Тактика отримання показань від учасників кримінального провадження під час розслідування насильницьких зникнень

Abstract

У науковій статті на підставі вивчення сучасного стану розслідування насильницького зникнення людини, а також поглядів науковців запропоновано відповідні пропозиції та практичні рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності отримання показань свідків і потерпілих, відповідно до слідчої ситуації, у кримінальному провадженні. Виокремлено категорії осіб, які мають бути встановлені та допитані: очевидці кримінального правопорушення; особи, яких незадовго до викрадення бачили поруч з місцем події або в компанії зниклого; знайомі потерпілого і/або злочинця (близькі родичі й члени сім'ї, друзі, співмешканці), обізнані про його спосіб життя, розпорядок дня, наміри, зв'язки, конфлікти та проблеми: сусіди потерпілого; особи, які бачили потерпілого незадовго до зникнення та можуть пояснити окремі обставини його поведінки, можливий напрям і шлях пересування, ознаки зовнішності, ймовірно, причетних до викрадення: особи, які були присутні під час передачі викупу: очевидці, які спостерігали обставини звільнення викраденого: працівники правоохоронних органів: потерпілий (у разі його встановлення). Акцентовано увагу> на тому, що отримання достовірних та повних показань під час розслідування насильницького зникнення можливе лише у разі суворого дотримання положень КПК України щодо отримання показань, а також запропонованих тактичних рекомендацій (прийомів, комбінацій) при допиті свідків, потерпілих.