Інтегративна модель цифрового університету в сучасній освіті

Abstract

інтегративна модель цифрового університету відіграє важливу роль у трансформації сучасної освіти, забезпечуючи інноваційний підхід до організації освітнього процесу. У контексті глобальної цифровізації суспільства розробка комплексної моделі цифрового університету дозволяє підвищити ефективність навчання, сприяти персоналізації освітніх траєкторій та забезпечувати конкурентоспроможність закладів вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю інтеграції цифрових платформ, автоматизації освітніх процесів і розвитку адаптивного навчального середовища. Метою статті є розробка інтегративної моделі цифрового університету, яка поєднує педагогічні, технічні та управлінські аспекти для адаптації сучасного освітнього процесу до викликів цифрової трансформації. У процесі дослідження використано методи аналізу сучасних наукових джерел, порівняння теоретичних та практичних підходів до цифровізації освіти, моделювання інтегративної системи цифрового університету. Основні результати показують, що цифровий університет є складною системою, яка складається з чотирьох ключових векторів: цифрового формату навчання, цифрового середовища, цифрових ресурсів і цифрової платформи. Цифровий формат навчання включає інноваційні технології, зокрема віртуальну реальність, інтерактивні тренажери та цифрові симуляції, які сприяють глибшій взаємодії студентів з навчальним матеріалом та розвитку їхньої автономії. Цифрове середовище поєднує фізичну та віртуальну інфраструктури, включаючи інтелектуальні системи управління, хмарні технології та високошвидкісний інтернет, створюючи основу для функціонування університету. Цифрові ресурси забезпечують доступ до освітніх матеріалів, електронних бібліотек, масових онлайн-курсів і баз даних, сприяючи інтеграції освітніх процесів. Цифрова платформа виступає як багатофункціональний інструмент для об’єднання освітніх, управлінських та аналітичних функцій, полегшуючи адміністративні процеси та забезпечуючи гнучкість у навчанні. Водночас впровадження цифрових технологій стикається з низкою викликів, серед яких – недостатнє фінансування, потреба у підвищенні цифрової грамотності викладачів і студентів, а також необхідність дотримання етичних стандартів. Висновки дослідження підкреслюють важливість комплексного підходу до цифровізації освіти та інтеграції новітніх технологій у навчальний процес. Подальші дослідження можуть бути зосереджені на практичних аспектах впровадження моделі цифрового університету, оцінюванні її ефективності у різних соціокультурних контекстах та розробленні стратегій забезпечення сталого розвитку цифрової освіти.