Банківський нагляд як інституційний елемент макроекономічного управління в умовах системних ризиків

Abstract

Одним із ключових викликів сучасної економіки є забезпечення стійкості банківської системи в умовах зростання геополітичної напруги, цифрової трансформації та глобальних фінансових ризиків. У цьому контексті банківський нагляд є не лише інструментом регуляторного контролю, а й повноцінним інституційним механізмом підтримання макроекономічної стабільності. Запропоновано інституційну модель банківського нагляду, що поєднує пруденційні, інформаційно-аналітичні, нормативно-правові та технологічні компоненти в єдину систему управління ризиками. Така модель передбачає двоетапну систему впливу: на мікропруденційному рівні – через моніторинг фінансового стану та ризик-профілю окремих банків; на макропруденційному – через виявлення системних ризиків і координацію стабілізаційних заходів. З метою підвищення ефективності інституційної взаємодії між наглядовими органами, банками та іншими учасниками фінансового ринку запропоновано концептуальний підхід до інтеграції цифрових технологій у процес нагляду. Йдеться про застосування RegTech- і SupTech-рішень, що дають змогу оперативно ідентифікувати ризики, оптимізувати інформаційні потоки та забезпечити проактивний вплив на дестабілізуючі фактори. Такий підхід дозволяє своєчасно виявляти дисбаланси у фінансовій системі, підвищити її адаптивність до шоків і зменшити рівень регуляторної невизначеності. Впровадження цифрових інструментів банківського нагляду в умовах кризових ситуацій розглядається як необхідна умова підтримання довготривалої фінансової стабільності та збереження довіри до банківського сектору.