Зарубіжний досвід регламентації протидії прийняттю пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди

Abstract

У статті розглядається зарубіжний досвід регламентації протидії прийняттю пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди – одного з ключових видів корупційних правопорушень. Корупція залишається актуальною проблемою в Україні та світі, що обумовлює потребу в ефективному законодавчому й практичному забезпеченні боротьби з нею. Проаналізовано основні міжнародні конвенції, зокрема Конвенцію ООН проти корупції (UNCAC) й Кримінальну конвенцію Ради Європи, які встановлюють стандарти криміналізації та заходи запобігання корупційним діянням, акцентуючи увагу на створенні незалежних антикорупційних органів і впровадженні етичних норм у публічній службі. Увага приділена визначенню поняття «неправомірна вигода» в міжнародно-правових документах, де відсутність уніфікованого визначення компенсується описом характерних форм, що охоплюють як матеріальні, так і нематеріальні блага. Така неоднозначність підкреслює потребу в подальшій гармонізації національного законодавства з міжнародними стандартами для забезпечення чіткої та однозначної кваліфікації корупційних злочинів. Розглянуто приклади зарубіжного законодавства, зокрема британський механізм «наказів про незрозуміле походження статків» (UWO), який слугує інструментом розслідування походження майна без безпосереднього кримінального переслідування, а також французький диференційований підхід до суб’єктів корупційних правопорушень залежно від їхнього правового статусу. Окрему увагу приділено швейцарській моделі, де в кримінальній відповідальності враховується не лише законність дій, а й етичні стандарти, доброчесність і репутація посадових осіб. Узагальнюючи, наголошується на потребі в подальшій імплементації міжнародних норм у національне законодавство України, удосконаленні механізмів протидії корупції з урахуванням особливостей внутрішньої правової політики, а також на важливості розвитку інноваційних правових інструментів контролю за неправомірною вигодою та диференціації суб’єктів корупційних правопорушень.