Європейський правничий часопис
Постійне посилання зібранняhttp://dspace.e-u.edu.ua/handle/123456789/28
Переглянути
Нові надходження
Документ Особливості здійснення перевірки факту застосування санкцій нотаріусом щодо фізичних або юридичних осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій(2025) Журавель, М. В.; Zhuravel, M. V.Санкції є спеціальними економічними та іншими обмежувальними заходами, які застосовуються Україною з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету й територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод і законних інтересів громадян України, суспільства та держави. Санкції можуть застосовуватися з боку України щодо іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка перебуває під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність, а санкції у виді позбавлення державних нагород – проти будь-яких нагороджених осіб, зазначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про санкції». Застосування санкцій не вилучає застосування інших заходів захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету й територіальної цілісності України, її економічної самостійності, прав, свобод і законних інтересів громадян України, суспільства та держави.Документ Правовий статус та індивідуальна відповідальність співробітників приватних військових та охоронних компаній(2025) Савка, О. І.; Savka, О. I.У статті проведено дослідження правового статусу й індивідуальної відповідальності співробітників приватних військових та охоронних компаній. Доведено, що вирішення питання про правове становище співробітників приватних військових та охоронних компаній у збройних конфліктах і зонах підвищеної небезпеки та притягнення їх до кримінальної відповідальності можливе як у рамках розвитку міжнародно-правового регулювання, так і на основі екстратериторіального законодавства, яке закріплюється на рівні окремих держав і положень, що встановлюють юрисдикцію щодо співробітників приватних військових та охоронних компаній в Угодах про статус сил та аналогічних документах. Визначено, що правові норми, які стосуються індивідуальної кримінальної відповідальності співробітників приватних військових та охоронних компаній зазвичай недостатньо конкретизовані. Найчастіше законодавство, що стосується кримінальної відповідальності співробітників приватних військових та охоронних компаній, не поширюється на осіб, які не є громадянами держави, яка направляє, що також ускладнює притягнення їх до відповідальності за злочини.Документ Історико-правові аспекти формування законодавства про відповідальність за незаконне використання гуманітарної допомоги в Україні(2025) Бучма, Т. І.; Buchma, T. I.Стаття досліджує історико-правові аспекти форми законодавства України у сфері відповідальності за незаконне використання гуманітарної допомоги. Актуальність теми зумовлена як зростанням обсягів гуманітарної допомоги в умовах збройної агресії проти України, так і потребою в забезпеченні належного правового механізму її контролю, розподілу та захисту від можливих зловживань. У центрі уваги – історичний розвиток українського законодавства в обраній сфері, починаючи з перших років незалежності, зокрема аналізуються норми Кримінального та Адміністративного кодексів України, профільних нормативно-правових актів, а також міжнародно-правових зобов’язань України. Автором розглянуто приклади зловживань гуманітарною допомогою в різні періоди новітньої історії, проаналізовано практику притягнення до відповідальності посадових осіб і волонтерів, а також виявлено прогалини в законодавстві, які сприяють уникненню від покарання. Окрему увагу приділено правовому регулюванню в умовах воєнного стану, коли гуманітарна допомога стає об’єктом не лише внутрішнього розподілу, а й міжнародного моніторингу. Автором обґрунтовано потребу в подальшому вдосконаленні нормативно-правової бази з метою підвищення ефективності контролю за використанням гуманітарної допомоги, запобіганню корупційним ризикам і забезпеченню справедливості в системі правосуддя. У роботі також порушено питання міжнародно-правового співробітництва України у сфері контролю за гуманітарною допомогою, включно із зобов’язаннями перед міжнародними партнерами та донорами. Запропоновано ряд змін до чинного законодавства, яка ґрунтується на гармонізації вітчизняного законодавства та міжнародних нормативно-правових актів у сфері захисту від незаконного використання гуманітарної допомоги. Узагальнено, що вивчення історико-правових аспектів законодавства у сфері захисту гуманітарної допомоги дає змогу не лише оцінити ефективність правової системи, а й сформулювати практичні пропозиції для її вдосконалення, що має важливе значення в умовах війни.Документ До питання підстав криміналізації антиконкурентних узгоджених дій(2025) Вознюк, О. В.; Voznyuk, O. V.У статті досліджується наявність підстав криміналізації антиконкурентних узгоджених дій. Розглядається феномен економічної конкуренції як об’єкта правової охорони та обґрунтовується суспільна небезпека обмеження конкуренції. Досліджується поширеність різноманітних видів антиконкурентних узгоджених дій, відмінності їхньої економіко-правової природи, характеристика узгоджених дій, які є антиконкурентними за ефектом і антиконкурентними за метою (жорстких картелів), вплив цих характеристик на правове регулювання боротьби з цими правопорушеннями. Встановлено значну поширеність такого виду антиконкурентних узгоджених дій, як змови учасників процедур публічних закупівель. Визначені як вірогідні причини такої ситуації неефективність процесуальних інструментів їхнього розслідування в рамках адміністративної процедури й потреба у використанні для цього негласних слідчих (розшукових) дій, неефективність адміністративних штрафів на юридичних осіб у частині виконання ними каральних і превентивних функцій. Результати дослідження вказують на наявність підстав для криміналізації жорстких картелів, особливо змов учасників процедур публічних закупівель. Водночас стан правового регулювання інших видів антиконкурентних узгоджених дій не дає достатніх підстав вважати його неефективним і не дає достатніх підстав вбачати потребу в їхій криміналізації.Документ Віртуальні активи як предмет злочинів проти власності(2025) Овсійчук, Т. П.; Ovsiichuk, T. P.Статтю присвячено дослідженню проблеми можливості визнання віртуальних активів (криптовалют) предметом кримінальних правопорушень проти власності в Україні. У статті окреслено загальнонаукові підходи до співвідношення предмета з іншими ознаками складу злочину, наведено та проведено аналіз основних характеристик предмета кримінальних правопорушень проти власності: фізичної (матеріальної), юридичної та економічної, досліджено притаманність зазначених характеристик віртуальним активам. У статті наведено основні проблеми, що можуть впливати на можливість притягнення до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, предметом яких є віртуальні активи, а саме: фактична відсутність спеціального закону про обіг віртуальних активів, складна правова природа віртуальних активів, що одночасно як полегшує вчинення злочину, так і ускладнює роботу правоохоронних органів з їхнього розслідування, неможливість встановлення вартості віртуального активу для правильної кримінально-правової кваліфікації та визначення розміру завданої шкоди в зв’язку з відсутністю методологічної бази. У висновках статті висунуто пропозиції щодо подолання цих проблемних питань, а саме: доопрацювання законодавства щодо обігу віртуальних активів в Україні через уніфікації термінології, гармонізації із законодавством Європейського Союзу; визначення єдиного підходу до моменту виникнення та переходу права власності на віртуальний актив; розроблення та затвердження методики встановлення вартості віртуальних активів; проведення роз’яснювальної роботи серед правоохоронних органів з метою розповсюдження знань про віртуальні активи та принципи їхнього обігу.Документ Роль судової експертизи в разі відшкодування моральної шкоди в цивільному процесі(2025) Бартощук, А. В.; Bartoshchuk, A. V.Стаття присвячена ролі судової експертизи в разі відшкодування моральної шкоди в цивільному процесі. Встановлено, що судова експертиза в цивільному процесі під час розгляду справ щодо відшкодування моральної шкоди сприяє об’єктивному підходу до встановлення шкоди та розміру її відшкодування, оскільки з огляду на науково перевірені методи забезпечує достовірність її висновку як доказу. За наслідком експертизи в цій категорії справ можливо повною мірою реалізувати стандарт доказування. Наголошується, що доведення розміру компенсації моральної шкоди, зокрема завдяки експертизі, має враховувати й насамперед базуватися на нормативно визначених критеріях, оскільки саме аналіз таких критеріїв оцінки розміру відшкодування моральної шкоди дає змогу встановити її обсяг і визначити розмір компенсації, а також є потрібним обґрунтуванням, що має покладатись в основу визначення розміру відшкодування.Документ Належність та ефективність способів захисту цивільних прав(2025) Деледивка, С. Г.; Deledyvk, S. G.У статті досліджується істотна на цьому етапі для науки й судової практики проблема застосування способів захисту цивільних прав, вибору між певним способом захисту, такі ознаки або властивості способу захисту, як належність та ефективність. Загалом вирішена в судовій практиці в 2009–2018 роках проблема конкуренції позовів не знайшла свого відображення в теорії внаслідок зміни відповідної парадигми: замість конструкції конкуренції позовів судова практика, а за нею і доктрина почали використовувати поняття належного й ефективного способу захисту прав. У статті аналізується застосування категорії конкуренції позовів, наводиться визначення науки й судової практики щодо належності та ефективності способів захисту, демонструються певною мірою протилежні й суперечливі висновки щодо аналізованих понять. За результатами дослідження автором стверджується, що поняття належності способу захисту є певною мірою усталеним, однак така властивість способу захисту права, як ефективність, потребує свого розвитку й доопрацювання в рамках закону, теорії та практики правозастосування. Наразі непоодинокі випадки застосування категорії неефективного способу захисту прав мають своїм наслідком самодостатню підставу для відмови в задоволенні позову, що, на переконання автора, створює штучні перешкоди для доступу до правосуддя.Документ Недоліки цивільно-правового захисту особистих немайнових прав на використання зображення людини у сфері охорони здоров’я в Україні та їх правовий вимір(2025) Тарасюк, А. Ю.; Tarasiuk, A.Стаття присвячена комплексному критичному аналізу цивільно-правових аспектів форм захисту особистих немайнових прав на використання зображення людини у сфері охорони здоров’я, які є відповідною складовою основоположних прав і цінностей кожної людини. Акцентується увага на важливості та фундаментальності прав на використання зображення людини з огляду на належний рівень їхньої реалізації та забезпечення через удосконалення цивільно- правового механізму їхнього захисту. Зазначено, що інтенсифікація розвитку інформаційних технологій у сфері охорони здоров’я ставить під загрозу дотримання конфіденційності, приватності та особистої недоторканості осіб. Це і актуалізує потребу в вивченні недоліків цивільного правового захисту особистих немайнових прав на використання зображення людини в сфері охорони здоров’я. Зазначено, що реалізація особистих немайнових прав на використання зображення людини в сфері охорони здоров’я стикається з рядом труднощів, пов’язаних з: а) відсутністю спеціалізованої законодавчої бази, яка регламентує використання зображень у сфері охорони здоров’я ; б) недостатньою правовою визначеністю процедур отримання інформованої згоди від суб’єкта; в) неузгодженістю організаційних і технічних заходів захисту конфіденційної інформації тощо. Зроблено висновок про те, що лише за допомогою комплексного правового регулювання можливо встановити баланс між потребами сфери охорони здоров’я та захистом особистих немайнових прав, забезпечуючи належний рівень захисту інтересів усіх учасників відповідних правовідносин.Документ Ухилення від сплати аліментів на дитину через створення юридичних осіб: проблеми та способи їхнього вирішення(2025) Тимошенко, О. А.; Ткаченко, Р. Ю.; Tymoshenko, O. A.; Tkachenko, R. Y.Стаття присвячена аналізу проблеми ухилення від сплати аліментів на утримання дитини через створення юридичних осіб, що дає змогу боржникам приховувати реальний майновий стан, фактично уникати виконання судових рішень та є однією із сучасних форм зловживання законодавством. У роботі розглянуто правові підстави аліментних зобов’язань і механізми примусового виконання судових рішень. Виявлено ключові прогалини чинного законодавства, зокрема відсутність механізмів врахування корпоративних доходів боржника під час визначення розміру аліментів. Стверджується, що така практика є прямим порушенням прав дитини на належне матеріальне забезпечення, гарантоване міжнародними та національними нормами. Запропоновано внесення змін до нормативних актів для врахування корпоративних доходів боржника в разі визначення розміру аліментів. Звернуто увагу на потребу в законодавчому врегулюванні дефініції «злісного ухилення» та пропонується ряд правових змін, які дадуть змогу більш ефективно захищати права дитини. Зокрема, окреслено напрями вдосконалення правозастосовної практики, які дадуть нагоду встановлювати приховані доходи та застосовувати ефективні санкції до боржників. Загалом стаття спрямована на вдосконалення правових механізмів захисту прав дітей щодо отримання аліментів і підвищення ефективності виконавчого провадження в цих справах.Документ Теоретичні й практичні підходи до розуміння кіберінцидентів та їхньої ідентифікації(2025) Саморай, О. К.; Семенюк, О. О.; Samorai, О. K.; Semenuk, O. О.У статті проаналізовано теоретичні та практичні підходи до розуміння й ідентифікації кіберінцидентів у сучасному інформаційному просторі. Обґрунтовано актуальність досліджуваної проблематики в контексті стрімкого розвитку цифрових технологій та, як наслідок, зростання кількості кіберзагроз. Метою статті є дослідження теоретичних і практичних підходів до розуміння поняття «кіберінцидент»; з’ясування інструментарію для коректної ідентифікації, класифікації та фіксації кіберінцидентів і подальшого правового реагування на них. Проведено категоризацію кіберінцидентів (технічні, інциденти безпеки, соціальні та фізичні), а також надано опис багаторівневої архітектури AI-оптимізованої SIEM для зниження кількості хибних спрацювань і пріоритизації подій. Окремо проаналізовано юридичні вимоги до збору, збереження й незмінності цифрових артефактів, потрібних для правового реагування та закріплення доказової бази в можливих кримінальних провадженнях. Запропоновано рекомендації з уніфікації термінології та вдосконалення процедур класифікації й реагування на кіберінциденти, що сприятимуть підвищенню ефективності державних і корпоративних систем кібербезпеки.Документ Адміністративно-правовий статус Міністерства юстиції України в умовах цифровізації(2025) Розпаченюк, А. С.У статті здійснено аналіз адміністративно-правового статусу Міністерства юстиції України в умовах цифрової трансформації публічного управління. Розглядаємо вплив цифрових технологій на функціонування органу, трансформацію його структурних підрозділів, розширення повноважень у сфері надання електронних послуг та адміністрування державних реєстрів. Проаналізовано правові основи, нормативно-правові акти, інституційні зміни та новітні цифрові інструменти. Визначено роль Міністерства юстиції України як одного із провідних суб’єктів цифровізації в державному управлінні й окреслено основні виклики, пов’язані з кібербезпекою, захистом персональних даних, забезпеченням міжвідомчої взаємодії. Зазначено, що нормативно-правові акти, які регулюють діяльність Міністерства юстиції України, поступово адаптуються до вимог цифрової епохи, відображаючи прагнення до оптимізації адміністративних процесів, забезпечення відкритості та доступності інформації, а також надання якісних електронних послуг. Інституційні трансформації, що відбуваються в Міністерстві юстиції України, спрямовані на формування ефективної структури, здатної оперативно реагувати на виклики цифрової реальності та впроваджувати інноваційні рішення. Зроблено висновок, що впровадження цифрових технологій у діяльність Міністерства юстиції України є ключовим чинником підвищення ефективності його роботи. Онлайн-сервіси, електронний документообіг, цифрові реєстри та інші інструменти дають змогу спростити взаємодію з громадянами та бізнесом, зменшити бюрократичне навантаження й мінімізувати корупційні ризики. Подальша інтеграція передових технологій, як-от штучний інтелект та блокчейн, у адміністративні процеси може значно підвищити їх ефективність і прозорість. Наголошено на важливості продовження роботи над створенням єдиної екосистеми цифрових державних послуг, де Міністерство юстиції України відіграватиме ключову роль у забезпеченні законності та захисту прав громадян.Документ Правові засади регулювання авторського права в країнах ЄС(2025) Новицький, А. М.; Якимчук, О. Я.; Novytskii, A. М.; Yakymchuk, О. Ya.Правове регулювання авторського права в умовах глобалізації та розвитку цифрових технологій, зокрема в країнах Європейського Союзу, є надзвичайно актуальним через потребу в забезпеченні ефективного захисту авторських прав в умовах онлайн-платформ і технологічних змін. Метою статті є аналіз правових засад регулювання авторського права в країнах ЄС, визначення основних принципів, механізмів і специфічних рис законодавства, а також виявлення проблем і перспектив удосконалення законодавства в цій сфері. Для досягнення мети було використано методи правового аналізу, порівняння та критичного осмислення директив ЄС, що регулюють авторське право, а також аналізу сучасних проблем у сфері інтелектуальної власності в цифровому середовищі. У статті проаналізовано основні нормативно-правові акти ЄС, що регулюють авторське право, зокрема директиви 93/83/ЄС, 2001/29/ЄС, 2019/790/ЄС, які забезпечують гармонізацію законодавства між країнами ЄС. Також виявлено проблеми адаптації національних законодавств до європейських норм у контексті цифровізації та розвитку нових технологій, зокрема соціальних медіа й онлайн-платформ. Робимо висновок, що в умовах розвитку цифрових технологій ЄС активно адаптує своє законодавство до нових вимог, проте потребує в подальшому вдосконаленні механізмів захисту авторських прав у цифровому середовищі, зокрема щодо онлайн-платформ і технологій штучного інтелекту. Рекомендується збільшити увагу до вдосконалення механізмів моніторингу й контролю за порушеннями авторських прав, а також розробити нові інструменти для захисту прав авторів і правовласників у цифровому середовищі.Документ Проблематика нормативного регулювання й способи вдосконалення використання ЕЦП та їхніх аналогів в електронних договорах і правочинах(2025) Панасенко, Р. О.; Panasenko, R. O.Стаття присвячена аналізу нормативно-правових актів, які регулюють питання визначення електронних цифрових підписів та їхніх аналогів і практичного використання зазначених засобів під час укладання електронних договорів і вчинення електронних правочинів. Виявлено, що нормативна система України містить взаємно суперечливі положення нормативних актів, що негативно впливає на учасників електронних правовідносин, та є наслідком саме наявності кількох виданих зі значною часовою розбіжністю документів, замість одного базового, який має стати основоположним. Встановлено потребу розрізняти поняття електронний договір та електронний правочин, а також відмінності в електронних цифрових підписах та їхніх аналогах. Запропоновано можливі способи вдосконалення вже існуючою в нашій країні онлайн-системи, що дадуть змогу, забезпечуючи збереження захищених персональних даних осіб, зробити електронні договори та правочини більш безпечними для використання, а також усунути існуючі на сьогодні порушення та забезпечити можливості реальної дії обмежень дієздатності під час вчинення правочинів з використанням мережі «Інтернет».Документ Юридичні інструменти захисту авторських прав на вебсайти та доменні імена(2025) Новицька, Н. Б.; Цикалюк, В. О.; Слободяник, В. В.; Novytska, N. B.; Tsykaliuk, V. O.; Slobodianyk, V. V.У цифрову епоху вебсайти перестали бути просто засобами передачі інформації. Вони трансформувалися в складні цифрові платформи, які поєднують численні об’єкти інтелектуальної власності: тексти, графіку, відео-, програмне забезпечення та бази даних. Проблема полягає в тому, що чинне законодавство не завжди встигає за стрімкими темпами розвитку цифрових технологій, що призводить до прогалин у правовому регулюванні авторських прав на контент вебресурсів. Зокрема, актуальним є питання взаємозв’язку між вебсайтом і доменним ім’ям, а також практичних механізмів захисту прав авторів і правовласників. Метою статті є всебічний аналіз правових аспектів захисту вебсайтів та їхнього контенту як об’єктів авторського права. У роботі акцентовано увагу на з’ясуванні природи взаємозв’язку між вебсайтом, доменним ім’ям та елементами цифрового контенту, що можуть охоронятись законом, а також на визначенні дієвих юридичних і технічних інструментів протидії порушенням прав у цій сфері. У процесі написання статті застосовано сукупність загальнонаукових і спеціально-юридичних методів: формально-юридичний – для аналізу норм чинного законодавства; порівняльно-правовий – для зіставлення українського та міжнародного досвіду у сфері регулювання авторських прав на цифровий контент і доменні імена; логіко-аналітичний – для узагальнення доктринальних підходів; системний метод – для вивчення вебсайту як комплексного об’єкта правової охорони. У статті розкрито, що авторське право охоплює не лише окремі елементи вебсайту, а й сайт загалом як комплексний об’єкт. Визначено, що доменне ім’я не надає автоматичних прав на контент, однак є важливим засобом доступу до авторських творів, і тому його правовий статус має враховуватись у системі інтелектуальної власності. Виявлено основні виклики, пов’язані із правовим статусом замовників і розробників сайту, зокрема у сфері передачі майнових прав.Документ Юридичні метафори в англійській мові та їхнє відображення в правосвідомості студентів-юристів(2025) Павлов, В. О.; Pavlov, V. O.У статті досліджено явище юридичних метафор в англійській мові як лінгвокультурне та когнітивне явище, що відіграє важливу роль у професійному мовленні юристів. Звернено увагу на те, як метафоричні образи впливають на формування уявлень про правову реальність і правові процеси. Особливу увагу приділено аналізу функцій юридичних метафор у комунікативних стратегіях англомовного юридичного дискурсу. Проаналізовано типові метафоричні моделі, що зустрічаються в правових текстах і судовій риториці, як-от «правосуддя як рівновага», «закон як будівля» або «контракт як подорож». Окремо досліджено вплив метафоричних уявлень на правосвідомість студентів-юристів, які вивчають юридичну англійську. Виявлено, що сприйняття та інтерпретація юридичних метафор залежить від рівня мовної компетентності та сформованості правового мислення. Емпіричну основу дослідження становлять результати анкетування й опитування студентів-правників, що дали змогу визначити рівень усвідомлення ними значення метафор у правовій комунікації та ступінь впливу цих мовних образів на їхнє професійне становлення. У результаті зроблено висновок про доцільність внесення аналізу юридичних метафор до курсів юридичної англійської як засобу розвитку критичного мислення, підвищення правової грамотності та глибшого розуміння концептів права в міжкультурному контексті.Документ Конституційні обмеження прав і свобод в умовах воєнного стану: український контекст та міжнародний досвід(2025) Вітюк, Д. Л.; Vityuk, D. L.; Салецька, Н. М.; Saletska, N. M.В умовах воєнного стану в Україні виникає потреба в тимчасовому обмеженні прав і свобод громадян з метою забезпечення національної безпеки. Однак ці обмеження мають бути збалансованими з принципами верховенства права та захисту прав людини. Проблема полягає в тому, як правильно врегулювати й обмежити ці права, щоб не порушувати основні конституційні принципи. Метою статті є аналіз чинних конституційних і законодавчих норм, що визначають порядок введення обмежень прав і свобод під час воєнного стану в Україні, а також перевірка їхньої відповідності міжнародним стандартам захисту прав людини. У результаті дослідження було виявлено, що в Україні існують законодавчі прогалини щодо чіткого визначення меж обмежень прав під час воєнного стану. Також були виявлені суперечності між Конституцією України та рядом законодавчих актів, що не завжди забезпечують належний рівень захисту прав людини під час воєнного стану. Згідно з результатами дослідження для забезпечення належного балансу між національною безпекою та правами людини потрібно: 1. Чітко врегулювати межі обмежень прав і свобод під час воєнного стану в законодавстві. 2. Запровадити механізми нагляду за виконанням цих обмежень з боку судових органів. 3. Посилити правову освіту громадян щодо їхніх прав під час воєнного стану та можливих обмежень. 4. Звернути увагу на досвід міжнародних стандартів і забезпечити відповідність національного законодавства цим стандартам. Дослідження є важливим для подальшої розробки правових норм, що відповідатимуть вимогам сучасного міжнародного права та сприятимуть більш ефективному захисту прав громадян у надзвичайних ситуаціях.Документ International standards and indices of higher education in ukraine: historical and legal aspects(2025) Korolov, Y. О.; Корольов, Ю. О.; Атаманська, Світлана Сергіївна; Atamanska, S. S.It has been established that the origins of international cooperation standards in higher education trace back to the 1950 Agreement on the Importation of Educational, Scientific, and Cultural Materials. Over time, fostering collaboration among states in the field of higher education became a core focus of the United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization (UNESCO). UNESCO initiated the drafting and adoption of multilateral agreements concerning the mutual recognition of qualifications and academic experiences within higher education. These regional and global conventions highlight several key principles: higher education is recognized as a public good and a public responsibility; state oversight remains central, while private higher education and academic autonomy are also upheld. Additionally, the conventions emphasize the importance of academic mobility across all educational levels. The mechanisms for recognizing higher education qualifications, as set out in these conventions, are based on reciprocity and non-discrimination. They also reflect the diversity of national higher education systems, alongside the need for greater standardization, transparency, and harmonization.Документ Правове регулювання діяльності прокуратури у сфері охорони довкілля: еволюція та сьогодення(2025) Фідря, Ю. О.У статті досліджується діяльність органів прокуратури України у сфері охорони довкілля, зокрема в умовах воєнного стану. Проаналізовано законодавче закріплення повноважень прокуратури в цій сфері, починаючи з перших нормативно-правових актів незалежної України, що передбачали нагляд за додержанням екологічного законодавства та створення спеціалізованих природоохоронних прокуратур. Розглянуто ключові етапи реформування прокуратури, охоплюючи ліквідацію природоохоронних прокуратур 2014 року та створення Спеціалізованої екологічної прокуратури 2021 року. Висвітлено сучасний стан прокурорської діяльності у сфері охорони довкілля, її результати й основні проблеми, пов’язані з розслідуванням кримінальних правопорушень проти довкілля. Підкреслено потребу в нормативному врегулюванні організації та діяльності прокурорів різних рівнів у сфері охорони довкілля, конкретизації та розмежування їхніх повноважень під час виконання функцій прокуратури, а відтак і закріплення їхньої спеціалізації.Документ Автоматизація правосуддя: місце штучного інтелекту в правовій системі(2025) Ткаченко, В. В.У статті досліджуються можливості використання штучного інтелекту (далі – ШІ) в судовій системі як інструменту підвищення ефективності правосуддя. Розглянуто основні виклики, з якими стикається сучасне судочинство, зокрема перевантаженість суддів, тривалість розгляду справ, складність аналізу судової практики та потреба в забезпеченні прозорості прийняття рішень. Традиційні методи судочинства не завжди є ефективними в умовах зростаючого обсягу правових даних, тому інтеграція ШІ може стати важливим кроком до їхньої оптимізації.Документ Огляд міжнародно-правового досвіду забезпечення права на захист у справах про воєнні злочини(2025) Тахтай, Є. М.Статтю присвячено огляду міжнародно-правового досвіду забезпечення права на захист у справах про воєнні злочини. Звернено увагу, що для воєнних конфліктів, де порушення гуманітарного права є поширеним явищем, право на правову допомогу має особливе значення, оскільки, відповідно до міжнародних стандартів, кожна підозрювана чи обвинувачена особа повинна мати доступ до правової допомоги на всіх етапах провадження. Наведено знакові міжнародно-правові акти, які вважаються основоположними у встановленні стандартів і принципів забезпечення правової допомоги у справах про воєнні злочини та захисту прав обвинувачених і підозрюваних відповідно до міжнародного права. Зауважено, що національне законодавство в сфері забезпечення правосуддя щодо воєнних злочинів може відрізнятися від політичних, історичних і культурних цінностей кожної країни індивідуально, проте досвід зарубіжних країн на рівні національних систем кримінальної юстиції щодо гарантування правової допомоги в кримінальних справах, пов’язаних із воєнними злочинами, вказує на напрацьований і порівняно загальний підхід до забезпечення реалізації права на захист підозрюваними й обвинуваченими у вчиненні воєнних злочинів. На основі узагальнення положень міжнародних актів, зарубіжного досвіду та норм КПК України підсумовано, що підозрювані / обвинувачені у воєнних злочинах мають право на неупереджене досудове розслідування та справедливий судовий процес, які повинні охоплювати належний правовий захист їх прав та інтересів, що містить: право підозрюваного / обвинуваченого на захист прав професійним адвокатом адвоката, а також залучення додаткових ресурсів для ефективного захисту; право на справедливе судове провадження, де рішення повинні ґрунтуватися на доказах і відповідати встановленим нормам і стандартам доказування; заборону катувань, нелюдського чи такого, що принижує гідність особи, поводження, а також заборону використання недопустимих методів збору доказів; право знати зміст підозри / обвинувачення та свої права як підозрюваної / обвинуваченої особи, а також право отримати переклад такої інформації за потреби; презумпцію невинуватості та забезпечення доведеності вини; право на повагу до особистої гідності, коли всі процедури під час розслідування та судового провадження повинні здійснюватися з дотриманням поваги до особистої гідності; право на рівний доступ до правосуддя та правової допомоги незалежно від соціального чи фінансового статусу відповідного підозрюваного / обвинуваченого.