Фахові публікації категорії Б

Постійне посилання зібранняhttp://dspace.e-u.edu.ua/handle/123456789/16

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 127

Актуальні загрози та захисні стратегії для візуального контенту в інтерактивних системах ІТ проєктів
(Інформаційні технології та суспільство, 2025-05-28) Букатов, Д.; Колодінська, Я.; Фролов, І.; Романенко, О.
У сучасних умовах цифровізації та стрімкого розвитку штучного інтелекту захист візуального контенту набуває особливої актуальності. Зростання загроз підробки, викрадення та несанкціонованого використання цифрових зображень обумовлює потребу у вдосконаленні методів безпеки та розробці інноваційних стратегій протидії порушенням авторських прав. Мета роботи. Мета даної роботи полягає в аналізі сучасних методів захисту візуального контенту в інтерактивних ІТ-проєктах, з урахуванням стрімкого розвитку цифрових технологій, зростання ризиків підробки цифрового контенту, недосконалості правових норм у сфері інтелектуальної власності та впливу штучного інтелекту. Методологія. У дослідженні застосовано метод порівняльного аналізу існуючих технік захисту цифрового контенту, включаючи шифрування, водяні знаки, обмеження доступу, застосування метаданих, нейромережеві підходи, а також вивчено методи адаверсаріальних атак, зокрема технологію Nightshade. Особливу увагу приділено інтеграції заходів захисту на рівні інтерфейсів користувача та технічних обмежень у вебсередовищах, що дозволяє забезпечити комплексний підхід до безпеки мультимедійних даних. Наукова новизна. Наукова новизна полягає у комплексному розгляді новітніх технологій захисту візуального контенту від автоматизованого збору і використання штучними інтелектами, виявленні ролі метаданих для підтвердження автентичності цифрових зображень, а також запропонуванні сучасних практик застосування нейромереж для виявлення маніпуляцій із візуальним контентом з урахуванням актуальних викликів кібербезпеки. Висновки. Стаття підкреслює важливість багаторівневого захисту цифрового контенту з використанням поєднання різних підходів – від шифрування і водяних знаків до нейромережевих технологій та спеціальних протиадаверсаріальних методів. Виявлено, що ефективна стратегія має охоплювати як технічні, так і організаційні заходи безпеки, забезпечуючи гнучкість систем захисту в умовах постійно зростаючих цифрових загроз. Перспективи подальших досліджень визначені у напрямку розробки нових алгоритмів захисту, інтеграції їх у ІТ-продукти, та оптимізації існуючих методів для підвищення стійкості до сучасних викликів.
Автоматизація розгортання та управління операційних систем у хмарних та гібридних середовищах засобами системного адміністрування
(Таврійський науковий вісник, 2025-05-29) Переверзєв, А. М.; Подвиженко, А. В.; Колодінська, Я. О.; Скляренко, О. А.
Стаття присвячена актуальній проблемі автоматизації процесів розгортання та управління операційними системами (ОС) в умовах сучасних ІТ-інфраструктур, що характеризуються зростаючою складністю через використання хмарних та гібридних моделей. Проаналізовано недоліки традиційних ручних підходів до адміністрування ОС, зокрема низьку швидкість, труднощі масштабування, ризики виникнення неконсистентності конфігурацій (дрейф конфігурацій) та людських помилок, що негативно впливає на стабільність, безпеку та гнучкість ІТ-середовища. Обґрунтовано критичну необхідність переходу до автоматизованих рішень на основі сучасних засобів системного адміністрування. В роботі розглянуто ключові технології та методології автоматизації: Інфраструктура як код (IaC) для декларативного опису та версіонування інфраструктури (з прикладами інструментів типу Terraform); Системи управління конфігураціями (Ansible, Puppet) для забезпечення бажаного стану ОС та ПЗ; автоматизоване створення оптимізованих образів ОС («image baking» за допомогою Packer); а також роль контейнеризації та оркестрації (Docker, Kubernetes) у контексті управління залежностями на рівні ОС. Описано комплексні переваги автоматизації, включаючи значне підвищення операційної ефективності, зниження ризиків, прискорення циклів розробки та впровадження (DevOps), покращення керованості та відповідності стандартам безпеки. Визначено типові етапи та компоненти автоматизованого життєвого циклу ОС у гетерогенних середовищах. Зроблено висновок про те, що автоматизація є фундаментальним елементом ефективного системного адміністрування в хмарних та гібридних середовищах, що дозволяє компаніям швидше реагувати на бізнес-вимоги та підтримувати надійну й безпечну інфраструктуру.
Особливості проєктування візуальних інтерфейсів у контексті людино-орієнтованих інформаційних технологій
(Information Technology: Computer Science, Software Engineering and Cyber Security, 2025-04-30) Колодінська, Я. О.; Скляренко, О. В.; Гудаков, Д. О.; Букатов, Д. В.
У статті висвітлено міждисциплінарні аспекти розробки сучасних візуальних інтерфейсів у контексті людино-орієнтованих інформаційних технологій, що передбачає не лише візуальну привабливість, а й врахування психофізіологічних характеристик користувача, його поведінкових моделей та контексту цифрової взаємодії. Автори акцентують увагу на відмінностях між поняттями користувацького інтерфейсу (UI) та досвіду користувача (UX), підкреслюючи їхню взаємозалежність і вплив на когнітивну навантаженість при сприйнятті інформації. Стаття системно охоплює ключові дизайн-принципи, зокрема адаптивну типографіку, психологію кольору, використання білого простору, застосування гештальт-принципів, а також відомих законів UX-дизайну – Якоба, Хіка та Фіттса. Окремо розглянуто інклюзивний аспект інтерфейсів, зокрема необхідність адаптації до потреб користувачів із порушеннями зору чи фізичними обмеженнями, що вимагає мультимодальних засобів комунікації та альтернативних візуальних патернів. Значну увагу приділено проблематиці емоційного сприйняття та довіри до інтерфейсу як чинникам, що впливають на користувацьку залученість. Досліджено впровадження адаптивних сіток, дизайн-систем, інструментів A/B-тестування та персоналізованих сценаріїв взаємодії для підвищення гнучкості UI/UX-рішень у динамічному цифровому середовищі. На основі аналізу емпіричних прикладів (Google Maps, Rozetka, Netflix), автори пропонують практичні підходи до оптимізації інтерфейсів для багатоплатформного середовища, враховуючи поведінкові сценарії та мінімізацію когнітивних бар’єрів. Сформульовано рекомендації щодо створення інтерфейсів, які гармонійно поєднують естетичну складову, функціональність та доступність. Результати дослідження мають прикладне значення для дизайнерів, розробників ПЗ та аналітиків цифрових продуктів, які працюють у сфері UX-орієнтованого дизайну та інформаційної ергономіки.
Використання процедурної генерації для підвищення ефективності розроблення та персоналізації програмних інтерфейсів
(Науковий вісник Таврійського державного агротехнологічного університету, 2025-04-30) Букатов, Д. В.; Колодінська, Я. О.; Романенко, О. І.; Гудаков, Д. О.
У статті розглянуто застосування процедурної генерації для створення й адаптації інтерфейсів користувача в сучасних ІТ-проєктах. Особливу увагу приділено аналізу інструментів і підходів, які дозволяють автоматизувати розроблення окремих UI-компонентів (кнопок, панелей, карток тощо) з використанням параметризованих виразів, скриптів, візуального компонування, спеціалізованих мов або систем на базі штучного інтелекту. Розглянуто технології SeExpr, Node-RED, Unreal Engine Blueprints, Framer, а також AI-асистовані сервіси, що дедалі частіше використовуються для генерації варіативних і персоналізованих інтерфейсів.Обґрунтовано доцільність використання процедурного підходу в проєктах із високими вимогами до адаптивності, швидкості розроблення та повторного використання компонентів. У роботі висвітлено переваги таких рішень – зниження навантаження на дизайнерів і розробників, підтримка цілісного візуального стилю, а також можливість масштабування рішень у мультиплатформенних середовищах. Описано приклади впровадження процедурної логіки в прикладних середовищах (Unity, Web, IoT-панелі), а також наведено порівняльний аналіз інструментів за критеріями гнучкості, інтеграції в робочі процеси та можливостей кастомізації. Результати дослідження свідчать про зростання ролі процедурної генерації як засобу підвищення ефективності UI-розробки в умовах високої варіативності користувацьких сценаріїв і швидких ітерацій продуктового дизайну. Запропоновані класифікація інструментів та рекомендації щодо їх вибору створюють практичну основу для застосування процедурних рішень у командах із різним рівнем технічної підготовки. Також окреслено перспективи розвитку теми – зокрема, інтеграція процедурної логіки в Low-Code/No-Code середовища та використання адаптивних систем генерації на основі користувацьких даних [7].
Застосування штучного інтелекту для управління проєктами людино-орієнтованих інформаційних технологій
(2025-02-27) Гудаков, Д. О.; Колодінська, Я. О.
У статті досліджується вплив сучасних інструментів штучного інтелекту (ШІ) на управління проєктами людино-орієнтованих інформаційних технологій (ІТ). Розглядається актуальність інтеграції технологій штучного інтелекту у процеси управління проєктами в умовах стрімкої цифрової трансформації, конкурентного тиску та зростаючої складності вимог до ІТ-продуктів, орієнтованих на врахування сучасних потреб користувачів. Авторами запропоновано ідею та концепцію програмного рішення, яке надасть можливості оцінки ефективності впровадження ШІ з метою оптимізації процесів управління проєктами для різних ІТ-сфер людської діяльності. У дослідженні виділено ключові переваги впровадження штучного інтелекту в систему управління проєктами, серед яких автоматизація рутинних завдань, підвищення якості аналітики, адаптивність до змінних умов, покращення взаємодії між учасниками проєкту, тестування різних версій ІТ-продуктів, дослідження поведінки та сегментація цільової аудиторії. Описано механізми застосування ШІ на різних етапах життєвого циклу ІТ-проєкту, включаючи ініціацію, генерацію ідей, планування, реалізацію, моніторинг і завершення. Особливу увагу приділено використанню таких інструментів, як чат-боти, моделі машинного навчання та великі мовні моделі (LLM), які сприяють підвищенню клієнтоорієнтованості, якості кінцевого продукту та ефективності координації командної роботи. Запропоноване програмне рішення містить модулі для введення даних, аналізу, прогнозування, візуалізації та звітності, що дозволяє гнучко адаптувати його до різних сфер застосування ІТ-проєктів. Зазначено, що впровадження ШІ змінює традиційні підходи до управління, створюючи умови для генерації нових бізнес-моделей і стратегій управління. Також акцентується увага на важливості забезпечення конфіденційності та безпеки даних у процесі впровадження ШІ. Результати дослідження вказують на те, що інтеграція штучного інтелекту сприяє значному підвищенню ефективності управління ІТ-проєктами, дозволяючи компаніям залишатися конкурентоспроможними в умовах швидкоплинних ринкових змін та постійних викликів. Представлений підхід може бути корисним для керівників проєктів, аналітиків і розробників, зацікавлених у використанні новітніх технологій для підвищення продуктивності, клієнто-орієнтованості та досягнення стратегічних цілей.
Сучасні підходи до управління ІТ-проєктами та стартапами в умовах цифрової економіки
(Modeling the development of the economic systems, 2025-04-02) Колодінська, Я. О.
У статті розглянуто інноваційні підходи до управління ІТ-проєктами та стартапами з урахуванням викликів сьогодення. Проведено порівняльний аналіз існуючих методологій управління ІТ-проєктами. Увагу акцентовано на застосуванні гнучких методологій, таких як Agile, Scrum, Kanban та можливостей їх використання в залежності від завдань та специфіки проєктів. Визначено особливості, недоліки та переваги для різних фреймворків управління проєктами в умовах невизначеності, динамічних змін ринку, зростаючої конкуренції та глобалізації. Розглянуто методи управління процесами життєвого циклу ІТ-проєктів та аспекти застосування цифрових інструментів і технологій штучного інтелекту, що сприяють підвищенню продуктивності команди, оптимізації ресурсів, зниженню витрат при управлінні проєктами, створенню, розвитку і масштабуванню ІТ-продуктів та стартапів. Важливим аспектом дослідження є можливості інтеграції штучного інтелекту та цифрової автоматизації в залежності від етапу життєвого циклу ІТ-проєкту. Серед запропонованих цифрових рішень - сервіси для генерації ідей, системи для планування, управління завданнями, командними комунікаціями, інструменти бізнес-аналітики, формування звітності тощо. Автором зазначено, що використання генеративного штучного інтелекту дозволяє автоматизувати рутинні завдання, покращувати командну роботу та підтримувати прийняття рішень у реальному часі. Отримані результати мають практичну цінність для керівників проєктів, стартаперів, дослідників та ІТ-спеціалістів, які прагнуть впроваджувати інноваційні технології з метою оптимізації процесів управління. У статті закладено підґрунтя для подальших досліджень у напрямку вдосконалення моделей та методів для управління ІТ-проєктами та стартапами в умовах цифрової економіки.
Роль штучного інтелекту та машинного навчання в умовах військового стану
(Measuring and computing devices in technological processes, 2024-06-25) Савченко, Я.; Яровий, Р.; Колодінська, Я.; Левченко, С.
Ця стаття присвячена ролі штучного інтелекту (ШІ) та машинного навчання (МН) у військових операціях. Розглянуті можливості використання цих технологій для підвищення ефективності розвідки, прогнозування конфліктів, виявлення кібератак та управління автономними системами на полі бою. Детально проаналізовано методи створення систем на основі ШІ та МН, включаючи збір та передобробку даних, тренування моделей та їх застосування для прийняття рішень у реальному часі. Результати досліджень показують значний потенціал цих технологій для вдосконалення військових операцій та забезпечення безпеки військового персоналу.
Key elements of a teacher's digital profile in the context of creating a digital avatar
(Prospects and innovations of science, 2025-07-31) Бобро, Наталія Сергіївна; Bobro, Natalia
The article discusses the conceptual substantiation of a teacher's digital avatar as an integrated, innovative tool based on the systematization of key elements of a digital profile, serving as a basis for building a personalized professional and educational space. In modern conditions of global digitalization of education, the problem of creating effective models that can ensure flexibility, openness, and transparency of a teacher's professional activity, promote the development of their reputation capital, increase competitiveness, and support high-quality knowledge exchange in the digital environment is of particular relevance. It has been scientifically proven that traditional formats of electronic portfolios or resumes are mostly static and do not meet the needs of modern digital communication, which requires interactivity, updating, and multifunctionality. Therefore, the teacher's digital avatar is seen as a dynamic, comprehensive information model that combines different levels of data, from personal information to scientific publications, project activities, digital competencies, and media presence.The article identifies the main groups of key elements of the teacher's digital profile that make up the structural architecture of the avatar: personal information, professional activity, research activity, digital literacy, project activity, and media communication. For each group, the content, areas of use, and range of potential users of information are outlined, which allows for comprehensive interaction between teachers, administration of educational institutions, management bodies, employers, students, and the professional community. It is substantiated that the development of the teacher's digital avatar based on these elements creates new opportunities for forming their expert image, sharing experiences, developing a personal brand, and engaging in the implementation of interdisciplinary educational and scientific projects.The paper focuses on the advantages of the digital avatar in the context of increasing the openness and relevance of professional data, preventing the dissemination of inaccurate information, and supporting the principles of academic integrity and transparency. It is emphasized that the correct structuring of the key elements of the profile contributes to the effective integration of the avatar into the personnel management system, creates conditions for strategic planning of the development of teaching staff, and ensures individualized communication with students. At the same time, special attention is paid to the issue of ethical and legal aspects: the need for confidentiality, voluntary consent to the processing of personal data, and protection of digital identity is emphasized.As a result of the analysis, it is concluded that the implementation of the teacher's digital avatar is a promising direction for the development of a digital university and personalized educational space. The expediency of further scientific research aimed at detailing the architectural model of the digital avatar, clarifying its functionality, and determining institutional mechanisms for implementation in the context of modern digitalization of education is noted.
The Fractal Approach as a Method for Strategic Regulation of the Educational and Economic Ecosystem of a Digital University
(Acta Academiae Beregsasiensis. Economics, 2025-06-25) Бобро, Наталія Сергіївна; Bobro, Natalia
In the current conditions of digitalization, structural transformations of the global labor market, and increased requirements for the adaptability of educational systems, there is a need to revise traditional approaches to regulating the training processes within university education. The article is devoted to the substantiation of the fractal approach as an effective method of strategic management of the educational and economic ecosystem of a digital university. A scientific model is proposed that considers the recursive, self-similar, multilevel, and dynamic nature of the digital educational environment and allows for ensuring the adaptability of educational structures to the challenges of the digital economy. The methodological foundations for the transformation of university education in thedigital age are revealed, in particular in terms of building integrated quality indicators based on normalized indicators and principal components. The necessity of using multidimensional data, indices, expert opinions, ratings, and time series to analyzeand predict the efficiency of digital university subsystems is substantiated. Mathematical formalizations are proposed that allow for the evaluation of fractal structures of the educational system at different hierarchical levels and the derivation of generalized integral performance indicators. Particular attention is paid to the use of artificial intelligence technologies, precedent modeling, and knowledge-based approaches in management decision-making. The article proves that a digital university is notonly an educational organization, but also a complex socio-technical fractal system capable of self-organization, self-development, and flexible functioning under conditions of uncertainty. It is noted that the fractal approach allows foraligning strategic development goals with tactical and operational management actions at different levels of management. The approaches to modeling the educational and economic ecosystem of a digital university proposed by the author open up new prospects for forecasting the development of intellectual capital, optimizing management processes, and ensuring the sustainability of the educational system in the digital environment.
A model of personnel training in a digital university
(Current Issues of the Humanities, 2025-05-29) Бобро, Наталія Сергіївна; Bobro, Natalia
The article substantiates the conceptual foundations for developing a model of personnel training in a digital university as a new educational ecosystem focused on the needs of the digital economy. Considering the global transformation processes, digitalization of socio-economic relations, and the rapid renewal of the technological environment, the need to revise approaches to the organization of professional education is actualized. The model of personnel training in a digital university is positioned as a polystructural system combining content, organizational, procedural, and technological components. The model of personnel training in a digital university is positioned as a polystructural system that combines content, organizational, procedural, and technological components. The need to integrate digital literacy, interdisciplinarity, institutional openness, and intellectual autonomy into the educational process is indicated. The importance of the normative-legal, scientific, methodological, and empirical prerequisites that form the methodological basis of the modernized system of personnel training is highlighted. Modern international strategic documents (the UN Sustainable Development Goals by 2030, the UNESCO Qingdao Declaration, the European Union’s digital strategy, OECD initiatives) that define global guidelines for the digital transformation of education are analyzed. It is determined that the digital university functions as a flexible educational platform capable of synergistically combining institutional resources, digital technologies, innovative educational practices, and labor market needs. The developed structural and functional model of personnel training includes cloud technologies, blended learning, microlearning, massive open online courses (MOOCs), and automated content curation tools. Particular attention is paid to the principles of fractality, equifinality, hierarchical coherence, and self-development as the theoretical basis of the new educational paradigm. Personnel training in a digital university is seen as a continuous process of forming professional competencies based on dynamic knowledge updating, development of critical thinking, self-education, and adaptation to digital work conditions. The effectiveness of this model is determined by its ability to provide high-quality staffing for the digital economy, increase the level of professional mobility and competitiveness of graduates.
Проблемні аспекти призначення та проведення судово-психіатричної експертизи
(2020) Кузьменко, Ю. В.; Kuzmenko, O.; Катеринчук, Б. К.; Katerynchuk, B.
Статтю присвячено розгляду особливостей призначення та проведення судово-психіатричної експертизи. Розкрито важливість інституту примусових заходів медичного характеру в контексті розбудови правової держави. Проведено аналіз відповідних норм законодавства, що регулюють порядок призначення судово-психіатричної експертизи та процедуру здійснення психіатричних досліджень. Виділено основні категорії фактичних підстав та інформаційних джерел, які вказують на доцільність проведення судово-психіатричної експертизи.
Здійснення судово-експертної діяльності у кримінальному провадженні: міжнародний досвід
(2023) Кузьменко, О. В.; Kuzmenko, О.; Омельчук, Л. В.; Оmelchuk, L.
Стаття присвячена міжнародному досвіду організації професійної діяльності судового експерта у кримінальному провадженні. Зазначено, що в Німеччині в кожній адміністративно-територіальній одиниці «землі» (Hundesland) є своя незалежна судово-експертна лабораторія, а федеральні формування Федерального відомства у кримінальних справах мають власні підрозділи для проведення спеціальних експертиз та досліджень, а також свої бази даних криміналістично значимої інформації. Увагу приділено Інституту криміналістичних досліджень, який виступає провідною науково-дослідною установою у структурі німецької кримінальної поліції та надає послуги в: проведенні криміналістичних і кримінологічних досліджень; розробці поліцейських методик; навчанні та підвищенні кваліфікації співробітників Федерального відомства у кримінальних справах. Інститут забезпечує проведення всебічних науково-практичних досліджень і впровадження сучасних технологій поліцейської діяльності. У його функції входить виявлення найбільш уразливих місць у сфері боротьби зі злочинністю та розробка і впровадження разом з досвідченими практиками заходів та інноваційних програм, спрямованих на вдосконалення діяльності правоохоронних органів. Крім того, наголошено, що всю організацію та діяльність судово-експертних установ Франції побудовано за міжнародними стандартами, на підставі чого у французькій судово-експертній системі є міжнародна експертиза. Зроблено висновок, що литовська модель організації діяльності судово-експертних органів характеризується великим рівнем централізації, оскільки її координація здійснюється загальними для всіх експертних установ незалежними органами. Зазначений формат характеризується цілою низкою позитивних моментів, наприклад, сприяння гармонізації судових експертиз, стандартизації методик, акредитації та появі мінімальних стандартів щодо кваліфікації і компетенції судового експерта; упровадження у судово-експертну практику стандартів Європейського Союзу тощо. Зазначено, що імплементація міжнародних норм і стандартів організації та діяльності судово-експертних установ виводить експертні установи на новий рівень функціонування. Це надає можливість створити дієвий механізм управління і функціонування судово-експертних установ та експертів, який визначатиме високі вимоги до проведення судової експертизи, підвищить професійний рівень і результативність співробітників експертних установ, що відповідатиме потребам сучасного судочинства.
Особливості доказування у кримінальних провадженнях про пособництво державі-агресору (на прикладі періоду окупації Київської області)
(2023) Кузьменко, О. В.; Kuzmenko, O.; Левчук, П. Р.; Levchuk, P.
Стаття присвячена окресленню особливостей доказування у кримінальних провадженнях про пособництво державі-агресору під час окупації Київської області. Встановлено, що чим тривалішою є окупація, тим більше людей йде на співпрацю з окупаційними силами, адже людям, які залишилися на окупованих територіях, потрібно продовжувати жити, працювати, навчатися, тобто співіснувати з ворогом на одній території. Однак зазначено, що варто розрізняти дії особи, направлені на виживання в умовах окупації населеного пункту, та умисні дії, які становлять об’єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ст. 1112 КК України. Зроблено висновок, що отримання окремого процесуального доказу – це не одномоментний акт, не пасивна діяльність, а активна цілеспрямована пізнавально-практична й розумова діяльність суб’єктів доказування, яка складається з окремих взаємозалежних і взаємовпливових елементів: а) пошуку, виявлення (встановлення), а за необхідності вилучення фактичних даних та їх джерел; б) перевірки, оцінки фактичних даних і їх джерел, процесуального оформлення (закріплення) й власне надання фактичним даним та їх джерелам уповноваженими суб’єктами кримінального процесу значення певного доказу у кримінальному провадженні. Крім того, автором зазначено, що доказування саме у кримінальних провадженнях про пособництво державі-агресору є досить складним процесом та має свої особливості. По-перше, це пов’язано з тим, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, не має зворотної дії в часі (ч. 2 ст. 5 КК України), а тому не будуть нести відповідальність за діяння, передбачені ст. 1112 КК України, особи, які вчинили їх до 23 квітня 2022 р. По-друге, в органів досудового розслідування виникають складнощі, пов’язані з постійними бойовими діями поруч з деокупованими територіями, на яких виявлено ознаки зазначених кримінальних правопорушень. І по-третє, існує досить великий відсоток зрадників, які переховуються від органів слідства та суду, шляхом втечі на тимчасово окуповану територію України або територію держави-агресора. Акцентовано увагу на тому, що під час окупації Київської області в лютому-березні 2022 року діяння, передбачені ст. 1112 КК України, не були кримінально карані, однак, на жаль, і нині у багатьох деокупованих населених пунктах, таких як Бородянка, Ірпінь, Буча, Гостомель, мешкають особи, які допомагають Російській Федерації.
Особливості криміналістичної характеристики кіберзлочинів
(2022) Кузьменко, О. В.; Kuzmenko, O.
Статтю присвячено особливостям криміналістичної характеристики кіберзлочинів, а саме окремих її елементів. Зазначено, що разом з поширенням впровадження сучасних інформаційних технологій в Україні постійно зростає загроза як для державних комп’ютерних систем, так і для приватних організацій та окремих громадян. Проаналізовано, що сучасний рівень інформатизації суспільства вимагає від України забезпечити належний та ефективний механізм боротьби із кіберзлочинами як однієї із серйозних загроз національній безпеці держави. Така потреба стає ще більш очевидною, враховуючи військову агресію Російської Федерації проти нашої держави.
Особливості криміналістичної характеристики незаконного використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги
(2022) Кузьменко, Олена Валеріївна; Kuzmenko, Olena
Стаття присвячена встановленню елементів криміналістичної характеристики незаконного використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги. Встановлено, що в криміналістичній характеристиці опису підлягають лише ті ознаки, що мають саме криміналістичне значення та сприятимуть підвищенню ефективності досудового розслідування та судового розгляду кримінального правопорушення.
Методика розслідування колабораційної діяльності
(2022) Кузьменко, О. В.; Kuzmenko, O.; Січко, Н. П.; Sichko, N.
Стаття присвячена формулюванню методики розслідування колабораційної діяльності. Проаналізовано, що саме в криміналістичній методиці відображено комплекси методів, засобів, прийомів та рекомендацій типізованого характеру, викладених в описовій або формалізованій формі щодо раціональної організації процесу збирання, оцінки та використання доказової інформації відповідно до специфіки вчинення й розслідування різних злочинних виявів та судового розгляду кримінальних проваджень. Зроблено висновок, що до структури методики розслідування колабораційної діяльності мають входити: криміналістична характеристика; обставини, які підлягають доказуванню; версії розслідування; окремі слідчі (розшукові) дії та оперативно-розшукові заходи. Крім того, авторами зазначено, що під час розслідування колабораційної діяльності варто встановити: час, спосіб та обставини вчинення кримінального правопорушення; форму вини обвинуваченого; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; інші обставини, що мають значення для кримінального провадження. Зазначено, що версії, які можуть виникати під час розслідування колабораційної діяльності, можуть стосуватися обставин події (дії обвинуваченого містять у собі ознаки колабораційної діяльності або має місце інше кримінальне правопорушення тощо), суб’єкта (кримінальне правопорушення вчинено однією особою чи групою осіб тощо) та місця вчинення кримінального правопорушення (колабораційна діяльність здійснювалась на тимчасово окупованих територіях України чи за допомогою мережі Інтернет або засобів масової інформації тощо). А до слідчих (розшукових) дій під час розслідування колабораційної діяльності варто віднести: допит, слідчий огляд, пред’явлення підозрюваного для впізнання, обшук, огляд і виїмка кореспонденції, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж та інформаційних систем, моніторинг банківських рахунків тощо.
Особливості криміналістичної характеристики колабораційної діяльності
(2022) Кузьменко, О. В.; Kuzmenko, O.
У статті аналізується криміналістична характеристика кримінальних правопорушень, передбачених нововведеною ст. 111-1 «Колабораційна діяльність» Кримінального кодексу України. Проаналізовано, що окремі криміналістичні методики розслідування кримінальних правопорушень базуються на їх криміналістичній характеристиці. Саме знання слідчим таких її елементів, як спосіб вчинення кримінального правопорушення, особа злочинця, дозволить висунути відповідні слідчі версії, визначить напрям роботи, а також окреслить коло причетних осіб.
Методика розслідування військових кримінальних правопорушень
(2021) Кузьменко, О. В.
У статті аналізується методика розслідування кримінальних правопорушень, передбачених розділом ХІХ Кримінального кодексу України. Зазначено, що у більшій частині аналізованих кримінальних проваджень досудове розслідування не доходить до свого логічного завершення, а тому є актуальним питання удосконалення методики розслідування військових кримінальних правопорушень. Крім того, окремі криміналістичні методики розслідування кримінальних правопорушень базуються на їх криміналістичній характеристиці. Саме знання слідчим таких її елементів, як спосіб вчинення і приховування кримінального правопорушення та його слідова картина, дозволить висунути відповідні слідчі версії, визначить напрям роботи, а також окреслить коло причетних осіб. Проаналізовано, що на методику розслідування аналізованих кримінальних правопорушень, особливо дезертирства, суттєвий вплив мають способи, до яких вдається винний, щоб сховатися від органів, які ведуть його розшук. Наведено авторське розуміння обставин, обов’язкових для встановлення на початковому етапі розслідування військових кримінальних правопорушень, а саме: 1) яке військове кримінальне правопорушення вчинено, де, коли і як; 2) мотив і мета вчинення військового кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої військовим кримінальним правопорушенням; 4) обставини, що сприяли вчиненню військового кримінального правопорушення; 5) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу підозрюваного (обвинуваченого), обтяжують чи пом’якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження; 6) обставини, що характеризують особу підозрюваного (обвинуваченого). Зазначено, що під час планування окремих слідчих (розшукових) дій слідчий зобов’язаний передбачати найбільш ефективні умови для їх проведення. А у слідчій ситуації, що ускладнена умовами воєнного стану або бойової обстановки, доцільним буде виконання окремих слідчих (розшукових) дій безпосередньо в тій військовій частині, у якій зафіксовано кримінальне правопорушення або перебуває на службі підозрюваний (обвинувачений). Крім того, звернено увагу на проблему проведення слідчих дій, зокрема першочергових допитів та оглядів, у такому випадку, коли військовослужбовці, що вчинили кримінальне правопорушення, у складі окремого підрозділу чи військової частини під час перебування на навчаннях чи при виконанні бойових завдань вчинили ці правопорушення, тобто на місці тимчасової дислокації в іншій області чи взагалі в іншому регіоні країни, зокрема, і зоні проведення бойових дій. Запропоновано надати органу досудового розслідування повноваження щодо можливості тимчасової зміни місця служби військовослужбовців. Окреслено, що однією з особливостей розслідування військових кримінальних правопорушень є те, що під час доказування доводиться допитувати начальників та їхніх підлеглих, старших і молодших. Це накладає на слідчого обов’язок суворого дотримання під час розслідування воїнського такту, щоб не завдати шкоди військовій дисципліні у військовій частині, підрозділі, не підірвати авторитет командира і начальника.
Risks and reserves for ensuring the economic sustainability of a digital university in the context of educational transformation
(Sustainable Development of Economy, 2025-09-02) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія Сергіївна
The article examines the economic sustainability of a digital university amid higher education transformation driven by digitization, globalization, and shifting stakeholder demands. Digital transformation requires both advanced technology adoption and rethinking financial management, resource mobilization, and stakeholder interaction. Sustainability is seen as a balance between stability and innovation. Risks identified include reduced autonomy, weak strategic management, lack of motivation, process fragmentation, HR, and reputation issues. Based on COSO, FERMA, and EUA data, risks are classified, with measures split into short- and long-term. Key conditions include systematic strategy, cost efficiency, resource attraction, structural flexibility, and a unified analytical platform. Proposed financial policy strategies: revenue growth, cost reduction, economic model transformation, and rational conservatism, ensuring competitiveness in the digital economy.
Digital avatar as a tool for building a personalized educational space of a digital university
(Bulletin of Science and Education, 2025-07-19) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія Сергіївна
The article examines the concept of a digital avatar as an inno-vative tool for personalizing the educational space of a digital university. In the context of the rapid digitalization of higher education, the need to create adaptive, dynamic, and individualized educational models that can effectively respond to changes in knowledge, competencies, and educational needs of education seekers is becoming increasingly relevant. A digital avatar, as an integrated digital model of a personality, represents a new approach to building educational trajectories based on data that reflects not only academic achievements but also cognitive characteristics, behavioral patterns, motivational attitudes, and emotional states of the user. The article substantiates the architecture of the digital avatar, which consists of three interconnected blocks: content creation (at the level of institu-tions, groups, and individual authors), service maintenance and management (analytical modules, knowledge repositories, taxonomy generators), and a block responsible for identifying needs and implementing educational needs.The digital avatar is seen as a key component of a symbiotic autonomous education system, in which knowledge and skills are distributed among different subsystems, and the system itself is characterized by emergent properties that are not inherent in its individual elements. The article shows that the introduction of digital avatars can provide a holistic and continuous update of the education seeker’s educational profile based on the analysis of new data, identification of knowledge gaps, and consideration of individual cognitive strategies and psycho-physiological characteristics. Particular attention is paid to the phenomenon of the “half-life of knowledge” and the need to develop models that ensure the actual-ization of knowledge throughout life. The work also focuses on the role of digital avatars in building personalized educational trajectories with the participation of intelligent systems, machine learning, virtual and augmented reality. The potential of digital avatars as a means of integrating data from various digital sources (social networks, e-learning plat-forms, electronic services, etc.) is analyzed in order to form a holistic and reliable educational image of a personality. It is determined that the creation of high-precision, multi-scale models of digital avatars requires not only technological support but also ethical regulation, in particular with regard to confidentiality, personal data storage, and users' rights to digital identity. Thus, the digital avatar appears not only as a technological so-lution for the modernization of higher education but also as the basis of a new paradigm of the digital university, which focuses on the education seeker’s per-sonality, development, autonomy, and educational mobility in a complex digital environment.

Переглянути

Нові надходження