Фахові публікації категорії Б
Постійне посилання колекції
Переглянути
Нові надходження
Зараз показуємо 1 - 5 з 65
- ДокументЗахист персональних даних в цивільних правовідносинах: вітчизняне правове забезпечення крізь призму практики Європейського суду з прав людини(Аналітично-порівняльне правознавство. Електронне наукове видання, 2023) Тимошенко, ОльгаУ статті досліджено правове забезпечення захисту персональних даних в Україні з огляду на практику Європейського суду з прав людини, а також особливості здійснення захисту персональних даних в сучасних умовах воєнного стану. Підкреслена ієрархічність джерел регулювання захисту персональних даних та їх наявність на всіх рівнях законодавства. Охарактеризовано конституційно-правовий рівень правового забезпечення захисту персональних даних, представлений сукупністю норм Конституції (ст.ст. 3, 17, 32, 34, 55 тощо) та рішення Конституційного Суду України як акти негативної правотворчості у сфері захисту персональних даних. Охарактеризовано регулювання захисту персональних даних окремими нормами Цивільного кодексу України (ст.ст. 286. 301, 301 тощо). Здійснено огляд правового забезпечення захисту персональних даних в Україні на рівні спеціального закону, інших законодавчих актів, а також на підзаконному рівні. Надано характеристику міжнародно-правовому механізму захисту персональних даних. Визначені особливості захисту персональних даних в умовах воєнного стану в Україні. Надана характеристика практиці ЄСПЛ як елементу правового забезпечення захисту персональних даних та висвітлені ключові позиції ЄСПЛ в цій сфері у справах «Leander v. Sweden», «Rotaru V. Romania», «Catt v. United Kingdom», «S. & Marper v. United Kingdom», GSB v. Switzerland» тощо. Визначені основні напрямки вдосконалення існуючого правового забезпечення захисту персональних даних в Україні: вдосконалення законодавчого визначення поняття «персональні дані» відповідно до Загального регламенту захисту персональних даних; закріплення на рівні окремої норми спеціального закону принципів захисту персональних даних; встановлення особливих вимог до захисту, обробки «чутливих даних»; врегулювання збору cookies, які містять персональні дані тощо.
- ДокументПублічна інформація та інформація, що становить суспільний інтерес у діяльності приватних закладів освіти(Електронне наукове фахове видання «Порівняльно-аналітичне право», 2018) Тимошенко, ОльгаСтаття присвячена розгляду проблемних питань віднесення приватних закладів освіти до розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес. Автор критично аналізує чинне законодавство України та судову практику щодо віднесення публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес до такої, яка знаходиться у володінні (стосується діяльності) приватних закладів освіти та виокремлює недоліки.
- ДокументМіжнародні договори за участю України в умовах воєнного стану: політико-правовий вимір(Аналітично-порівняльне правознавство. Електронне наукове видання, 2024) Тимошенко, ОльгаВ статті автором проведено критичний аналіз змісту міжнародних договорів укладених за участю України з моменту повномасштабного вторгнення росії на територію України (24 лютого 2022 року) і до сьогодні. Визначено політико-правове значення таких міжнародних договорів. Проведений аналіз надав змогу узагальнити міжнародні договори в межах наступних блоків: 1) безпекові міжнародні договори, предметом яких є різні аспекти гарантування національної безпеки та підтримки з боку міжнародних партнерів. Зокрема таке гарантування стосується військової підтримки (постачання озброєння, техніки та військового обладнання; надання тренінгів та навчання для українських військових; обмін розвідувальною інформацією та спільні військові навчання), економічної допомоги (фінансова підтримка для стабілізації економіки; фонди для відновлення інфраструктури, зруйнованої внаслідок війни тощо; 2) договори про надання правової допомоги між державами, які так само активно укладались протягом дії режиму воєнного стану; 3) договори, предметом яких є питання функціонування логістики та промисловості, насамперед мова йде про так звану чорноморську зернову ініціативу (Угода про відновлення експорту зерна з Туреччиною та ООН підписана 22 липня 2022 року; Угода про вільну торгівлю з Європейським Союзом; Угода між Україною та Європейським Союзом про вантажні перевезення автомобільним транспортом - так званий транспортний безвіз» та ін.). Підсумовано, що в умовах воєнного стану Україна досить активно використовує інструмент міжнародних відносин та міжнародних договорів для захисту своїх національних інтересів, забезпечення стійкості держави та її подальшої європейської інтеграції. Важливо зазначити, що деякі міжнародні документи, в тому числі і міжнародні договори, укладені до початку повномасштабної війни, потребують перегляду або адаптації до нових реалій. До того ж, існують певні проблемні питання виконання окремих видів міжнародних договорів в умовах воєнного стану. Загалом, укладення міжнародних договорів є важливим інструментом для України у воєнний час, який дає змогу їй отримувати міжнародну підтримку, захищати свої інтереси та рухатися шляхом європейської інтеграції. Це сприяє зміцненню обороноздатності України та її стійкості до агресії; відновленню територіальної цілісності України; забезпеченню захисту прав та інтересів українських громадян; подальшій європейській інтеграції України.
- ДокументДІАГНОСТИКА БОЙОВОГО СТРЕСУ ЗА ДОПОМОГОЮ ОПИТУВАЛЬНИКА ОБСБ(Вісник Національного університету оборони України, 2021) Блінов, О. А.Проблема бойового стресу та його наслідків є надзвичайно актуальною. Цей стан виникає в екстремальних умовах діяльності та супроводжується дією потужних зовнішніх і внутрішніх стрес-факторів. Вони несуть загрозу життю людини, негативно впливають на стан її здоров’я, знижують ефективність діяльності або приводять до її зриву. Двохвекторність бойового стресу проявляється як у підвищенні рівня адаптації фахівців до бойової діяльності, так і розладів їх адаптації. Також він може спонукати до розвитку гострих і посттравматичних стресових розладів, деформації особистості. Бойовий стрес з’являється та супроводжує поранення військовослужбовців, контузії (внутрішньочерепні травми – струси головного мозку), фізичні каліцтва, які були отримані в боях. Відомо, що близько 80% військовослужбовців, які брали участь в бойових діях під час проведення АТО, знаходилися у стані бойового стресу, який в подальшому трансформувався приблизно в 25% ПТСР різного ступеня виразності. 98% з учасників бойових дій потребують кваліфікованої підтримки і допомоги внаслідок дії бойових стрес-факторів.
- ДокументАРТТЕРАПІЯ У ПСИХОЛОГІЧНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПОРАНЕНИХ КОМБАТАНТІВ В УМОВАХ ГОСПІТАЛЮ(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Блінов, О. А.У статті наведено результати емпіричного дослідження використання арттерапевтичних методів у процесі психологічної реабілітації поранених учасників бойових дій в умовах військового госпіталю. Підкреслено, що поранення супроводжується значними негативними психологічними та фізіологічними змінами у комбатантів унаслідок впливу бойового стресу. Наведено авторське визначення бойового стресу. Окреслено сучасне бачення фахівцями арттерапії, зміст та особливості використання методів музикотерапії та метафоричних асоціативних карт. Так, в емпіричних дослідженнях упродовж 2014–2018 рр. взяли участь 57 поранених військовослужбовців. У реабілітаційному процесі до учасників бойових дій був застосований авторський психологічний інструментарій у вигляді методики музикотерапії та колод метафоричних асоціативних карт «Стрес-стоп!» та «Компас вибору професії». Метафоричні асоціативні карти застосовувалися індивідуально в роботі з усіма категоріями поранених. Групова робота була організована під час проведення сеансів музикотерапії з легкопораненими. Наведено результати емпіричного дослідження ефективності застосування арттерапевтичного інструментарію. Для здійснення порівняльного аналізу ефективності психотерапевтичної роботи наведено авторську методику визначення самопочуття, настрою та активності учасників бойових дій до початку терапевтичних заходів, а також після їх завершення. З’ясовано, що використання арттерапевтичного інструментарію в роботі з пацієнтами сприяло покращенню самопочуття, настрою та активності, їхнього психоемоційного стану, що підтверджувалося візуальною діагностикою, суб’єктивною думкою комбатантів та свідченнями персональних лікарів, які організовували їхнє лікування. Доведено результати статистичної обробки даних, які засвідчили наявність кореляційних звʼязків високих рівнів значущості між усіма наведеними показниками. Результати емпіричного дослідження можуть бути використані у психологічній роботі не тільки з пораненими учасниками бойових дій в умовах госпіталю, а також з іншими категоріями військовослужбовців, у комплексній роботі з психопрофілактики впливу бойового стресу.