Теоретичні засади інноваційного розвитку підприємств: ретроспективний огляд понятійно-категоріального апарату

Abstract

Сьогодні цілі інноваційного розвитку та науково-технічного прогресу визначають пріоритети державної економічної політики, де інновації є необхідною умовою економічного зростання та соціального розвитку. інновації користуються постійним і зростаючим інтересом як в економічній теорії, так і на практиці. Це пов’язано з тим, що інновації підвищують ефективність управління та є інструментом, який підприємства можуть використовувати для досягнення конкурентних переваг. До 1990-х років економісти не виявляли великого інтересу до питання інновацій. Хоча інновації сприймалися і визначалися по-різному, економісти, здавалося, недооцінювали їхній вплив на економічне зростання. З метою формування теоретичного підґрунтя розуміння сучасної концепції інноваційного розвитку підприємств автором розглянуто теоретичні напрацювання дослідників-економістів ХХ століття. Мета статті — дослідити концепцію інноваційного розвитку та інновації у ретроспективному зрізі через вивчення та аналіз підходів представників західної економічної школи ХХ століття. Ставлення до інновацій та методів їх створення на підприємствах регулярно змінюється разом зі змістом, визначенням та теоретичними підходами до інновацій. Ці зміни безпосередньо пов’язані з появою нових концепцій і методів, які все більш комплексно визначають процес створення інновацій та оцінюють його вплив на розвиток компаній і економічне зростання. Ці нові інноваційні тенденції зумовлені розвитком ринку і стосуються не лише процесу створення нових продуктів, але й змін у структурі компанії (з точки зору організації та маркетингу, це стосується і нетехнологічних інновацій). Ці нові форми інновацій (нетехнологічні інновації, інновації, орієнтовані на користувача, відкриті інновації та соціальні інновації) вимагають нових навичок від економічних операторів, а також вимагають активної проінноваційної політики, спрямованої на стимулювання створення такого типу інновацій.