Фахові публікації категорії Б

Постійне посилання зібранняhttp://dspace.e-u.edu.ua/handle/123456789/16

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 81

Теорія бухгалтерського обліку: основи, значення та проблеми подальшого розвитку
(2025) Фімяр, Світлана Володимирівна; Козинець, Анатолій Олександрович; Fimyar, Svitlana; Kozynets, Anatolii
У статті досліджено еволюцію теоретичних основ бухгалтерського обліку, починаючи з XIX століття. Виокремлено два головні напрями — юридичний та економічний — які вплинули на формування сучасної облікової науки. Розглянуто концепції провідних дослідників: Н. д'Анастасіо, Коффі, Дж. Демскі, М. Гафкіна, Р. Маттесіча та інших. Особливу увагу приділено проблемам науковості обліку, зокрема відсутності єдиного методологічного підходу, складності узгодження практичних задач з теоретичними основами, а також необхідності адаптації обліку до викликів інформаційної економіки. Підкреслюється важливість врахування соціального контексту та використання міждисциплінарних методів дослідження. Робота обґрунтовує необхідність оновлення облікової теорії відповідно до сучасних економічних і технологічних умов.
Напрями стратегічного управління системою академічної доброчесності в умовах цифрової трансформації освітнього середовища
(2024) Козинець, Анатолій Олександрович; Kozynets, Anatolii
Академічна доброчесність стає надзвичайно важливою в умовах цифрової трансформації освіти та викликів воєнного часу в Україні, про що свідчить зростання порушень академічної етики в європейських університетах на 47% після переходу на дистанційне навчання та збільшення використання генеративних AI-моделей у навчальному процесі. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо формування та реалізації напрямів стратегічного управління системою академічної доброчесності в умовах цифрової трансформації освітнього середовища. Методологічною основою дослідження є системний підхід, який дозволив розглянути академічну доброчесність як цілісну систему взаємопов'язаних компонентів. За допомогою синергетичного підходу проаналізовано механізми взаємодії ціннісно-нормативних, інституційних, технологічних та просвітницько-виховних елементів системи. У результаті дослідження запропоновано авторське визначення стратегічного управління системою академічної доброчесності в умовах цифрової трансформації. Розроблено комплексну систематизацію напрямів стратегічного управління, що включає формування адаптивної ціннісно-нормативної бази, розбудову інтелектуальної інституційної інфраструктури, технологічну модернізацію та розвиток цифрової культури доброчесності. Для кожного напряму визначено інструменти реалізації та очікувані результати впровадження. Наукова новизна дослідження полягає у розробці комплексної систематизації напрямів стратегічного управління академічною доброчесністю, що враховує синергетичну взаємодію ціннісно-нормативних, інституційних, технологічних та просвітницько-виховних механізмів в умовах цифрової трансформації освітнього простору. Запропонований підхід створює концептуальне підґрунтя для формування проактивних та адаптивних інституційних стратегій забезпечення академічної доброчесності у відповідь на виклики цифровізації. Теоретичне значення дослідження полягає у розширенні методології стратегічного управління академічною доброчесністю через призму цифрових трансформацій та специфіки воєнного стану, що створює підґрунтя для подальшого розвитку теорії управління освітніми системами. Практична цінність роботи визначається можливістю використання запропонованої систематизації як методологічного підґрунтя для розробки інституційних стратегій забезпечення доброчесності в умовах цифровізації освітнього простору. Перспективним напрямком подальших досліджень є розробка інтегрованих етично виважених моделей впровадження цифрових інструментів забезпечення доброчесності через міждисциплінарні дослідницькі перспективи, що дозволить створити цілісну систему управління академічною доброчесністю. Стаття має теоретико-методологічний характер.
PROSPECTS FOR IMPLEMENTING ARTIFICIAL INTELLIGENCE IN THE HIGHER EDUCATION SYSTEM
(Society and National Interests, 2025-03-22) Бобро, Наталія Сергіївна
The article provides a comprehensive analysis of the prospects for implementing artificial intelligence in the higher education system as one of the key areas of university digital transformation. The main aspects of AI integration into the learning process, management of educational institutions, research, and interaction between universities, students, and employers are considered. A conceptual model of a university functioning on the principles of a neural network is proposed, in which artificial intelligence automates routine processes, such as the selection of educational materials, curriculum development, progress monitoring, testing, and verification of academic papers. Particular attention is paid to the issue of education personalization through adaptive algorithms that allow students to individualize their learning trajectories. The functions of artificial intelligence that contribute to improving the accessibility of education, including support for students with disabilities, automated translation of educational materials into more than 100 languages, and the use of virtual laboratories and augmented reality for deeper immersion in the learning process, are analyzed. The article also considers the mechanisms of university integration with the labor market through a system of feedback from employers, which allows for flexible adaptation of curricula to the current needs of the economy. It is emphasized that the digitalization of education should be accompanied by the development of students' research, creative, and entrepreneurial skills, which will ensure their competitiveness in the global digital economy. In conclusion, it is noted that the implementation of artificial intelligence in the higher education system will contribute to its modernization, increase the efficiency of the educational process, and create an integrated digital ecosystem that connects universities, students, science, and business. Finding an optimal balance between technological innovations and the role of the teacher as a mentor who ensures the development of critical thinking and creative abilities of students remains an important task.
INSTITUTIONAL FACTORS OF ACADEMIC ENTREPRENEURSHIP DEVELOPMENT IN A DIGITAL UNIVERSITY
(АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ, 2025) Бобро, Наталія Сергіївна
The article examines the institutional factors that influence the academic entrepreneurship development in the context of university digitalization. It is determined that modern universities in the context of economic globalization and digital technologies should adapt their strategies to form an entrepreneurial culture, develop innovations and support startups. The key institutional elements, including both formal and informal factors that determine the success of an entrepreneurial university, are analyzed. Formal factors, such as organizational structure, university leadership,entrepreneurship-oriented programs, and digital platforms to support innovative activities, are an integral part of the institutional transformation of higher education. At the same time, informal factors, such as attitudes to entrepreneurship, culture of innovation, and role models among teachers and students, create a favorable environment for the academic entrepreneurship development. In particular, the influence of D. North's institutional theory on the formation of effective strategies for the development of entrepreneurial universities, as well as the concept implementation of the “triple helix” of innovation proposed by H. Etzkowitz is studied. The importance of cooperation between universities, business and governments to create a favorable environment for entrepreneurship and technological innovation is emphasized. In particular, attention is focused on the need to create and develop digital platforms and startup ecosystems that can become centers of innovative activity and entrepreneurship. The analysis of theoretical models of entrepreneurial universities, in particular the researches of B. R. Clark and S. Miller, allows to draw conclusions about the need to transform university organizational structures to adapt to changes in the economy and society. Models that include a mix of formal and informal institutional factors are proving to be effective in the context of digital transformation, allowing universities not only to prepare students for entrepreneurship but also to actively support innovative projects at all stages of their development. Therefore, the research has established that the successful functioning of an entrepreneurial university in the digital economy requires the integration of digital technologies into educational and management processes, the creation of appropriate institutional infrastructure and the development of entrepreneurial culture. These factors are the basis for creating a favorable environment for innovations and startups.
Social effects and risks of education digitalization in the context of a digital university
(АКАДЕМІЧНІ ВІЗІЇ, 2025-01-30) Бобро, Наталія Сергіївна; Bobro, Natalia
The article considers the impact of digitalization on the transformation of the modern educational process in the context of the rapid development of technologies of the Fourth Industrial Revolution. The main focus is on the analysis of end-to-end technologies such as artificial intelligence, virtual and augmented reality, distributed ledger systems (blockchain), robotics and sensorics, as well as their impact on the educational environment. It is noted that digital innovations create new opportunities for modernizing the educational process, including personalization of learning, development of research competencies, expanding access to educational resources and the formation of lifelong learning. At the same time, digitalization creates certain risks, including the reduction of social interaction in the educational process due to the transition to a virtual environment, the spread of low-quality educational content outside state standards, and cybersecurity threats associated with the use of digital platforms. The problem of introducing digital technologies, in particular artificial intelligence and blockchain systems, is studied, and the importance of implementing technologies in a way that takes into account ethical and social aspects is emphasized. The prospects for the use of virtual reality technologies that improve students' cognitive activity, promote experiential learning and create interactive learning environments are analyzed. The role of robotics and sensorics in creating an adaptive learning environment that meets the modern needs of students in the digital economy is considered. The prospects of blockchain technologies for certificate management, competency assessment, and transparency in educational processes are also highlighted. The article concludes that in order to minimize the risks of digitalization, it is necessary to develop alternative transdisciplinary theoretical models of education that will ensure a balance between the integration of digital technologies and traditional pedagogical principles. Further research should focus on the social effects and risks of digitalization, taking into account the specifics of different educational contexts.
The Impact of Artifcial Intelligence Technologies on Educational Strategies
(Pedagogical Innovations: Ideas, Realities, Perspectives, 2025-02-27) Бобро, Наталія Сергіївна; Bobro, Natalia
This article examines the impact of artificial intelligence technologies on educational strategies and practices within the context of digital transformation. It explores how AI enables personalized learning by adapting learning paths to individual student needs. Findings indicate that AI integration modernizes educational systems, redefines the role of teachers, and increases resource accessibility – factors essential for fostering educational inclusivity. Additionally, the article highlights that AI-driven interactive platforms support the development of critical competencies and thinking skills, thereby enhancing the overall quality of educational services.
Evolution of Intellectual Capital under the Influence of University Digitalization
(Problems of Modern Transformations. Series: Economics and Management,, 2025-03-25) Бобро, Наталія Сергіївна
The digitalization of universities is a key factor in the transformation of the educational environment, which affects the evolution of intellectual capital, changing its structure and management mechanisms. The importance of research is determined by the need to adapt higher education to the new digital realities and challenges confronting universities. The aim of the research is to analyze the changes in the structure of intellectual capital under the influence of digitalization and to identify its main trends in the higher education system. The methods of theoretical analysis, systematization, comparative analysis, and content analysis were used to study literature and analytical reports on the digital transformation of universities. The research is based on an interdisciplinary approach that includes educational management, information technology, and the knowledge economy. It is established that digitalization changes the ratio of intellectual capital components, contributing to the development of structural and innovative capital of universities. A conceptual model of digital intellectual capital is proposed, which reflects the integration of digital technologies into knowledge management processes. The research methods allowed researchers to assess the role of digital competencies, automated management systems, and analytical platforms in the transformation of the educational environment. The key trends in the development of intellectual capital in the digital age are formulated and the challenges associated with the adaptation of universities to technological changes are outlined. The theoretical significance of the research is to expand the scientific understanding of the impact of digitalization on knowledge management in higher education. The practical significance lies in the possibility of using the results obtained to develop strategies for digital transformation of universities and improve educational policies. The scientific novelty of the research lies in a comprehensive approach to the analysis of the digitalization of intellectual capital, which allows researchers to determine the main directions of its development. Prospects for further research are related to the empirical assessment of the impact of digital technologies on the efficiency of university processes and the integration of digital strategies into the educational management system. Type of article: theoretical.
VECTORS OF ARTIFICIAL INTELLIGENCE USAGE IN NEW GENERATION UNIVERSITIES
(Economics. Finances. Law, 2025-02-28) Бобро, Наталія Сергіївна
The development of artificial intelligence (AI) technologies is an important area of digital transformation that affects the educational process in higher education institutions. Modern universities are actively implementing algorithmic solutions to optimize learning, automate administrative processes, and personalize the educational environment. Despite its considerable potential, the widespread use of AI in education raises debates about its ethical aspects, impact on traditional approaches to learning, and the need to ensure information security. The purpose of the paper is to identify the main vectors of AI usage in new generation universities, analyze the opportunities and challenges of its integration into the learning process, administration, and academic interaction. The results of the research showed that AI has a wide range of applications in higher education. Three main categories of AI have been identified: weak, strong, and super-strong, of which traditional, adaptive, and generative algorithms are most common in education. The growing potential of generative AI contributes to the expansion of its use in the creation of educational materials, organization of knowledge assessment, automation of administrative tasks, and increase of students' engagement in the learning process. An important aspect is the combination of algorithmic models with traditional teaching approaches to preserve academic values. Conclusions. The implementation of AI in new generation universities opens up significant opportunities for improving the learning process and administrative management. At the same time, this requires the development of effective regulatory mechanisms that take into account ethical and regulatory aspects. Further research should focus on developing strategies for integrating AI into the educational process while ensuring its responsible use and data security.
The influence of Martin Luther King Jr. on the international human rights movement
(Publisher: Public Union Editorial Board of the Journal “Foreign Affairs”, 2025-03-16) Khomenko, Olena
This article aimed to explore the influence of the prominent American civil rights leader, M.L. King Jr., on the development of the international human rights movement and the shaping of global consciousness concerning social justice and equality. The study also examined how his actions contributed to the establishment of universal values related to freedom and equality. The research methodology involved analysing historical documents, speeches, and writings of M.L. King Jr., as well as a comparative analysis of human rights movements in various countries, to understand how Kingʼs ideas were received and adapted in different cultural contexts. The findings indicated that M.L. King Jr. had a profound impact on the formation of the international human rights movement. His non-violent approach to protest became a benchmark for many leaders and activists worldwide, and his speeches and ideas inspired numerous social justice campaigns, from South Africa to India and Latin America. The findings of the research included specific examples of how Kingʼs ideas were adapted in the context of human rights struggles in various countries, demonstrating the universality of his message and its capacity to inspire action. His activity has shown that non-violent struggle for rights and equality can have a lasting and profound impact on the global community, contributing to the creation of a more just and equitable society. Consequently, the research underscores the importance of preserving and disseminating Kingʼs ideas for future generations, as they remain vital in the ongoing fight for human rights worldwide. The results of this study can be utilised by educational institutions to develop programs teaching the principles of nonviolent resistance, by human rights organisations to refine protest and activism strategies, and by policymakers and thought leaders to formulate policies aimed at achieving social justice and equality in diverse cultural contexts
Social Imperatives for Regulating the Development of Education in the Context of University Digital Transformation
(International Journal of Scientific Engineering and Science, 2025) Бобро, Наталія Сергіївна
Digital transformation of higher education is one of the determining factors of its development in the context of Industry 4.0. It provides expanded access to knowledge, personalization of the learning process, and increased efficiency of educational technologies. At the same time, the digitalization of education causes significant social effects that affect the interaction of participants in the educational process, changes in teaching strategies, and the adaptation of pedagogical techniques to new realities. The research is aimed at analyzing the social imperatives that determine the features of digital education, including the level of digital literacy, the role of network technologies in the learning environment, and the social risks of digital transformation. A qualitative approach is used, including the analysis of scientific sources and conceptual models of digital education. It has been established that the effectiveness of the university digital transformation largely depends on the ability to adapt educational processes to digital challenges, while maintaining a balance between technological progress and social needs.
STRUCTURAL AND FUNCTIONAL ANALYSIS OF THE KEY ELEMENTS OF THE DIGITAL UNIVERSITY MODEL
(Business Navigator, 2025) Бобро, Наталія Сергіївна
The digital transformation of higher education is driven by the rapid development of information and communication technologies, which promotes to optimize management processes, improve the educational environment and personalize learning. However, existing models of digital universities consider only certain aspects of digitalization, which makes it difficult to form a single digital ecosystem. The aim of the research is to analyze the structural and functional analysis of the key elements of the digital university model and determine the optimal approaches to their integration. A five-level model of a digital university is proposed, which includes stakeholders in the educational process, information infrastructure, research laboratories, digital marketing, and advanced technological solutions. The results of the research can be used to develop strategies for the digital transformation of universities, adapt curricula to the requirements of the digital economy, and improve digital mechanisms for managing the educational process. Further research should be aimed at improving methodological approaches to the digitalization of educational environments, evaluating the effectiveness of digital solutions, and developing adaptive models for managing digital universities in the context of global integration of the educational space.
DIGITAL AVATARS IN LEARNING AND KNOWLEDGE MANAGEMENT SYSTEMS
(Scientific Bulletin of Poltava University of Economics and Trade. A Series of “Economic Sciences”, 2025-01-31) Бобро, Наталія Сергіївна
The aim of the article is to study the concept of digital avatars and to substantiate their potential for optimizing the learning process and knowledge management in the context of information overload. Research methodology. The methods of logical generalization, structural analysis and comparative evaluation were used in the work. Results. The integration of digital avatars as a tool for personalizing educational content, modeling cognitive processes, and improving interaction between teachers and students is studied. Recommendations for the implementation of digital avatars to increase the adaptability of educational systems are developed. Practical significance of the research results. The proposed approaches help to increase the efficiency of the educational process through personalization of learning and improvement of knowledge management.
STRATEGIC MANAGEMENT OF THE UNIVERSITY'S ECONOMIC SUSTAINABILITY
(Sustainable Development of Economy, 2025-01-27) Бобро Наталія Сергіївна
The article is devoted to the strategic management of universities' economic sustainability in the context of digital transformations. The study examines the main approaches to ensuring the economic sustainability of higher education institutions, which are particularly relevant in the era of globalization and technological change. The impact of digitalization on university management processes is analyzed, focusing on the integration of advanced technologies, resource optimization, and increased financial efficiency. The role of digital tools in reducing the costs of educational services, improving management processes, and enhancing the competitiveness of universities is explored. A comprehensive model of strategic management of economic sustainability is proposed, encompassing financial flow assessment, cost management, investment analysis in digital technologies, and their integration into university development strategies. The model aims to enhance resilience to economic challenges, ensure stability, and increase competitiveness in the educational services market.
THE CONCEPT OF FORMING THE HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS COMPETITIVENESS IN THE CONTEXT OF GLOBAL COMPETITION
(Digital Есопоmу and Economic Security, 2024-11-25) Бобро Наталія Сергіївна
The article focuses on the development of competitiveness of higher education institutions (HEIs) in the context of global competition. It has been established that the competitiveness of universities determines their ability to adapt to socio-economic and technological changes in the era of globalization and digitalization. The concept of multi-level competitiveness is proposed, encompassing global, national, regional, and institutional levels. Additionally, the level of educational programs is highlighted, reflecting the increasing competition within the educational sector. The formation of HEI competitiveness should be based on optimizing internal processes, fostering program innovation, improving scientific research, and establishing strategic partnerships with other organizations. Significant attention is paid to the role of stakeholders, the identification of activity priorities, and the strategic directions for development. Universities must ensure their capacity to achieve strategic goals by adapting to changes and attracting external resources.
Інтегративна модель цифрового університету в сучасній освіті
(Педагогічна Академія: наукові записки, 2024-11-29) Бобро, Наталія Сергіївна
інтегративна модель цифрового університету відіграє важливу роль у трансформації сучасної освіти, забезпечуючи інноваційний підхід до організації освітнього процесу. У контексті глобальної цифровізації суспільства розробка комплексної моделі цифрового університету дозволяє підвищити ефективність навчання, сприяти персоналізації освітніх траєкторій та забезпечувати конкурентоспроможність закладів вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю інтеграції цифрових платформ, автоматизації освітніх процесів і розвитку адаптивного навчального середовища. Метою статті є розробка інтегративної моделі цифрового університету, яка поєднує педагогічні, технічні та управлінські аспекти для адаптації сучасного освітнього процесу до викликів цифрової трансформації. У процесі дослідження використано методи аналізу сучасних наукових джерел, порівняння теоретичних та практичних підходів до цифровізації освіти, моделювання інтегративної системи цифрового університету. Основні результати показують, що цифровий університет є складною системою, яка складається з чотирьох ключових векторів: цифрового формату навчання, цифрового середовища, цифрових ресурсів і цифрової платформи. Цифровий формат навчання включає інноваційні технології, зокрема віртуальну реальність, інтерактивні тренажери та цифрові симуляції, які сприяють глибшій взаємодії студентів з навчальним матеріалом та розвитку їхньої автономії. Цифрове середовище поєднує фізичну та віртуальну інфраструктури, включаючи інтелектуальні системи управління, хмарні технології та високошвидкісний інтернет, створюючи основу для функціонування університету. Цифрові ресурси забезпечують доступ до освітніх матеріалів, електронних бібліотек, масових онлайн-курсів і баз даних, сприяючи інтеграції освітніх процесів. Цифрова платформа виступає як багатофункціональний інструмент для об’єднання освітніх, управлінських та аналітичних функцій, полегшуючи адміністративні процеси та забезпечуючи гнучкість у навчанні. Водночас впровадження цифрових технологій стикається з низкою викликів, серед яких – недостатнє фінансування, потреба у підвищенні цифрової грамотності викладачів і студентів, а також необхідність дотримання етичних стандартів. Висновки дослідження підкреслюють важливість комплексного підходу до цифровізації освіти та інтеграції новітніх технологій у навчальний процес. Подальші дослідження можуть бути зосереджені на практичних аспектах впровадження моделі цифрового університету, оцінюванні її ефективності у різних соціокультурних контекстах та розробленні стратегій забезпечення сталого розвитку цифрової освіти.
Digital Technologies as a Catalyst for the Transformation of Academic Entrepreneurship
(Здобутки економіки: перспективи та інновації, 2024-11-29) Бобро, Наталія Сергіївна
Цифрові технології виступають ключовим каталізатором трансформації академічного підприємництва, зумовлюючи модернізацію освітніх процесів та розширення можливостей університетів у створенні інноваційних екосистем. Мета дослідження полягає у науковому обґрунтуванні використання цифрових технологій для трансформації академічного підприємництва, акцентуючи увагу на їхньому впливі на модернізацію освітнього процесу, підвищення доступності ресурсів і розвиток нових форм взаємодії між учасниками освітніх екосистем. Методи дослідження включають аналіз сучасних наукових джерел, моделювання соціотехнічних характеристик цифрової інфраструктури, а також порівняння теоретичних і практичних підходів до цифровізації університетської діяльності. Результати показують, що інтеграція цифрових артефактів, інфраструктури та платформ сприяє створенню інноваційних підприємницьких екосистем університетів. Визначено, що цифрові інструменти, такі як масові відкриті онлайн-курси, віртуальні лабораторії, соціальні мережі та хмарні обчислення, сприяють формуванню нових форм співпраці між викладачами, студентами, бізнесом і стейкхолдерами. Установлено, що цифровізація освітніх процесів сприяє демократизації доступу до якісної освіти, розширює можливості для персоналізованого навчання та стимулює розвиток інноваційних підходів до створення освітніх програм. Виявлено, що цифрові платформи створюють умови для залучення університетів до глобальних підприємницьких і наукових ініціатив, що підвищує їхню інтеграцію у міжнародний простір. Запропонована концептуальна модель цифрового академічного підприємництва охоплює педагогічні, технічні та управлінські аспекти, що забезпечують адаптацію університетів до викликів цифрової епохи.. Висновки дослідження підтвердджують значущість цифрових технологій для підвищення конкурентоспроможності університетів та їхнього соціально-економічного впливу через інтеграцію цифрових інструментів в академічне підприємництво. Розробка і впровадження освітніх програм із цифрового підприємництва та використання інноваційних цифрових інструментів забезпечують можливість формування сучасних підприємницьких екосистем. Перспективи подальших досліджень включають аналіз ефективності окремих цифрових інструментів та їхнього впливу на розвиток регіональних освітньо-підприємницьких екосистем.
Захист персональних даних в цивільних правовідносинах: вітчизняне правове забезпечення крізь призму практики Європейського суду з прав людини
(Аналітично-порівняльне правознавство. Електронне наукове видання, 2023) Тимошенко, Ольга
У статті досліджено правове забезпечення захисту персональних даних в Україні з огляду на практику Європейського суду з прав людини, а також особливості здійснення захисту персональних даних в сучасних умовах воєнного стану. Підкреслена ієрархічність джерел регулювання захисту персональних даних та їх наявність на всіх рівнях законодавства. Охарактеризовано конституційно-правовий рівень правового забезпечення захисту персональних даних, представлений сукупністю норм Конституції (ст.ст. 3, 17, 32, 34, 55 тощо) та рішення Конституційного Суду України як акти негативної правотворчості у сфері захисту персональних даних. Охарактеризовано регулювання захисту персональних даних окремими нормами Цивільного кодексу України (ст.ст. 286. 301, 301 тощо). Здійснено огляд правового забезпечення захисту персональних даних в Україні на рівні спеціального закону, інших законодавчих актів, а також на підзаконному рівні. Надано характеристику міжнародно-правовому механізму захисту персональних даних. Визначені особливості захисту персональних даних в умовах воєнного стану в Україні. Надана характеристика практиці ЄСПЛ як елементу правового забезпечення захисту персональних даних та висвітлені ключові позиції ЄСПЛ в цій сфері у справах «Leander v. Sweden», «Rotaru V. Romania», «Catt v. United Kingdom», «S. & Marper v. United Kingdom», GSB v. Switzerland» тощо. Визначені основні напрямки вдосконалення існуючого правового забезпечення захисту персональних даних в Україні: вдосконалення законодавчого визначення поняття «персональні дані» відповідно до Загального регламенту захисту персональних даних; закріплення на рівні окремої норми спеціального закону принципів захисту персональних даних; встановлення особливих вимог до захисту, обробки «чутливих даних»; врегулювання збору cookies, які містять персональні дані тощо.
Публічна інформація та інформація, що становить суспільний інтерес у діяльності приватних закладів освіти
(Електронне наукове фахове видання «Порівняльно-аналітичне право», 2018) Тимошенко, Ольга
Стаття присвячена розгляду проблемних питань віднесення приватних закладів освіти до розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес. Автор критично аналізує чинне законодавство України та судову практику щодо віднесення публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес до такої, яка знаходиться у володінні (стосується діяльності) приватних закладів освіти та виокремлює недоліки.
Міжнародні договори за участю України в умовах воєнного стану: політико-правовий вимір
(Аналітично-порівняльне правознавство. Електронне наукове видання, 2024) Тимошенко, Ольга
В статті автором проведено критичний аналіз змісту міжнародних договорів укладених за участю України з моменту повномасштабного вторгнення росії на територію України (24 лютого 2022 року) і до сьогодні. Визначено політико-правове значення таких міжнародних договорів. Проведений аналіз надав змогу узагальнити міжнародні договори в межах наступних блоків: 1) безпекові міжнародні договори, предметом яких є різні аспекти гарантування національної безпеки та підтримки з боку міжнародних партнерів. Зокрема таке гарантування стосується військової підтримки (постачання озброєння, техніки та військового обладнання; надання тренінгів та навчання для українських військових; обмін розвідувальною інформацією та спільні військові навчання), економічної допомоги (фінансова підтримка для стабілізації економіки; фонди для відновлення інфраструктури, зруйнованої внаслідок війни тощо; 2) договори про надання правової допомоги між державами, які так само активно укладались протягом дії режиму воєнного стану; 3) договори, предметом яких є питання функціонування логістики та промисловості, насамперед мова йде про так звану чорноморську зернову ініціативу (Угода про відновлення експорту зерна з Туреччиною та ООН підписана 22 липня 2022 року; Угода про вільну торгівлю з Європейським Союзом; Угода між Україною та Європейським Союзом про вантажні перевезення автомобільним транспортом - так званий транспортний безвіз» та ін.). Підсумовано, що в умовах воєнного стану Україна досить активно використовує інструмент міжнародних відносин та міжнародних договорів для захисту своїх національних інтересів, забезпечення стійкості держави та її подальшої європейської інтеграції. Важливо зазначити, що деякі міжнародні документи, в тому числі і міжнародні договори, укладені до початку повномасштабної війни, потребують перегляду або адаптації до нових реалій. До того ж, існують певні проблемні питання виконання окремих видів міжнародних договорів в умовах воєнного стану. Загалом, укладення міжнародних договорів є важливим інструментом для України у воєнний час, який дає змогу їй отримувати міжнародну підтримку, захищати свої інтереси та рухатися шляхом європейської інтеграції. Це сприяє зміцненню обороноздатності України та її стійкості до агресії; відновленню територіальної цілісності України; забезпеченню захисту прав та інтересів українських громадян; подальшій європейській інтеграції України.
ДІАГНОСТИКА БОЙОВОГО СТРЕСУ ЗА ДОПОМОГОЮ ОПИТУВАЛЬНИКА ОБСБ
(Вісник Національного університету оборони України, 2021) Блінов, О. А.
Проблема бойового стресу та його наслідків є надзвичайно актуальною. Цей стан виникає в екстремальних умовах діяльності та супроводжується дією потужних зовнішніх і внутрішніх стрес-факторів. Вони несуть загрозу життю людини, негативно впливають на стан її здоров’я, знижують ефективність діяльності або приводять до її зриву. Двохвекторність бойового стресу проявляється як у підвищенні рівня адаптації фахівців до бойової діяльності, так і розладів їх адаптації. Також він може спонукати до розвитку гострих і посттравматичних стресових розладів, деформації особистості. Бойовий стрес з’являється та супроводжує поранення військовослужбовців, контузії (внутрішньочерепні травми – струси головного мозку), фізичні каліцтва, які були отримані в боях. Відомо, що близько 80% військовослужбовців, які брали участь в бойових діях під час проведення АТО, знаходилися у стані бойового стресу, який в подальшому трансформувався приблизно в 25% ПТСР різного ступеня виразності. 98% з учасників бойових дій потребують кваліфікованої підтримки і допомоги внаслідок дії бойових стрес-факторів.

Переглянути

Нові надходження