Історико-правові аспекти формування законодавства про відповідальність за незаконне використання гуманітарної допомоги в Україні

Abstract

Стаття досліджує історико-правові аспекти форми законодавства України у сфері відповідальності за незаконне використання гуманітарної допомоги. Актуальність теми зумовлена як зростанням обсягів гуманітарної допомоги в умовах збройної агресії проти України, так і потребою в забезпеченні належного правового механізму її контролю, розподілу та захисту від можливих зловживань. У центрі уваги – історичний розвиток українського законодавства в обраній сфері, починаючи з перших років незалежності, зокрема аналізуються норми Кримінального та Адміністративного кодексів України, профільних нормативно-правових актів, а також міжнародно-правових зобов’язань України. Автором розглянуто приклади зловживань гуманітарною допомогою в різні періоди новітньої історії, проаналізовано практику притягнення до відповідальності посадових осіб і волонтерів, а також виявлено прогалини в законодавстві, які сприяють уникненню від покарання. Окрему увагу приділено правовому регулюванню в умовах воєнного стану, коли гуманітарна допомога стає об’єктом не лише внутрішнього розподілу, а й міжнародного моніторингу. Автором обґрунтовано потребу в подальшому вдосконаленні нормативно-правової бази з метою підвищення ефективності контролю за використанням гуманітарної допомоги, запобіганню корупційним ризикам і забезпеченню справедливості в системі правосуддя. У роботі також порушено питання міжнародно-правового співробітництва України у сфері контролю за гуманітарною допомогою, включно із зобов’язаннями перед міжнародними партнерами та донорами. Запропоновано ряд змін до чинного законодавства, яка ґрунтується на гармонізації вітчизняного законодавства та міжнародних нормативно-правових актів у сфері захисту від незаконного використання гуманітарної допомоги. Узагальнено, що вивчення історико-правових аспектів законодавства у сфері захисту гуманітарної допомоги дає змогу не лише оцінити ефективність правової системи, а й сформулювати практичні пропозиції для її вдосконалення, що має важливе значення в умовах війни.