Особливості проєктування візуальних інтерфейсів у контексті людино-орієнтованих інформаційних технологій

Анотація

У статті висвітлено міждисциплінарні аспекти розробки сучасних візуальних інтерфейсів у контексті людино-орієнтованих інформаційних технологій, що передбачає не лише візуальну привабливість, а й врахування психофізіологічних характеристик користувача, його поведінкових моделей та контексту цифрової взаємодії. Автори акцентують увагу на відмінностях між поняттями користувацького інтерфейсу (UI) та досвіду користувача (UX), підкреслюючи їхню взаємозалежність і вплив на когнітивну навантаженість при сприйнятті інформації. Стаття системно охоплює ключові дизайн-принципи, зокрема адаптивну типографіку, психологію кольору, використання білого простору, застосування гештальт-принципів, а також відомих законів UX-дизайну – Якоба, Хіка та Фіттса. Окремо розглянуто інклюзивний аспект інтерфейсів, зокрема необхідність адаптації до потреб користувачів із порушеннями зору чи фізичними обмеженнями, що вимагає мультимодальних засобів комунікації та альтернативних візуальних патернів. Значну увагу приділено проблематиці емоційного сприйняття та довіри до інтерфейсу як чинникам, що впливають на користувацьку залученість. Досліджено впровадження адаптивних сіток, дизайн-систем, інструментів A/B-тестування та персоналізованих сценаріїв взаємодії для підвищення гнучкості UI/UX-рішень у динамічному цифровому середовищі. На основі аналізу емпіричних прикладів (Google Maps, Rozetka, Netflix), автори пропонують практичні підходи до оптимізації інтерфейсів для багатоплатформного середовища, враховуючи поведінкові сценарії та мінімізацію когнітивних бар’єрів. Сформульовано рекомендації щодо створення інтерфейсів, які гармонійно поєднують естетичну складову, функціональність та доступність. Результати дослідження мають прикладне значення для дизайнерів, розробників ПЗ та аналітиків цифрових продуктів, які працюють у сфері UX-орієнтованого дизайну та інформаційної ергономіки.

Опис

The article explores interdisciplinary aspects of designing modern visual interfaces in the context of human-centered information technologies, emphasizing not only visual aesthetics but also the psychophysiological characteristics of users, their behavioral patterns, and digital interaction context. The authors focus on the distinctions between user interface (UI) and user experience (UX), emphasizing their interdependence and joint impact on cognitive load during information perception. The article systematically addresses key design principles, including adaptive typography, color psychology, the use of white space, application of Gestalt principles, and well-established UX laws – namely Jakob’s, Hick’s, and Fitts’s laws. A separate focus is given to the inclusive aspect of interfaces, particularly the necessity of adapting to users with visual impairments or physical disabilities, which requires multimodal communication channels and alternative visual patterns. Significant attention is also devoted to emotional perception and interface trust as factors that influence user engagement. The study analyzes the implementation of adaptive grids, design systems, A/B testing tools, and personalized interaction scenarios to increase the flexibility of UI/UX solutions in a dynamic digital environment. Based on empirical examples (Google Maps, Rozetka, Netflix), the authors propose practical approaches to interface optimization across multi-platform environments, accounting for behavioral scenarios and minimizing cognitive barriers. Recommendations are formulated for creating interfaces that effectively combine aesthetics, functionality, and accessibility. The research results are practically valuable for designers, software developers, and digital product analysts working in UX-oriented design and information ergonomics.

Бібліографічний опис

Колодінська, Я., Скляренко, О., Гудаков, Д., Букатов, Д. (2025). Особливості проєктування візуальних інтерфейсів у контексті людино-орієнтованих інформаційних технологій. Information Technology: Computer Science, Software Engineering and Cyber Security, 1, 114-123. https://doi.org/10.32782/IT/2025-1-16