Історичний розвиток персональних даних як особливого інституту захисту прав людини в медичній сфері

Abstract

У статті досліджено основні підходи, історичне становлення та розвиток інституту персональних даних як складової системи захисту прав людини у сфері охорони здоров’я. Проаналізовано ключові етапи формування правового механізму захисту персональної інформації в медичній галузі, з особливим акцентом на забезпечення права на приватність і конфіденційність. Узагальнено сучасне тлумачення поняття «персональні дані», висвітлено його правове значення, зокрема в контексті медичної інформації. Окрему увагу приділено специфіці захисту медичних даних як чутливої інформації, що потребує посиленого правового захисту у зв’язку з ризиками можливого втручання в особисте життя, дискримінації чи стигматизації особи. У статті наведено різні правові підходи до тлумачення терміна «захист конфіденційності медичної інформації» в контексті міжнародного права, європейських стандартів і національного законодавства. Здійснено огляд ключових складників зазначеного процесу, охоплюючи принципи законності, пропорційності, цільового призначення, мінімізації даних, а також гарантії безпеки під час їх збирання, зберігання та обробки. Розглядається вплив загальнофілософських трактатів, морально-етичних норм і правових доктрин щодо приватності, а також вплив прецедентного права Великої Британії та США на формування концепту права на особисту недоторканість і його подальшу трансформацію в інститут захисту персональних даних у сфері охорони здоров’я. Окрему увагу приділено конкретизованим особливостям правового регулювання обробки персональних даних у медичній сфері відповідно до положень Конвенції Ради Європи № 108 «Про захист осіб у звʼязку із автоматизованою обробкою персональних даних» та Загального регламенту про захист даних ЄС (General Data Protection Regulation, GDPR; Regulation (EU) 2016/679). Також виокремлено сучасний стан розвитку інституту персональних даних у контексті зростаючого значення цифрових технологій, телемедицини, мобільних додатків, електронних карток пацієнтів та інших елементів діджиталізації медичної сфери. Проаналізовано перспективні підходи до підвищення рівня захисту персональних даних пацієнтів у цифрову епоху, охоплюючи інституційні, технічні та етичні механізми, які можуть забезпечити баланс між розвитком цифрових сервісів і збереженням прав людини на захист особистої інформації.