Європейський правничий часопис
Постійне посилання зібранняhttp://dspace.e-u.edu.ua/handle/123456789/28
Переглянути
Нові надходження
Документ Порівняльний аналіз систем судової експертизи в Україні та країнах ЄС(2025) Присяжнюк, А. Г.; Prysiazhniuk, A. H.У статті розглянуто актуальні аспекти організації та функціонування системи судово-експертної діяльності в Україні та країнах Європейського Союзу. З урахуванням зростаючих вимог до об’єктивності й наукової обґрунтованості доказів у судовому процесі підкреслюється значення судових експертиз у забезпеченні справедливого правосуддя, захисту прав людини та підтримки міжнародного правового співробітництва. Проаналізовано основні моделі експертної діяльності, включно із створенням спеціалізованих установ та інституту незалежних експертів. Окрему увагу приділено досвіду країн ЄС у контексті централізації та децентралізації експертних структур, правового регулювання, акредитації лабораторій та участі експертів у транснаціональних розслідуваннях. Висвітлено переваги інтеграції наукових підходів і міжнародних стандартів у сфері судової експертизи, зокрема на прикладі Польщі, Німеччини, Литви, Латвії, Португалії, Нідерландів, Словаччини, Австрії та Туреччини. Наголошуємо на потребі в удосконаленні української системи через запозичення кращих практик ЄС, розвитку незалежної експертизи та створення конкурентного середовища для підвищення якості судово-експертних послуг.Документ Професійна адаптація українських адвокатів у Канаді: виклики, досвід та уроки для трансформації правничої професії в Україні(2025) Бикова, О. Ю.; Антошкіна, В. К.; Bykova, O. Yu.; Antoshkina, V. K.У статті проаналізовано виклики, з якими стикаються українські адвокати в умовах вимушеної міграції до Канади, а також особливості інтеграції в місцеву правову систему. Дослідження охоплює ключові аспекти: структуру канадської правової системи, специфіку юридичної освіти, регулювання професії, ринок юридичних послуг, а також практичні маршрути професійної адаптації – від повного ліцензування до альтернативних правничих професій. Окрема увага приділяється правовим проблемам українських іммігрантів, з якими стикаються адвокати на практиці, включно із труднощами доступу до безоплатної правової допомоги. Автори окреслюють концептуальні висновки щодо можливих реформ в українській системі правничої підготовки й адвокатського самоврядування, які можуть бути запозичені з канадського досвіду. Акцент зроблено на потребі в розвитку цифрової правничої інфраструктури, інституціоналізації етичних стандартів і запровадження прозорих механізмів перевірки статусу юристів як елемента захисту споживача правничих послуг.Документ Закриття дисциплінарного провадження як форма уникнення адвокатом дисциплінарної відповідальності(2025) Вовнюк, В. І.; Vovniuk, V. I.У цьому дослідженні здійснено спробу на ґрунті ретельного вивчення матеріалів реальних дисциплінарних справ, які перебували в провадженні Кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (далі – КДКА) та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі – ВКДКА), розглянути й визначити причини, які призводять до закриття провадження в них. Розглянуто особливості правового статусу КДКА та ВКДКА, їх сутність і місце в системі органів самоврядування адвокатури. Звернуто увагу на схожість статусу зазначених комісій до статусу судів, що підкріплюється положеннями Європейської Конвенції з прав людини та її основоположних свобод (далі – Конвенція) й постановами Касаційного адміністративного суду Верховного суду в конкретних справах. З урахуванням зазначеного проведено дослідження впливу на здійснення дисциплінарного провадження етичних складових діяльності адвокатів і членів КДКА та ВКДКА за аналогією з Бангалорськими принципами судової поведінки. Здійснено дослідження поняття «зловживання» як оцінки певної поведінки адвоката й членів КДКА, ВКДКА, що призводять до закриття дисциплінарного провадження. За результатами дослідження внесено конкретні пропозиції про вдосконалення діяльності КДКА та ВКДКА щодо забезпечення належного стану дотримання засад верховенства права й законності в діях адвокатів.Документ Представництво інтересів потерпілого в кримінальному процесі(2025) Попович, Р. А.; Семенов, В. В.Публікація присвячена особливостям участі представника-адвоката потерпілого в кримінальному провадженні. Зазначається, що вона є формою надання кваліфікованої правової допомоги жертві кримінального правопорушення з відстоювання її прав і законних інтересів як особисто, так і через вільно обраного ним на власний розсуд представника-адвоката. Зроблено висновок, що процесуальне право потерпілого мати представника виникає з моменту подання заяви про вчинення кримінального правопорушення або заяви про залучення особи до кримінального провадження як потерпілого. Зміст такої діяльності становлять визначені законом процесуальні засоби, що враховують інтереси потерпілого та передбачають: сприяння в поданні заяви про кримінальне правопорушення; ініціювання, участь у проведенні слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій; оцінка їхньої законності; заходи, спрямовані на поновлення порушених прав потерпілого, відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. На основі аналізу слідчої практики визначено типові недоліки кримінального процесуального законодавства залучення адвоката-представника потерпілого до участі в кримінальному провадженні: відсутність чіткості у визначенні випадків обов’язкової участі представника потерпілого та залучення представника потерпілого за державний кошт; окреслення повноважень і процесуального статусу адвоката як представника потерпілого, визначення моменту, з якого можлива реалізація відповідних повноважень у кримінальному провадженні. Наведено аргументи, що підвищенню ефективності правової допомоги потерпілому в кримінальному провадженні сприятиме наділення його представника-адвоката такими правами: заявляти клопотання про проведення певної слідчої (розшукової) дії; ініціювати залучення експертів на договірних умовах для проведення експертиз; ознайомлюватися з результатами експертиз; отримувати копії письмових повідомлень слідчого, прокурора про підозру, про зміну раніше повідомленої підозри чи повідомлення про нову підозру; ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування до його завершення та мати доступ до них під час відкриття матеріалів іншій стороні; ознайомлюватися з клопотанням прокурора про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності; отримувати копію постанови про закриття кримінального провадження.Документ Концептуальні підходи до розуміння недоторканості права власності в кримінальному провадженні(2025) Кичко, Р. А.; Kychko, R. A.У статті на підставі чинного законодавства, поглядів науковців, а також правових позицій, відображених у рішеннях Європейського суду з прав людини, здійснено детальний аналіз інтерпретації права власності в кримінальному процесі України, можливостей його законного обмеження, трактування тісно пов’язаних з ними понять «майно» та «власність». З аналізу прецедентної практики ЄСПЛ вбачається виділення таких критеріїв тлумачення майна та прав, пов’язаних з ним: це рухомі й нерухомі речі, активи, зокрема права вимоги, щодо яких заявник може стверджувати про їхнє ефективне використання; економічна цінність права чи інтересу; адекватна визначеність об’єкта володіння; майнове право чи інтерес мають бути належно закріплені в національному законодавстві для того, щоб бути забезпеченими можливістю судового захисту. Зазначається, що недоторканість приватної власності є природним правом людини, станом захищеності від посягань, гарантією свободи особи та її автономії, що охоплює незаконне втручання в реалізацію права володіти, користуватись і розпоряджатися майном та іншими матеріальними, інтелектуальними цінностями й фінансовими ресурсами. Забезпечення захисту прав і свобод людини в кримінальному процесі означає здійснення процесуальної діяльності в такому порядку, формі та режимі, за яких втручання в гарантовані законом права й свободи людини має винятковий характер. Наголошено, що сфера кримінального судочинства найбільш тісно пов’язана із заходами процесуального примусу та обмеженням прав і свобод учасників процесу. Водночас зроблено висновок, що ефективне забезпечення охорони права власності в кримінальному процесі можливе лише в поєднанні із дотриманням інших засад кримінального провадження, зокрема: забезпечення права на свободу й особисту недоторканність; недоторканність житла чи іншого володіння особи; невтручання в приватне життя; публічність.Документ Можливості судових експертиз під час розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з підробкою документів(2025) Кузьменко, О. В.; Цимбал, П. В.; Kuzmenko, O. V.; Tsymbal, P. V.Стаття присвячена дослідженню можливостей судових експертиз під час розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з підробкою документів. Зазначено, що підроблення документів полягає в зміні змісту справжнього документа або у створенні повністю фальшивого документа, який за зовнішніми ознаками імітує справжній, а також у внесенні недостовірних відомостей до офіційного бланка. Визначено, що для встановлення справжності або підроблення відповідного документа насамперед проводиться судово-технічна експертиза документів. Існують такі види технічної експертизи документів: 1) експертиза реквізитів документів; 2) експертиза друкарських форм; 3) експертиза матеріалів документів. Крім того, досліджено, що в разі наявності електронного оригіналу документа (файлу) можливо провести комплексну технічну експертизу документів і комп’ютерно-технічну експертизу для вирішення ряду ідентифікаційних завдань. Водночас важливо враховувати, що для запобігання втрати інформації під час роботи з комп’ютерною технікою, її вилучення й огляд потрібно здійснювати з допомогою спеціаліста у сфері комп’ютерно-технічних досліджень.Документ До питання криміналістичної характеристики злочинів проти основ національної безпеки, вчинених під час воєнного стану(2025) Науменко, В. В.; Naumenko, V. V.У статті розглянуто криміналістичну характеристику злочинів проти основ національної безпеки України, які вчиняються в умовах воєнного стану, спричиненого широкомасштабною збройною агресією рф. Актуальність теми зумовлена зростанням кількості злочинів, спрямованих на підрив суверенітету, територіальної цілісності, обороноздатності та конституційного ладу України. Розкрито криміналістичну класифікацію цього виду злочинів за такими критеріями, як характер впливу (інформаційно-психологічні, фізично-деструктивні, організаційно-підривні), джерела фінансування, метод реалізації, рівень відкритості та іншими криміналістично значущими ознаками. Окреслено типові способи вчинення злочинів проти основ національної безпеки в сучасних умовах, зокрема використання інформаційно-комунікаційних технологій, агентурної мережі, конспірації, гібридної тактики. Окрему увагу приділено особі злочинця, у зв’язку із чим проаналізовано його типові професійні, соціально-поведінкові, мотиваційні характеристики, типові зв’язки та способи маскування. Встановлено, що більшість таких осіб мають спеціальні знання та навички приховування своєї протиправної діяльності, поєднуючи технічні, психологічні й організаційні засоби. Обґрунтовано значення криміналістичної характеристики як системного елементу методики розслідування, що забезпечує формування ефективних слідчих версій і виявлення доказів. Запропоновано підходи до вдосконалення криміналістичної класифікації та окремі рекомендації для підвищення ефективності виявлення, документування й розслідування злочинів у сфері національної безпеки України.Документ Визначення підсудності до та після початку судового розгляду: окремі проблеми, зумовлені запровадженням воєнного стану в Україні(2025) Басиста, І. В.; Дроздов, О. М.; Глинська, Н. В.Метою запропонованого наукового дискурсу є виявлення тих проблем, які наявні як у доктрині, так і в чинному кримінальному процесуальному законодавстві та в судовій практиці щодо визначення підсудності до та після початку судового розгляду з огляду запровадженого та триваючого в Україні воєнного стану через агресивне вторгнення росії. Також поставлено завдання формулювання відповіді на питання щодо істотності порушення вимог кримінального процесуального закону в разі неврахування правил підсудності місцевим судом. Обґрунтовано такі авторські висновки, що начебто не складне, але тільки на перший погляд, питання визначення підсудності гостро постало із вторгненням росії на українські терени. Доведено, що хоча й сучасні «воєнні реалії» вимагають більш адаптивного, навіть «реактивного» підходу до визначення підсудності на забезпечення формальної законності кримінальної процедури, водночас спроби гнучкого підходу до тлумачення категоричних законодавчих приписів підривають імперативний характер правових норм і суперечать вимогам законності в правовій державі, що може призвести до правової невизначеності та вибіркового правосуддя. Адже судова практика Верховного Суду, незважаючи на її вагоме значення для забезпечення єдності в правозастосуванні, не змінює, а лише уточнює норми закону, конкретизує їхній зміст. Резюмовано, що як конституційні положення, так і вимоги галузевого законодавства, хоча б заради правової визначеності, законодавчого забезпечення дотримання вимоги справедливого судового розгляду та відповідності реаліям запровадженого ще три роки тому воєнного стану в Україні, мали б бути змінені.Документ Дотримання прав громадян під час застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження(2025) Галаган, В. І.; Galagan, V. I.Стаття присвячена окремим питанням застосування заходів забезпечення кримінального провадження й дотриманню прав його учасників. Наголошено на невідповідності нормативного врегулювання затримання особи й тримання її під вартою за Конституцією України та КПК України. Проаналізовано зміст вказаних термінів, запропоновано внесення змін до Конституції України з метою однозначного розуміння затримання особи як тимчасового запобіжного заходу та його відмінності від тримання під вартою як запобіжного заходу. Звернено увагу на окремі аспекти арешту майна в кримінальному провадженні. Зокрема, визначено ряд проблем під час арешту майна, що перебуває на тимчасово окупованій території чи за кордоном України. Досліджені проблемні питання щодо процесуального статусу та допиту третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.Документ Штучний інтелект і електронні докази: проблеми автентичності (юридичний аспект)(2025) Хахановський, В. Г.; Петрик, В. В.; Khakhanovsky, V. G.; Petryk, V. V.Стаття зосереджується на дослідженні питань застосування електронних доказів у сучасному контексті розвитку штучного інтелекту. Підкреслено, що через прогрес у технологіях генерації штучного (синтетичного) мультимедійного контенту («deepfake» – фото-, аудіо-, відео-) та синтетичних матеріалів значно зросли ризики фальсифікації цифрових даних, здатних виступати доказами в судочинстві. Наразі вітчизняне законодавство не містить відповідних засобів верифікації та встановлення автентичності електронних доказів, зокрема тих, що створені чи змінені з використанням штучного інтелекту. Цей недолік зумовлює значні труднощі для забезпечення об’єктивності судового процесу, внаслідок чого виникає нагальна потреба в розробці відповідних правових інструментів. Наведено рекомендації щодо вирішення проблеми достовірності електронних доказів з огляду на розвиток технологій штучного інтелекту.Документ Сучасні криміналістичні методи ідентифікації особи: судово-лінгвістична авторознавча експертиза(2025) Юсупов, В. В.; Yusupov, V. V.У статті досліджується судово-лінгвістична авторознавча експертиза, розкриваються її завдання, основним серед яких є ідентифікація автора тексту. Зазначено щодо вимог до експертів, які проводять авторознавчі дослідження, і стосовно зразків мовлення особи, що надаються на експертизу. Окреслено можливості судово-лінгвістичної авторознавчої експертизи із встановлення автора тексту, зокрема анонімного повідомлення, його національності, освітнього рівня, рідної мови, місця формування мовленнєвих навичок, професії, статі, орієнтовного віку. Наголошено на проведення комплексних авторознавчих і почеркознавчих експертиз в окремих випадках встановлення автора рукописного тексту. Проаналізовані перспективи подальшого розвитку судово-лінгвістичної авторознавчої експертизи в аспекті дослідження текстів юридичної спрямованості, офіційно-ділового стилю з метою встановлення автора тексту.Документ Особливості здійснення перевірки факту застосування санкцій нотаріусом щодо фізичних або юридичних осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій(2025) Журавель, М. В.; Zhuravel, M. V.Санкції є спеціальними економічними та іншими обмежувальними заходами, які застосовуються Україною з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету й територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод і законних інтересів громадян України, суспільства та держави. Санкції можуть застосовуватися з боку України щодо іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка перебуває під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність, а санкції у виді позбавлення державних нагород – проти будь-яких нагороджених осіб, зазначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про санкції». Застосування санкцій не вилучає застосування інших заходів захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету й територіальної цілісності України, її економічної самостійності, прав, свобод і законних інтересів громадян України, суспільства та держави.Документ Правовий статус та індивідуальна відповідальність співробітників приватних військових та охоронних компаній(2025) Савка, О. І.; Savka, О. I.У статті проведено дослідження правового статусу й індивідуальної відповідальності співробітників приватних військових та охоронних компаній. Доведено, що вирішення питання про правове становище співробітників приватних військових та охоронних компаній у збройних конфліктах і зонах підвищеної небезпеки та притягнення їх до кримінальної відповідальності можливе як у рамках розвитку міжнародно-правового регулювання, так і на основі екстратериторіального законодавства, яке закріплюється на рівні окремих держав і положень, що встановлюють юрисдикцію щодо співробітників приватних військових та охоронних компаній в Угодах про статус сил та аналогічних документах. Визначено, що правові норми, які стосуються індивідуальної кримінальної відповідальності співробітників приватних військових та охоронних компаній зазвичай недостатньо конкретизовані. Найчастіше законодавство, що стосується кримінальної відповідальності співробітників приватних військових та охоронних компаній, не поширюється на осіб, які не є громадянами держави, яка направляє, що також ускладнює притягнення їх до відповідальності за злочини.Документ Історико-правові аспекти формування законодавства про відповідальність за незаконне використання гуманітарної допомоги в Україні(2025) Бучма, Т. І.; Buchma, T. I.Стаття досліджує історико-правові аспекти форми законодавства України у сфері відповідальності за незаконне використання гуманітарної допомоги. Актуальність теми зумовлена як зростанням обсягів гуманітарної допомоги в умовах збройної агресії проти України, так і потребою в забезпеченні належного правового механізму її контролю, розподілу та захисту від можливих зловживань. У центрі уваги – історичний розвиток українського законодавства в обраній сфері, починаючи з перших років незалежності, зокрема аналізуються норми Кримінального та Адміністративного кодексів України, профільних нормативно-правових актів, а також міжнародно-правових зобов’язань України. Автором розглянуто приклади зловживань гуманітарною допомогою в різні періоди новітньої історії, проаналізовано практику притягнення до відповідальності посадових осіб і волонтерів, а також виявлено прогалини в законодавстві, які сприяють уникненню від покарання. Окрему увагу приділено правовому регулюванню в умовах воєнного стану, коли гуманітарна допомога стає об’єктом не лише внутрішнього розподілу, а й міжнародного моніторингу. Автором обґрунтовано потребу в подальшому вдосконаленні нормативно-правової бази з метою підвищення ефективності контролю за використанням гуманітарної допомоги, запобіганню корупційним ризикам і забезпеченню справедливості в системі правосуддя. У роботі також порушено питання міжнародно-правового співробітництва України у сфері контролю за гуманітарною допомогою, включно із зобов’язаннями перед міжнародними партнерами та донорами. Запропоновано ряд змін до чинного законодавства, яка ґрунтується на гармонізації вітчизняного законодавства та міжнародних нормативно-правових актів у сфері захисту від незаконного використання гуманітарної допомоги. Узагальнено, що вивчення історико-правових аспектів законодавства у сфері захисту гуманітарної допомоги дає змогу не лише оцінити ефективність правової системи, а й сформулювати практичні пропозиції для її вдосконалення, що має важливе значення в умовах війни.Документ До питання підстав криміналізації антиконкурентних узгоджених дій(2025) Вознюк, О. В.; Voznyuk, O. V.У статті досліджується наявність підстав криміналізації антиконкурентних узгоджених дій. Розглядається феномен економічної конкуренції як об’єкта правової охорони та обґрунтовується суспільна небезпека обмеження конкуренції. Досліджується поширеність різноманітних видів антиконкурентних узгоджених дій, відмінності їхньої економіко-правової природи, характеристика узгоджених дій, які є антиконкурентними за ефектом і антиконкурентними за метою (жорстких картелів), вплив цих характеристик на правове регулювання боротьби з цими правопорушеннями. Встановлено значну поширеність такого виду антиконкурентних узгоджених дій, як змови учасників процедур публічних закупівель. Визначені як вірогідні причини такої ситуації неефективність процесуальних інструментів їхнього розслідування в рамках адміністративної процедури й потреба у використанні для цього негласних слідчих (розшукових) дій, неефективність адміністративних штрафів на юридичних осіб у частині виконання ними каральних і превентивних функцій. Результати дослідження вказують на наявність підстав для криміналізації жорстких картелів, особливо змов учасників процедур публічних закупівель. Водночас стан правового регулювання інших видів антиконкурентних узгоджених дій не дає достатніх підстав вважати його неефективним і не дає достатніх підстав вбачати потребу в їхій криміналізації.Документ Віртуальні активи як предмет злочинів проти власності(2025) Овсійчук, Т. П.; Ovsiichuk, T. P.Статтю присвячено дослідженню проблеми можливості визнання віртуальних активів (криптовалют) предметом кримінальних правопорушень проти власності в Україні. У статті окреслено загальнонаукові підходи до співвідношення предмета з іншими ознаками складу злочину, наведено та проведено аналіз основних характеристик предмета кримінальних правопорушень проти власності: фізичної (матеріальної), юридичної та економічної, досліджено притаманність зазначених характеристик віртуальним активам. У статті наведено основні проблеми, що можуть впливати на можливість притягнення до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, предметом яких є віртуальні активи, а саме: фактична відсутність спеціального закону про обіг віртуальних активів, складна правова природа віртуальних активів, що одночасно як полегшує вчинення злочину, так і ускладнює роботу правоохоронних органів з їхнього розслідування, неможливість встановлення вартості віртуального активу для правильної кримінально-правової кваліфікації та визначення розміру завданої шкоди в зв’язку з відсутністю методологічної бази. У висновках статті висунуто пропозиції щодо подолання цих проблемних питань, а саме: доопрацювання законодавства щодо обігу віртуальних активів в Україні через уніфікації термінології, гармонізації із законодавством Європейського Союзу; визначення єдиного підходу до моменту виникнення та переходу права власності на віртуальний актив; розроблення та затвердження методики встановлення вартості віртуальних активів; проведення роз’яснювальної роботи серед правоохоронних органів з метою розповсюдження знань про віртуальні активи та принципи їхнього обігу.Документ Роль судової експертизи в разі відшкодування моральної шкоди в цивільному процесі(2025) Бартощук, А. В.; Bartoshchuk, A. V.Стаття присвячена ролі судової експертизи в разі відшкодування моральної шкоди в цивільному процесі. Встановлено, що судова експертиза в цивільному процесі під час розгляду справ щодо відшкодування моральної шкоди сприяє об’єктивному підходу до встановлення шкоди та розміру її відшкодування, оскільки з огляду на науково перевірені методи забезпечує достовірність її висновку як доказу. За наслідком експертизи в цій категорії справ можливо повною мірою реалізувати стандарт доказування. Наголошується, що доведення розміру компенсації моральної шкоди, зокрема завдяки експертизі, має враховувати й насамперед базуватися на нормативно визначених критеріях, оскільки саме аналіз таких критеріїв оцінки розміру відшкодування моральної шкоди дає змогу встановити її обсяг і визначити розмір компенсації, а також є потрібним обґрунтуванням, що має покладатись в основу визначення розміру відшкодування.Документ Належність та ефективність способів захисту цивільних прав(2025) Деледивка, С. Г.; Deledyvk, S. G.У статті досліджується істотна на цьому етапі для науки й судової практики проблема застосування способів захисту цивільних прав, вибору між певним способом захисту, такі ознаки або властивості способу захисту, як належність та ефективність. Загалом вирішена в судовій практиці в 2009–2018 роках проблема конкуренції позовів не знайшла свого відображення в теорії внаслідок зміни відповідної парадигми: замість конструкції конкуренції позовів судова практика, а за нею і доктрина почали використовувати поняття належного й ефективного способу захисту прав. У статті аналізується застосування категорії конкуренції позовів, наводиться визначення науки й судової практики щодо належності та ефективності способів захисту, демонструються певною мірою протилежні й суперечливі висновки щодо аналізованих понять. За результатами дослідження автором стверджується, що поняття належності способу захисту є певною мірою усталеним, однак така властивість способу захисту права, як ефективність, потребує свого розвитку й доопрацювання в рамках закону, теорії та практики правозастосування. Наразі непоодинокі випадки застосування категорії неефективного способу захисту прав мають своїм наслідком самодостатню підставу для відмови в задоволенні позову, що, на переконання автора, створює штучні перешкоди для доступу до правосуддя.Документ Недоліки цивільно-правового захисту особистих немайнових прав на використання зображення людини у сфері охорони здоров’я в Україні та їх правовий вимір(2025) Тарасюк, А. Ю.; Tarasiuk, A.Стаття присвячена комплексному критичному аналізу цивільно-правових аспектів форм захисту особистих немайнових прав на використання зображення людини у сфері охорони здоров’я, які є відповідною складовою основоположних прав і цінностей кожної людини. Акцентується увага на важливості та фундаментальності прав на використання зображення людини з огляду на належний рівень їхньої реалізації та забезпечення через удосконалення цивільно- правового механізму їхнього захисту. Зазначено, що інтенсифікація розвитку інформаційних технологій у сфері охорони здоров’я ставить під загрозу дотримання конфіденційності, приватності та особистої недоторканості осіб. Це і актуалізує потребу в вивченні недоліків цивільного правового захисту особистих немайнових прав на використання зображення людини в сфері охорони здоров’я. Зазначено, що реалізація особистих немайнових прав на використання зображення людини в сфері охорони здоров’я стикається з рядом труднощів, пов’язаних з: а) відсутністю спеціалізованої законодавчої бази, яка регламентує використання зображень у сфері охорони здоров’я ; б) недостатньою правовою визначеністю процедур отримання інформованої згоди від суб’єкта; в) неузгодженістю організаційних і технічних заходів захисту конфіденційної інформації тощо. Зроблено висновок про те, що лише за допомогою комплексного правового регулювання можливо встановити баланс між потребами сфери охорони здоров’я та захистом особистих немайнових прав, забезпечуючи належний рівень захисту інтересів усіх учасників відповідних правовідносин.Документ Ухилення від сплати аліментів на дитину через створення юридичних осіб: проблеми та способи їхнього вирішення(2025) Тимошенко, О. А.; Ткаченко, Р. Ю.; Tymoshenko, O. A.; Tkachenko, R. Y.Стаття присвячена аналізу проблеми ухилення від сплати аліментів на утримання дитини через створення юридичних осіб, що дає змогу боржникам приховувати реальний майновий стан, фактично уникати виконання судових рішень та є однією із сучасних форм зловживання законодавством. У роботі розглянуто правові підстави аліментних зобов’язань і механізми примусового виконання судових рішень. Виявлено ключові прогалини чинного законодавства, зокрема відсутність механізмів врахування корпоративних доходів боржника під час визначення розміру аліментів. Стверджується, що така практика є прямим порушенням прав дитини на належне матеріальне забезпечення, гарантоване міжнародними та національними нормами. Запропоновано внесення змін до нормативних актів для врахування корпоративних доходів боржника в разі визначення розміру аліментів. Звернуто увагу на потребу в законодавчому врегулюванні дефініції «злісного ухилення» та пропонується ряд правових змін, які дадуть змогу більш ефективно захищати права дитини. Зокрема, окреслено напрями вдосконалення правозастосовної практики, які дадуть нагоду встановлювати приховані доходи та застосовувати ефективні санкції до боржників. Загалом стаття спрямована на вдосконалення правових механізмів захисту прав дітей щодо отримання аліментів і підвищення ефективності виконавчого провадження в цих справах.