Європейський підхід до регулювання штучного інтелекту та його значення для прав людини

Abstract

У статті проведено комплексний аналіз теоретико-правових засад регулювання штучного інтелекту в Європейському Союзі крізь призму ухвалення EU AI Act. Досліджено трансформацію парадигми від етичних настанов до чіткого законодавчого регулювання, що базується на концепції «Trustworthy AI». Розкрито дуалістичну природу європейського регламенту, який формально є законодавством про безпеку продукції, а фактично виконує квазі-конституційну функцію захисту фундаментальних прав людини. Детально проаналізовано ризик-орієнтований підхід та механізми контролю, зокрема оцінювання впливу на права людини (FRIA). Проведено порівняльний аналіз регуляторних ландшафтів ЄС та України, виявлено відмінності між європейським підходом «hard law» та українською стратегією «soft law». Обґрунтовано потребу в застосуванні моделі «динамічної гармонізації» національного законодавства, що дасть змогу інтегруватися до Єдиного цифрового ринку ЄС, зберігши потенціал для розвитку оборонних інновацій в умовах воєнного стану.