті розглянуто суть поняття великих даних (англ. Big Data) та основні характеристики, які відрізняють масиви Big Data від звичайного масиву даних. Розглянуто типові способи та сфери застосування Big Data. Представлено джерела Big Data в цифровому (digital) середовищі, інструменти та можливості великих даних. Одним з основних джерел Big Data в цифровому середовищі є самі інтернет-користувачі, які постійно залишають за собою інформаційний слід. Такі дані дають можливість не лише більш поглиблено вивчити цільову аудиторію: створити портрет цільової аудиторії, визначити її інсайти, а й забезпечують можливість таргетованої доставки рекламного повідомлення. Що і було підтверджено у наведених практичних бізнес-кейсах, в яких для підвищення ефективності рекламних кампаній підприємств використовувалися технології Big Data.
  • Документ
    Інструментарій функціонування механізму мінімізації ризиків платіжних систем
    (2020) Гривківська, О. В.; Герасимова, О. В.
    В статті розглянуто інструментарій функціонування механізму мінімізації ризиків платіжних систем. Обґрунтовано, що ризики необхідно розглядати в сукупності з чинниками, оскільки лише шляхом зменшення рівня невизначеності інформації щодо цих чинників можна створити досконалу систему мінімізації ризиків платіжних систем. Доведено, поділ ризиків на специфічні і індивідуальні дозволяє оцінити стан платіжної системи в двох напрямах: внутрішньої – щодо технології розрахункових операцій, які повністю залежать від діяльності учасників системи платежів, і зовнішньої, яка не залежить від поведінки контрагентів платіжної системи. З позиції комплексного підходу, оцінку ризиків платіжних систем доцільно проводити виходячи з розширеної класифікації ризиків за сферами їх виникнення, механізмами розрахунків, розподілом їх у часі, що дає можливість оцінювати ступінь кожного з видів ризику і, відповідно, здійснювати вибір методів їх оптимізації. Запропоновано методичний підхід до оверсайта платіжних систем із врахуванням особливостей національної платіжної системи та сек`юритизації активів як інструмента мінімізації ризиків та платіжного портфеля банківських установ.
  • Документ
    Інформаційно-комунікаційне забезпечення інноваційних підприємств: сутність, тенденції розвитку
    (2020) Палькевич, Ю. С.; Гіясов, А. Г.
    У статті виокремлено основні детермінанти інформаційно-комунікаційного забезпечення розвитку інноваційних підприємств, а саме: «інновація», «діджиталізація», «інформація», «інноваційне підприємство», «розвиток», «інформаційно-комунікаційна система». Проблематика дослідження сфокусована на інформаційно-комунікаційному забезпеченні інноваційних підприємств, як основного локомотива сталого соціально-економічного розвитку, пошуку оптимальних рішень при запровадженні діджиталізації бізнес-процесів та бізнес-технологій, а розвиток цих процесів є запорукою підвищення ефективності діяльності та конкурентоспроможності підприємств. На підставі аналізу наукових та нормативно-правових джерел авторами статті визначена необхідність подальшого уточнення основних детермінант інформаційно-комунікаційного забезпечення розвитку інноваційних підприємств на підставі абстрактно-логічного аналізу та узагальнення методологічних підходів провідних вчених та сучасного нормативно-законодавчого тлумачення основних дефініцій. Термін інновація розглянуто у статті з різних точок зору науковців, таких як: процес нововведень; процес змін; зміна системи; результат процесу обміну, втілення впровадження; сукупність заходів для нововведення; нові думки, заходи, предмети. Автори статті надають перевагу тлумаченню поняття «інновація», як результату впровадження нових видів продукції, послуги, процесу та виокремлюють основні типи інновацій. У статті інноваційне підприємство розглядається, як суб’єкт господарювання, який при запровадженні будь-якого типу інновацій використовує такі сучасні тренди, як: роботизація; нанотехнології; штучний інтелект; квантові дослідження; інформація в хмарах; 3D друк; аналітика великих даних; нейромережі та VR/AR технології. Запровадження цих трендів передбачає наявність обов’язкового базового інформаційного забезпечення у вигляді комп’ютерного, телекомунікаційного та інноваційного обладнання, швидкісного інтернету, мобільного зв’язку тощо. Вплив цифрових трансформацій на соціально-економічну діяльність інноваційних підприємств представлено, як синергетичний зв’язок інформаційно-комунікаційного забезпечення, актуальних діджител-трендів та інноваційного менеджменту.
  • Документ
    Впровадження HR-аналітики в прийнятті стратегічних бізнес-рішень
    (2020) Гогот, М. М.; Артеменко, Л. П.
    У даній статті представлені особливості та етапи HR-аналітики в управлінні персоналом підприємства. Аналітика за результатами роботи підрозділу необхідна для створення цілісної картини ефективності роботи організації, для вироблення ефективних управлінських рішень. Кожна організація повинна вміти швидко реагувати на мінливі умови ринку. Це вимагає глибокого розуміння компетенцій і бажань співробітників. За допомогою аналітики можна провести оцінку талантів в організації, ґрунтуючись на надійних психометричних даних. Слід відразу зазначити, що не існує еталонного набору HR-метрик, який може бути застосований в повному обсязі в будь-якій компанії. Очевидно, що в кожній окремій компанії це буде свій індивідуальний набір. Найбільш поширеними метриками, які використовуються зараз, є метрики, що оцінюють процеси підбору та адаптації персоналу, навчання та оцінки співробітників, кар'єрного і організаційного розвитку, мотивації та утримання цінних співробітників та інше. Але якщо для фахівців з управління персоналом — це інструменти щоденної роботи над вдосконаленням внутрішніх HR-процесів, то для ТОП-менеджменту необхідно представити набір стратегічних макрометрик, які оцінюють окупність інвестицій в персонал і кореляцію з бізнес-показниками (ROI). Аналітика служить для аналізу команд співробітників в організації. Розуміння цієї інформації допомагає зробити стратегічно правильний вибір. Вимірювання діяльності завжди має на увазі якусь послідовність логічних міркувань, які дозволили б врахувати специфічні особливості галузі або самої компанії. Обґрунтовано, що у глобальному сенсі часом вміння висувати і вибирати логічні припущення означають більше, ніж самі показники.
  • Документ
    Управлінські рішення як дієвий інструмент формування кадрового потенціалу підприємств сфери послуг
    (2020) Кузьмак, О. І.; Кузьмак, О. М.
    У статті досліджено та обґpунтовaно cутнicть і знaчення упpaвлiнcьких piшень. Визнaчено чинники впливу нa пpийняття упpaвлiнcьких рішень тa кpитеpiї оцiнки ефективноcтi упpaвлiнcької дiяльноcтi. Досліджено сутність, особливості та необхідність кваліфікованого персоналу і управлінських кадрів в діяльності підприємств комунального сервісно-виробничого обслуговування. Відображено сутність і підходи до управління кадровим потенціалом, розглянуто та виокремлено чинники, що негативно впливають на умови кадрового забезпечення підприємств комунального сервісно-виробничого обслуговування, показано залежність ефективності використання трудового потенціалу від належної кваліфікації спеціалістів кадрових служб. Доведено, що у cфеpi комунального сервісно-виробничого обслуговування icнують внутpiшнi тa зовнiшнi чинники, що впливaють нa якicть та ефективність упpaвлiнcьких рішень. Встановлено, що активізація ефективного функцiонувaння cиcтеми упpaвлiння пiдпpиємcтв cфеpи поcлуг, зокрема і комунального обслуговування, потребує визнaчення виваженої cтpaтегiї pозвитку пiдпpиємcтвa, pеaлiзaцiї нових iдей, aдеквaтної pеaкцiї нa cигнaли зовнiшнього економiчного оточення, вірного визнaчення позицiї пiдпpиємcтвa нa pинку, опеpaтивного оцiнювaння ситуації, чiткого пpийняття поточних i cтpaтегiчних упpaвлiнcьких piшень. Обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення процесу управління кадровим потенціалом як на рівні підприємства, так і на регіональному рівні. Запропоновано умови формування нової сучасної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів із застосуванням інноваційної політики. Доведено необхідність поєднання зусиль підприємств, навчальних закладів та державних органів управління з регуляції, підготовки, розподілу й використання кадрового потенціалу країни у сфері комунального забезпечення.
  • Документ
    Нові підходи у використанні інформаційних технологій в управлінні проектами віртуальних підприємств
    (2020) Васюткіна, Н. В.; Гуменюк, М. Д.
    У статті досліджується значення інформаційних технологій у побудові проектів віртуальних підприємств та новітні підходи в їх управлінні. Досліджено організаційні та функціональні аспекти створення віртуального підприємства, як нової організаційної форми ведення бізнесу для найкращого задоволення вимог споживачів, завдяки застосуванню новітніх інформаційних технологій. Досліджено головні плюси та мінуси використання інформаційних технологій. Наведені задачі та складники системи управління проектами віртуальних підприємств через спектр автоматизованої системи. Проаналізовано інформаційні системи, якими реалізують функції календарного планування і контролю проектів віртуальних підприємств, також наведено їх позитивні і негативні сторони, особливості їх практичного використання. Досліджено результативність запровадження систем управління проектами віртуальних підприємств, чим передбачається планування комплексу робіт і контроль за їх виконанням. Зокрема проаналізовано методику Total Cost Of Ownership, яка дає змогу оцінити ефективність витрат на проекти запровадження інформаційних технологій. Виокремлено основні складові процесу реалізації мультипроектного управління віртуального підприємства, зокрема ключові функції, складники системи управління, елементи моделі проекту та програмне забезпечення реалізації функцій календарного планування і контролю проектів. Розкрито ряд головних вигод від реалізації ефективного процесу застосування інформаційних технологій управління проектами компанії для забезпечення підвищення прибутковості та економічного зростання підприємств України. Розроблено систему інтегрування інформаційних технологій в мультипроектному управлінні на підприємстві та аргументовано вплив на показники ефективної реалізації проектів віртуальних підприємств. Запропоновано застосування новітніх інформаційних технологій як сучасного механізму покращення процесу управління проектами компанії, що надасть можливість накопичувати, обробляти, аналізувати, та, як результат, - отримувати очікуваний ефект у вигляді виважених управлінських рішень.
  • Документ
    Торгові марки мінеральних вод: класифікація за походженням та запорука ринкового успіху
    (2020) Лазебник, О. О.
    На сьогоднішній день існує багато способів класифікації торгових марок та віднесення їх до окремих категорій. У цій статті представлено нову класифікацію торгових марок за походженням, а саме з точки зору території та часу їхньої появи на ринку. Як приклад, було обрано торгові марки бутильованої мінеральної води – продукту, який має багаторічну історію свого розвитку в Україні. Представлений у статті підхід до класифікації торгових марок мінеральних вод було створено з урахуванням того, що, по-перше, Україна набула незалежності лише у 1991 р., тоді як мінеральні джерела, розташовані на теренах сучасної України, існують протягом кількох століть, і, по-друге, незважаючи на те, що в Україні кількість мінеральних джерел є однією з найбільших у Європі (близько 500), у точках роздрібної торгівлі є багато пляшок мінеральних вод, імпортованих з країн Західної Європи, зокрема з Франції, Італії та Німеччини.
  • Документ
    Combining forecasting of internal and external crises in the management of industrial enterprise development
    (2020) Tarasova, H.; Rusinova, O.
    The paper proves the combination of forecasting internal and external crises provides an industrial enterprise for further development of a strategy under crisis conditions. The proposed models and methods constitute a scientific and methodological approach to forecasting crisis phenomena in the management of industrial enterprise development based on taking into account the characteristics of internal and external crises, which may threaten the industrial enterprise. Using the approach in an industrial enterprise makes possible to identify the threat of various types of crisis phenomena and assess the impact of the crisis on the forecast of sales of industrial enterprises.
  • Документ
    Розвиток регіонального банківського сектора у забезпеченні економічної безпеки регіону
    (2020) Плукар, Л. А.
    У статті обґрунтовано значення розвитку регіонального банківського сектора у забезпеченні економічної безпеки регіону. Розкрито сутність банківського сектора, регіонального банківського сектора, економічної безпеки банку. Акцентовано увагу на забезпеченні фінансування процесу соціально-орієнтованого суспільного відтворення в регіоні через функціонування механізмів створення, розподілу та примноження капіталу, як однієї з важливих функцій регіонального банківського сектора. Представлено основні напрями розвитку банківського сектора регіону. Визначено роль регіональних банків і філій інорегіональних банків у гарантуванні безпечного розвитку регіонального банківського сектора. Розкрито двояку роль регіонального банку в системі безпеки можна: по-перше, регіональний банк є компонентом системи безпеки банківського сектора країни; по-друге, регіональному банку властивий регіональний характер, що сприяє розвитку і забезпеченню безпеки регіону. Визначено сутність середньострокової стратегії для місцевого банку, як закріплення за собою тієї чи іншої ніші ринку, надання універ- сальних послуг обмеженому колу клієнтів; перехід регіонального банку на вузьку продуктову спеціалізацію. Охарактеризовано чинники, що стримують зростання кредитних вкладень у регіональну економіку для реалізації інвестиційних проектів. Обґрунтовано доцільність побудови системи синдикованого кредитування через відкриття регіонального центру синдикованого кредитування на базі одного з регіональних комерційних банків. Виділено три моделі стратегії інвестиційної діяльності: модель середнього регіонального інвестиційного банку, модель спеціалізованого інвестиційного банку, модель універсального банківського бізнесу. Розкрито роль філій інорегіональних банків в системі економічної безпеки регіону, представлено переваги філізації та низку аргументів проти неї.
  • Документ
    Узгодження взаємодії представників науки та бізнесів у межах квазіінтеграційних структур
    (2020) Жигалкевич, Ж. М.
    В статті розроблено й представлено методику оцінювання ступеня узгодженості представників науки та бізнесів у межах квазіінтеграційних структур з ціллю управління її стійкістю. Виявлено проблему необхідності розвитку квазіінтеграції представників науки та бізнесі. Подано авторське визначення поняття квазінтеграційної структури. Визначено алгоритм аналізу та виміру узгодженості інтересів учасників у квазіінтеграційних структурах. Зазначено, що метою виявлення квазіінтеграційних структур можна використовувати теорію нечітких множин. Запропоновано ієрархію виявлення вигідних цілей взаємодії учасників квазіінтеграційних структур. Виявленими вигодами учасників квазіінтеграційних структур визначені: економічні, інноваційно-технологічні, соціальні, ринкові, комунікаційні. Ступінь узгодженості економічних інтересів запропоновано вимірювати на основі застосування методів диференціальної і комплексної оцінки, що використовуються для оцінки стану економічних об’єктів. Подано приклад побудови матриці попарних порівнянь у моделі узгодженості квазіінтеграційних структур методом аналізу пріоритетності їх цілей. Апробацію розробленої методики здійснено в межах формування та розвитку квазіінтеграційних структур взаємодіючих підприємств машинобудування. Представлено архітектоніку квазіінтеграційних структур взаємодіючих підприємств машинобудування, що складається з базового, суміжного, допоміжного та обслуговуючого блоків. До експертів були включені представники кожного блоку квазіінтеграційної структури взаємодіючих підприємств машинобудування. За допомогою методу аналізу ієрархій були отримані вагові коефіцієнти цільових вигід учасників квазіінтеграційної структури взаємодіючих підприємств машинобудування. За результатами отриманих даних зроблено висновок, що цільові вигоди представників учасників квазіінтеграційних структур не суперечать цільовим орієнтирам всієї структури та є передумовою керованості.
  • Документ
    Відновлення аваційної галузі як необхідна складова активзації бізнес-процесів в економіці
    (2020) Товмасян, В. Р.
    У статті досліджено умови функціонування авіаційної галузі в умовах пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 та її вплив на розвиток світової економіки. Було встановлено, що авіаційна галузь прямо чи опосередковано забезпечує роботою 65,5 млн. осіб по всьому світу та бере участь у формуванні майже 2,7 млрд дол. США глобального ВВП. Також окремо слід зауважити, що вона є одним з ключових драйверів розвитку електронної комерції. Проте поява коронавірусної хвороби COVID-19 та запроваджені для стримування її поширення обмежувальні заходи спричинили значне падіння рівня світової економіки. Згідно прогнозу Міжнародного валютного фонду падіння світового реального ВВП за результатами 2020 року складе 4,4%. За попередніми даними, найбільшого удару зазнали авіаційна та туристична галузі. Було проаналізовано прогнози зміни реального ВВП та показників впливу авіатранспорту на реальний експорт під впливом пандемії COVID-19 за трьома сценаріями, запропонованими Світовою організацією торгівлі. Було виявлено, що найгірший сценарій розвитку подій як для світової економіки, так і для авіаційної галузі являє L-подібний сценарій, що передбачає довготривалі обмеження, економічну невизначеність та значне зниження витрат на товари тривалого виробництва. На основі співставлення та порівняння зазначених сценаріїв розвитку подій від Світової організації торгівлі та Європейської організації з безпеки повітряної навігації було встановлено, що реалізація оптимістичного сценарію як для світової торгівлі, так і для авіаційної галузі є малоймовірною. Було запропоновано ряд заходів, реалізація яких сприятиме відновленню авіаційної галузі та активізації бізнес-процесів у світовій економіці, зокрема: запровадження цифрових та інформаційних технологій на інфраструктурних об’єктах галузі, особливо таких, що зменшуватимуть кількість контактів з іншими людьми, використання безпілотних літальних апаратів та дронів.
  • Документ
    Формування кадрового потенціалу як складова підвищення ефективності підприємства
    (2020) Трусова, Н. В.; Матус, Н. В.
    У статті розглянуто теоретичні і практичні аспекти взаємозв’язку цілеспрямованих факторів формування кадрового потенціалу з обґрунтуванням напрямів покращення кадрової політики та ефективності підприємства. Визначено функціональну здатність кадрового потенціалу до генерації напрямів кадрової політики, яка характеризує сукупність принципів, методів, форм організаційного механізму розробки цілей і завдань, спрямованих на набір та розстановку керівників, спеціалістів та виконавців виробничих структур. Запропоновано фактори зовнішнього та внутрішнього середовища, які опосередковано та безпосередньо впливають на формування кадрового потенціалу підприємства. Доведено, що кадрова політика на підприємстві формує і забезпечує сталий розвиток кадрового потенціалу підприємства, визначає потреби, залучення і розвиток персоналу. Обґрунтовано, що для перетворення кадрових ресурсів в капітал, необхідна високоефективна стратегія кадрової системи, яка б дозволила забезпечити відповідність практики добору та кар’єрного просування фахівців відповідно потребам у відношенні до рівня їх компетенції, професійного рівня для реалізації цілей підприємства