Фахові публікації категорії Б

Постійне посилання зібранняhttp://dspace.e-u.edu.ua/handle/123456789/16

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 179

Ефективні інструменти фіскального регулювання в ЄС та їх значення для модернізації податкової політики України
(2025-12-14) Тимошенко, Андрій Олександрович; Tymoshenko, Andriy
У статті здійснено комплексний аналіз системи фіскального регулювання Європейського Союзу, що охоплює механізми бюджетного контролю, гармонізації непрямого оподаткування та координації прямих податків. Розкрито інституційну логіку взаємодії Європейської Комісії та Ради ЄС у процесі моніторингу бюджетних показників, зокрема через процедуру надмірного дефіциту, механізм Європейського семестру та відкритий метод координації. Показано, що рекомендації наднаціональних органів, хоча й не мають статусу обов’язкових регуляторних актів, відіграють роль квазі-нормативних інструментів, які впливають на бюджетну дисципліну, структуру видатків і стратегічні напрями економічної політики держав–членів ЄС. Наголошено, що подібні інструменти формують багаторівневу архітектуру управління публічними фінансами, спрямовану на забезпечення боргової стійкості та синхронізацію національних фіскальних стратегій.У дослідженні обґрунтовано доцільність адаптації інструментів фіскаль-ного регулювання ЄС до українських умов з огляду на масштабні транс-формації податкової системи в період воєнного стану та необхідність формування стійкої моделі післявоєнного відновлення. Проаналізовано вплив рішень 2022–2024 рр., зокрема змін до Податкового кодексу України щодо звітності, спрощеної системи та адміністрування ЄСВ, на характер фіскальних дисбалансів і гнучкість бюджетної політики. Показано потенціал запровад-ження середньострокових бюджетних цілей відповідно до Регламенту ЄС No 1466/97 як інструменту підвищення передбачуваності та стійкості бюджетного планування. Значну увагу приділено гармонізації непрямих податків, зокрема відповідності ставок ПДВ і акцизів вимогам європейських директив, а також модернізації системи адміністрування ПДВ шляхом запровадження цифрових механізмів контролю за аналогією з інформаційними платформами ЄС.Окреслено перспективи координації прямого оподаткування завдяки імплементації принципів BEPS, Директиви ATAD та інших інструментів протидії агресивному податковому плануванню. Проаналізовано роль цифро-візації адміністрування в підвищенні прозорості фіскальних процесів, зниженні корупційних ризиків і зміцненні довіри між платниками та державою. Акцентовано, що адаптація європейських підходів до податкової координаціїстворює умови для формування більш прогнозованої, стійкої та інституційно узгодженої податкової системи України, інтегрованої у фіскальні стандарти Європейського Союзу та орієнтованої на забезпечення економічного зростання в період повоєнного відновлення.
Фінансові інструменти забезпечення економіко-екологічної безпеки підприємств
(Університет економіки і підприємництва, 2025-10-07) Гудзь, Юрій Федорович; Hudz, Yurii; Шостаковська, Антоніна Віталіївна; Shostakovska, Antonina; Майстренко, Юлія Володимирівна; Maistrenko, Yuliia; Козинець, Анатолій Олександрович; Kozynets, Anatolii
У статті узагальнено результати дослідження фінансових інструментів у забезпеченні економіко-екологічної безпеки підприємств. Доведено, що поєднання фінансової стійкості з екологічною відповідальністю формує нову якість управління, де важливими є фінансова, регуляторна, технологічна та репутаційна складові. Систематизовано функції фінансових інструментів (мобілізаційна, розподільча, контрольна, стимулююча, ризик-менеджмент), а також запропоновано класифікацію за джерелами фінансування, функціональним призначенням і часовими критеріями. Показано переваги та обмеження ключових інструментів: зелені облігації забезпечують доступ до довгострокового капіталу, кредити є гнучкими, але обмежені обсягами, ESG-інвестиції сприяють стратегічним змінам, тоді як екологічне страхування покриває специфічні ризики. Запропоновано рекомендації для підприємств (стратегія фінансування, екологічний менеджмент, прозора звітність) і держави (таксономія, податкові стимули, фінансова інфраструктура). Отримані результати формують підґрунтя для вдосконалення фінансового забезпечення економіко-екологічної безпеки та інтеграції у європейський простір сталого розвитку.
Artificial intelligence as a strategic resource for the digitalization of higher education
(2025-06-05) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія Сергіївна
Abstract. It is determined that the modern processes of digitalization of society necessitate the transformation of higher education, which faces numerous challenges and requires the integration of the latest technologies. One of the key areas of such modernization is the implementation of artificial intelligence (AI) algorithms, which are currently considered as a strategic resource in the field of educational digitalization. It is substantiated that the use of AI technologies can significantly change the educational process, ensuring its personalization, increasing the effectiveness of teaching, and automating administrative and organizational procedures. Particular emphasis is placed on the possibility of freeing teachers from routine operations, such as assessment administration, monitoring student performance, and detecting plagiarism, which allows them to focus on solving complex pedagogical problems, creative work, and direct communication with students.It is proved that despite the potential benefits, the implementation of artificial intelligence in the educational process is accompanied by a number of complex problems, including the lack of readiness of the academic community for rapid technological changes, the need to adapt the latest developments to national traditions, as well as the moral and ethical aspects of using algorithms in pedagogical activity. It is established that the predominant focus of AI implementation on the proposals of external commercial entities, rather than on the real needs of teachers and students, remains an actual problem. As a result, many educational technologies do not meet the specifics of the domestic educational process. The international experience of using artificial intelligence in universities in the United States and the United Kingdom is analyzed, which shows a significant reduction in time and resources due to the automation of the analysis of student papers and surveys. At the same time, it is noted that the final interpretation of the data requires expert intervention by teachers, which confirms the additional need to form teachers' digital competencies. Prospects for further research are outlined, which should focus on identifying optimal mechanisms for integrating AI into the educational space, considering national educational characteristics, real needs, and demands of participants in the educational process.
Digital university in the system of forming the knowledge economy
(Класичний приватний університет, 2025-11-28) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія Сергіївна
The article examines the digital transformation of universities in the context of the emergence of the knowledge economy. It shows that the digital university is an educational ecosystem that combines online platforms, intelligent analytical tools, personalized educational trajectories, and global interaction. The impact of digitalization on improving the productivity of the educational process, its adaptability to the needs of the labor market, and its ability to reduce imbalances in employment through retraining is substantiated. It has been proven that digital education reduces the average cost of training personnel, increases the return on investment in human capital, and expands access to knowledge. The potential of digital avatars and adaptive systems in personalizing learning is emphasized. International experience, particularly in Switzerland and EU countries, has been summarized, confirming the strategic role of digitalization of education in forming a high-tech knowledge economy.
Digital tools as a key element of human resource management technology in the context of the current transformation of higher education institutions
(Приватний заклад вищої освіти "Київський міжнародний університет", 2025-10-31) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія Сергіївна
Objective. To clarify the role of digital tools in HRM for higher education, focusing on efficiency, staff growth, and adaptability. Methods. Review of sources, benchmarking universities, statistical evaluation, and people analytics; examined AI analytics, VR/AR, digital avatars, self-service HR, and e-document systems. Results. Digital HR automates administration, personalizes development, boosts productivity, engagement; a unified digital ecosystem links technological, organizational, and communicative layers to raise efficiency, transparency, decision speed. Scientific novelty. Shows digital HR exceeds automation, catalyzing resilience, innovation, and sustainability; argues integrated platforms with AI and VR/AR enable a holistic, underexplored staff-management approach. Practical significance. Informs HR digitization strategies, building adaptive ecosystems, competitiveness, collaboration; supports models to assess effectiveness and guide integration.
The Issue of Digital Transformation in Higher Education in the Context of Digital Society Formation
(2025-09) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія Сергіївна
The aim of the article is to examine the economic and value-related aspects of digital transformation in higher education within the context of forming a digital society. The article analyzes the characteristics of the transition from an information society to a digital society, which is accompanied by profound changes in the technological, social, and educational environment. The article outlines the impact of digitalization on the modernization of higher education and identifies the university’s role as an institution responsible for professional activity in a global digital environment. The article explores how digital technologies alter the structure and content of the educational process, transform the role of the teacher, promote the development of new forms of learning and communication, and contribute to the cultivation of flexible skills needed in the 21st century. The article focuses on the economic effects of digitalization in higher education. The article examines the impact of implementing digital technologies such as artificial intelligence, machine learning, Big Data, blockchain, and virtual and augmented reality on the efficiency of managerial decisions, cost optimization, process automation, and the competitiveness of universities. Examples are provided of the economic growth of educational institutions thanks to digital distance learning platforms, new revenue streams, and the commercialization of research. The substantiation for creating a unified digital ecosystem within the university that integrates educational, administrative, and financial processes is presented. The article also highlights the contradictory nature of digital transformation, particularly the risks of digital inequality, fragmentation of the academic space, and threats to the formalization of educational activities. The value tension between traditional educational principles (academic freedom, personal development, service to science) and administrative-digital practices oriented toward metrics, reporting, and quantitative measures has been analyzed. The experience of higher education institutions transitioning to a remote format during the pandemic as a catalyst for digital transformation has been examined. It has been demonstrated that effective use of digital technologies is possible if the humanistic orientations of education are preserved. It is concluded that digital transformation in higher education should be regarded as a strategic response to the challenges of the digital age, involving not only infrastructural changes but also a profound rethinking of the university’s roles, educational content, and organizational mechanisms. An effective integration of digital tools with traditional academic values ensures the sustainable development of higher education and its capacity to act as an active agent in shaping a digital society.
Opportunities and risks of the metaverse in the context of digital university development
(Херсонський державний університет, 2025-06-30) Bobro, Natalia; Бобро Наталія Сергіївна
The article is devoted to the study of the opportunities and risks of using the metaverse in the context of digital university development. The primary aim is to identify the potential of the metaverse as a tool for transforming the educational process in higher education, to analyze the challenges associated with implementing virtual and augmented reality technologies, and to substantiate the pedagogical conditions for their effective use. To achieve this aim, a set of theoretical and empirical research methods was used. The theoretical analysis of scientific literature allowed us to identify the main directions of digitalization of higher education and the principles of formation of an immersive educational environment. Statistical sources and analytical reports of international companies made it possible to assess the dynamics of the metaverse market development in the educational sphere. The generalization method helped to formulate conclusions about the role of the digital university as a new generation institution. Results. The study has confirmed that the use of AR/VR technologies and the integration of artificial intelligence contribute to the personalization of learning, increase student motivation, and create new models of interaction in the learning environment.The metaverse allows students to immerse themselves in simulated situations that are close to real professional experience. At the same time, a number of risks have been identified: digital dependence, shifting emphasis in content, information manipulation, insufficient regulatory framework, and the need to improve the digital competence of teachers. The article also emphasizes the importance of ensuring ethical standards and preserving academic autonomy in the context of full or partial virtualization of education. The conclusions substantiate the expediency of implementing metaverse technologies in the system of digital higher education, with a comprehensive approach to the technical, methodological, legal, and ethical support of this process. The metaverse is viewed not only as a technical innovation but also as a new form of organizing educational space that requires a deep rethinking of the role of the university in the digital age.
Factors and methods for assessing the value of digital intellectual assets in the digital university
(Державний податковий університет, 2025-09-26) Бобро, Наталія Сергіївна; Bobro, Natalia
The digital transformation of higher education is accompanied by the emergence of new intangible resources – platforms, data, algorithms, digital teacher avatars, and educational services – which highlights the problem of their valuation. Traditional approaches to intangible assets are insufficient, as they do not account for the specific determinants of the university environment. The purpose of the article is to identify the factors shaping the value of universities’ digital intellectual assets and to substantiate the applicability of the income, market, and cost approaches to their valuation. The study is based on a systemic approach, methods of analysis and synthesis, and comparative analysis of practices. External and internal, traditional and specific value factors are systematized, among which the key ones are scalability, network effects, interoperability of standards, data legal purity, and demonstrable educational and scientific effect. The results showed that the income approach is fundamental, as it most fully captures cash flows from licensing, cost savings, and data monetization. The market approach is useful when market analogues exist, while the cost approach has limited relevance. An evaluation toolkit is proposed, including discounted cash flows, the relief-from-royalty method, real options, scenario and stochastic analysis. It is concluded that universities require their own system for valuing digital intellectual assets, ensuring transparency, accountability, and reproducibility of management decisions.
Trends in the digital transformation of universities and digital activators of change
(Видавничий дім "Гельветика", 2025-06-30) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія Сергіївна
The article examines key aspects of the digital transformation of universities in the context of the increasing role of information and communication technologies in shaping a new educational architecture. It justifies the need to revise traditional models due to technological progress, global competition, and growing stakeholder expectations. The concept of a digital university is presented as an institutional form that ensures flexibility, openness, personalization, and efficiency. Special focus is placed on digital activators, particularly digital avatars, which act as virtual agents of participants, enabling adaptive learning management, automated feedback, and role replication. A generalized model of a digital avatar as a complex socio-technological object is proposed, along with scenarios for university development based on digital maturity and institutional capacity. The results can be applied in shaping digital strategies, modernizing management, and creating personalized educational environments.
Digital transformation of higher education: towards a conceptual model of a digital university as a socio-technological institute
(Academic Visions, 2025-09-30) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія Сергіївна
Annotation. The article is devoted to the understanding of the digital transformation of higher education as a complex process that includes not only technological upgrades, but also institutional, cultural, and ethical rethinking of the university's functioning in the digital age. The main focus is on building a conceptual model of a digital university as a socio-technological institute that integrates IT infrastructure, educational activities, management services, ethical principles, and regulatory autonomy. Based on an interdisciplinary approach, three leading vectors of transformation have been identified: modernization of the educational process with an emphasis on individualization, implementation of flexible forms of education and digital avatars; automation of management decisions using algorithmic technologies, big data analytics, and artificial intelligence; and formation of a new IT architecture that ensures the creation of an integrated digital campus and electronic information and educational environment. A special emphasis is placed on the axiological dimension of digital transformation, which requires a rethinking of the traditional principles of higher education. In particular, the principles of accessibility, safety, efficiency, and quality of education in the context of digital interaction are analyzed. It is shown that the digital university should act not only as a technical and technological platform, but also as an open ethical and normative space focused on the development of academic integrity, protection of personal data, and the formation of digital autonomy and inclusion. The author substantiates the need to implement an ethical code for the digital university, create a system of ethical examination, and introduce digital pedagogy that combines innovative tools with humanitarian content. The article also examines the leading approaches to understanding the essence of the digital university: as a distance educational space, as a smart organization, as a digital ecosystem, and as a digital avatar of a classical university. It has been established that the most promising is a hybrid model that combines all these components, ensuring adaptability, technological integration, and value sustainability of the educational process. In this context, the digital university is seen as the institutional basis for the development of the knowledge economy, a research and education platform, a driver of social progress, and a strategic subject of digital modernization. Therefore, the digital transformation of higher education should be carried out not only along technical, but also social, humanitarian, and ethical vectors, which allows for its inclusiveness, legitimacy, and sustainable development.
Діджиталізація державних фінансів у контексті забезпечення економічної безпеки України
(Університет економіки і підприємництва, 2025-11-26) Тимошенко, Андрій Олександрович; Tymoshenko, Andriy
Статтю присвячено дослідженню сутності та стратегічного значення цифрових фінансів у зміцненні економічної безпеки України. Розкрито структуру цифрового фінансового середовища, що охоплює напрями фінансування, інвестування, страхування, платежів, консалтингу та цифрових грошей. Охарактеризовано етапи становлення FinTech-інновацій і розвиток е-гривні як інструменту монетарного суверенітету. Проаналізовано вплив систем Prozorro та «Є-Data» на підвищення прозорості й довіри до публічних фінансів. Узагальнено світові тенденції впровадження цифрових валют центральних банків (CBDC). Доведено, що цифровізація фінансів сприяє фінансовій інклюзії, зниженню транзакційних витрат, посиленню кібербезпеки та формує підґрунтя для стійкого розвитку економіки. Зазначено, що цифрові фінанси виступають каталізатором модернізації фінансової системи та підвищення її адаптивності до глобальних викликів.
Гендерний вимір у формуванні кадрового потенціалу економічних інституцій
(Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2025-09-29) Тимошенко, Андрій Олександрович; Tymoshenko, Andriy
У статті досліджено гендерний вимір формування кадрового потенціалу економічних інституцій України в умовах трансформації ринку праці, спричиненої війною, міграційними процесами та технологічними змінами. Метою роботи є обґрунтування ролі гендерної рівності як чинника ефективного використання людського капіталу та сталого розвитку економіки. Актуальність теми визначається потребою подолання розривів в оплаті праці, професійної сегрегації та розширення участі жінок у високопродуктивних секторах. У фокусі дослідження – оцінка впливу державних програм перекваліфікації та грантової підтримки на економічну активність жінок і розвиток людського капіталу. Досягнення гендерного балансу розглядається як умова зростання продуктивності, інноваційного розвитку та інтеграції України в європейський простір рівних можливостей. Практична цінність полягає у можливості застосування результатів для вдосконалення політики зайнятості та формування інклюзивної моделі розвитку трудових ресурсів.
Інституційна архітектоніка фіскального регулювання в Європейському Союзі
(Університет митної справи та фінансів, 2025-11-14) Тимошенко, Андрій Олександрович; Tymoshenko, Andriy
Ключовою проблемою фіскальної системи ЄС є досягнення балансу між наднаціональною координацією та бюджетною автономією держав-членів. Європейська комісія здійснює моніторинг і координацію бюджетних процесів через регуляторні та контрольні механізми. Така синтетична модель фіскального регулювання поєднує риси жорсткої координації й м’якого права, формуючи багаторівневу систему управління з різним ступенем формалізації та обов’язковості. Для України, що перебуває на етапі активної євроінтеграції, вивчення інституційної архітектоніки фіскального регулювання ЄС має особливе значення. Аналіз механізмів впливу наднаціональних інституцій на національні економіки формує підґрунтя для гармонізації фінансово-бюджетної політики України з нормами ЄС та сприяє підвищенню фінансової стійкості, прозорості управління й інтеграції у спільний економічний простір.
Управління кредитними ризиками як складова фінансової безпеки
(ПЗВО "Київський міжнародний університет", 2025-10-31) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, Yulia
У статті досліджено управління кредитними ризиками як ключовий чинник фінансової безпеки банків. Показано, що в умовах турбулентності ринків ефективна кредитна політика визначає стійкість і конкурентоспроможність установ. Кредитний ризик розглянуто як головний у структурі банківських операцій, а його сутність еволюціонувала від трактування як імовірності неповернення позики до системного управління оцінюванням, диверсифікацією та контролем портфеля. Визначено основні ризики – прострочення, недостатнє забезпечення, зниження ліквідності та зовнішні коливання. Обґрунтовано триетапну систему управління: оцінку кредитоспроможності, визначення умов кредитування й моніторинг. Ефективний ризик-менеджмент базується на скорингу, рейтинговому аналізі та цифровому моніторингу, забезпечуючи стабільність і фінансову стійкість банків.
Фінансова стабільність як ключова категорія економічної науки
(Міжнародний університет бізнесу і права, 2025-11) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, Yulia
У статті досліджено сутність фінансової стабільності як ключової категорії економічної науки та базового чинника фінансової безпеки держави. Обґрунтовано взаємозв’язок фінансової стабільності, фінансової безпеки й економічної безпеки та визначено їхню роль у забезпеченні стійкості національної економіки. Доведено, що фінансова стабільність є динамічним станом рівноваги фінансової системи, здатної ефективно виконувати свої функції та протидіяти кризовим явищам. Визначено сучасні виклики фінансовій безпеці України – інфляційні, боргові, валютні, енергетичні та соціально-економічні. Показано, що діяльність Національного банку України відіграє вирішальну роль у збереженні фінансової стійкості завдяки жорсткій монетарній політиці, макропруденційному регулюванню, валютним інтервенціям, стрес-тестуванню та кіберзахисту. Зроблено висновок, що фінансова стабільність є стратегічним ресурсом фінансової безпеки та запорукою відновлення економіки.
Технологічні інновації та цифровізація фінансових ринків у контексті трансформації економічних систем
(Видавничий дім "Інтернаука", 2025-12) Тимошенко, Юлія Олександрівна
Вступ. Цифрова трансформація фінансових ринків стала одним із визначальних чинників еволюції сучасних економічних систем. Поширення фінансових технологій, цифрових валют, алгоритмічних сервісів і цифрових платформ змінює структуру фінансової взаємодії, моделює нові канали руху капіталу та формує якісно інший рівень технологічної складності фінансової інфраструктури. Такі процеси супроводжуються як зростанням ефективності фінансових операцій, так і появою нових ризиків, що актуалізує потребу в науковому аналізі економічних наслідків цифровізації фінансових ринків і їх впливу на трансформацію економічних систем. Мета. Метою дослідження є уточнення концептуальних підходів до оцінювання впливу технологічних інновацій і цифровізації фінансових ринків на структурні зміни в економічних системах, а також визначення механізмів, через які цифрові фінансові інструменти трансформують фінансову інфраструктуру, ринкову динаміку та економічну поведінку суб’єктів. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є наукові праці, аналітичні звіти, нормативно-аналітичні документи та статистичні дані, що відображають процеси цифровізації фінансових ринків, формування фінтехекосистем і розвиток цифрової фінансової інфраструктури. У роботі застосовано методи теоретичного узагальнення та групування для систематизації ключових характеристик цифрових фінансових технологій; аналізу та синтезу – для побудови логічної моделі впливу цифровізації на функціонування фінансових ринків; формалізації – для опису структурних взаємозв’язків між цифровими інструментами та економічною динамікою; логічного узагальнення – для формування концептуальних висновків. Результати. У статті розкрито механізми впливу цифрових фінансових технологій на фінансові ринки та економічні системи, проаналізовано економічні наслідки поширення цифрових валют, фінтехсервісів, інноваційних платіжних інструментів і цифрової інфраструктури. Визначено специфічні ефекти цифровізації: зниження транзакційних витрат, прискорення капіталообігу, формування нових моделей фінансового посередництва, посилення інформаційної асиметрії, зростання волатильності та зміна регуляторних вимог. Показано, що цифрові фінансові інструменти модифікують структуру ризиків, впливають на стійкість фінансової системи та створюють нові траєкторії взаємодії між фінансовим та реальним секторами економіки. Перспективи. Подальші дослідження доцільно спрямувати на розроблення методичного інструментарію оцінювання впливу цифрових фінансових технологій на фінансову стабільність, визначення критеріїв регуляторної адаптації до цифрових трансформацій та моделювання ефектів поширення цифрових валют і цифрових фінансових інструментів у довгостроковому періоді.
Електронні сервіси податкової адміністрації як чинник прозорості та довіри бізнесу
(Економіка та суспільство, 2025-09-29) Тимошенко, Андрій Олександрович; Tymoshenko, Andriy
У статті досліджено сучасний стан і тенденції розвитку електронних сервісів податкової адміністрації України у 2022–2025 роках як ключового чинника прозорості фіскальної системи та зміцнення довіри бізнесу. Проаналізовано динаміку цифровізації податкового адміністрування, зокрема функціонування Електронного кабінету платника, мобільного додатку «Моя податкова» та інтеграції податкових сервісів у державний портал «Дія». Визначено, що частка електронних декларацій зросла до 97,1 %, а кількість користувачів електронних сервісів перевищила 5,4 млн осіб. Досліджено розвиток системи електронної ідентифікації та кваліфікованого електронного підпису, якими станом на середину 2025 року скористалися понад 14,9 млн платників. Проаналізовано впровадження міжнародних стандартів BEPS, FATCA і CRS, які забезпечують автоматичний обмін фінансовими даними між юрисдикціями, а також реалізацію євроінтеграційних проєктів EU4PFM із впровадження електронного аудиту SAF-T UA, що скоротив тривалість перевірок приблизно на 40 %. Узагальнено результати інтеграції України до глобальної концепції OECD Tax Administration 3.0, що передбачає автоматизоване й проактивне адміністрування податків. Зроблено висновок, що цифрова трансформація податкової системи забезпечує відтворюваність, формалізованість і підзвітність податкових процедур, а також сприяє формуванню нової сервісно-орієнтованої моделі взаємодії між державою та бізнесом на засадах прозорості, довіри й сталого розвитку.
Фінансові драйвери економічного зростання у структурному й функціональному вимірах фінансової системи
(Наукові перспективи, 2025-10-23) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, Yulia
У статті здійснено комплексне дослідження фінансових драйверів економічного зростання у структурному та функціональному вимірах фінансової системи. Розкрито сутність категорії «фінансові драйвери», які визначено як сукупність механізмів фінансового стимулювання економічного розвитку, спрямованих на трансформацію фінансових ресурсів у чинники зростання та підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Систему фінансових драйверів представлено у вигляді двох взаємопов’язаних контурів –монетарного, що функціонує через грошово-кредитні механізми, та немонетарного, який реалізується за допомогою бюджетних і фінансово-інституційних інструментів. Зазначено, що ефективна взаємодія цих контурів створює умови для збалансованого розвитку економіки та зміцнення її фінансової стійкості. Особливу увагу приділено аналізу наукових підходів до визначення сутності фінансової системи, серед яких виокремлюються структурний, функціональний та комбінований підходи, що відображають різні акценти у трактуванні її інституційного наповнення та ролі у розподілі фінансових ресурсів. У статті систематизовано емпіричні дослідження, що підтверджують позитивний зв’язок між розвитком фінансової системи та темпами економічного зростання. Наведено приклади залежності темпів зростання ВВП на душу населення, обсягів основного капіталу та продуктивності праці від показників фінансового розвитку. Показано, що фінансові драйвери здатні відігравати ключову роль у забезпеченні науково-технічного прогресу, сприяти появі нових компаній і стимулювати інноваційну діяльність. Водночас підкреслено нелінійний характер цього впливу: після досягнення певного рівня фінансіалізації ефективність фінансової системи може знижуватися. У роботі окреслено типологію фінансових систем (банківську та ринкову моделі), проаналізовано їхні сильні та слабкі сторони й показано значення для забезпечення стійкого економічного розвитку. Додатково наголошено на необхідності урахування особливостей української фінансової системи, яка характеризується низьким рівнем кредитування бізнесу відносно ВВП, слабкою ліквідністю фондового ринку та домінуванням депозитних інструментів у структурі заощаджень домогосподарств. Зроблено висновок, що формування дієвих фінансових драйверів економічного зростання потребує посилення фінансової інклюзивності, розвитку небанківських фінансових інститутів, стимулювання довгострокових заощаджень та підвищення фінансової грамотності населення. У підсумку підкреслено, що фінансові драйвери виступають стратегічним ресурсом економічного розвитку тамають розглядатися як інтегрований елемент фінансової політики. Їх ефективна реалізація сприятиме не лише зростанню національної економіки, а й зміцненню економічної безпеки держави в умовах сучасних викликів.
Цифрові фінансові технології у структурі банківської системи України
(Наукові перспективи, 2025-11-08) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, Yulia
У статті розкрито сутність, тенденції та чинники розвитку цифрових фінансових технологій у структурі банківської системи України в контексті цифрової трансформації національної економіки. Визначено, що фінтех-інновації формують нову архітектуру фінансового ринку, засновану на інтеграції банківських і технологічних рішень, зниженні транзакційних витрат, підвищенні прозорості операцій і розширенні фінансової інклюзії населення. Обґрунтовано, що цифрові фінансові технології виступають каталізатором модернізації банківського сектору, забезпечуючи автоматизацію управлінських процесів, створення клієнтоцентричних сервісів і підвищення ефективності фінансового посередництва.Здійснено системний аналіз цифровізації банківської системи України, який охоплює інституційні, технологічні та соціоекономічні виміри. Висвітлено ключові напрями державної політики у сфері фінтех –розбудову відкритого банкінгу, упровадження SupTech-і RegTech-інструментів, розвиток національної платіжної системи «Простір» та цифрової ідентифікації через систему BankID. Показано, що стратегічні документи Національного банку України спрямовані на формування повноцінної фінтех-екосистеми, інтегрованої у європейський фінансовий простір.Особливу увагу приділено аналізу діяльності необанків і цифрових платформ, зокрема Monobank, які визначають нові стандарти клієнтського досвіду та конкурентні орієнтири для традиційних фінустанов. Підкреслено, що пандемія COVID-19 та воєнна агресія росії стали каталізаторами переходу до cashless-моделі економіки, активного розвитку дистанційних сервісів і впровадження хмарних технологій. Виявлено, що цифровізація банківського сектору сприяє зростанню безготівкових операцій, інноваційній активності та формуванню нових форм фінансової взаємодії.Зроблено висновок, що цифрові фінансові технології є ключовим чинником зміцнення конкурентоспроможності банківської системи України, підвищення її стійкості до кризових викликів і формування інноваційної моделі економічного розвитку, орієнтованої на інтеграцію у глобальний цифровий фінансовий простір.
Концептуальні підходи до дослідження грошово-кредитної політики у сучасній економіці
(2025-10-31) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, Yulia
Грошово-кредитна політика посідає ключове місце в системі макроекономічного регулювання, оскільки забезпечує стабільність національної валюти, фінансову рівновагу та сприяє економічному зростанню. В умовах воєнних викликів, глобальної фінансової турбулентності й цифрової трансформації постає потреба переосмислення її цілей, інструментів і механізмів реалізації. Метою дослідження є систематизація та узагальнення концептуальних підходів до визначення сутності грошово-кредитної політики, а також виявлення структурних елементів її механізму у контексті сучасної економічної динаміки. Для досягнення поставленої мети використано системно-структурний підхід, методи теоретичного узагальнення, порівняльного аналізу та інституційного моделювання. Застосування комплексного підходу дозволило розглянути монетарну політику як цілісну систему дій центрального банку, спрямовану на регулювання грошового обігу, кредитних процесів і валютного курсу за допомогою поєднання ринкових та адміністративних інструментів. У роботі узагальнено основні напрями теоретичних досліджень і практичних моделей грошово-кредитного регулювання в Україні та за кордоном, окреслено відмінності у підходах до визначення цілей, об’єктів впливу й інституційного забезпечення монетарної політики. Результати дослідження полягають у визначенні сучасних тенденцій трансформації грошово-кредитного механізму, серед яких: зростання ролі процентної політики як інструменту управління інфляційними очікуваннями; активізація використання операцій на відкритому ринку, операцій постійного доступу та валютних інтервенцій; поява нових форм координації між фіскальною та монетарною політиками; посилення регуляторного впливу цифрових технологій. Доведено, що ефективність монетарної політики в Україні безпосередньо залежить від узгодження короткострокових антикризових заходів із довгостроковими завданнями стійкого економічного розвитку. У висновках обґрунтовано необхідність розроблення інтегрованої концептуальної моделі грошово-кредитного регулювання, яка поєднує стратегічне планування, інституційне забезпечення й аналітичні інструменти оцінювання ефективності монетарних рішень. Запропоновано напрями подальших досліджень, пов’язані з розробленням моделей адаптації грошово-кредитної політики до умов воєнної та післявоєнної економіки, оптимізації співвідношення між ринковими й адміністративними методами впливу, а також оцінюванням впливу цифровізації на трансмісійні механізми.

Переглянути

Нові надходження