Наукові журнали університету

Постійне посилання на фонд

http://dspace.e-u.edu.ua/handle/123456789/26

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 332

Впровадження концепції «подорож користувача» в систему воронки продаж підприємства
(2020) Ляхов, Є. О.
У статті розглядаються переваги використання концепції «подорож користувача» для формування воронки продажів, основні особливості та етапи формування подорожі користувача для використання в інтернет продажах підприємства. Визначено розуміння воронки продаж в сучасних умовах взаємодії підприємств з ринками. Досліджено особливості побудови комунікації з клієнтом на основі моделі AIDA. На першому етапі побудови воронки привертають увагу аудиторії. Далі розповсюджують інформацію про свій бренд, товари або послуги, потім відбувається знайомство з перевагами пропозиції, що сприяє у кінцевому появі бажання купити продукцію. Визначено та охарактеризовано основні помилки в застосуванні воронки продаж в рекламних кампаніях підприємств та доведено необхідність взаємозв’язку з новою технологією «подорож користувача». На основі детального вивчення терміну «подорож користувача» в електронному маркетингу пропонуємо трактувати його, як комплексну схему продажу товару чи послуги, що ґрунтується на застосуванні інноваційних технологій та інтернет ресурсів; систему соціально-економічних, ділових та технічних відносин, що базуються на використанні сучасних цифрових інформаційних технологій; комплексну організаційно-технічну систему інфраструктурних, технічних, організаційних, програмних, нормативних, маркетингових, законодавчих та інших елементів для залучення нових клієнтів та економічного зростання. Зазначено, що для ефективних показників продажів підприємства рекомендується використовувати нелінійні підходи, зокрема побудову подорожі користувача та формування стратегії навколо. Обґрунтовано, що застосування концепції «подорож користувача» дозволить оптимізувати маркетингову стратегію до сучасних тенденцій та потреб підприємств.
Гейміфікація як мотиваційний механізм системи управління персоналом в умовах кризи
(2020) Шостаковська, А. В.; Кушакевич, С. А.
У статті розглядається сутність і значення мотивації у системі управління людськими ресурсами. Оскільки зовнішнє середовище, в якому наразі функціонують підприємства, характеризується кризовими явищами, керівництво більшості компаній приділяє увагу фінансовим і правовим механізмам регулювання роботи персоналу. Як правило, до персоналу в період кризи застосовуються такі заходи, як скорочення штату, затримки з виплати заробітної платні і зменшення її розміру, система штрафів та винесення доган. У статті досліджено традиційні та сучасні підходи до стимулювання персоналу, в залежності від віку та якісних характеристик сучасної молоді.
Чинники впливу на ефективність впровадження інтегрованої інформаційної системи на підприємстві
(2020) Васюткіна, Н. В.; Уваров, М. А.
У статті досліджуються чинники, що визначають ефективність впровадження інтегрованої інформаційної системи для підвищення ефективності управління бізнес-процесами, як один із важливих системних елементів в структурі підприємств в сучасних умовах. Досліджено сутність понять «інформаційні технології» та «інтегрована інформаційна система», що набули інтенсивного поширення останнім часом в Україні та активно використовуються у світовій практиці і дозволяє вирішувати низку проблем на рівні підприємства. Проаналізовано питання теоретичного обґрунтування реалізації інтегрованої інформаційної системи для управління бізнес-процесами на підприємствах. Досліджено головні завдання інтегрованої інформаційної системи управлінських процесів на підприємствах. Досліджено значимість організації інтегрованої інформаційної системи управлінських процесів на підприємствах в асекурації апарату управління інформацією для прийняття управлінських рішень. Розглянуто окремі нові виклики стосовно організації інтегрованої інформаційної системи управлінських процесів на підприємствах та його технічного забезпечення. Здійснено аналіз чинників, що визначають ефективність впровадження інтегрованої інформаційної системи на підприємстві задля формування результативної діяльності підприємств, які поділяються на зовнішні і внутрішні чинники. До зовнішніх чинників відносять: соціальні, технологічні, економічні та політичні фактори, ринок та конкуренцію, а до внутрішніх чинників належать ті, які можуть бути пов’язані, з інформаційними, організаційними змінами та змінами в результатах діяльності підприємства. Розкрито ряд головних вигод від реалізації ефективного процесу застосування інтегрованої інформаційної системи управлінського обліку для забезпечення підвищення прибутковості та економічного зростання підприємств України. Запропоновано застосування новітньої інтегрованої інформаційної системи, як сучасного механізму покращення процесу прийняття управлінських рішень, що надасть можливість накопичувати, обробляти, аналізувати, та, як результат, отримувати очікуваний ефект у вигляді виважених управлінських рішень.
Сутність та роль управлінських інновацій у розвитку підприємства
(2020) Угбабе, Е. Е.
У статті дається характеристика підходів щодо розуміння сутності управлінських інновацій на підприємстві та їх роль у розвитку підприємства. Розглянуто еволюцію формування найважливіших управлінських інновацій ХХ століття, серед яких: наукові методи управління, системи обліку собівартості та відхилень, комерційні дослідницькі лабораторії, аналіз рентабельності та бюджетування капіталовкладень, бренд-менеджмент, проектний менеджмент, дивізіональна структура управління, підготовка керівників, галузеві консорціуми, децентралізація (самоорганізація) управління, стратегічний аналіз, рішення проблем за ініціативою співробітників. Систематизовано основні критерії їх вибору.
Сутність інноваційної активності промислових підприємств
(2020) Антонов, Т. А.
Стаття присвячена актуальній необхідності використання в діяльності вітчизняних промислових підприємств різноманітних інноваційних процесів з метою отримання стійких конкурентних переваг на найближчу і віддалену перспективу. Розглянуто нагальність інновацій в сучасних умовах розвитку, фактори, що впливають на ефективність інноваційних процесів і причини, які гальмують впровадження і використання інновацій. Автором розкрито поняття інноваційної діяльності, як діяльності з розробки та впровадження наукових ідей в технологічні процеси з метою отримання продукції, яка володіє новими властивостями, або зміни властивостей раніше випущеної загальновизнаної продукції, на яку випав попит споживача, впровадження даної продукції у виробництво та отримання стабільного прибутку від її реалізації. Охарактеризовано поняття «інноваційна активність», як економічна категорія, розглянуті різні точки зору вчених дослідників і межі формулювання даного поняття. Узагальнено специфічні відмінності та характеристики підприємств з високою інноваційною активністю від традиційних підприємств. Визначено, що одним з головних критеріїв інноваційної активності суб’єкта промисловості є розробка і виробництво продукції, яка не має аналогів (тобто яка раніше не вироблялася) і володіє специфічними тільки їй властивими характеристиками, при вливанні фінансових коштів в інноваційну діяльність, за звітний період часу. Причому цей критерій передбачає, що в інноваційно-активному підприємстві інновації повинні бути закінчені, тобто вироблена інноваційна продукція повинна бути реалізована і отримано прибуток за її реалізацію. При здійсненні інноваційної діяльності найбільш витратними стадіями в плані фінансових, трудових і сировинних ресурсів є стадія впровадження інновації в виробничі потужності з метою виробництва інноваційної продукції, а також стадія просування продукції на споживчий ринок.
Конкуренція між власниками цифрових платформ у світовій економіці
(2020) Карасюк, Г. О.
У даній статті представлено дослідження інтенсивного розвитку цифрових компаній-гігантів, іменованих, як GAFA — Google, Apple, Facebook і Amazon, що продемонстрували в останнє десятиліття експоненціальне зростання ринкової капіталізації і зростаючу ринкову владу в усіх сферах бізнесу. Досліджено та запропоновано підходи для пояснення причин домінування цифрових компаній гігантів, розглянуто, які з них підходять найкраще для аналізу їх поведінки і прийняття рішень з проведення антимонопольних дій. Досліджено ефект дії цифрових платформ на світову економіку та конкуруючий бізнес. Відображено заходи антимонопольних органів з врахуванням особливості цифрової економіки. Запропоновані зміни антимонопольної реакції для зменшення ринкової влади цифрових компаній та збереження тенденції інноваційного розвитку.
Вплив динаміки облікової ставки на економічне зростання в Україні
(2020) Домрачев, В. М.; Семененко, Т. О.; Третиник, В. В.
У даній статті автори досліджують історію визначення процентної ставки: описують концепцію зв’язку між процентною ставкою та інфляцією Генрі Торнтона, який відокремив відсотки кредиту від прибутковості капіталу, монетарну частину прибутковості від прибутковості реального сектора та сформулював доктрину щодо зв’язку інфляції з відмінністю цих двох показників; вивчають подальший розвиток теорії Г.Торнтона у працях відомого шведського економіста Knut Wicksell, який визначив у монетарній теорії поняття натуральної ставки, вказав на важливість впливу динаміки грошової маси на динаміку процентної ставки, вказав, що монетарні показники не є зовнішніми змінними, що впливають на рівень інфляції, а інфляційні процеси та інфляційні очікування суб’єктів економіки, навпаки, чинять вплив на монетарні показники, тому важливим є інституційне регулювання з боку центрального банку; проводять порівняльний аналіз кейнсіанського та класичного підходів визначення процентної ставки як цінового чинника ринку інвестицій та заощаджень, а також грошового ринку; вказують на існуючі протиріччя.
Новий зелений перехід “European Green Deal” в Європі
(2020) Хворов, М. М.; Гривківська, О. В.
Стаття присвячена аналізу концепції «зеленого» енергетичного переходу України до 2050 року, яка обумовлена істотною трансформацією підходів до розвитку енергетики в світі у контексті її екологізації та декарбонізації з особливою увагою до проблем боротьби зі зміною клімату та досягнення глобальних цілей сталого розвитку. Нова концепція «European Green deal» фактично є сучасною конкретизацією стратегії «Зеленої економіки» і містить сім основних стратегічних складових: максимізація енергоефективності; максимальне розгортання відновлюваних джерел енергії та електрифікації; перехід до екологічно-чистого транспорту; запровадження «кругової» економіки (економіки замкнутого циклу); розробки «розумних» мереж та комунікацій; розширення біоенергетики та технологій природного поглинання вуглецю; поглинання решти викидів вуглекислого газу за рахунок технологій поглинання, зберігання та повторного використання вуглецю. Основними завданнями Європейської зеленої угоди є підвищення ролі альтернативних джерел енергії; забезпечення більш стійких та екологічних циклів виробництва; забезпечення «чистого» будівництва; сприяння розвитку екологічно чистого транспорту; забезпечення захисту екосистем Європи; забезпечення стійкості продовольчих систем та «зеленої» аграрної політики ЄС; зменшення забруднення.
Проблематика обліку основних засобів в сучасних умовах
(2020) Лаврова-Манзенко, О. О.; Литвиненко, А. С.
У статті розглянуто основні прикладні проблеми обліку основних засобів та їх теоретичне підґрунтя. Обґрунтовано необхідність ведення організованої відповідно норм законодавства та потреб підприємницької діяльності системи обліку та внутрішнього аудиту. Розкрито систему обліку основних засобів, як цілісну, єдину систему взаємопов’язаних, взаємоузгоджених способів і методів обліку, що охоплюють весь комплекс заходів з виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації, а також представлено процес організації обліку у контексті: первинного, поточного та узагальнюючого обліку. Акцентуалізується увага на етапі визнання об’єктів основних засобів. Аргументовано, що основними шляхами вдосконалення організації обліку основних засобів є розробка та запровадження раціональних схем електронного документообігу, як внутрішнього, так і при операціях з контрагентами. Дослідження структуровано за основними етапами організації облікового процесу, що дозволило розмежувати виявлені складнощі. Зокрема, автором окреслено основні недоліки організації первинного обліку основних засобів, змістового наповнення відповідних первинних документів та процесу документообороту. На етапі поточного обліку основну увагу дослідження зосереджено на процесах нарахування амортизації та встановлення елементів розрахункових процесів. Автором виокремлено як внутрішні проблеми обліку основних засобів окремих підприємств, так і ті, що носять загальнонаціональний характер, а відповідно, потребують нормативно-правового врегулювання. У дослідженні систематизовано усі виявлені складнощі у контексті сучасного цифрового середовища господарювання та запропоновано напрямки їх вирішення. Викладено пропозиції щодо удосконалення обліку основних засобів у сучасних умовах.
Моделювання впливу факторів фіскальної та боргової політики на фінансову безпеку України
(2020) Прокопенко, Н. С.; Криган, Ю. М.
Означено проблематику прогнозування відповідних змін, а також моделювання різних трансформаційних сценаріїв при визначенні факторів впливу фіскальної та боргової політики на фінансову безпеку. Визначено, що одним з пріоритетних завдань при цьому є визначення індикаторів змін у фінансовій безпеці, а також оптимізація моделей прогнозування фінансової безпеки з метою досягнення простоти розуміння та використання таких моделей на практиці. Доведено, що найпростішим з точки зору можливостей побудови та застосування є використання апарату кореляційно-регресійного аналізу. Аргументовано, що для побудови регресійної моделі прогнозування фінансової безпеки України варто застосовувати три категорії факторних ознак: індикатори бюджетно-податкової складової фінансової безпеки на рівні державного бюджету; чинники, що впливають на формування боргової безпеки на рівні державного та місцевих бюджетів; показники структури та ризиків формування доходів зведеного бюджету. Обґрунтовано, що для розрахунку бюджетної та податкової складових фінансової безпеки необхідно використовувати широкий спектр показників, які можна розглядати як факторні ознаки для побудови кореляційно-регресійної моделі, зокрема: відношення дефіциту/профіциту державного бюджету до ВВП, відсотків; рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет, відсотків; відношення обсягу сукупних платежів з обслуговування та погашення державного боргу до доходів державного бюджету, відсотків; частка податкових надходжень у доходах Державного бюджету, у відсотках; частка податкових надходжень у доходах Місцевих бюджетів, у відсотках; загальна податкова ставка, у відсотках; концентрація податкового боргу у доходах Зведеного бюджету, у відсотках. Узагальнено, що для для оцінки впливу індикаторів боргової безпеки на фінансову безпеку використані наступні показники: співвідношення фактичного фінансування за борговими операціями до доходів державного бюджету, у відсотках; співвідношення фактичного фінансування за борговими операціями до видатків державного бюджету, у відсотках; співвідношення обсягу державних запозичень у фінансовому році до капітальних видатків державного бюджету, в одиницях.; співвідношення фактичного фінансування за борговими операціями до планового, у відсотках. Доведено, що для визначення впливу формування податкових надходжень на інтегральний рівень фінансової безпеки слід , при дослідженні, обирати дві групи показників: показники структури надходжень зведеного бюджету (частка податкових надходжень у доходах зведеного бюджету, частка надходжень від податків на доходи у доходах зведеного бюджету); показники ризиків планування надходжень до зведеного бюджету (відсоток виконання плану за доходами; відсоток виконання плану за податковими надходженнями; відсоток виконання плану за надходженнями від податків на доходи).
Напрям удосконалення управління стратегічними змінами телекомунікаційних підприємств в умовах цифрової трансформації
(2020) Стрельнікова, С. Ю.
У даній статті досліджено сутнісні аспекти поняття „стратегічні зміни”, з’ясовано економічну сутність управління стратегічними змінами та його особливостей в телекомунікаційних підприємствах, здійснена оцінка ефективності управління стратегічними змінами телекомунікаційних підприємств в умовах цифрової трансформації, обґрунтована необхідність розробки пріоритетних напрямів удосконалення управління стратегічними змінами телекомунікаційних підприємств в умовах цифрової трансформації, окреслені необхідні заходи. Зокрема, відмічено, що головним каталізатором цифрової трансформації є постійний розвиток технологій. Нині, основні стратегічні зміни, що відбуваються в бізнесі, мають цифровий характер. Цифрова трансформація є обов’язковим фактором конкурентоспроможності підприємств. Водночас, на практиці, необхідні стратегічні зміни, переважно у телекомунікаційних підприємств, мають вибірковий характер, проводяться без орієнтації на розв’язання сукупності задач в їх органічній єдності. Пріоритетні напрями розвитку управління стратегічними змінами телекомунікаційних підприємств в умовах цифрової трансформації мають бути спрямовані на нарощення конкурентних переваг й прибутковості за раціонального використання усіх ресурсів з широким використанням Business intelligence, технологій ETL, нейротехнологій, Data Warehouse, ERP (Enterprise Resource Planning), Data Mining, економіко-математичних моделей та CALS-технологій, що забезпечить перехід до нової якості функціонування телекомунікаційних підприємств та стимулюватиме підвищення їх результативності, адаптивності, зрілості та гнучкості. Наголошено, що усвідомлення необхідності перетворень, зміна цінністних орієнтирів керівників та їх команди, широке залучення колективу до обговорення плану нововведень, а також підтримка й мотивація на визначених принципах забезпечать високу результативність управління при впровадженні стратегічних змін в телекомунікаційних підприємствах в умовах цифрової трансформації.
Стан формування бюджетного потенціалу місцевих фінансів в умовах децентралізації
(2020) Кузьмак, О. М.; Кузьмак, О. І.
У статті досліджені проблеми формування бюджетного потенціалу місцевих фінансів в Україні та в Рівненській області зокрема. Обґрунтовано доцільність підведення бюджетного потенціалу місцевих фінансів до одного з критеріїв чи узагальнюючих показників, відповідно до чого запропоновано здійснення оцінки бюджетного потенціалу місцевих фінансів, враховуючи стан його формування. Такий підхід передбачає необхідність оцінки структури формування неподаткової та податкової часток, що сприятиме не лише детальному дослідженню джерел та обсягів формування, а й отриманню оптимальних параметрів за критеріями економічної доцільності. Зазначено, що наразі відсутня система показників, за допомогою якої можна було б якісно оцінити формування бюджетного потенціалу місцевих фінансів. З практики можна зробити висновки, що бюджетні установи використовують лише економічний аналіз доходів і витрат, при цьому здійснюють оцінку абсолютної величини даних показників, порівнюють питому вагу податкових та неподаткових надходжень та аналізують видатки в розрізі статей. Встановлено, що протягом останніх років відбувалося зростання загальної суми надходжень до податкової частки бюджетного потенціалу Рівненської області. Виокремлено позитивні і негативні тенденції в оподаткуванні доходів фізичних осіб, та проаналізовано їх вплив на формування місцевого бюджету Рівненської області. Визначено, що серед податкових надходжень бюджетного потенціалу місцевих фінансів Рівненської області найбільшу частку мають податки на доходи фізичних осіб. Досліджено зарубіжний досвід щодо оподаткування доходів населення. В результаті аналізу визначено, що значним джерелом наповнення бюджету Рівненської області були податки і збори, пов’язані з використанням природних ресурсів. Запропоновано шляхи системного реформування бюджетного потенціалу Рівненської області в умовах децентралізації.
Ідентифікація ризиків платіжних систем
(2020) Герасимова, О. В.
У статті обґрунтовано, що розвиток трансформаційних процесів надання банківськими установами нових послуг та якісно нових форм взаємодії з клієнтами обумовлюють потребу в ідентифікації та діагностиці ризиків платіжних систем банківських установ. Визначено, що виявлення ризику – це визнання та розуміння наявних ризиків або ризиків, що можуть виникнути у зв’язку з новими діловими ініціативами. Аргументовано, що діагностика ризиків платіжних систем банківських установ передбачає оцінку ризику, виходячи з аналізу загроз, вразливості та наслідків їх реалізації. Охарактеризовано основний етап діагностики ризиків платіжних систем банківських установ, яким є аналіз загроз, що включає визначення характеру, джерел, ймовірності та наслідків встановлених загроз та вразливостей, метою чого є досягнення цілісного розуміння кожного ризику, яке складається із поєднання загрози, вразливості та наслідків з тим, щоб надалі можна було присвоїти їм певні відносні значення. Обґрунтовано, що аналіз ймовірності полягає у визначені вірогідності практичної реалізації можливого ризику без урахування наявних заходів, що вживаються на даний момент для попередження або зниження такого ризику. Визначено, що ймовірність має бути віднесена до однієї із наступних категорій: низька (шансів для реалізації ризику практично не існує, але й не можна стверджувати, що їх взагалі немає); середня (вірогідність реалізації ризику за даних обставин існує, але частота реалізації такого ризику є невисокою); висока (вірогідність реалізації ризику за даних обставин та частота реалізації такого ризику є високими). Представлено етапи оцінки кожного ризику, методичний підхід щодо визначення загального його рівня, шкалу ідентифікації загального рівня ризику платіжних систем банківських установ та результати діагностування ризиків платіжних систем банківських установ.
Вплив реалізації ресурсного потенціалу іпотечного кредитування в аграрній сфері на соціально-економічний розвиток України
(2020) Мельник, Л. В.
Виокремлено оптимізаційні ефекти суспільно-економічного життя, яких дозволяє досягнути активізація ресурсного потенціалу іпотечного кредитування, зокрема: зростання ВВП; збільшення податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів; налагодження привабливого інвестиційного клімату у галузі сільськогосподарського виробництва; відновлення демографічного балансу у сільській місцевості; набуття позитивного іміджу держави на міжнародній арені; диверсифікація та мінімізація ризиків кредитування; удосконалення законодавчої бази; розширення ділової активності у сфері аграрного виробництва; підвищення рівня зайнятості. Проведено порівняльний аналіз обсягів виробництва аграрної продукції та питомої ваги сільськогосподарського виробництва у ВВП країн світу. Встановлено зв’язок між часткою аграрної галузі у ВВП та рівнем її кредитування. Наголошено на дефіциті капітальних інвестицій в Україні, що призводить до кризи фінансування аграрної сфери.
Гейміфікація як мотиваційний механізм системи управління персоналом в умовах кризи
(2020) Шостаковська, А. В.; Кушакевич, С. А.
У статті розглядається сутність і значення мотивації у системі управління людськими ресурсами. Оскільки зовнішнє середовище, в якому наразі функціонують підприємства, характеризується кризовими явищами, керівництво більшості компаній приділяє увагу фінансовим і правовим механізмам регулювання роботи персоналу. Як правило, до персоналу в період кризи застосовуються такі заходи, як скорочення штату, затримки з виплати заробітної платні і зменшення її розміру, система штрафів та винесення доган. У статті досліджено традиційні та сучасні підходи до стимулювання персоналу, в залежності від віку та якісних характеристик сучасної молоді.
Integrated educational space: current issues
(2020) Kovalchuk, E. D.; Drashkovtsi, А. А.; Shymko, О. V.
In the article has considerations regarding current issues of the modern educational process. It is stated that the actual challenge for the modern educational process is processing, structuring, storage, and presentation of educational material to distant learning and virtual academic mobility. It is emphasized that the organization of the educational process in the form of distance learning and virtual academic mobility requires the development of cognitive teaching methods, situations, and tasks aimed at developing mental and professional activity of students and requires the institution of higher education significant restructuring of educational algorithms. The fact is that in today’s world integrated education takes place in the greater educational space, the educational process significantly registers the role and place of independent work of students. Moreover, the importance of independent work tends to increase, because in the system of requirements for highly qualified specialists, much attention is paid to their ability to navigate in the technological and information flow and the desire to constantly improve their professional level. The article states that traditional forms and methods of independent work of students are now subject to serious and generally fair criticism, but modern methods of diagnosing knowledge, skills and abilities in the process of independent learning are just beginning to develop, and Ukraine lags far behind European countries. Modern education is faced with the urgent need to interact with the possibilities of ultra-fast access to information, and the emphasis of learning will shift towards its accelerated and creative processing. Instead of mechanical memorization and remembering, the transition to learning cognitive techniques becomes relevant: search, systematization, analysis, comparison, generalization and synthesis of new knowledge. Modernity requires education to learn cognitive skills that were previously possessed only by professional researchers.
Ресурсне забезпечення та домінанти розвитку інфраструктури регіону
(2020) Хлівна, І. В.; Бойко, Д. С.
Стаття присвячена дослідженню сучасного стану ресурсного забезпечення та визначення домінант розвитку інфраструктури регіону. В статті доведено, що головною ланкою інфраструктури регіону, що одночасно має найбільш визначальний вплив на рівень та якість життя населення та з іншого боку є найбільш проблематичною з точки зору кількості та діапазону наявних проблем, є соціальна інфраструктура. Окреслено характерні риси coціальнoї інфраcтруктури, знання та oблік яких нeoбхідні для підвищeння eфeктивнocті управління регіональною інфраструктурою. Охарактеризовано важливий рecурc рeгіoнів - кoмунальну влаcніcть, яка є oднією з фoрм влаcнocті, щo вoлoдіє cвoїми ocoбливими, cпeцифічними влаcтивocтями (цільове призначення обєктів, багатофункціональність використання). Розкрито сутність нoвого eтапу рeфoрмування cиcтeми міcцeвoгo cамoврядування, міcцeвих фінанcів та внутрішньoрeгіoнальних міжбюджeтних віднocин, пoв’язаного з вирішeнням ключoвих питань eкoнoмічнoгo забeзпeчeння діяльнocті рeгіoнів і кoнкрeтизацію міcця і рoлі інcтитутів міcцeвoгo cамoврядування в єдиній cиcтeмі управління coціальнo-eкoнoмічним рoзвиткoм тeритoрій. Обгрунтовано, що в умoвах oбмeжeнocті фінанcoвих рecурcів найбільш раціoнальним шляхoм фінанcування coціальнo-eкoнoмічнoгo рoзвитку тeритoріальнoгo утвoрeння, йoгo інфраcтруктурнoгo кoмплeкcу, є залучeння інвecтицій і пріoритeтний рoзвитoк пoзабюджeтних фoндів за рахунoк таких дoдаткoвих джeрeл, як дoхoди від тeритoріальнoї влаcнocті, зeмeльних рecурcів, від залучeння пoзикoвих кoштів.
Формування кадрового потенціалу як складова підвищення ефективності підприємства
(2020) Трусова, Н. В.; Матус, Н. В.
У статті розглянуто теоретичні і практичні аспекти взаємозв’язку цілеспрямованих факторів формування кадрового потенціалу з обґрунтуванням напрямів покращення кадрової політики та ефективності підприємства. Визначено функціональну здатність кадрового потенціалу до генерації напрямів кадрової політики, яка характеризує сукупність принципів, методів, форм організаційного механізму розробки цілей і завдань, спрямованих на набір та розстановку керівників, спеціалістів та виконавців виробничих структур. Запропоновано фактори зовнішнього та внутрішнього середовища, які опосередковано та безпосередньо впливають на формування кадрового потенціалу підприємства. Доведено, що кадрова політика на підприємстві формує і забезпечує сталий розвиток кадрового потенціалу підприємства, визначає потреби, залучення і розвиток персоналу. Обґрунтовано, що для перетворення кадрових ресурсів в капітал, необхідна високоефективна стратегія кадрової системи, яка б дозволила забезпечити відповідність практики добору та кар’єрного просування фахівців відповідно потребам у відношенні до рівня їх компетенції, професійного рівня для реалізації цілей підприємства
Відновлення аваційної галузі як необхідна складова активзації бізнес-процесів в економіці
(2020) Товмасян, В. Р.
У статті досліджено умови функціонування авіаційної галузі в умовах пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 та її вплив на розвиток світової економіки. Було встановлено, що авіаційна галузь прямо чи опосередковано забезпечує роботою 65,5 млн. осіб по всьому світу та бере участь у формуванні майже 2,7 млрд дол. США глобального ВВП. Також окремо слід зауважити, що вона є одним з ключових драйверів розвитку електронної комерції. Проте поява коронавірусної хвороби COVID-19 та запроваджені для стримування її поширення обмежувальні заходи спричинили значне падіння рівня світової економіки. Згідно прогнозу Міжнародного валютного фонду падіння світового реального ВВП за результатами 2020 року складе 4,4%. За попередніми даними, найбільшого удару зазнали авіаційна та туристична галузі. Було проаналізовано прогнози зміни реального ВВП та показників впливу авіатранспорту на реальний експорт під впливом пандемії COVID-19 за трьома сценаріями, запропонованими Світовою організацією торгівлі. Було виявлено, що найгірший сценарій розвитку подій як для світової економіки, так і для авіаційної галузі являє L-подібний сценарій, що передбачає довготривалі обмеження, економічну невизначеність та значне зниження витрат на товари тривалого виробництва. На основі співставлення та порівняння зазначених сценаріїв розвитку подій від Світової організації торгівлі та Європейської організації з безпеки повітряної навігації було встановлено, що реалізація оптимістичного сценарію як для світової торгівлі, так і для авіаційної галузі є малоймовірною. Було запропоновано ряд заходів, реалізація яких сприятиме відновленню авіаційної галузі та активізації бізнес-процесів у світовій економіці, зокрема: запровадження цифрових та інформаційних технологій на інфраструктурних об’єктах галузі, особливо таких, що зменшуватимуть кількість контактів з іншими людьми, використання безпілотних літальних апаратів та дронів.
Узгодження взаємодії представників науки та бізнесів у межах квазіінтеграційних структур
(2020) Жигалкевич, Ж. М.
В статті розроблено й представлено методику оцінювання ступеня узгодженості представників науки та бізнесів у межах квазіінтеграційних структур з ціллю управління її стійкістю. Виявлено проблему необхідності розвитку квазіінтеграції представників науки та бізнесі. Подано авторське визначення поняття квазінтеграційної структури. Визначено алгоритм аналізу та виміру узгодженості інтересів учасників у квазіінтеграційних структурах. Зазначено, що метою виявлення квазіінтеграційних структур можна використовувати теорію нечітких множин. Запропоновано ієрархію виявлення вигідних цілей взаємодії учасників квазіінтеграційних структур. Виявленими вигодами учасників квазіінтеграційних структур визначені: економічні, інноваційно-технологічні, соціальні, ринкові, комунікаційні. Ступінь узгодженості економічних інтересів запропоновано вимірювати на основі застосування методів диференціальної і комплексної оцінки, що використовуються для оцінки стану економічних об’єктів. Подано приклад побудови матриці попарних порівнянь у моделі узгодженості квазіінтеграційних структур методом аналізу пріоритетності їх цілей. Апробацію розробленої методики здійснено в межах формування та розвитку квазіінтеграційних структур взаємодіючих підприємств машинобудування. Представлено архітектоніку квазіінтеграційних структур взаємодіючих підприємств машинобудування, що складається з базового, суміжного, допоміжного та обслуговуючого блоків. До експертів були включені представники кожного блоку квазіінтеграційної структури взаємодіючих підприємств машинобудування. За допомогою методу аналізу ієрархій були отримані вагові коефіцієнти цільових вигід учасників квазіінтеграційної структури взаємодіючих підприємств машинобудування. За результатами отриманих даних зроблено висновок, що цільові вигоди представників учасників квазіінтеграційних структур не суперечать цільовим орієнтирам всієї структури та є передумовою керованості.

Переглянути

Перегляд Наукові журнали університету за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування