Ефективні інструменти фіскального регулювання в ЄС та їх значення для модернізації податкової політики України

Abstract

У статті здійснено комплексний аналіз системи фіскального регулювання Європейського Союзу, що охоплює механізми бюджетного контролю, гармонізації непрямого оподаткування та координації прямих податків. Розкрито інституційну логіку взаємодії Європейської Комісії та Ради ЄС у процесі моніторингу бюджетних показників, зокрема через процедуру надмірного дефіциту, механізм Європейського семестру та відкритий метод координації. Показано, що рекомендації наднаціональних органів, хоча й не мають статусу обов’язкових регуляторних актів, відіграють роль квазі-нормативних інструментів, які впливають на бюджетну дисципліну, структуру видатків і стратегічні напрями економічної політики держав–членів ЄС. Наголошено, що подібні інструменти формують багаторівневу архітектуру управління публічними фінансами, спрямовану на забезпечення боргової стійкості та синхронізацію національних фіскальних стратегій.У дослідженні обґрунтовано доцільність адаптації інструментів фіскаль-ного регулювання ЄС до українських умов з огляду на масштабні транс-формації податкової системи в період воєнного стану та необхідність формування стійкої моделі післявоєнного відновлення. Проаналізовано вплив рішень 2022–2024 рр., зокрема змін до Податкового кодексу України щодо звітності, спрощеної системи та адміністрування ЄСВ, на характер фіскальних дисбалансів і гнучкість бюджетної політики. Показано потенціал запровад-ження середньострокових бюджетних цілей відповідно до Регламенту ЄС No 1466/97 як інструменту підвищення передбачуваності та стійкості бюджетного планування. Значну увагу приділено гармонізації непрямих податків, зокрема відповідності ставок ПДВ і акцизів вимогам європейських директив, а також модернізації системи адміністрування ПДВ шляхом запровадження цифрових механізмів контролю за аналогією з інформаційними платформами ЄС.Окреслено перспективи координації прямого оподаткування завдяки імплементації принципів BEPS, Директиви ATAD та інших інструментів протидії агресивному податковому плануванню. Проаналізовано роль цифро-візації адміністрування в підвищенні прозорості фіскальних процесів, зниженні корупційних ризиків і зміцненні довіри між платниками та державою. Акцентовано, що адаптація європейських підходів до податкової координаціїстворює умови для формування більш прогнозованої, стійкої та інституційно узгодженої податкової системи України, інтегрованої у фіскальні стандарти Європейського Союзу та орієнтованої на забезпечення економічного зростання в період повоєнного відновлення.