Напрями стратегічного управління системою академічної доброчесності в умовах цифрової трансформації освітнього середовища

Abstract

Академічна доброчесність стає надзвичайно важливою в умовах цифрової трансформації освіти та викликів воєнного часу в Україні, про що свідчить зростання порушень академічної етики в європейських університетах на 47% після переходу на дистанційне навчання та збільшення використання генеративних AI-моделей у навчальному процесі. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо формування та реалізації напрямів стратегічного управління системою академічної доброчесності в умовах цифрової трансформації освітнього середовища. Методологічною основою дослідження є системний підхід, який дозволив розглянути академічну доброчесність як цілісну систему взаємопов'язаних компонентів. За допомогою синергетичного підходу проаналізовано механізми взаємодії ціннісно-нормативних, інституційних, технологічних та просвітницько-виховних елементів системи. У результаті дослідження запропоновано авторське визначення стратегічного управління системою академічної доброчесності в умовах цифрової трансформації. Розроблено комплексну систематизацію напрямів стратегічного управління, що включає формування адаптивної ціннісно-нормативної бази, розбудову інтелектуальної інституційної інфраструктури, технологічну модернізацію та розвиток цифрової культури доброчесності. Для кожного напряму визначено інструменти реалізації та очікувані результати впровадження. Наукова новизна дослідження полягає у розробці комплексної систематизації напрямів стратегічного управління академічною доброчесністю, що враховує синергетичну взаємодію ціннісно-нормативних, інституційних, технологічних та просвітницько-виховних механізмів в умовах цифрової трансформації освітнього простору. Запропонований підхід створює концептуальне підґрунтя для формування проактивних та адаптивних інституційних стратегій забезпечення академічної доброчесності у відповідь на виклики цифровізації. Теоретичне значення дослідження полягає у розширенні методології стратегічного управління академічною доброчесністю через призму цифрових трансформацій та специфіки воєнного стану, що створює підґрунтя для подальшого розвитку теорії управління освітніми системами. Практична цінність роботи визначається можливістю використання запропонованої систематизації як методологічного підґрунтя для розробки інституційних стратегій забезпечення доброчесності в умовах цифровізації освітнього простору. Перспективним напрямком подальших досліджень є розробка інтегрованих етично виважених моделей впровадження цифрових інструментів забезпечення доброчесності через міждисциплінарні дослідницькі перспективи, що дозволить створити цілісну систему управління академічною доброчесністю. Стаття має теоретико-методологічний характер.