Психологічні особливості комунікації психолога в умовах воєнного часу

Abstract

У сучасних умовах широкомасштабної війни суспільна практика і насамперед – освіта, потребують ґрунтовних психолого-педагогічних досліджень, якісної роботи кваліфікованих психологів, підготовлених до здійснення своєї професійної діяльності як у мирний час, так і в екстремальних умовах, долаючи наслідки психотравматичного впливу війни. Сучасні психологи мають вміти заспокоїти людину у випадку гострих стресових реакцій, що виникають у дійсно небезпечній ситуації, надавати підтримку та допомогу при проживанні наслідків травматичних подій, які подіяли не лише фізично, але й психологічно на людину, зумовивши зміну її способу життя, місця проживання, світогляду, типову адаптивну поведінку та ін. Серед нагальних проблем, з якими доведеться стикатися сучасним психологам у професійній діяльності, виділяються психоемоційні розлади та реактивні стани у населення різного віку, яке брало участь у подіях воєнного характеру (випадково, вимушено, навмисно), зміни поведінки дітей, підлітків, молоді, дорослих залежно від їхніх індивідуально-психологічних особливостей та залученості до травматичних подій. Також поширеними наслідками впливу воєнних дій на українське населення є зміни в когнітивній сфері (знижена концентрація уваги, послаблення пам’яті, втрата навичок критичного мислення у стресових ситуаціях, сугестивність та обмеженість сприйняття внаслідок дії негативних емоційних чинників), труднощі активізації ресурсних можливостей до продуктивної (навчальної, виробничої) діяльності; зміни в ціннісній сфері, у життєвих планах та перспективах, у розумінні власного майбутнього (що пов’язане із питаннями толерантності до невизначеності). Також аналізуючи нагальні психологічні проблеми українців в сучасних умовах воєнного стану В. Панок, М. Слюсаревський та ін. вказують на великий вплив хронічного стресу, що призводить до емоційного вигорання, напруження, тривожності людей, феномен раннього дорослішання у дітей, морального постаріння у молодих і дорослих, зміни в психологічних особливостях вікового розвитку особистості та ін. Все це вимагає врахування, детального аналізу, вмілого діагностування та подальшої профілактично- корекційної роботи з населенням. Відповідно важливими в цьому аспекті є вимоги як до професійної компетентності психолога, так і до його особистісних і професійно важливих якостей та рис, що забезпечують успішність виконання ним своєї діяльності з клієнтами. Об’єкт дослідження – комунікативна діяльність психологів. Предмет дослідження – психологічні особливості комунікації психолога в умовах воєнного часу. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити психологічні особливості комунікації психолога в умовах воєнного часу.