Технології штучного інтелекту у сфері складання цивільно-правових документів: проблеми правового забезпечення та напрями розвитку законодавства України

Abstract

У статті здійснено комплексне дослідження теоретико-правових і прикладних аспектів використання технологій штучного інтелекту під час складання цивільно-правових документів. Встановлено, що стрімка цифровізація суспільних відносин та активне впровадження інструментів штучного інтелекту в юридичну практику зумовлюють потребу в переосмисленні традиційних підходів до підготовки договорів, довіреностей, заповітів, претензій, процесуальних та інших документів цивільно-правового характеру. Проаналізовано сучасні наукові підходи до визначення правової природи систем штучного інтелекту та їхні ролі в правотворчій і правозастосовній діяльності. Досліджено нормативно-правове регулювання використання технологій штучного інтелекту в Україні та Європейському Союзі, зокрема положенням Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні та Регламенту Європейського Союзу про штучний інтелект (AI Act). Досліджено особливості застосування генеративних систем штучного інтелекту під час підготовки цивільно-правових документів. Обґрунтовано, що використання таких технологій супроводжується ризиками, пов’язаними із достовірністю та юридичною коректністю сформованих документів, захистом персональних даних, забезпеченням конфіденційності інформації, дотриманням вимог професійної етики й визначенням суб’єкта юридичної відповідальності за можливі помилки. Досліджено проблеми правозастосування, які виникають у зв’язку з відсутністю спеціального законодавчого регулювання використання штучного інтелекту у сфері юридичного документування. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства України: запропоновано нормативно закріпити принципи використання штучного інтелекту в юридичній діяльності, запровадити механізми людського контролю за результатами його роботи, гармонізацію національного законодавства з європейськими стандартами та забезпечення належного рівня захисту прав і законних інтересів учасників цивільних правовідносин.