Європейський правничий часопис
Постійне посилання зібранняhttp://dspace.e-u.edu.ua/handle/123456789/28
Переглянути
Нові надходження
Документ Окремі аспекти накладення арешту на майно громадян, щодо яких здійснюється кримінальне провадження(2025) Кравчук, П. Ю.; Kravchuk, P.У статті здійснено комплексний аналіз окремих аспектів накладення арешту на майно громадян, щодо яких здійснюється кримінальне провадження. Досліджено правову природу цього інституту в контексті його подвійної природи, як одного із заходів забезпечення кримінального провадження та водночас істотного обмеження конституційного права на мирне володіння майном. Зосереджено увагу на особливостях правового регулювання арешту майна в національному законодавстві, зокрема в межах норм Кримінального процесуального кодексу України, а також на його відповідності міжнародним стандартам захисту права власності. Підкреслено актуальність досліджуваної проблеми в умовах зростаючої кількості випадків застосування арешту майна в кримінальному провадженні без належного обґрунтування та достатньої доказової бази, у зв’язку із чим звернено увагу на типові помилки під час ініціювання арештів майна, а також ризики судового формалізму. Окрему увагу приділено проблематиці застосування арешту майна осіб, які не є підозрюваними чи обвинуваченими, також застосуванню практики Європейського суду з прав людини у справах, де держава втручається в право власності третіх осіб. Сформульовано конкретні способи підвищення ефективності судового контролю, посилення процесуальних гарантій для добросовісних власників і забезпечення балансу між публічним інтересом держави та захистом прав особи під час застосування арешту майна в кримінальних провадженнях.Документ Історія терміна "переклад" та інтерпретація його в кримінальному процесуальному законодавстві України(2025) Мигрин, Т. М.; Myhryn, Т.У статті досліджується історія становлення терміна «переклад» у широкому міждисциплінарному контексті, що охоплює лінгвістичні, філософські, когнітивні та правознавчі підходи. Особлива увага приділяється аналізу еволюції цього поняття в європейській інтелектуальній традиції, починаючи з гуманістичних трактувань XV–XVI століть і завершуючи сучасним термінологічним апаратом німецькомовної школи перекладознавства. У цьому контексті термін translation розглядається не лише як технічне поняття, а як категорія, що відображає складні соціокомунікативні й когнітивні процеси міжмовної трансляції змісту. Обґрунтовано, чому саме термін translationswissenschaft був обраний як найпридатніший для позначення науки про переклад з огляду на його міждисциплінарну нейтральність, методологічну широту й термінологічну однозначність.Документ Криміналістичне забезпечення кримінального провадження за участю неповнолітніх: іноземний досвід та вітчизняна практика(2025) Чечотка, І. Р.; Chechotka, I.Актуальність проблематики пов’язана з тим, що врахування останніх тенденцій розвитку світової практики та досвіду розвинених демократичних держав є важливим для визначення стратегії вітчизняного криміналістичного забезпечення кримінального провадження щодо неповнолітніх, оскільки дасть змогу задіяти всі механізми, що забезпечать динамічне вдосконалення вітчизняної правотворчої та правозастосовної практики. Вивчено досвід реалізації криміналістичного забезпечення кримінального провадження за участю неповнолітніх на прикладі ряду іноземних держав (Велика Британія, Канада, Республіка Грузія, Федеративна Республіка Німеччина та ін.). На підставі проведених досліджень виокремлено засади, які комплексно з погляду кримінального процесу й криміналістики повинні бути враховані під час кримінального провадження щодо неповнолітніх і втілювати кращий досвід провідних іноземних держав: слідчі та інші процесуальні дії за участю неповнолітньої особи повинні проводити виключно спеціально уповноваженими ювенальним слідчим, дізнавачем, прокурором, які є компетентними та пройшли спеціалізоване навчання, а судовий розгляд таких справ має відбуватися в системі ювенальної юстиції; забезпечувати спілкування та проведення з неповнолітнім слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій в умовах дружнього середовища до дитини, за потреби враховуючи особливі вимоги певних категорій неповнолітніх – з інвалідністю, з особливостями розвитку, малолітніх; залучати можливості техніко-криміналістичного забезпечення, судових експертиз задля повного та об’єктивного з’ясування всіх обставин кримінального провадження за участю неповнолітніх.Документ Інститут постійного нейтралітету як чинник глобальної безпеки: правові засади та трансформація(2025) Ромчук, М. С.; Romchuk, M.Стаття присвячена дослідженню інституту постійного нейтралітету як міжнародно-правової категорії та його ролі в підтриманні глобальної безпеки. Проаналізовано історичні передумови виникнення нейтралітету, його закріплення в міжнародних договорах та еволюцію під впливом світових воєн і трансформацій міжнародної системи. Визначено ключові ознаки та зобов’язання постійно нейтральних держав, а також умови набуття й підтримання такого статусу. Розглянуто співвідношення нейтралітету з нормами Статуту ООН, а також дискусії щодо його актуальності в сучасних міжнародних відносинах. Наголошено на зростанні значення активного нейтралітету, що передбачає миротворчу діяльність, гуманітарну допомогу та посередництво в конфліктах. Підкреслено, що модернізація цього інституту здатна зберегти його ефективність як чинника стабільності в умовах глобалізаційних викликів і нових загроз міжнародній безпеці. Особлива увага приділяється питанням сумісності нейтралітету за участю держав у міжнародних організаціях і санкційних механізмах. Зроблено висновок, що постійний нейтралітет зберігає потенціал, але потребує адаптації до сучасних реалій. Доведено, що за умови оновлення його концептуальної бази нейтралітет може відігравати важливу роль у формуванні нових підходів до запобігання конфліктам. Крім того, він може стати інструментом посилення міжнародної співпраці в гуманітарній і безпековій сферах. Дослідження також підкреслює, що ефективна реалізація принципів нейтралітету вимагає консолідованої підтримки міжнародної спільноти. Розглянуті приклади держав свідчать, що за умови дотримання правових і політичних зобов’язань нейтралітет здатен залишатися дієвим механізмом міжнародної стабільності.Документ Представництво прокурором інтересів держави в касаційному цивільному провадженні(2025) Бесага, І. В.; Besaha, I.; Шевчук, Н. В.; Shevchuk, N.; Адамчук, Н. В.; Adamchuk, N.Стаття присвячена дослідженню процесуального статусу прокурора в касаційному провадженні в цивільному процесі України, зокрема особливостям реалізації ним повноважень із захисту публічного інтересу у випадках, визначених законом. Актуальність теми зумовлена потребою в переосмисленні меж прокурорської ініціативи на стадії касаційного перегляду в контексті принципу диспозитивності, змагальності та дотримання вимог доступу до касації. Показано, що участь прокурора в касаційному провадженні не повинна ототожнюватися із сформованими уявленнями про наглядову функцію чи альтернативу адвокатурі, а має розглядатися як специфічна форма публічного представництва в процесі, яка визначена й обмежена законодавчо визначеними повноваженнями прокурора.Документ Аналітична діяльність БЕБ як інструмент державного втручання(2025) Возняковська, К. А.; Vozniakovska, K.У статті здійснено комплексний аналіз аналітичної функції Бюро економічної безпеки України як ключового інструменту превентивного впливу на бізнес. Розкрито проблематику правової невизначеності в питаннях статусу аналітичних матеріалів, які використовують у кримінальному провадженні, а також відсутність єдиної методології для їхнього створення, збереження й оцінювання. Окремо проаналізовано недоліки правового регулювання аналітичної функції БЕБ, зокрема брак законодавчих стандартів, що регламентують джерела даних, механізми перевірки достовірності, порядок збереження та передачі інформації до слідчих органів. Проаналізовано досвід окремих країн ЄС, де аналітична функція фіскальних органів підкріплена прозорими механізмами зовнішнього контролю, чіткими критеріями оцінювання ризиків і публічними звітами. У підсумку запропоновано конкретні рекомендації щодо законодавчого та інституційного вдосконалення функції аналізу в структурі БЕБ. Результати дослідження можуть бути використані як для формування державної політики, так і в процесі міжвідомчої координації органів фінансового контролю.Документ Теоретико-правові основи розуміння категорії "кримінальні правопорушення у сфері економіки"(2025) Шавловський, Я. О.; Shavlovskyi, Ya.; Пугач, В. В.; Puhach, V.У статті розглядаються теоретико-правові засади змісту категорії «кримінальні правопорушення у сфері економіки» в умовах трансформації соціально-економічних відносин в Україні. Актуальність дослідження зумовлена відсутністю чіткого нормативного визначення цієї категорії в Кримінальному кодексі України (далі – КК України), що сприяє проблемам правозастосування, ускладнює правову кваліфікацію діянь. З огляду на високий рівень латентності таких правопорушень, зумовлену маскуванням під легальну господарську діяльність, у статті здійснюється спроба комплексного теоретичного осмислення сутності та ознак економічних кримінальних правопорушень. Встановлено, що визначальними рисами цієї групи правопорушень є: посягання на економічні відносини у сферах власності, господарської та фінансової діяльності; наявність спеціального об’єкта й суб’єкта; порушення норм господарського регулювання; фальсифікація, зловживання, ухилення як способи вчинення. Розглянуто суперечності між доктринальним і практичним підходами до розмежування економічних і загальнокримінальних правопорушень, а також запропоновано вдосконалення критеріїв віднесення правопорушень до економічної сфери. Окрему увагу приділено аналізу наукових підходів до класифікації кримінальних правопорушень у сфері економіки, зокрема тих, що базуються на предметі посягання, способах вчинення, статусі суб’єкта, а також галузевому розмежуванню. На основі узагальнення найбільш поширених підходів до класифікації запропоновано авторську структуру економічних кримінальних правопорушень, яка охоплює вісім основних груп відповідно до змісту об’єкта, особливостей складу злочину та практики кваліфікації. Зроблено висновок, що формування єдиного теоретико-правового підходу до розуміння цієї категорії правопорушень сприятиме чіткому застосуванню кримінального законодавства, ефективній протидії економічній злочинності та законодавчому визначенню дефініції в майбутньому.Документ Urban factors as an element of general social prevention of road accidents and transport crimes(2025) Riabykh, N.; Рябих, Н. В.This article comprehensively analyzes urban factors that play a crucial role in preventing road traffic accidents (RTAs) and transport crimes in Ukraine between 2020 and 2025. The study evaluates the impact of various aspects of the urban environment, including the quality of road infrastructure, urban planning features, the availability of pedestrian and cycling paths, and the effectiveness of public transport and intelligent transport systems. Particular attention is paid to modern architectural and planning solutions aimed at improving road safety, and an analysis of the effectiveness of implemented infrastructure solutions in the context of reducing accident rates and transport crime has been carried out. Social and behavioral aspects of urbanism are also analyzed, specifically the influence of urban design on the behavior of road users (drivers, pedestrians, cyclists) and the role of public participation and law enforcement agencies in shaping a safe road environment. The article emphasizes that the proposed ways to optimize transport safety, based on the study and adaptation of international experience, are critically important for ensuring the sustainable development of Ukrainian cities. This work highlights current challenges and prospects for developing urban approaches in Ukraine, stressing the imperative of a comprehensive and interdisciplinary approach to ensuring high road safety and effective prevention of transport crimes.Документ Зарубіжний досвід регламентації протидії прийняттю пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди(2025) Климчук, М. П.; Klymchuk, M.; Церкуник, Л. В.; Tserkunyk, L.У статті розглядається зарубіжний досвід регламентації протидії прийняттю пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди – одного з ключових видів корупційних правопорушень. Корупція залишається актуальною проблемою в Україні та світі, що обумовлює потребу в ефективному законодавчому й практичному забезпеченні боротьби з нею. Проаналізовано основні міжнародні конвенції, зокрема Конвенцію ООН проти корупції (UNCAC) й Кримінальну конвенцію Ради Європи, які встановлюють стандарти криміналізації та заходи запобігання корупційним діянням, акцентуючи увагу на створенні незалежних антикорупційних органів і впровадженні етичних норм у публічній службі. Увага приділена визначенню поняття «неправомірна вигода» в міжнародно-правових документах, де відсутність уніфікованого визначення компенсується описом характерних форм, що охоплюють як матеріальні, так і нематеріальні блага. Така неоднозначність підкреслює потребу в подальшій гармонізації національного законодавства з міжнародними стандартами для забезпечення чіткої та однозначної кваліфікації корупційних злочинів. Розглянуто приклади зарубіжного законодавства, зокрема британський механізм «наказів про незрозуміле походження статків» (UWO), який слугує інструментом розслідування походження майна без безпосереднього кримінального переслідування, а також французький диференційований підхід до суб’єктів корупційних правопорушень залежно від їхнього правового статусу. Окрему увагу приділено швейцарській моделі, де в кримінальній відповідальності враховується не лише законність дій, а й етичні стандарти, доброчесність і репутація посадових осіб. Узагальнюючи, наголошується на потребі в подальшій імплементації міжнародних норм у національне законодавство України, удосконаленні механізмів протидії корупції з урахуванням особливостей внутрішньої правової політики, а також на важливості розвитку інноваційних правових інструментів контролю за неправомірною вигодою та диференціації суб’єктів корупційних правопорушень.Документ Соціальна обумовленість кримінальної відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння(2025) Ієрусалимов, І. О.; Iierusalymov, I.; Микитчик, О. В.; Mykytchyk, O.Стаття присвячена дослідженню соціальної обумовленості кримінальної відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.Документ Проблемні аспекти державної реєстрації санкцій та здійснення перевірки факту застосування санкцій державним реєстратором щодо осіб, які звернулися для проведення державної реєстрації речових прав(2025) Журавель, М. В.; Zhuravel, M.Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їхніх обтяжень є важливою умовою для офіційного визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно й обтяжень таких прав. Зі свого боку санкції є спеціальними економічними та іншими обмежувальними заходами, які застосовуються Україною з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод і законних інтересів громадян України, суспільства та держави. Вони можуть застосовуватися з боку України щодо іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка перебуває під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність, а санкції як позбавлення державних нагород – проти будь-яких нагороджених осіб, зазначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про санкції». Проте застосування санкцій не вилучає застосування інших заходів захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету й територіальної цілісності України, її економічної самостійності, прав, свобод і законних інтересів громадян України, суспільства та держави.Документ Актуальність профайлінгу як інструменту вивчення злочинної поведінки(2025) Бондаренко, О. Г.; Bondarenko, O.; Янченко, В. С.; Yanchenko, V.У статті приділено увагу дослідженню профайлінгу як одного із актуальних інструментів аналізу злочинної поведінки особи, що вчиняє кримінальні правопорушення. В умовах зростання серійних злочинів або тих, що мають латентний характер, традиційні методи кримінологічного аналізу не завжди є достатньо ефективними для їхнього розкриття чи попередження, тому профайлінг виступає як важливий засіб формування психологічного, соціального та поведінкового портрета правопорушника. Це зі свого боку дає змогу не лише ідентифікувати особу злочинця, але й прогнозувати його дії, місце перебування, потенційних жертв або наступні правопорушення. У статті також проаналізовано історію становлення й розвитку профайлінгу, приділено увагу методам збирання та систематизації даних у процесі складання кримінологічного портрета. Розглянуто цікаві приклади використання профайлінгу в практиці правоохоронних органів різних країн, зокрема США, та використання його в України. Окреслено основні підходи до формування кримінологічного портрета правопорушника, що зі свого боку підвищить ефективність роботи правоохоронних органів у розкритті серійних і латентних злочинів. Звернено увагу, що ефективне застосування профайлінгу можливе лише за умови тісної співпраці таких спеціалістів, як психологів, криміналістів, оперативних працівників та аналітиків. Підкреслено, що в умовах динамічної трансформації злочинності та впливу цифрового середовища профайлінг набуває особливої актуальності як науково обґрунтована й практично ефективна методика. Він дає змогу не лише поглибити розуміння внутрішніх мотивів злочинної поведінки, а й сприяє розробці превентивних заходів для зниження рівня криміналізації суспільства.Документ Службова злочинність як об’єкт кримінально-правових наук(2025) Антощук, А. О.; Antoshchuk, A.; Яковчук, С. В.; Yakovchuk, S.; Лисик, Р. В.; Lysyk, R.Проведене дослідження дало змогу комплексно охарактеризувати службову злочинність як складне багатоаспектне явище, що перебуває на перетині кримінального права, кримінології, кримінального процесу та криміналістики. У процесі наукового аналізу було встановлено, що службова злочинність має власну структуру, особливості механізмів формування й розповсюдження, а також характеризується високим рівнем латентності, що ускладнює її виявлення, розслідування та запобігання. Визначено, що службова злочинність має розглядатися не лише як сукупність злочинів, передбачених розділом XVII Особливої частини Кримінального кодексу України, а як цілісний об’єкт кримінально-правових наук, що охоплює системні ризики зловживання службовим становищем, використання влади в особистих інтересах, а також поширення корупційних практик у сфері публічного управління. Водночас службові особи можуть виступати не лише як суб’єкти злочинів, а й як потерпілі від посягань, що потребує врахування віктимологічного аспекту під час розробки превентивних заходів. Обґрунтовано потребу в системному, міждисциплінарному підході до вивчення службової злочинності, що передбачає інтеграцію кримінологічного аналізу із кримінально-правовим і криміналістичним інструментарієм. Такий підхід дає змогу не лише глибше зрозуміти природу цього явища, але й запропонувати більш ефективні механізми його запобігання, виявлення та розслідування. За результатами дослідження зроблено висновок про доцільність удосконалення понятійного апарату, конкретизації складів злочинів у сфері службової діяльності, а також узгодження кримінального законодавства з антикорупційними нормами та міжнародними стандартами. Крім того, актуальним залишається подальше вивчення криміногенних чинників, пов’язаних із службовою діяльністю, зокрема в правоохоронних органах, з метою формування ефективної державної політики у сфері протидії службовій злочинності.Документ Роль інституту примирення сторін у забезпеченні доступу до правосуддя в Україні(2025) Гончарук, Р. А.; Honcharuk, R.Стаття присвячена дослідженню ролі інституту примирення сторін у забезпеченні доступу до правосуддя в Україні. Проаналізовано сучасний стан розвитку альтернативних засобів вирішення спорів, зокрема медіації та примирення сторін, як важливих елементів системи забезпечення права на справедливий суд. Досліджено теоретичні та практичні аспекти функціонування інституту примирення в різних видах судочинства України. Особливу увагу приділено застосуванню процедур примирення в цивільному процесі, охоплюючи аналіз норм Цивільного процесуального кодексу України щодо врегулювання спору за участю судді та укладення мирової угоди. Розглянуто роль суду як медіатора в процесі досягнення компромісу між сторонами цивільної справи, а також процедурні особливості затвердження мирових угод. Обґрунтовано потребу в подальшому розвитку та вдосконаленні механізмів альтернативного вирішення спорів для підвищення ефективності судової системи й забезпечення реального доступу громадян до правосуддя.Документ Практичні аспекти дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у справах про банкрутство та неплатоспроможність(2025) Колос, Ю. В.; Kolos, Yu.Стаття присвячена теоретичним і практичним аспектам застосування мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство (неплатоспроможність). У статті проаналізовано поняття та основні складові елементи мораторію на задоволення вимог кредиторів, виокремлено вимоги, на які не поширюється дія мораторію. Розглянуто практичні проблеми конкуренції та застосування норм Кодексу України з процедур банкрутства й Закону України «Про виконавче провадження» під час вирішення спорів щодо правомірності стягнення майна боржника поза судовою процедурою банкрутства (неплатоспроможності). Наведено релевантну судову практику та висновки Верховного Суду щодо вирішення окремих проблемних питань звернення стягнення на майно боржника у виконавчому провадженні й позасудове звернення стягнення боржника в контексті меж застосування мораторію на задоволення вимог кредиторів. На підставі проведеного дослідження зроблено висновки про ключові ознаки мораторію як важливого інституту законодавства про банкрутство (неплатоспроможність).Документ Адвокат у спадковому праві: особливості нормативно-правового регулювання представництва(2025) Мудрик, Б. І.; Mudryk, B.Стаття присвячена питанням особливостей нормативно-правового регулювання участі адвоката як представника в галузі спадкового права. Досліджено концепцію виділення спадкового права в окрему підгалузь цивільного права та концепцію, відповідно до якої сукупність нотаріальних дій і порядку їхньої реалізації виділяється в поняття «нотаріальний процес», а також роль і місце адвоката в ній. Вивчено змістовне наповнення видів документів, що підтверджують наявність у адвоката повноважень на здійснення представництва в межах нотаріальних дій у галузі спадкових правовідносин, а також особливості практичного використання кожного з них і питання їх співвідношення. Наголошено на неприпустимості розгляду окремих документів для посвідчення повноважень адвоката, як таких, що можуть впливати на виконання взятих на себе обов’язків у межах його професійної діяльності. Запропоновано власні ідеї щодо способів покращення взаємодії між нотаріусом та адвокатом з метою якомога більш повного захисту прав, свобод і законних інтересів їхнього клієнта.Документ Причини та умови, що впливають на вчинення кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності працівниками поліції(2025) Тичина, Д. М.; Tychyna, D.; Вовченко, Р. А.; Vovchenko, R.Стаття присвячена дослідженню комплексу причин та умов, що детермінують вчинення кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності працівниками поліції. Проблематика службової злочинності в Національній поліції України розглядається крізь призму сучасних викликів, зокрема умов воєнного стану, незавершеної правоохоронної реформи та загострення соціально-економічної ситуації в державі. У статті систематизовано найпоширеніші групи детермінант: політичні, соціально-економічні, правові, організаційні, кадрові та матеріально-технічні, які не діють ізольовано, а формують спільний сприятливий фон для поширення службових правопорушень серед поліцейських.Документ Практичні аспекти визначення легальності електронних правочинів(2025) Тимошенко, О. А.; Tymoshenko, O.; Чупрін, А. О.; Chuprin, A.Ця наукова стаття присвячена аналізу практичних аспектів визначення легальності електронних правочинів в Україні. Підкреслюється, що електронні правочини стали невід’ємною частиною сучасного життя, сприяючи розвитку бізнесу та цифрових сервісів, але водночас породжують численні проблеми, пов’язані з їхньою легальністю, доказовою силою й можливістю зловживань. Стаття розкриває ключові виклики, як-от ідентифікація сторін, перевірка волевиявлення, формальні дефекти, відсутність уніфікованих стандартів і прогалини в законодавстві. Акцентується увага на недосконалості українського законодавства, зокрема Цивільного кодексу України, Закону України «Про електронну комерцію» та інших нормативних актів, які прирівнюють електронну форму до письмової, але не надають чітких механізмів верифікації. Констатуються системні проблеми сфери, як-от малоінформативне визначення електронного правочину в законодавстві та неоднозначна судова практика. Для покращення пропонуються заходи: удосконалення законодавства через комплексний акт, запровадження технічних стандартів, формування єдиної судової практики та посилення інформаційної безпеки. Реалізація цих рекомендацій сприятиме зростанню довіри, поширенню електронної комерції та захисту прав учасників.Документ Історичний розвиток персональних даних як особливого інституту захисту прав людини в медичній сфері(2025) Малій, Б. А.; Malii, В.У статті досліджено основні підходи, історичне становлення та розвиток інституту персональних даних як складової системи захисту прав людини у сфері охорони здоров’я. Проаналізовано ключові етапи формування правового механізму захисту персональної інформації в медичній галузі, з особливим акцентом на забезпечення права на приватність і конфіденційність. Узагальнено сучасне тлумачення поняття «персональні дані», висвітлено його правове значення, зокрема в контексті медичної інформації. Окрему увагу приділено специфіці захисту медичних даних як чутливої інформації, що потребує посиленого правового захисту у зв’язку з ризиками можливого втручання в особисте життя, дискримінації чи стигматизації особи. У статті наведено різні правові підходи до тлумачення терміна «захист конфіденційності медичної інформації» в контексті міжнародного права, європейських стандартів і національного законодавства. Здійснено огляд ключових складників зазначеного процесу, охоплюючи принципи законності, пропорційності, цільового призначення, мінімізації даних, а також гарантії безпеки під час їх збирання, зберігання та обробки. Розглядається вплив загальнофілософських трактатів, морально-етичних норм і правових доктрин щодо приватності, а також вплив прецедентного права Великої Британії та США на формування концепту права на особисту недоторканість і його подальшу трансформацію в інститут захисту персональних даних у сфері охорони здоров’я. Окрему увагу приділено конкретизованим особливостям правового регулювання обробки персональних даних у медичній сфері відповідно до положень Конвенції Ради Європи № 108 «Про захист осіб у звʼязку із автоматизованою обробкою персональних даних» та Загального регламенту про захист даних ЄС (General Data Protection Regulation, GDPR; Regulation (EU) 2016/679). Також виокремлено сучасний стан розвитку інституту персональних даних у контексті зростаючого значення цифрових технологій, телемедицини, мобільних додатків, електронних карток пацієнтів та інших елементів діджиталізації медичної сфери. Проаналізовано перспективні підходи до підвищення рівня захисту персональних даних пацієнтів у цифрову епоху, охоплюючи інституційні, технічні та етичні механізми, які можуть забезпечити баланс між розвитком цифрових сервісів і збереженням прав людини на захист особистої інформації.Документ Нормативно-правове регулювання фінансування будівництва в Україні(2025) Пінчук, О. Г.; Pinchuk, O.Мета статті полягає в проведенні аналізу нормативно-правових актів, які регулюють фінансування будівництва в Україні. Зазначено, що в умовах конкуренції між бізнес-структурами їхнє виживання й успішна діяльність значно залежать від здатності держави та державних органів оперативно готувати й безпомилково ухвалювати обґрунтовані рішення щодо фінансування окремих структурних підрозділів, задіяних у будівництві конкретних об’єктів, виконанні комплексів робіт та інших операціях. Ця інформація має повністю відповідати вимогам нормативно-правової бази. Існуюча законодавча база України регулювання фінансування будівництва виявляє ряд недоліків в організації фінансування й визначенні собівартості будівельної продукції. Неузгодженість законодавства, нормативних документів та інструкцій із фінансування, бухгалтерського обліку й фінансової звітності у сфері будівництва вимагає розробки ефективних методик подолання неузгоджуваностей у процесі створення будівельної продукції. Існують проблеми з візуалізацією фінансування у сфері будівництва на початковому етапі: витрати, понесені під час укладання договору. Попри їхній значний розмір, їх практично неможливо внести до бухгалтерського обліку, оскільки вони не мають зв’язку зі звітним періодом, в якому підписано угоду підряду, і надалі не беруться до витрат за договором підряду, навіть якщо його укладено в наступних звітних періодах.