Теоретико-дефінітивна експозиція категоріального апарату дослідження управління екологічною безпекою підприємства

Abstract

Актуальність теми дослідження. Сучасні вимоги до підприємств передбачають дотримання екологічних норм та стандартів з метою забезпечення не лише безпеки життя та здоров'я населення, а й збереження навколишнього природного середовища. Такий підхід є необхідною умовою для сталого розвитку бізнесу та забезпечення економічної стійкості підприємств у довгостроковій перспективі. Постановка проблеми. Управління екологічною безпекою підприємств є однією з найбільш актуальних та складних проблем, з якими сьогодні стикаються бізнес-структури. З одного боку, компанії мають зацікавленість у максимальному збуті своїх товарів та послуг, з іншого боку, вони повинні відповідати вимогам державного законодавства та міжнародним рекомендаціям у сфері охорони навколишнього природного середовища. Аналіз останніх досліджень і публікацій. З’ясуванню теоретико-методологічних та практичних аспектів управління екологічною безпекою підприємств присвячені праці таких вітчизняних вчених, як: О.І. Басараб, Є.С. Белаш, І.В. Бреславська, В.І. Данилевський, Г.М. Дрозд, О.О. Дроздова, М.І. Журба, І.П. Калініна та інші. Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Незважаючи на велику кількість наукових досліджень, присвячених екологічній безпеці підприємств, питання про її роль та місце в загальній системі національної безпеки держави залишається об'єктом дискусії. Метою статті є розробка теоретико-дефінітивної експозиції категоріального апарату управління екологічною безпекою підприємства. Основними завданнями є: дослідження існуючих підходів до трактування сутності поняття «управління екологічною безпекою підприємства» та розробка на основі їх аналізу теоретико дефінітивної експозиції категоріального апарату управління екологічною безпекою підприємства з урахуванням сучасних тенденцій та викликів сталого розвитку. Методи дослідження. У статті було використано історичний підхід, системний підхід, методи аналізу та синтезу, дедукції, логічний метод, метод узагальнення, як основу дослідження. Результати дослідження. Виділено такі підходи до трактування сутності поняття «управління екологічною безпекою підприємства»: соціальний, комплексний, галузевий, правовий, регіональний, природоресурсний, ризикоорієнтований, процесний та результативний підходи. Кожен з цих підходів має свої особливості та використовується в залежності від потреб підприємства та конкретної ситуації. Розроблено теоретико-дефінітивну експозицію категоріального апарату управління екологічною безпекою підприємства: екологічна безпека підприємства – це комплексний стан, при якому діяльність підприємств не порушує здатності природних екосистем до саморегулювання, забезпечує збереження біорізноманіття та клімату, уникає створення нових екологічних ризиків, зменшує негативний вплив антропогенних факторів на навколишнє середовище та забезпечує безпеку та здоров'я населення; управління екологічною безпекою підприємства – це система стратегічного планування, координації та виконання заходів з мінімізації негативного впливу підприємства на довкілля, забезпечення дотримання вимог екологічного законодавства та стандартів, зниження екологічних ризиків та пропагування принципів сталого розвитку. Галузь застосування результатів. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення теоретичних підходів та розробки ефективних стратегій управління екологічною безпекою підприємства. Висновки. Таким чином, екологічна безпека підприємства є складовою національної безпеки. Теоретико-дефінітивну експозицію категоріального апарату управління екологічною безпекою підприємства представлено у вигляді: Безпека – це комплексний стан відсутності загроз та ризиків, що можуть призвести до шкоди людям, навколишньому середовищу та майновій власності, який забезпечується не лише реактивними заходами відповіді на потенційні загрози, але й проактивним підходом до забезпечення безпеки шляхом прийняття запобіжних заходів та зменшення можливих наслідків потенційних загроз. Екологічна безпека підприємства – це комплексний стан, при якому діяльність підприємств не порушує здатності природних екосистем до саморегулювання, забезпечує збереження біорізноманіття та клімату, уникає створення нових екологічних ризиків, зменшує негативний вплив антропогенних факторів на навколишнє середовище та забезпечує безпеку та здоров'я населення. Управління екологічною безпекою підприємства – це система стратегічного планування, координації та виконання заходів з мінімізації негативного впливу підприємства на довкілля, забезпечення дотримання вимог екологічного законодавства та стандартів, зниження екологічних ризиків та пропагування принципів сталого розвитку.