Сучасний стан наукових досліджень оцінки доказів з позиції їх відповідності критерію допустимості

Abstract

Предметом дослідження статті є огляд наукових досліджень, присвячених проблемам допустимості / недопустимості доказів у кримінальному провадженні, що дало змогу констатувати: здійснення численних спроб на рівні монографій і наукових стратегїї осмислення окремих питань, пов'язаних з оцінкою доказів на предмет їх відповідності для використання в доказуванні в кримінальному процесі; незначну кількість теоретико-прикладних галузевих наукових розробок, які спрямовані на вирішення проблем неоднозначної слідчої та судової практики в оцінці доказів, визначення критеріїв віднесення окремих з них до недопустимих чи очевидних недопустимих тощо. Наведено аргументи щодо потреби в доктринальному та прикладному системному вивченні комплексу означених проблем, об'єднаних загальним предметом дослідження, зокрема щодо: відсутності в чинному процесуальному законодавстві прямої норми, яка регламентує строки проведення досудового розслідування щодо проступків: регламентації права учасників судового провадження на заявлення клопотання про визнання недопустимими доказів у підготовчому провадженні; питання щодо ролі та значення суду в процесуальному порядку визнання доказів недопустимими; порушення органом досудового розслідування гарантій адвокатської діяльності внаслідок проведення обшуку в адвокатів і вилучення майна, яке становить адвокатську таємницю.