Організаційно-економічні та циркулярно-трансформаційні механізми забезпечення стійкості промисловості в умовах циркулярної економіки

Abstract

У статті обґрунтовано комплекс організаційно-економічних та циркулярно-трансформаційних механізмів реалізації дії системи стратегічного управління стійкістю промисловості (СУСП) в умовах переходу національної економіки до моделі циркулярного господарювання. Актуальність дослідження визначається необхідністю подолання фрагментарності інструментарію державного регулювання промислового розвитку та формування цілісного, взаємоузгодженого механізмового каркасу, здатного забезпечити відновлення, адаптацію та модернізацію реального сектору економіки України в умовах дії множинних безпекових, ресурсних, інституційних, технологічних та екологічних викликів. Визначено сутність, дефініційний зміст, структурні елементи, принципи функціонування та інструментарій п'яти базових механізмів: просторово-координаційного, інституційного, інноваційно-технологічного, ресурсно-логістичного та циркулярно-трансформаційного. Розкрито функціональне призначення кожного механізму, зокрема роль просторово-координаційного механізму в узгодженні взаємодії регіональних промислових зон і промислово-логістичних осей, значення інституційного механізму для формування нормативно-регуляторного середовища, місце інноваційно-технологічного механізму у впровадженні рішень Індустрії 4.0, функції ресурсно-логістичного механізму щодо безперервності виробничих процесів. Доведено, що зазначені механізми функціонують як взаємопов'язані підсистеми єдиного адаптивного контуру, інтеграція якого забезпечує узгоджену й синхронізовану реалізацію стратегічних цілей промислового розвитку. Особливу увагу приділено циркулярно-трансформаційному механізму, який визначено ключовим інструментом впровадження принципів циркулярної економіки через розвиток рециклінгу, ремануфактурингу, промислового симбіозу та замкнених виробничих циклів. Обґрунтовано практичну значущість пропонованого комплексу механізмів для розроблення державної промислової політики, програм реконструкції промислових систем, а також стратегій післявоєнного відновлення економіки України.