Фахові публікації категорії Б

Постійне посилання зібранняhttp://dspace.e-u.edu.ua/handle/123456789/16

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 114

Проблемні аспекти призначення та проведення судово-психіатричної експертизи
(2020) Кузьменко, Ю. В.; Kuzmenko, O.; Катеринчук, Б. К.; Katerynchuk, B.
Статтю присвячено розгляду особливостей призначення та проведення судово-психіатричної експертизи. Розкрито важливість інституту примусових заходів медичного характеру в контексті розбудови правової держави. Проведено аналіз відповідних норм законодавства, що регулюють порядок призначення судово-психіатричної експертизи та процедуру здійснення психіатричних досліджень. Виділено основні категорії фактичних підстав та інформаційних джерел, які вказують на доцільність проведення судово-психіатричної експертизи.
Здійснення судово-експертної діяльності у кримінальному провадженні: міжнародний досвід
(2023) Кузьменко, О. В.; Kuzmenko, О.; Омельчук, Л. В.; Оmelchuk, L.
Стаття присвячена міжнародному досвіду організації професійної діяльності судового експерта у кримінальному провадженні. Зазначено, що в Німеччині в кожній адміністративно-територіальній одиниці «землі» (Hundesland) є своя незалежна судово-експертна лабораторія, а федеральні формування Федерального відомства у кримінальних справах мають власні підрозділи для проведення спеціальних експертиз та досліджень, а також свої бази даних криміналістично значимої інформації. Увагу приділено Інституту криміналістичних досліджень, який виступає провідною науково-дослідною установою у структурі німецької кримінальної поліції та надає послуги в: проведенні криміналістичних і кримінологічних досліджень; розробці поліцейських методик; навчанні та підвищенні кваліфікації співробітників Федерального відомства у кримінальних справах. Інститут забезпечує проведення всебічних науково-практичних досліджень і впровадження сучасних технологій поліцейської діяльності. У його функції входить виявлення найбільш уразливих місць у сфері боротьби зі злочинністю та розробка і впровадження разом з досвідченими практиками заходів та інноваційних програм, спрямованих на вдосконалення діяльності правоохоронних органів. Крім того, наголошено, що всю організацію та діяльність судово-експертних установ Франції побудовано за міжнародними стандартами, на підставі чого у французькій судово-експертній системі є міжнародна експертиза. Зроблено висновок, що литовська модель організації діяльності судово-експертних органів характеризується великим рівнем централізації, оскільки її координація здійснюється загальними для всіх експертних установ незалежними органами. Зазначений формат характеризується цілою низкою позитивних моментів, наприклад, сприяння гармонізації судових експертиз, стандартизації методик, акредитації та появі мінімальних стандартів щодо кваліфікації і компетенції судового експерта; упровадження у судово-експертну практику стандартів Європейського Союзу тощо. Зазначено, що імплементація міжнародних норм і стандартів організації та діяльності судово-експертних установ виводить експертні установи на новий рівень функціонування. Це надає можливість створити дієвий механізм управління і функціонування судово-експертних установ та експертів, який визначатиме високі вимоги до проведення судової експертизи, підвищить професійний рівень і результативність співробітників експертних установ, що відповідатиме потребам сучасного судочинства.
Особливості доказування у кримінальних провадженнях про пособництво державі-агресору (на прикладі періоду окупації Київської області)
(2023) Кузьменко, О. В.; Kuzmenko, O.; Левчук, П. Р.; Levchuk, P.
Стаття присвячена окресленню особливостей доказування у кримінальних провадженнях про пособництво державі-агресору під час окупації Київської області. Встановлено, що чим тривалішою є окупація, тим більше людей йде на співпрацю з окупаційними силами, адже людям, які залишилися на окупованих територіях, потрібно продовжувати жити, працювати, навчатися, тобто співіснувати з ворогом на одній території. Однак зазначено, що варто розрізняти дії особи, направлені на виживання в умовах окупації населеного пункту, та умисні дії, які становлять об’єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ст. 1112 КК України. Зроблено висновок, що отримання окремого процесуального доказу – це не одномоментний акт, не пасивна діяльність, а активна цілеспрямована пізнавально-практична й розумова діяльність суб’єктів доказування, яка складається з окремих взаємозалежних і взаємовпливових елементів: а) пошуку, виявлення (встановлення), а за необхідності вилучення фактичних даних та їх джерел; б) перевірки, оцінки фактичних даних і їх джерел, процесуального оформлення (закріплення) й власне надання фактичним даним та їх джерелам уповноваженими суб’єктами кримінального процесу значення певного доказу у кримінальному провадженні. Крім того, автором зазначено, що доказування саме у кримінальних провадженнях про пособництво державі-агресору є досить складним процесом та має свої особливості. По-перше, це пов’язано з тим, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, не має зворотної дії в часі (ч. 2 ст. 5 КК України), а тому не будуть нести відповідальність за діяння, передбачені ст. 1112 КК України, особи, які вчинили їх до 23 квітня 2022 р. По-друге, в органів досудового розслідування виникають складнощі, пов’язані з постійними бойовими діями поруч з деокупованими територіями, на яких виявлено ознаки зазначених кримінальних правопорушень. І по-третє, існує досить великий відсоток зрадників, які переховуються від органів слідства та суду, шляхом втечі на тимчасово окуповану територію України або територію держави-агресора. Акцентовано увагу на тому, що під час окупації Київської області в лютому-березні 2022 року діяння, передбачені ст. 1112 КК України, не були кримінально карані, однак, на жаль, і нині у багатьох деокупованих населених пунктах, таких як Бородянка, Ірпінь, Буча, Гостомель, мешкають особи, які допомагають Російській Федерації.
Особливості криміналістичної характеристики кіберзлочинів
(2022) Кузьменко, О. В.; Kuzmenko, O.
Статтю присвячено особливостям криміналістичної характеристики кіберзлочинів, а саме окремих її елементів. Зазначено, що разом з поширенням впровадження сучасних інформаційних технологій в Україні постійно зростає загроза як для державних комп’ютерних систем, так і для приватних організацій та окремих громадян. Проаналізовано, що сучасний рівень інформатизації суспільства вимагає від України забезпечити належний та ефективний механізм боротьби із кіберзлочинами як однієї із серйозних загроз національній безпеці держави. Така потреба стає ще більш очевидною, враховуючи військову агресію Російської Федерації проти нашої держави.
Особливості криміналістичної характеристики незаконного використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги
(2022) Кузьменко, Олена Валеріївна; Kuzmenko, Olena
Стаття присвячена встановленню елементів криміналістичної характеристики незаконного використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги. Встановлено, що в криміналістичній характеристиці опису підлягають лише ті ознаки, що мають саме криміналістичне значення та сприятимуть підвищенню ефективності досудового розслідування та судового розгляду кримінального правопорушення.
Методика розслідування колабораційної діяльності
(2022) Кузьменко, О. В.; Kuzmenko, O.; Січко, Н. П.; Sichko, N.
Стаття присвячена формулюванню методики розслідування колабораційної діяльності. Проаналізовано, що саме в криміналістичній методиці відображено комплекси методів, засобів, прийомів та рекомендацій типізованого характеру, викладених в описовій або формалізованій формі щодо раціональної організації процесу збирання, оцінки та використання доказової інформації відповідно до специфіки вчинення й розслідування різних злочинних виявів та судового розгляду кримінальних проваджень. Зроблено висновок, що до структури методики розслідування колабораційної діяльності мають входити: криміналістична характеристика; обставини, які підлягають доказуванню; версії розслідування; окремі слідчі (розшукові) дії та оперативно-розшукові заходи. Крім того, авторами зазначено, що під час розслідування колабораційної діяльності варто встановити: час, спосіб та обставини вчинення кримінального правопорушення; форму вини обвинуваченого; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; інші обставини, що мають значення для кримінального провадження. Зазначено, що версії, які можуть виникати під час розслідування колабораційної діяльності, можуть стосуватися обставин події (дії обвинуваченого містять у собі ознаки колабораційної діяльності або має місце інше кримінальне правопорушення тощо), суб’єкта (кримінальне правопорушення вчинено однією особою чи групою осіб тощо) та місця вчинення кримінального правопорушення (колабораційна діяльність здійснювалась на тимчасово окупованих територіях України чи за допомогою мережі Інтернет або засобів масової інформації тощо). А до слідчих (розшукових) дій під час розслідування колабораційної діяльності варто віднести: допит, слідчий огляд, пред’явлення підозрюваного для впізнання, обшук, огляд і виїмка кореспонденції, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж та інформаційних систем, моніторинг банківських рахунків тощо.
Особливості криміналістичної характеристики колабораційної діяльності
(2022) Кузьменко, О. В.; Kuzmenko, O.
У статті аналізується криміналістична характеристика кримінальних правопорушень, передбачених нововведеною ст. 111-1 «Колабораційна діяльність» Кримінального кодексу України. Проаналізовано, що окремі криміналістичні методики розслідування кримінальних правопорушень базуються на їх криміналістичній характеристиці. Саме знання слідчим таких її елементів, як спосіб вчинення кримінального правопорушення, особа злочинця, дозволить висунути відповідні слідчі версії, визначить напрям роботи, а також окреслить коло причетних осіб.
Методика розслідування військових кримінальних правопорушень
(2021) Кузьменко, О. В.
У статті аналізується методика розслідування кримінальних правопорушень, передбачених розділом ХІХ Кримінального кодексу України. Зазначено, що у більшій частині аналізованих кримінальних проваджень досудове розслідування не доходить до свого логічного завершення, а тому є актуальним питання удосконалення методики розслідування військових кримінальних правопорушень. Крім того, окремі криміналістичні методики розслідування кримінальних правопорушень базуються на їх криміналістичній характеристиці. Саме знання слідчим таких її елементів, як спосіб вчинення і приховування кримінального правопорушення та його слідова картина, дозволить висунути відповідні слідчі версії, визначить напрям роботи, а також окреслить коло причетних осіб. Проаналізовано, що на методику розслідування аналізованих кримінальних правопорушень, особливо дезертирства, суттєвий вплив мають способи, до яких вдається винний, щоб сховатися від органів, які ведуть його розшук. Наведено авторське розуміння обставин, обов’язкових для встановлення на початковому етапі розслідування військових кримінальних правопорушень, а саме: 1) яке військове кримінальне правопорушення вчинено, де, коли і як; 2) мотив і мета вчинення військового кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої військовим кримінальним правопорушенням; 4) обставини, що сприяли вчиненню військового кримінального правопорушення; 5) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу підозрюваного (обвинуваченого), обтяжують чи пом’якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження; 6) обставини, що характеризують особу підозрюваного (обвинуваченого). Зазначено, що під час планування окремих слідчих (розшукових) дій слідчий зобов’язаний передбачати найбільш ефективні умови для їх проведення. А у слідчій ситуації, що ускладнена умовами воєнного стану або бойової обстановки, доцільним буде виконання окремих слідчих (розшукових) дій безпосередньо в тій військовій частині, у якій зафіксовано кримінальне правопорушення або перебуває на службі підозрюваний (обвинувачений). Крім того, звернено увагу на проблему проведення слідчих дій, зокрема першочергових допитів та оглядів, у такому випадку, коли військовослужбовці, що вчинили кримінальне правопорушення, у складі окремого підрозділу чи військової частини під час перебування на навчаннях чи при виконанні бойових завдань вчинили ці правопорушення, тобто на місці тимчасової дислокації в іншій області чи взагалі в іншому регіоні країни, зокрема, і зоні проведення бойових дій. Запропоновано надати органу досудового розслідування повноваження щодо можливості тимчасової зміни місця служби військовослужбовців. Окреслено, що однією з особливостей розслідування військових кримінальних правопорушень є те, що під час доказування доводиться допитувати начальників та їхніх підлеглих, старших і молодших. Це накладає на слідчого обов’язок суворого дотримання під час розслідування воїнського такту, щоб не завдати шкоди військовій дисципліні у військовій частині, підрозділі, не підірвати авторитет командира і начальника.
Risks and reserves for ensuring the economic sustainability of a digital university in the context of educational transformation
(Sustainable Development of Economy, 2025-09-02) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія Сергіївна
The article examines the economic sustainability of a digital university amid higher education transformation driven by digitization, globalization, and shifting stakeholder demands. Digital transformation requires both advanced technology adoption and rethinking financial management, resource mobilization, and stakeholder interaction. Sustainability is seen as a balance between stability and innovation. Risks identified include reduced autonomy, weak strategic management, lack of motivation, process fragmentation, HR, and reputation issues. Based on COSO, FERMA, and EUA data, risks are classified, with measures split into short- and long-term. Key conditions include systematic strategy, cost efficiency, resource attraction, structural flexibility, and a unified analytical platform. Proposed financial policy strategies: revenue growth, cost reduction, economic model transformation, and rational conservatism, ensuring competitiveness in the digital economy.
Digital avatar as a tool for building a personalized educational space of a digital university
(Bulletin of Science and Education, 2025-07-19) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія Сергіївна
The article examines the concept of a digital avatar as an inno-vative tool for personalizing the educational space of a digital university. In the context of the rapid digitalization of higher education, the need to create adaptive, dynamic, and individualized educational models that can effectively respond to changes in knowledge, competencies, and educational needs of education seekers is becoming increasingly relevant. A digital avatar, as an integrated digital model of a personality, represents a new approach to building educational trajectories based on data that reflects not only academic achievements but also cognitive characteristics, behavioral patterns, motivational attitudes, and emotional states of the user. The article substantiates the architecture of the digital avatar, which consists of three interconnected blocks: content creation (at the level of institu-tions, groups, and individual authors), service maintenance and management (analytical modules, knowledge repositories, taxonomy generators), and a block responsible for identifying needs and implementing educational needs.The digital avatar is seen as a key component of a symbiotic autonomous education system, in which knowledge and skills are distributed among different subsystems, and the system itself is characterized by emergent properties that are not inherent in its individual elements. The article shows that the introduction of digital avatars can provide a holistic and continuous update of the education seeker’s educational profile based on the analysis of new data, identification of knowledge gaps, and consideration of individual cognitive strategies and psycho-physiological characteristics. Particular attention is paid to the phenomenon of the “half-life of knowledge” and the need to develop models that ensure the actual-ization of knowledge throughout life. The work also focuses on the role of digital avatars in building personalized educational trajectories with the participation of intelligent systems, machine learning, virtual and augmented reality. The potential of digital avatars as a means of integrating data from various digital sources (social networks, e-learning plat-forms, electronic services, etc.) is analyzed in order to form a holistic and reliable educational image of a personality. It is determined that the creation of high-precision, multi-scale models of digital avatars requires not only technological support but also ethical regulation, in particular with regard to confidentiality, personal data storage, and users' rights to digital identity. Thus, the digital avatar appears not only as a technological so-lution for the modernization of higher education but also as the basis of a new paradigm of the digital university, which focuses on the education seeker’s per-sonality, development, autonomy, and educational mobility in a complex digital environment.
Knowledge management as a basis for the formation of the content of competence training of digital economy entities in the context of digitalization of educational institutions
(Scientific View: Economics and Management, 2025-05-28) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія Сергіївна
The digitalization of higher education in Ukraine is both a challenge and a key driver of transformation amid global technological shifts. Universities must adapt to digital realities and foster students’ competencies for success in the digital economy. Educational programs require constant updates aligned with market needs and knowledge system trends. This article substantiates knowledge management as a strategic tool for shaping digital competence training. It examines the integration of research, innovations, and analytics into the learning process and proposes a model connecting knowledge management systems with e-learning platforms to align education with real market demands. The findings support strategies for digital program transformation, enhanced internal communication, and creation of a structured knowledge base for high-quality training of digital economy professionals.
Individualization of educational trajectories and analytical quality management in a digital university as a strategy to increase the competitiveness of a graduate
(Via Economic, 2025-05-30) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія Сергіївна
The article examines strategic approaches to the formation of individualized educational trajectories in a digital university as a mechanism for increasing the competitiveness of graduates and ensuring the quality of educational activity. The necessity of implementing a flexible model of the educational process that combines digital analytics, educational marketing, dynamic ontologies of competencies, and forecasting changes in the labor market is substantiated. The importance of harmonizing the ideas of training effectiveness between the main stakeholders – students, employers, teachers, and managers – is emphasized. The article proposes an adapted model of the “value ladder of an educational product” based on the concept of P. Kotler, which allows interpreting an educational program as a comprehensive service with an expected result, added value, and professional perspective. The role of universal competencies (soft, hard, and digital skills) as the foundation of a graduate's professional identity, regardless of the educational field, is revealed. It is proved that the digital university should act as an analytically controlled system capable of adapting educational content based on automated analysis of labor market data, in particular, based on job announcements, employment data, and starting salaries. A formula for estimating the share of employed by collective groups of specialties, considering the transition to the next level of education, is proposed, which allows a more objective assessment of the effectiveness of the university's educational policy. It is emphasized that the use of new digital approaches to monitoring the quality of education contributes to the formation of an adaptive, personalized, and transparent educational environment. In this context, a digital university should integrate tools for flexible management, educational analytics, and mechanisms for strategic communication with stakeholders to realize an innovative educational mission. It is concluded that the development of universal competencies, digital culture, and analytical infrastructure is the basis for both increasing the competitiveness of graduates and strengthening the social responsibility of the university in the digital age.
Digitalization of education in the context of the formation of a new generation university
(Ukrainian Educational Journal, 2025-06-30) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія Сергіївна
The article analyzes the digitalization of higher education as a complex phenomenon of modern society that determines the formation of a new generation university. It is stated that digitalization is an integral part of the development of social institutions, encompassing the economy, culture, medicine, management, and, in particular, the educational sphere. Particular attention is paid to the transformational processes taking place in higher education institutions as a result of the widespread implementation of digital technologies. It is noted that digital solutions – distance education platforms, chatbots, artificial intelligence, messengers, electronic registration services, and virtual libraries – contribute to the change of pedagogical models, form new communication strategies for interaction between teachers and students.The article highlights the positive aspects of the digital transformation of education, including the flexibility of learning, personalization of educational trajectories, and optimization of educational and administrative processes. At the same time, the challenges accompanying this process are emphasized: digital inequality, technical difficulties, insufficient digital literacy of both students and teachers. Particular attention is paid to the problem of information security in the digital educational environment, which is exacerbated by the rapid expansion of digital technologies and the threat of cybercrime.Considerable attention is paid to the changing role of the teacher and the need to adapt their pedagogical practices to the modern requirements of the digital society. The emphasis is placed on the fact that a modern teacher should not only be proficient in the latest digital tools but also be able to effectively integrate them into the learning process, taking into account the specifics of digital habits and the educational needs of students.The article also examines the specifics of implementing innovative digital solutions, including the use of chatbots and artificial intelligence in the educational process, which allow automating routine processes, increasing the efficiency of information exchange, but at the same time raise a number of issues for the pedagogical community to preserve the quality of education and students’ ability to think independently.It is generalized that the digitalization of education is not just a technological update of the educational environment, but also a fundamental change in the pedagogical paradigm based on interactivity, adaptability, and continuous updating of knowledge and skills. The key priorities for the development of new generation universities, focused on sustainable development and training of competitive professionals capable of operating effectively in the digital reality, have been identified.
Intelligent data processing technologies as a basis for modeling digital avatars in the educational environment
(Kyiv Economic Scientific Journal, 2025-06-30) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія Сергіївна
Objective. To substantiate the conceptual foundations for creating digital avatars in the educational environment based on intelligent data collection and processing technologies. Methods. Integration of sensor technologies, IoT, Big Data, machine learning algorithms, comparative analysis of physical and analytical modeling approaches. Results. It is shown that combining physical modeling and data analytics enables the development of flexible and adaptive digital avatars reflecting individual user behavior. Scientific novelty. The study proves that exclusively analytical models are insufficient and that integrated modeling provides a holistic behavioral simulation. Practical significance. The proposed approach can be applied in digital university ecosystems, distance learning platforms, and educational analytics research to enhance personalization and learning efficiency.
Axiological and institutional potential of digital avatars in the context of digitalization of higher education
(Pedagogical Academy: Scientific Notes, 2025-07-29) Бобро, Наталія Сергіївна; Bobro, Natalia
The aim of the article is to develop a conceptual model of a digital teacher avatar as a key element of a personalized learning environment in higher education in the context of digital transformation. Based on an interdisciplinary approach, the architecture, functionality, and axiological and institutional potential of digital avatars within the digital university ecosystem are investigated. The emphasis is on defining the role of the avatar as an autonomous participant in the educational process, capable of cognitive adaptation, emotional feedback, and modeling of pedagogical practices. The methodological basis of the study is a combination of elements of systemic, structural-functional and interpretative analysis. Analytical reconstruction of technological solutions in the field of EdTech , content analysis of current international research, regulatory and legal analysis of copyright cases in the educational environment, as well as elements of a comparative approach to digital strategies of leading universities are used. A three-component model of a digital avatar is proposed, which combines sources of knowledge, service-analytical modules and blocks of user needs. The results of the study showed that digital avatars are an effective tool for hyper-personalized learning, based on the integration of new generation NLP models, biometric feedback, emotional analytics systems and simulation visualization. The article identifies the advantages of using digital avatars in professional training, in particular in the context of engineering, medicine and law. The effectiveness of adaptive learning scenarios built on the analysis of students' cognitive models is demonstrated, as well as the possibility of democratizing access to leading educational practices. Special attention is paid to the risks associated with the "uncanny valley" effect, legal conflicts regarding copyright and ethical challenges of using autonomous digital agents in higher education. The conclusions emphasize the need for further normative, ethical, and technological understanding of the implementation of digital avatars as a new type of digital presence in higher education. It is substantiated that digital avatars are capable of not only supporting the learning process, but also participating in the management of educational processes, transforming the architecture of interaction between all participants of the digital university.
Digital avatars as a driving force for the transformation of the global economic space
(Digital Есопоmу and Economic Security, 2025-05-26) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія Сергіївна
The article examines the phenomenon of digital avatars as a powerful factor in the transformation of the global economic space in the context of the digitalization of society. The aim of the research is to identify the economic potential of digital avatars as a new type of intellectual asset capable of scaling educational, management, and commercial services. The relevance of the topic is deter-mined by the need to rethink the role of digital technologies in the formation of new markets and employment models. The methodological basis of the research consists of systemic, comparative, and structural-functional approaches, as well as the method of economic analysis. As a result, it has been established that digital avatars not only change the structure of educational and labor process-es but also form new vectors for the commercialization of knowledge, contributing to the develop-ment of the knowledge economy. The practical value of the article lies in the possibility of using the conclusions obtained to develop strategies for the digital transformation of higher education, create innovative business models, and assess the investment attractiveness of the EdTech segment.
Правнича освіта й професія в Англії та Уельсі
(2024) Антошкіна, В. К.; Antoshkina, V. K.; Топчій, О. В.; Topchii, , O. V.
Останні 30 років становлення незалежної Української держави ми перебуваємо в перманентних пошуках оптимальної моделі організації навчання правників та забезпечення їх чесної та неупередженої роботи на благо держави та громадян. Щоб вибудувати власну концепцію, яка дасть можливість досягти заявлених цілей, ми намагаємося надихнутися досвідом тих держав, які успішно впоралися з цим завданням. Беззаперечно, що одним із таких знаних авторитетів у освітній і правовій сферах є Сполучене Королівство. Враховуючи це, основним завданням стало дослідження й висвітлення таких питань: види професій, що існують у правовій сфері; умови доступу до юридичної практики; механізми відбору здобувачів для навчання в юридичних школах; підходи до формування практичних навичок у майбутніх професіоналів; субʼєкти, що мають найбільший вплив на вироблення політики в сфері підготовки юристів; вартість навчання в юридичних школах; основні виклики і тенденції розвитку правничої bспеціальності в найближчому майбутньому. За результатами проведеного дослідження авторами статті виокремлено ряд принципів та підходів, що відрізняють англійську систему підготовки юристів та організації професійної діяльності, які, на їх думку, мають бути враховані в нашій державі: постійний моніторинг і оприлюднення всіх даних, що стосуються юридичної освіти та юридичної діяльності у вигляді окремих статистичних даних, особливо з формуванням відповідних комплексних звітів; обʼєднання зусиль уряду, науковців-правників і представників професійних співтовариств для вироблення ефективного та збалансованого підходу розвитку й функціонування юридичної сфери; розділення теоретичного навчання та практичної підготовки майбутніх юристів; акцент на розвиток юридичних шкіл як потужних дослідницьких центрів, де працюють професіонали, які є шанованими експертами в своїй галузі та часто залучаються як державою, так і приватним сектором для консультацій і супроводження практичної діяльності; ретельний відбір здобувачів для навчання в університетах; підвищена увага до питань доброчесності як в академічній, так і професійній спільноті, де доведені випадки неналежної поведінки назавжди закривають можливість для особи працювати в юридичній сфері.
Ethical issues and risks of forming a digital university
(Science and Education, 2025-04-03) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія Сергіївна
The digital transformation of university education is one of the key trends in the modern educational space, opening up new opportunities to improve the quality of the learning process, expand access to education, and develop the digital competencies of students and teachers. At the same time, the process of digitalization is accompanied by a number of ethical challenges related to threats to academic autonomy, digital inequality, personal data protection, risks of losing traditional university values, and changes in the role of a teacher in the learning process. These aspects require detailed analysis and development of effective mechanisms for regulating. The aim of the research is to analyze the ethical risks that accompany the process of digital transformation of the university and to identify possible ways to minimize them in the context of digitalization of higher education. To achieve this aim, the methods of systematic and comparative analysis were used, which allowed us to identify the main ethical challenges of the digital university. Theoretical analysis of the literature helped to identify key issues of digital education, including academic integrity, digital communication, the impact of digital technologies on the quality of education, and the ethics of using artificial intelligence in the learning process. The methods of descriptive analysis are also used to summarize the features of the impact of digital technologies on the university educational environment. The results of the research show that the digital university, being an innovative model of educational space, requires a balanced approach to the implementation of digital technologies. Particular attention should be paid to the protection of personal data, ensuring the academic freedom of teachers and students, and the ethical use of artificial intelligence in the educational process. To minimize ethical risks, it is proposed to implement specialized training courses in digital ethics, strengthen mechanisms for regulating the use of digital technologies in the learning process, and develop ethical codes for the digital university.
Artificial intelligence as a strategic resource for the digitalization of higher education
(Věda a perspektivy, 2025-05-06) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія Сергіївна
It is determined that the modern processes of digitalization of society necessitate the transformation of higher education, which faces numerous challenges and requires the integration of the latest technologies. One of the key areas of such modernization is the implementation of artificial intelligence (AI) algorithms, which are currently considered as a strategic resource in the field of educational digitalization. It is substantiated that the use of AI technologies can significantly change the educational process, ensuring its personalization, increasing the effectiveness of teaching, and automating administrative and organizational procedures. Particular emphasis is placed on the possibility of freeing teachers from routine operations, such as assessment administration, monitoring student performance, and detecting plagiarism, which allows them to focus on solving complex pedagogical problems, creative work, and direct communication with students.It is proved that despite the potential benefits, the implementation of artificial intelligence in the educational process is accompanied by a number of complex problems, including the lack of readiness of the academic community for rapid technological changes, the need to adapt the latest developments to national traditions, as well as the moral and ethical aspects of using algorithms in pedagogical activity. It is established that the predominant focus of AI implementation on the proposals of external commercial entities, rather than on the real needs of teachers and students, remains an actual problem. As a result, many educational technologies do not meet the specifics of the domestic educational process. The international experience of using artificial intelligence in universities in the United States and the United Kingdom is analyzed, which shows a significant reduction in time and resources due to the automation of the analysis of student papers and surveys. At the same time, it is noted that the final interpretation of the data requires expert intervention by teachers, which confirms the additional need to form teachers' digital competencies. Prospects for further research are outlined, which should focus on identifying optimal mechanisms for integrating AI into the educational space, considering national educational characteristics, real needs, and demands of participants in the educational process.
Economic Potential of the Digital University in the Educational Paradigm Transformation
(ECONOMICS: time realities, 2025-04-29) Bobro, Natalia; Бобро Наталія Сергіївна
The article analyzes the economic potential of digital universities in the context of the educational paradigm transformation. The key challenges of digitalization are identified, including the management modernization, infrastructure development, individualization of learning and improvement of the participants' competencies in the educational process. A five-vector model of digital transformation is proposed, which includes the digitalization of management, educational technologies, infrastructure, and human capital. The results of the research confirm the need for an integrated approach to digitalization to increase the competitiveness of universities at the global level. Prospects for further research include the creation of integrated digital platforms, evaluation of their effectiveness and adaptation to national conditions.

Переглянути

Нові надходження