Теоретичне підґрунтя стратегізації інноваційного розвитку підприємств в контексті аналітико-контролінгового забезпечення

Abstract

У статті розглянуто теоретичні засади стратегізації інноваційного розвитку підприємств у контексті аналітико-контролінгового забезпечення. Проаналізовано основні наукові підходи до визначення понять «інноваційний розвиток», «стратегізація» та «контролінг» з урахуванням сучасних економічних умов та необхідності інтеграції стратегічного аналізу й контролінгових інструментів в управлінський процес. Наголошено, що інноваційний розвиток підприємства можна охарактеризувати як комплексний, безперервний та системний процес змін його якісного стану, який забезпечується впровадженням інновацій у всі сфери діяльності для досягнення довгострокових конкурентних переваг, фінансової стабільності та розширення ринкових можливостей. В контексті історичної парадигми становлення концепції стратегічного управління встановлено, що стратегізація – це комплексний, багаторівневий процес розробки, впровадження та адаптації стратегічних рішень, спрямований на забезпечення сталого розвитку та конкурентостійкості підприємств в умовах динамічного середовища. Обґрунтовано необхідність застосування контролінгу для підвищення ефективності прийняття стратегічних управлінських рішень, що сприяє оптимізації інноваційних процесів та мінімізації ризиків у мінливому бізнес-середовищі. Досліджено механізми аналітико-контролінгового забезпечення, яке дозволяє підприємствам ефективно реагувати на виклики ринку, адаптувати бізнес-моделі до умов Індустрії 4.0 та забезпечувати довгострокову конкурентоспроможність. Визначено взаємозв’язок стратегічного аналізу та контролінгових інструментів у процесі управління інноваціями, що дає змогу підвищити рівень резильєнтності підприємств до зовнішніх загроз, забезпечити ефективне використання ресурсів та створити передумови для сталого економічного зростання. Результати дослідження можуть бути використані у практичній діяльності підприємств для розробки стратегій інноваційного розвитку, а також при формуванні державної політики у сфері підтримки бізнесу та стимулювання інноваційної діяльності.