Фахові публікації категорії Б
Постійне посилання зібранняhttp://dspace.e-u.edu.ua/handle/123456789/16
Переглянути
Нові надходження
Документ Еволюція теорій грошей як концептуальна основа формування електронних платіжних систем(2026-03-19) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, YuliaУ статті здійснено теоретичне осмислення еволюції економічних теорій грошей як концептуальної основи формування та розвитку електронних платіжних систем у сучасній цифровій економіці. Розкрито логіку трансформації наукових уявлень про сутність грошей, грошовий обіг і платіжні відносини в межах номіналістичної, металістичної, кількісної та монетаристської теорій. Показано, що класичні підходи до трактування грошей заклали методологічні передумови для переходу від готівкових і безготівкових форм розрахунків до електронних платіжних інструментів. Здійснено систематизацію теоретичних положень, що пояснюють зміну ролі грошей у процесі цифровізації фінансових відносин, а також обґрунтовано зв’язок між розвитком платіжних систем і трансформацією грошового обігу. Виявлено, що електронні платіжні системи формуються як інституційне продовження еволюції грошових теорій, у межах якої гроші дедалі більше набувають абстрактного, облікового та інформаційного характеру. Особливу увагу приділено аналізу теоретичних підходів до взаємозв’язку грошової маси, платіжної інфраструктури та макроекономічної стабільності. Обґрунтовано, що розвиток електронних платіжних систем посилює значення інституційних і системних чинників у забезпеченні стійкості грошового обігу та ефективності функціонування фінансової системи в умовах глобалізації та цифрових трансформацій. Доведено, що еволюція теорій грошей дозволяє сформувати цілісне бачення електронних платіжних систем як результату поєднання економічних закономірностей, інституційних зміні технологічного прогресу. Показано, що перехід до електронних форм платежів не є лише технічним явищем, а відображає глибші зміни в природі грошей і механізмах їх обігу. Запропонований теоретичний підхід створює підґрунтя для подальших досліджень платіжних систем у контексті фінансової стабільності та цифрової трансформації економіки. Зроблено висновок, що еволюція теорій грошей створює цілісне концептуальне підґрунтя для наукового аналізу електронних платіжних систем як нової організаційної форми грошового обігу, що поєднує економічні, інституційні та технологічні виміри розвитку сучасної фінансової системи.Документ Розвиток підходів до комплексної оцінки фінансової стабільності в сучасній економіці(Одеський політехнічний університет, 2026-01-13) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, YuliaУ статті обґрунтовано потребу розвитку комплексних підходів до оцінювання фінансової стабільності в умовах глобальної економічної нестабільності, посилення фінансової інтеграції та прискорення цифровізації. Показано обмеженість фрагментарних індикаторних оцінок і запропоновано логіку поєднання макроекономічного, макропруденційного й мікропруденційного вимірів із урахуванням інституційних і поведінкових чинників. Акцентовано роль макропруденційного інструментарію у стримуванні системних ризиків та підвищенні стійкості фінансового сектору. Для України відзначено значущість режиму валютного регулювання, міжнародних розрахунків і зовнішнього фінансування у 2025 р.Документ Структура глобального фінансового капіталу та її роль у формуванні системних фінансових ризиків світової економіки(2026-04-10) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, YuliaУ статті здійснено комплексне дослідження структури глобаль-ного фінансового капіталу та визначено її роль у формуванні системних фінан-сових ризиків світової економіки. Розкрито сутність глобального фінансового капіталу як ключового елемента сучасної фінансової архітектури, що забезпечує концентрацію, трансформацію та перерозподіл фінансових ресурсів між різними секторами та країнами. Обґрунтовано, що структура глобального фінансового капіталу має багаторівневий характер і формується під впливом взаємодії фінан-сових інститутів, державного сектору, міжнародних фінансових організацій та транснаціональних корпорацій. У роботі виокремлено основні структурні виміри глобального фінансового капіталу, зокрема функціональний (інституційний), ризиковий та трансграничний, які відображають різні аспекти його функціону-вання у світовій фінансовій системі. Особливу увагу приділено аналізу інституційної структури глобального фінансового капіталу, у межах якої вагоме місце займають системно значущі фінансові інститути та державний сектор, що акумулює значні обсяги фінансових і нефінансових активів. Проаналізовано роль державних фінансових інститутів, центральних банків, державних корпорацій та інших суб’єктів державного сектору у формуванні міжнародних фінансових потоків. На основі статистичних даних UNCTAD досліджено сучасні тенденції міжнародного руху капіталу та динаміку прямих іноземних інвестицій за регіонами світу, що дозволило виявити нерівномірність інвестиційних потоків та структурні зрушення у глобальному розподілі фінансових ресурсів. Показано, що концентрація фінансового капіталу у діяльності великих фінансових інститутів, державних структур та транснаціональних компаній, а також зрос-тання інтегрованості фінансових ринків створюють передумови для виникнення та поширення системних фінансових ризиків. Наголошено, що структурні зміни у глобальному русі капіталу, посилення ролі держави у фінансовій системі та нерівномірність інвестиційної активності між різними групами країн формують нові виклики для забезпечення фінансової стабільності світової економіки.Документ Вплив цифрового маркетингу на конкурентні позиції підприємств агропромислового сектору(Наукові записки Львівського університету бізнесу та права, 2025-09-30) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Гаврилюк, О. В.; Овсієнко, Н. В.; Майстренко, Ю. В.Анотація. Стаття присвячена дослідженню впливу цифрового маркетингу на конкурентні позиції підприємств агропромислового комплексу України в умовах цифрової трансформації економіки. Актуальність зумовлена необхідністю розуміння механізмів впливу цифрових маркетингових інструментів на конкурентоспроможність агровиробників та обґрунтування оптимальних рівнів інвестицій у цифровий маркетинг. Мета статті – виявлення та кількісна оцінка впливу цифрового маркетингу на ключові параметри конкурентних позицій агропідприємств. Застосовано методи кореляційно-регресійного аналізу, порівняльного аналізу, експертного опитування керівників 52 агропідприємств різного масштабу, статистичного аналізу фінансових показників. Розроблено інтегральний індекс цифровізації маркетингу на основі 15 параметрів оцінювання цифрової активності. Встановлено статистично значущий позитивний вплив рівня цифровізації маркетингу на конкурентні позиції агропідприємств. Підприємства з високим рівнем цифровізації маркетингу демонструють частку ринку у 3,4 рази вищу, базу клієнтів у 7,9 разів більшу, зростання доходу на 29 відсоткових пунктів вище та впізнаваність бренду на 54 відсоткових пункти кращу порівняно з підприємствами низького рівня цифровізації. Виявлено сильну позитивну кореляцію між інвестиціями в цифровий маркетинг та індексом конкурентоспроможності. Обґрунтовано оптимальні рівні інвестицій залежно від масштабу підприємства.Документ Деконструкція історичних міфів як стратегія інформаційної протидії в умовах когнітивної війни(Видавничий дім "Гельветика", 2026-03-27) Муханов, Валентин; Саламаха, Ігор; Хоменко, ОленаПотужну інформаційно-пропагандистську кампанію росії проти України не варто розглядати як супутній елемент збройної агресії. Вона є ретельно продуманою, ешелонованою й структурованою системою історичного міфодизайну. Мета статті є огляд ролі історії на прикладі архівів та архівних документів й археологічних досліджень як складової інформаційної протидії України російській агресії в умовах когнітивної війни. Йдеться про необхідність архівного суверенітету як однієї із умов утвердження національної безпеки та деколонізації українців задля формування національної та культурної ідентичності в умовах триваючої боротьби за Незалежність.Документ ІНСТИТУЦІЙНО-ІЄРАРХІЧНА МОДЕЛЬ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ(Наукові інновації та передові технології, 2026-03-05) Тимошенко Андрій ОлександровичУ статті здійснено теоретичне узагальнення підходів до форму-вання системи економічної безпеки як цілісної багаторівневої структури в умовах трансформації стратегічного управління. Обґрунтовано, що забезпечення стратегічного цілепокладання та трансформація концептуальних положень у практичні механізми реагування потребують розгляду економічної безпеки крізь призму інституційно-ієрархічної моделі, яка відображає взаємозв’язок між різними рівнями управління та регулювання.Запропонований підхід дозволяє простежити логіку переходу від стратегічних цілей економічної безпеки до конкретних управлінських і організаційно-економічних рішень. Інституційно-ієрархічна модель забезпечує структуроване бачення ролі суб’єктів економічної безпеки та меж їх відповідальності на різних рівнях управління. Це створює передумови для підвищення узгодженості безпекових рішень і результативності функціонування системи економічної безпеки в умовах тривалої нестабільності.Розкрито зміст інституційно-ієрархічної моделі економічної безпеки, що включає фундаментальний, теоретико-методологічний, стратегічний, тактичний та оперативний рівні. Показано роль доктринальних положень у формуванні базових принципів і ціннісних орієнтирів системи економічної безпеки, а також значення концептуальних і стратегічних документів у забезпеченні узгодженості цілей, ресурсів і механізмів реалізації безпекових рішень. Наголошено, що страте-гічний рівень забезпечує довгострокову орієнтацію економічної безпеки, тоді як тактичний і оперативний рівні спрямовані на реалізацію конкретних управлінських дій та інструментів реагування.Обґрунтовано доцільність виокремлення в межах системи економічної безпеки управлінської підсистеми та підсистеми забезпечення, що дозволяє забезпечити узгодженість процесів планування, координації та контролю з практичними заходами захисту економічних інтересів. Підкреслено, що ефективність функціонування системи економічної безпеки визначається взаємопов’язаністю її рівнів, адаптивністю до змін зовнішнього й внутрішнього середовища та здатністю інтегрувати організаційні, фінансові та інституційні механізми реагування в умовах воєнного стану та післявоєнних трансформацій.Документ Структурні зрушення та механізми трансформації світової економіки(Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика, 2026-02-28) Тимошенко, Андрій Олександрович; Tymoshenko, AndriyАктуальність дослідження зумовлена поглибленням ресурсно-технологічних, інституційних і політичних зрушень у світовому господарстві, що формують нову конфігурацію міжнародних економічних відносин та змінюють параметри глобальної рівноваги. Ускладнення структури світової економіки, зростання взаємозалежності національних систем і посилення геоекономічної конкуренції потребують системного осмислення закономірностей структурної перебудови та уточнення механізмів довгострокової еволюції глобального розвитку. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні структурних зрушень і механізмів трансформації світової економіки в умовах ресурсно-технологічних, інституційних і глобалізаційних змін. Методологічну основу дослідження становлять методи аналізу та синтезу, системний і структурно-функційний підходи, індукція та дедукція, узагальнення наукових положень, логічне моделювання й порівняльний аналіз. Результати. Систематизовано тринадцять груп факторів трансформації економічних систем, що охоплюють природно-географічні, людські, технологічні, інформаційні, енергетичні, ринкові, макро- тамікроекономічні, інституційно-правові, політичні, історичні, зовнішньоекономічні та кліматичні чинники. Обґрунтовано їх поділ за характером впливу на базові, опосередковуючі та безпосередні фактори, що дозволяє пояснити механізм формування структурних зрушень у глобальному вимірі. Визначено ключову роль ресурсно-технологічних детермінант у зміні технологічних укладів, перерозподілі конкурентних переваг і трансформації моделей виробництва. Розкрито значення інституційної узгодженості, адаптивності та фінансової збалансованості як принципів структурної перебудови в умовах довгострокової нестабільності. Висновки. Доведено багаторівневий і системний характер трансформації світової економіки, що відбувається під впливом взаємодії стабілізуючих і дестабілізуючих чинників. Узгодженість ресурсно-технологічних, інституційних і політичних складових розглядається як передумова підтримання економічної стійкості та формування нової моделі глобального розвитку. Отримані результати можуть бути використані для подальшого розвитку теоретичних засад аналізу структурних змін і формування стратегічних підходів до адаптації національних економік у глобальному середовищі.Документ Розвиток цифрових технологій у банківському секторі: глобальні тенденції(Věda a perspektivy, 2026-02-27) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, YuliaСучасний етап розвитку інформаційного суспільства, який у науковому дискурсі визначається як цифрова економіка, зумовлює глибокі трансформаційні зрушення у функціонуванні банківського сектору, що прояв-ляються у зміні традиційних бізнес-моделей, механізмів надання фінансових послуг і форматів взаємодії банків з клієнтами та партнерами. У статті обґрунтовано, що цифровізація та цифрова трансформація банківської діяльності виходять за межі автоматизації окремих операцій і набувають системного характеру, формуючи передумови для переходу до платформних і екосистемних моделей розвитку. Доведено, що ключовим ядром зазначених процесів висту-пають цифрові платформи, які забезпечуютьінтеграцію банківських установ із фінансовими та нефінансовими партнерами, сприяють розширенню спектра пря-мих і суміжних сервісів, а також посиленню клієнтоорієнтованості банківських продуктів. Встановлено, що розвиток моделей Open Banking та API-взаємодії, створює умови для поглиблення конкуренції, підвищення інноваційної активності та формування інтегрованого цифрового середовища для користувачів фінансових послуг. Особливу увагу приділено аналізу впливу технологій штучного інте-лекту та аналітики великих даних на трансформацію ключових банківських процесів, зокрема у сфері кредитного скорингу, управління ризиками, фінансо-вого моніторингу та персоналізації обслуговування клієнтів. Обґрунтовано, що впровадження AI-рішень підвищує операційну ефективність банків і водночас актуалізує питання етичного використання даних, прозорості алгоритмів та кіберстійкості фінансової інфраструктури.Значну увагу в дослідженні приділено регуляторним та інституційним аспектам цифрової трансформації банківських систем. Проаналізовано підходи Європейського Союзу та Японії до формування нормативного середовища цифровізації, що дозволило виявити спільні глобальні тенденції за наявності відмінностей у стратегічних пріоритетах, моделях державного регулювання та інституційній архітектоніці фінансового сектору. Доведено, що важливим вектором цифрової трансформації грошово-кредитних систем є розвиток цифро-вих валют центральних банків, які розглядаються як інструмент модернізації платіжної інфраструктури, підвищення ефективності розрахунків і зміцнення фінансової інклюзії. У цілому встановлено, що цифрові технології у банківсь-кому секторі набувають стратегічного значення, формуючи нову модель функ-ціонування банківських установ, у межах якої поєднання інновацій, регуляторної узгодженості та фінансової стійкості визначає здатність банків адаптуватися до викликів цифрової економіки.Документ Виклики стратегічного управління маркетинговими комунікаціями в умовах розвитку українського ритейлу(Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика, 2026-02-26) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, Yuliia; Прокопенко, Наталія Семенівна; Prokopenko, Nataliia; Майстренко, Юлія Володимирівна; Maistrenko, YuliiaМета дослідження полягає в комплексному аналізі сучасного стану та практики стратегічного управління маркетинговими комунікаціями підприємств роздрібної торгівлі України, ідентифікації ключових викликів та розробці рекомендацій щодо вдосконалення комунікаційних стратегій в умовах трансформації ринкового середовища. Методи. Дослідження базується на використанні системного підходу до аналізу маркетингових комунікацій, методів порівняльного аналізу стратегій провідних ритейлерів, статистичного аналізу динаміки розвитку роздрібної торгівлі, експертного оцінювання ефективності комунікаційних інструментів та методуструктурно-функціонального аналізу комунікаційних стратегій. Результати. Встановлено, що українські ритейлери в умовах воєнного стану демонструють трансформацію підходів до стратегічного управління маркетинговими комунікаціями, переорієнтуючись на омніканальність, цифровізацію та персоналізацію взаємодії зі споживачами. Виявлено ключові виклики: обмеженість фінансових ресурсів для реалізації комплексних комунікаційних стратегій (бюджети скоротилися всередньому на 35-40%), фрагментарність цільової аудиторії внаслідок міграційних процесів, необхідність адаптації меседжів до змінених соціально-психологічних потреб споживачів, дефіцит кваліфікованих фахівців з цифрового маркетингу. Визначено, що найбільш ефективними інструментами є мобільні додатки (зростання використання на 67%), месенджер-маркетинг (охоплення збільшилось на 43%) та контент-маркетинг у соціальних мережах. Запропоновано стратегічну модель інтегрованих маркетингових комунікацій для ритейлу, що враховує специфіку функціонування в кризовихумовах. Висновки. Стратегічне управління маркетинговими комунікаціями українських ритейлерів потребує системної трансформації з акцентом на цифрові канали, клієнтоцентричність та гнучкість. Перспективи подальших досліджень пов'язані з розробкою адаптивних моделей комунікаційних стратегій для різних сегментів ритейлу та оцінкою довгострокового впливу кризових комунікацій на споживчу поведінку.Документ Transformation of teaching and management methods in the context of digitalization and the development of the digital university concept(Pedagogical Sciences: Theory and Practice, 2025-12-30) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія СергіївнаThe article examines the theoretical and methodological foundations of the transformation of teaching and management methods in the context of digitalization and substantiates the conceptual model of a digital university as an institutional form of modernizing contemporary higher education. It reveals the prerequisites for the transition of universities to new formats of educational activity, caused by the deepening of digital transformation, changes in labor market demands, and the need to provide individualized educational trajectories. The leading scientific approaches to the digital university, based on the use of artificial intelligence, data analytics, adaptive algorithms, and flexible digital environments, are analyzed. Particular attention is paid to the transformation of traditional teaching methods, such as the “flipped classroom” model, which integrates synchronous and asynchronous activities, promotes a practical approach, and increases student independence. The potential of adaptive learning as a technology that enables the formation of individual educational trajectories based on big data analysis and predictive analytics has been revealed. It has been shown that a digital university creates a comprehensive intellectual environment that combines digital platforms, interactive and immersive technologies, intelligent support systems, automated management solutions, and infrastructure for the continuous collection and analysis of educational data. An analysis of the dynamics of online education development has been carried out, confirming a significant increase in global demand for digital educational formats and emphasizing the need for universities to adapt to new conditions. The practical significance of the research lies in identifying the structural elements of a digital university that can be used in developing strategies for the digital transformation of higher education institutions and improving educational and management processes in the context of the digital economy.Документ Economic feasibility of implementing teachers’ digital avatars in the higher education system(Higher Education Institution "International University of Science and Technology named after Academician Yuriy Bugay", 2025-09-30) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія СергіївнаThe article provides a theoretical and analytical justification of the economic feasibility of implementing teachers’ digital avatars in the higher education system as an innovative component of the digital transformation of the educational and organizational environment. It highlights how digital avatars can expand the teaching functionality by enabling interactive communication, visualizing educational content, personalizing learning, and responding flexibly to students’ academic needs. A multi-level classification of digital avatar functions has been formulated, based on their level of complexity, from elementary representative actions to complex simulations of pedagogical interaction, and their level of maturity, from prototype models to cognitively adaptive systems based on artificial intelligence. It has been established that the prospects for integrating avatars are directly related to the development of generative AI technologies, the possibilities of virtualizing the learning environment, and the formation of mixed educational ecosystems. The main barriers to implementing teachers’ digital avatars have been analyzed, covering technical, financial, institutional, and human resource factors, including software complexity, limited compatibility with existing infrastructure, and a shortage of specialists. Based on an interdisciplinary approach, the conditions for ensuring the sustainable implementation of such innovations have been identified, among which the key ones are: strategic management of digital change, improving the digital competencies of staff, investing in IT infrastructure, and developing policies for the ethical use of AI in education. The experience of leading universities, particularly ETH Zurich, confirms the relevance of a proactive policy of introducing generative AI into the educational process, creating conditions for scaling innovation. Digital avatars are seen as an integral part of the academic ecosystem of a digital university, capable not only of transforming teaching activities and improving the quality, accessibility, and personalization of education. The research results form the basis for developing strategic decisions on implementing digital avatars in higher education practice and can be used to build institutional models of digital transformation.Документ Conceptual foundations of designing a personalized adaptive educational process in the conditions of a digital university(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2025-12-26) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія СергіївнаThe article substantiates the conceptual foundations of designing a personalized adaptive educational process in the conditions of a digital university. It is shown that the digitalization of higher education involves not only technical upgrades of infrastructure but also a fundamental transformation of pedagogical models, which must shift from standardized and collective forms of learning to individualized, variable, and integrated forms within digital ecosystems. The relevance of the research is determined by the rapid growth of online education, the need for continuous professional development of specialists, and the demand for an effective combination of educational outcomes with labor market dynamics. The research highlights a set of pedagogical patterns of personalized adaptive learning that determine its content and dynamics in the conditions of digitalization. The key ones include the spread and modification of online formats, the growing practice-oriented nature of the educational process, and a gradual shift in focus towards short-term training programs that allow for the recording of relevant learning outcomes in a digital environment. The patterns that characterize personalized learning as a pedagogical process are revealed, in particular, the strengthening of the role of independence in learning, the integration of active and interactive methods, the development of a new culture of educational communication, and the improvement of the technological organization of the educational process. The principles of the concept of personalized adaptive learning have been identified and grouped into three blocks: general didactic, personality-oriented, and technology-enabling. General didactic principles ensure the integrity and systematic nature of the educational process; personality-oriented principles focus on individualization, effectiveness, motivational activity, and communicative interaction; and technology-enabling principles are aimed at integrating microlearning, adaptive digital tools, content actualization, transformation of the teacher’s roles, cyclical nature of educational outcomes, and automated monitoring. Their comprehensive application forms the methodological framework of the digital university model and allows for a balance between the needs of students and the demands of society and the economy. It is concluded that personalized adaptive learning is not only a methodological innovation but also a strategic basis for the development of the university, focused on improving the quality of education, developing student agency, and strengthening the competitiveness of higher education institutions in the global digital space.Документ Gamification in the digital university as a mechanism for enhancing economic resilience(Via Economica, 2025-12-24) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія СергіївнаThe article examines gamification as a complex socio-technical mechanism integrated into the digital infrastructure of a university, capable of enhancing the economic resilience of an educational institution in the context of digital transformation. It is argued that modern educational institutions operate in an environment of growing competition, high demand dynamics for educational services, and the need for operational resource management, which necessitates the introduction of behavioral management technologies. Gamification is seen as a tool for forming sustainable models of educational activity, capable of reducing transaction costs, optimizing information flows, and ensuring improved learning outcomes through motivational incentives. The functional capabilities of the EdIT project, which combines gamification elements with data analytics tools, management process automation, and personalization of educational interaction, are analyzed. It has been shown that the integration of points, ratings, behavioral indicators, digital statuses, and internal reward systems creates additional channels of influence on the economic indicators of the institution—stabilizing cash flows, reducing the risks of academic attrition, and supporting the life cycle of the “applicant-student-graduate” interaction. It has been established that the EdIT project creates conditions for the transition of the university to a data-centric management model, in which information about user activity, the effectiveness of educational trajectories, and the intensity of service use forms the basis for management decisions. The use of digital analytics methods enables the prediction of risks, identification of bottlenecks in the educational process organization, and optimization of resource utilization without increasing costs. It is emphasized that gamification in such an environment serves a dual function—motivational and economic—as it enhances the productivity of educational activities and generates added value by streamlining internal processes, organizing communications, and reducing operational losses. The article proves that the introduction of gamification within EdIT transforms the university into an adaptive, technology-driven system capable of maintaining resilience and competitiveness in a changing digital environment.Документ Присвоєння спадщини Київської Русі: як російська історіографія сформувала імперський наратив(Видавнича група "Наукові перспективи", 2026-02-24) Лахно, Олександр Петрович; Lakhno, Oleksandr; Савич, Анжеліка Вікторівна; Savych, Anzhelika; Хоменко, Олена Олександрівна; Khomenko, OlenaУ статті розглядалося, як російська історична наука забирала собі спадщину Київської Русі та створювала імперську версію історії, яка віками спотворювала правду про походження української держави й забирала в українського народу його власне історичне коріння. Перетворення історії Київської Русі на «початок російської держави» стало головною підвалиною російської імперської ідеї і досі використовується в сучасній пропаганді. У статті простежено, як будувався цей імперський міф: починаючи з «Синопсису» Інокентія Гізеля 1674 року, який до початку дев'ятнадцятого століття був головним історичним підручником у Російській імперії, через великі праці Миколи Карамзіна й аж до шовіністичної теорії Михайла Погодіна про начебто переселення давньокиївського населення на північ. Показано, як ці імперські вигадки перетворилися на радянську теорію про «давньоруську народність» – теорію, що прикрила імперську суть радянської держави гаслами про інтернаціоналізм, хоча насправді нічого не змінилося. Окремо йдеться про те, як Михайло Грушевський науково розвінчав цю імперську схему. У своїх десяти томах "Історії України-Русі" Грушевський зробив те, що можна назвати революцією в історичній науці: він показав, що українці – це прямі нащадки людей Київської Русі, а наша історія тягнеться від тих часів до сьогодення без жодних розривів. І що цікаво – те, що писав Грушевський, зараз підтверджується новими археологічними розкопками й дослідженнями мови, тож його праця й досі залишається потужною зброєю проти всіх тих імперських байок. Розглядається актуальність проблеми в умовах повномасштабної російської агресії проти України та використання імперського наративу про «спільну колиску народів» для обґрунтування територіальних претензій і заперечення права українців на власну державність. Обґрунтовується необхідність деколонізації історичної науки та громадської свідомості, звільнення від термінологічних нашарувань імперської історіографії та утвердження науково обґрунтованої концепції України-Русі як ранньоукраїнської держави.Документ Інституційні та фінансові передумови сталого розвитку книжкового ринку України(Академічні візії, 2025-11-12) Тимошенко, Андрій Олександрович; Прокопенко, Наталія Семенівна; Щербатих, Денис Володимирович; Ремига, Юлія СергіївнаСтаття присвячена комплексному дослідженню інституційних та фінансових передумов, що визначають можливості сталого розвитку книжкового ринку України в умовах глобальних викликів, цифровізації та воєнного стану.. Виявлено критичні інституційні прогалини. Проаналізовано фінансові механізми підтримки книжкової галузі в Україні, включаючи державні програми, грантові механізми, податкові пільги, та виявлено їх недостатність порівняно з європейською практикою. Обґрунтовано необхідність формування комплексної інституційної системи, що включає удосконалення законодавчої бази, створення спеціалізованої державної інституції з розвитку книжкової справи, розробку довгострокової стратегії розвитку галузі, запровадження ефективних механізмів державно-приватного партнерства. Запропоновано модель фінансового забезпечення сталого розвитку книжкового ринку, що базується на диверсифікованих джерелах фінансування. Розроблено рекомендації щодо створення сприятливого інституційно-фінансового середовища для розвитку національного книжкового ринку. Ключові слова: книжковий ринок, сталий розвиток, інституційна система, фінансування культури, державна політика, видавнича справа, культурні індустрії, книгорозповсюдження.Документ Інституційні ризики у сучасному регуляторному середовищі: детермінанти та механізми формування(ГО «ІНСТИТУТ СТРАТЕГІЙ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ І ТРАНСФЕРУ ЗНАНЬ», 2026-02-24) Тимошенко, Андрій Олександрович; Tymoshenko, AndriyМетою статті є комплексне дослідження процесів формування та еволюції інституційних ризиків у контексті зростаючої складності регуляторного середовища та обґрунтування їх впливу на стійкість системи економічного й фінансового управління. Актуальність дослідження зумовлена посиленням нормативного навантаження, фрагментацією регуляторних рішень і трансформацією управлінських практик, що формують нові зони невизначеності для економічних агентів і підвищують чутливість економічної системи до внутрішніх дисбалансів. За таких умов інституційні ризики перестають розглядатися виключно як похідні зовнішніх шоків і набувають ознак системного чинника, вбудованого у саму логіку сучасного регулювання. У межах дослідження застосовано системний, структурно-функціональний та інституційний підходи, а також методи логічного узагальнення й порівняльного аналізу, що дозволило розглядати інституційні ризики як системний результат взаємодії регуляторних рішень, інституційних обмежень і поведінкових реакцій економічних суб’єктів. Наукову новизну дослідження становить обґрунтування інституційних ризиків як ендогенного продукту розриву між динамікою соціально-економічних змін і адаптаційною спроможністю регуляторних інститутів, а також розкриття їх подвійної ролі у системі економічного управління. У результаті встановлено, що ускладнення нормативного середовища за відсутності належної узгодженості правил, процедур і відповідальності управлінських суб’єктів сприяє зростанню внутрішньої суперечливості регулювання та зниженню передбачуваності управлінських рішень. Доведено, що інституційні обмеження виконують не лише стабілізаційну функцію, а й відіграють ключову роль у структуризації та перерозподілі ризиків між різними рівнями економічного управління, знижуючи ймовірність їх концентрації та системного посилення. Зроблено висновок, що підвищення стійкості економічного розвитку в умовах регуляторної складності потребує формування узгодженої інституційної архітектури, зорієнтованої на довгострокові пріоритети, передбачуваність нормативних правил і чітке розмежування відповідальності управлінських рішень. За таких умов інституційні ризики трансформуються з чинника дестабілізації в інструмент виявлення структурних обмежень і підвищення результативності економічної політики.Документ Кредит як категорія фінансової науки у сучасних умовах(Інфраструктура ринку, 2025-11-24) Тимошенко, Юлія Олександрівна; Tymoshenko, YuliaУ статті розкрито теоретичні засади економічної природи кредиту та роль цієї категорії у функціонуванні сучасної фінансової системи. Актуальність теми зумовлена зростанням значення кредитних механізмів у забезпеченні фінансової стійкості, розвитку інвестиційних процесів і підтриманні макроекономічної рівноваги в умовах активних структурних трансформацій. У ході дослідження виокремлено ключові характеристики кредиту як форми руху позикового капіталу, уточнено його роль у механізмах грошової емісії, відтворенні капіталу, перерозподілі ресурсів і забезпеченні фінансової стійкості економічних суб’єктів. Сформовано розгорнуту систему функцій кредиту, що включає емісійні, відтворювальні, перерозподільні, оборотні та стабілізаційні аспекти, а також обґрунтовано появу нової функції, пов’язаної з диверсифікацією ризиків і підтриманням фінансової рівноваги.Документ Бюджетна політика територіальних громад України в умовах децентралізації та воєнних викликів(Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2026-01-23) Тимошенко, Андрій Олександрович; Tymoshenko, AndriyВступ. У статті розглянуто бюджетну політику територіальних громад України як ключовий інструмент забезпечення стійкості місцевих фінансів в умовах децентралізації та воєнного стану. Обґрунтовано, що багаторівнева бюджетна система, закріплена Бюджетним кодексом України, потребує переосмислення ролі місцевого рівня, оскільки саме територіальні громади забезпечують значну частину публічних послуг, реагують на воєнні виклики та виступають простором формування людського капіталу. Підкреслено актуальність аналізу інституційних, податкових і ресурсних чинників формування дохідної бази місцевих бюджетів та оцінки їхньої спроможності адаптуватися до зовнішніх шоків у 2022–2024 рр. Мета. Метою статті є дослідження теоретичних засад, структурних характеристик та практичних результатів бюджетної політики територіальних громад України в умовах децентралізації й воєнних викликів з акцентом на фінансовій спроможності, стійкості дохідної бази та ролі місцевих бюджетів у зведеному бюджеті держави. Методи. Методологічною основою дослідження є поєднання загальнонаукових і спеціальних методів: аналізу тренду та структурно-динамічних зіставлень для оцінювання доходів місцевих бюджетів у 2022–2024 рр.; порівняльного аналізу для виявлення змін ролі місцевих бюджетів у доходах зведеного бюджету України; логіко-структурного та функціонально-системного підходів для інтерпретації типів місцевої бюджетної політики. Інформаційною базою слугували офіційні дані Державної казначейської служби України, Державного веб-порталу бюджету для громадян та порталу «Децентралізація». Результати. У ході дослідження узагальнено наукові підходи до трактування місцевої бюджетної політики та запропоновано її типологізацію (видаткова, дохідна, контрольно-регулювальна, комбінована) за цільовою спрямованістю, масштабністю та функціональним наповненням. Проаналізовано структуру доходів місцевих бюджетів за 2022–2024 рр. і встановлено посилення ролі податкових надходжень, часткове зменшення залежності від офіційних трансфертів та суттєве скорочення неподаткових доходів. Показано, що в умовах війни фінансова стійкість громад визначається не лише обсягами ресурсів, а й здатністю органів місцевого самоврядування адаптувати видаткову політику, диверсифікувати дохідну базу та підтримувати профіцит чи прийнятний рівень дефіциту. Виявлено чутливість місцевих фінансів до змін макрофінансового й безпекового середовища. Висновки. Зроблено висновок, що бюджетна політика територіальних громад у воєнний період набуває комплексного характеру, поєднуючи завдання короткострокової стабілізації з довгостроковими цілями розвитку. Комбінований тип бюджетної політики розглянуто як найбільш результативний в умовах високої невизначеності, оскільки він дозволяє збалансувати інтереси доходної та видаткової частин, посилити роль податкових надходжень і водночас зберегти соціальну орієнтацію місцевих бюджетів. Обґрунтовано необхідність подальшого удосконалення міжбюджетних відносин, інституційних механізмів підтримки фінансово слабких громад та впровадження цифрових інструментів управління місцевими фінансами для підвищення прозорості й прогнозованості бюджетної політики.Документ Глобальні тенденції реформування системи контролю фінансово-кредитних інститутів(Донецький національний університет імені Василя Стуса, 2026) Тимошенко, Андрій Олександрович; Tymoshenko, AndriyУ статті досліджено глобальні тенденції реформування системи контролю фінансово-кредитних інститутів у контексті трансформації світових фінансових ринків і посилення регуляторних вимог після кризових явищ останніх десятиліть. Проаналізовано зміни у структурі фінансового нагляду, зокрема посилення ролі центральних банків, поширення макропруденційних інструментів, консолідацію регуляторних функцій та впровадження моделей інтегрованого і цільового (Twin Peaks) нагляду. Узагальнено підходи Світового банку та G30 до класифікації регуляторних систем, охарактеризовано ключові параметри глибини, доступності, ефективності та стабільності фінансових ринків, що дає змогу оцінити результативність наглядових механізмів у різних юрисдикціях. Особливу увагу приділено викликам, пов’язаним із цифровізацією, зростанням ролі фінансових конгломератів і появою нових ризиків, що вимагають адаптивних та координаційно узгоджених моделей регулювання. Порівняльний аналіз основних міжнародних моделей (інституційної, функціональної, інтегрованої та Twin Peaks) дозволяє окреслити їхні переваги й обмеження та визначити актуальність переходу до більш прозорих, комплексних і ризикорієнтованих підходів у національних системах контролю. Отримані результати формують теоретичну та прикладну основу для удосконалення регуляторної політики та підвищення фінансової стійкості в умовах глобальної економічної нестабільності.Документ Personalized access to the educational and administrative services of the university based on the student’s digital identity in the EUni system(Вісник науки та освіти, 2026-01-26) Bobro, Natalia; Бобро, Наталія СергіївнаThe article is devoted to the study of personalized access to the educational and administrative services of the university based on the student’s digital identity in the context of the digital transformation of higher education. The relevance ofthe topic is due to the growing role of digital platforms in ensuring the quality of the educational process, increasing the transparency of university procedures, and supporting the individual educational trajectory of students. In modern higher education institutions, the problem of fragmentation of digital services still persists, which complicates navigation in the educational environment and reduces the effectiveness of the use of digital tools by students.The article substantiates that a student’s digital identity serves as the basis for integrating educational, communication, and service components within a unified digital space of the university. It shows that personalized access is not limited to the authorization procedure, but is formed as a context of interaction that determines the relevance of services, the content of available information, and the limits of use of educational and administrative functions in accordance with the student’s role and academic parameters. The role of the digital account, integrated class schedule, learning outcomes, consultation chat assistant, and service modules in improving the organization of learning activities and reducing organizational barriers to participation in the educational process is analyzed.The empirical part of the study is based on the results of the pilot implementation of the EUni system at the private higher education institution “European University” in September–October 2025. The data obtained showed positive dynamics in terms of students’ learning activity and academic performance, in particular, an increase in the average final grade, regularity of class attendance, timeliness of assignment submission, and self-monitoring of results. It is summarized that the implementation of a personalizeddigital environment contributes to improving the efficiency of the educational process and corresponds to the logic of a service-oriented university model. The practical value of the article lies in the possibility of using the results obtained for the design and improvement of digital platforms in higher education institutions.