Ефективне представлення наукових установ України в цифровому середовищі як ключова детермінанта капіталізації дослідницького потенціалу

Abstract

У статті досліджено проблему недостатньої присутності українських наукових установ у цифровому просторі як стримуючого чинника для розширення міжнародної співпраці та ефективного трансферу результатів наукової діяльності. Особливо це питання є актуальним на тлі дефіциту державного фінансування та зростаючих вимог до наукових установ у частині посилення міжнародного співробітництва. Обґрунтовано, що присутність наукової установи у цифровому просторі в умовах сьогодення – це не лише презентація установи на власному вебсайті, у професійних соціальних мережах та наукометричних базах даних, а й системне посилення цифрової присутності її наукових співробітників шляхом створення та актуалізації їхніх профілів на міжнародних ресурсах, інтеграції в міжнародні тематичні мережі та професійні асоціації за фаховими напрямами. Підтверджено пряму залежність успішності наукових установ України у залученні грантового фінансування від їх цифрової видимості та інтегрованості у міжнародний цифровий простір. Крім того, у статті зосереджено увагу на необхідності належної організації роботи із підвищення присутності наукових установ в цифровому середовищі для формування позитивного іміджу наукової установи та збільшення конкурентних переваг у національному та міжнародному масштабі. За результатами проведених досліджень авторами запропонована комплексна модель, спрямована на підвищення цифрової видимості наукових установ з використанням наявних інформаційних ресурсів, де ефективне представлення в цифровому просторі розглядається як ключовий інструмент для просування наукових установ на міжнародному рівні, пошуку партнерів та успішного залучення додаткового фінансування наукової діяльності. Практична значущість проведених досліджень полягає у можливості прикладного використання отриманих результатів для підвищення конкурентоспроможності вітчизняних наукових установ в межах Європейського дослідницького простору, капіталізації наукового потенціалу та диверсифікації джерел фінансування наукової діяльності установ.