Методичні підходи до оцінки потенціалу територіальних громад щодо виконання соціальних зобов’язань

Abstract

З’ясовано, що проблематика складних життєвих обставин на рівні громади має охоплювати більш широкий комплекс заходів, який працює на упередження ризиків потрапляння в складні життєві обставини та охоплює політику зайнятості, формування й перерозподілу доходів в громаді, а також надання матеріальної допомоги. Запропоновано розглядати потенціал територіальних громад щодо виконання соціальних зобов’язань як кумулятивний результат їх тривалого соціально-економічного розвитку на основі скоординованої системи взаємопов’язаних елементів державної і місцевої політики. Зазначено, що територіальна громада володіє наявним та перспективним потенціалом соціально-економічного розвитку. Перший з них в узагальненому вигляді характеризує ступінь використання організаційно-економічних можливостей громади у наданні базових соціальних послуг з боку місцевої влади, бізнесу, громадських організацій з орієнтацією на реальну і потенційну чисельність одержувачів послуг та можливі обсяги фінансування. Перспективний потенціал громади відображає її максимальну спроможність у цій сфері – це ті можливості і ресурси, які за певних умов можуть бути залучені у цю сферу, але поки що не використовуються з різних причин. Розроблено алгоритм оцінки потенціалу територіальних громад у виконанні соціальних зобов’язань, який містить мету, етапи, а також напрями, показники та критерії оцінки. Проаналізовано практику оцінювання потенціалу громад і територій та систематизовано найбільш поширені її методи: інтервальної бальної оцінки, індексний; метод ранжування за певними індикаторами; бальна оцінка. Обґрунтовано основні методичні підходи, які можуть бути застосовані в оцінці потенціалу громад, до яких належать факторний, ресурсний, результативний, комплексний, ситуативний, інтегральний, відтворювальний, порівняльний та системний. Доведено доцільність використання системного підходу в оцінці потенціалу громади щодо виконання соціальних зобов'язань, через змогу оцінити кожний з елементів сукупності складових, які визначають реалізований та нереалізований потенціал територіальної громади у соціальній сфері. Запропоновано в основу оцінки потенціалу територіальних громад у сфері соціальних повноважень покласти визначення рівня їх самодостатності як однієї із головних цілей розвитку в умовах децентралізації управління. З цією метою можуть бути застосовані коефіцієнти спроможності та бюджетного забезпечення. Систематизовано інформаційні джерела оцінки потенціалу територіальних громад.