Сучасна парадигма інвестиційного забезпечення галузей національної економіки

Abstract

У статті, у процесі дослідження передумов формування та побудови ефективної системи інвестиційного забезпечення аграрного сектора, автор розкриває сутність поняття «інвестиції», що виступає базисом для розуміння процесів та складових забезпечення інвестиціями суб’єктів господарювання у сучасних економічних системах на різних рівнях їх функціонування: мікро-, мезо-, макрорівень. Проведено аналіз наукових підходів авторів до тлумачення поняття «інвестиції», з огляду на що запропоновано авторське уточнення його сутності, як сукупності усіх видів цінностей (грошові, майнові, інтелектуальні, тощо), які є частиною сукупних витрат щодо досягнення економічного або неекономічного ефекту, досягнення якого базується на ринкових принципах. Проаналізовано підходи до щодо розуміння поняття «інвестиційна діяльність», розкрито переваги та недоліки наведених понять. Розкрито класифікаційні ознаки інвестиційної діяльності: за об’єктами вкладення коштів, за характером участі в інвестуванні, за періодом інвестування, за формами власності інвестиційних ресурсів, за регіональною ознакою виділяються інвестиції усередині країни і за рубежем. Представлено особливості та цілі інвестиційної діяльності підприємства. Узагальнено підходи щодо розуміння сутності інвестиційного забезпечення галузей національної економіки. Розглянуто синергійний ефект від інвестиційної діяльності, під яким умовно розуміють таку додаткову складову ефекту, яка вийде в результаті злагодженої взаємодії всіх інвестиційних проектів, що реалізуються в даний період часу і характеризуються багатосторонньою оцінкою додаткових економічних, фінансових та інвестиційних переваг. Запропоновано парадигму інвестиційного забезпечення в аграрному секторі економіки. Обґрунтовано, що передумовою подальшого сталого розвитку аграрного сектора є застосування системного підходу щодо забезпечення інвестиційних процесів, які базуються на поєднанні різних структурних компонент, що взаємодіють між собою, і диктується парадигмою, відповідно до якої інвестиційне забезпечення розглядається, як складна система, що розвивається.