АНТРОПОМОРФНІ МЕРЕЖІ ЯК РЕПРЕЗЕНТАНТИ ГЛОБАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

Abstract

Анотація. Аналізується феномен глобальної свідомості, обґрунтовується його культурно- історичний і цивілізаційний виміри. Показано, що концепт планетарної свідомості, глобального мислення, ноосфери вперше був окреслений у філософії космізму. Проте в сучасних умовах ідеї представників природничонаукового напряму філософії космізму не втратили свого евристичного потенціалу. Вони можуть бути по-новому переосмислені в контексті появи антропоморфних (людиновимірних) мереж. Доводиться, що глобальна свідомість є складовою соціокультурного потенціалу глобальних інформаційних мереж, яка визначає вектори на перспективи поступу людства в ХХІ столітті. Спираючись на методологію структурно- функціонального аналізу, автор приходить до висновку про набуття глобальними мережами статусу репрезентантів глобальної свідомості. Адже саме в просторах мереж концентрується уся актуальна інформація: від статистичних даних до науково-технічної інформації. Доступ до цих даних обмежений людськими здібностями та реалізується у формі дискретних запитів з використанням евристичних алгоритмів обробки інформації. Висувається припущення про те, що сучасне суспільство, як самоорганізована система, прагне до набуття стабільного стану. Антропоморфні мережі є способом зменшення соціальної ентропії, яка зростає від будь-якого втручання людини в соціальні процеси. Тому людина вперше постає перед викликом її інтелекту, здатності творити, пізнавати та контролювати. Ключові слова: глобальна свідомість; інформаційне суспільство; мережеве суспільство; антропоморфні інформаційні мережі; філософія космізму; дискурсивна практика; соціокультурна практика.